Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/578/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Інші справи та матеріали.
Надіслано судом: 13.08.2020. Зареєстровано: 14.08.2020. Оприлюднено: 17.08.2020.
Дата набрання законної сили: 06.08.2020
Номер судового провадження: 11-кп/818/2327/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		 
		Справа № 635/578/20             Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1 
		Провадження № 11-кп/818/2327/20                 Суддя доповідач ОСОБА_2 
		Категорія: Інші справи та матеріали
		У Х В А Л А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
		Головуючого судді         ОСОБА_2 ,
		суддів                 ОСОБА_3 , 
		при секретарі         ОСОБА_4 
		за участю прокурора     ОСОБА_5 
		захисника             ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного суду в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 17 квітня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання захисника засудженого про умовно  дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 , -
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		Оскаржуваною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_7  адвоката ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 .
		В обґрунтування прийнятого рішення судом зазначено, що матеріали особової справи не відображають процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, а зміст досліджених судом матеріалів не свідчить, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 22 липня 2014 року.
		В апеляційній скарзі захисник засудженого - адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити його клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_7 .
		В обґрунтування своєї вимоги зазначає, позбавлення волі ОСОБА_7 є дискримінацією у розумінні п. 1 ст. 1 Протоколу 12 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і порушенням норм Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 21 лютого 2014 року, оскільки особи, які вчинили аналогічний з ОСОБА_7 злочин звільнені від відбування покарання за цим законом.
		Крім того вказує, що судом не звернуто до уваги на особу засудженого, який раніше не судимий, під час розгляду справи частково визнав свою провину, має виключно гарну характеристику, відрізняється сумлінною працею на виробництві, не має стягнень прагне повернутись до рідних та продовжити позитивний шлях виправлення.
		Крім того автор апеляційної скарги зазначає, що неможливо вимагати від засудженого сплати витрат на залучення експерта (судові витрати), оскільки розмір його заробітної плати є меншим ніж прожитковий мінімум, а залучення засуджених до праці і можливість здійснення транзакцій повністю залежить від адміністрації установи виконання покарань.
		Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_6 який підтримав свою апеляційну скаргу та не наполягав на участі в судовому засіданні засудженого ОСОБА_7 , прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно дост. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Відповідно до приписів п. 2 ч. 3ст.81КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
		В той же час, відповідно до ч. 2ст. 81 КК України, обов`язковою складовою для прийняття судом рішення про безумовне умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного вироком суду кримінального покарання, є сумлінна поведінка та ставлення до праці засудженого, як умова доведеності виправлення останнього.
		За змістом зазначеної норми сумлінну поведінку слід розуміти як комплекс зразкового дотримання режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні вказівок і розпоряджень адміністрації колонії, відсутність порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. 
		Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. 
		Сумлінне ставлення до праці проявляється у поліпшенні кількісних та якісних показників виконуваної робити, підвищення виробничої кваліфікації, бережливому ставленні до обладнання та інструментів, додержання охорони праці та техніки безпеки.
		З досліджених під час судового розгляду в судах першої та апеляційної інстанції даних встановлено наступне:
		ОСОБА_7 з 10 березня 2015 року відбуває покарання в державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)». 
		Згідно характеристики на засудженого, складеної начальником відділення соціально-психологічної служби майором внутрішньої служби ОСОБА_8 та погодженої з виконуючим обов`язки заступника начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи капітаном внутрішньої служби ОСОБА_9 від 27 січня 2020 року, засуджений характеризується з позитивного боку, дотримується норм, які визначають порядок і умови відбування покарання та розпорядок дня установи, за що був заохочений сім разів; працевлаштований до промислової зони №3; підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику у свою адресу; дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, виконує передбачені законом вимоги персоналу; до виконання робіт із благоустрою ставиться з розумною ініціативою; не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці; приймає особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі; відповідно до ст. 123 КВК України приймає участь у реалізації програмах диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», до реалізації програми ставиться із зацікавленістю; відповідно до ст. 126 КВК України прагне до підвищення та вдосконалення загальноосвітнього рівня, відвідує бібліотеку установи; відповідно до ст.ст. 110, 112, 113 КВК України підтримує соціально-корисні зв`язки з рідними шляхом листування, телефонних розмов, отримання посилок та передач.
		За весь час відбування покарання має сім заохочень, стягнень не має.
		В той же час, засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання за вчинення тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, внаслідок якого настала смерть потерпілого та вину у вчиненні якого не визнав.
