Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 629/2101/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Грабіж.
Надіслано судом: 20.08.2020. Зареєстровано: 23.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.08.2020.
Дата набрання законної сили: 11.02.2021
Номер судового провадження: 1-кп/629/58/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220380000523

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 629/2101/18
		Номер провадження 1-кп/629/58/20 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 серпня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря  ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220380000523 відносно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїва, громадянина України, без освіти, не одруженого, зі слів перебуваючого у цивільному шлюбі, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 
		- 30.07.2012 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;
		- 27.03.2015 року Баглейським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 30.01.2017 року по відбуттю строку покарання,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
		з участю сторін кримінального провадження:
		- обвинувачення  прокурорів Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		- захисту  обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		14 березня 2018 року, о 20-30 годині, ОСОБА_3 знаходився в приміщенні магазину «Оригінал» по вул. Благовіщенській у м. Лозова Харківської області, де помітив раніше не знайомого ОСОБА_7 та вирішив пограбувати його. Коли ОСОБА_7 вийшов з магазину, ОСОБА_3 наздогнав його біля будинку АДРЕСА_2 по вказаній вулиці та, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, повторно, з корисливого мотиву, з метою наживи, з застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, збив його з ніг та відкрито, шляхом ривка, заволодів з руки потерпілого каблучкою з золота вартістю 607 гривень 62 копійки, гаманцем вартістю 400 гривень з грошима в сумі 25 гривень. 
		В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_7 отримав синець на зовнішній поверхні лівого стегна, який є легким тілесним ушкодженням.
		Після вчинення грабежу ОСОБА_3 з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 1032 гривні 62 копійки.
		Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, не визнавав. Однак в судовому засіданні 19 серпня 2020 року вину визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив злочин за обставин, зазначених в обвинувальному акті, заволодів каблучкою та гаманцем з грошима, належних потерпілому, суму збитків не оспорює. Вказав, що щиро кається в скоєному, жалкує про вчинене, прохає суворо не карати, при призначенні міри покарання врахувати його стан здоров`я. 
		Допитати в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7 не виявилось можливим, оскільки ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 09.01.2019 року Лозівським міськрайонний відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.
		Вина ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, окрім визнання ним своєї вини, повністю доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному провадженні доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження, а саме зібраними доказами відповідно до вимог ст.ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст. 358 КПК України, та іншими доказами, а саме: 
		-показаннями всудовому засіданнісвідка ОСОБА_8 який пояснив, що 14 березня 2018 року, близько 20 години 30 хвилин, зайшов до магазину «Оригінал», щоб забрати дружину з роботи, в якому вона працює продавцем. За ним зайшов ОСОБА_9 , купив пляшку горілки, поклав до сумки і вийшов з магазину. Через дві хвилини до магазину зашли двоє осіб ромської національності, підійшли до його дружини та попросили пива з горілкою. Потім один з них залишився біля прилавку, а інший вслід вийшов за ОСОБА_10 . Він в цей час стояв біля вікна і через вікно бачив, як ОСОБА_10 вийшов з магазину та йшов прямо, а підсудний йшов за ним, потім обійшов його і в темному кутку напав на ОСОБА_10 , схопив його за груди і повалив в замет. Потім обвинувачений відбіг, а ОСОБА_10 встав, обтрусився і пішов далі. Вказав, що саме обвинувачений скоїв напад на ОСОБА_10 , так як впізнав його за одягом, а саме нападник та особа, яка зайшла до магазину з іншою особою, а потім вийшла вслід за ОСОБА_10 був одягнутий в білі штани. Також вказав, що напад на ОСОБА_10 був скоєний на відстані 9-10 метрів від магазину, тому він добре все бачив. Пояснив, що на час події інший чоловік, який зайшов разом з обвинуваченим, стояв біля прилавку, після чого взяв пиво і вийшов з магазину. Пояснив, що за його участі проводився слідчий експеримент, проводилося впізнання за фотознімками. Під час вказаної слідчої дії він впізнав осіб, які заходили до магазину «Оригінал», і особу, яка вчинила напад на ОСОБА_7 ;
