Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/8721/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано для оприлюднення: 28.08.2020. Зареєстровано: 30.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2020.
Дата набрання законної сили: 18.03.2021
Номер судового провадження: 1-кп/642/207/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220510002753

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		28.08.2020 
		 
		                       Справа № 642/8721/19
		Провадження № 1кп/642/207/20
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		    28 серпня 2020 рокуЛенінський районний суд м. Харкова в складі:
		головуючого- судді     ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря -     ОСОБА_2 ,
		прокурора-         ОСОБА_3 ,
		захисника                  ОСОБА_4 ,
		потерпілої -                 ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого -             ОСОБА_6 ,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м Харкова, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, з середньою освітою, засудженого вироком Харківського апеляційного суду від 7 травня 2019 року за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст.263 КК України на підставі ч. 1 ст.70 КК України до 120 годин громадських робіт; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.2 ст. 162 КК України,
		встановив:
		ОСОБА_6 вчинив умисні кримінальні правопорушення  злочини за наступних обставин.
		Так, 10.11.2019 близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи поряд із домоволодінням, розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з раптово виниклим умислом, спрямованим на незаконне проникнення у житло, переліз через паркан, котрим огороджена територія двору домоволодіння за вказаною адресою та підійшов до вхідних дверей будинку. Після цього, реалізуючи звій злочинний намір, із застосуванням сили, шляхом нанесення ударів ногами в ділянку дверей, де розташований механізм замку, вибив двері та незаконно проник до приміщення будинку АДРЕСА_2 . У подальшому, перебуваючи в коридорі, помітив раніше не знайому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в цей момент у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_5 з використанням ґеніталій.
		ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло ОСОБА_5 з використанням геніталій, ігноруючи моральні підвалини та принципи суспільної моралі у сфері статевих відносин, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, схопив руками ОСОБА_5 та затягнувши в середину будинку повалив на підлогу, після чого в категоричній та грубій формі заявив, що зараз вступить з нею у статевий акт в природній формі, таким чином домагався її, при цьому ігноруючи неодноразові відмови ОСОБА_5 . 
		У процесі застосування фізичного насильства до потерпілої ОСОБА_5 діючи з метою насильницького задоволення статевої пристрасті, ОСОБА_6 зняв з себе весь одяг, стягнув з потерпілої штани та спідню білизну, після чого почав вчиняти дії. пов`язані із вагінальним та оральним проникненням в тіло потерпілої. Після закінчення статевого акту ОСОБА_6 одягнувся та втік з місця вчинення злочину.
		Внаслідок злочинних дій ОСОБА_6 потерпілій ОСОБА_5 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №09-1659/2019 від 09.12.2019 року були спричинені наступні тілесні ушкодження: множинні розриви на тлі крововиливів слизової оболонки присінку піхви в ділянці малих статевих губ у середній і задній частині та у передній частині промежини, синці на задній поверхні правого плеча у середній та нижній третині, на внутрішній поверхні лівого плеча у середній третині, на задній поверхні лівого плеча у нижній третині, на правій молочній залозі у ділянці верхнього та нижнього зовнішніх квадратів, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також закрита травма правого стегна у вигляді медіального перелому шийки стегнової кістки зі зміщенням кісткових уламків, що за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
		За вищевказаних обставин ОСОБА_6 , діючи умисно і наполегливо, аморально та цинічно, посягаючи па статеву свободу, скоїв кримінальне правопорушення-злочин проти статевої свободи потерпілої.
		   Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винуватим себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, фактичних обставин справи не оспорював. Про обставини подій пояснив таке. 10.11.2019 близько 14 години 00 хвилин він вибив двері у її будинку АДРЕСА_2 , та проник в коридор будинку. Потім побачив потерпілу, яка прийшла з церкви та побачила вибиті двері. Він вирішив її зґвалтувати, схопив її , затягнув в кімнату та повалив на підлогу, де заявив, що зараз буде вступати з нею в полові відносини, проти чого вона заперечувала. Після цього він підняв її з підлоги та штовхнув на ліжко, зняв з себе весь одяг, стягнув з неї штани та спідню білизну, та зґвалтував її, вчинивши вагінальне та оральне проникнення, з застосуванням сили, після чого одягнувся та втік. Пояснив, що дуже шкодує про вчинене, та просить вибачення у потерпілої.
