Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/4878/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2020.
Дата набрання законної сили: 02.09.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
		 
		 
		Єдиний унікальний номер справи № 359/4878/17
		Головуючий у першій інстанції - Журавський В.В.
		Номер провадження № 22-ц/824/8926/2020
		 
		ПОСТАНОВА
		   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 вересня 2020 року                                                                   м. Київ
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		Головуючого судді: Яворського М.А.,
		суддів:                      Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
		за участю секретаря  - Владімірової О.К.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2020 року та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди, -
		ВСТАНОВИВ:
		В червні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди.
		 Позов обґрунтовував тим, що він є керівником ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс». Вказував, що дане підприємство зарекомендувало себе як доброзичлива, надійна та стабільна юридична особа, яка надає послуги населенню, підприємствам, установам, організаціям. ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» вживаються заходи з реалізації в м. Переяслав-Хмельницький бізнес-проекту по будівництву деревообробного комбінату та електростанції на біомасі встановленою потужністю 5 000 кВт, яка працюватиме на альтернативних джерелах енергії та згідно класифікатора буде належати до об`єктів «зеленої енергетики». 
		Позивач вказував, що 21 травня 2017 року приблизно о 12 годині 00 хвилин відповідач ОСОБА_1 в районі перехрестя вулиці Богдана Хмельницького та вулиці Шкільна в напрямку КП «Переяслав-Хмельницький ринок» м. Переяслав-Хмельницький Київської області особисто роздавала мешканцям міста листівки із зверненням, в яких була викладена інформація стосовно позивача особисто та очолюваного ним підприємства. Зазначав, що такі листівки були вручені особисто ОСОБА_1 наступним особам: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . 
		Позивач вважає, що вказана інформація є неправдивою, недостовірною та такою, що спрямована на компрометування його як керівника та юридичної особи, яку він очолює, в очах мешканців м. Переяслав-Хмельницький. 
		Крім цього вказував, що 27 квітня 2017 року відповідач продовжила розповсюдження неправдивої та недостовірної інформації на пленарному засіданні сесії Переяслав-Хмельницької міської ради. Зокрема, в присутності депутатів міської ради, виконавчого директора ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» ОСОБА_7 та присутніх на сесії міської ради осіб, громадського активу міста шляхом публічного виступу та окремих реплік відповідач ОСОБА_1 допускала образливі та оманливі слова, що містять у собі інформацію, що завдає шкоди честі та гідності особисто ОСОБА_3 та ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс», його діловій репутації. Відповідач ОСОБА_1 висловлювалась публічно з приводу її відношення до будівництва електростанції в м. Переяслав-Хмельницький, а саме: «Мусор собирать со всей Европы, свозить сюда…», «…по опыту Иванково… Взяли леса обработали, они почернели… Дальше санитарная вырубка. Так и у нас. Облетит самолет, обработает, все это… санитарная вырубка, кому она нужна …», «…людям… болеть и умирать. Это единственная дорога всех переяславцев… Для чего это надо…», «…зачем нужна эта установка, которая уничтожает леса, уничтожит здоровье, генофонд…», «Давайте закроем вот эту бодягу». 
		Позивач стверджує, що розповсюджена ОСОБА_1 інформація є недостовірною та оманливою. Будь-яких належних доказів, на підтвердження сказаних чи розповсюджених відповідачем відомостей немає. Разом з тим, поширення таких відомостей ганьбить честь, гідність та ділову репутацію особисто позивача та ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс». 
