Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2948/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про комунальну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 18.08.2020. Зареєстровано: 18.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2020.
Дата набрання законної сили: 08.09.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		30.07.2020Справа №  910/2948/20
		Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Пахар А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
		 
		справу № 910/2948/20
		за позовом Київської міської профспілкової організації працівників малого та середнього бізнесу "Єднання"
		до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської
		міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні
		відповідача - Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого
		органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
		про визнання укладеним договору про продовження договору оренди
		 
		за участю представників сторін:
		від позивача: Кобилецький В.В.;
		від відповідача: Візор О.М.;
		від третьої особи: Геркіяла І.М., Цибулько А.В.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Київська міська профспілкова організація працівників малого та середнього бізнесу "Єднання" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання укладеним договору про продовження договору оренди.
		Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", як підстава для визнання укладеним між Київською міською профспілковою організацією працівників малого та середнього бізнесу "Єднання" (орендар), Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) та Департаментом житлово-комунальної інфраструктури (балансоутримувач) Договору про продовження договору № 2295 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 28.11.2016 на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а саме: цей договір діє з 27 листопада 2019 року до 25 листопада 2022 року.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2020 позовну заяву Київської міської профспілкової організації працівників малого та середнього бізнесу "Єднання" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
		10.03.2020 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 відкрито провадження у справі № 910/2948/20 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження з огляду на складність справи. Підготовче засідання призначено у справі на 21.05.2020.
		15.05.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення.
		21.05.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив, у якому викладені заперечення проти позову. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив, що Договір № 2295 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 28.11.2016 є припиненим, про що позивача було повідомлено листом від 23.12.2019 №062/05/19-11028.
		Ухвалою-повідомлення Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 18.06.2020.
		05.06.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. 
		17.06.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли пояснення.
		В підготовчому засіданні 18.06.2020 оголошено перерву на 09.07.2020.
		30.06.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач конкретизував прохальну частину позову.
		Суд прийняв заяву про уточнення позовних вимог, у зв`язку із чим подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням останньої. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 закрито підготовче провадження у справі № 910/2948/20 та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.07.2020.
		Присутній в судовому засіданні 30.07.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
		Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. 
		Представник третьої особи підтримав правову позицію відповідача. 
		У судовому засіданні 30.07.2020, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Орендодавець), Департаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі- Третя особа) та Київською міською профспілкою організації працівників малого та середнього бізнесу «Єднання» (далі - Орендар, Позивач) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва від 28.11.2016 № 2295 (далі - договір).
		Відповідно до п. 1.1. договору, орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - Об`єкт, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок № 15, літ. А, загальною площею 35,80 кв. м.
		Згідно з п.9.1 договору оренди, він діє з 28.11.2016 до 26.11.2019.
		Згідно п. 9.7. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору.
		Листом від 02.10.2019 позивач звернувся до відповідача з проханням продовжити термін дії  договору оренди.
		Листом від 25.10.2019 № 062/05/19-9250 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив Позивача про необхідність до 26.11.2019 направити до відповідача звіт про оцінку об`єкта оренди для підготовки на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань власності питання продовження строку дії договору оренди та відновлення пропущеного тримісячного строку, оскільки саме на підставі рішення комісії Київської міської ради з питань власності укладається договір оренди на новий термін.
		Листом від 07.11.2012 позивач звернувся з проханням до Балансоутримувача, в якій просив надати необхідний пакет документів для можливості проведення оцінки.
		Позивач стверджує, що такі документи надані не були, натомість Балансоутримувач запропонував профспілці замінити об`єкт оренди на інше нежитлове приміщення, площею 18,4 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 3-А, к.318, на підтвердження чого надав лист третьої особи №058/9/2-8439 від 29.11.2019.
		Листом від 23.12.2019 №062/05/19-11028 відповідач повідомив позивача та третю особу, що станом на 11.12.2015 документи на продовження строку дії договору оренди не надано. Враховуючи зазначене, договір оренди від 28.11.2016 № 2295 продовжуватись не буде. Організації необхідно звільнити орендовані приміщення та передати їх по акту приймання-передавання підприємству-балансоутримувачу (Департаменту житлово-комунальної інфраструктури).
		Копію вказаного листа доручено Департаменту житлово-комунальної інфраструктури вручити особисто орендарю.
		Позивач проти отримання вказаного листа заперечує.
