Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 461/1786/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку; Митний кодекс 2012 р.; Перевищення строку транзитних перевезень (доставки) товарів, у тому числі транспортних засобів особистого чи комерційного призначення та документів до митного органу призначення в Україні, видача їх без дозволу митного органу або втрата.
Надіслано судом: 03.09.2020. Зареєстровано: 04.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2020.
Дата набрання законної сили: 02.09.2020
Номер судового провадження: 33/811/1156/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 461/1786/20                 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є. 
		Провадження № 33/811/1156/20         Доповідач: Романюк М. Ф. 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 вересня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участі особи представника Галицької митниці Держмитслужби Дунаса М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Казачука Івана Володимировича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову Галицького районного суду м.Львова від 03 березня 2020 року, 
		 
		встановив:
		 
		цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6ст.470 Митного кодексу Українита накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 170000 грн.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 420,40 грн. судового збору.
		За постановою суду, ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона 31.01.2020 року близько 23 год. 39 хв. в зону митного контролю митного поста «Краковець» Галицької митниці Держмитслужби, у напрямку із України до Республіки Польща смугою руху «зелений коридор», в`їхав транспортний засіб марки «PEUGEOT», модель «307», р.н. НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_2 та у якому, у якості пасажира, переміщувалася громадянка України ОСОБА_1 . В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та осіб, які у ньому переміщувались, в АСМО «Інспектор» спрацювала АСАУР (коди 401-1, 801-1, «По даній особі наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення»). Шляхом здійснення оперативного запиту до єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) та на підставі аналізу переміщень за даними ФМ «Пасажирського пункту пропуску» та ФМ «Диспетчер зони митного контролю» АСМО «Інспектор» встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 21.10.2018 року близько 15 год. 25 хв. через митний пост «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС смугою руху «червоний коридор» ввезла на митну територію України автомобіль р.н. НОМЕР_2 , VIN - НОМЕР_3 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Автомобіль р.н. НОМЕР_2 , VIN - НОМЕР_3 зареєстрований на території Литви. Одночасно було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля станом на 31.01.2020 року. Пропуск ввезеного 21.10.2018 року близько 15 год. 25 хв. через митний пост «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС смугою руху «червоний коридор» громадянкою України ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля р.н. НОМЕР_2 , VIN - НОМЕР_3 , здійснено у порядку, передбаченому нормами ч.1 ст.381 МК України - в митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). ОСОБА_1 не надала відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, а також до найближчого митного органу, з цього приводу не зверталася. Таким чином громадянка України ОСОБА_1 , станом на 31.01.2020 року перевищила більше ніж на тридцять діб встановлений ч.1 ст.95 МК України строк доставки товару  автомобіля RKT794, VIN - НОМЕР_3 , що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення (пункту вивезення за межі митної території України).
		Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник - адвокат Казачук І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Галицького районного суду м. Львова від 03 березня 2020 року та змінити оскаржувану постанову в частині накладення стягнення та застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, тобто в межах санкції статті, за якою кваліфіковано її дії.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, а розмір санкції (покарання) не співрозмірним.
		Покликається на те, що ОСОБА_1 ніяк не могла завезти транспортний засіб на територію України, оскільки вона не вміє керувати транспортними засобами та не має посвідчення водія, даний факт підтверджується Головним сервісним центром МВС (копія листа додана до апеляційної скарги). 
		Апелянт вказує, що невідомий чоловік умисно, з метою уникнення відповідальності за порушення митних правил, а саме строків ввезення, визначених ст.95 МК України, шляхом обману та зловживаючи довірою, обманув ОСОБА_1 , надав її документи при митному оформленні, як особи, що ввозить транспортний засіб на іноземній реєстрації у митний режим «транзит». 
		28 травня 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про скоєння щодо неї кримінального правопорушення Оболонське УП ГУНП у м. Києві. Вказану заяву ОСОБА_1 направлено за належністю до Ріпкинського ВП ГУНП в Чернігівській області, оскільки протиправні дії відносно ОСОБА_1 вчинено безпосередньо на митному посту «Нові Яриловичі».
