Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/2237/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 28.08.2020. Зареєстровано: 30.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 31.08.2020.

Результат оскарження 02.02.2021 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 серпня 2020 року  м. ПолтаваСправа № 440/2237/20
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом заступника прокурора Полтавської області до Мачухівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		 
		30 квітня 2020 року заступник прокурора Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мачухівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей та зобов`язання Мачухівської сільської ради вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей. 
		В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей покладається на служби у справах дітей, зокрема, виконавчих органів міських, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад, а тому органи місцевого самоврядування зобов`язані утворити для цього у складі відповідних виконавчих органів рад служби у справах дітей. Зазначає, що невиконання Мачухівською сільською радою діючих вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення належного захисту прав дітей. Вказує на неможливість звернення з таким позовом до суду Міністерства соціальної політики України, так як останнє лише контролює та координує діяльність служб у справах дітей, здійснює координацію та методологічне забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа. 
		Ухвалою суду від 05.05.2020 позовну заяву залишено без руху, в зв`язку з невідповідністю її вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
		14.05.2020 (згідно відбитку поштового штампу на конверті) заступник прокурора направив до суду матеріали, якими усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 05.05.2020.
		Вказані матеріали надійшли до суду 18.05.2020, що підтверджується відміткою на вхідному штампі.   
		Як наслідок, ухвалою суду від 25.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/2237/20, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного  позовного провадження, призначено судове засідання з розгляду справи по суті 16.06.2020 на 09:00 год.
		16.06.2020 від Мачухівської сільської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 37-44), у якому остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора. Зазначає, що в позовній заяві при обґрунтуванні необхідності захисту порушених інтересів держави прокурором не вказано, які саме порушення допущені сільською радою, в чому полягає спір про право та яким чином порушено права дітей, та яких конкретно. Всі доводи прокурора ґрунтуються на загальних нормах діючого законодавства, які прямо не вказують у чому полягає бездіяльність сільської ради як «об`єднання територіальної громади». Сільська рада зазначає, що в результаті законодавчих змін ОТГ отримали повноваження органу опіки та піклування поряд з РДА. На сьогодні служба у справах дітей районних державних адміністрацій за статусом рівнозначна службі у справах дітей ОТГ. Попри це, поки що ОТГ, маючи повноваження органу опіки та піклування, не можуть здійснювати діяльність з усиновлення, влаштування у ПС/ДБСТ (для цього треба внести зміни до законів) і не мають доступу до електронної бази даних дітей (для цього потрібно технічно змінити базу даних щодо її редагування та забезпечити службу у справах дітей ОТГ комп`ютерною технікою і ключами доступу). Створена служба у справах дітей або уповноважена особа не зможе здійснювати повноцінної діяльності без особових справ дітей, які наразі залишаються у районних службах. На сьогодні не організовано процес передачі справ по всій країні за єдиним порядком на підставі окремих наказів чи інших актів Мінсоцполітики. На даний час діти з особливими статусами отримують послуги через служби у справах дітей Полтавської районної державної адміністрації. Територія, на яку поширюється діяльність служби у справах дітей Полтавської РДА співпадає з територією, на яку поширюється юрисдикція Полтавської РДА - на всю територію Полтавського району Полтавської області. 
		Відповідач в судове засідання 16.06.2020 явку свого уповноваженого представника не забезпечив, будучи належно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
		З огляду на це, 16.06.2020 прокурором до суду подано заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с. 36).
		Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
		Частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		26.06.2020 прокурором до суду подано відповідь на відзив, за змістом якої (а.с. 59-74) останній заперечує проти рівнозначних та однакових повноважень служб у справах дітей у новостворених ОТГ та районних державних адміністраціях. Зазначає, що за інформацією Полтавської обласної державної адміністрації, у зв`язку з тим, що на території, зокрема, Полтавського району об`єднані громади, незважаючи на вимоги законодавства, не створили служби у справах дітей, їх функції виконуються службою у справах дітей Полтавської РДА, штатна чисельність якої не відповідає вимогам Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей». Відтак, органи місцевого самоврядування сільських, селищних, міських рад зобов`язані відповідно до вимог закону здійснювати повноваження з питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади та утворити для цього у складі відповідних виконавчих органів рад службу у справах дітей. Наразі за інформацією Полтавської ОДА служби у справах дітей діють на території 5 ОТГ (виконавчі комітети Глобинської та Горішньоплавнівської міських рад, виконавчий комітет Великобагачанської селищної ради, виконавчі комітети Білоцерківської та Засульської сільських рад). Поряд з цим, прокуратурою Полтавської області встановлено, що у процесі створення служби у справах дітей перебуває й Новоселівська сільська рада. Крім цього, прокурор зауважує на те, що інтереси держави у тому числі охоплюють і інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у такій сфері, як охорона дитинства в частині забезпечення належного захисту гарантованих державою прав дітей.       
		Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків.