		- показаннями всудовому засіданнісвідка ОСОБА_11 яка пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 є рідним племінником її чоловіка і вони з чоловіком займалися його вихованням, так як матір його покинула. Вважає, що ОСОБА_3 не вчиняв злочин, в якому його звинувачують. Пояснила, що за вказаний злочин був затриманий співмешканець її доньки ОСОБА_12  ОСОБА_13 . Після того, як відпустили ОСОБА_13 був затриманий ОСОБА_3 , оскільки ОСОБА_13 дав покази, що ОСОБА_3 скоїв грабіж. Вказала, що дійсно вона принесла та віддала слідчому крадену каблучку. Вказану каблучку їй передала її донька ОСОБА_14 , так як каблучка знаходилася в ОСОБА_13 . ОСОБА_3 їй каблучку не передавав. Зазначила, що після передачі каблучки, слідчий дав їй аркуш паперу, де вона проставила свій підпис, але, що в ньому було написано вона не знає, так як читати та писати не вміє. Вважає, що слідчий скористався тим, що вона неграмотна, тому під час проведення слідчої дії в протоколі огляду місця події зазначив, що саме ОСОБА_3 приніс їй золоту каблучку, хоча вона йому цього не говорила. Вважає, що саме ОСОБА_13 скоїв даний злочин, оскільки після того як його відпустили працівники поліції, він зник;
		-показаннями всудовому засіданнісвідка ОСОБА_15 яка пояснила, що потерпілий ОСОБА_7 був її співмешканцем.  ІНФОРМАЦІЯ_2  ОСОБА_7 помер. Пояснила, що 14-15 березня 2018 року вона залишила ОСОБА_7 вдома і пішла ночувати до своєї матері. Наступного дня, близько 07-00 години, коли поверталася від матері до ОСОБА_7 зайшла до магазину «Оригінал», який розташований в м. Лозова, по вул. К. Лібкнехта (Благовіщенська). Продавець з магазину розповіла, що ввечері на ОСОБА_10 було скоєно напад в провулку біля будинку № 4 по вул.К.Лібкнехта (Благовіщенська). Вона відразу зателефонувала ОСОБА_10 , щоб впевнитись чи вдома він і відразу пішла до нього. Вдома ОСОБА_10 їй розповів, що він знаходився в магазині «Оригінал», потім вийшов з магазину і на розі магазину його збили з ніг, він впав, з кишені куртки викрали гаманець та з пальця руки зняли каблучку. Після чого нападники втекли, а він піднявся та пішов додому. Скільки було нападників і як саме на нього напали, ОСОБА_10 не знає, так як на час пограбування перебував в нетверезому стані, крім того мав захворювання нижніх кінцівок, тому на ногах тримався погано. Зазначив, що нападник був одягнутий в темний одяг та в нього було темне обличчя. Вказала, що зі слів продавця відомо, що ОСОБА_10 зайшов до магазину і за ним зайшло двоє осіб ромської національності. ОСОБА_10 відкрив гаманець, ці особи на нього подивилися і вийшли вслід за ним. Також пояснила, що в ОСОБА_10 після пограбування зник гаманець, каблучка та був синець на лівій нозі зверху; 
		-показаннями всудовому засіданнісвідка ОСОБА_16 яка пояснила, що працює продавцем в магазині «Оригінал», який розташований в м. Лозова, по вул. Благовіщенській. 14.03.2018 року, близько 20 години 30 хвилин вона знаходилася на робочому місці, до магазину зайшов ОСОБА_9 , який раніше часто заходив до магазину, він купив пляшку горілки. Слідом за ОСОБА_10 зайшло двоє осіб, один з яких був ОСОБА_3 , а іншого вона не знає і ніколи не бачила. Після того як ОСОБА_10 скупився і вийшов, то ОСОБА_3 вийшов вслід за ним, а інший чоловік, який з ним зайшов в магазин, залишився біля прилавку, взяв пляшку пива та два стаканчика і також вийшов з магазину. Пояснила, що зі слів свого чоловіка, який також знаходився в приміщенні магазину і стояв біля вікна, їй відомо, що ОСОБА_3 підбіг до ОСОБА_7 , збив його з ніг і той впав на сніг, що відбувалося далі їй не відомо. Також зазначила, що один із хлопців, які заходили до магазину, був одягнений в штани бордового кольору, а інший  світлого кольору. 
