Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0640/4568/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 04.09.2020. Зареєстровано: 06.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 07.09.2020.
Дата набрання законної сили: 04.09.2020
Номер судового провадження: К/9901/20205/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04 вересня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 0640/4568/18
		адміністративне провадження № К/9901/20205/19, К/9901/21871/19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Калашнікової О.В.,
		суддів: Губської  О.А.,  Єресько Л.О., 
		розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 0640/4568/18
		 
		за позовом   ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання незаконним та скасування наказу №15 від 13.09.2018, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії,
		 
		за касаційними скаргами  Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії та ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року (головуючий суддя - Лавренчук О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року  (суд у складі колегії: головуючого судді - Моніча Б.С., суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М.) 
		 
		І РУХ СПРАВИ
		1.           У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії, Головного управління національної поліції в Житомирській області, Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, в якому просив:
		- визнати незаконним та скасувати наказ голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області № 15 о/с від 13.09.2018 про звільнення з органів внутрішніх справ з 13.09.2018 капітана міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) згідно з пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
		- поновити ОСОБА_1 на попередній посаді старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області.
		- стягнути з УМВС України в Житомирській області (в особі її ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.09.2018 по день ухвалення судового рішення.
		- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2018 та прийняти його на службу до поліції, за аналогічною посадою, що заміщується, у відповідності до пункту 9 Розділу XI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію" у ГУ НП в Житомирській області і видати з цього приводу відповідний наказ;
		- зобов`язати УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) та Житомирський МВ УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) надати ОСОБА_1 щорічну оплачувану відпустку за 2018 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (у відповідності до ст. 115 КЗпП. ст. 10. ч.І ст. 21 ЗУ "Про відпустки" та параграфу 2 ст. 7 Конвенції про оплачувані відпуски №132).
		2.          Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року, позов задоволено частково. 
		Визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області №15о/с від 13.09.2018 про звільнення з органів внутрішніх справ з 13.09.2018 капітана міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області у запас Збройних Сил (із поставленням на військовий облік) згідно з пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_1 на попередній посаді старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області. Стягнуто з УМВС України в Житомирській області (в особі її ліквідаційної комісії) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.09.2018 по день ухвалення судового рішення в сумі 14542 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сорок дві) грн 60 коп. Зобов`язано УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) та Житомирський МВ УМВС України в Житомирській області (в особі ліквідаційної комісії) надати ОСОБА_1 щорічну оплачувану відпустку за 2018 рік з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення. В решті позовних вимог відмовлено. 
		3.          Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії та ОСОБА_1 звернулися із касаційними скаргами до Верховного Суду, в якій просять: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії - скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю; ОСОБА_1 - скасувати рішення судів в частині відмови у задоволенні позову та ухвали в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		4.          Ухвалами  Верховного Суду від 22 серпня 2019 року та від  25 липня 2019 року відкриті провадження за касаційними скаргами Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії та ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року.
		5.           ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії, в якому просив залишити її без задоволення.
		II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		6.           ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ із 01.09.2003 по 22.06.2017, що підтверджується листом №П-15зі/105/05/15-2018 від 23.04.2018 (а.с. 18).
		7.          Наказом голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області №13 о/с від 22.06.2017, звільнено з 22.06.2017 у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816), старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області.
		8.          Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі №806/1914/17, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 визнано протиправним та скасовано наказ №13о/с від 22.06.2017.
		9.          На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 №806/1914/17 головою Ліквідаційної комісії УМВС України у Житомирській області винесено наказ №14 о/с від 11.09.2018, яким поновлено капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816) в органах внутрішніх справ на посаді старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області, з 22 червня 2017 року (а.с. 9).
		10.          Наказом голови Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Житомирській області №15 о/с від 13.09.2018, відповідно до пунктів 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та згідно з пунктом 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за (із постановленням на військовий облік) через скорочення штатів капітана міліції ОСОБА_1 (М-185816), старшого слідчого відділення розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого відділу Житомирського міського відділу Управління МВС України в Житомирській області, з 13 вересня 2018 року. Вислуга років для виплати одноразової грошової допомоги складає 14 років 11 місяців 245 дні. Вислуга років станом на 13 вересня 2018 року складає: календарна - 14 років 11 місяців 24 дні (а.с. 10)
		11.          Витяг з наказу про звільнення, трудову книжку, ОСОБА_1 отримав 14.09.2018 (а.с.15)
		 
		ІIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		12.            Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті, прийшли до висновку, що відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено, а позивачем за наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано правомірність оскаржуваного наказу.
		 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		13.          У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказав, що судом першої інстанції при проведенні розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13.09.2018 року по день судового рішення 04.03.2019 року, помилково визначено його розмір саме 14542 грн. Також вважає, що належним способом захисту його прав буде зобов`язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2018 року та прийняти його на службу до поліції, за аналогічною посадою, що заміщується, у відповідності до пункту 9 Розділу XI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію" у ГУ НП в Житомирській області.
		14.          Касаційна скарга Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії аргументована тим, що питання щодо працевлаштування позивача на службу до Національної поліції України виходить за межі повноважень відповідача, видання оскаржуваного наказу пов`язано із неможливістю використання позивача на службі в Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області у зв`язку із його ліквідацією.
		 