		Судом встановлено, що заступник прокурора Полтавської області звернувся до голови Мачухівської сільської ради з листом від 02.04.2020 №08-138вих-20, в якому просив надати до прокуратури області інформацію щодо: - утворення в структурі виконавчих органів Мачухівської сільської ради (об`єднаної територіальної громади) служби у справах дітей, вказавши кількість її працівників; - наявності рішення сесії про створення служби у справах дітей, затвердження її штатного розпису та положення (надати належним чином завірені копії); - у разі не утворення служби у справах дітей зазначити причини, а також вказати кількість дітей (до 18 років), які проживають на території населених пунктів, на які розповсюджуються повноваження об`єднаної територіальної громади (а.с. 35).
		Листом від 10.04.2020 №02-21/987 голова Мачухівської сільської ради повідомив прокурора про те, що на даний час питання створення та функціонування у складі виконавчого комітету Мачухівської сільської ради служби у справах дітей вивчається робочою групою, результати та проект рішення про її створення будуть внесені на чергову сесію сільської ради. З метою забезпечення особливого піклування про дитину та реалізації її прав, виконавчий комітет сільської ради співпрацює з Службою у справах дітей Полтавської райдержадміністрації. Повноваження з питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади частково покладені на відділ соціального захисту населення виконавчого комітету Мачухівської сільської ради. Станом на 10.04.2020 в громаді зареєстровано 1625 дітей віком до 18 років (а.с. 36). 
		Заступник прокурора Полтавської області вважаючи, що Мачухівська сільська рада зобов`язана утворити у складі виконавчих органів ради службу у справах дітей, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.             
		Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог прокурора, суд виходить з наступного.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		У відповідності до норм Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.
		У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
		Так, відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423, центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері соціальної політики, з питань сім`ї та дітей, усиновлення та захисту прав дітей, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей є Міністерство соціальної політики України.
		Разом з тим, відповідно до вказаного положення Міністерство соціальної політики України не наділено повноваженнями щодо контролю за створенням в органах місцевого самоврядування служб у справах дітей, а тому прокурор має, в даному випадку, повноваження на здійснення представництва в суді законних інтересів держави.
		Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. 
		Відповідно до статті 2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону №280/97-ВР).
		Згідно з статтею 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Підпунктами 6, 8 пункту "б" статті 32 Закону №280/97-ВР встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать забезпечення школярів із числа дітей-сиріт, дітей з інвалідністю/осіб з інвалідністю I-III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти; вирішення відповідно до законодавства питань про повне державне утримання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячих будинках сімейного типу, закладах професійної (професійно-технічної) освіти та утримання учнів спеціальних закладів освіти, про надання пільг на утримання дітей у пансіонах закладів освіти, а також щодо оплати харчування дітей у закладах освіти (групах подовженого дня).
		Відповідно до пунктів 2, 2-1 пункту "б" частини першої статті 34 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: делеговані повноваження: забезпечення здійснення передбачених законодавством заходів щодо поліпшення житлових і матеріально-побутових умов осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, громадян, реабілітованих як жертви політичних репресій, військовослужбовців, а також військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, сімей, які втратили годувальника, багатодітних сімей, громадян похилого віку, які потребують обслуговування вдома, до влаштування в будинки осіб з інвалідністю і громадян похилого віку, які мають потребу в цьому, дітей, що залишилися без піклування батьків, на виховання в сім`ї громадян; вирішення відповідно до законодавства питань надання соціальних послуг особам та сім`ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, забезпечення утримання та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
		За змістом положень статей 10, 11 Закону №280/97-ВР порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
		Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, такі питання: утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради (стаття 26 Закону №280/97-ВР).
		Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (стаття 54 №280/97-ВР).
		При цьому, судом враховано, що відповідно до статті 3 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» суб`єктами добровільного об`єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. Об`єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською.
		З відкритих джерел судом встановлено, що Мачухівська ОТГ, до складу якої входять п`ять населених пунктів, створена в грудні 2017 року. Адміністративним центром ОТГ є с. Мачухи.  
		Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» найменування об`єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром.
		За змістом статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
		Виходячи з положень Конституції України та Конвенції ООН про права дитини правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, визначає Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995 № 20/95-ВР (далі - Закон №20/95-ВР).
		Згідно з статтею 1 Закону №20/95-ВР здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції, зокрема, на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім`ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім`ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім`ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад. У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни. 
		Відповідно до статті 11 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005 № 2342-IV (далі - Закон № 2342-IV) органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
		          Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо:
		          - встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;
		          - надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
		          - соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;
		забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
		          - притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;
		          - надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;
		          - подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
		Разом з тим, згідно з частинами першою та другою статті 12 Закону № 2342-IV визначено, що безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.
		Служба у справах дітей: 
		- бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів; оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом; 
		- оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
		- здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; 
		- здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; 
		- здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
		Аналогічні за змістом правові норми передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини", якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (далі - Порядок №866).
