Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/3293/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 01.09.2020. Зареєстровано: 02.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2020.
Дата набрання законної сили: 31.08.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 560/3293/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І. 
		Суддя-доповідач - Біла Л.М. 
		31 серпня 2020 року
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Білої Л.М. 
		суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. , 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року (повний текст якого складено 19.02.2020 року в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, 
		В С Т А Н О В И В :
		В жовтні 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 01.10.2019 №0000461303 на суму 955050 грн., у т.ч. 764 040 грн. - ПДВ за основним платежем та 191010 грн. - штрафні санкції;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 01.10.2019 №0000431303 на суму 382020 грн. - штрафні санкції;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 01.10.2019 №0000451303 на суму 272625,44 грн., у т.ч. 218100,35 грн. - акцизний податок за основним платежем та 54525,09 грн. - штрафні санкції;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 01.10.2019 №0000441303 на суму 510 грн. - штрафні санкції;
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 01.10.2019 №0000471303 на суму 104072,91 грн., у т.ч. 54525,08 грн. - військовий збір за основним платежем 40893,81 грн. - штрафні санкції та 5054,02 пеня.
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 01.10.2019 № 0000451303.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1527,20 грн. 
		Не погодившись із прийнятим рішенням, сторони оскаржили його в апеляційному порядку та просили скасувати.
		В обгрунтування заявлених вимог апеляційних скарг, як позивач, так і відповідач, фактично продублювали доводи, наведені ними у позовній заяві та відзиві на неї, виклавши їх лише в призмі висновків суду першої інстанції.
		У відзиві на апеляційну скаргу податкового органу позивач зазначив про правомірність застосування судом першої інстанції приписів п. 215,3 ст. 215 ПК України та зазначив, що в даному випадку акцизний податок справляється з реалізації пива, а не з реалізації пляшок для пива, які, як зворотня тара (пляшки), не є предметом договору поставки у розумінні пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України. 
		Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу позивача відзначив про необгрунтованість останньої та просив відмовити в її задоволенні.
		Обгрунтовуючи власні доводи, податковий орган посилається на обставини, встановлені в ході проведення перевірки позивача, якими засвідчено факт відокремленої реалізації пива та пляшки "Рівень", з доходу від реалізації якої податкові зобов`язання зі сплати податку на додану вартість не здійснювались.
		В судове засідання учасники справи не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
		Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Колегія суддів, з огляду на наявні матеріали справи, а також на факт відсутності клопотань від сторін про розгляд даної справи за їх участі, ухвалила здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження. 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню, а рішення суду скасуванню, з наступних підстав.
		Відповідно до положень статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ГУ ДФС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018.
		За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт №0598/22-01-13-03/2295/07078 від 09.08.2019, яким встановлено наступні порушення податкового законодавства:
		- п.п.168.1.2, п.п.168.1.4 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 щодо не своєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 30654,68 грн. під час виплати доходів (авансу);
		- п.п. 1.2, п.п. 1.4 п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, не нараховано та не утримано військовий збір в сумі 54525,08 грн. з доходів, виплачених населенню за вторинну сировину, в тому числі за 2017 рік в сумі 24892,94 грн., за 2018 рік в сумі 29632,14 грн.;
		- п. 6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 п. 44.1 ст. 44, п.п. 16.1.2, п. 16.1, ст. 16, п.п. а, п. 176.1. ст. 176 Податкового кодексу України, в частині неналежного ведення обліку доходів і витрат в книзі обліку доходів і витрат за перевіряємий період.;
		- п. 3.2 - п. 3.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 року за №111/26556 та підпункту „а п. 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 не відображено суми виплачені населенню за ознакою доходу 149 (Сума доходу, отримана за здані (продані) вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево - кислотні, залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю, та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (підпункт 165.1.25 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу)), а саме за пляшки з пива "Рівень" 0,5 л. за період з 2017-2018рр. на суму 3635005,8 грн.;
		- п. 188.1 ст. 188, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010, із змінами та доповненнями ФОП ОСОБА_1 занижено суму податку на додану вартість на 764040 грн.;
		- п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, із змінами та доповненнями та пункту 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за №137/28267), ФОП ОСОБА_1 не складено та не зареєстровано податкові накладні на загальну суму ПДВ 764040 грн.; 
		- п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213, п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України, а саме, не нараховано та не сплачено акцизний податок в сумі 218100,35 грн. за рахунок не включення до вартості пива реалізованих за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 пляшок. 