		Крім того апелянт наголошує, що суд при накладенні стягнення у виді штрафу в розмірі 170000 гривень, порушив права ОСОБА_1 передбачені ст.268 КУпАП, та не врахував характер вчиненого правопорушення, дані про особу, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
		Зазначає,що ОСОБА_1 щиро розкаюєтьсяу порушеннімитних правил,оскільки вонане знала,що здійснилаподібне порушення,тому щоне знала,що ввезлатранспортний засіб VIN: НОМЕР_3 р.н. НОМЕР_2 на митну територію України.
		На думку захисника, конфіскація транспортного засобу буде достатнім, оскільки стягнення у виді штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170000 гривень) є занадто суворим стягненням, яке неможливо нею виконати.
		В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт покликається на те, що справу було розглянуто у відсутності ОСОБА_1 та її представника, копію повного тексту постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 03 березня 2020 року було отримано нею лише 20 липня 2020 року. Окрім цього, з 12 березня 2020 року на території України запроваджено карантин через спалах епідемії короновірусу COVID-19 у світі, 11 березня 2020 року рада суддів України звернулася з листом до громадян, які є учасниками судових засідань з проханням утриматися від участі в судових засіданнях, якщо слухання справи не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також апелянт посилається на те, що 17 липня 2020 року вступив в силу Закону України №731-ХІ від 18 червня 2020 року, яким вносяться зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину. Строки, які вже були автоматично продовжені до набрання чинності Закону України №731-ХІ від 18 червня 2020 року, то вони закінчуються через 20 днів після набрання чинності цього Закону, тобто до 5 серпня 2020 року. В зв`язку із зазначеним, апелянт просить вважати підстави пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк звернення до суду.
		На апеляційний розгляд ОСОБА_1 та її захисник Казачук І.В. не прибули, проте надіслали клопотання від 25 серпня 2020 року про розгляд справи за їх відсутності.
		Заслухавши думку представника митниці Дунаса М.О., який апеляційну скаргу заперечив і просив постанову судді залишити без змін, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає , виходячи з наступного.
		Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
		Згідно ст. ст. 245, 252 КУпАП та ст. 486 МК України, завданнями провадження в справі про порушення митних правил і обов`язками органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне, і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. 
		Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов`язаний з`ясувати  чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані вимоги закону судом першої інстанції були дотримані, а тому рішення є законним і обґрунтованим.
		Відповідно до вимог ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
		Згідно ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		На переконання апеляційного суду, при розгляді справи відносно ОСОБА_1 судом першої інстанції дані вимоги законодавства дотримано. Висновок суду про наявність у її діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України, ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні обставин справи.
		Апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції є обґрунтованим. Такий підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема: даними, що містяться в протоколі про порушення митних правил №0344/20900/20 від 01.02.2020 року (а.с.1-3), наданими органу митниці письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.4), копією контрольного талону (а.с.6), витягом з диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску, витягом з ЄАІС ДМС України та доповідною запискою та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
		Таким чином, наведеними доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 470 МК України, а тому доводи адвоката Казачука І.В. в цій частині є безпідставними.
		Так, з матеріалів провадження вбачається, що 31.01.2020 року близько 23 год. 39 хв. в зону митного контролю митного поста «Краковець» Галицької митниці Держмитслужби, у напрямку із України до Республіки Польща смугою руху «зелений коридор», в`їхав транспортний засіб марки «PEUGEOT», модель «307», р.н. НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_2 та у якому, у якості пасажира, переміщувалася громадянка України ОСОБА_1 . В ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення даних про нього та осіб, які у ньому переміщувались, в АСМО «Інспектор» спрацювала АСАУР (коди 401-1, 801-1, «По даній особі наявна інформація про ввезення у попередніх періодах інших ТЗ, по яких відсутні відомості щодо подальшого вивезення»). Шляхом здійснення оперативного запиту до єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) та на підставі аналізу переміщень за даними ФМ «Пасажирського пункту пропуску» та ФМ «Диспетчер зони митного контролю» АСМО «Інспектор» встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 21.10.2018 року близько 15 год. 25 хв. через митний пост «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС смугою руху «червоний коридор» ввезла на митну територію України автомобіль р.н. НОМЕР_2 , VIN - НОМЕР_3 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Автомобіль р.н. НОМЕР_2 , VIN - НОМЕР_3 зареєстрований на території Литви. 
