Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/10768/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 21.08.2020. Зареєстровано: 23.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2020.
Дата набрання законної сили: 28.10.2020
Результат оскарження 28.10.2020 Апеляційний суд Тернопільської області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/607/1397/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020210180000130

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21.08.2020 Справа №607/10768/20   провадження № 1-кп/607/1397/2020 
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
		в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020210180000130 від 08 березня 2020 року, щодо
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає у АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, працює бібліотекарем у філії Тернопільської районної центральної бібліотеки в смт. В. Бірки, раніше не судимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, 
		за участю:
		прокурора ОСОБА_4 ,
		потерпілих: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		представника потерпілого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ,
		представника потерпілої ОСОБА_7 ,  адвоката ОСОБА_10 ,
		захисника ОСОБА_11 ,
		обвинуваченого ОСОБА_3 ,-
		встановив:
		 
		08 березня 2020 року приблизно о 06 год. 40 хв. водій ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував технічно несправним автомобілем марки «ЗАЗ» моделі 110307, н.з. НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п. 2.9. /а/ Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року /далі  ПДР/, згідно яких водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, та вимоги п. 31.4.5 /г/ ПДР, в порушення яких на одну /задню/ вісь вказаного транспортного засобу було встановлено шини різних моделей, різної сезонності з різними малюнками протектора, що могло бути виявлено водієм в процесі огляду перед початком руху. Керуючи вказаним автомобілем, ОСОБА_12 рухався із трьома пасажирами: ОСОБА_6 , ОСОБА_13 та ОСОБА_5 , без вантажу автодорогою «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка», від м. Хмельницький до м. Тернополя. Під час керування автомобілем водій ОСОБА_12 не був достатньо уважним та не стежив належно за дорожньою обстановкою, щоб у разі її зміни, своєчасно відреагувати, та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху, чим порушив вимоги п. 2.3. /б, д/ ПДР.
		Через проявлену під час керування автомобілем неуважність та унаслідок порушення вимог п. 10.1. ПДР, рухаючись у напрямку м. Тернопіль за межами населеного пункту с. Романівка Тернопільського району Тернопільської області, автодорогою «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка», ОСОБА_12 , змінив напрямок руху автомобіля вліво, внаслідок чого керований ним автомобіль марки «ЗАЗ» моделі 110307, н.з. НОМЕР_1 , перетнув горизонтальну лінію дорожньої розмітки 1.1. «вузька суцільна лінія», виїхав на смугу, призначену для руху в зустрічному напрямку. 
		В цей час автодорогою «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка» в напрямку до м. Хмельницький зі швидкістю 80 км/год. рухався технічно справний автомобіль «Volkswagen» моделі Vento, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_9 , який керував автомобілем в межах своєї смуги, з одним дорослим пасажиром ОСОБА_14 , та двома малолітніми пасажирами ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_15 , 2013 року народження, без вантажу.
		Внаслідок виїзду керованого ним автомобіля на зустрічну смугу руху, водій ОСОБА_16 створив аварійну дорожню ситуацію для інших учасників дорожнього руху, зокрема для водія ОСОБА_9 , позбавивши його можливості запобігти своїми односторонніми діями настанню дорожньо-транспортної пригоди /далі - ДТП/ та допустив зіткнення вказаних транспортних засобів на зустрічній відносно свого руху смузі.
		Внаслідок ДТП тілесні ушкодження отримали: 
		- малолітній пасажир автомобіля «Volkswagen» моделі Vento, н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 - у вигляді рани лівої щоки та слизової оболонки присінку рота, прояви забою м`яких тканин обличчя /в т.ч. носа і губ/ та нижньогрудного відділу хребта, розрив лівої носової раковини; клініко-інструментальними дослідженнями встановлено перелом нижньої стінки лівої орбіти /підтверджено при вивченні дисків із комп`ютерною томографією/ та об`єктивну неврологічну симптоматику закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку легкого ступеня, які відповідно до п. п. 2.2.1 /в/ і 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень /МОЗ України, Київ, 1995/ належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого /більш як 21 добу/ розладу здоров`я;
		- пасажир автомобіля «ЗАЗ» моделі 110307, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 - у вигляді садна носа і правої брови; клініко-інструментальними дослідженнями встановлено закриту травму шиї у вигляді уламкового перелому тіла 4-го шийного хребця, перелому лівої дужки 4-го шийного хребця та крайового перелому лівого суглобового паростка 3-го шийного хребця /наявність вказаних травматичних змін підтверджено при вивченні рентгензнімків із комп`ютерною томографією шийного відділу хребта/, які згідно з п.п. 2.1.2 і 2.1.3 Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, належать до тяжких;
