Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/6113/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2020.
Дата набрання законної сили: 05.08.2020
Номер судового провадження: 61-5773ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова                                                                                                 
		Іменем України                                          
		 
		05 серпня 2020 року                                                                     
		м. Київ
		                                                                                
		справа № 359/6113/16
		провадження № 61-5773св19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Висоцької В. С.,
		суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В.,        Фаловської І. М.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Бориспільська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Київській області, державний кадастровий реєстратор Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Бориспільського районного суду Київської області від 22 серпня 2018 року у складі судді Журавського В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Андрієнко А. М., Соколової В. В.
		 
		у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області, державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області про визнання неправомірним та скасування розпорядження в частині, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації (далі - Бориспільська РДА) від 11 січня 2007 року № 45 їй було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 104920, який було зареєстровано в книзі реєстрації записів державних актів на право власності на землю за № 010832300054. 
		У подальшому земельній ділянці площею 5,0894 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва було присвоєно кадастровий номер 3220884400:06:007:0005. 
		Згодом їй стало відомо, що на публічній кадастровій карті не відображено земельну ділянку, яка належить їй на праві приватної власності. Водночас, земельна ділянка з кадастровим номером 3220884400:06:007:0005 перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , що підтверджується державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 910140. 
		Таким чином, Центром державного земельного кадастру зареєстровані два державні акти на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:06:007:0005, а саме на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 
		Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 910140         від 09 листопада 2010 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 виданий помилково на земельну ділянку, яка не була вільною, а була передана у власність позивачу в порядку розпаювання земель. 
		Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати неправомірним та скасувати розпорядження Бориспільської РДА від 03 липня 2008 року  № 4680 в частині, що стосується передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_2 , визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 910140 від 09 листопада 2010 року на ім`я ОСОБА_2 , скасувати державну реєстрацію в Державному кадастровому реєстрі земельної ділянки з кадастровим номером 3220884400:06:007:0005 на ім`я ОСОБА_2 .
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня                 2018 року, з урахування ухвали цього суду від 19 вересня 2018 року про виправлення описки,  позов задоволено.
		Визнано неправомірним та скасовано розпорядження Бориспільської РДА Київської області від 03 липня 2008 року № 4680 в частині передачі у власність                    ОСОБА_2 земельної ділянки площею 5,0894 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Кіровської сільської ради Бориспільського району Київської області.
		Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 910140 від 09 листопада 2010 року виданий на ім`я                    ОСОБА_2 , який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на землю.
		Скасовано державну реєстрацію в Державному кадастровому реєстрі кадастровий номер 3220884400:06:007:0005 на ім`я ОСОБА_2 , державний акт серії ЯИ                         № 910140 від 09 листопада 2010 року.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 1 653,60 грн. 
		Рішення місцевого суду мотивоване тим, що під час розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта взамін сертифікату на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім`я ОСОБА_2 було допущено помилку у номері земельної частки (паю), яка була йому виділена згідно з жеребкуванням, а саме: замість НОМЕР_2 паю помилково зазначено НОМЕР_1.
		Розпорядження Бориспільської РДА від 03 липня 2008 року № 460 в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки та отримання державного акта, порушило вже наявне у ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку.
		Реєстрація земельної ділянки в Державному кадастровому реєстрі на ім`я                    ОСОБА_2 здійснена на підставі державного акта серії ЯИ № 910140 та має похідний характер від оскаржуваного розпорядження Бориспільської РДА, тому місцевий суд дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту є правильним та ефективним, у зв`язку з чим було задоволено позовну вимогу про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3220884400:06:007:0005 в Державному земельному кадастрі, здійснену 19 жовтня              2016 року державним реєстратором Київської обласної філії ДП «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» Бродюк І. Ю., номер запису про право власності 17078553.
		Постановою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області залишено без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня                2018 року залишено без змін.
		Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У березні 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Київській області подало касаційну скаргу на рішення Бориспільського районного суду Київської області                         від 22 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого               2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що після вчинення дій реєстратором в частині скасування речового права кадастровим реєстратором буде вжито заходи щодо внесення інформації до державного земельного кадастру. Тобто, скасувавши речове право недоцільно скасовувати об`єкт цивільних прав.
		Суди попередніх інстанцій не дослідили той факт, що скасування земельної ділянки не передбачено законодавством України, тобто іншого порядку скасування державної реєстрації земельної ділянки або скасування та поновлення кадастрових номерів законами України або прийнятими на їх підставі підзаконними нормативно-правовими актами не передбачено.
		Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера. 
		Доводи касаційної скарги свідчать про те, що рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються в касаційному порядку лише у частині скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі. Аргументів щодо незаконності судових рішень в іншій частині касаційна скарга не містить.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		У травні 2015 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуваним судовим рішенням місцевого суду не скасовано земельну ділянку, кадастровий номер, а лише скасовано державну реєстрацію в державному кадастровому реєстрі державного акта серії ЯИ              № 910140 від 09 листопада 2010 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 .
		У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав скасовується.
		Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для їх скасування.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Рішенням Бориспільської РДА від 15 травня 1997 року № 207 ОСОБА_3 , матері позивача, було надано земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ «Кіровське», розміром 5,01 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджується копією сертифікату на право на земельну частку (пай), серії КВ № 0094413. Вказаний сертифікат зареєстровано у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 5139.
		У подальшому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом                         від 31 жовтня 2000 року право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_1 , згідно з відміткою про зміни, які вносяться до сертифіката у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай).
		Згідно з листом виконуючого обов`язки голови Бориспільської РДА від 20 грудня               2005 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку взамін сертифіката на земельну частку (пай).
		З реєстру землекористувачів та Витягу з протоколу жеребкування земель колективної власності від 18 грудня 2003 року КСП «Кіровське» Кіровської сільської ради Бориспільського району встановлено, що ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка згідно із схемою поділу під № НОМЕР_1 на підставі сертифіката серії КВ № 0094413.
		Розпорядженням голови Бориспільської РДА від 11 січня 2007 року № 45 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
		30 січня 2008 року ОСОБА_1 отримала державний акт серії ЯЕ № 104920 на право власності на земельну ділянку площею 5,0894 га з кадастровим номером 3220884400:06:007:0005 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовується у селі Кірове Кіровської сільської ради, ділянка НОМЕР_1 .
		Розпорядженням Бориспільської РДА від 18 травня 2007 року № 807                         ОСОБА_2  було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку взамін сертифіката на земельну частку (пай) серії КВ № 0094444.
		Розпорядженням голови Бориспільської РДА від 03 липня 2008 року № 4680 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку взамін сертифікату на земельну частку (пай).
		На підставі цього розпорядження, 18 березня 2010 року ОСОБА_2 отримав державний акт серії ЯИ № 910140 на право власності на земельну ділянку площею 5,0894 га з кадастровим номером 3220884400:06:007:0005 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовується в межах Кіровської сільської ради Бориспільського району, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно                    від 25 жовтня 2016 року.
		Згідно з листом Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області від 13 травня 2016 року Бориспільським відділом КОФ ДП «Центр ДЗК» зареєстровано два державні акти на земельну ділянку з кадастровим номером 3220884400:06:007:0005, зокрема 30 січня 2008 року на ім`я ОСОБА_1 та                         09 листопада 2010 року на ім`я ОСОБА_2 . Таким чином, на даний час на одну земельну ділянку (пай номер НОМЕР_1) зареєстровано два державні акти на право власності на земельну ділянку та мають однаковий кадастровий номер 3220884400:06:007:0005. При цьому, технічна документація із землеустрою щодо складання державних актів взамін сертифікатів на земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_2 на території Кіровської сільської ради Бориспільського району, розробником якої є ПП «Фарн-Експерт», містить відомості про приватизацію земельної частки (паю) № НОМЕР_1 , а не паю № НОМЕР_2 , який складається із двох земельних ділянок та має іншу площу. Тому ОСОБА_2 виготовлено державний акт на земельну частку пай № НОМЕР_1 , тобто на чужу земельну ділянку.
