Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/3933/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; зайнятості населення, з них.
Надіслано для оприлюднення: 18.08.2020. Зареєстровано: 20.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2020.
Дата набрання законної сили: 17.09.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		17 серпня 2020 року (о 09 год. 30 хв.)Справа №  280/3933/20   м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді                     Батрак І.В.,
		за участю секретаря                     Лялько Ю.В.,
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
		за позовом Адвокатського об`єднання «Центурія»
		до Запорізького обласного центру зайнятості
		про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язати вчинити певні дії
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Адвокатське об`єднання «Центурія» (далі - АО «Центурія», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізького обласного центру зайнятості (далі - Запорізький ОЦЗ, відповідач), в якому просить суд:
		визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», викладене у формі наказу №383-о від 13.05.2020, яке винесене за результатом розгляду заяви позивача від 08.05.2020;
		зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08.05.2020 про надання допомоги по частковому безробіттю з 09.04.2020 на період карантину, за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.
		На обґрунтування позовних вимог посилається на приписи статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» (у редакції, чинній з 02.04.2020) та зазначає, що кінцевим отримувачем допомоги по частковому безробіттю є застрахована особа - працівник, умовою надання допомоги є сплата роботодавцем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності. Вказує, що для підтвердження сплати роботодавцем - АО «Центурія» єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до заяви від 08.05.2020 була додана довідка ГУ ДПС у Запорізькій області від 07.05.2020 № 27530/10/08-01-49-06, яка підтверджує факт сплати ЄСВ. Однак, наказом Запорізького ОЦЗ від 13.05.2020 № 383-0 було прийнято рішення про відмову позивачу у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину у зв`язку з тим, що АО «Центурія» не належить до суб`єктів підприємництва відповідно до Господарського кодексу України, яким надається допомога по частковому безробіттю на період карантину. Рішення відповідача про відмову АО «Центурія» у наданні допомоги по частковому безробіттю, оформлене наказом від 13.05.2020 № 383-0, позивач вважає протиправним, оскільки АО «Центурія» відповідає критеріям визначеним у п. 4 ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України, у зв`язку із чим просить суд його скасувати, а відповідач повинен розглянути по суті подану АО «Центурія» заяву від 08.05.2020 про надання допомоги по частковому безробіттю.
		Ухвалою судді від 17.06.2020 відкрито загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання на 16 липня 2020 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
		Відповідач позов не визнав, 07 липня 2020 року надав до суду відзив (вх. №31093), у якому із посиланням на норми статей 1, 4, 15, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» пояснює, що адвокат - індивідуальна діяльність (самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність), одночасно, згідно з нормами вказаного Закону та Податкового кодексу України, для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не заборонено законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем. Відтак, на думку відповідача, слід відокремлювати адвоката та фізичну особу-підприємця, оскільки законодавством України, передбачено одночасне здійснення підприємницької діяльності та зайняття адвокатською діяльністю. Наголошує, що відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України Кравченко Ганна Миколаївна та Демидченко Галина Василівна мають право на заняття адвокатською діяльністю. Звертає увагу суду, що абз. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину. Таким чином, стверджує, що відповідачем відмовлено у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину Позивачу у зв`язку із тим, що АО «Центурія» не належить до суб`єктів підприємництва відповідно до Господарського кодексу України, яким надається допомога по частковому безробіттю на період карантину. Виходячи з вищевикладеного, просить у задоволенні позову відмовити.