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		15.           Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		16.           Аналізуючи доводи, викладені у касаційних скаргах, колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків.
		17.            Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		18.          Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		19.          Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу №15 о/с від 13.09.2018 року, при його винесенні відповідач керувався вимогами пунктів 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
		20.           Пунктом 10 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
		21.           Пунктом 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.
		22.           Відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення №114, покладеного в основу оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
		23.          Зі змісту зазначеної вище норми підпункту «г» пункту 64 Положення №114 вбачається, що при вирішенні питання про звільнення за скороченням штату, керівник органу прямо зобов`язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється.
		24.           За приписами частини шостої статті 43 Конституції України, якій кореспондує стаття 5-1 КЗпП України, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		25.           Виходячи з нормативного тлумачення частини першої статті 40 КЗпП України, яка регулює питання щодо розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, та частин першої, третьої статті 49-2 КЗпП України, яка визначає порядок вивільнення працівників, Верховний Суд дійшов висновку про те, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.
		26.           Зі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин вбачається, що позивач не відмовлявся від проходження служби в поліції, а навпаки, подавав рапорт щодо переведення його на рівнозначну посаду до органів Національної поліції.
		27.           Так, судами встановлено, що у серпні 2018 року ОСОБА_1 звертався до відповідача щодо прийому на службу до поліції з призначенням на аналогічну посаду у ГУНП згідно п. 9 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію". Листом №П-535/105/05/12-2018 від 10.09.2018 повідомлено ОСОБА_1 про те, що оскільки з моменту опублікування Закону України "Про національну поліцію" пройшло більше трьох місяців, керівництво Головного управління Національної поліції в Житомирські області не в змозі прийняти ОСОБА_1 на службу до поліції.
		28.           Верховний Суд у постанові від 18 січня 2019 року у справі №817/16/16 зазначив, що сам факт відсутності заяви про намір продовжувати службу в органах поліції, якщо не було дотримано процедури звільнення, не може бути достатнім свідченням того, що звільнення у зв`язку зі скороченням штатів відбулось правомірно.
		29.           Щодо доводів відповідача про відсутність можливості подальшого використання на службі позивача у зв`язку з ліквідацією УМВС України в Житомирській області, колегія суддів зазначає наступне.
		30.           Постановою Кабінету Міністрів України №730 від 16.09.2015 р. "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів МВС" передбачено ліквідацію УМВС України в Житомирській області та створення Головного управління Національної поліції в Житомирській області.
		31.           Відповідно до статті 1 Закону України "Про міліцію" міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
		32.          Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Національну поліцію" Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		33.          Зміст наведених законів дає підстави для висновку, що основні завдання та функції держави, які покладались на міліцію та поліцію є тотожними, однорідними.
		34.          З аналізу положень Закону України "Про Національну поліцію" слідує висновок, що у зв`язку з його прийняттям проводилась реорганізація юридичних осіб публічного права.
		35.          Замість ліквідованого УМВС України в Житомирській області та його структурних підрозділів утворено Головне управління Національної поліції в Житомирській області з відповідними структурними підрозділами, на які законом покладені аналогічні функції, що полягають у забезпеченні охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
		36.           Аналогічність завдань міліції та поліції встановлена статтею 3 Закону України «Про міліцію» та статтею 2 Закону №580-VIII, відповідно, ліквідація обласних управлінь Міністерства внутрішніх справ України з одночасним створенням аналогічних територіальних органів Національної поліції, використання органами Національної поліції в своїй діяльності нормативно-правових актів (наказів) Міністерства внутрішніх справ України свідчить про фактичну ліквідацію державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, та як наслідок, не виключає, а включає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.
		37.          Така позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постанові від 24 липня 2019 року в справі №815/6557/16, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.
		38.           Невиконання органом державної влади свого обов`язку у спірних правовідносинах у встановлений законом строк не може позбавляти особу права на прийняття на службу до поліції відповідно до пункту 9 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію". Посада, яка може бути запропонована скаржнику, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, може бути рівнозначною, вищою або нижчою щодо посади, яку він обіймав під час проходження служби в міліції.
		39.           Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 березня 2019 року у справі № №825/3735/15-а.
		40.           Отже, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що Ліквідаційною комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області при звільненні позивача не було дотримано вимог законодавства щодо попередження про наступне вивільнення.
		41.           За таких обставин, спірний наказ Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Житомирській області №15 о/с від 13.09.2018 підлягає скасуванню.
		42.           Згідно п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік.
		43.          Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновки судів попередніх інстанцій щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді, яку він займав до звільнення, з 14.09.2018 року.
