Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/4224/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 19.08.2020. Зареєстровано: 20.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 20.08.2020.
Дата набрання законної сили: 02.11.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		19 серпня 2020 року                               м. Київ                              № 640/4224/20
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
		за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві  провизнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Окружного  адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_2 з 90% до 70 % від сум його грошового забезпечення та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за вислугу років в розмірі 90% від сум грошового забезпечення.
		Ухвалою Окружного  адміністративного суду міста Києва від 05.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
		Обґрунтовуючи тим, що вказує, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ, з 01.01.1987 у розмірі 90% від грошового забезпечення, в подальшому, починаючи з квітня 1992 року, пенсія призначалася позивачу відповідно до вимог Закону України  «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», однак відповідач,  відповідно до постанови КМУ від 21.02. 2018 №103 здійснив перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018, при якому розмір пенсії був зменшений з 90% до 70% грошового забезпечення, оскільки відповідачем не враховано те, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
		У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив про правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зниження при перерахунку пенсії позивача розміру такої пенсії з 90% від грошового забезпечення до 70% від грошового забезпечення, оскільки відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, проходив військову службу у Збройних Силах та був звільнений в запас в 1986 році. Вислуга років на час звільнення з військової служби склала 49 років.
		Згідно наявного у справі розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі ФА 91790 вбачається, що починаючи з 01.01.1987 позивачу була призначена пенсія за вислугу років за законодавством СРСР, починаючи з квітня 1992 року, розмір пенсії було визначено відповідно до вимог Закону України  «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» у розмірі 90 % грошового забезпечення.
		Внаслідок зміни грошового забезпечення відповідних категорій осіб, відповідно до        постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, відповідачем було проведено перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу з 01.01.2018 у розмірі 70% грошового забезпечення.
		У квітня 2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016 на підставі  постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам»  в результаті чого, розмір пенсії зменшився з 90% до 70% від грошового забезпечення.
		Вважаючи вказані дії протиправними, а своє право порушеним, позивач звернувся із даним позовом до суду.
		Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.
		Відповідно до положень  ст. 19 Конституції України  органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		У ч. 1  ст. 46 Конституції України  закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Відносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ  (далі - Закон № 2262-ХІІ)  .
		Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 13 Закону № 2262-XII пенсії за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим  Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12) призначаються в таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти    відповідних    сум    грошового    забезпечення.
		При цьому частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
		Перерахунок призначених відповідно до цього  Закону  пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим  Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього  Закону  провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього  Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього  Закону. Усі призначені за цим  Законом  пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим  Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).
		Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
		В подальшому Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.
		Згідно з п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
		Приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності, а відтак, мперативність даної норми, з метою застосування до даних спірних правовідносин, полягає в тому, що зміна розміру хоча б одного чи кількох видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, та інших осіб, згідно з положеннями  Закону №2262-XII, не може мати наслідком скасування вже призначеного пенсіонеру (позивачу) грошового забезпечення у розмірі 90%, які встановлені йому на момент виходу на пенсію.
		Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
		Таким чином, внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
		24.02.2018 набрала чинності  Постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103  (далі по тексту - Постанова №103).
		Пунктом 3 вказаної Постанови передбачено перерахунок з 01.01.2016 пенсій, призначених згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови № 988.
		Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) постановлено проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
		з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;
		з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
		Також, Постановою Кабінету Міністрів України №103 внесено зміни до        постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		У той же час, постанова Кабінету Міністрів України №45 і Постанова Кабінету Міністрів України №103 не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону N 2262-XII на підставі Постанови КМУ N 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону N 2262-XII, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
		Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
		Аналогічна правова позиція викладена також у постанові від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18.
		За таких обставин, при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до  статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб»  на підставі  постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»  відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
		Суд також враховує, що Конституційним Судом України у рішеннях від 06.07.1999 №8-рп/99, від 20.03.2002 №5-рп/2002 та від 11.10.2005 №8-рп/2005 сформовано правову позицію, згідно з якою  Конституція України  відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до  статті 17 Конституції України  перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо.
		У  рішенні від 20.03.2002 №5-рп/2002 Конституційний Суд України            зазначив, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. У            рішенні від 22.05.2008    №10-рп/2008 Конституційним Судом України  зазначено, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.  Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005  наведено тлумачення поняття "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третій  статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу            існуючих            прав і свобод. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким            сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
		Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, зокрема працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Одним із основних аспектів відповідальності держави перед людиною є забезпечення чіткого виконання законів, прийнятих її законодавчими органами.
		Аналогічну правову позицію викладено також Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 № 175/1665/17 та від 24.04.2018 № 686/12623/17.
		Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		Згідно вимог ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України  при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд      міста Києва,-
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) задовольнити.
		Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ,  вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) з 01.01.2018 у розмірі 70 % грошового забезпечення.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ,  вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90 % грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.
		Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ,  вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. 
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до        статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		          Суддя                                                                                                А.С. Мазур

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...