Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/18139/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 27.08.2020. Зареєстровано: 28.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.09.2020.
Дата набрання законної сили: 27.08.2020
Номер судового провадження: 1-кс/127/8118/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22020020000000006

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №127/18139/20 
		Провадження №1-кс/127/8118/20 
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 серпня 2020 року                            м. Вінниця
		 
		Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горлівка Донецької області, українки, одруженої, громадянки України, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Старший слідчий в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковник юстиції ОСОБА_6 , 20.08.2020 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_7 .
		Клопотання мотивоване тим, що ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22020020000000006, у ході слідства якого повідомлено про підозру ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
		Досудовим розслідуваннямвстановлено,що ОСОБА_7 приблизно усічні 2020року вступилау змовуіз ОСОБА_9 для спільноговчинення злочиннихдій,пов`язаних ізнаданням послугпо незаконномуотриманню пенсійнихі соціальнихвиплат натериторії підконтрольнійукраїнській владі,з метоюсприянням учасникамтерористичної організації«ДНР»,поняття якоївизначено ст.1Закону України «Про боротьбу з тероризмом», під назвою «Донецька народна республіка» (в подальшому - ДНР) - тобто стійкого об`єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій,встановлено правила поведінки,обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичнихактів. 
		Терористичну організацію «ДНР» утворено на початку квітня 2014 року на території Донецької області, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України. Вказана терористична організація є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, має розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з планом спільних злочинних дій.
		На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входили до вказаних блоків.
		При цьому на керівників та учасників силового блоку покладається забезпечення стійкості терористичної організації шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України. У свою чергу, на представників політичного блоку покладаються організація збору та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до терористичної діяльності, чим також забезпечується існування вказаної терористичної організації.
		«ДНР» має стабільний склад лідерів вказаної терористичної організації, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки: створення так званих органів державної влади «Донецької народної республіки» та організація їх діяльності; видання так званих нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «Донецької народної республіки»; організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «Донецької народної республіки»; проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України; організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу; налагодження взаємодії з терористичною організацією «Луганська народна республіка» та її керівниками з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України; налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка», що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам України та Збройним Силам України; налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності «Донецької народної республіки», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою викликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленогоКонституцією України; надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку Донецької народної республіки» (не передбачених законом збройних формувань) для забезпечення їх протиправної діяльності; забезпечення учасників «Донецької народної республіки» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
		На учасників силового блоку (не передбачених законом збройних формувань), відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки: організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції; з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «Донецької народної республіки», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями; створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності; вербування нових учасників до складу силового блоку «Донецької народної республіки» (не передбачених законом збройних формувань) та керівництво їхніми діями; захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області; вчинення терористичних актів та диверсій на території України; захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності; викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу легітимну владу в Україні; силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «Донецька народна республіка», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд; організація поставок зброї, бойових припасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації; організація виробництва, налагоджування ремонту деяких видів зброї та бойових припасів, створення військово-промислового комплексу «Донецької народної республіки».
		Вказане свідчитьпро те,що відповіднодо ст.1ЗаконуУкраїни «Проборотьбу зтероризмом» - «ДНР» є терористичною організацією, яка здійснює цілеспрямовану суспільно-небезпечну діяльність. 
		Усвідомлюючи всі вказані обставини, діючи умисно, у січні 2020 року, перебуваючи у м. Бахмут Донецької області з метою отримання незаконних прибутків від надання посередницьких послуг по незаконному отриманню пенсійних і соціальних виплат учасникам терористичної організації «ДНР» та мешканцям тимчасово окупованих території Донецької області (далі ТОТ), ОСОБА_7 , вступила у змову із провідним економістом територіального відокремленого безбалансового відділення № 10004/0289 АТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_9 .
		Відповідно до розподілу обов`язків, ОСОБА_7 здійснювала пошук осіб, які не можуть виїхати на територію контрольовану українською владою та зацікавлені в отриманні документів або грошових коштів на підконтрольній українській владі території, організовувала отримання документів, що посвідчують особу, отримувала грошові кошти в установах АТ «Державний ощадний банк України», здійснювала їх переміщення через лінію розмежування документів, банківських карток та незаконно отриманих грошових коштів. 
		У свою чергу, ОСОБА_9 діючи у змові із ОСОБА_7 здійснював моніторинг внутрішніх банківських баз даних на предмет нарахування значних грошових сум громадянам, передавав останній вказані відомості, забезпечував у порушення вимог Постанови КМУ № 637 від 05.11.2014 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» проведення ідентифікації громадян за фактичної їх відсутності та безперешкодне зняття грошових коштів у касах банку. 
		Так, у період з 24 по 27 січня 2020 року, перебуваючи у м. Бахмут Донецької області, ОСОБА_9 , діючи у змові із ОСОБА_7 з метою сприяння учаснику незаконного збройного формування ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи, що останній як учасник терористичної організації «ДНР» не має можливості безперешкодного отримання грошових коштів, діючи з корисливих мотивів, незаконно здійснив підготовчі дії - відкрив картковий рахунок, підключив наданий йому ОСОБА_7 номер телефону для Веб-банкінгу, відслідкував надходження коштів у сумі 358000 грн., про що відразу повідомив останній. 
