Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 646/1391/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 17.08.2020. Зареєстровано: 18.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/646/597/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220000001493

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                    
		Справа № 646/1391/20 
		№ провадження 1-кп/646/597/2020 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		13.08.20 року                                         м. Харкова    
		Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		прокурорів  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		обвинуваченого  ОСОБА_7 ,
		захисника ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220000001493 від 26.12.2018 відносно обвинуваченого 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, працюючого неофіційно вантажником, військовозобов`язаного, з середньою освітою, маючого на утриманні дитину- ОСОБА_9 , 2014 р.н., фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		25.12.2018приблизно о 14:30, перебуваючи за кермом автомобілю «Opel Vectra» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по пр. Гагаріна зі сторони вул. Зернової в сторону вул. Одеської в м. Харкові зі швидкістю 84 км/год, не застосував екстрене гальмування перед стоп-лінією та не дотримувався швидкісного режиму з моменту ввімкнення жовтого сигналу світлофору по напрямку його руху виїхавши на регульований пішохідний перехід на червоний сигнал світлофору, де в цей час перетинав проїзну частину пішохід ОСОБА_10 зліва направо по ходу руху автомобіля, чим водій грубо порушив вимоги п.п.8.7.3(ґ), п.8.10, 12.4, 12.9(6) Правил дорожнього руху України, згідно з якими:
		п.8.7.3(ґ) «жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів»;
		п.8.10 «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою дорожнім знаком якщо їх немає  не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках  перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів»;
		п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год»;
		п. 12.9(6) «перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4  12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил»
		та здійснив наїзд на пішохода, внаслідок чого ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді важкої сукупної травми з забіями внутрішніх органів та її ускладнення: гострий розлад кровообігу, набряк-набрякання головного мозку, травматичний шок та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в КНП «ХМКЛШНМД» ім. проф. О.І. Мещанінова.
		Вказані тілесні ушкодження ОСОБА_10 перебувають у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною подією.
		У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Opel Vectra» ОСОБА_7 є невідповідності вимогам п.п.8.7.3(ґ), п.8.10, 12.4, 12.9(6) Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП.
		Потерпілий ОСОБА_11 надав заяву про розгляд справи за його відсутністю. Цивільний позов не заявляє.
		На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із учасниками судового провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред`явлення останньому обвинувачення за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, тобто -порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому смерть. 
		Під час допиту обвинувачений ОСОБА_7 надав наступні свідчення: приблизно о 14:30, керуючи «Opel Vectra» рухався по пр. Гагаріна зі сторони вул. Зернової в сторону вул. Одеської в м. Харкові з перевищеною швидкістю та не встигши загальмувати здійснив наїзд на пішохода. Добровільно шкоду відшкодував. 
		Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.
		При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
		З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому смерть.
		При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК Українивраховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимогст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".
		Відповідно до п. п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиноюст. 286 КК України, необхідно враховувати не тільки наслідки, які настали, але і характер, і мотиви, допущених особою порушень безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, його ставлення до цих порушень, і поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх і т.д.), а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, і особи винного. У кожному разі призначення покарання за частинами 1 і 2 ст.286та ст.287 КК Українинеобхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харківа, українець, громадянин України, одружений, має на утриманні дитину ОСОБА_12 , 2014 р.н.. працює вантажником неофіційно, військовозобов`язаний, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, в силу ст. 89 КК України не судимий. 
		Крім того, судом встановлено, що відповідно до розписки від 02.08.2019 року, ОСОБА_11 отримав від ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 50000, 00 в рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди та зазначено, що претензій не має. 
		Обставинами, які згідно зіст.66 КК Українипом`якшує покарання обвинуваченого, судом встановлено щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
		Обставин, які відповідно дост.67 КК Україниобтяжує покарання обвинуваченого, судом не встановлено. 
		Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив тяжкий злочин.
		Згідно частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.
		Відповідно до досудової доповіді фахівця Московського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_13 від 15.06.2020 року , оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній та оцінка небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб має середній рівень. Орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливо та не становити високу небезпеку для суспільства. 
		Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення ним нових злочинів.
		В справі "Скополла проти Італії" від 17.09.2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченому- щире каяття та добровільне відшкодуваннязавданого збитку, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, думку сторони обвинувачення, захисту, думку потерпілого, який в заяві від 05.03.2020 року просив не призначати покарання обвинуваченому з позбавленням волі та відсутність у нього матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне у вигляді позбавлення волі із застосуванням статті 75 КК України, з покладанням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.
		При цьому суд вважає за необхідне застосувати додаткове покарання у вигляді позбавлення ОСОБА_7 права керування транспортними засобами.
		Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередженням вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		Цивільний позов не заявлено.
		Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження. 
		Витрати на залучення експерта стягнути з обвинуваченого.
		Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимогст.100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст.366-368,370,371,374,376 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 три роки.
		На підставіст. 75 КК Українизвільнити  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього в силуст.76 КК Україниобов`язки:
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;
		-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи у кримінальному провадженні № 7/205СЕ-19 від 02.05.2019 року в розмірі 2826,18 грн та № 5948/5949/6473/24640 від 29.11.2019 року в розмірі 16171,00 грн.
		Скасувати арешт накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27.12.2018 року на автомобіль «OPEL VECTRA», р.н. « НОМЕР_2 » НОМЕР_1 , який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
		Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: DVD-R «Axent» №PSP319VH171355322- залишити в матеріалах кримінального провадження
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Суддя                                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...