		Листом 27.12.2012 балансоутримувач на виконання листа №062/05/19-11028 від 23.12.2019 про непродовження договору оренди та у зв`язку із закінченням строку його дії просив позивача повернути орендоване майно.
		У листі від 26.02.2020 №058/9/2-1252, адресованому позивачу, Департамент житлово-комунальної інфраструктури зазначив, що Департамент комунальної власності м. Києва листом від 13.02.2020 062/05/19-1261 повідомив, що строк дії Договору продовжуватись не буде, про що організацію проінформовано листом від 23.12.2019 №062/05/19-11028. Виходячи з зазначеного, Департамент комунальної власності м. Києва просив позивача негайно звільнити орендоване приміщення та передати по акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майна, в іншому випадку Департамент буде змушений вжити відповідних заходів, щодо примусового виселення з приміщення.
		Позивач в свою чергу стверджує, що протягом місяця після закінчення договору оренди не отримував від Орендодавця будь-яких листів про необхідність повернення орендованого майна, у зв`язку із чим вважає, що договір №2295 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 28.11.2016 був продовжений на новий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		З огляду на викладене, позивач просить суд визнати укладеним договір №1 про продовження договору №2295 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 28.11.2016 на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
		Згідно з ч. 1   ст. 11 Цивільного кодексу України   цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.      Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		За приписами ч. 1   ст. 626 Цивільного кодексу України   договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків
		Частиною 1   ст. 627 Цивільного кодексу України   передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього   Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Відповідно до ч. 1   ст. 628 Цивільного кодексу України   зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Статтею 630 Цивільного кодексу України   обумовлено, що договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам   ст. 7 цього Кодексу.
		Договір, щодо укладення якого між сторонами виник спір, за своєю правовою природою, є договором оренди, правовідносини за яким підпадають під правове регулювання   Глави 58 Цивільного кодексу України,   Глави 30 Господарського кодексу України.
		Відповідно до ч. 1   ст. 283 Господарського кодексу України   за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Аналогічні норми містяться в положеннях   ст. 759 Цивільного кодексу України.
		Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади (ч. 2   ст. 326 ЦК). Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами (ч. 3   ст. 326 ЦК).
		Згідно зі   ст. 4 Закону України від 21 вересня 2006 р. № 185-V «Про управління об`єктами державної власності»   суб`єктами управління об`єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об`єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства та інші органи виконавчої влади; Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об`єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; Національна академія наук України, галузеві академії наук. Державна керуюча холдингова компанія має статус уповноваженого органу управління щодо об`єктів управління державної власності, що передані до її статутного капіталу та статутного капіталу її корпоративних підприємств.
		Особливості регулювання відносин, пов`язаних з орендою державного і комунального майна визначені, зокрема   Законом України "Про оренду державного і комунального майна"   (далі - Закон), яким визначені умови укладення, особливості зміни, припинення і поновлення договору оренди державного і комунального майна.
		Як встановлено судом, між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Орендодавець), Департаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі- Третя особа) та Київською міською профспілкою організації працівників малого та середнього бізнесу «Єднання» (далі - Орендар, Позивач) укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва від 28.11.2016 № 2295.
		Строк оренди - з 28 листопада 2016 року до 26 листопада 2019 року.
		Пунктом 9.7 договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього Договору.
		Таким чином, сторони погодили як автоматичну пролонгацію договору, так і обов`язкове оформлення такої пролонгації додатковою угодою, тобто, зобов`язались у випадку настання відповідної події (пролонгації) укласти відповідний договір у майбутньому.
		Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"   передбачено, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. 
		У  разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.  
		Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
		Зі змісту наведеної норми вбачається, що реалізацією переважного права є укладення договору оренди на новий строк зі встановленням умов за домовленістю сторін, а не його автоматичне продовження (поновлення). 
		Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що листом від 25.10.2019 №062/05/19-9250 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив позивача про необхідність до 26.11.2019 направити до відповідача звіт про оцінку об`єкта оренди для підготовки на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань власності питання продовження строку дії договору оренди та відновлення пропущеного тримісячного строку, оскільки саме на підставі рішення комісії Київської міської ради з питань власності укладається договір оренди на новий термін.
		Згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII (чинний на момент припинення дії договору оренди) оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди.
		Рішенням Київської міської ради від 06.12.2018 № 253/6304 затверджено Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва.
		Розділом 15 вказаного Положення встановлено порядок продовження строку дії договору оренди і внесення інших змін до договору оренди. Відповідно до пункту 15.2 цього Розділу, з метою розгляду питання про внесення змін до договору оренди орендар подає орендодавцю заяву, 3 підписані ним та балансоутримувачем примірники додаткової угоди до договору про внесення змін до договору оренди та обґрунтування запропонованих змін.
