Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 813/4013/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2020. Зареєстровано: 06.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2020.
Дата набрання законної сили: 03.09.2020
Номер судового провадження: К/9901/3288/17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 вересня 2020 року 
		м. Київ
		справа №813/4013/16
		адміністративне провадження №К/9901/3288/17
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Юрченко В.П.,
		суддів: Васильєвої І.А.,  Пасічник С.С., 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 (суддя - Грень Н.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017 (колегія суддів: Кухтей Р.В., Яворський І.О., Іщук Л.П.) у справі № 813/4013/16 за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка» до  Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, 
		                       
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна бурова техніка» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0001781400 від 04.11.2016.
		В обґрунтування позову позивач серед іншого зазначив, що ним в порядку адміністративного оскарження подана скарга на вказане податкове повідомлення-рішення, однак контролюючий орган вищого рівня у строк, визначений статтею 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не направив йому вмотивоване рішення за результатами розгляду скарги, а також письмово не повідомив позивача про продовження строку розгляду скарги, у зв`язку з чим в силу вимог ПК України така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, а податкове повідомлення-рішення нечинними й не створює будь-яких наслідків у вигляді настання факту узгодження податкових зобов`язань та, відповідно, податкового боргу. Щодо змісту виявленого відповідачем податкового правопорушення позивач також заперечує, зауважуючи на суттєві недоліки викладених відповідачем в акті обставин. 
		Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0001781400 від 04.11.2016.
		Приймаючи дане рішення, суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку доводам позовної заяви, встановили, що в матеріалах справи немає належних доказів своєчасного надіслання податковим органом рішення про результати розгляду скарги позивача. При цьому по суті самого рішення податкового органу, то суди визначились про те, що воно прийнято незаконно, оскільки строк надходження валютної виручки від нерезидента був продовжений на підставі отриманих висновків від Мінекономрозвитку. Водночас за захистом своїх приватних прав позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з нерезидента коштів, який був задоволений. Отже у контролюючого органу відсутні правові підстави для нарахування пені за порушення строків, передбачених ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
		Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказує доводи, які аналогічні доводам апеляційної скарги. 
		Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Суду касаційної інстанції не надходило, що не є перешкодою для розгляду її по  суті.  
		          Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 24.05.2016 по 30.05.2016 Дрогобицькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Універсальна бурова техніка» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контрактів № 1 від 13.11.2015 за імпортною операцією від 27.11.2015, № UBT/М/11/15 від 05.11.2015 за імпортною операцією від 11.11.2015, № Т5-8-492 від 22.08.2013 за експортною операцією від 03.04.2015 за період з 03.04.2015 по 31.05.2016.
		За результатами перевірки контролюючим органом складено акт № 207/14-00/37349178 від 06.06.2016, яким встановлено порушення товариством вимог ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із врахуванням вимог п.1 Постанов Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» № 581 від 03.09.2015, № 863 від 04.12.2015, № 863 від 04.12.2015, в результаті чого не одержано валютну виручку у сумі 529 480 дол. США за відвантажені на експорт долота бурові нерезиденту Державному Концерну «Туркменнафта», Туркменістан, по контракту № Т5-8-492 від 22.08.2013, згідно ВМД № 209020000/2015/000699 від 03.04.2015, вимог ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а саме не проведено декларування у Національному банку України валютних цінностей, які незаконно перебували за межами України станом на 01.10.2015 в сумі 1 393 419,6 дол. США, станом на 01.01.2016 в сумі 519 263,41 дол. США та станом на 01.04.2016 в сумі 519 263,41 дол. США, по контракту № Т5-8-492 від 22.08.2013, № 20/06-04.15 від 01.04.2015 з нерезидентом Державним Концерном «Туркменнафта».
		На підставі вказаного вище акта перевірки, 02.07.2016 податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення № 0000801400, яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язання та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 1 020 грн та № 0000791400, яким платнику податків нараховано суму грошового зобов`язання за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної, невиконання зобов`язання та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 1 668 368 грн.
		Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до ГУ ДФС у Львівській області.
		Рішенням ГУ ДФС у Львівській області № 4204/10/13-01-10-01-05 від 22.08.2016 скарга позивача була розглянута і залишена без задоволення.
		Не погоджуючись із рішенням, прийнятим за результатом розгляду первинної скарги, товариство подало скаргу до ДФС України, в якій просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2016 та рішення ГУ ДФС у Львівській області про результати розгляду первинної скарги.
		Рішенням ДФС України про результати розгляду вторинної скарги № 23155/6/99-99-11-01-02-25 від 27.10.2016 було скасовано податкове повідомлення-рішення Дрогобицької ОДПІ № 0000791400 від 02.07.2016 в частині надміру нарахованої пені у зв`язку із використанням невірної кількості днів порушення та збільшеного курсу НБУ та у зазначеній частині рішення про результати розгляду первинної скарги, а в іншій частині вказане податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення № 0000801400 від 02.07.2016, рішення про результати первинної скарги - залишено без змін, а скаргу - частково задоволено.
		З матеріалів справи вбачається, що рішення ДФС України про результати розгляду вторинної скарги було надіслано позивачу за помилковою адресою, а саме : м. Київ, вул. Росошанська, будинок 3. У зв`язку із виявленою в адресі позивача при надісланні рішення помилкою, ДФС України було повторно скеровано таке рішення платнику податків 28.03.2017 за адресою місцезнаходження платника, а саме : Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Тураша, 20.
