Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 951/92/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 01.09.2020. Зареєстровано: 02.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.09.2020.

Номер судового провадження: 2/607/1907/2020

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		19.08.2020 Справа №951/92/20 
		 
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М., 
		за участі секретаря судового засідання Свергун Т.В., представника відповідача - ОСОБА_1 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання, -
		ВСТАНОВИВ :
		Позивач Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , просить стягнути з відповідача витрати за його навчання кошти в розмірі 86 373, 50 грн. позов мотивовано тим, що посилаючись на те, що 15 серпня 2010 року на навчання до Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України" на бюджетну форму навчання зараховано ОСОБА_2 та 01 вересня 2010 року із ним укладено угоду №28 про підготовку фахівців з вищою освітою. В розділі зобов`язання студента передбачено обов`язок прибуття після закінчення вищого закладу освіти на місце направлення і відпрацювання не менше трьох років, а у разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання в установленому порядку, тому.
		Відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Покликається на те, що в Україні не існує нормативно-правового акту відповідно до якого випускник вищого навчального закладу зобов`язаний відпрацювати три роки за направленням Державного вищого навчального закладу, оскільки Закон України «Про освіту» та Постанова Кабінету Міністрів України №992 від 22.08.1996 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» втратили свою чинність. Крім того, зазначив, що ОСОБА_2 розраховував, що одержавши направлення на роботу та працюючи в сільській місцевості він одержить квартиру в безоплатне користування на час такої роботи. Проте, житла за час роботи ОСОБА_2 так і не отримав, що унеможливило його подальшу роботу, оскільки добиратися з с. Петриків до с.Попівці щодня, що складає близько 70 кілометрів, було надмірною навантаженістю та заробітна плата, навіть не перекривала оплату за проїзд. Усі свої заперечення, щодо задоволення позову виклав у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Крім того, звертає увагу, що розрахунок витрат на навчання є необґрунтованим, оскільки відповідач не забезпечувався харчуванням, та іншими послугами.
		Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2020 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. 
		Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2020 року із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
		Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, просить задовольнити.
		Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав зазначених у відзиві на позов.
		Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив наступні обставини справи.
		Обставини справи.
		На підставі рішення приймальної комісії від 12 серпня 2010 року наказом ректора Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України» (далі - ДВНЗ «ТДМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України») № 264 (Д) від 15 серпня 2010 року ОСОБА_2 (далі - Відповідач) зараховано студентом першого курсу медичного факультету.
		На виконання вимог Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 22.08.1996, та Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом МОЗ України № 367 від 25.12.1997, 1 вересня 2010 року між ДВНЗ «ТДМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України» та Відповідачем укладено Угоду №28 про підготовку фахівців з вищою освітою (далі - Угода).
		Згідно з умовами укладеної Угоди Відповідач зобов`язується прибути після закінчення ДВНЗ «ТДМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України» на місце працевлаштування відповідно до направлення і відпрацювати не менше трьох років по закінченню навчання в інтернатурі; у разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати відповідно до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку.
		Разом з тим, Угодою передбаченою обов`язок ДВНЗ «ТДМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України» у забезпечити студентові: якісну теоретичну і практичну підготовку фахівця з вищою освітою згідно з навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик фахівця; оформити студентові направлення на працевлаштування.
		На виконання умов укладеної Угоди згідно Протоколу засідання комісії з персонального розподілу молодих спеціалістів, які закінчують ДВНЗ «ТДМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України» у червні 2016 року, від 30 жовтня 2015 року, постановлено направити Відповідача як молодого спеціаліста на роботу у АЗПСМ с. Попівці Кременецького району департаменту охорони здоров`я Тернопільської ОДА на посаду лікаря загальної практики-сімейного лікаря.
		Із пропозицією щодо працевлаштування Відповідач був ознайомлений та згоден, про що свідчать його підписи в Картці працевлаштування випускника та пропозиції щодо працевлаштування.
		Окрім цього, направлення на роботу № 02010830/029 було вручено Відповідачу особисто, про що свідчить його підпис в Журналі обліку направлень на роботу випускників 2016 року.
