Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/2562/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 02.09.2020. Зареєстровано: 03.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2020.
Дата набрання законної сили: 26.09.2020
Номер судового провадження: 2/210/1474/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 210/2562/20 
		Провадження № 2/210/1474/20 
		 
		З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		"26" серпня 2020 р.                                                                         
		 
		Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Вікторович Н.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Криворізький міськрайонний центр зайнятості про розірвання трудового договору, -
		 
		                                                                                  В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_1 звернулася 05.05.2020 року до суду з вищезгаданим позовом, в якому просить розірвати трудовий договір №04750801079, укладений 06 червня 2008 року між нею та фізичною особою  суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 , зареєстрований 12 червня 2008 року за №04750801079 у Саксаганському районному центрі зайнятості - з 24 лютого 2010 року на підставі ст.38 КЗпП України та зобов`язати Криворізький міськрайонний центр зайнятості зняти її з реєстрації; стягнути з відповідача на її користь судові витрати у справі. 
		 
		Позов обґрунтовано тим, що 06.06.2008 року між нею та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 , укладено безстроковий трудовий договір №04750801079, який зареєстрований у Саксаганському районному центрі зайнятості, але відповідний запис до трудової книжки не вносився. Трудові відносини тривали до лютого 2010 року , а потім 25.02.2010 року вона працевлаштувалася машиністом конвеєру у ВАТ «ПівнГЗК». Однак, процедура розірвання трудового договору укладеного між нею та ОСОБА_2 , відповідно до чинного законодавства виконана не була через необізнаність в законодавстві. Про те, що спірний договір не розірвано вона дізналася 07.04.2020 року, коли звернулася до третьої особи  з метою реєстрації її як безробітної. Однак, вирішити спір у позасудовому порядку неможливо, оскільки відповідач 14.08.2014 року припинив підприємницьку діяльність, тому звернулася до суду з цим позовом.
		 
		Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		 
		Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України судове засідання не проводиться.
		 
		Відповідач ОСОБА_2 за відомостями адресного-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області від 27.05.2020 року зареєстрованим не значиться, повідомлений через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Відзив на позов не надходив.
		 
		Представник третьої особи Криворізького міськрайонного центру зайнятості в подав пояснення на позов, в яких зазначив, що ст.24-1 КЗпП України, якою було передбачено обов`язок державної служби зайнятості здійснювати реєстрацію трудових договорів, укладених між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю - виключено. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із зазначеним Законом, служба зайнятості керується нормативно-правовим актами, зокрема наказом Міністерства соціальної політики від 08.06.2001 року №260 (в редакції наказу від 16.09.2014 року №660) «Про затвердження Форми трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою» та наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58 «Про затвердження  Інструкцій про порядок ведення трудових книжок працівників» в частині, що не суперечить цьому Закону. Реєстрація трудових договорів, укладених між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, з 01 січня 2015р. органами державної служби зайнятості не здійснюються, оскільки це прямо суперечить Закону, в той же час до приведення законодавства у відповідність інші положення зазначених нормативно-правових актів, зокрема щодо посвідчення записів у трудовій книжці працівників, що були внесені роботодавцем, а також зняття з реєстрації трудових договорів, що були укладені до набрання чинності Законом, здійснюються органами державної служби зайнятості згідно встановлених норм. Разом із цим, центру зайнятості не надано право здійснення контролю за виконанням сторонами умов укладеного трудового договору. Підставою для зняття договору з реєстрації в Центрі зайнятості є рішення суду, яке набрало законної сили.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або без повідомлення причин, який не подав відзив, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
		 
		Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		 
		Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		 
		В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Законодавство України про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України (далі - Кодекс) та інших актів законодавства, прийнятих відповідно до нього.
		 
		Отже, під час укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, виникають звичайні трудові відносини, які регулюються положеннями законодавства про працю.
		 
		Так, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був суб`єктом підприємницької діяльності, ідентифікаційний код НОМЕР_1 та відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знятий з обліку 14.08.2014 року у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності (а.с.13, 15, 16).  
		 
		Між сторонами 06.06.2008 року укладено трудовий договір між працівником і фізичною особою, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язалася виконувати роботу з приймання склотари з оплатою праці 600,00 грн. на місяць (а.с.13).
		 
		Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 червня 2001 року №260 (в редакції наказу від 16.09.2014 року №660), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2001р. за №554/5745.
		 
		Цей Порядок поширюється на фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов`язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо).
		 
		Щодо укладення трудового договору між працівником і фізичною особою слід зазначити, що фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України, що було передбачено ст.24-1 КЗпП України (чинній на час укладення трудового договору, виключеній на підставі Законом України від 28.12.2014р. №77-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці»).
		 
		В установлений законом строк трудовий договір зареєстрований у Саксаганському районному
		центрі зайнятості  - 12.06.2008 року за №04750801079 (а.с.14).
		 
		Сторони ознайомлені з порядком реєстрації та зняття з реєстрації трудового договору, внесення відповідних записів до трудової книжки працівника та її зберігання (п.20 Договору) (а.с.13).
		 
		Як вбачається з п.2.21-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженого наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року №110 передбачено, що фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю роблять записи до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості. Унесені фізичною особою до трудових книжок записи підтверджуються підписом посадової особи органу державної служби зайнятості, незалежно від реєстрації трудового договору і засвідчуються його печаткою.
		 