		Крім цього, з матеріалів технічної документації із землеустрою судами встановлено, що саме ОСОБА_1 в порядку розпаювань земель КСП «Кіровське» Кіровської сільської ради Бориспільського району була виділена земельна ділянка під номером НОМЕР_1 площею 5,0894 га. Дана обставина підтверджується, зокрема: реєстром землекористувачів, викопіровкою із схеми розташування земель ВАТ «Кіровське» земельної ділянки ОСОБА_1 , додатком до висновку районного відділу земельних ресурсів, додатком до висновку відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, з кадастровим планом земельної ділянки НОМЕР_1, наданої у приватну власність ОСОБА_1 . 
		Судами встановлено, що саме ОСОБА_1 було відведено у власність земельну ділянку під номером НОМЕР_1, якій присвоєно кадастровий номер 3220844400:06:007:0005.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Бориспільського міськрайонного суду Київської області. 
		22 квітня 2019 року справа № 359/6113/16 надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду.
		Відповідно до підпункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України, пункту 4.2.5 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду                     від 14 грудня 2017 року № 8, та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду               від 10 квітня 2020 року № 3 «Про внесення змін до рішень зборів суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 травня 2019 року № 3 та від 28 травня 2019 року № 10», у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
		Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С.,  Фаловської І. М.
		Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів справу призначено судді-доповідачеві: Литвиненко І. В., судді, які входять до складу колегії:                     Висоцька В. С. - головуючий, Грушицький А. І., Петров Є. В., Фаловська І. М. 
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини перша, третя статті 400 ЦПК України).
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до положень статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав;                               б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;                       в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків;                             д) застосування інших, передбачених законом, способів.
		Частиною першою статті 154 ЗК України передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження.
		У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України).
		Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про державний земельний кадастр»:
		Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;
		державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;
		кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.
		Згідно із статтею 15 Закону України «Про державний земельний кадастр» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин,  до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
		Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
		Отже, згідно із Законом України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр має містити відомості, необхідні для регулювання земельних відносин та які мають відповідати фактичним даним. Серед таких відомостей є інформація про власника зареєстрованої земельної ділянки.
		Згідно із частинами 1, 10, 11 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
		Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.
		У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзаці третьому цієї частини, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний термін повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки.
		Згідно із пунктом «і» частини першої, частинами другою, четвертою, п`ятою статті 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.
		Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі.
		Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.
		Отже, згідно із положеннями Закону України «Про державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки зберігається протягом усього часу її існування. Зміна власника не змінює кадастрового номеру земельної ділянки.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.
		Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
		Отже, Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.
		Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що під час розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту взамін сертифікату на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім`я               ОСОБА_2 допущено помилку у номері земельної частки (паю), яка була йому виділена згідно жеребкування, а саме: замість НОМЕР_2 паю помилково зазначено НОМЕР_1.
		Позовні вимоги про скасування державної реєстрації мають похідний характер від оскаржуваного розпорядження та скасування такої реєстрації, тому суди дійшли правильного висновку про те, що скасування реєстрації є необхідним для відновлення порушеного права позивача.
		Також колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що скасування державної реєстрації належним чином захистить права позивача та убезпечить від негативних наслідків у майбутньому.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а спрямовані виключно на доведення необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.
		Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень судів попередніх інстанцій виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах «Пономарьов проти України» та «Рябих проти Російської Федерації», у справі «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області залишити без задоволення.
		Рішення Бориспільського районного суду Київської області від 22 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.  
		                           
		ГоловуючийВ. С. Висоцька    Судді:А. І. Грушицький     І. В. Литвиненко   Є. В. Петров    І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...