		15 липня 2020 року від позивача на адресу суду надійшли заперечення на відзив відповідача (вх. №32391), у яких щодо викладеної у відзиві позиції додатково вказує, що адвокати Кравченко Ганна Миколаївна та Демидченко Галина Василівна внесені в Єдиний реєстр адвокатів як адвокати, що здійснюють діяльність в організаційно-правовій формі - АО «Центурія». Пояснює, що в органах державної податкової служби, суб`єкт господарювання - АО «Центурія» перебуває на обліку як платник єдиного податку 3-ї групи за ставкою 5 відсотків від доходу, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку № 1708263400548 від 02.08.2017, фінансова звітність АО «Центурія» подається, як суб`єктом малого підприємництва, що підтверджується балансом на 31.12.2019. Що стосується інших працівників АО «Центурія», які претендують на отримання допомоги по частковому безробіттю у зв`язку з карантином, зазначає, що факт їх офіційного працевлаштування та сплати ЄСВ підтверджується формами 1-ДФ та довідкою ГУ ДПС Запорізької області, які надавались відповідачу для розгляду разом із заявою про виплату допомоги по частковому безробіттю. Все вищевикладене підтверджує, що позивач є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність по наданню послуг у сфері права, які мають вартісний характер та цінову визначеність, а отже відповідає критеріям визначеним у п. 4 ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України. На підставі викладеного, просить врахувати викладене під час розгляду справи по суті.
		Ухвалою суду від 16.07.2020 вирішено закрити підготовче провадження у справі та подальший розгляд справи по суті здійснювати в порядку письмового провадження.
		У відповідності до частини 9 статті 205 КАС України, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
		Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України). 
		На підставі приписів частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини. 
		АО «Центурія» (код ЄДРПОУ 34068056) є юридичною особою, яка зареєстрована 31.01.2006, основним видом економічної діяльності є: 69.10 Діяльність у сфері права, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Метою діяльності позивача є отримання доходу, що відображено у п. 2.1. Статуту підприємства, затвердженого Радою учасників протоколом №1 від 17.07.2017.
		Позивач перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник єдиного податку 3-ї групи за ставкою 5 відсотків від доходу, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку № 1708263400548 від 02.08.2017. Фінансова звітність AO «Центурія» подається, як суб`єктом малого підприємництва, що підтверджується балансом на 31.12.2019.
		Заявою від 08.05.2020 АО «Центурія» звернулось до Запорізького міського центру зайнятості, з проханням надати допомогу по частковому безробіттю з 09 квітня 2020 року на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306. До заяви позивачем додано наступні документи: копія наказу про зупинення діяльності підприємства від 08.04.2020 №3; відомість працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю; довідка Олександрівського управління у м. Запоріжжі ГУ ДПС у Запорізькій області стосовно сплати єдиного соціального внеску за останні 6 місяців; копія фінансової звітностімалого підприємства за 2019 рік; копія податкової декларації платника єдиного податку за 2019 рік; копії податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. № 1-ДФ) за 1, 2, 3 та 4 квартали 2019 року.
		Листом від 15.05.2020 №1892/04-15 Запорізький міський центр зайнятості повідомив позивача, що АО «Центурія», суб`єкту середнього підприємництва, відмовлено у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину у зв`язку з невідповідністю вимогам п. 2 Порядку №306 від 22.04.2020.
		На запит позивача №22/5 від 20.05.2020 на видачу рішення, надано наказ Запорізького обласного центру зайнятості від 13.05.2020 № 383-0 «Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» у зв`язку з тим, що АО «Центурія» не належить до суб`єктів підприємництва відповідно до Господарського кодексу України, яким надається допомога по частковому безробіттю на період карантину.
		Вважаючи указане рішення відповідача у формі наказу №383-о від 13.05.2020 протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду про його скасування та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08.05.2020 про надання допомоги по частковому безробіттю з 09.04.2020 на період карантину, за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.
		Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI).
		Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, Закон № 5067-VI було доповнено статтею 47-1 «Допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Дана норма Закону набула чинності з 02 квітня 2020 року.
		За приписами статті 47-1 Закону № 5067-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.
		Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину надається роботодавцям із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
		Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається у разі сплати роботодавцем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування протягом шести місяців, що передують даті зупинення діяльності.
		Для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець звертається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:
		1) заяву у довільній формі;
		2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
		3) відомості про працівників (прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно з цією статтею;
		4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності;
		Право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до цієї статті мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).
		Допомога по частковому безробіттю на період карантину встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
		Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину здійснюється роботодавцем з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше 30 календарних днів після завершення карантину.