		За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області 01.10.2019 року винесено наступні податкові повідомлення - рішення:
		- №0000461303, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивачу з податку на додану вартість на суму 955050 грн., у т.ч. 764040 грн. - ПДВ за основним платежем та 191010 грн. - штрафні санкції;
		- №0000431303, яким застосовано до позивача штрафні санкції з податку на додану вартість за відсутність складання та реєстрації податкових накладних на суму 382020 грн. - штрафні санкції;
		- №0000451303, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивачу акцизного податку на суму 272625,44 грн., у т.ч. 218100,35 грн. - акцизний податок за основним платежем та 54525,09 грн. - штрафні санкції;
		- №0000441303, яким застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб по податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку на суму 510 грн. - штрафні санкції;
		- №0000471303, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивачу військового збору на суму 104072,91 грн., у т.ч. 54525,08 грн. - військовий збір за основним платежем 40893,81 грн. - штрафні санкції та 5054,02 пеня.
		Позивач, не погоджуючись із винесеними рішенням відповідача, звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.
		Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційних скарг учасників справи, зазначає наступне.
		Спірним питанням, в межах розгляду даної справи, є питання проведення позивачем операцій з реалізації пляшок "Рівень" кінцевому споживачу.
		Надаючи оцінку вказаному факту, суд першої інстанції підтримав позицію податкового органу щодо наявності ознак порушення позивачем п. 188.1 ст. 188 ПК України, яке виявилось у ненарахуванні податкового зобов`язання з податку на додану вартість від реалізації пляшок "Рівень" 0,5 л у період з 2017 -2018 роки.
		Зокрема, як засвідчується матеріалами справи перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 764040,00 грн., в тому числі за січень 2017 року - 19358 грн., лютий 2017 року - 17681 грн., березень 2017 року - 21715 грн., квітень 2017 року - 30747 грн., травень 2017 року - 36778 грн., червень 2017 року - 41684 грн., липень 2017 року - 43832 грн., серпень 2017 року - 52464 грн., вересень 2017 року - 33936 грн., жовтень 2017 року - 26825 грн., листопад 2017 року - 20890 грн., грудень 2017 року - 23036 грн., січень 2018 року - 19913 грн., лютий 2018 року - 17644 грн., березень 2018 року - 23095 грн., грудень 2017 року - 23036 грн., січень 2018 року - 19913 грн., лютий 2018 року - 17644 грн., березень 2018 року - 23095 грн., квітень 2018 року - 33500 грн., травень 2018 року - 47633 грн., червень 2018 року - 44418 грн., липень 2018 року - 42770 грн., серпень 2018 року - 59532 грн., вересень 2018 року - 38295 грн., жовтень 2018 року - 26573 грн., листопад 2018 року - 19928 грн., грудень 2018 року - 21793 грн.
		У період 2017-2018 роки позивачем здійснювалась реалізація пива виробництва ПрАТ Хмельпиво" у пляшках кінцевому споживачу (код УКТЗЕД 2203000100).
		Останнє було предметом Договору поставки від 02.01.2017 №Пр29-16, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Хмельницький обласний пивзавод" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець). 
		Умовами вказаного договору передбачено, що передача пива в пляшках "Рівень - 500" (ТУ26.1-00293462-011:2009) проводиться в контейнерах (ОТП-300), а розливного пива в кегах ємкістю 50-л з фітінгом "Комбі" (підпункт Договору 5.1).
		Пляшки (0,5 л "Рівень - 500"), контейнери, прокладки, кеги є зворотною тарою і підлягають обов`язковому поверненню Покупцем Постачальнику (підпункт Договору 5.2).
		Пунктом 188.1 ст.188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
		При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
		До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
		До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
		У випадках, передбачених статтею 189 ПК України, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
		Відповідно до п. 189.2. ст. 189 ПК України, вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У разі якщо у строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту надходження зворотної тари вона не повертається відправнику, вартість такої тари включається до бази оподаткування отримувача. 
		Як засвідчується копіями наявних в матеріалах фіскальних чеків та не заперечувалось позивачем, реалізація пляшки "Рівень" відбувалась окремо від реалізації пива, і отриманий від цього дохід не включався до складу доходу у 2017-2018 роках.
		Товар кінцевому споживачу позивачем реалізовувався без укладання договорів або контрактів, за умовами яких би пляшка "Рівень" 0,5 л. визнавалась би заставною тарою. Доказів повернення Постачальнику пляшок "Рівень", як зворотної тари, упродовж 2017 - 2018 років матеріали справи також не містять. 