		Виходячи з викладеного та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, ОСОБА_3 просив суд: 
		-       визнати недостовірною, такою що принижує його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, яку ОСОБА_1 поширила на сесії Переяслав-Хмельницької міської ради сьомого скликання, що відбулась 27 квітня 2017 року, стосовно екологічної шкідливості (небезпеки) об`єкту (Електростанція на біомасі встановленою потужністю 5 000 кВт), який будує позивач як один із інвесторів та одночасно генеральний директор ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс», шкідливості викидів вказаної електростанції, загроз життю та здоров`ю дітей і мешканців міста, інших загроз екологічного характеру;
		-       зобов`язати ОСОБА_1 на найближчій сесії Переяслав-Хмельницької міської ради, що слідує за датою набрання рішенням законної сили, повідомити про ухвалене у справі рішення; 
		-       визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, інформацію, що викладена в листівках, які відповідач ОСОБА_1 розповсюдила в районі перехрестя вул. Б. Хмельницького 180-в (автостанція «Переяслав») та вул. Шкільна в напрямку  КП «Переяслав-Хмельницький міський ринок» м. Переяслав-Хмельницький Київської області, стосовно екологічної шкідливості (небезпеки) об`єкту (Електростанція на біомасі встановленою потужністю 5 000 кВт), який будує позивач як один із інвесторів та одночасно генеральний директор ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс», шкідливості викидів вказаної електростанції, загроз життю та здоров`ю дітей і мешканців міста, інших загроз екологічного характеру;
		-       зобов`язати ОСОБА_1 здійснити спростування поширеної недостовірної інформації, що викладена в листівках, які були розповсюджені нею в районі перехрестя вул. Б. Хмельницького 180-в (автостанція «Переяслав») та вул. Шкільна в напрямку КП «Переяслав-Хмельницький міський ринок» м. Переяслав-Хмельницький Київської області, у такий же спосіб, у який вона її поширила; 
		-       стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди та понесені витрати по сплаті судового збору. 
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. 
		Визнано недостовірною та такою що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 інформацію, що поширила ОСОБА_1 на сесії Переяслав-Хмельницької міської ради сьомого скликання, що відбулась 27 квітня 2017 року, стосовно екологічної шкідливості (небезпеки) об`єкту (Електростанція на біомасі встановленою потужністю 5000 кВт), який будує ОСОБА_3 як один із інвесторів та одночасно генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс», шкідливості викидів вказаної електростанції, загроз життю та здоров`ю дітей і мешканців міста, інших загроз екологічного характеру. Зобов`язано ОСОБА_1 на найближчій сесії Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, що слідує після набрання судовим рішенням законної сили, повідомити про ухвалене у справі рішення. Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_3 інформацію, що викладена в листівках, які ОСОБА_1 розповсюдила в районі перехрестя вул. Богдана Хмельницького 108-в (автостанція «Переяслав») та вул. Шкільна в напрямку КП «Переяслав-Хмельницький міський ринок» міста Переяслав-Хмельницький Київської області, стосовно екологічної шкідливості (небезпеки) об`єкту (Електростанція на біомасі встановленою потужністю 5000 кВт), який будує ОСОБА_3 як один із інвесторів та одночасно генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс», шкідливості викидів вказаної електростанції, загроз життю та здоров`ю дітей і мешканців міста, інших загроз екологічного характеру. 
		Зобов`язано ОСОБА_1 здійснити спростування поширеної недостовірної інформації у такий же спосіб, у який вона її поширила. Стягнено із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 25 000,00 гривень. Стягнено із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 3 360,00 гривень. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		В квітні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, якою просить ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди щодо вирішення питання про стягнення на його користь понесених судових витрат зі сплати вартості проведеної лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи у розмірі 14 014,00 гривень. 
		В обґрунтування даної заяви ОСОБА_3 вказував на те, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2020 року частково задоволено його позовні до ОСОБА_1 , проте судом не вирішено питання про розподіл судових витрат по оплаті судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, тому просив суд ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл вказаних судових витрат.
		Додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2020 року було доповнено рішення від 12 березня 2020 року та стягнуто з  ОСОБА_1   на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті вартості судової експертизи у розмірі 14 014,00 гривень.
		Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу обґрунтовуючи її тим, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано належної оцінки тому, що довідка, яка нібито підтверджує причинно-наслідковий зв`язок між погіршенням здоров`я ОСОБА_3 через психоемоційний стрес з розповсюдженням ОСОБА_1 інформації, не була надана суду ні з уточненням позовних вимог у грудні 2017 року, ні з відповіддю на заперечення позивача у лютому 2018 року, тоді як подається лише в лютому 2019 року. Окрім того, апелянт вважає, що така довідка не пояснює у який спосіб, перебуваючи на стаціонарному лікуванні в «тяжкому стані через гіпертонічну хворобу, кризовий перебіг» ОСОБА_3 підписав позовну заяву.