		У подальшому, діючи відповідно до попередніх домовленостей із ОСОБА_9 , протягом 28-31 січня 2020 року ОСОБА_7 незаконно зняла з рахунку ОСОБА_12 грошові кошти у сумі 385000 грн. та розподілила з ОСОБА_9 винагороду за сприяння названому учаснику терористичної організації «ДНР».
		Таким чином, своїми діями ОСОБА_7 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України, - сприяння діяльності терористичної організації.
		19.08.2020 о 17 годині 40 хвилин ОСОБА_7 затримана в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України.
		Вина підозрюваної ОСОБА_7 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового слідства доказами: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколом особистого обшуку ОСОБА_7 , проведеного безпосередньо після її затримання, протоколом огляду вилучених у ОСОБА_7 речей та документів, іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
		ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який становить значну суспільну небезпеку, санкцією ч. 1 ст. 258-3 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
		На даний час існують наступні обґрунтовані ризики: ОСОБА_7 не має постійного місця роботи, зареєстрована та фактично проживає на тимчасово окупованій території у м.Горлівка Донецької області, яка непідконтрольна українській владі, а тому перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом незаконного перетину лінії розмежування та переходу на території непідконтрольні українській владі (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); триває встановлення з метою подальшого допиту усіх осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення та/або яким відомі обставини, що підлягають доказуванню. ОСОБА_7 , розуміючи суть пред`явленої підозри, може впливати на свідків та інших осіб, причетних до вчинення даного кримінального правопорушення, з метою зміни, спотворення їх майбутніх показань, а також надання ними доказів (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); згідно здобутих у ході досудового розслідування доказів, в тому числі результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, встановлено, що ОСОБА_7 здійснює свою протиправну діяльність тривалий час та наразі продовжувала її, що свідчить про наявний ризик у продовженні вчинення кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
		З огляду на викладене, наявні реальні підстави вважати, що ОСОБА_7 можуть бути вчиненні дії, визначені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що у свою чергу дає підстави для застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПКУкраїни.
		Окрім того, враховуючи тяжкість та характер вчинених злочинів, їх корисливий мотив, наявність аргументованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення вважає, що розмір застави, який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на неї обов`язків, має становити 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		На підставі вищевикладеного, слідчий просить клопотання задовольнити.
		Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначення розміру застави в сумі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
		Підозрювана ОСОБА_4 та її захисник в судовому засіданні заперечували з приводу обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється. 
		Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
		Суд, дослідивши вказане клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваної та її захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні. 
		Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Відповідно дост.177ч.2КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу. 
		Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 11.01.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22020020000000006 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України. 
		Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
		Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
		На думку суду, відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про ймовірну причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
		Санкція ч. 1 ст. 258-3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
		У відповідності з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. 
		Із клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 є особою, яка раніше не судима та підозрюється у вчиненні злочину за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років за конфіскацією майна або без такої, а тому відноситься до кола осіб до яких може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні злочину за яке законом передбачена максимальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна або без такої, суд також враховує особу підозрюваної, яка офіційно не працює, тобто не має постійного джерела доходу, зареєстрована та фактично проживає на тимчасово окупованій території у м. Горлівка Донецької області, яка непідконтрольна українській владі, а тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрювана перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, що унеможливлює обрання їй більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. 
		При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Європейський суд з прав людини в своєму рішенні Летельє проти Франції від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
		Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу,  ОСОБА_4 необхідно визначити заставу. 
		Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за №12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч.3 ст.5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується». 
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, слідчий суддя,- 
		У Х В А Л И В:
		Клопотання слідчого  задовольнити.
		Застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
		Визначити строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_7 з моменту затримання по 17 год. 40 хв. 17 жовтня 2020 року в межах строку досудового розслідування.
		Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 17 жовтня 2020 року. 
		Одночасно визначити заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 659 100 (шістсот п`ятдесят дев`ять тисяч сто) гривень, які можуть бути внесені як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України. 
		Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. 
		Покласти на підозрювану ОСОБА_7 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а саме ОСОБА_9 , а також свідками у кримінальному провадженні  працівниками АТ «Ощадбанк», Пенсійного фонду України; здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, паспорт громадянина України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну та носити електронний засіб контролю.
		Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
		У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. 
		У разі невиконання ОСОБА_7 покладених на неї обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. 
		 
		Слідчий суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...