		Тобто, в даному випадку підстав для застосування до даних правовідносин приписів п. 286.2 ст. 289 ПК України, які б надали можливість позивачу не включати до бази оподаткування вартість реалізованої окремо від пива тари, судовою колегією не вбачається.
		Вищезазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями z-звітів (фіскальних звітних чеків) та книг обліку розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1 за період 2017-2018 рр.
		В даному випадку, судова колегія відхиляє посилання апелянта на правову позицію ВАСУ, що викладена у справі №820/12350/14, оскільки остання стосується правовідносин, які мають дещо іншу правову природу, ніж правовідносини, які є предметом розгляду у даній справі.
		Окрім того, судом критично оцінюється посилання апелянта, позивача по справі, на відсутність у нього права власності на зворотну тару, отриману ним відповідно до умов договору поставки, оскільки вказана обставина не звільняє суб`єкта господарювання від зобов`язання зі сплати ПДВ із сум реалізації пляшки кінцевому споживачу за готівку.
		Щодо твердження позивача про повернення пляшки, яка реалізовувалася під час продажу пива, то суд зазначає, що позивачем здійснювалась реалізація товару (пляшки) за готівкові кошти, що підтверджено фіскальними звітами. Прийом (повернення) пляшки також здійснювалось за готівку. 
		Особливості оподаткування податком на додану вартість, в даному випадку, врегульовано вимогами ст. 192 ПК України, відповідно до ч. 1 якої, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. 
		Як встановлено з матеріалів справи, реалізована позивачем пляшка кінцевому споживачу не містила ознак ідентифікації пляшки, визначеної за договором поставки № Пр 29-16, як зворотня тара. 
		Таким чином, встановлені та проаналізовані судом обставини справи, на переконання судової колегії, свідчать про наявність у позивача обов`язку здійснювати нарахування на вартість пляшок Рівень" 0,5 л, які реалізовувалися кінцевому споживачу, податку на додану вартість та, відповідно, здійснювати реєстрацію податкових накладних згідно з вимогами податкового законодавства. 
		Крім того, у відповідності приписів ст. 685 ЦК України та Порядку збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки), затвердженого наказом Мінекономіки від 02.10.2001 №224 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 05.10.2001 за .№866/6057), судова колегія не вбачає можливим здійснення реалізації споживачам алкогольних напоїв, в тому числі і пива без одночасно реалізованої тари.
		Отже, беручи до уваги вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що матеріалами справи засвідчується правомірність висновку суду першої інстанції про порушення позивачем п. 188.1 ст. 188 ПК України, яке виявилось у не нарахуванні податкових зобов`язань з податку на додану вартість від реалізації 1964868 пляшок "Рівень" 0,5 л за ціною 1,85 грн. в сумі 3635005,80 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 1659529,55 грн., за 2018 рік в сумі 1975476,25 грн., чим занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 764040,00 грн., за період 2017-2018 р.р.
		Враховуючи встановлене вище відповідачем було правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2019 року №0000461303, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивачу з податку на додану вартість на суму 955050 грн.
		При цьому, вищевказане порушення безпосередньо вплинуло на факт прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення від 01.10.2019 №0000431303, яким застосовано до позивача штрафні санкції з податку на додану вартість за відсутність складання та реєстрації податкових накладних на суму 382020 грн. - штрафні санкції.
		Так, підтверджений факт протиправності ненарахування позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість від реалізації 1964868 пляшок "Рівень" 0,5 л за ціною 1,85 грн. в сумі 3635005,80 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 1659529,55 грн., за 2018 рік в сумі 1975476,25 грн., свідчить про заниження позивачем сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 764040,00 грн., за період 2017-2018 р.р.
		В даному випадку, позивачем податкові накладні на загальну суму ПДВ 764040 грн. не складалися та не реєструвалися в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПК України термін, а тому враховуючи зазначене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення форми ПН від 01.10.2019 №0000431303, яким до позивача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість за відсутність складання та реєстрації податкових накладних на суму 382020 грн.
		Стосовно правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 01.10.2019 №0000441303, яким застосовано до позивача штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб по податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку на суму 510 грн. - штрафні санкції, судова колегія відзначає наступне.
		В ході розгляду справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у період з 2017-2018 рр. здійснював прийом у населення (фізичних осіб) вторинної сировини, а саме пляшки пива "Рівень" 0,5 л. Вказана операція проводилась позивачем через реєстратор розрахункових операцій і відображена в інформації про повернену тару починаючи з березня 2017р. по грудень 2018 р., копії якої наявні в матеріалах справи.