		Апелянт вважає, що між листівками, які розповсюджувала ОСОБА_1 , між виступом її на сесії 27 травня 2017 року та погіршенням стану здоров`я ОСОБА_3 відсутній причинно-наслідковий зв`язок, оскільки таке погіршення стану здоров`я сталось аж через 15 днів, а показами свідків підтверджується, що позивач в кінці травня 2017 року перебував на території будівництва ТЕС, почувався добре та проводив екскурсію. Крім того, перебував на сесії міської ради 02 червня 2017 року та виступав на ній, що свідчить про задовільний стан його здоров`я.
		Апелянт посилається те, що наголошувала суду першої інстанції, що  з текстом звернень в листівках, які вона розповсюджувала ознайомилась лише після отримання позовної заяви. Позивачем не було надано суду доказів, що саме вона є автором відповідного інформаційного матеріалу, тому апелянт вважає, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у даній справі й суд безпідставно у своєму рішенні стверджує, що розповсюдження листівок підтверджується показами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які особисто отримали від відповідача зазначені листівки.
		Окрім того, вказує, що судом не взято до уваги, що письмові заперечення, на які міститься посилання в оскаржуваному рішенні на аркуші 8, ОСОБА_1 не підписувала і у своєму виступі в суді не підтримувала, була змушена звернутись за правовою допомогою до іншого представника.
		Також апелянт зазначає, що судом не було взято до уваги й покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які вказували, що в травні 2017 року не розповсюджувались відповідні листівки, тим паче таким дрібним шрифтом, оскільки ні відповідач, ні вони ще не володіли такою інформацією, розповсюджувались лише короткі оголошення великим шрифтом про проведення зборів, щоб всі бажаючі могли їх прочитати.
		Апелянт зазначає, що на підставі однобічності судового розгляду та проведених аналізів склалось враження, що суд першої інстанції відшукував найменші приводи для задоволення позовних вимог, оскільки позивач є публічною особою, діяльність якої потенційно може зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації, а межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.
		Виходячи з того, що позивачем не доведено, а судом першої інстанції не обґрунтовано, в чому саме полягало порушення права, тобто що поширена інформація або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам заявника, або перешкоджає йому повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, посилання на повідомлення, які містять оціночні судження, стверджуючи, що це фактичні дані, які підлягають спростуванню, не підтвердження заподіяння моральної шкоди, апелянт просив скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2020 року  та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 . Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
		Разом з тим, не погоджуючись із додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного  суду Київської області від 16 квітня 2020 року, ОСОБА_1 також подала апеляційну скаргу, відповідно до якої просила скасувати таке додаткове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення й вказувала, що ні відповідач, ні представник відповідача не були повідомлені про день та час судового засідання, телефонограми не отримували та з текстом заяви про ухвалення такого додаткового рішення не ознайомлені.
		Апелянт зазначає, що в самому рішенні судом було вирішено питання про розподіл судових витрат та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 сплачений ним судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, повинно було вирішуватись шляхом винесення ухвали про внесення виправлень. Вважає, що судом було застосовано норми статті 270 ЦПК України, яка не підлягала застосуванню, на відміну від статті 269 ЦПК України.
		 Вказує, що стягуючи з ОСОБА_1 судові витрати по оплаті вартості судової експертизи в повному розмірі в сумі 14 014,00 грн., судом не враховано необхідність покладення інших судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
		Окрім того, посилається на наявність апеляційної скарги на основне рішення та при умові задоволення такої апеляційної скарги й скасуванні такого рішення виникне підстава для скасування додаткового рішення.
		На адресу апеляційного суду надійшов відзив від позивача ОСОБА_3 відповідно до якого останній не погоджується із доводами, наведеними в апеляційній скарзі, вважає її  такою, що не підлягає задоволенню та просить апеляційний суд залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані рішення без змін, виходячи з наступного.
		Позивач вказує, що довідка від 26 червня 2017 року про перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні була подана ним після проведення експертизи та відновлення провадження у справі, оскільки обов`язок подання доказів разом із позовною заявою виник у позивачів лише після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року. А станом на день подання позову ОСОБА_3 вказане ще не діяло.
