Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12705/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду.
Надіслано для оприлюднення: 20.08.2020. Зареєстровано: 20.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2020.
Дата набрання законної сили: 20.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 серпня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  910/12705/18 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: 
		Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.
		здійснив розгляд у письмовому провадженні 
		касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група"
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019
		за позовом заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах,
		Міністерства оборони України,
		Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління
		до   товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група"
		про зобов`язання повернути суму попередньої оплати за договором підряду та стягнення штрафних санкцій у сумі 1    476    611,66    грн.
		та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група"
		до Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління
		за участю заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління
		про зобов`язання вчинити дії.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Стислий виклад позовних вимог
		 
		1. Заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" (далі - ТОВ "Перша будівельно-монтажна група", відповідач за первісним позовом) про зобов`язання повернути суму попередньої оплати за договором підряду та стягнення штрафних санкцій 1 476 611,66 грн. 
		 
		2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем неналежно виконано умови Договору підряду від 31.05.2018 №138 у частині виконання зобов`язань щодо завершення робіт першого етапу, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з           ТОВ "Перша будівельно-монтажна група" невикористані кошти з попередньої оплати за Договором в розмірі 1 320 000,00 грн, штрафні санкції у вигляді пені за порушення строків виконання робіт у розмірі 80 480,99 грн та штрафу у розмірі 76 130,67 грн. за прострочення виконання робіт понад 20 календарних днів.
		 
		3. Відповідачем за первісним позовом до господарського суду міста Києва була подана зустрічна позовна заява про зобов`язання прийняти виконані підрядні роботи на суму 125      259,30 грн та стягнути з відповідача за зустрічним позовом 335      900,00 грн витрат у зв`язку з простоєм.
		 
		4. В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначено, що позивач за зустрічним позовом не міг приступити до виконання зобов`язань за договором, оскільки відповідач за зустрічним позовом не виконав умови договору щодо передання будівельного майданчика та проєктно-кошторисної документації, а тому мало місце первісне порушення зобов`язань саме зі сторони замовника, у зв`язку з чим є всі підстави для зміни умов договору підряду в частині зміни графіку виконання робіт та відшкодування збитків, які поніс підрядник. 
		 
		Стислий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		 
		5. Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2019 (суддя Борисенко І.І.) позов заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" про зобов`язання повернути суму попередньої оплати за договором підряду та стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 476 611, 66 грн. залишено без розгляду.
		6. Постановляючи цю ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління.
		 
		7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 (у складі колегії суддів: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю., Суліма В.В.) ухвалою господарського суду міста Києва скасовано. Матеріали справи передано на розгляд до господарського суду міста Києва.  
		 
		8. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський погодився з твердженням скаржника про те, що підставою звернення прокурора з позовною заявою став саме факт нездійснення Міністерством оборони України та Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням як органами, уповноваженими здійснювати функції у спірних відносинах, покладених на них законом обов`язків із захисту державних інтересів з метою контролю і надходження бюджетних коштів до Державного бюджету України.
		 
		Стислий виклад вимог касаційної скарги
		 
		9. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду,        ТОВ "Перша будівельно-монтажна група", посилаючись на порушення судами апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі ухвалу господарського суду міста Києва.  
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		10. У касаційній скарзі ТОВ "Перша будівельно-монтажна група" зазначає про те, що суд апеляційної інстанції: не дослідив належним чином обставини справи та зібрані докази у справі, який підтверджується та чи інша обставина; не надав жодної оцінки доводам сторони відповідача за первісним позовом; необґрунтовано відхилив клопотання про витребування оригіналів доказів з метою встановлення обставин справи, які мають значення для справи; неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, а саме:  неправильно застосував нормиу статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 131-1 Конституції України.
		 
		 
		 
		Доводи інших учасників справи
		 
		11. У відзиві на касаційну скаргу заступник військового прокурора Західного регіону України доводи касаційної скарги не визнає, вважає постанову Північного апеляційного господарського суду законною та обґрунтованою, прийнятою відповідно до норм чинного законодавства. Крім того,  заступник військового прокурора Західного регіону України повідомляє про те, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №42018140400000194 щодо вчинення службовими особами Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (діючи у змові з представниками будівельних комерційних структур) розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах, виділених  по програмі щодо будівництва та введення в експлуатацію казарм поліпшеного планування для розміщення військовослужбовців Збройних Сил України, передбачених частиною п`ятою статті 191 Кримінального Кодексу України.
		 
