Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/302/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю.
Надіслано для оприлюднення: 27.08.2020. Зареєстровано: 28.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.08.2020.
Дата набрання законної сили: 26.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		26 серпня 2020 року 
		м. Київ
		Справа №  925/302/18 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
		за участю секретаря судового засідання - Савінкової Ю.Б.
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Веселка"
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 вересня 2019 року (головуючий - Агрикова О.В., судді - Тарасенко К.В., Чорногуз М.Г.) у справі
		за позовом виконуючого обов`язки керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області  
		до Селянського (фермерського) господарства "Веселка"
		про витребування майна з чужого незаконного володіння.
		(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Шекшеєва В.С. та представник відповідача - Міщенко С.В.)
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		1. Згідно з рішенням районної ради від 22.05.1998 № 23/2-10 "Про передачу повноважень по наданню та вилученню земель райдержадміністрації" та згідно з пунктом 18 підпункту 5 "Положення про районну, районну у місті Києві та Севастополі" Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області було прийняте Розпорядженням № 368 від 17.12.1998 "Про затвердження проекту відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 ", яким затверджено проект відведення земельної ділянки площею 20,00 га ріллі громадянці ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель запасу в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради. 
		2. На підставі зазначеного розпорядження на ім`я ОСОБА_1 08.02.1999 було видано Державний акт на право постійного користування землею серія ЧР 5-83, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 34. 
		3. В подальшому 22.02.1999 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична особа було зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "Веселка". У цей же день Золотоніською районною державною адміністрацією за реєстраційним № 21 був зареєстрований статут Селянського (фермерського) господарства "Веселка". 
		4. Відповідно до пунктів 1.1-1.4 Статуту господарство створене і діє у відповідності до Законів України "Про селянське (фермерське) господарство", "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві", "Про власність", "Про підприємництво", законодавства про землю та інших законодавчих актів України. Засновником господарства є громадянка України ОСОБА_1 , яка є також головою господарства. Члени сім`ї та родичі засновника господарства самостійно приймають рішення про участь в діяльності господарства. Фермерському господарству виділено землю згідно Розпорядження голови райдержадміністрації "Про відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства" площею 20,00 га ріллі. 
		4.1. Згідно з пунктом 2.1 Статуту головною метою діяльності господарства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності. Господарство є юридичною особою, має розрахунковий рахунок, валютний та інші рахунки в установах банку, круглу печатку та штамп зі своїм найменуванням. 
		4.2. У пункті 5.1 Статуту зазначено, що до земель господарства належать земельні ділянки отримані (придбані) засновником господарства у власність, у постійне користування та надані господарству в оренду.
		5. Протягом 1999-2018 років Селянське (фермерське) господарство "Веселка" користувалося наданою земельною ділянкою, звітуючись перед податковими органами про користування та сплату земельного податку за земельну ділянку розміром 20,00 га. 
		6. Водночас, згідно актового запису про смерть від 07.06.2017 ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і на даний час керівником господарства є Строкань Святослав Іванович. 
		Короткий зміст і підстави позовних вимог
		7. У березні 2018 року виконувач обов`язків керівника Золотоніської місцевої прокуратури (далі також Прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі також Позивач), звернувся з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Веселка" (далі також Відповідач, СФГ "Веселка", Фермерське господарство) про витребування з його незаконного володіння земельної ділянки площею 20,0054 га, вартістю 1 000 270 грн, яка розташована в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області на користь власника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. 
		8. В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що починаючи із 06.06.2017  Селянське (фермерське) господарство "Веселка" користується спірною земельною ділянкою на підставі державного акту про право постійного користування землею, виданого на ім`я особи, що померла, а оскільки право користування не передається членам сім`ї у порядку спадкування, тому фермерське господарство незаконно користується земельною ділянкою. 
		8.1. Заявою № (25-29) 2600 вих.-18 від 07.05.2018 прокурор змінив позовні вимоги, просив витребувати з незаконного володіння Селянського (Фермерського) господарства "Веселка" земельну ділянку площею 20,0054 га, вартістю 1 000 270 грн., кадастровий номер 7121585800:05:005:0544, яка розташована в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області. Прокурор зазначив, що земельна ділянка, надана у 1999 році ОСОБА_1 у постійне користування, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, перебуває у власності держави. Між власником спірної земельної ділянки та керівником СФГ "Веселка" не укладались договори, положеннями яких передбачалась можливість передачі в порядку спадкування права користування чужими земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а тому згідно вимог ч.ч.1, 2 ст.407 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), відсутні правові підстави для визнання за спадкоємцем права користування чужими земельними ділянками. Право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини. Таким чином, на думку Прокурора, дія державного акту про право постійного користування землею припинилася 05.06.2017 зі смертю засновника СФГ "Веселка" - ОСОБА_1 , а право постійного користування земельною ділянкою, яке було у неї, до спадкоємців не перейшло. Крім того, право користування земельною ділянкою не зареєстровано ні за СФГ "Веселка", ні за керівником господарства - Строкань С.І. Спірна земельна ділянка вибула з власності держави поза волею належного розпорядника землі, оскільки після смерті засновника СФГ "Веселка", дія державного акту про право постійного користування землею припинилася, а земельна ділянка з кадастровим номером 7121585800:05:005:0544 не повернута та використовується до цього часу Фермерським господарством, тому існують всі правові підстави для витребування її з незаконного володіння СФГ "Веселка" на підставі ст. 387 ЦК України.
