Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/793/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2020.
Дата набрання законної сили: 19.08.2020
Номер судового провадження: 61-21585ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України                                   
		 
		19 серпня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 202/793/19
		 
		провадження № 61-21585св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., 
		Черняк Ю. В., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		представник позивача -  ОСОБА_2 ,
		відповідач - Обслуговуючий кооператив «Автогаражний кооператив «Лівобережний-2»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2019 року 
		у складі судді Мачуського О. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.     Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Лівобережний-2» (далі - ОК «АГК «Лівобережний-2») про визнання незаконним рішення про виключення з членів гаражного кооперативу та скасування протоколу загальних зборів членів кооперативу. 
		 
		Позовна заява мотивована тим, що він є членом ОК «АГК «Лівобережний-2» та власником чотирьох гаражних боксів: № 11, № 12 ряд 3, № 11 ряд 4, № 11 ряд 5, що знаходяться в ОК «АГК «Лівобережний-2» за адресою: вул. Генерала Захарченка, 17а, м. Дніпропетровськ, та які він побудував. 
		Зазначав, що він повністю вніс свій пайовий внесок у кооператив, оскільки цей внесок складався саме з будівельних матеріалів та оплати робіт 
		з будівництва гаражних боксів. Також він повністю сплатив вступний внесок в розмірі 500 грн, членський внесок за 2012 рік у розмірі 
		800 грн, членський внесок за 2013 рік у розмірі 800 грн. 
		Вказував, що рішенням загальних зборів ОК «АГК «Лівобережний-2» 
		від 06 жовтня 2018 року № 2 його виключено з членів кооперативу 
		на підставі пункту 6.8 Статуту за несплату внесків протягом двох років 
		з моменту настання терміну сплати. Вказував, що Статутом ОК «АГК «Лівобережний-2» не передбачено, що члени кооперативу можуть бути виключені з кооперативу за борги за несплату саме членських внесків або будь-яких інших платежів, передбачених Статутом.
		Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд:
		- визнати незаконним рішення загальних зборів ОК «АГК Лівобережний-2» про припинення членства у кооперативі ОСОБА_1 шляхом виключення з членів кооперативу в зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати членських внесків; 
		- скасувати протокол від 06 жовтня 2018 року № 2 рішення загальних зборів, а саме в частині пункту 3 цього протоколу про припинення членства в кооперативі ОСОБА_1 шляхом виключення з членів кооперативу у зв`язку із наявністю заборгованості зі сплати членських внесків. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська 
		від 11 липня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 зобов`язаний сплачувати членські внески до кооперативу, однак своїх зобов`язань у цій частині не виконував, в результаті чого має заборгованість зі сплати членських внесків за 2015 рік (з жовтня по грудень), за 2016-2017 роки та за 2018 рік, станом на 01 вересня 2018 року загальний розмір заборгованості становить 17 466,67 грн, а тому рішення про виключення ОСОБА_1 із списків членів гаражного кооперативу на підставі пункту 6.8 Статуту ОК «АГК «Лівобережний-2» прийнято повноважними загальними зборами з дотриманням процедури голосування та оформленням протоколу від 06 жовтня 2018 року № 2, є законним і обґрунтованим.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
		Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 липня 2019 року залишено без змін.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, оскільки ОСОБА_1 своїх зобов`язань зі сплати членських внесків до ОК «АГК «Лівобережний-2» належним чином не виконував, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року до Верховного Суду, 
		 ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою судді Верховного Суду від 12 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У січні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року вказану справу призначено до розгляду.
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що чинним Статутом ОК «АГК «Лівобережний-2» не передбачено, що члени кооперативу можуть бути виключені з кооперативу за борги із несплати членських внесків або будь-яких інших платежів, передбачених Статутом.
		Також суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги на те, що статті 12 та 13 Закону України «Про кооперацію» не передбачають припинення членства в кооперативі у зв`язку з наявністю заборгованості зі сплати членських внесків.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У червні 2020 року ОК «АГК «Лівобережний-2» подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому зазначає, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ОК «АГК «Лівобережний-2» є гаражним кооперативом, метою діяльності якого є будівництво гаражів за рахунок власних коштів і зберігання 
		та технічного обслуговування в них автотранспорту.
		Правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є його Статут.
