Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/1564/20 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 31.08.2020. Зареєстровано: 31.08.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.09.2020.
Дата набрання законної сили: 28.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ  ОБЛАСТІ
		   61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
		_____________________________________________________________________________
		У  Х  В  А  Л  А  
		 
		28.08.2020                                                                                                       Справа № 905/1564/20 
		          
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» (код ЄДРПОУ 30206597), вих.№26/08 від 26.08.2020
		про забезпечення позову, -
		 
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» (код ЄДРПОУ 30206597)
		до відповідача: Державного підприємства «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА»
		про визнання права власності, припинення дій, що порушують право та відновлення становища, яке існувало до порушення, -
		 
		суддя Величко Н.В.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» на офіційну електронну адресу суду подано позовну заяву від 25.08.2020 вих.№01/08  (вх.№04-18/3794 від 25.08.2020) до Державного підприємства «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА», в якій заявник просить:
		-          визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» право власності на вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон;
		-          зобов`язати Державне підприємство «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА» припинити дії, що порушують право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» на вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон;
		-          зобов`язати Державне підприємство «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА» надати доступ Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» до вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон, що знаходиться на території ДП «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА».
		Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач придбавав у відповідача обводнені тонкозернисті відходи вуглезбагачення та передавав їх на зберігання відповідачем за договором № 01/02-4 від 01.02.2018. На орендованому обладнанні ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН» за договором № 01/02-4 від 01.02.2018 проводив збагачення обводнених тонкозернистих відходів (сировини), в результаті чого отримував вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100, яке зберігалось за адресою: Донецька область, м. Покровськ, м. Родинське, вул. Степова, 1, район ставу мулонакопичувача ДП ВК «КРАСНОЛИМАНСЬКА». При цьому, виробничі потужності позивача розміщено також на земельній ділянці відповідача за адресою: Донецька область, м. Покровськ, м. Родинське, вул. Перемоги, 9. Позивач вказує, що починаючи з листопада 2019 року збагачення вугільних відходів ним не здійснювалось, однак, на складі готової продукції зберігалася належна йому та вироблена у 2019 році вугільна продукція у кількості 17062,39 тон. Позивачем прийнято рішення вивезти належне йому вугілля, але відповідачем чиняться перешкоди по відношенню до цього вугілля, відповідач не допускає позивача до промислового майданчика. Як зазначає позивач, відповідач не проводить видобуток вугілля і власного вугілля на складі не має. Позивач стверджує, що відповідач здійснює вивезення вугілля, яке є власністю ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН», залізницею на Вуглегірську ТЕС ПАТ «Центренерго» і відповідачем вже вивезено 120 вагонів масою 8294 тон. 
		 
		Матеріалам позовної заяви присвоєно єдиний унікальний номер справи № 905/1564/20. За наслідками автоматизованого розподілу справ між суддями, матеріали передані на розгляд судді Величко Н.В. 
		 
		26.08.2020 на офіційну електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» надійшла заява вих.№26/08 від 26.08.2020 про забезпечення позову (вх.№04-18/3827) у справі № 905/1564/20, в якій заявник просить:
		- до набрання рішенням у даній справі законної сили накласти арешт на вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон шляхом проведення його опису, що знаходиться у володінні ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 22927045, місцезнаходження: 08711, Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49) або у володінні його філій, структурних підрозділів та/або в інших осіб та надійшло від Державного підприємства «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА»;
		- заборонити Державному підприємству «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА» та будь-яким особам, підприємствам, організаціям окрім ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН» вчиняти будь-які дії спрямовані на транспортування, навантаження, перевезення, пересування та/або іншим шляхом переміщення у просторі, відчуження третім особам вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон;
		- заборонити Акціонерному товариству «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул.. Єжи Гедройця, буд. 5), її філіям, структурним підрозділам та/або іншим особам, окрім ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН» вчиняти подачу та уборку вагонів рухомого складу на ст.Родинська, від відправника Державного підприємства «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА»;
		- заборонити Публічному акціонерному товариству «ЦЕНТРЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 22927045, місцезнаходження: 08711, Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49), його філіям, структурним підрозділам та/або будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії спрямовані на приймання, розвантаження та використання вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон, що надійшло від Державного підприємства «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА».
		До заяви додано квитанцію № 28149565 від 26.08.2020 на суму 4204,00 грн.  про сплату судового збору за забезпечення позову.
		Мотивуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову за цією заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» посилається на те, що незважаючи на ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.08.2020 по справі № 905/1495/20 про забезпечення позову, якою накладено арешт на вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон, що належить заявнику, діючу заборону відповідачу та/або будь-яким іншим особам, підприємствам, організаціям вчиняти будь-які дії, спрямовані на транспортування, навантаження, перевезення, пересування та/або іншим шляхом переміщення у просторі вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон та заборону АТ «Українська залізниця», її філіям, структурним підрозділам та/або будь-яким іншим особам, окрім ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН» вчиняти будь-які дії спрямовані на транспортування, перевезення, пересування та/або іншим шляхом переміщення у просторі вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон, що належить заявнику, відповідач - ДП «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА» здійснювало та продовжує здійснювати вивезення вугілля, що належить ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН» залізничним транспортом на Вуглегірську ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО». Загалом за період з 10 по 17.08.2020 вивезено 120 вагонів, масою 8294 тон.
		 
