Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0240/2961/18-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 17.08.2020. Зареєстровано: 19.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2020.
Дата набрання законної сили: 17.08.2020
Номер судового провадження: К/9901/360/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 серпня 2020 року 
		м. Київ
		справа №0240/2961/18-а
		адміністративне провадження №К/9901/360/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
		суддів: Єресько Л.О.,  Соколова В.М., 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року (судді: Шидловський     В.Б., Кузьменко Л.В., Іваненко Т.В.) у справі №0240/2961/18-а за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Київська митниця Державної фіскальної служби, про визнання бездіяльності протиправною та відшкодування шкоди,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
		ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа Київська митниця ДФС у якому просив суд :
		- визнати протиправною бездіяльність Бориспільського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області з виконання судового рішення від 25 квітня 2018 у справі № 802/1339/17-а, за яким на користь ОСОБА_1 слід стягнути відповідну частину штрафу з ОСОБА_2 і зобов`язати державного виконавця здійснити виконавчі дії з виконання судового рішення від 25 квітня 2018 року у справі № 802/1339/17а, в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження", серед яких: звернути стягнення на заробітну плату; накласти арешт на майно (кошти) боржника, від виконання яких державний виконавець ухилився без достатніх підстав.
		- стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із Державного бюджету України на відшкодування моральної шкоди 35000,00 грн, завданої протиправною бездіяльністю Бориспільського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області, що виразилося у невиконанні судового рішення від 25 квітня 2018 року у справі №802/1339/17-а, шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України.
		- у разі ухвалення рішення на користь позивача, застосувати контрольні повноваження, передбачені статтею 267 КАС України, а саме встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі - зобов`язати Бориспільський міськрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області подати звіт про виконання судового рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі №802/1339/17-а.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
		Визнано протиправною бездіяльність Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області з виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі №802/1339/17-а.
		Зобов`язано Бориспільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області здійснити виконавчі дії з виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі №802/1339/17-а відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що суб`єктом владних повноважень, не доведено вчинення будь-яких дій по виконавчому провадженню з виконання виконавчого документу постанови ВААС №802/1339/17-а від 25 квітня 2018 року, зокрема щодо своєчасного направлення постанови від 17 травня 2018 року боржнику. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятих рішень, не спростовано заявленої позиції позивача щодо протиправності бездіяльності та дій Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Київській області, відтак заявлені позовні вимоги підлягали частковому задоволенню. Стосовно вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь моральної шкоди в сумі 35000,00 грн, завданої протиправною бездіяльністю Бориспільського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області, що виразилося у невиконанні судового рішення від 25 квітня 2018 року справі №802/1339/17-а, суд першої інстанції вирішив, що позивачем не достатньо надано доказів щодо заподіяння йому моральної шкоди. Також позивачем не обґрунтовано розмір відшкодування шкоди в сумі 35000,00 грн та не підтверджено її документально.
		Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
		Стягнуто на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із Державного бюджету України на відшкодування моральної шкоди 8000 (вісім тисяч) грн, завданої протиправною бездіяльністю Бориспільського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області, що виразилося у невиконанні судового рішення від 25 квітня 2018 року у справі №802/1339/17-а, шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України. В решті рішення суду залишено без змін.
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що в підтвердження заподіяння моральної шкоди позивачем надано письмові докази про те, що він змушений був доводити протиправність бездіяльності органу ДВС, неодноразово звертався до вищестоящих органів із скаргами, звертався безпосередньо до боржника з приводу добровільного виконання рішення, витрачав свій час на судові спори та вживав всіх можливих заходів на поновлення своїх порушених прав, тобто вчиняв всі необхідні дії для сприяння примусового виконання судового рішення, яке безпідставно та в порушення закону не виконувалося уповноваженим на це органом. Разом із позовною заявою щодо вирішення питання про відшкодування моральної шкоди позивачем надано консультативне заключення про недопустимість стресових ситуацій, отже їх наслідком є загострення Хвороби Крони, на яку хворіє позивач, ще створює загрозу його життю, при цьому реальне погіршення стану здоров`я підтверджено медичною документацією. Тривалість цього підтверджується листком непрацездатності, за яким позивач у період судового спору у цій справі, перебував на лікуванні у закладі охорони здоров`я. Тобто замість відновлення втраченого здоров`я, до періоду ремісії, приймав участь в судовому засіданні для доведення порушення своїх прав органом ДВС. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір моральної шкоди повинен бути співмірним із завданою шкодою, а тому задовольнив позовні вимоги в цій частині на суму 8000,00 грн.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
		У касаційній скарзі Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		На переконання скаржника, стягнення моральної шкоди повинно розглядатися судами в порядку цивільного судочинства, а тому постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року підлягає скасуванню, як така, що винесена з порушенням правил підсудності. 
		Скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції стягнуто на користь ОСОБА_1 із Державного бюджету України на відшкодування моральної шкоди 8000 (вісім тисяч) грн, завданої протиправною бездіяльністю Бориспільського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області, що виразилося у невиконанні судового рішення від 25 квітня 2018 року у справі №802/1339/17-а, шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України. Однак, Державна казначейська служба України не була відповідачем у цій справі.
		Позиція інших учасників справи.
		Від позивача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача та залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін.
		Рух касаційної скарги.
		Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року.
		Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, визначено колегію суддів для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: суддя - доповідач Шарапа В.М., судді: Бевзенко В.М., Данилевич Н.А.
		Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року № 644/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В.М.
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Загороднюк А.     Г., судді: Єресько     Л.     О., Соколов     В.     М.
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 13 серпня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
		На адресу Бориспільського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області 11 травня 2018 року була направлена заява про примусове виконання судового рішення від 25 квітня 2018 року, за яким на користь позивача слід стягнути відповідну частину штрафу з керівника Київської митниці ДФС, яка з доданими до неї документами отримана відповідачем 14 травня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення цінного листа від 11 травня 2018 року (ідентифікатор поштового відправлення №2105009323680).
		17 травня 2018 року старшим державним виконавцем зазначеного органу ДВС відкрито виконавче провадження №56417161 з виконання судового рішення у справі №802/1339/17- а.
		У постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем зазначено про те, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень в мережі Інтернет та повідомлено ідентифікатор для доступу.
		З вказаної автоматизованої системи виконавчого провадження стягувач 25 червня 2018 року дізнався про порушення своїх прав, а саме, про прийняття державним виконавцем постанови від 25 червня 2018 року про скасування процесуального документу, згідно якого скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 17 травня 2018 року з підстав порушення вимог частини третьої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), а також про складення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання.
		3 липня 2018 року позивачем отриманий рекомендований лист від відповідача від 25 червня 2018 року №25315, яким направлено до відома постанову від 25 червня 2018 року, винесену при примусовому виконанні постанови №802/1339/17-а від 25 квітня 2018 року до якого було додано постанову начальника відділу Бориспільського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Київській області Сергієнко О.М. (надалі - начальник відділу), згідно якої начальником відділу скасовано постанову державного виконавця від 17 травня 2018 року про відкриття виконавчого провадження з виконання судового рішення від 25 квітня 2018 року у справі №802/1339/17-а.
		Непогоджуючись із такими діями та рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		Релевантні джерела права та їх застосування.
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX). 
		Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. 
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
		Зі змісту цієї норми вбачається, що основною умовою розгляду вимоги про     відшкодування моральної шкоди в порядку адміністративного судочинства     є те, щоб моральна шкода була заподіяна (похідною) протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта публічно-владних повноважень та якщо вимоги про її відшкодування були заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
		Враховуючи те, що відповідачем у цій справі є суб`єкт владних повноважень, діями якого було завдано моральної шкоди позивачу, суди вірно розгляду цей спір за правилами адміністративного судочинства.
		Щодо доводів відповідача про не залучення Державної казначейської служби України відповідачем, колегія суддів зазначає таке.
		Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим залучення або ж не залучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України     або     її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.
		До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №242/4741/16-ц.
		Верховний Суд звертає увагу на те, що згідно з висновком, наведеним у рішенні Конституційного Суду України № 12/рп-2001 від 03 жовтня 2001 року, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади     за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів. Тобто управління наявними коштами Державного бюджету України, зокрема безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду     входить до компетенції Державного казначейства України.
		Колегія суддів Верховного Суду вказує на те, що сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов`язкового залучення до участі у справі відповідачем ДКСУ чи її територіального органу. Належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник адміністративних відносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначає порушником своїх прав.
		Слід зазначити, що відповідно до приписів статті 341 КАС України касаційний розгляд відбувається лише в межах касаційної скарги, оскільки розмір моральної шкоди не є предметом касаційного оскарження, тому не підлягає оцінці Верховним Судом.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
		За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій.
		Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційних скаргах не зазначено.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України (в чинній редакції) суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
		З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.
		Висновки щодо розподілу судових витрат.
		З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-IX та статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві залишити без задоволення.
		Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач  суддіА.Г. Загороднюк  Л.О. Єресько   В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...