		Розгляд клопотань
		 
		12. У касаційній скарзі ТОВ "Перша будівельно-монтажна група" міститься клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яке мотивовано тим, що відповідні правовідносини містять виключну правову проблему з огляду на відсутність єдиного правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 131-1 Конституції України.
		 
		13. Відповідно до частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. 
		 
		14. У той же час Касаційний господарський суд зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 справу №912/2385/18 з касаційною скаргою Заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, яка мотивована тим, що у даній справі існує виключна правова проблема, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики щодо підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Так, на думку колегії суддів, закріплені законодавством умови та випадки, коли прокурор має право здійснювати представництво в суді законних інтересів держави ("якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень"), не можна назвати виключним випадком, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні, про що свідчить й неоднозначна та різна судова правозастосовча практика. Наведене підтверджує, що справа містить виключну правову проблему.
		 
		15. Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2019 касаційне провадження у цій справі було зупинено до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №   912/2385/18.
		 
		16. Велика Палата Верховного Суду 26.05.2020 ухвалила постанову у справі №912/2385/18.
		 
		17. З урахуванням викладеного Касаційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ТОВ "Перша будівельно-монтажна група" про передачу справи №910/12705/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. 
		 
		Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		18. Заступник військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних відносинах Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група з позовом про зобов`язання повернути суму попередньої оплати за договором підряду та стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 1 476 611,66 грн. 
		 
		19. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем неналежно виконано умови Договору підряду №138 від 31.05.2018 у частині виконання зобов`язань щодо завершення робіт першого етапу, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" невикористані кошти з попередньої оплати за Договором в розмірі 1 320 000,00 грн, штрафні санкції у вигляді пені за порушення строків виконання робіт у розмірі 80 480,99 грн та штрафу у розмірі 76  130,67 грн. за прострочення виконання робіт понад 20 календарних днів.
		 
		20. В обґрунтування порушення інтересів держави заступник військового прокурора Західного регіону України зазначає, що пред`явлення ним даної позовної заяви в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління як органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах, викликано необхідністю захисту порушених інтересів держави.
		 
		21. За твердженням заступника військового прокурора Західного регіону України, Міністерство оборони України та Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління не вжили всіх передбачених законом заходів на захист інтересів держави представницькими засобами та не здійснено комплекс заходів, спрямованих на стягнення бюджетних коштів.
		 
		22. Також прокурор зазначив, що 03.10.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо вчинення службовими особами Західного територіального КЕУ, діючи в змові з представниками будівельних комерційних структур, розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах, виділених по програмі щодо будівництва та введення в експлуатацію казарм поліпшеного планування для розміщення військовослужбовців Збройних Сил України, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою  статті 191 Кримінального кодексу України.
		 
		23. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2019 позов заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" про зобов`язання повернути суму попередньої оплати за договором підряду та стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 1   476 611, 66 грн залишено без розгляду.
		 
		24. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління.
		 
		25. Однак колегія суддів апеляційної інстанції не погодилася з таким висновком суду першої інстанції, вказуючи, зокрема, про те, що Міністерство оборони України та Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління неналежним чином здійснювали захист інтересів держави щодо виконання відповідачем договору підряду від 31.05.2018 № 138, що було виражено у формальному реагуванні позивачів на порушення відповідачем умов договору, оскільки останні обмежились лише поданням двох претензій від 27.08.2018  № 303/23/3/3827 та від 11.09.2018 №   303/23/3/4044. 
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		 
		26. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №   460-IX касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08.02.2020).
		 
		27. При зверненні з даним позовом до суду прокурор в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави вказав на те, що Міністерство оборони України та Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління не здійснюють захист інтересів держави представницькими засобами та не здійснюють комплекс заходів, спрямованих на стягнення бюджетних коштів.
		 