		В період з 01.01.2017 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 прийнято у населення 1964868 пляшок пива "Рівень" 0,5 л за ціною 1,85 грн. на суму 3635005,80 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 1659529,55 грн., за 2018 рік в сумі 1975476,25 грн., що підтверджується копіями Z - звітів, наданими до суду представником відповідача.
		Під час здійснення вказаних господарських операцій податкові накладні не складалися.
		Враховуючи положення Податкового кодексу України, позивач в даних правовідносинах виступав податковим агентом до фізичних осіб, а тому повинен був відобразити в квартальних розрахунках по формі 1-ДФ - дохід отриманий фізичними особами за ознакою 149. 
		Проте, в порушення п.3.2 - п. 3.6 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, та п. 119.2, ст. 119, п.п. ,а п. 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 не відображено суми виплачені населенню за ознакою доходу 149 (Сума доходу, отримана за здані (продані) вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні, залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю, та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (підпункт 165.1.25 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Кодексу)), а саме за пляшки з пива "Рівень" 0,5 л за період з 2017-2018 рр. на суму 3635005,80 грн.
		З 1 січня 2015 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 28.12.2014 № 71-VІІІ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи до Податкового кодексу України, в частині оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб-підприємців.
		Так, відповідно до пункту 16-1. підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
		Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1. статті 162 ПК України, а саме: фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
		При цьому, об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
		Відповідно до підпункту 164.1.3. пункту 164.1. статті 164 ПК України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходу, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка проводить незалежну професійну діяльність згідно зі статтею 178 цього Кодексу.
		Отже, військовий збір нараховується, утримується та перераховується із сум чистого доходу, який визначається виходячи із документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
		Як зазначалося вище, позивачем в період з 01.01.2017 по 31.12.2018 прийнято у населення 1964868 пляшок пива "Рівень" 0,5 л за ціною 1,85 грн. на суму 3635005,80 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 1659529,55 грн., за 2018 рік в сумі 1975476,25 грн., що підтверджується копіями Z - звітів, наданими до суду представником відповідача.
		Під час розгляду справи судом встановлено, що дохід отриманий фізичними особами за ознакою 149 - суми виплачені населенню за вторинну сировину, а саме - 1964868 пляшок "Рівень" 0,5л, вартістю 3635005,8 грн. за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, в тому числі за 2017 рік в сумі 24892,94 грн., за 2018 рік в сумі 29632,14 грн., ФОП ОСОБА_1 не відображено в податковій звітності та на останні в порушення п.п. 1.2. п.п.1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX, пп. 168.1.2 п 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, не нарахована та не утримано військовий збір в сумі 54525,08 грн. з такого доходу.
		Аналізуючи вище викладені норми та матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно та у відповідності до приписів чинного законодавства позивачу нараховані штрафні санкції за несвоєчасність сплати податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. 
		Щодо правомірності збільшення позивачу суми грошового зобов`язання зі сплати акцизного податку та винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 01.10.2019 №0000451303, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивачу акцизного податку на суму 272625,44 грн., у т.ч. 218100,35 грн. - акцизний податок за основним платежем та 54525,09 грн. - штрафні санкції, суд виходить з наступного.
		Відповідачем під час перевірки встановлено, що позивач реалізовуючи пиво в пляшках не оподатковував акцизним податком повну вартість товару (без вартості пляшки) за період березень 2017 року - грудень 2018 року здійснену операцію.
		В даному випадку, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність висновку податкового органу щодо протиправності не нарахування та несплати позивачем акцизного податку за рахунок не включення до вартості пива реалізованих за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 пляшок "Рівень" 0,5л, оскільки приписами п. 215.3 ст. 215 ПК України чітко визначено, що акцизний податок справляється з підакцизних товарів, тож відповідно нараховується та сплачується з реалізації самого пива, як товару, зворотна тара (пляшки) не є предметом договору поставки у розумінні пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України та не відноситься до бази оподаткування.
		Таким чином, судова колегія доходить до переконання про обгрунтованість та підставність висновків суду першої інстанції, які доводами апеляційних скарг не спростовуються.
		Судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
		При цьому, судова колегія враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, де Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційних скарг їх не спростовують з наведених вище підстав.
		Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		апеляційні скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
		 
		Головуючий  Біла Л.М.    Судді    Курко О. П.   Гонтарук В. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...