		Щодо підписання ОСОБА_3 позовної заяви під час проходження стаціонарного лікування зазначає, що чинним законодавством непередбачені будь-які заборони щодо підписання процесуальних документів під час проходження лікування, а довідкою від 26 червня 2017 року лікарем, що її посвідчив факт погіршення здоров`я позивача у зв`язку із стресами в кінці травня - початку червня  2017 року, що з урахуванням висновку експерта, підтверджує причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та погіршенням здоров`я, моральною шкодою, завданою позивачеві.
		У відзиві вказує, що факт розповсюдження листівок саме ОСОБА_1 підтверджується показами свідків та не спростовується показами інших осіб чи наявними в матеріалах справи доказами. Звертає увагу, що на стадії підготовчого провадження у суді першої інстанції відповідач ОСОБА_1 не заперечувала проти факту розповсюдження нею таких листівок, однак вважала, що останні містять виключно оціночні судження, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, лише згодом змінивши свою позицію.
		Позивач погоджується та вважає, що судом першої інстанції враховано, що межа допустимої критики діяльності політичного чи публічного діяча є значно ширшою, однак наведене не є підставою для розповсюдження недостовірної та негативної інформації образливого характеру, поширену ОСОБА_1 інформацію визнано у висновку експерта образливою та негативною.
		Вважає, що апелянт дійшов помилкового висновку щодо невірності стягнення з ОСОБА_1 повної суми коштів за проведення судової експертизи та оформлення судом такого рішення в формі додаткового рішення, адже в основному судовому рішенні вже було вирішено лише одну складову судових витрат, а тому суд дійшов вірного висновку щодо доцільності винесення додаткового рішення для вирішення питання про розподіл витрат щодо проведення експертизи.
		При апеляційному розгляді справи ОСОБА_1 та її представники - Гичко О.А. та ОСОБА_2   доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримали та просили її задовольнити, рішення та додаткове рішення місцевого суду скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення про відмову у задоволенні  позову. 
		Так, представник ОСОБА_1 , адвокат Гичко О.А.  зазначила, що місцевий суд, вирішуючи вказаний спір, не надав належної правової оцінки  поданим ними запереченням на позов. Ухвалене у справі судове рішення   не відповідає встановленим у справі  обставинам та  досліджених судом доказам. Зокрема,  відповідно до висновку проведеної у справі семантико-текстувальної (лінгвістичної) експертизи  вислови, які  ОСОБА_1 виголошувала на 36-й сесії Переяслав-Хмельницької міської ради 27 квітня 2017 року є оціночними судженнями, однак суд визнав вказані висловлювання поширення неправдивої, недостовірної інформації образливого характеру відносно ОСОБА_3 , що на думку представника є безпідставним.
		Позивач та його представники, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи  до суду апеляційної інстанції не з`явилися, тому суд з врахуванням положень ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянув справу у їх відсутність.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи   відповідачки у справі ОСОБА_1 , її представників,  дослідивши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про  наявність  підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
		Суд першої інстанції при розгляді вказаної справи встановив, що  ОСОБА_3 є генеральним директором ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс», згідно наказу №7-К від 12 жовтня 2009 року ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» (т.1 а.с.23).
		Також суд встановив, що 27 травня 2017 року ОСОБА_1 в районі перехрестя вул. Б. Хмельницького (автостанція «Переяслав») та вул. Шкільна в напрямку КП «Переяслав-Хмельницький міський ринок» м. Переяслав-Хмельницький Київської області роздавала мешканцям міста листівки і звернення наступного змісту:
		«Друзі!!!
		Переяславці!!!
		Громадо!!!
		Небезпека!!!
		В місті будується ТЕЦ!!!
		З метою недопущення заподіяння шкоди здоров`ю людей та забруднення довколишнього середовища, ми зобов`язані бути активними та з`явитися на сесію міськради 25/05/2017 року до 10:00 з метою демонстрації міській владі активної позиції громади міста Переяслав-Хмельницького, тим самим нагадати меру міста ОСОБА_16 , його слухняній частині депутатів та апарату міської ради в цілому чиї інтереси вони повинні захищати і відстоювати!
		Наше місто є одним із центрів культурної та національної спадщини України. Ні татаро-монгольське нашестя, ні поляки не змогли знищити цю перлину України, осередок козацького руху!
