Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/7334/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано для оприлюднення: 14.08.2020. Зареєстровано: 16.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.08.2020.
Дата набрання законної сили: 10.09.2020
Номер судового провадження: 1-кп/524/100/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170090002713

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 524/7334/19
		Провадження № 1-кп/524/100/20
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		10 серпня 2020 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:
		Головуючої судді  ОСОБА_1 
		   при секретарі  ОСОБА_2 
		   за участю прокурора  ОСОБА_3 
		   захисника  ОСОБА_4 
		   законного представника обвинуваченого  ОСОБА_5 
		   обвинуваченого  ОСОБА_6 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 120191700900002713, по обвинуваченню:
		неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бутенки Кобеляцького району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, учень ПТУ № 26, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
		20.11.2019 року Автозаводським районним судом м.Кременчука за ч.1 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 100 годин громадських робіт. Покарання відбув повністю. 
		у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		   Обвинувачений ОСОБА_6 , 10.08.2019 року близько 03-30 години, перебуваючи біля магазину «Сезон», який розташований за адресою: м.Кременчук, просп.. Л.Українки, 28А, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи повторно, ОСОБА_6 підійшов до раніше не знайомого ОСОБА_7 , та попрохав цигарку, на що потерпілій відповів у грубій формі. Після чого, ОСОБА_6 наніс один удар рукою в область правої брови. Потерпілий перелякався та почав бігти за магазин «Сезон», за кутом якого його наздогнав ОСОБА_6 та з застосуванням насильства, зірвав з плеча барсетку чорного кольору, за наступними речами: двома мобільними телефонами «Нокіа 6300» золотавого кольору, «Xiaomi Redmi 5 Black» чорного кольору й грошовими коштами в сумі 30 грн. Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2759 від 24.09.2019 року вартість чорної барсетки складає 352,76 грн., вартість мобільного телефону « Нокіа 6300» золотавого кольору складає 307,50 грн., вартість мобільного телефону Xiaomi Redmi 5 Black» чорного кольору складає 2939,73 грн.
		   У подальшому ОСОБА_6 , з місця скоєння кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 3629,99 грн. 
		У судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, вказав, що скоїв кримінальне правопорушення так, як це вказано в описовій частині вироку. Свої дії пояснив необдуманістю щодо настання негативних наслідків. Відшкодував 2700 грн. в рахунок матеріальної шкоди потерпілому. Просить суворо не карати. 
		Допитана в судовому засіданні законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 пояснила, що вона є мамою обвинуваченого. До вчиненого сином відноситься негативно. Син проживає разом з нею. Просила суворо не карати.
		Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що 10.08.2019 року біля 10-30 години до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_6 та попросив цигарку. Коли він відповів відмовою, то ОСОБА_6 наніс йому один удар в обличчя, після чого він почав тікати за магазину, проте ОСОБА_6 його наздогнав та силою зірвав з нього барсетку з двома мобільними телефонами «Нокіа 6300» золотавого кольору, «Xiaomi Redmi 5 Black» чорного кольору й грошовими коштами в сумі 30 грн. Цивільний позов підтримує в повному обсязі. Щодо міри покарання вважав, що позбавляти волі не потрібно. 
		Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи, які він не заперечує. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутністю заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд на підставі ч.3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. 
		   Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочину повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.
		   Обвинувачений ОСОБА_6 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.
		З урахуванням вищевикладеного, оцінивши всі докази в сукупності, суд дійшов до переконання, що вина ОСОБА_6 доведена повністю.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_6 , суд кваліфікує за ч.2ст. 186 КК України, як умисні дії, що виразились у відкритому викраденні чужого майна(грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.
		Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.. 12 КК України є умисним тяжким злочином; також положення ст.. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не лише кару, а й виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим так і іншими особами, та згідно до положень ст.. 65 КК України відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень, вчинення кримінального правопорушення у неповнолітньому віці.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.
		Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що досліджуючи дані про особу, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле, склад сім`ї, його матеріальний стан тощо. 
