Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 645/34/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 18.08.2020. Зареєстровано: 19.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2020.
Дата набрання законної сили: 08.07.2021 (частково)
Результат оскарження 08.07.2021 Харківський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/645/497/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019140130000440

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                    
		Справа № 645/34/20
		Провадження № 1-кп/645/497/20 
		 
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		18 серпня 2020 року                                     м. Харків     
		 
		Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретар судового засідання  ОСОБА_4 ,
		за участю:
		прокурорів  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140130000440 від 15 квітня 2019 року,
		по обвинуваченню ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Соль-Ілецьк, Оренбурзької області РФ, з вищою освітою, розлученого, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 03 вересня 2007 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 14 березня 2008 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі; 15 січня 2020 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі,
		у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.289КК України,- 
		в с т а н о в и в:
		 
		У період часу з 05 по 06 квітня 2019 року приблизно о 09 год. 00 хв., точна дата та час в ході проведення досудового розслідування та судового розгляду не встановлені, ОСОБА_8 перебував за адресою свого мешкання: АДРЕСА_1 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 , у якої в користуванні перебував належний її сестрі ОСОБА_10 на праві власності транспортний засіб - автомобіль червоного кольору «HONDA CIVIC», номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		У цей час у ОСОБА_8 виник злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.
		Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння автомобілем «HONDA CIVIC», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , шляхом зловживання довірою, під приводом проведення дрібних ремонтних робіт автомобілю, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, взяв у ОСОБА_9 свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу, після чого вийшов з квартири, розташованої за вищевказаною адресою та направився до автомобілю «HONDA CIVIC», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був припаркований поблизу будинку 23 по вул. Олімпійській в м. Харкові.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру спрямованого на незаконне заволодіння автомобілем, ОСОБА_8 , не маючи наміру повертати автомобіль його власнику, сів за кермо, завів двигун та привів у рух автомобіль «HONDA CIVIC», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку експерта №6-1/285СЕ-19 від 26.11.2019 року складає 358200 гривень 00 копійок, після чого місце вчинення злочину покинув, та розпорядився автомобілем на власний розсуд, а саме 13 квітня 2019 року приблизно о 00.10 годині знаходячись на заправці у м. Перещепине, Новомосковського району Дніпропетровської області ОСОБА_8 передав автомобіль «HONDA CIVIC», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ключі від даного автомобілю та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ОСОБА_11 в обмін на автомобіль «CITROEN С 8» номер НОМЕР_3 з доплатою на суму 2500 доларів США.
		Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_8 спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 358 200 гривень 00 копійок.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_8 зазначив про своє щире каяття та повне визнання вини у вчиненому та пояснив суду, що при обставинах, викладених у обвинувальному акті він у період часу з 05 по 06 квітня 2019 року заволодів автомобілем «HONDA CIVIC», який належав сестрі його співмешканки - ОСОБА_10 . У подальшому, не маючи на те згоди потерпілої, вказаний автомобіль він передав ОСОБА_11 в обмін на автомобіль «CITROEN С 8» з доплатою на суму 2500 доларів США. Кошти, які він отримав від передачі автомобілю ОСОБА_8 витратив на власні потреби. 
		Потерпіла ОСОБА_12 у судове засідання не з`явилася, подала заяви про розгляд справи за її відсутності, та про відсутність заперечень проти дослідження доказів в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України (а.с. 73-76).
		Враховуючи, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони викладені вище, підтвердив свою позицію в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, останні правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу вважав, що дослідження доказів на підтвердження вини обвинуваченого, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні не є доцільним. 
		Таким чином, суд вважав можливим, з урахуванням положень частини 3 статті 349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу останнього, письмові докази щодо судових витрат та речових доказів. 
		Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 289 КК України,  як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, яке завдало великої матеріальної шкоди. 
		Вину ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, суд вважає доведеною.
		Обставиною,яка пом`якшуєпокарання обвинуваченому ОСОБА_8 у відповідностідо положень ст.66КК України,судвизнає щирекаяття,оскільки обвинувачений визнав свою провину, висловлював жаль з приводу вчиненого.
		Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно вимог ст. 67 КК України, є рецидив злочинів. 
		Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має непогашені судимості, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, міцних соціальних зв`язків не має. 
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до положень ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, умисну форму вини, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який, маючи ряд непогашених судимостей, у тому числі і за вчинення злочинів проти власності, вчинив новий корисливий злочини, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, відношення обвинуваченого до вчиненого і його позицію щодо визнання вини.
		Наведені дані, на думку суду, свідчать про відверте небажання обвинуваченого ОСОБА_8 стати на шлях виправлення та неефективність застосування до нього покарання не пов`язаного з позбавленням волі. 
		Окрім того, суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до ОСОБА_8 положень ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України.
		Таким чином, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити основне покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна та, враховуючи вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2020 року, яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, застосувати, відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України, принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.
		Суд вважає, що покарання, призначене за даним вироком, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та таким, що відповідатиме вимогам розумності, справедливості, особі винного і конкретним обставинам справи.
		Документально підтверджені витрати на залучення експертів суд стягує з обвинуваченого на користь Держави відповідно довимог ст. 124 КПК України.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. 
		Цивільний позов не заявлено. 
		Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався. 
		Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2020 року уточнено, що строк покарання, визначений вироком цього суду від 15 січня 2020 року щодо ОСОБА_8 , слід обліковувати з дня затримання, тобто з 15 серпня 2019 року. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349,374,395 КПК України, коллегія судів,-
		 
		у х в а л и л а:
		 
		ОСОБА_8  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.289КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскації майна. 
		На підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2020 року, яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, більш суворим покаранням, призначеним за даним вироком, остаточно визначити  ОСОБА_8  покарання у вигляді 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Строк відбування покарання за даним вироком рахувати  ОСОБА_8  з 15 серпня 2019 року. 
		Стягнути з  ОСОБА_8  на користь Держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 6-1/285СЕ-19 від 26 листопада 2019 року в сумі 471,03 грн.
		Речові докази: автомобіль червоного кольору «HONDA CIVIC», номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_12 , після набрання вироком законної сили, вважати повернутим потерпілій ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:      ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		Судді:                                     ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		                                         ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...