		З`явилося ТОВ «Енергопромислова група «Югенергопромтранс», на чолі з ОСОБА_3 , який бажає з нашого екологічно чистого міста зробити забруднену промзону. Воно будує ТЕЦ на біомасі за адресою АДРЕСА_1 , це територія бувшої « Сільгосптехніки », поряд з житловими будинками, тобто прямо в місті!!!
		Якщо запрацює ТЕЦ, то, зі слів доповідача на сесії міськради, виконавчого директора ТОВ «Енергопромислової групи «Югенергопромтранс» ОСОБА_7 , вона щодоби буде споживати 72 кубометри цієї самої біомаси. Біомасою слугуватиме сухостій з навколишніх лісів та суха городина, це теж зі слів цього ж таки доповідача.
		Питання до вас люди: на скільки вистачить валежника та сухої городини для потреб цієї ТЕЦ в місті Переяслав-Хмельницькому? А що буде далі? Наші ліси? Міське сміття? Що саме буде паливом для цієї ТЕЦ???
		Місто знаходиться в низині, тому викиди сажі, вуглецю, діоксину азоту, та інших шкідливих речовин у великій кількості в наших з вами легенях, в легенях наших з вами дітей. Якими будуть народжуватися діти? Чи будуть вони взагалі народжуватися? Громадо , чи потрібний нам цей полігон?
		Це питання обговорювалося у 2016 році 24 травня на громадських слуханнях де громада висловила рішучий протест щодо будівництва ТЕЦ в місті Переяслав-Хмельницькому. 90% присутніх проголосували проти будівництва, є протокол цих громадських слухань.
		До сесії міськради 30 червня 2016 року проти будівництва ТЕЦ було зібрано більше 4000 підписів жителів міста, також є рішення сесії міськради від 30 червня 2016 року про заборону будівництва ТЕЦ на біомасі за адресою АДРЕСА_2 .
		Та ОСОБА_3 це зовсім не бентежить... Далі ще цікавіше - повністю ігноруючи волевиявлення жителів міста, в жовтні 2016 року ТОВ «Енергопромислова група «Югенергопромтранс», на чолі з ОСОБА_3 , якимось чином добуває таки дозвіл на будівництво ТЕЦ.
		Прикрість ситуації ще й в тому, що цьому свавіллю сприяє апарат міської ради на чолі з мером міста ОСОБА_16 та значна частина депутатів міської ради. «Народні обранці», а народ їм вибачте, до лампочки. До них має бути почуття довіри, а вони своїми діями заслуговують на огиду і презирство містян.
		З метою недопущення заподіяння шкоди здоров`ю людей та забруднення довколишнього середовища, ми зобов`язані бути активними та з`явитися на сесію міськради 25/05/2017 року до 10:00 з метою демонстрації міській владі активної позиції громади міста Переяслава-Хмельницького, тим самим нагадати меру міста ОСОБА_16 , його слухняній частині депутатів та апарату ради в цілому чиї інтереси вони повинні захищати і відстоювати» (т.1 а.с.25).
		«Звернення громади міста Переяслав-Хмельницького
		Відповідно до ст.6 Закону України «Про основи національної безпеки України» одним із пріоритетів національних інтересів є забезпечення екологічно та технічно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів, громада місті Переяслав-Хмельницького Київської області звертається до Вас за допомогою у вирішенні питання про заборону у нашому місті будівництва електростанції на біомасі за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться поряд із житловим масивом у самому місті. Будівництвом ТЕЦ займається ТОВ «Енергопромислова група «Югенергопромтранс», керівником якого є ОСОБА_3 . Він бажає з нашого екологічно чистого, красивого міста зробити промислову зону. Зі слів доповідача на сесії міськради, виконавчого директора ТОВ «Енергопромислова група «Югенергопромтранс» ОСОБА_7 , ТЕЦ щодоби буде споживати 72 кубометра біомаси, тобто деревини та сухої городини. За кілька років ТЕЦ спалить усі довколишні ліси, які є легенями нашого регіону і в цілому нашої країни. В результаті роботи ТЕЦ є загроза викидів сажі, вуглецю, діоксину азоту, оксиду азоту та інших шкідливих речовин у великої кількості. Місто знаходиться у низині, так що все це залишиться у нас. Всім тим ми повинні будемо дихати. Значно збільшиться захворюваність людей, особливо дітей. А це наш генофонд. І яким він буде треба думати вже зараз. У Європі давно використовують екосистеми: сонячні батареї, вітрильники та інше для виробництва електроенергії та тепла. Від старого обладнання вони відмовляються. А такі ось товариства підбирають весь європейський непотріб за безцінь та нав`язують його нам. За ради швидкої наживи та великих грошей вони ладні на все, навіть на знищення свого народу. Це геноцид.