		Окрім цього, вина ОСОБА_3 доводиться дослідженими в судовому засіданні протоколом слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження:
		- протоколом огляду місця події від 17.03.2018 року, в ході якого було оглянуто ділянку тротуару біля магазину «Оригінал» по вул. Благовіщенській» м. Лозова. Ліворуч від вказаного магазину розташований магазин «Престиж», праворуч  магазин «Семёрка». Ділянка тротуару біля магазину «Оригінал» асфальтована, місцями мається нашарування льоду. На момент огляду на тротуарній доріжці на ділянці від магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » будь-яких слідів біологічного пошкодження, або будь-яких гаманців чи виробів із золота не виявлено;
		- протоколом огляду місця події від 21.03.2018 року з фототаблицею до нього, в ході якого в приміщенні службового кабінету № 17 Лозівського ВП за адресою: м. Лозова, вул. Я.Мудрого, 7, ОСОБА_11 добровільно видала працівникам поліції золоту каблучку з маркуванням на внутрішній поверхні 375, яку вона зберігала за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому пояснила, що вказану каблучку 15.03.2018 року приніс її син ОСОБА_17 , яку зняв з невідомого чоловіка;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.04.2018 року та додатком до протоколу, згідно якого свідок ОСОБА_8 вказав на фотознімок під № 3, на якому зображений ОСОБА_13 та пояснив, що бачив вказану особу 14.03.2018 року в приміщенні магазину «Оригінал» в м. Лозова. Крім того зазначив, що особа, яку він впізнав за формою обличчя, очей губ та вух, з приміщення магазину в момент здійснення грабежу не виходила і весь час перебувала всередині приміщення;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.03.2018 року та додатком до протоколу, згідно якого свідок ОСОБА_16 вказала на фотознімок під № 1, на якому зображений ОСОБА_3 та пояснила, що вказану особу впізнала за формою та рисами обличчя, темним волоссям, формою носу, очей і губ;
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.03.2018 року та додатком до протоколу, згідно якого свідок ОСОБА_8 вказав на фотознімок під № 3, на якому зображений ОСОБА_3 та пояснив, що вказаний чоловік 14.03.2018 року перебував в магазині «Оригінал» та в подальшому напав на громадянина на ім`я ОСОБА_10 ;
		- висновком експерта № 98-ЛЗ/18 від 26.03.2018 року, згідно якого в ході судово-медичної експертизи ОСОБА_7 виявлений синець на зовнішній поверхні лівого стегна в верхній третині, який утворився від дії тупого твердого предмету, який не відобразив своїх індивідуальних особливостей чи при ударі об такий і міг бути спричинений в строк і при обставинах, викладених потерпілим. За ступенем тяжкості синець  це легке тілесне ушкодження, згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.
		Синець на зовнішній поверхні лівого стегна в верхній третині у ОСОБА_7 міг утворитися і при падінні його на площину, в тому числі і з наданим тілу прискоренням;
		- висновком експерта № 103-ЛЗ/18 від 04.04.2018 року, згідно якого в ході судово-медичної експертизи ОСОБА_7 виявлений синець на зовнішній поверхні лівого стегна в верхній третині, який утворився від дії тупого твердого предмету, який не відобразив своїх індивідуальних особливостей чи при ударі об такий і міг бути спричинений в строк і при обставинах, вказаних потерпілим в ході проведення слідчого експерименту 26.03.2018 року. 
		Синець на зовнішній поверхні лівого стегна в верхній третині у ОСОБА_7 міг утворитися при падінні його на землю на лівий бік з попереднім наданням тілу прискорення від поштовху; 
		- висновком експерта № 1612 від 15.04.2018 року, згідно якого вартість золотої каблучки, 375 проби, вагою 1,5 г у вигляді лому золота, станом на 14.03.2018 року, становить 607,62 гривні.
		Ринкова вартість чоловічого шкіряного гаманця марки «Bailini» з відтиском на шкірі «501», горизонтального подвійного складання з одним відділом для документів визначена не була, оскільки майно експертом не ідентифіковано; 
		- довідкою товарної біржі від 18.04.2018 року, згідно якої вартість гаманця з телячої шкіри з відтиском «501» марки «BAILINI», який був у використанні та без механічних пошкоджень, станом на 14.03.2018 року складає 400 гривень; 
		- постановою про визнання речового доказу та передачу його на відповідальне зберігання від 21.03.2018 року, згідно якої каблучку з металу жовтого кольору з маркуванням на внутрішній частині 375 визнано речовим доказом в кримінальному провадженні;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.04.2018 року та диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 , дослідженому в судовому засіданні, під час якого свідок ОСОБА_8 за адресою: м. Лозова, вул. Благовіщенська, поряд з магазином «Оригінал» добровільно надав пояснення стосовно обставин події, яка відбулася 14.03.2018 року;
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.03.2018 року та диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_7 , дослідженому в судовому засіданні, під час якого потерпілий ОСОБА_7 за адресою: м. Лозова, вул. Благовіщенська, поряд з магазином «Оригінал» добровільно показав на місце та надав пояснення стосовно обставин події, яка відбулася 14.03.2018 року.
