Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/15393/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 04.09.2020. Зареєстровано: 06.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2020.
Дата набрання законної сили: 30.03.2021
Результат оскарження 30.03.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		04 вересня 2020 року                               м. Київ                              № 640/15393/20
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерейшн» до  Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		          Товариство з обмеженою відповідальністю «Дженерейшн» (позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач), в якому просить суд:
		-          визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 червня 2020 року №523, яким затверджено відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Дженерейшн» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0100, розташованої за адресою: вулиця Прирічна, (біля затоки Собаче Гирло), у Оболонському районі міста Києва;
		-          зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дженерейшн» містобудівні умови та обмеження для проектування житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадсько-торговельного, соціального призначення та паркінгами і забудови земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0100, розташованої за адресою: вулиця Прирічна, (біля затоки Собаче Гирло), у Оболонському районі міста Києва.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2020 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерейшен» без руху. 
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №640/15393/20.
		На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відмова відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень порушує право позивача, як власника земельної ділянки користуватись нею, а саме, порушує право на забудову земельної ділянки відповідно до її цільового призначення, зазначеного в Державному земельному кадастрі та документах про право власності на землю.
		Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позовні вимоги не подано.
		Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач є власником земельної ділянки площею 5,7327 га, яка розташована на вул. Прирічній (біля затоки Собаче Гирло), у Оболонському районі м. Києва , кадастровий №8000000000:78:215:0100 (далі - земельна ділянка), що підтверджується свідоцтвом про придбання майна з прилюдних торгів серії НМТ №032823, яке видано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. 14 листопада 2017 року, зареєстрованим в реєстрі за №2023 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.11.2017 року №103770293.
		Цільове призначення відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8001121932020 від 18.06.2020 року - 02.10 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадсько-торговельного, соціального призначення та паркінгами.
		19.05.2020 року ТОВ «Дженерейшн» звернулось до Відповідача з заявою про видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки загальною площею  5,7327 га з кадастровий №:8000000000:78:215:0100, розташованої на вулиці Прирічній (біля затоки Собаче Гирло), у Оболонському районі м. Києва для проектування житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадсько-торговельного, соціального призначення та паркінгами.
		Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.06.2020 року №523 затверджено відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для об`єкта проектування житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського-торгівельного, соціального призначення та паркінгами в порядку п. 3 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», про що Позивача повідомлено листом на заяву до ЦНАП №50040-004896972-013-16 вх. №8697/0/7-1-20 від 22.05.2020 року.
		Вважаючи вказаний наказ про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
		Повноваження органів містобудування та архітектури у спірних правовідносинах регламентуються законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» 17 лютого 2011 року № 3038-VI.
		Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно ст. 38 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі - ЗК України) до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.
		Відповідно до ст. 39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
		Згідно частини першої ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Відповідно до частини третьої цієї статті земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
		Відповідно до пунктів б) та д) частини першої ст. 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
		Згідно частини першої ст. 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
		Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до частини другої ст. 24 Закону № 3038-VI зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
		Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
		Таким чином, містобудівна документація на місцевому рівні має розроблятися з урахуванням наявних даних Державного земельного кадастру, тобто, відомості з Державного земельного кадастру є первинними по відношенню до містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відповідно до частини п`ятої ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
		1)          отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
		2)          розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
		3)          затвердження проектної документації;
		4)          виконання підготовчих та будівельних робіт;
		5)          прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
		6)          реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Згідно частини першої ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є:
		1)          містобудівні умови та обмеження;
		2)          технічні умови;
		3)          завдання на проектування.
		Згідно абзацу першого частини другої цієї статті фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
		Частиною третьою цієї статті передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
		1)          копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
		2)          копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
		3)          викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
		Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги».
		Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
		Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
		Згідно частини четвертої цієї статті підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
		1)          неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
		2)          виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
		3)          невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
		Згідно частини шостої цієї статті надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
		Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку про те, що підставами для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Водночас у разі відсутності вказаних вище підстав у спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури виникає обов`язок видати заявнику містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
		Позивачу відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень на підставі пункту 3 частини четвертої ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» через невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Проте, у листі відповідача на заяву позивача до ЦНАП №50040-004896972-013-16 вх. №8697/0/7-1-20 від 22.05.2020 року всупереч абзацу п`ятому частини четвертої ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відсутнє будь-яке обґрунтування підстав відмови у наданні містобудівних умов та обмежень для об`єкта проектування житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського-торгівельного, соціального призначення та паркінгами по вулиці Прирічній (біля затоки Собаче Гирло ). 
		Ураховуючи, що наміри позивача по забудові належної йому земельної ділянки відповідають цільовому призначенню, зазначеному у свідоцтві про придбання майна з прилюдних торгів серії НМТ №032823, яке видано 14 листопада 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрованим в реєстрі за №2023, а також узгоджуються з даними Державного земельного кадастру щодо цільового призначення та виду використання земельної ділянки, відмова відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень забудови є неправомірною.
		З огляду на вищевикладене, враховуючи що  невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні під час розгляду справи не доведена, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування  наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 червня 2020 року №523.
		Щодо вимог позивача в частині зобов`язання відповідача надати містобудівні умови та обмеження для проектування житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадсько-торговельного, соціального призначення та паркінгами і забудови земельної ділянки за вищевказаною адресою, суд зазначає, що обрання такого способу захисту та відновлення прав позивача не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки частина четверта статті 29 Закону № 3038-VI передбачає виключний перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, серед яких невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Оскільки факт такої невідповідності судом не встановлено, то підстави для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень забудови вказаної земельної ділянки - відсутні.
		Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
		Проте, у спірних правовідносинах відповідач не мав права відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень у зв`язку з відсутністю визначених чинним законодавством підстав для такої відмови, що свідчить про відсутність у відповідача можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд та наявність обов`язку надати містобудівні умови та обмеження.
		Водночас реалізацією відповідачем своїх дискреційних повноважень при наданні містобудівних умов та обмежень буде вважатися визначення Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) змісту таких умов та обмежень. Також суд зазначає, що повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.
		Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
		Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
		Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:
		1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;
		2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;
		3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;
		4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.
		Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
		Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.
		Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними.
		Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року у справі №522/6069/14-а, Касаційним адміністративним судом у постанові від 17 червня 2020 року у справі №826/3608/18.
		Відповідно до частини першої  ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України    кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленних  статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною другою    ст. 77 КАС України  передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно зі  ст. 90 КАС України    суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до вимог частини другої    ст. 2 КАС України    у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено, а позивачем спростовано правомірність відмови відповідача у наданні містобудівних умов та обмежень для об`єкта проектування житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського-торгівельного, соціального призначення та паркінгами, з огляду на що, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Згідно з частиною першою  ст. 139 КАС України  при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись статтями    72 - 78,    90,    139,    241,    244,    246,    255,    257,    262,    293,    295 - 297 КАС України,
		В И Р І Ш И В :
		1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерейшн» задовольнити повністю.
		2.          Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 червня 2020 року №523, яким затверджено відмову у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю «Дженерейшн» містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0100, розташованої за адресою: вулиця Прирічна, (біля затоки Собаче Гирло), у Оболонському районі міста Києва.
		3.          Зобов`язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Дженерейшн» містобудівні умови та обмеження для проектування житлово-адміністративного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадсько-торговельного, соціального призначення та паркінгами і забудови земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:78:215:0100, розташованої за адресою: вулиця Прирічна, (біля затоки Собаче Гирло), у Оболонському районі міста Києва.
		4.          Витрати по сплаті судового збору в сумі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп.) стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерейшн» за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені  статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст.  293,  295 - 297 КАС України.
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                С.К. Каракашьян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...