		Місто є одним із центрів історичної, культурної та національної спадщини України і таке ставлення до нього є злочинним. Ні татаро-монгольське нашестя, ні поляки не змогли знищити цю перлину України, осередок козацького руху.
		З`явився ОСОБА_3 на чолі свого товариства, який замахнувся на життєспроможність нашого міста. Не дайте місту загинути.
		Не зважаючи на протести, невдоволення, заборону громади міста на будівництво ТЕЦ, бажаючи заробляти надприбутки, ОСОБА_3 нав`язує ТЕЦ громаді та великими темпами будує цього «монстра». Той прибуток, про який він та його представника розказують нам, ніщо в порівнянні з тими збитками і горем, що вони принесуть.
		Громада висловила своє тверде «ні» на будівництво будь-якого електро та теплостанцій у межах нашого міста. Нам це не потрібно. Більше 4-х тисяч мешканців міста підписалися під цим рішенням. Також є протокол громадських слухань від 24 травня 2016 року, де 90% присутніх проголосували проти будівництва. Є рішення сесії міськради (копія додається) від 30.06.2016 року міста Переяслав-Хмельницького «Про заборону будівництва ТЕЦ». Не зважаючи на все це, у жовтні 2016 року ОСОБА_3 , якимось чином, добуває дозвіл на будівництво електростанції.
		Тому, з метою недопущення та запобігання шкоди здоров`ю людей, довколишньому середовищу, відповідно до ст.4.5.6. Закону України «Про основи національної безпеки України», керуючись ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» громада міста Переяслав-Хмельницька просить Вас розглянути дане питання у швидкому режимі (ТЕЦ скоро пустять у дію!) та допомогти у його вирішенні.
		Крайня, вимушена дія громади, це блокування траси Київ-Черкаси.
		Громадський актив міста Переяслав-Хмельницький.
		Підписний лист додається» (т.1 а.с.26).
		Крім того  суд встановив, що 27 квітня 2017 року на засіданні 36-ої сесії Переяслав-Хмельницької міської ради сьомого скликання ОСОБА_1 висловлювалась наступним чином:
		20 хвилина 22 секунда звукозапису «Надо уходить к лучшему, а не мусор собирать со всей Европы, свозить сюда и затем… нужно пользоваться новыми…»
		32 хвилина 07 секунда «Вы примерно должны прикинуть, сколько это будет санитарной вырубки. Санитарная вырубка не включает в себя. По опыту Иванкова, мы смотрели, там просто тупо взяли леса, обработали, они почернели и сказали, что они санитарные, им вырубка нужна. Так и у нас. Обработают все и скажут, что санитарная вырубка. Это первый вопрос. Теперь второе, вы говорите, что предпринимателю надо на перспективу иметь прибыль, а людям на перспективу надо иметь здоровье и через 5 лет они не увидят населения. Теперь, третий вопрос. По пиломатериалам, вы там будете выкорыстовывать, необходимо ли его производить в жилом массиве и вы говорите, что можете там обеспечивать половину населения теплоэнергией, отоплением. Это вы уже переходить в категорию ТЭЦ, потому что на тех мощностях, и вообще насколько вам нужна эта энергоемкость котла? Насколько я понимаю, вы занимаетесь котлами, для населения вот так хватает, потому, что обеспечивают половину предприятий, а не цеха, а целые предприятия. Как можно такую котельню запускать для того. Они сейчас прикриваються необходимостью для потрібностей города. У нас, что проблемы? Это больше вопрос наверное к меру, которому удобно строительство таких объектов. И если вы в ___ не зарегистрировались, громада того, дала запрет на строительства вашей ТЭС. Называйте ее, как хотите, это замыливание глаз. Это 100%. Увидите - вспомните меня. Завтра вы захотите попить, завтра еще что… а дальше что, людям приходится болеть? И умирать. А это геноцид. Я считаю - это единственная дорога для всех в Переяславе. Вместо того, чтобы заниматься культурным развитием. Объясните для чего это надо и второй вопрос меру»