		Статтею 136 ГПК України  передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених  ст. 137 цього Кодексу  заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
		В силу приписів ч. 1  ст. 137 ГПК України  позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 
		За приписами ч. 1  ст. 140 ГПК України  заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
		Згідно з ч. 5, 6  ст. 140 ГПК України  залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Так, згідно зі ст.  73,  74,  77,  79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
		При вжитті таких заходів суд повинен з`ясувати наявність зв`язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
		Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
		При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість заподіяння шкоди позивачу без наведення відповідного обґрунтування ухилення відповідної особи від виконання судового рішення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
		Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).
		Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
		Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
		При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
		Як  встановлено судом, предметом позову у даній справі є вимоги про визнання права власності на вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон, припинення дій, що порушують право власності на вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон та про зобов`язання відповідача надати доступ Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» до вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон, що знаходиться на території відповідача.
		Адекватність певного заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17).
		Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
		До того ж, заявник самостійно обирає конкретний вид забезпечення позову, а суд дає тільки оцінку його співмірності заявленим позовним вимогам.
		Системний аналіз правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст.  136  і  137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7  ст. 137 ГПК  України).
		Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими  Господарським процесуальним кодексом України  та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
		При цьому, суд зазначає, що така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник.
		Так, єдиною підставою для вжиття таких заходів, на які посилається заявник, в даному випадку є поведінка відповідача, яка полягає у перешкоджанні позивачу забрати  вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон, що, як зазначає позивач, належить йому та ігнорування відповідачем ухвали Господарського суду Донецької області від 13.08.2020 по справі № 905/1495/20 про забезпечення позову, якою накладено арешт на вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон, що належить заявнику, діючу заборону відповідачу та/або будь-яким іншим особам, підприємствам, організаціям вчиняти будь-які дії, спрямовані на транспортування, навантаження, перевезення, пересування та/або іншим шляхом переміщення у просторі вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон та заборону АТ «Українська залізниця», її філіям, структурним підрозділам та/або будь-яким іншим особам, окрім ТОВ «ДОНВУГЛЕКОН» вчиняти будь-які дії спрямовані на транспортування, перевезення, пересування та/або іншим шляхом переміщення у просторі вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон, що належить заявнику.
		Суд зазначає, що обставини, на які позивач посилається як на підставу для забезпечення позову після подачі позову, можуть свідчити лише про ухилення відповідача по справі від виконання своїх обов`язків, проте не є підставою для вжиття обраних заходів по забезпеченню позову, зважаючи на те, що ухвала Господарського суду Донецької області від 13.08.2020 по справі № 905/1495/20 про забезпечення позову є чинною, не скасована і є виконавчим документом.
		Вказаною ухвалою суду від 13.08.2020 по справі № 905/1495/20, за результатами  розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвуглекон» про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви до Державного підприємства "Вугільна компанія "КРАСНОЛИМАНСЬКА" про визнання права власності на вугілля (марка Г(Г2)0-3) у кількості 17062,39тон, про припинення дій, що порушують право та відновлення становища, яке існувало до порушення, таку заяву задоволено частково. До набрання законної сили рішенням суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донвуглекон" до Державного підприємства "Вугільна Компанія "КРАСНОЛИМАНСЬКА" про визнання права власності на вугілля (марка Г(Г2)0-3) у кількості 17062,39тонн застосовано заходи забезпечення позову, а саме:
		1) Накладено арешт на вугілля (марка Г(Г2)0-3) у кількості 17062,39 тонни  (сімнадцять тисяч шістдесят дві тонни 39 кг), що належить ТОВ "Донвуглекон" та  знаходиться у виробничих та/або інших приміщеннях за адресою: 85310, Донецька область, м.Покровськ, м.Родинське, Державне підприємство "Вугільна Компанія "КРАСНОЛИМАНСЬКА" вул.Перемоги, 9, та/або на промисловому майданчику ТОВ "Донвуглекон", за адресою: Донецька область, місто Покровськ, місто Родинське, вул.Степова, 1 район ставку мулонакопичувача ДП "ВК "Краснолиманська" або за будь-якою іншою адресою. 
		2) Заборонено Державному підприємству "Вугільна компанія "КРАСНОЛИМАНСЬКА" та/або будь-яким іншим особам, підприємствам, організаціям окрім Товариства з обмеженою відповідальністю "Донвуглекон" вчиняти будь-які дії, спрямовані на транспортування, навантаження, перевезення, пересування та/або іншим шляхом переміщення у просторі вугілля (марка Г(Г2)0-3) у кількості 17062,39 тонни  (сімнадцять тисяч шістдесят дві тонни 39 кг), що належить ТОВ "Донвуглекон".