		Станом на 31.01.2020 року було встановлено відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля. Пропуск ввезеного 21.10.2018 року близько 15 год. 25 хв. через митний пост «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС смугою руху «червоний коридор» громадянкою України ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля р.н. НОМЕР_2 , VIN - НОМЕР_3 , здійснено у порядку, передбаченому нормами ч.1 ст.381 МК України - в митному режимі «транзит», на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). 
		На момент перетину кордону, 31.01.2020 року ОСОБА_1 не надала відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, а також до найближчого митного органу, з цього приводу не зверталася. 
		Таким чином громадянка України ОСОБА_1 , станом на 31.01.2020 року перевищила більше ніж на тридцять діб встановлений ч.1 ст.95 МК України строк доставки товару  автомобіля RKT794, VIN - НОМЕР_3 , що перебуває під митним контролем до органу доходів і зборів призначення (пункту вивезення за межі митної території України).
		За таких обставин суд апеляційної інстанції знаходить, що висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 470 ч. 6 МК України, є цілком обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.
		22 серпня 2019 року, згідно Закону України № 2725  VIII, від 16 травня 2019 року, набрали чинності зміни до Митного кодексу України, які були внесені Законом України № 2612  VIII, від 8 листопада 2018 року, якими визначено порядок ввезення транспортних засобів на митну територію України, у зв`язку з якими набрала законної сили ст. 470 ч. 6 МК України, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за перевищення, встановленого ст. 95 МК України строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення, більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
		Так, оскільки ОСОБА_1 ввезла на митну територію України транспортний засіб 21.10.2018 через митний пост «Нові Яриловичі» Чернігівської митниці ДФС смугою руху «червоний коридор» ввезла на митну територію України автомобіль р.н. НОМЕР_2 , VIN - НОМЕР_3 без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст.95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Автомобіль р.н. НОМЕР_2 , VIN - НОМЕР_3 зареєстрований на території Литви, але станом на 31.01.2020 року не вивезла за межі території України цей транспортний засіб, перевищивши при цьому встановлений ст. 95 МК України 10денний строк доставки ввезеного на митну територію України транспортного засобу більше ніж на 30 діб, то таким чином ОСОБА_1 вчиняла дії по не вивезенню транспортного засобу, які є триваючими, так як такі дії розпочинаються з моменту вчинення таких дій і продовжуються до їх виявлення або припинення.
		При цьому, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зауважити, що ОСОБА_1 вчинювала триваючі дії по не вивезенню транспортного засобу за межі митної території України, починаючи з часу ввезення його на митну територію України 21.10.2018 по 31.01.2020, тобто по час виявлення вчинення нею порушення митних правил. 
		Так, ч.6ст.470 МК Українипередбачає відповідальність за перевищення встановленогостаттею 95 цього Кодексустроку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
		При цьому, який саме вид стягнення, передбачений санкцією статті застосовується до правопорушника, визначає суд. Оскільки ОСОБА_1 при складанні протоколу про порушення митних правил не надала відомості щодо місця знаходження транспортного засобу та не доставила його до місця знаходження митного органу, вважаю, що суд першої інстанції правильно обрав їй вид стягнення у виді штрафу.
		Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги про те, що стягнення накладене на ОСОБА_1 є занадто суворим не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
		Покликання апелянта в апеляційній скарзі про те, що постанова суду винесена із порушеннями норм чинного законодавства, не в повній мірі відповідає вимогам закону,матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
		На підставі викладеного апеляційний суд вважає, що суддею Галицького районного суду м. Львова в судовому засіданні вірно встановлені та правильно викладені в постанові фактичні обставини справи, а стягнення накладене в межах санкції ч.6 ст.470 МК України, а тому відмовляє захиснику в задоволенні апеляційної скарги.
		Керуючись ст. 294 КпАП України, суд, - 
		 
		постановив:
		 
		поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  адвокату Казачуку Івану Володимировичу, строк апеляційного оскарження постанови судді Галицького районного суду м. Львова від 03 березня 2020 року.
		Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 03 березня 2020 року, щодо ОСОБА_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1  адвоката Казачука Івана Володимировича  без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя М.Ф. Романюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...