		У разі порушення гарантій зайнятості осіб, яким виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину (розірвання трудового договору протягом шести місяців (якщо допомога виплачувалася менше ніж 180 календарних днів, - протягом періоду, що дорівнює періоду виплати допомоги), з дня закінчення виплати допомоги з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 (крім повної ліквідації або припинення діяльності роботодавця), пунктом 1 статті 36, частиною третьою статті 38 Кодексу законів України про працю, кошти повертаються в повному обсязі до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
		Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.
		Період виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину у разі, якщо роботодавцем вживалися заходи щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, не враховується при розгляді звернення за наступним одержанням допомоги по частковому безробіттю на період карантину з причин виробничого характеру.
		Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на регіональному рівні протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем документів, передбачених цією статтею, до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		Розмір, порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з пунктами 8-10 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОУГО-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306, роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності.
		Для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, звертається до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подає такі документи:
		1) роботодавець - заяву в довільній формі, в якій зазначається, зокрема, інформація про належність роботодавця до суб`єктів малого або середнього підприємництва відповідно до Господарського кодексу України, разом із засвідченими роботодавцем копіями підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів, передбачених цим пунктом;
		фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, - заяву у довільній формі;
		2) засвідчену роботодавцем/фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
		3) роботодавець - відомості про працівників (прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), в яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину згідно із статтею 47-1 Закону України "Про зайнятість населення", за формою згідно з додатком 1;
		фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою та звертається за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину, - відомості щодо себе за формою згідно з додатком 2.
		У разі подання відомостей щодо себе та щодо найманих працівників фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, подає відомості за формами згідно з додатками 1 і 2;
		4) довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, подану роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, на підставі звітних відомостей, що надаються до Пенсійного фонду України або ДПС, крім фізичних осіб - підприємців, які є застрахованими особами та відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
		У разі коли суб`єкт господарювання належить одночасно до різних категорій суб`єктів підприємництва за різними критеріями, належність до відповідного суб`єкта підприємництва в цілях застосування цього Порядку визначається за річним доходом від провадження будь-якої діяльності на звітний рік.
		Показник річного доходу суб`єкта підприємництва від будь-якої діяльності визначається на підставі офіційних звітних даних за останні чотири квартали (для суб`єкта підприємництва, що подає квартальну звітність) або за останній звітний рік (для суб`єкта підприємництва, що подає річну звітність).
		Середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) визначається за даними відповідної статистичної звітності, де зазначається такий показник, або іншої передбаченої законодавством звітності, в якій наявні відповідні відомості.
		Рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину приймається обласним або Київським міським центром зайнятості протягом трьох робочих днів з дня подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, який є застрахованою особою, документів, передбачених пунктом 9 цього Порядку.
		Рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину оформлюється наказом обласного або Київського міського центру зайнятості. 
		У відповідності до пункту 14 зазначеного Порядку, рішення обласних та Київського міського центру зайнятості про відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину може бути оскаржене до Державного центру зайнятості або суду.
		Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом № 3 від 08.04.2020, діяльність АО «Центурія» була зупинена з повним скороченням тривалості робочого часу, у зв`язку із чим 08 травня 2020 року у межах строку, визначеного частиною 7 статті 47-1 Закону № 5067-VI, позивач звернувся до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, із заявою у довільній формі про надання допомоги по частковому безробіттю з 09 квітня 2020 року на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, до якої додано пакет документів передбачених частиною 2 статті 47-1 Закону № 5067-VI та пунктом 9 Порядку №306, що саме представником відповідача не заперечено.
		Однак спірним наказом Запорізького ОЦЗ відмовлено АО «Центурія» у наданні допомоги по частковому безробіттю на період карантину у зв`язку з тим, що останнє не належить до суб`єктів підприємництва відповідно до Господарського кодексу України, яким надається допомога по частковому безробіттю на період карантину.
		З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Поняття суб`єкта господарювання наведене у статті 55 Господарського кодексу України, у відповідності до частини 1 якої суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
		Відповідно до частин 2, 3 статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є:
		1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
		2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
		Суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.
		Суб`єктами мікропідприємництва є:
		фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
		юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
		Суб`єктами малого підприємництва є:
		фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;
		юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
		Суб`єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.