		- пасажир автомобіля «ЗАЗ» моделі 110307 н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 - у вигляді чисельних саден голови, верхніх та нижніх кінцівок, прояви забою м`яких тканин лівої половини грудей; клініко-інструментальними дослідженнями встановлено об`єктивну неврологічну симптоматику закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, закриту травму грудей у вигляді лівобічного пневмотораксу, колапсу лівої легені та забою паренхіми нижніх часток обох легень, закриту травму живота у вигляді розриву селезінки, двох розривів печінки, зачеревинного крововиливу з ознаками забою нирок, перелом лівого поперечного паростка 5-го поперекового хребця, задній вивих головки лівої стегнової кістки, травму тазу у вигляді переломів лівої вертлюгової впадини, обох лобкових кісток, лівої половини крижової кістки та правої сідничної кістки, які згідно з п.п. 2.1.2 і 2.1.3 Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, належать до тяжких;
		- пасажир автомобіля «ЗАЗ» моделі 110307, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_13 , протягом 26 діб /з 8 березня 2020 року/ перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології і інтенсивної терапії комунального некомерційного підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська університетська лікарня", де помер ІНФОРМАЦІЯ_3 о 23 год. 15 хв. За результатами розтину трупа та даними медичної карти № 04136 стаціонарного хворого його смерть настала внаслідок закритої травми шийного відділу хребта з ушкодженням спинного мозку, яка у перерізі травматичного процесу ускладнилася розвитком висхідного набряку-набубнявіння та компресії /стиснення/ головного мозку. Таким чином, між спричиненням внаслідок зазначеної ДТП ушкоджень і настанням смерті ОСОБА_13 існує прямий причинно-наслідковий зв`язок. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_13 , окрім травми шиї було виявлено наступні травматичні зміни: рану тім`яної ділянки, садна підщелепної ділянки, колін та гомілок, відкриті переломи 2-ї та 3-ї правих плюснових кісток, закриту травму тазу у вигляді переломів: правої лобкової і обидвох сідничних кісток та задньої стінки лівої вертлюгової впадини, закриті переломи діафізів стегнових кісток, закриті компресійні переломи 5-7-го грудних хребців та правих поперечних паростків 1-го і 2-го поперекових хребців. Вказані тілесні ушкодження виникли прижиттєво, незадовго до вступу ОСОБА_13 на стаціонарне лікування, що підтверджується виразністю і матовим відтінком крововиливів та відсутністю ознак загоєння в місцях ушкоджень, станом поверхні саден тощо. Види ушкоджень /переломи кісток, крововиливи, садна тощо/, а також властивості рани тім`яної ділянки /лінійно-звивиста форма, зсаднені краї/ свідчать про спричинення їх внаслідок значної за силою дією тупих предметів. Масивність, чисельність, різноманітний характер ушкоджень /садна, крововиливи, переломи кісток тощо/, розташування їх на різних анатомічних ділянках та протилежних поверхнях тіла, в сукупності дають підставу стверджувати, що в даному випадку мала місце транспортна травма, не виключено при зіткненні двох транспортних засобів, в одному із яких перебував ОСОБА_13 , та травмуванні останнього виступаючими частинами салону автомобіля. Виявлений на тілі ОСОБА_13 комплекс ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, стосовно живих осіб, кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження.
		Порушення водієм ОСОБА_17 , вимог п.п. 2.3. /б, д/; 2.9. /а/; 10.1.; 31.4.5 /г/ ПДР та горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. «вузька суцільна лінія» перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної ДТП та спричиненням потерпілому ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесного ушкодження, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 тяжкого тілесного ушкодження та ОСОБА_13 тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні, визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
		Дав показання про те, що він знайомий з матеріалами справи та спілкувався з потерпілими. Оскільки після ДТП він прийшов до свідомості уже в лікарні, то не може пригадати усіх деталей пригоди. Пам`ятає, що напередодні аварії ввечері він із друзями: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_13 святкували в сусідньому селі, вживали спиртне, він також. Повернувшись під ранок звідти додому в с. Ангелівка, вони усі разом пішли до його дому, звідки, сівши у автомобіль його батька, кудись поїхали. Він був за кермом цього автомобіля. Пам`ятає, що під час руху автомобіль занесло. Підтвердив, що стан даного транспортного засобу не перевіряв. Водійський досвід у нього невеликий, тому що автомобілем кермував рідко. ДТП трапилась за межами с. Романівка. В судових дебатах попросив вибачення в потерпілої ОСОБА_7 , розкаявся у вчиненому.
		Потерпілий ОСОБА_5 дав суду показання про те, що 07 березня 2020 року ввечері він разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 були в с. Ступки, де вживали горілку. Зранку наступного дня, повернувшись в с. Ангелівку, вони усі сіли в автомобіль та поїхали, куди саме пригадати не може. ОСОБА_3 напевно був в стані сп`яніння. Під час руху їх автомобіль чомусь занесло. Прийшов до свідомості уже в лікарні, тому обставин ДТП не знає, лише те, що вона мала місце за межами с. Романівка. Претензій до обвинуваченого не має. Щодо міри покарання не висловився.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 , дав показання про те, що обвинувачений, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_13 його друзі. Він мало що пам`ятає з приводу ДТП. До свідомості прийшов у лікарні. Пригадує лише те, що 08 березня 2020 року вони усі разом повертались із святкування дня народження, на якому вживали спиртні напої  горілку та коньяк. Прийшли у с. Ангелівку, звідки автомобілем, за кермом якого був ОСОБА_3 , кудись поїхали. Він, тобто потерпілий, сидів на передньому пасажирському сидінні автомобіля. Претензій до обвинуваченого не має. Щодо міри покарання не висловився.