		Короткий зміст і мотиви судових рішень 
		9. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.07.2018  відмовлено у задоволенні позову у даній справі. 
		9.1. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що земельна ділянка площею 20,0054 га з кадастровим номером 7121585800:05:005:0544 згідно Державного акту ЧР 5-83 отримана у постійне користування ОСОБА_1 , а з часу створення Фермерського господарства саме воно набуло право на користування цією земельною ділянкою, це право підтверджено належними та уповноваженими органами, не заперечувалось ними протягом майже 20 років користування і це право СФГ "Веселка" не втратило, ані з прийняттям Земельного кодексу України в новій, нині діючій редакції (яка передбачає необхідність переоформлення права постійного користування), ні зі смертю ОСОБА_1 . Тому, за висновком господарського суду першої інстанції безпідставним є посилання прокурора на норми статті 1225 ЦК України, оскільки право Фермерського господарства "Веселка" та його членів на постійне користування земельною ділянкою виникло, не у зв`язку зі спадкуванням, а в силу вказаних норм законодавства України, якими врегульовано питання надання та використання земельних ділянок фермерськими господарствами та їх членами.
		10. За наслідками перегляду цієї справи в апеляційному порядку, постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019, рішення Господарського суду Черкаської області від 19.07.2018 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
		10.1. Постанова апеляційного господарського суду з посиланням на висновки Верховного Суду України, що були у справах №№ 6-2329цс16, 6-3113цс15 та висновки Верховного Суду, що були викладені у справах №№ 647/1580/16-ц, 922/3312/17 мотивована тим, що (1) право користування землею, яке виникло в особи на підставі державного акта на право постійного користування землею, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій воно належало; (2) право розпорядження земельними ділянками, наданими фізичній особі для ведення фермерського господарства, належить саме цій фізичній особі, а не фермерському господарству, як юридичній особі; (3) отримання саме фермерським господарством землі в користування поза процедурою земельних торгів є порушенням закону, а ототожнення фізичної особи та фермерського господарства в контексті даних правовідносин є невірним. 
		10.2. Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що відповідно до норм законодавства, а саме ст.ст. 92, 116, 125, 131 Земельного кодексу України (далі ЗК України), ст.ст. 407, 1216, 1218, 1225 ЦК України, ст.ст. 19, 23 Закону України "Про фермерське господарство" право користування земельною ділянко, що виникло в особи на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, СФГ "Веселка" не скористалося своїм переважним правом, на придбання земельної ділянки в установленому законом порядку, а тому останнє не набуло право на володіння та користування спірною земельною ділянкою державної форми власності. 
		10.3. Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції вирішив, що в силу приписів ст.ст. 317, 319, 387, 1212 ЦК України та ст. 152 ЗК України є всі підстави для витребування спірної земельної ділянки державної власності із незаконного володіння Фермерського господарства на користь держави в особі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		11. Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у даній справі скасувати, а рішення Господарського суду Черкаської області від 19.07.2018 залишити в силі.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Доводи касаційної скарги Відповідача (узагальнено)
		12. Апеляційним господарським судом було неправильно застосовано відповідні приписи Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" та ЗК України, оскільки ним не було враховано, що одержання земельної ділянки є обов`язковою передумовою створення фермерського господарства і законодавство взагалі не передбачено можливості використання земельної ділянки, наданої для створення СФГ, без створення такого господарства. 
		12.1. У цій частині апеляційним господарським судом не враховано також висновків Великої Палати Верховного Суду (зокрема у справах №№ 677/1865/16-ц, 348/992/16-ц, 317/2520/15-ц та інші) відповідно до яких після одержання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою для ведення СФГ та проведення державної реєстрації такого господарства, як юридичної особи, обов`язки користувача цієї земельної ділянки виконує саме СФГ, а не громадянин, якому вона надавалась.  Крім цього, судом не враховано також те, що для фактичної заміни орендаря у таких відносинах має значення саме факт державної реєстрації фермерського господарства, а не внесення земельних ділянок до його статутного капіталу.