		44.           Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області розглянути його заяву від 27.08.2018 та прийняти його на службу до поліції, за аналогічною посадою, що заміщується, у відповідності до пункту 9 Розділу XI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію" у ГУ НП в Житомирській області і видати з цього приводу відповідний наказ колегія суддів зазначає таке.
		45.           Судами встановлено, що 27.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУ НП в Житомирській області із заявою, у якій просив прийняти на службу до поліції за аналогічною посадою, що заміщується, у відповідності до пункту 9 розділу ХІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію" у ГУ НП в Житомирській області і видати з цього приводу відповідний наказ. (а.с. 11)
		46.           За результатами розгляду заяви, Головне управління Національної поліції в Житомирській області листом вих. №П-535/105/05/12-2018 від 20.09.2018 повідомило ОСОБА_1 , що оскільки з моменту опублікування Закону України "Про Національну поліцію" пройшло більше трьох місяців, керівництво ГУ НП в Житомирській області не в змозі прийняти ОСОБА_1 на службу до поліції. Додатково зазначено, що порядок відбору на службу до Національної поліції України регламентовано статтями 47-57 Закону та Типовим порядком проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади", затвердженим наказом МВС України від 25.12.2015 №1631 (а.с. 12).
		47.           Таким чином, як правильно вказали суди, відсутні правові підстави для повторного зобов`язання Головного управління Національної поліції у Житомирській області розглянути заяву позивача від 27.08.2018 року.
		48.           В свою чергу, колегія суддів зазначає, що Законом України "Про Національну поліцію" передбачено певну процедуру прийняття на службу в органи Національної поліції, що вимагає, в тому числі, перевірку відповідності особи вимогам до поліцейського, встановленим вказаним Законом, що відноситься до компетенції органів Національної поліції.
		49.            За такого правового врегулювання, адміністративний суд позбавлений можливості зобов`язати орган державної влади прийняти позивача на роботу, оскільки прийняттю на службу до Національної поліції передує встановлена законодавством процедура перевірки, яка може бути проведена лише вищезазначеним органом державної влади.
		50.           Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Верховний Суд зазначає,  що згідно ч. 2ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		51.           Вирішуючи питання про порядок обчислення належного до виплати позивачеві середнього заробітку за час вимушеного прогулу та нормативно-правове урегулювання спірних правовідносин, Верховний Суд виходить з такого.
		52.          При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному. При цьому загальні норми можуть застосовуватися субсидіарно, тобто, в тих випадках, коли спірні правовідносини не врегульовані нормами спеціального законодавства або врегульовані не повністю.
		53.          Можливість субсидіарного застосування загальних правових норм до відносин публічної служби, як правило, закріплена у спеціальному законі, що регулює такий вид публічної служби. Подібна законодавча техніка спрямована на усунення прогалин у правовому регулюванні.
		54.          Так, відповідно до пункту 4 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
		55.          Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ. Ця норма є бланкетною та обумовлює існування спеціального нормативно-правового акта для унормування порядку (механізму) нарахування і виплати грошового забезпечення поліцейським.
		56.          Такий Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за №669/28799 (далі - Порядок №260).
		57.          Відповідно до пункту 2 вказаного Наказу, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
		58.          Вперше Закон №580-VIІI був опублікований в офіційному виданні - газеті «Голос України» 06 серпня 2015 року, отже, відповідно до пункту 1 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, окремі його приписи набрали чинності 07 серпня 2015 року, а Закон в цілому - 07 листопада 2015 року.
		59.          Відповідно до частини сьомої статті 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
		60.          Порядок №260 був опублікований та, відповідно, набрав чинності - 27 травня 2016 року (Офіційний вісник України №39).
		61.          Так, у справі, що розглядається, період вимушеного прогулу позивача тривав з 13.09.2018 по 04.03.2019. Тобто у період, в який набрав чинності саме спеціальний нормативно-правовий акт - Порядок №260 (з 27 травня 2016 року).
		62.          Верховний Суд ураховує приписи статті 57 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов`язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, а ті, що не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
		63.           Ураховуючи те, що на момент звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ - 13.09.2018 норми спеціального нормативно-правового акта набрали законної сили, Верховний Суд дійшов висновку про протиправність застосування судами до спірних правовідносин Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати».
		64.           Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі №806/1914/17.
		65.           Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів..
		66.           Оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права в частині вирішення питання про порядок обчислення належного до виплати позивачеві середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а суд касаційної інстанції обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів, Верховний Суд вважає за необхідне скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року в частині розміру стягнутого на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		67.           Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
		68.           Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-
		 
		п о с т а н о в и в :
		1.          Касаційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області в особі ліквідаційної комісії та ОСОБА_1 - задовольнити частково.
		2.          Скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року   по справі №0640/4568/18 у частині розміру стягнутого середнього заробітку за час вимушеного прогулу і направити справу в цій частині на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.
		3.          У іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року по справі №0640/4568/18   - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		СуддіО.В. Калашнікова О.А. Губська   Л.О. Єресько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...