		Представник малолітнього потерпілого ОСОБА_8  ОСОБА_9 дав суду показання про те, що вважає причиною зіткнення автомобіля під його керуванням та транспортного засобу обвинуваченого, виїзд останнього на смугу руху, якою рухався він, тобто представник потерпілого. Зіткнення трапилось між селами Ангелівка та Романівка, за межами останнього населеного пункту. Удар від зіткнення прийшовся на передню частину автомобіля зі сторони водія ОСОБА_9 . У цій ДТП постраждав його чотирирічний син, який в момент аварії знаходився в його автомобілі в пристебнутому стані у автокріслі. В сина внаслідок зіткнення розсіченою була щока. Підтвердив те, що претензій до обвинуваченого не має, отримав відшкодування. Вважає, що обвинувачений не потребує ізоляції від суспільства.
		Потерпіла ОСОБА_7 , будучи допитаною в судовому засідання, дала показання про те, що у ДТП постраждав її син. Їй вдалось, до проведення операції в день аварії, поспілкуватись з сином, який був ще при свідомості. Їй відомо про те, що син разом з друзями, будучи п`яними, їхали автомобілем на великій швидкості, даний транспортний засіб занесло та трапилась аварія. Пояснила, що претензій до обвинуваченого не має, оскільки її сина не повернути. Вибачень від обвинуваченого вона не отримала та вважає, що він не виявляє жалю за вчиненим. Щодо призначення покарання покладається на розсуд суду та вважає, що воно має бути справедливим.
		Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
		Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України як: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяло тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_6 і ОСОБА_5 та спричинило смерть потерпілого ОСОБА_13 .
		При призначенніпокарання ОСОБА_3 суд,відповідно довимог статей 65-67КК України,враховує ступіньтяжкості вчиненогозлочину,який єтяжким,особу винного,його молодийвік,раніше несудимий,працює,позитивно характеризуєтьсяза місцемроботи тапроживання,на облікахв лікарівнарколога тапсихіатра неперебуває,стан йогоздоров`я післядорожньо-транспортноїпригоди;обставини,які пом`якшуютьпокарання щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку представнику потерпілого ОСОБА_9 та витрат на лікування ОСОБА_13 , відсутність претензій до ОСОБА_3 зі сторони інших потерпілих.
		Наведені обставини дають суду підстави прийти до переконання про доцільність призначення покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на мінімальний строк, визначений санкцією статті обвинувачення, із призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
		При цьому, рішення про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, як про це просять прокурор та сторона захисту, підтримана представником потерпілого ОСОБА_9 , суд прийняти не може, оскільки не приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без відбування покарання. Такий висновок суд робить зважаючи на конкретні обставини кримінального провадження, зокрема кількість потерпілих, характер їх тілесних ушкоджень; наявність обставини, яка обтяжує покарання, - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а також позицію потерпілої ОСОБА_7 , яка з приводу призначення покарання покладається на розсуд суду. Також, суд керується вимогами ч. 2 ст. 50 КК України, за якою покарання має на меті, крім іншого, й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Прокурором Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_3 було заявлено цивільний позов про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 21 565 грн. Однак, в судовому засіданні захисником надано суду квитанцію № 62-1104К від 18 серпня 2020 року АТ «Альфа-Банк» про сплату ОСОБА_3 вказаних витрат на суму 21 565 грн. Тому, суд вважає, що у зв`язку з повним відшкодування коштів, затрачених закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_13 , провадження за вказаним позовом прокурора Тернопільської місцевої прокуратури підлягає закриттю.
		Судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_3 у відповідності до вимог ч. 2ст. 124 КПК України.
		Долю речових доказів слід вирішити в порядкуст. 100 КПК України.
		Питання про арешт майна слід вирішити відповідно до вимог ч. 4ст. 174 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_3 визнативинуватим увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.286КК України,та призначитийому покаранняу видіпозбавлення воліна строк3/три/роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 /три/ роки.
		Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
		Провадження у справі за цивільним позовом прокурора Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину на суму 21565 грн. - закрити.
		Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів в загальній сумі 6 280 /шість тисяч двісті вісімдесят/ грн. 40 коп.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 березня 2020 року /справа № 607/4504/20/, на автомобіль ЗАЗ 110307 «Славута», н.з. НОМЕР_1 , - скасувати.
		Скасувати повністю арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 березня 2020 року /справа № 607/4506/20/, частково скасований ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 квітня 2020 року /справа № 607/6895/20/, на автомобіль Volkswagen Vento, н.з. НОМЕР_2 .
		Речові докази: медичні картки стаціонарних хворих, рентгензнімки та диск з КТ потерпілих у кримінальному провадженні № 12020210180000130 від 08 березня 2020 року, які зберігаються в сейфпакеті № 72277868 в кімнаті для зберігання речових доказів Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області,  повернути їх власникам.
		Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		Головуюча суддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...