		Потерпіла ОСОБА_5 пояснила в судовому засіданні, що у листопаді 2019 року вдень вона прийшла додому та побачила вибиті двері. Зайшла в коридор, де на неї накинувся ОСОБА_7 . Він її схопив, затягнув в кімнату та повалив на підлогу, де заявив, що зараз буде вступати з нею в полові відносини, проти чого вона заперечувала. Після цього він підняв її з підлоги та штовхнув на ліжко, зняв з себе весь одяг, стягнув з неї штани та спідню білизну, та зґвалтував з застосуванням сили, з вагінальним, а потім оральним проникненням, після чого одягнувся та втік. У неї були синці на тілі, та перелом шийки стегна зі зміщенням. Внаслідок отриманого перелому шийки стегна вона перенесла операцію, проходила тривале лікування, її син витратив багато грошей на лікування. На даний час мати обвинуваченого відшкодувала їй шкоду у повному обсязі. Вона просить не позбавляти ОСОБА_8 волі, засудити його умовно.
		Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням даних про особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає; а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Таким чином,своїми навмиснимипротиправними діями ОСОБА_6 вчинив кримінальнеправопорушення, передбачене ч.1 ст.152КК України,а саме вчиненнядій сексуальногохарактеру,пов`язаних ізвагінальним таоральним проникненнямв тілоіншої особиз використаннямгеніталій,без добровільноїзгоди потерпілоїособи (зґвалтування),а також кримінальне правопорушення,передбачене ч.2ст.162КК України,а саме незаконне проникнення до житла особи, вчинене із застосуванням насильства.
		Вивченням даних про особу ОСОБА_6 встановлено, що він на обліку у нарколога і психіатра в ХМПНД№16 не перебуває. У 2012 році ОСОБА_6 проходив стаціонарне лікування у зв`язку з психічними розладами внаслідок органічного ураження ЦНС з емоційно-вольовими порушеннями. Перебував на обліку у психоневролога в консультативній поліклініці Інституту охорони здоров`я дітей та підлітків АМН України у зв`язку з розладом адаптації. Страждає на дифузний зоб 2 ступеню.
		ОСОБА_6 не працює. Раніше судимий, вказані злочини вчинив, не відбувши покарання, призначене вироком Харківського апеляційного суду від 7 травня 2019 року у виді 120 годин громадських робіт. 
		Згідно з висновком комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №7674 від 02.12.2019, проведеної ХОКПЛ№3, ОСОБА_6 страждає на хронічне психічне захворювання у формі органічного розладу особистості, крім того, виявляв симуляцію. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_6 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру він не потребує.
		У цьому ж висновку також зазначено, що наявність у нього органічного розладу особистості не супроводжується психотичною симптоматикою, недоумством і не позбавляє його можливості коригувати свої дії та міркування.
		Мати обвинуваченого ОСОБА_9 , 1955 року народження, є пенсіонеркою, страждає на онкологічне захворювання.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, стан його здоров`я. 
		Суд також враховує відшкодування шкоди потерпілій матір`ю обвинуваченого.
		Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_10 , згідно з п.6 ч.1 ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення стосовно особи похилого віку, оскільки потерпіла ОСОБА_5 1942 року народження.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ч.4 ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами, наведені дані про особу обвинуваченого, вищенаведені пом`якшуючі та обтяжуючу його покарання обставини, наслідки злочину.
		Суд також враховує думку потерпілої ОСОБА_5 , яка заявила, що шкода їй повністю відшкодована та вона простила обвинуваченого. Потерпіла просила не позбавляти обвинуваченого волі, та призначити йому умовне покарання.
		Суд виходить з того, що позиція щодо визначення винному виду та розміру покарання й можливості звільнення від його відбування є думкою потерпілої, яка може бути врахована в сукупності з іншими обставинами, однак не обмежує суд у реалізації своїх дискреційних повноважень, визначених законом про кримінальну відповідальність. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №742/584/18.
		Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Наведені дані про особу обвинуваченого та вищенаведені обставини не дають підстав зробити висновок про можливість виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів без реального відбування покарання.
		Суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 потребує ізоляції від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі.
		При призначенні покарання за сукупністю злочинів суд відповідно до ч.1 ст. 70 КК України застосовує принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Відповідно до ст. 71 КК України при призначенні покарання за сукупністю вироків суд до покарання, призначеного за даним вироком, повністю приєднує не відбуту частину покарання за вироком Харківського апеляційного суду від 7 травня 2019 року, яким він засуджений за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст.263 КК України на підставі ч. 1 ст.70 КК України до 120 годин громадських робіт.
		Відповідно до положень п/п. г) п.1 ч.1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться у більш суворий вид виходячи з співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт, тому 120 годин громадських робіт відповідає 15 дням позбавлення волі.
		Потерпіла ОСОБА_5 заявляла цивільний позов на суму 70000 грн., у тому числі матеріальної шкоди  51 759 грн. та моральної шкоди у розмірі 18241 грн.. Від вказаного цивільного позову потерпіла в судовому засіданні відмовилась, посилаючись на те, що шкода їй повністю відшкодована, та просила зарити провадження за цивільним позовом. При цьому суд роз`яснив потерпілій наслідки закриття провадження за цивільним позовом..
		   За таких обставин провадження за цивільним позовом ОСОБА_5 слід закрити у зв`язку з відмовою потерпілої від позову. 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 19.11.2019 року, слід скасувати, вилучене в ході огляду квартири за місцем проживання ОСОБА_6 майно повернути останньому.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 13.11.2019 року на вилучене в ході проведення огляду за місцем проживання потерпілої ОСОБА_5 майно, слід скасувати. 
		Питання про речові докази слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати відсутні. 
		Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд
		                       
		                       У Х В А Л И В:
		ОСОБА_6  визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.2 ст. 162 КК України, та призначити йому покарання:
		- за ч.1 ст. 152 КК України - 3 роки позбавлення волі;
		- за ч.2 ст. 162 КК України - 2 роки позбавлення волі.
		Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
		Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України приєднати повністю невідбуте покарання за вироком Харківського апеляційного суду від 7 травня 2019 року у виді 120 годин громадських робіт, що в силу п/п. г) п.1 ч.1 ст. 72 КК України відповідає 15 дням позбавлення волі, та остаточно ОСОБА_6 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 15 (п`ятнадцять) днів.
		Строк покарання рахувати з дня фактичного затримання ОСОБА_6 , а саме з 11 листопада 2019 року.
		Запобіжний захід  ОСОБА_6 у виді тримання під вартоюв Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Провадження зацивільним позовом ОСОБА_5 на суму 70000грн.,у томучислі матеріальної шкоди 51759грн.та моральноїшкоди урозмірі 18241грн., закритиу зв`язкуз відмовоюпотерпілої відпозову.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 19 листопада 2019 року на майно, вилучене в ході огляду від 12.11.2019 року в кв. АДРЕСА_3 за місцем проживання ОСОБА_6 : мобільний телефон торгівельної марки «NOMI» моделі «і184» з номерами ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; посвідчення на ім`я ОСОБА_6 з фабрики «Варіант» ТОВ, табельний №4736; посвідчення на ім`я ОСОБА_6 з ТОВ ВК «Індастрі», табельний № НОМЕР_3 , скасувати, повернути вказане майно ОСОБА_6 .
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 13.11.2019 року на вилучене в ході проведення огляду за місцем проживання потерпілої ОСОБА_5 майно, скасувати. 
		Речові докази: надрізки липкої стрічки зі слідами пальців рук зберігати в матеріалах кримінального провадження; куртку чоловічу темно-синього кольору, серветки тканинні зі слідами речовини бурого кольору, труси бежевого кольору зі слідами речовини жовтого кольору, підодіяльник зі слідами речовини жовтого кольору - знищити.
		Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - з дня вручення копії вироку, однак відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		    Суддя -                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...