		40 хвилина 40 секунда «Чорнобиль є? це откуда ви будете брати ліс. Ви ж оттуда будете ліс возити. Ми будемо дихати радіацією. Ось, що саме страшне. Тепер друге, ми провели громадські слухання, это спеціальні громадські слухання були проведені, є протокол цих зборів. Народ, що був там 117 чоловік проти 15 сказали ні. Ми збирали підписи. Я особисто зібрав більше тисячі підписів. Люди всі з якими ми спілкувалися, сім`я дитина, там казали «Яка ТЕС ?, яке спалювання? Проти!». Зі 100 чоловік 1 говорив «Да». Вам сказано «ні». Ще раз збираємо слухання, ще раз «ні». Нам не треба, не треба оті щепки. Ви ті щепки спалите, а потім виросте. Я не хочу, щоб день і ніч оте гуділо і гуділо. По поводу викидів я вам скажу. Ми приїхали в Смілу, ОСОБА_3 нам показує ось труба стоїть, а диму нема. Походили, поговорили, а я далі пішов. Ось туди у жилий сектор. Я пішов поговорити з людьми, а вони й розказують, скільки там буває дров. Дальше, вони пішли мене шукають, вони вже виїхали з території і вдруг та труба задиміла. Потом припинили випускати ті викиди поки ми там були. ОСОБА_3 , не дадуть мені збрехати, оцими вухами, чув, сказав, що електростанція закуплена в Англії, вона там знята з експлуатації. А ви розказуєте про викиди. Друге, та невже ж треба стільки енергії електростанція в 5 Мвт, щоб дерево нещасне оте просушить. Я прошу міську раду заборонити будівництво»
		55 хвилина 15 секунда «Существует еще такой экономический эффект этой установки. Какой будет олигарху ОСОБА_3, вы оценили эту установку. Зачем снижать ему доходную часть? Вы отвечайте на вопрос. Вы расскажите конкретно, зачем это нам установка, которая уничтожит леса, уничтожит дороги, генофонд наш, у нас и так болеют»
		01 година 03 хвилина 26 секунда «Надо звать ОСОБА_3 пусть ответит глаза в глаза»
		01 година 04 хвилина 14 секунда «Мы не накручиваем. На каком основании без согласования с громадой, а по законодательству если вы громада не дает согласия, вы не имеете права строить. А вы нахально строите. В обход всяких невидимых властей. Это что нормально?»
		01 година 07 хвилина 06 секунда «Їм тута гадіть надо»
		01 година 12 хвилина 08 секунда «Вы бы уже давно закрыли эту бодягу. Иначе никак не назовешь. Тягомотиной занимаетесь. Та не надо…»
		01 година 17 хвилина 28 секунда «Правильно правильно, о чем и речь идет. Нет, человек не понимает что делать. Не знаешь что делать, так иди на пляж отдыхай»
		01 година 21 хвилина 11 секунда «Запретить строительство»
		01 година 38 хвилина 49 секунда «Завтра он скажет, что там у него другое и поставит ту же самую установку, та вообще запретить с этим человеком. У него нет ничего хорошего для Переяслава, чем он заслужил, какая у него заслуга перед громадой Переяслава, что ему выделяют столько земли?»
		01 година 47 хвилина 20 секунда «Надо предложение. Скасувать вообще всякие отношения с ОСОБА_3 . Он не будет, запомните, никогда ничего хорошего делать. Расторгнуть деятельность, договор с ОСОБА_3 ». 
		Вказані обставини підтверджуються диском сесії Переяслав-Хмельницької міської ради з відеозаписом та текстовим відтворенням звукозапису сесії Переяслав-Хмельницької міської ради (т.1 а.с.24, 214-231).
		Судом встановлено, що в період з 12 по 26 червня 2017 року ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в інституті кардіології НАМН України ім. М.Д. Стражеска із діагнозом: гіпертонічна хвороба, кризовий перебіг, екстрасистолічна аритмія. Стан здоров`я погіршився у зв`язку з психоемоційними стресами в кінці травня на початку червня 2017 року, що викликало потребу в стаціонарному лікуванні (т.1 а.с.249).