		Наказом ректора ДВНЗ «ТДМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України» № 144(ДМ) від 23 червня 2016 року на підставі результатів державних екзаменів і відповідно з рішенням Державної екзаменаційної комісії Відповідачу присвоєно кваліфікацію лікаря і видано диплом.
		Відповідно до розрахунку фактичних затрат на навчання одного студента медичного факультету Університету за державним замовленням випуску 2016 року вартість навчання становить 83 597, 06 грн.
		Крім цього, згідно з довідками про доходи № 07/5650 від 29 листопада 2019 року, виданої на ім`я Відповідача, за період навчання в ДВНЗ «ТДМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України» з вересня 2010 року по червень 2016 року йому було нараховано та виплачено стипендію в розмірі 2776, 44 грн.
		Згідно з наказом МОЗ України №1353 від 12 червня 2019 року «Про зміну найменування та затвердження статуту Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України (нова редакція)», Державному вищому навчальному закладу «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України» змінено найменування на Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України (даті - Університет).
		Законодавство, яке підлягає до застосування.
		Відповідно до ч.2 ст.44 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-ХІІ (чинною на момент виникнення правовідносин) вищі навчальні заклади здійснюють свою діяльність за державним контрактом (замовленням) та угодами як основною формою регулювання відносин між навчальними закладами та підприємствами, установами, організаціями, громадянами.
		У рішенні Конституційного Суду України від 04.03.2004 № 5-рп/2004 у справі № 1-4 2004 вказано, що безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі (ч.4 ст.53 Конституції України) в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державного замовлення).
		Згідно п.3 ч.3 ст.18 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 № 2984-ІІІ (чинною на момент виникнення правовідносин): інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, спільно із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти: сприяють працевлаштуванню випускників підпорядкованих їм вищих навчальних закладів.
		Ч. 2 ст.52 Закону України «Про освіту» (в редакції від 24.07.2014) (чинною на момент виникнення правовідносин) передбачено, що випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов`язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Так, постановою Кабінету Міністрів України №992 від 22.08.1996 (чинною на момент виникнення правовідносин) затверджено Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, пунктом 3 якої передбачено, що Порядок, затверджений пунктом 1 цієї постанови, поширюється на осіб, що навчаються за спеціальностями медичного профілю.
		Відповідно до п.4 вказаного Порядку керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду за формою згідно з додатком №1.
		Пунктом 6 Порядку передбачено, що згідно з угодою випускник зобов`язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця вищою освітою.
		Відповідно до п. 18 Порядку керівництво вищого навчального закладу не пізніше ніж за рік до закінчення навчання пропонує випускнику посаду відповідно до укладеної угоди.
		Пунктом 19 Порядку передбачено, що оформлене замовником або вищим навчальним закладом (за домовленістю із замовником) направлення на роботу є підставою для укладання трудового договору між молодим фахівцем і замовником.
		Відповідно до п.20 Порядку, молодий фахівець повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу.
		Окрім цього, згідно п.14 цього Порядку, у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, протягом трьох років випускник зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
		Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Частиною 1 ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.
		Окрім цього, ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Висновки суду по суті заявлених вимог.
		Як видно із досліджених доказів, ДВНЗ «ТДМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України» повністю виконано умови укладеної з Відповідачем Угоди, а саме: забезпечено студентові якісну теоретичну і практичну підготовку фахівця з вищою освітою згідно з навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик фахівця та оформлено студентові направлення на працевлаштування.
		Відповідно до листа начальника управління охорони здоров`я Тернопільської ОДА №4955/06-01 від 19 листопада 2019 року, ОСОБА_2 , випускник ДВНЗ «ТДМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України» 2016 року, після закінчення інтернатури приступив до роботи згідно направлення з 1 серпня 2018 року. Проте, відповідно до наказу директора КНП «Кременецький ЦПМСД» №39-к від 09.11.2018 «Про звільнення ОСОБА_2 », ОСОБА_2 з 9 листопада 2018 року звільнений з роботи за власним бажанням.