		Відповідно до пункту 3.3 Статуту ОК «АГК «Лівобережний-2» здійснює діяльність із: збору та акумуляції фінансових коштів і матеріальних ресурсів, які вносяться членами кооперативу; оплати за рахунок коштів (членських внесків) членів кооперативу рахунків, договорів і інших послуг юридичним 
		і фізичним особам (підприємствам, організаціям і окремим громадянам) за комунальні послуги і виконані роботи на території кооперативу; надання Кооперативом своїм членам необхідних гарантій на охорону гаражних боксів і недопущення угону автотранспортних засобів із них; надання допомоги членам кооперативу в оформленні документів на право продажу, дарування, передання за дорученням у разі продажу (дарування) або переоформлення гаража на нового власника; оформлення між кооперативом і його членом обов`язкового письмового договору оренди на право надання свого гаража в тимчасове користування родичу або знайомому; інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством для неприбуткових організацій відповідного виду.
		Згідно з пунктом 5.2 Статуту вищим органом управління кооперативу 
		є загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених представників). Загальні збори членів кооперативу вважаються повноважними, якщо на них присутні члени кооперативу у кількості не менше 50 % загальної кількості членів кооперативу.
		Відповідно до пункту 5.2.2 Статуту до основної і виняткової компетенції загальних зборів (зборів уповноважених) належить затвердження розміру членських та інших цільових внесків і терміну їх оплати.
		Згідно з пунктом 6.8 Статуту член кооперативу може бути виключений 
		з кооперативу на підставі рішення загальних зборів (зборів уповноважених) за умови: несплати встановлених Статутом кооперативу внесків протягом двох років з моменту настання терміну виплати; порушення положень Статуту; нанесення своїми діями збитку кооперативу та членам кооперативу; нанесення своїми діями збитку діяльності і репутації кооперативу.
		ОСОБА_1 є членом кооперативу, повністю вніс свій пайовий внесок 
		у кооператив, оскільки цей внесок складався саме з будівельних матеріалів та оплати робіт з будівництва гаражних боксів, і повністю сплатив вступний внесок в розмірі 500 грн, сплатив членський внесок за 2012 рік 
		в розмірі 800 грн, членський внесок за 2013 рік у розмірі 800 грн.
		За період 2015-2018 роки (жовтень 2015 - вересень 2018) ОСОБА_1 членських внесків не сплачував.
		25 травня 2018 та 01 серпня 2018 року голова кооперативу направив позивачу листи з вимогою протягом червня 2018 та, відповідно, серпня 
		2018 року погасити заборгованість зі сплати членських внесків 
		за 2015-2018 роки та зазначив, що за несплату внесків протягом двох років його може бути виключено із членів кооперативу. Вказані вимоги позивач не виконав.
		29 серпня 2018 року ОСОБА_1 письмово було запрошено 
		на засідання правління кооперативу 11 серпня 2018 року щодо вирішення питання погашення заборгованості перед кооперативом. Запрошення позивач отримав 04 вересня 2018 року.
		11 вересня 2018 року відбулося засідання правління 
		ОК «АГК «Лівобережний-2», на якому були присутні голова та члени правління, члени ревізійної комісії. Було обговорено, що ОСОБА_1 членських внесків за 2015-2018 роки не сплачував, жодним чином 
		не реагує на листи правління кооперативу з вимогою погасити заборгованість, та винесено на розгляд питання про виключення позивача із членів кооперативу.
		За результатами засідання правління кооперативу прийнято рішення припинити членство члена кооперативу ОК «АГК «Лівобережний-2» ОСОБА_1 шляхом виключення із членів кооперативу, відповідно до пунктів 6.9, 6.8, 5.2.2 Статуту кооперативу передати рішення правління про припинення членства ОСОБА_1 на затвердження загальним зборам кооперативу та письмово повідомити ОСОБА_1 про рішення передати це питання на розгляд загальних зборів.
		24 вересня 2018 року ОСОБА_1 направлено копію протоколу засідання правління від 11 вересня 2018 року, повідомлено про рішення питання про припинення його членства в кооперативі шляхом виключення та, відповідно, про передачу на затвердження цього рішення правління 
		на розгляд загальних зборів членів кооперативу, а також повідомлення про проведення чергових загальних зборів членів кооперативу 06 жовтня 
		2018 року.
		06 жовтня 2018 року відбулися загальні збори членів ОК «АГК «Лівобережний-2». На зборах були присутні 40 з 63 (63,5 %) членів кооперативу.
		Пунктом 3 порядку денного загальних зборів розглядалося питання про припинення членства в кооперативі ОСОБА_1 шляхом виключення 
		з членів кооперативу у зв`язку із наявністю заборгованості зі сплати членських внесків. При голосуванні більшість (36 осіб) проголосувала 
		за виключення позивача з членів кооперативу.
		Рішенням загальних зборів членів ОК «АГК «Лівобережний-2» від 06 жовтня 2018 року ОСОБА_1 виключено з членів кооперативу на підставі пункту 6.8 Статуту у зв`язку з несплатою членських внесків протягом більше двох років.
		16 жовтня 2018 року позивачу було направлено витяг з протоколу загальних зборів членів кооперативу про виключення його з членів кооперативу.
		 