		У той же час, Дрогобицькою ОДПІ на підставі акту перевірки № 207/14-00/37349178 від 06.06.2016 та рішення про результати розгляду скарги ДФС України від 27.10.2016 було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001781400 від 04.11.2016, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем - пеня за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язання та штрафна санкція за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1 635 408 грн.
		Не отримавши, на день звернення із цим позовом до суду (17.11.2016), рішення податкового органу про результати розгляду його повторної скарги, адресованої до ДФС України, позивач звернувся із цим позовом до суду, що був задоволений.
		Порядок оскарження рішень контролюючих органів врегульований статтею 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
		Відповідно до пунктів 56.2, 56.3 статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
		Пунктом 56.16 статті 56 ПК України визначено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
		Строк розгляду контролюючим органом скарги платника податків установлений пунктом 56.8 статті 56 ПК України, у відповідності до якого контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
		З урахуванням положень пункту 56.9 статті 56 ПК України керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.
		Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
		Наведене вище дає підстави для висновку, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПК України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) строку розгляду скарги платника податків, тобто ненаправлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня. Такий самий правовий наслідок настає в разі, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків розгляду скарги не було надіслано платнику податків до спливу двадцятиденного строку для розгляду скарги в процедурі адміністративного оскарження.
		Визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов`язку.
		При цьому, згідно із матеріалів справи та як вірно було установлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0001781400 від 04.11.2016. Однак у повторній скарзі, яка Товариством була подана до ДФС, ним поставлена вимога про скасування податкових повідомлень-рішень, винесених відповідачем від 02.07.2016 №0000801400, 000791400. 
		Тобто, рішення податкового органу, які позивач оскаржував у позасудовому порядку є відмінні від рішення, що ним було оскаржено шляхом подання вказаного позову до суду. Більше того, підставою для винесення спірного у даній справі податкового повідомлення-рішення №0001781400 від 04.11.2016, є, серед іншого, рішення ДФС про результати розгляду скарги від 27.10.2016 №23155/6/99-99-11-01-02-25, факт винесення якого не спростовано судами та не заперечується самим позивачем.  Крім того, саме на підставі даного рішення ДФС було скасовано податкове повідомлення-рішення від 02.07.2016 №000791400, в частині надміру нарахованої пені у зв`язку із використанням невірної кількості днів порушення  та збільшеного курсу НБУ. 
		Отже висновки судів попередніх інстанцій про те, що обставини несвоєчасного надіслання вказаного рішення ДФС можуть мати значення для вирішення даної справи є невірними. У зв`язку із чим, рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні, шляхом виключення з них названої частини мотивування.  
		Щодо податкового повідомлення-рішення  №0001781400 від 04.11.2016.
		Склад валютного правопорушення, передбаченого статтею 1 Закону                          № 185/94-ВР, доводиться податковим органом на підставі того, що розрахунки за експортною операцією від 03.04.2015 ВМД №209020000/2015/000699 на суму 529480 дол. США по зовнішньоекономічному контракту№ Т5-8-492 від 22.08.2013 укладеного між позивачем (продавець) та Державному Концерну «Туркменнафта», Туркменістан (покупець) здійснено з порушенням встановлених законодавством строків. А саме, граничний термін отримання виручки є 02.07.2015. При цьому, відповідач здійснюючи розрахунок пені за порушення терміну отримання позивачем валютної виручки, враховує проміжок часу з 03.07.2015 (рішення ДФС) до 20.08.2015, - останній день перед днем постановлення Господарським судом Львівської області ухвали про порушення провадження у справі №914/2897/15 (а.с.237) за позовом Товариства до нерезидента про стягнення всієї суми заборгованості по  зовнішньоекономічному контракту№ Т5-8-492 від 22.08.2013.    
		Зі змісту статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 (далі - Закон №185/94-ВР) вбачається, що строки передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується виключно у випадках звернення резидента з позовом до суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.
		Аналіз вказаного положення дає підстави вважати, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 цього Закону, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків є рішення суду про задоволення позову.
		З урахуванням наведеного, та враховуючи те, що рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/2897/15 від 08.08.2016 вирішено стягнути з Державного Концерну «Туркменнафта», Туркменістан на користь ТОВ «Універсальна бурова техніка» за контрактом № Т5-8-492 заборгованість в сумі 519263, 41 доларів США, а в частині позовних вимог на суму 874156,19 доларів США припинив провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору (нерезидент сплатив дану суму після відкриття провадження у справі), Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у контролюючого органу правових підстав для нарахування пені за порушення строків, передбачених Законом №185/94-ВР. 
		          Таким чином, Суд погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій про скасування винесеного відповідачем податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано суму пені за порушення строку розрахунку у сфері ЗЕД як незаконного. Доводи відповідача в касаційній скарзі наведеного не спростовують. 
		Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 351 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Касаційну скаргу Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити частково.
		2.            Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017 змінити, виключивши з мотивувальної частини висновки про порушення ДФС строку розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення №0001781400 від 04.11.2016.
		3.          В іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2017 залишити без змін. 
		4.          Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва   С.С. Пасічник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...