		28. Відповідно до положень статей 4, 42, 44, 46 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом. 
		 
		29. Відповідно до частини третьої статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		 
		30. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі. 
		 
		31. Згідно з частиною третьою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		 
		32. Частиною четвертою статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.  
		 
		33. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
		 
		34. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
		 
		35. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
		 
		36. Водночас Касаційний господарський суд наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
		 
		37. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		 
		38. Отже, аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
		 
		39. Для представництва в суді інтересів держави прокурор, за законом, має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
		 
		40. З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.
		 
		41. Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва в суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.
		 
		42. При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		 
		43. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. 
		 
		44. Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо.
		 
		45. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. 
		 
		46. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		 
		47. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. 
		 
		48. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		 
		49. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
		 
		50. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.
		 
		51. Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду; такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
		 
		52. Також Велика Палата Верховного Суду у пункті 51 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 зазначила, що процесуальна дієздатність - це здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (стаття 44 ГПК України). У випадку звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі компетентного органу фактичним позивачем є держава, і саме вона набуває процесуальної дієздатності і є учасником справи. Для цілей залишення позову без розгляду на підставі пункт 1 частини першої статті 226 ГПК України процесуальна дієздатність має бути відсутня саме в учасника справи (позивача або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), а не його представника. З огляду на вказане, помилковим є залишення без розгляду на підставі цього припису позову, поданого прокурором в особі компетентного органу в інтересах держави, через відсутність у прокурора як представника держави процесуальної дієздатності або через відсутність у нього підстав для звернення до суду.
		 
		53. Міністерство оборони України, відповідно до статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" та пункту 3 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 406/2011, є центральним органом виконавчої влади і головним органом у сфері оборони і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
		 
		54. Умовами статті 3 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Збройні Сили України - це військова державна структура, яка організаційно складається з військових об`єднань, з`єднань, частин, підрозділів, військових установ і навчальних закладів.
		 
		55. Органом державної військової та виконавчої влади на місцях у системі Збройних Сил України є командири (начальники) військових частин (установ, організацій), яким Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджених Законом України "Про затвердження Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 надано повноваження органу виконавчої влади в системі Міністерства оборони України.
		 
		56. З метою реалізації повноважень, визначених статтею 10 Закону України "Про Збройні Сили України", у сфері квартирно-експлуатаційного забезпечення військ, Міністром оборони України видано наказ від  03.07.2013 № 448 "Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України".
		 
		57. Квартирно-експлуатаційні управління Збройних Сил України є територіальним органом військового управління Збройних Сил України і призначені для реалізації у військах, дислокованих у межах відповідальності державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення з метою підтримання військ у стані високої бойової та мобілізаційної готовності (пункт 2.3 названого Положення).
		 
		58. Відповідно до пункту 1 Положення про Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, затвердженого наказом начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 09.11.2016 № 300, Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління є територіальним органом військового управління Збройних Сил України призначеним для реалізації у військах державної військово-технічної політики з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення, реалізації пріоритетних напрямків розвитку військової інфраструктури, будівництва (реконструкції) та капітального ремонту військових об`єктів, з метою підтримання військ (сил) у стані бойової та мобілізаційної підготовки.
		 
		59. Отже, проаналізувавши норми Закону України "Про Збройні Сили України", Положення про  Міністерство оборони України, Положення про Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління вбачається, що Міністерство оборони України та Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління наділені правом самостійно вирішувати питання щодо захисту своїх порушених прав.
		 
		60. При розгляді даної справи судом першої інстанції вказано про те, що до матеріалів справи не надано будь-яких доказів бездіяльності Міністерства оборони України та Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління щодо нездійснення чи неналежного здійснення ними захисту інтересів держави.
		 
		Крім того, в матеріалах справи є докази щодо проведення претензійної роботи Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, а саме листи та претензії Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління. 
		 
		61. Судом першої інстанції зазначено те, що між Західним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням та товариством з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" існують договірні відносини, за договором підряду від 31.05.2018 №138; у разі невиконання умов договору генпідрядником замовник жодним чином не позбавлений права звернутись до суду з позовом. Як вбачається з матеріалів справи, договір від 31.05.2018 №138 набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30.12.2018.
		 