		2.     Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін 
		до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження 
		є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга  ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог 
		і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
		Частиною третьоюстатті 3 ЦПК України визначено, що провадження 
		у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		У статті 124 Конституції Українизакріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується
		за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
		Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 
		2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		Важливість визначення юрисдикції підтверджується закріпленням
		у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя.
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин
		у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка
		в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, як правило,
		є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
		Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України) установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах,
		що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 цього кодексу).
		Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вважав рішення загальних зборів ОК «АГК «Лівобережний-2» щодо виключення його із членів кооперативу таким, що не відповідає вимогам закону та статуту кооперативу. Також просив скасувати протокол від 06 жовтня 2018 року 
		№ 2 рішення загальних зборів, а саме в частині пункту 3 цього протоколу про припинення членства у кооперативі ОСОБА_1 шляхом виключення з членів кооперативу у зв`язку з наявністю заборгованості 
		зі сплати членських внесків. 
		Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована 
		у встановленому законом порядку (частина перша статті 80 ЦК України).
		Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше 
		не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі 
		та непідприємницькі (частини перша та друга статті 83 ЦК України).
		Відповідно до статей 85 та 86 ЦК України, статей 6 та 19-1 Закону 
		України «Про кооперацію» ОК «АГК «Лівобережний-2» належить 
		до непідприємницьких товариств.
		28 березня 2014 року набрав чинності Закон України від 10 жовтня 
		2013 року № 642-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Згідно з підпунктом 1 пункту 3 цього Закону пункт 4 частини першої статті 12 ГПК України викладено у новій редакції, відповідно до якої господарським судам підвідомчі справи,
		що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою
		та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів (близьку за змістом норму містить пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду).
		Отже, з 28 березня 2014 року процесуальний закон передбачив юрисдикцію господарського суду щодо розгляду справ, які виникають з корпоративних відносин у спорах не лише господарського товариства з його учасниками (засновниками, акціонерами, членами), а й інших юридичних осіб з їхніми учасниками (засновниками, акціонерами, членами), якщо такий спір пов`язаний, зокрема, з діяльністю відповідної юридичної особи 
		й управлінням нею.
		Визначаючи наявність юрисдикції господарського суду на підставі
		пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України у редакції, чинній 
		з 28 березня 2014 року до 15 грудня 2017 року, або пункту 3 частини першої
		статті 20 ГПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, слід враховувати, чи пов`язаний цей спір із виникненням, здійсненням або припиненням корпоративних прав, зокрема права на участь в управлінні юридичною особою через її статутні органи.
		Згідно з частиною першою статті 94 ГК України кооперативи
		як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися
		у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.
		Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначаються Законом України «Про кооперацію».
		Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування
		(стаття 2 Закону України «Про кооперацію»).
		Згідно із частиною першою статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є участь у господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат
		та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку
		і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління
		та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
		Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження
		їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу (стаття 2 Закону України «Про кооперацію»).
		Корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка
		є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Отже, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності 
		є носіями корпоративних прав, а відносини його членів з кооперативом, що пов`язані зі створенням, діяльністю, припиненням діяльності такої юридичної особи, а також з управлінням нею, є корпоративними.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18
		та від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18.
		ОК «АГК «Лівобережний-2» є гаражним кооперативом, метою діяльності якого є будівництво гаражів за рахунок власних коштів і зберігання 
		та технічне обслуговування в них автотранспорту.
		Позовні вимоги пов`язані зі здійсненням позивачем корпоративних прав 
		й оцінкою діяльності органів управління ОК «АГК «Лівобережний-2» на предмет відповідності вимогам цивільного законодавства.
		З огляду на викладене, оскільки спір виник між учасником юридичної особи (членом кооперативу) та цією особою і пов`язаний із діяльністю 
		й управлінням нею, такий спір виник із корпоративних відносин і належить до юрисдикції господарського суду згідно з пунктом 3 частини першої
		статті 20 ГПК України.
		Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18 (провадження № 14-443цс19).
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Відповідно до частин першої та другої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню 
		в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження 
		у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині 
		з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
		Частиною третьою статті 400 ЦПК України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Оскільки суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, не встановив природи правовідносин, які виникли між сторонами, неправильно застосував норми процесуального права, судові рішення щодо вирішення зазначених вимог підлягають скасуванню, 
		а провадження у справі - закриттю.
		На виконання частини першої статті 256 ЦПК України, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові
		від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (провадження 
		№ 14-524цс19), колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити 
		ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
		Керуючись статтями 255, 402, 409, 414 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська від 11 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 жовтня 
		2019 року скасувати.
		Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання постанови позивач може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    Д. Д. Луспеник
		 
		Судді:                                                                                               І. А. Воробйова
		 
		                                                                                                            Б. І. Гулько
		 
		                                                                                                            Р. А. Лідовець
		 
		                                                                                                            Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...