		12.3. Поряд із цим, суд апеляційної інстанції проігнорував той факт, що витребування земельної ділянки із володіння Відповідача буде вважатися порушенням права на мирне володіння майном, яке гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки з поданого позову не вбачається, що при такому втручанні буде дотримано рівновагу між інтересами держави та СФГ "Веселка". 
		ПОЗИЦІЯ  ВЕРХОВНОГО  СУДУ
		Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
		13. Оцінюючи доводи касаційної скарги Відповідача, Верховний Суд їх приймає та звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, у зв`язку з чим зазначає про таке.
		14.   Згідно із частиною першою статті 51 ЗК України (у редакції Закону від 13.03.1992, на момент створення Відповідача) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.
		14.1 Відповідно до положень статті 7 ЗК України (у згаданій редакції) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.
		14.2.   Згідно із частиною першою статті 23 ЗК України (у згаданій редакції) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
		15. З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.
		16. Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону від 23 липня 1993 року № 3312-XII, на момент створення відповідача; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України "Про фермерське господарство") після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.
		17. Звідси законодавством, чинним на момент створення СФГ "Веселка", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.
		18. 19 червня 2003 року було прийнято новий Закон України № 937-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 937-IV), яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" № 2009-XII визнано таким, що втратив чинність.
		18.1. У статті 1 Закону № 937-IV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
		18.2. Згідно із частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону № 937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
		18.3. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (стаття 8 Закону № 937-IV).
		19. Отже, й на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
		20. Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
		21. Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні статті 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.
		22. Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 Господарського кодексу України.
		Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17.
		23. З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону № 937-IV можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.
		24. Така практика застосування норм права щодо фактичної заміни у правовідносинах користування земельними ділянками орендаря й переходу обов`язків землекористувача земельних ділянок до фермерського господарства з дня його державної реєстрації є сталою та підтримується Великою Палатою Верховного Суду (див. аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 704/29/17-ц, 16 січня 2019 року у справі № 695/1275/17 та у справі № 483/1863/17, від 27 березня 2019 року у справі № 574/381/17-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 628/776/18).
		25. Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25 жовтня 2001 року), який діяв з 01 січня 2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22 вересня 2005 року, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01 січня 2002 року, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.
		26. Проте Конституційний Суд України рішенням N 5-рп/2005 від 22 вересня 2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.
		27. Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01 січня 2002 року отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.
		28. Отже, з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №   615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).
		29. Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.
		30. У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.
		31. Так, статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент смерті фізичної особи - засновника) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
		32. З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення Відповідача, так і з 01.01.2002 й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.
		32.1. Адже правове становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.
		33. Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.
		34. У разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства. Зазначений висновок містить і постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц.
		35. За обставинами даної справи після отримання громадянкою Строкань Ольгою Петрівною державного акта на право постійного користування землею та його державної реєстрації, останньою засновано юридичну особу - СФГ   "Веселка". Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою з дня державної реєстрації Відповідача саме він набув права та обов`язки землекористувача і відповідне право землекористування Відповідача не є таким, що припинилось.
		36. Враховуючи викладене колегія суддів констатує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини і вважає, що таке застосування в результаті призвело до скасування рішення місцевого господарського суду, яке навпаки відповідало закону. 
		37. Посилання апеляційного господарського суду на відповідні правові позиції Верховного Суду України та Верховного Суду не спростовують зазначеного, позаяк постановою від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 Великою Палатою Верховного Суду відступлено від усіх висновків, які враховувалися апеляційним судом при прийнятті оскаржуваної постанови.
		38. При розгляді цієї справи колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховано також і правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у суді, яку було викладено у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.   
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		39. Пунктом 4 частини 1 статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		40. Статтею 312 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		41. За викладених вище мотивів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про застосування своїх повноважень передбачених саме наведеними положеннями ГПК України і вирішила касаційну скаргу Відповідача задовольнити, оскаржувану постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі.
		42. За розгляд касаційної скарги з прокуратури Черкаської області належить стягнути 30008 грн судового збору, сплаченого скаржником. 
		Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 08.02.2020), Верховний Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		1. Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Веселка" задовольнити. 
		2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19 вересня 2019 року у справі № 925/302/18 скасувати, а рішення Господарського суду Черкаської області від 19 липня 2018 року залишити в силі.
		3. Стягнути з прокуратури Черкаської області (18015, Черкаська обл., м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119) на користь Селянського (фермерського) господарства "Веселка" (19732, Черкаська обл., Золотоніський р-н., с. Ковтуни, вул. Молодіжна, 3, код ЄДРПОУ 30145990) 30 008 грн (тридцять тисяч вісім гривень) судового збору, сплаченого за розгляд касаційної скарги.
		4. Доручити Господарського суду Черкаської області видати відповідний наказ. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                             Міщенко І.С.
		 
		Судді                                                                                                     Берднік І.С.
		 
		                                                                                                                       Суховий В.Г.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...