		3) Заборонено Акціонерному товариству "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ", її філіям, структурним підрозділам та/або будь-яким іншим особам, окрім ТОВ "Донвуглекон"  вчиняти будь-які дії спрямовані на транспортування, перевезення, пересування та/або іншим шляхом переміщення у просторі вугілля (марка Г(Г2)0-3) у кількості 17062,39 тонни  (сімнадцять тисяч шістдесят дві тонни 39 кг), що належить ТОВ "Донвуглекон"  та/або яке знаходиться у виробничих та/або інших приміщеннях за адресою: 85310, Донецька область, м. Покровськ, м. Родинське, Державне підприємство "Вугільна компанія "КРАСНОЛИМАНСЬКА", вул. Перемоги, 9.
		Чинний Господарський процесуальний кодекс України не передбачає вжиття судом заходів забезпечення позову, фактично тотожних за своїм змістом вже вжитим судом заходам, з причин їх не виконання особами, яких такі заходи забезпечення позову стосуються.
		При цьому, порядок виконання судових рішень врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».
		Щодо вимоги заявника про вжиття заходу забезпечення позову у цій справі у вигляді арешту на вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон шляхом проведення його опису, що знаходиться у володінні ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 22927045, місцезнаходження: 08711, Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49) або у володінні його філій, структурних підрозділів та/або в інших осіб та надійшло від Державного підприємства «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА», а також заборони Публічному акціонерному товариству «ЦЕНТРЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 22927045, місцезнаходження: 08711, Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49), його філіям, структурним підрозділам та/або будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії спрямовані на приймання, розвантаження та використання вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон, що надійшло від Державного підприємства «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА».
		Як вбачається з доданих заявником до позову залізничних накладних, ДП «ВК «КРАСНОЛИМАНСЬКА» відправило зі станції Родинська на станцію Світлодарське у власність ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» вугілля марки Г(Г2)0-100  згідно договору постачання № 111/6 від 15.05.2020.
		Суд зазначає, що   договір постачання № 111/6 від 15.05.2020 не є предметом розгляду за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» до Державного підприємства «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА» про визнання права власності, припинення дій, що порушують право та відновлення становища, яке існувало до порушення.
		Публічне акціонерне товариство «ЦЕНТРЕНЕРГО» є самостійною юридичною особою і не є учасником справи за вказаним позовом.
		Обраний Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» спосіб забезпечення позову у вигляді опису та накладення арешту на майно, що знаходиться у володінні ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» або у володінні його філій, структурних підрозділів та/або в інших осіб та надійшло від Державного підприємства «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА», а також заборони Публічному акціонерному товариству «ЦЕНТРЕНЕРГО», його філіям, структурним підрозділам та/або будь-яким іншим особам, вчиняти будь-які дії спрямовані на приймання, розвантаження та використання вугілля марки Г(Г2)0-3), Г(Г2)0-100 у кількості 17062,39 тон, що надійшло від Державного підприємства «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «КРАСНОЛИМАНСЬКА» - є непропорційним втручанням в господарську діяльність ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» як самосійної юридичної особи, що не є учасником справи, та може позбавити як відповідача, так і Публічне акціонерне товариство «ЦЕНТРЕНЕРГО» права на час розгляду справи розпоряджатись своїм майном та унеможливить господарську діяльність останніх, що не узгоджується з метою застосування правового інституту забезпечення позову.
		Як зазначив Європейський суд з прав людини у п. 39 справи "Устименко проти України" принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Саме до цього й може призвести задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» про забезпечення позову без з`ясування обставин справи по суті спору та без дослідження і надання правової оцінки наданих учасниками спору доказів по справі.
		Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» про забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів,  на підставі яких суд мав би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.
		За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
		Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано повторно, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
		У зв`язку з відмовою в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» про забезпечення позову, пропозиції позивача щодо зустрічного забезпечення відхиляються.
		Керуючись ст.ст.    42,    46,    136,    140,    141,    234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» вих.№26/08 від 26.08.2020 про забезпечення позову - відмовити.
		2. Копію ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОНВУГЛЕКОН» (код ЄДРПОУ 30206597, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул.. Саксаганського, буд. 121, офіс 199)
		3. Ухвала відповідно до ч.2 ст.235 ГПК України набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 10 днів в порядку ст. 257 ГПК України.
		Ухвалу підписано 28.08.2020. 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                            Н.В. Величко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...