		Вивченням особи неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 , встановлено: на обліку у лікаря нарколога не перебуває, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, за місцем мешкання скарг та заяв на протиправну поведінку не надходило, інвалідності не має, раніше судимий.
		Згідно з вимогами ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику неповнолітнього обвинуваченого, враховує дані про особу неповнолітнього обвинуваченого.
		Із досудової доповіді органу пробації слідує, що поведінка обвинуваченого не становить небезпеки для суспільства, виправлення ОСОБА_6 є можливим без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк, не становить високої небезпеки для суспільства. 
		Беручи до уваги вище викладене, також враховуючи висновок досудової доповіді, суд приходить до переконання щодо призначення міри покарання у межах санкції статті передбачаючої відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення не пов`язаного з ізоляцією від суспільства з застосуванням ст. 75,104 КК України, тобто звільнити від відбування покарання з іспитовим строком, поклавши відповідно до ст.. 76 КК України на нього обов`язки, оскільки саме це покарання, на думку суду, буде достатнім та необхідним для його виправлення, підстав для застосування ст.. 69 КК України немає. 
		Запобіжний захід відносно особи не застосовувався, у суду відсутні підстави для його обрання. 
		Вирішуючи цивільний позов потерпілого у даному кримінальному провадженні суд керується наступним. 
		Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому. 
		Так, потерпілим ОСОБА_7 заявлений цивільний позов, в якому просить: стягнути з неповнолітнього ОСОБА_6 на його користь матеріальну шкоду заподіяну злочином в розмірі 3629,99 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн..
		Згідност. 56 КПКособа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред`явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
		Відповідно до ч. 1ст. 128 КПК, особі якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діяннями обвинуваченого.
		У відповідності до ч. 1ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Верховним судом України в п. 2 Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27 березня 1992 року за № 6 (з подальшими змінами та доповненнями) роз`яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
		Факт заподіяння обвинуваченим матеріальної шкоди встановлено матеріалами справи на суму 3629,99 грн.. До суду надано розписку в якій потерпілий ОСОБА_7 вказав, що обвинуваченим ОСОБА_6 йому відшкодовано 2700 грн. Таким чином, суд вважає, що цивільний позов потерпілого в частині залишку невідшкодованої матеріальної шкоди підлягає задоволенню та стягненню суми в розмірі 929,99 грн.
		Виходячи з наведеного, вимоги цивільного позивача про відшкодування моральної шкоди та стягнення її з цивільного відповідача суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення, враховуючи, що саме протиправними діями обвинуваченого безперечно потерпілому завдано моральну шкоду й спричинило моральні переживання і страждання. 
		З огляду на вище вказане, виходячи із характеру вчиненого обвинуваченим діяння, конкретних обставин справи та із врахуванням засад розумності та справедливості, підлягає відшкодуванню на користь ОСОБА_7 моральна шкода у розмірі 1000,00 грн., а тому цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково.
		Та оскільки обвинувачений ОСОБА_6 є неповнолітнім, то суму завданих матеріальних та моральних збитків слід стягнути із законного представникаобвинуваченого  матері ОСОБА_5 .
		Процесуальні витрати відсутні.
		Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12.09.2019 року необхідно скасувати.
		   Долю речових доказів, приєднаних до матеріалів кримінального провадження, необхідно вирішити в порядкуст.100 КПК України, тобто, мікро сім-карту «Київстар», на якій нанесено цифри НОМЕР_1 та НОМЕР_2 необхідно повернути власнику за належністю.
		Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-
		 
		у х в а л и в:
		 
		Визнати винним  ОСОБА_6  у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 186 КК України і призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі.
		На підставі ст.ст. 75, 104 КК України  ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік 6 місяців.
		На підставіст.76КК Українипокласти на ОСОБА_6  обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації , повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 929,99 грн. та моральну шкоду в сумі 1000,00 грн.
		Арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12.09.2019 року  скасувати.
		Речові докази по вказаному кримінальному провадженню - мікро сім-карту «Київстар», на якій нанесено цифри НОМЕР_1 та НОМЕР_2  повернути власнику за належністю. 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбаченихст.. 394 КПК Українидо Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		    Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
		 
		 
		 
		Суддя:  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...