		62. ТОВ "Перша будівельно-монтажна група" у своїй касаційній скарзі звертає увагу на те, що претензії замовником були датовані 27.08.2018 та 11.09.2018, а позов до суду прокуратурою подано 17.09.2018, незважаючи на те, що Господарським кодексом України та ГПК України встановлено місячний термін для надання відповіді на претензію з моменту її отримання. Тобто, з наведеного вбачається, що позивачем вживалися заходи досудового врегулювання спору. 
		 
		63. При цьому апеляційним господарським судом вказані претензії розцінені як вираження формального реагування позивачів на порушення відповідачем умов договору, оскільки останні обмежились лише поданням двох претензій від 27.08.2018 №303/23/3/3827 та від 11.09.2018 № 303/23/3/4044.
		 
		64. Касаційний господарський суд, враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, не може погодитися з доводами апеляційного господарського суду про те, що Міністерство оборони України та Західне територіальне квартирно-експлуатаційне управління неналежним чином здійснювало захист інтересів держави щодо виконання відповідачем договору підряду від 31.05.2018№ 138.
		 
		65. Поряд з цим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивачі не можуть чи не бажають здійснювати захист інтересів держави та звертатись до суду з відповідним позовом до відповідача.
		 
		66. Аргументи, викладені в касаційній скарзі, про те, що суд апеляційної інстанції встановив обставини справи на підставі недопустимих доказів та необґрунтовано відхилив клопотання про витребування оригіналів доказів не знаходять підтвердження, оскільки, як вбачається з тексту постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів дала обґрунтування відхиленню такого клопотання. 
		 
		67. У відзиві на касаційну скаргу заступник військового прокурора Західного регіону України повідомляє, що 03.10.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №42018140400000194 щодо вчинення службовими особами Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, діючи у змові з представниками будівельних комерційних структур, вчинення розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах, виділених по програмі щодо будівництва та введення в експлуатацію казарм поліпшеного планування для розміщення військовослужбовців Збройних Сил України, передбачених частиною п`ятою статті 191 Кримінального Кодексу України.  Водночас Касаційний господарський суд  звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (вирок суду) притягнення певних осіб у визначеному чинним законодавством порядку до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, яке передбачене статтею 191 Кримінального кодексу України. 
		 
		68. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу у даній справі, вказавши про відсутність передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління дійшов висновку про залишення позову заступника військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" про зобов`язання повернути суму попередньої оплати за договором підряду та стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 476 611, 66 грн без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України.
		 
		69. Втім, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №   912/2385/18 дійшла висновку про те, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в      таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19.02.2019 у справі №      925/226/18.
		 
		70. З огляду на викладене висновки суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України є помилковими.
		 
		71. Оскільки у разі, якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		 
		72. Пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		73. За правилами частин першої і четвертої статті 311 цього ж Кодексу підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
		 
		74. Оскільки встановлена під час касаційного провадження невідповідність висновків суду першої інстанції не призвела до прийняття невірного по суті рішення, Касаційний господарський суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає за необхідне змінити мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції.
		 
		Судові витрати
		 
		75. Оскільки касаційна скарга ТОВ "Перша будівельно-монтажна група" підлягає задоволенню частково, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції - зміні лише в мотивувальній частині, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на позивача.
		 
		Керуючись статтями 129, 300, 308, 310, 311, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-монтажна група" задовольнити частково.
		 
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019  у справі №910/12705/18 скасувати.
		 
		3. Змінити мотивувальну частину ухвали господарського суду міста Києва від 26.02.2019 у справі № 910/12705/18, виклавши її в редакції цієї постанови. У решті ухвалу господарського суду міста Києва від 26.02.2019 у справі №  910/12705/18 залишити в силі.
		 
		4. Стягнути з військової прокуратури Західного регіону України 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн судового збору за розгляд касаційної скарги.
		 
		5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                    І. Бенедисюк
		 
		Суддя                                                                                                    І. Булгакова
		 
		Суддя                                                                                                    В. Селіваненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...