		Так, згідно з пунктом 3 Порядку №866 органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.
		Безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, а також стосовно здійснення передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).
		Пунктом 3-1 Порядку №866 (в редакції, чинній станом на дату звернення прокурора з відповідним листом до відповідача) передбачено, що з метою створення належних умов для забезпечення реалізації права кожної дитини на виховання в сім`ї, підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, і захисту прав дітей у таких сім`ях органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зокрема служби у справах дітей, забезпечують виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, за місцем їх проживання (перебування), надання їм послуг у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, інформують інших уповноважених суб`єктів у разі потреби здійснення комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів таких дітей і надання підтримки їх сім`ям (у разі наявності) відповідно до Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати життю та здоров`ю дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №800 (далі - Порядок №800). 
		Відповідно до частини 7 статті 4  Закону №20/95-ВР штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об`єднану територіальну громаду.
		Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що Мачухівська сільська рада в порушення вимог чинного законодавства не утворила в складі відповідних органів об`єднаної територіальної громади службу у справах дітей з метою виконання повноважень з забезпечення, дотримання та захисту прав дітей, яких на її території станом на 10.04.2020 зареєстровано 1625. 
		При цьому, законодавством не передбачено здійснення заміни районних, міських, районних у містах служб у справах дітей (в районних адміністраціях) - на служби у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад, а, навпаки - передбачено створення відповідних служб в органах місцевого самоврядування (об`єднаних територіальних громадах).
		Відтак, твердження відповідача з приводу того, що служба у справах дітей районних державних адміністрацій за статусом рівнозначна службі у справах дітей ОТГ, суд вважає безпідставними, оскільки вказані служби являються окремими структурними формуваннями.
		Суд зазначає, що в силу частини першої статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		За викладених обставин, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, системного аналізу положень законодавства України, суд доходить висновку про недотримання сільською радою законодавства в сфері сім`ї та дітей, соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в результаті допущення бездіяльності щодо утворення у складі її виконавчого органу служби у справах дітей.
		Посилання відповідача на неврахування прокурором положень наказу Міністерства соціальної політики України від 14.06.2018 №890, яким затверджено Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності об`єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей суд відхиляє з огляду на таке.
		Так, згідно з пунктом 1.1 Методичних рекомендацій, в редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 18 липня 2018 року N 1029а, з метою забезпечення виконання повноважень у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади (далі - виконавчий орган об`єднаної територіальної громади) рекомендовано за рішенням сесії відповідної громади: утворити (ввести до штатного розпису):
		          - структурний підрозділ (посадову особу), який (яка) забезпечує реалізацію державної політики у сфері соціального захисту населення, формування місцевих програм соціальної підтримки (далі - уповноважений соціальний підрозділ (посадова особа);
		          - службу у справах дітей як юридичну особу, підпорядковану голові сільської, селищної, міської ради.
		          З цього відповідач робить висновок, що відповідної посадової особи буде достатньо для захисту дітей та їх прав на території об`єднаної громади та вказує, що на даний час посадова особа Мачухівської сільської ради  здійснює координацію діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності, розташованих на території ради, у вирішенні питань захисту дітей, забезпечує права, свободи та інтереси дітей, проводить діяльність щодо попередження дитячої безпритульності та бездоглядності, а також виконує в повному обсязі інші покладені відповідно до законодавства обов`язки.  
		          Суд такий висновок вважає необґрунтованим, оскільки Методичними рекомендаціями утворення у виконавчому органі сільської об`єднаної територіальної громади (введення до штатного розпису) структурного підрозділу (посадової особи) передбачено саме для реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, а для захисту прав дітей передбачено утворення служби у справах дітей. 
		          Також безпідставним є посилання відповідача на законодавче не врегулювання питання створення органом місцевого самоврядування на рівні сільської ради служби у справах дітей, з огляду на положення абзацу другого частини 1 статті 1 Закону №20/95-ВР, оскільки ним не взято уваги положення частини 2 статті 1 Закону №20/95-ВР, відповідно до якої у здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.  
		          З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Мачухівської сільської ради щодо утворення у складі її виконавчого органу служби у справах дітей та зобов`язання сільську раду вчинити дії, спрямовані на утворення у складі її виконавчого органу служби у справах дітей.
		          Підстави для розподілу судових витрат у справі відсутні.             
		          Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -                          
		 
		В И Р І Ш И В:
		          
		Позов заступника прокурора Полтавської області (вул. 1100 - річчя Полтави, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000) до Мачухівської сільської ради (вул. Історична, 1, с. Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, 38754, ідентифікаційний код 21046808) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
		          Визнати протиправною бездіяльність Мачухівської сільської ради щодо утворення у складі її виконавчого органу служби у справах дітей.
		Зобов`язати Мачухівську сільську раду вчинити дії, спрямовані на утворення у складі її виконавчого органу служби у справах дітей.             
		          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
		Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Суддя О.В. Гіглава

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...