		Відповідно до п.8 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого Наказом Мінпраці України від 08.06.2001 року №260, у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України, про що сторони сповіщають центр зайнятості незалежно від місця реєстрації трудового договору.
		 
		Проте, в супереч вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників відповідачем відповідний запис про прийняття позивача на роботу у ФОП ОСОБА_2 до трудової книжки позивача не внесено. Також відсутній запис про розірвання трудового договору, що вбачається з її трудової книжки, де на аркушах 14,15 наявний запис про звільнення ОСОБА_1 . 15.03.2004 року з ТОВ «Торговий ряд» за її власним бажанням, а на аркушах 16,17 є запис про її  прийняття до цеху виробництва об котиків №1 машиністом конвеєра 3 розряду ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» 25.02.2010 року (а.с.10, 11).  
		 
		Після звільнення 06.04.2020 року з ТОВ «Злата-Мебель», позивач звернулася до Криворізького міськрайонного центру зайнятості з заявою про  реєстрацію її як безробітної, але отримала листа №01-10/1245 від 15.04.2020 року з відмовою через те, що безстроковий трудовий договір №04750801079, укладений 06 червня 2008 року між нею та фізичною особою суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 ,   зареєстрований 12 червня 2008 року не знятий з реєстрації в центрі зайнятості (а.с.14).  
		 
		Отже, відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знятий з обліку 14.08.2014 року у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності, місцезнаходження його невідомо, тому можливості розірвати трудовий договір у досудовому порядку неможливо.
		 
		Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати робітникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		 
		Як передбачено п.1 ч.1 ст.23 КЗпП України, трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк.
		 
		Відповідно до статті 24-1 КпЗП України при укладанні трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа або за довіреністю уповноважена нею особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
		 
		Згідно ст.38 КЗпП України працівник має право на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власним бажанням, попередивши роботодавця письмово за два тижні.
		 
		Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, який затверджено наказом Міністерством праці та соціальної політики України №260 від 08.06.2001 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.06.2001 року за №554/5745 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок), покладено на державну службу зайнятості функції по реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю.
		 
		Згідно з п.п.6, 7 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України №260 від 08.06.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за №554/5745, „Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою" в разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України, про що сторони сповіщають державну службу зайнятості, яка зареєструвала трудовий договір. Відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох днів повинна зняти трудовий договір з реєстрації, про що робиться відмітка у книзі реєстрації трудових договорів. На підставі цього запису відповідальна особа центру зайнятості робить на трьох примірниках трудового договору запис про зняття з реєстрації трудового договору.
		 
		Цим самим наказом затверджена форма трудового договору між працівником і фізичною особою, в п.17 якої (підстави припинення договору з посиланням на відповідні статті КЗпП України) передбачені підписи обох сторін договору, тобто не тільки фізичної особи, а й працівника. Лише після підписів обох сторін договору (фізичної особи та працівника), в п.18 зазначеної форми трудового договору передбачений запис посадової особи служби зайнятості про зняття договору з реєстрації.
		 
		Відповідно до норм ст.ст.43, 46 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		 
		Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що на теперішній час трудові відносини між сторонами фактично не існують, процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана, з 24 лютого 2010 року між сторонами припинились трудові відносини, однак провести дії щодо зняття її з реєстрації через припинення ФОП не виявилося можливості.
		 
		Таким чином, суд вважає необхідним вказаний трудовий договір розірвати, так як зазначений трудовий договір не знятий з реєстрації у центрі зайнятості, що позбавляє позивача можливості реалізувати свої конституційні права.
		 
		Щодо зобов`язання третьої особи зняти трудовий договір з реєстрації в центрі зайнятості, суд виходить з наступного.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		 
		Згідно з вказаними нормами закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем.
		 
		Позивачем не надано до суду доказів вчинення Криворізьким міськрайонним центр зайнятості будь-яких дій спрямованих на порушення прав позивачки, тим більше Криворізький центр зайнятості є третьою особо, а не відповідачем, тому відносно нього не може бути прийнято рішення.
		 
		Розірвання вказаного трудового договору за рішенням суду є підставою для його зняття його з  реєстрації у Криворізькому міськрайонному центрі зайнятості, тому в цій частині позову слід відмовити.
		 
		З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає сплачена позивачем при зверненні до суду грошова сума судового збору в розмірі 840,80грн, що відповідає вимогам ст.141 ЦПК України.
		 
		Керуючись Конституцією України, статтями 24-1, 38 КЗпП України, Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, який затверджено наказом Міністерством праці та соціальної політики України №260 від 08.06.2001р., статтями 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
		 
		 
		                                                                                         У Х В А Л И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Криворізький міськрайонний центр зайнятості про розірвання трудового договору - задовольнити частково.
		 
		Розірвати трудовий договір №04750801079, укладений 06 червня 2008 року між фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 12 червня 2008 року за №04750801079 у Саксаганському районному центрі зайнятості м. Кривого Рогу - з 24 лютого 2010 року за власним бажанням на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України.
		 
		В іншій частині позову - відмовити.
		 
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 840,80 грн.( вісімсот сорок гривень 80 коп.).
		 
		Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення   через Дзержинський суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
		 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		 
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		 
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
		 
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		 
		Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
		 
		- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
		 
		- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованим в Дніпропетровській області не значиться, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ;
		 
		- третя особа: Криворізький міськрайонний центр зайнятості, місцезнаходження: 50071, м. Кривий Ріг, вул. Космонавтів, 1. 
		 
		Суддя: Н. Ю. Вікторович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...