		В період відбування покарання у вигляді восьми років позбавлення волі заохочувався у 2015 році один раз, у 2016 році один раз, у 2017 році 3 рази, у 2018 році один раз, у 2019 році один раз, до 2017 року не працював.
		Аналіз цих даних свідчить про те, що кількість заохочень, зокрема по одному на рік у 2015, 2016, 2018, 2019 роках, при відбуванні покарання за вчинення тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, внаслідок якого настала смерть потерпілого не є цілком переконливим для висновку що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 22 липня 2014 року.
		Крім того,не зважаючи на те, що засуджений має сім заохочень, що застосовувалися до останнього протягом відбування покарання в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)», він допускав порушення режиму тримання, а саме: вживання жаргонних та нецензурних слів, неввічливе ставлення до іншого засудженого (порушення вимог Розділ 2 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань), яке мало місце 21 лютого 2019 року.
		Рішенням дисциплінарної комісії про притягнення до дисциплінарної від 22 лютого 2019 року було вирішено обмежитись проведеною із засудженим ОСОБА_7 профілактичною бесідою. 
		Зазначена обставина не може свідчити про те, що засуджений протягом всього періоду відбування покарання за вироком суду бажав стати на шлях виправлення та перевиховатися.
		Більш того, згідно даного вироку з ОСОБА_7 стягнуті процесуальні витрати на залучення експерта у розмір 613 гривень, а на адресу Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» надійшов виконавчий лист про стягнення вказаних витрат, однак, як вбачається зі змісту характеристики на засудженого, останній не вбачає суспільної необхідності у погашенні вказаних витрат. 
		Як вбачається зі змісту довідки про нарахований заробіток засудженого ОСОБА_7 №22/7/5-181 від 27 січня 2020 року, довідки про заробітну плату засудженого ОСОБА_7 , виданої бухгалтером Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» ОСОБА_10 , засуджений ОСОБА_7 отримував заробітну плату у період часу з лютого 2017 року по квітень 2019 року, з серпня по листопад 2019 року та в січні 2020 року. 
		На думку колегії суддів, сукупний заробіток ОСОБА_7 за час відбування покарання значно перевищував суму процесуальних витрат які підлягали стягненню з нього та був цілком достатній для їх погашення впродовж часу відбування покарання.
		Відтак посилання в апеляційній скарзі захисника на їх недостатній розмір є необґрунтованими. 
		Отже, засуджений, будучи працевлаштованим в установі виконання покарань та отримуючи заробітну плату, не здійснив жодних заходів щодо відшкодування судових витрат з моменту постановлення вироку суду, що могло додатково свідчити про доцільність застосування до нього норм ст.81 КК України.
		У роз`ясненнях Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які викладені впостанові пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26.04.2002, відповідно до яких суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії. 
		Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб. 
		Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
		Отже викладені в оскарженій ухвалі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає вірними, оскільки вони ґрунтуються на аналізі даних про поведінку засудженого за весь період відбування покарання, а не лише за час, що безпосередньо передував розгляду питання про застосування умовно-досторокового звільнення і погоджується із висновком про те, що матеріали особової справи не відображають процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання а зміст досліджених матеріалів не свідчить, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 22 липня 2014 року.
		Щодо посилань автора апеляційної скарги на факт дискримінації ОСОБА_7 у розумінні п. 1 ст. 1 Протоколу 12 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у взаємозв`язку з нормами Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 21 лютого 2014 року, колегія зазначає наступне.
		За змістом ст. 81 КК України умовно дострокове звільнення від відбування покарання це звільненням засудженого від подальшого відбування призначеного покарання до закінчення строку покарання за наявності певних підстав, передбачених Кримінальним кодексом України.
		Отже, застосування інституту умовно-дострокового звільнення особи від відбування покарання має індивідуальний характер, тобто суд, досліджує дані про поведінку і ставлення до праці конкретно визначеного засудженого і не може одночасно в одному провадженні вирішувати це питання більш ніж щодо однієї особи.
		В той же час, норми Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» застосовуються до, в певному сенсі, широкого кола осіб; мають інший спосіб (процедуру) реалізації, який не вимагає від суду ретельного аналізу даних щодо поведінки особи під час відбування покарання, а відтак не можуть бути застосовані в процедурі вирішення судом питання щодо умовно-дострокового звільнення особи від відбування покарання.
		За таких обставин, посилання в апеляційній скарзі на факт наявності дискримінації засудженого ОСОБА_7 є необґрунтованим.
		Зважаючи на усі вказані обставини в їх сукупності, колегія суддів не знаходить підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
		Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 17 квітня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання захисника засудженого про відмову в умовно  достроковому звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_7  залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий
		 
		 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...