Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/13877/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 27.08.2020.
Дата набрання законної сили: 25.08.2020
Номер судового провадження: 61-11507ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала    
		 
		25 серпня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 127/13877/19
		провадження № 61-11507ск20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,                    Зайцева А. Ю.,                
		розглянув касаційну скаргу  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня                    2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 червня                     2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Вінницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,
		ВСТАНОВИВ:
		У травні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,                 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,      ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - АТ «Укрпошта») в особі Вінницької дирекції АТ «Укрпошта» про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при наданні послуг відповідач самовільно обробляє їх персональні дані, самовільно вносить у розрахункові квитанції повідомлення про надання ними згоди на обробку персональних даних, примушує називати номер мобільного телефону для здійснення відправлення листа, посилки чи бандеролі тощо, мотивуючи це вимогою автоматизованої комп`ютерної програми.
		На думку позивачів, такі дії відповідача є протиправними, порушують Конституцію України, Закон України «Про захист персональних даних». 
		Позивачі категорично проти обробки їх персональних даних і своєї згоди на обробку персональних даних в автоматизованих системах вони не надавали. 
		Позивачі не дозволяють відповідачу обробляти їх персональні дані та передавати їх третім особам, банківським установам для відкриття рахунків, в тому числі, карткових. Вимагають надавати поштові послуги, використовуючи традиційні методи посвідчення особи - на паперових носіях без застосування автоматизованих систем (реєстрів) і для здійснення конкретної мети: надання поштових послуг, таких як прийом комунальних і інших платежів, виплати пенсій, соціальних та інших виплат, переказів, універсальних поштових послуг тощо.
		Вважають, що існує реальна можливість надання поштових послуг, зокрема по сплаті комунальних платежів, без застосування автоматизованих систем, з використанням паперових квитанцій по формі № 47, без занесення інформації до автоматизованої системи. 
		Позивачі вважають, що права їх порушені, оскільки в разі надання ними згоди на обробку персональних даних, вони добровільно передають відповідачу (втрачають) свою немайнову власність. Така згода на обробку персональних даних призводить до звуження обсягу прав людини, зокрема, права володіти своїми особистими (персональними) даними. 
		Також відповідач змушує їх отримувати поштові послуги (виплата пенсій, оплата комунальних платежів, відправка листа чи посилки тощо) виключно з «добровільною» згодою на обробку персональних даних (ОПД) та відмовляє в наданні послуг при ненадані такої згоди, відмовляє в наданні послуги, якщо не вказується номер мобільного телефону. Такі дії відповідача, на думку позивачів, порушують їх право, як громадян України та споживачів поштових послуг.
		З моменту виникнення спірних відносин, відповідач не вжив жодних заходів щодо відновлення порушеного права позивачів, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом та компенсації моральної шкоди, яку позивачі оцінили в розмірі по 20 000 грн.
		Зазначаючи правовою підставою даного позову статтю 8 Закону України «Про захист персональних даних», Закон України «Про захист прав споживачів», статті 19, 32 Конституції України, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивачі просили:
		- визнати протиправними дії АТ «Укрпошта» в особі Вінницької дирекції АТ «Укрпошта» щодо самовільного внесення персональних даних позивачів в електронні реєстри, щодо самовільного внесення у розрахункові квитанції повідомлення про надання позивачами згоди на обробку персональних даних, якої вони не надавали, щодо примусу позивачів вказувати номер мобільного телефону;
		- зобов`язати відповідача заборонити обробку персональних даних позивачів, знищити персональні дані, що містяться в їх електронних реєстрах та надавати позивачам послуги з прийому комунальних та інших платежів, виплати пенсій, соціальних та інших виплат, переказів, універсальних поштових послуг - на паперових носіях, без застосування автоматизованих систем, без передачі їх персональних даних третім особам, в тому числі банківським установам, за кордон, використовуючи традиційні методи посвідчення особи, згідно виданих на її ім`я документів (паспорт, пенсійне посвідчення тощо), виключно для надання необхідної позивачам послуги;
		- зобов`язати АТ «Укрпошта» виплатити моральну шкоду в розмірі по                             20 000 грн кожному позивачу за привласнення їх персональних даних та незаконну їх обробку.
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2020 року позов задоволено частково.
		Зобов`язано АТ «Укрпошта» видалити (знищити) персональні дані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 з електронних баз даних (інформаційно-телекомунікаційних системах за отриманими послугами, надання яких передбачало обробку персональних даних) АТ «Укрпошта».
		Зобов`язано АТ «Укрпошта» при наданні послуг (з прийому платежів, виплат, переказів, універсальних поштових послуг) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,     ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,                                    ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 здійснювати ідентифікацію особи за паспортними даними та обробляти персональні дані без використання засобів автоматизації, виключно для надання відповідної послуги.
		В решті позову відмовлено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Постановою Вінницького апеляційного суду від 24 червня 2020 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2020 року в частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат у даній справі скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги про зобов`язання видалити (знищити) персональні дані з електронних баз даних, зобов`язання при наданні послуг здійснювати ідентифікацію особи за паспортними даними та обробляти персональні дані без використання засобів автоматизації, виключно для надання відповідної послуги залишено без задоволення.
		В іншій частині рішення Вінницького міського суду Вінницької області від                24 січня 2020 року залишено без змін.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		У серпні 2020 року від  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,                 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,      ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня                    2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 червня                     2020 року.
		 
		Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
		 
		Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		 
		Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		 
		Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
		 
		З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.
		 
		Предметом позову у цій справі є визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди. 
		 
		Справа є незначної складності та, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.
		 
		Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
		Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. 
		 
		Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
		 
		Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» («Азюковська проти України») рішення від 09 жовтня 2018 року.
		 
		Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		 
		Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
		 
		Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
		 
		Зазначення у постанові Вінницького апеляційного суду від 24 червня                       2020 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають. 
		 
		Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 січня 2020 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 24 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до Акціонерного товариства «Укрпошта» в особі Вінницької дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
		 
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                         Є. В. Коротенко
		 
		                                                                                                                      С. Ю. Бурлаков
		                                                                                                  
		А. Ю. Зайцев

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...