		Якщо пропозиція орендаря щодо зміни істотних умов договору оренди стосується продовження договору на новий строк, орендар також подає, не пізніше ніж за 3 місяці до дати закінчення договору, звіт про оцінку об`єкта оренди та клопотання про здійснення його рецензії (крім випадків, коли відповідно до закону дозволяється застосовувати стандартизовану оцінку). Відновлення пропущеного тримісячного строку можливе за рішенням Постійної комісії Київської міської ради з питань власності. Замовником оцінки майна виступає орендар.
		Натомість, Київської міська профспілкова організація працівників малого та середнього бізнесу «Єднання» не надала вчасно документів про продовження строку дії договору оренди майна, у тому числі звіту про оцінку об`єкта оренди, що є прямою підставою для відмови у продовженні договору оренди.
		Відповідно до підпунктів 8.2-8.3 пункту 8 Положення про оренду майна, оцінка об`єкта оренди передує вивченню попиту і укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди проводиться нова оцінка об`єкта оренди.
		Датою, на яку здійснюється оцінка, є останнє число місяця, який передує місяцю, у якому подається заява про оренду майна або заява про продовження (поновлення) дії договору оренди.
		Ненадання актуалізованої оцінки майна є підставою для відміни рішення про укладання договору оренди або його продовження (абзац третій підпункт 12.1 пункту 12 Положення про оренду майна).
		Підпунктом 15.9 пункту 15 Положення про оренду майна передбачено перелік підстав, відповідно до яких орендарю може бути відмовлено в продовженні строку договору оренди у випадку, якщо, серед іншого:
		орендоване майно необхідне для власних потреб підприємства-балансоутримувача або територіальної громади міста Києва;
		орендар пропустив строк подачі звіту про оцінку об`єкта оренди, передбачений пунктом 15.2 цього Положення, і при цьому минуло більше ніж 30 календарних днів після закінчення строку дії договору, але Постійна комісія не ухвалила рішення про відновлення пропущеного строку.
		З огляду на викладені норми та ненадання позивачем документів для продовження строку дії Договору оренди майна, у тому числі звіту про оцінку об`єкта оренди, відповідач листом від 23.12.2019 № 062/05/19/11028 повідомив позивача про припинення дії договору. 
		Щодо, твердження позивача про відсутність доказів направлення листа від 23.12.2019 №062/05/19/11028, суд зазначає наступне. 
		Так, судом встановлено, що  лист від 23.12.2019 № 062/05/19/11028 був адресований позивачу та Департаменту житлово-комунальної інфраструктури.
		У вказаному листі відповідач доручив Департаменту житлово-комунальної інфраструктури, як балансоутримувачу приміщення, особисто вручити його копію позивачу.
		При цьому, суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено обов`язкового  порядку повідомлення орендаря про відмову в продовженні строку договору оренди безпосередньо орендодавцем та  направленням такого повідомлення засобами поштового зв`язку. 
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що доручення відповідача Департаменту житлово-комунальної інфраструктури особисто вручити копію листа від 23.12.2019 №062/05/19/11028  позивачу не суперечить чинному законодавству. 
		На виконання вказаного доручення, Департамент житлово-комунальної інфраструктури особисто вручив копію листа від 23.12.2019 № 062/05/19/11028 представнику позивача - Кобилецькому В.В., що було визнано останнім в судовому засіданні.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач ознайомлений з листом від 23.12.2019 № 062/05/19/11028, а отже відповідач як орендодавець за договором повідомив позивача про припинення договору оренди у встановлений строк, у зв`язку із чим останній пролонгований не був.
		Визначальним для вирішення питання про продовження дії договору оренди на новий строк або припинення дії договору, у відповідності до ст. ст.   759,   763   і   764 ЦК України, ч. 2   ст. 291 ГК України, ч. 2 ст.   17   та ч. 2 ст.   26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"   є наявність або відсутність факту повідомлення будь-якої зі сторін про зміну або припинення договірних відносин як протягом строку дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення терміну його дії.
		Враховуючи встановлені судом обставини, до доводів позову суд ставиться критично, оскільки з наведеного вище листування вбачається, що у сторін було відсутнє взаємне волевиявлення (у т.ч. мовчазне) на продовження дії Договору на підставі   закону   автоматично, тобто відповідно до ч. 2   ст. 17 Закону, оскільки дана частина статті передбачає, що договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором у разі відсутності протягом встановленого строку заяви однієї із сторін про припинення   або зміну умов договору.
		Отже, враховуючи описані вище обставини правовідносин сторін за договором, судом встановлено, що   не відбулося автоматичного продовження його дії на підставі ч. 2   ст. 17 Закону.
		За   ст. 76 Господарського процесуального кодексу України   належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
		Згідно   ст. 78 Господарського процесуального кодексу України   достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
		Відповідно до   ст. 79 Господарського процесуального кодексу України   наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України   передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5   ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
		Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що строк дії договору оренди закінчився, договір автоматично пролонгований не був та сторони не досягли згоди про продовження договірних відносин з оренди нежитлового приміщення, у зв`язку із чим у суду відсутні підстави для задоволення позову.
		Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень   статті 129 Господарського процесуального кодексу України   покладаються на позивача.
		 
		Керуючись ст.   129,   233,   236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні позовних вимог відмовити повністю. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення складено та підписано 18.08.2020.
		 
		                
		 
		      Суддя                                                                                             А.І. Привалов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...