		Інші суб`єкти господарювання належать до суб`єктів середнього підприємництва.
		З матеріалів справи вбачається, що АО «Центурія» зареєстровано в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність по наданню послуг у сфері права, які мають вартісний характер та цінову визначеність, оскільки метою діяльності згідно зі Статутом підприємства є, зокрема, отримання доходу. Фінансова звітність АО «Центурія» подається саме як суб`єкта малого підприємництва, розмір чистого прибутку за 2019 рік складає 377,5 тис. грн., що підтверджується балансом на 31.12.2019, який був наданий відповідачу разом із заявою про надання допомоги по частковому безробіттю. Крім того, в органах податкової служби АО «Центурія» перебуває на обліку як суб`єкт господарювання платник єдиного податку 3-ї групи за ставкою 5 % від доходу, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку № 1708263400548 від 02.08.2017, кількість працівників АО «Центурія» складає 5 осіб, що підтверджується формою 1-ДФ, із них на допомогу по частковому безробіттю на час карантину претендувало 3 особи, які були зазначені у відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю на період карантину. Отже, на думку суду, АО «Центурія» відповідає критеріям визначеним у пункті 4 частини 3 статті 55 Господарського кодексу України, що саме представником відповідача не спростоване.
		Стосовно посилань відповідача на ту обставину, що відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України Кравченко Ганна Миколаївна та Демидченко Галина Василівна мають право на заняття адвокатською діяльністю слід вказати про таке.
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VІ (далі - Закон № 5076-VІ) адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
		Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
		Статтею 15 зазначеного Закону передбачено також, що адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.
		За змістом статті 42 Господарського кодексу України констатуючою ознакою підприємництва законодавцем визначено таку самостійну, ініціативну, систематичну, на власний розсуд господарську діяльність суб`єктів господарювання, яка має на меті досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		Згідно зі Статутом позивача його діяльність передбачає надання правової допомоги на підставі договорів за певну винагороду. Тобто діяльність адвокатського об`єднання, крім соціальних, має на меті й досягнення економічних результатів, отримання прибутку, що зумовлюється необхідністю забезпечення дотримання професійних прав адвокатів, які працюють у цьому об`єднанні, юридичній особі, на оплату своєї праці (стаття 15 Закону № 5076-VІ). Зазначене дозволяє розглядати таку діяльність у розумінні статті 42 Господарського кодексу України як таку, що містить ознаки підприємницької (спрямованої на отримання прибутку).
		Крім того, адвокати Кравченко Ганна Миколаївна та Демидченко Галина Василівна внесені в Єдиний реєстр адвокатів як адвокати, що здійснюють діяльність в організаційно-правовій формі - АО «Центурія». Що стосується інших працівників позивача, які претендують на отримання допомоги по частковому безробіттю у зв`язку з карантином, то факт їх офіційного працевлаштування та сплати ЄСВ підтверджується формами 1-ДФ та довідкою ГУ ДПС Запорізької області, які надавались у для розгляду разом із заявою про виплату допомоги по частковому безробіттю. Вказані обставини відповідачем протягом розгляду справи не спростовані.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. 
		Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..
		Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов Адвокатського об`єднання «Центурія» (69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, буд. 30, офіс 316, код ЄДРПОУ 34068056) до Запорізького обласного центру зайнятості (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 56-а, код ЄДРПОУ 03491412) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язати вчинити певні дії задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Запорізького обласного центру зайнятості №383-о від 13.05.2020 «Про відмову у наданні допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», який винесений за результатом розгляду заяви Адвокатського об`єднання «Центурія» від 08.05.2020.
		Зобов`язати Запорізький обласний центр зайнятості повторно розглянути заяву Адвокатського об`єднання «Центурія» від 08.05.2020 про надання допомоги по частковому безробіттю з 09 квітня 2020 року на період карантину з урахуванням висновків суду по даній справі та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення.
		Стягнути з Запорізького обласного центру зайнятості за рахунок бюджетних асигнувань на користь Адвокатського об`єднання «Центурія» суму судового збору у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні). 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. 
		 
		Суддя                                                                              І.В. Батрак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...