		Вищевказане свідчить про те, що ОСОБА_2 відмовився відпрацювати не менше трьох років як молодий фахівець в державній установі охорони здоров`я, і як наслідок, невиконання ОСОБА_2 умов Угоди тягне за собою обов`язок відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного бюджету вартість навчання.
		Посилання представника відповідача на те, що в Україні не існує нормативно-правового акту відповідно до якого випускник вищого навчального закладу зобов`язаний відпрацювати три роки за направленням Державного вищого навчального закладу, оскільки Закон України «Про освіту» та Постанова Кабінету Міністрів України №992 від 22.08.1996 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» втратили свою чинність, спростовуються п.1 Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» №77/96 від 23.01.1996, із змінами, внесеними згідно з Указом Президента №342/96 від 16.05.1996, відповідно до якого вищі навчальні заклади України здійснюють підготовку спеціалістів: за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів - за державним замовленням; за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб - для роботи у недержавному секторі народного господарства; за рахунок власних коштів особи - для роботи у державному і недержавному секторі народного господарства (за бажанням).
		Окрім цього, пунктом 2 цього Указу передбачено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов`язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.
		Водночас, відповідно до вищезазначеного Указу Президента України від 23 січня 1996 №77 та постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 № 992, наказом МОЗ України № 367 від 25.12.1997 затверджено Порядок працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням.
		Пунктом 6 даного Порядку передбачено, що випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, а також ті, що почали навчання до 1996 року за державним замовленням без укладення угоди, зобов`язані відпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.
		Також, згідно п.21 цього Порядку випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Незгода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов`язку прибути на роботу за призначенням.
		У разі, якщо він не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у п.п. 9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов`язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
		Відповідно до п. 1.1. Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, затвердженого наказом МОЗ України № 291 від 19.09.1996, спеціалізація (інтернатура) є обов`язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III - IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форми власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) - спеціаліста певного фаху.
		Покликання відповідача на некоректний розрахунок витрат на навчання суд відхиляє, оскільки на аркуші справи 44 наявний розрахунок фактичних витрат на навчання одного студента медичного факультету ОСОБА_2 за державним замовленням випуску 2016 року, відповідно до якого зазначено витрати навчального закладу за період 2010-2016 роки за КЕКВ та вказана сума поділена на середньорічну кількість студентів. Достовірність розрахунку засвідчена підписами головного бухгалтера та заступника ректора з економічних питань та скріплена печаткою.
		Щодо посилання відповідача на незабезпечення його житлом, хворобою дружини, маленькою заробітною платою, то такі доводи не мають значення для справи, оскільки укладеною угодою такі підстави не передбачені для звільнення від відповідальності за її невиконання. Укладаючи угоду про підготовку фахівця за державним замовленням відповідач взяв на себе зобов`язання відпрацювати не менше трьох років. При цьому, він мав можливість відмовитися від такої угоди, надаючи можливість навчатися за державним замовленням іншим студентам, однак, погодився на її укладення.
		За таких обставин, відповідно до вищенаведених норм та умов угоди, підлягає до стягнення з відповідача вартість навчання у вказаному навчальному закладі, яка складає 86 373, 50 грн. (83 597, 06 грн. + 2 776, 44 грн.), тому позов слід задовольнити.
		Окрім того, на підставі 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позову.
		Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 141, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 610, 611, 629, 1166 ЦК України, Законом України "Про освіту" (чинним на момент виникнення правовідносин), Порядком працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1997 р. N 367 (чинним на момент виникнення правовідносин), суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позов задовольнити.
		       Стягнути з ОСОБА_2 кошти витрачені Тернопільським національним медичним університетом імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України на його навчання в розмірі 86373 (вісімдесят шість тисяч триста сімдесят три) грн. 50 коп. та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. сплаченого судового збору.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
		Реквізити сторін:
		Позивач: Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, місцезнаходження: м. Тернопіль вул. Майдан Волі, 1, ЄДРПОУ 02010830.
		Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
		Повний текст рішення виготовлено 28 серпня 2020 року.
		 
		 
		Головуючий суддяВ. М. Позняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...