		Таким чином, суд, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає винуватість  ОСОБА_18 в скоєннікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.186КК України доведена і дає підстави для винесення обвинувального вироку відносно останнього.
		Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_3 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
		Покази свідка ОСОБА_11 , суд ставить під сумнів, оскільки її покази не узгоджуються та суперечать показам інших свідків та письмовим доказам, які були досліджені судом. Також судом встановлено, що ОСОБА_11 та обвинувачений ОСОБА_3 є родичами, а саме обвинувачений є рідним племінником її чоловіка, отже її свідчення щодо непричетності ОСОБА_11 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд вважає недостовірними та надуманими, наданими з метою уникнення обвинуваченим відповідальності за скоєний злочин, тому не бере їх до уваги при ухваленні вироку.
		Всі інші докази, дослідженні в судовому засіданні, суд вважає належними та допустимими, оскільки істотного порушення прав та свобод обвинуваченого, гарантованих Конституцією та законами України, при їх отриманні судом не встановлено, вони містять інформацію щодо доказування вини  ОСОБА_3  у скоєнні кримінального правопорушення та обґрунтовують належність конкретного доказу для підтвердження вини обвинуваченого, стосуються його безпосередньої участі у вказаній події. 
		Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 мало місце 14.03.2018 року і містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насиллям, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого (грабіж), вчинене повторно.
		Обвинувачений ОСОБА_3 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.
		Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 скоїв тяжкий злочин. 
		Дослідженням особиобвинуваченого ОСОБА_3 встановлено,що вінраніше судимий, має незняту танепогашену взаконному порядкусудимість,на облікуу лікарівпсихіатра танарколога неперебуває,має хронічнезахворювання правосторонній осумкованийплеврит післяперенесеної правосторонньоїбронхопневмонії,не одружений,зі слівперебуває уцивільному шлюбі,без освіти,офіційно непрацевлаштований, має постійне місце реєстрації, за місцем проживання характеризується негативно.
		Під час підготовки досудової доповіді, обвинувачений надав працівнику пробації всю необхідну інформацію. 
		Оцінка виявила високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. 
		Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
		Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає рецидив злочинів.
		Суд приходить до висновку, що відсутні підстави для застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України  призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом.
		Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації на підставі матеріалів, які зібрані Новобаварським районним сектором філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, згідно висновку якої ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення є високим, ризик шкоди життю і здоров`ю оцінюється як середній. Загальний рівень ризику для суспільства є високим. На думку органу пробації, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства. У разі призначення покарання обвинуваченому не пов`язаного з позбавленням чи обмеженням волі, то з метою виправлення та запобігання вчинення повторного правопорушення в майбутньому застосувати наступні заходи: контроль за поведінкою за місцем проживання особи; застосування соціально-виховних заходів.
		З урахуванням тяжкості злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , висновку органу пробації, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, його стану здоров`я, обставин скоєння злочинів та відношення до скоєного, суд, дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо лише в місцях позбавлення волі.
		Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 залишити раніше обрану у вигляді тримання під вартою.
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 23 квітня 2018 року, згідно ухали Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 квітня 2018 року та протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 23 квітня 2018 року. 
		Цивільний позов по справі не заявлений.
		Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової товарознавчої експертизи.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, - 
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Визнати ОСОБА_19 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та піддати його покаранню у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		До вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_3 залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
		Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 23 квітня 2018 року. 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), р/р UA298999980313050115000020005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 1612 від 16.04.2018 року в розмірі 286 гривень.
		Речовий доказ по справі:
		- золоту каблучку проби 375, вважати поверненою потерпілому ОСОБА_7 , згідно зберігальної розписки від 20.04.2018 року. 
		Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		 
		 
		 
		Суддя                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...