		Вирішуючи вказаний спір суд та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3   суд першої інстанції  прийшов до висновку, що позивачем доведено факт поширення відповідачкою ОСОБА_1 під час засідання сесії Переяслав-Хмельницької міської ради сьомого скликання, що відбувалась 27 квітня 2017 року, а також в розповсюджених ОСОБА_1 листівках,  неправдивої, недостовірної інформації образливого характеру відносно ОСОБА_3 та заподіяння йому вказаними діями  моральної шкоди, на відшкодування якої судом стягнуто з відповідачки на користь позивача 25000 грн. При цьому суд в рішенні зазначив, що враховуючи сутність такої поширеної інформації, яку не може бути віднесено до оціночних суджень та такої, яка стосується допустимої критики та оцінки роботи публічної особи, а стосується безпосередньо тверджень про факти, які були спростовані доказами, наданими позивачем.
		Однак, повністю погодитися із даним висновком місцевого суду колегія суддів не може виходячи з наступного.
		Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Однак зазначеним вимогам закону рішення  суду першої інстанції не відповідає.
		 Так, частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Статтею 34 Конституції Україникожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		Водночас відповідно до статті 68 Конституції Україникожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
		Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких і право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України).
		Згідно з частиною першою статті 277 ЦК Українифізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. 
		Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної чи юридичної особи.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
		Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
		Статтею 10 Конвенції передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
		Як зазначено в рішеннях ЄСПЛ (справи Lingens v. Austria від 08 липня 1986 року, De Haes and Gijsels v. Belgium від 24 лютого 1997 року), свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей, які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе.
		Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.
		Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко, як і в цій справі, віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (Jerusalem v. Austria, no. 26958/95, § 43, ECHR 2001-11).
		Під час ухвалення оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій врахували рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).
		У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		У зв`язку із цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкривають свої слова і вчинки для ретельної уваги всього суспільства, повинні це усвідомлювати і мають виявляти більшу терпимість.
		Під час розгляду  вказаного спору судом першої інстанції сторони не заперечували той факт, що ОСОБА_3 , як засновник та генеральний директор ТОВ «Енергопромислова група «Югенергопромтранс», є публічною особою,  так як  своєю діяльністю впливає на економічний  стан регіону,  приймає участь в діяльності органів місцевого самоврядування, тобто відіграє певну роль у суспільному житті в м. Переяслав-Хмельницькому та  Переяслав-Хмельницького району Київської області.
		Апеляційний суд, перевіряючи доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 поданою її представником ОСОБА_2 , погоджується з викладеними доводами в частині того, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 послався на висновок лінгвістичної експертизи  №5397/18-39 від  28 листопада  2018 року  проведеної експертами КНДІСЕ, як доказ доведення вини відповідачки у поширенні нею  неправдивої інформації, зокрема на сесії Переяслав-Хмельницької міської ради, що відбулася 27 квітня 2017 року. Однак, згідно до  пункту 2 вказаного висновку  експертизи,  інформація, яку висловлювала ОСОБА_1 на сесії міської ради,   викладена у  формі  оціночних суджень (а.с. 212 т.1).
		Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Відповідно до частини другої статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Європейської Конвенції "Про захист прав та основних свобод людини".
		З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції в частині доведення позивачем факту поширення ОСОБА_1 недостовірної інформації негативного характеру щодо нього  під час  засідання 36-ої сесії Переяслав-Хмельницької міської ради сьомого скликання, що відбувалася  27 квітня 2017 року, є помилковим та підлягає скасуванню.
		Щодо доводів  позивача про поширення  ОСОБА_1 листівок  27 травня 2017 року  та інформації, викладеній в даних листівках  колегія суддів враховує наступне. 
		Суд першої інстанції,  задовольняючи  позов ОСОБА_3   щодо  поширення відповідачкою щодо нього  неправдивої інформації  послався на те, що фрагменти листівок, що стосуються діяльності ОСОБА_3 та очолюваного ним ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» викладені у формі фактичних тверджень, тому підлягають верифікації. Семантика використаних слів та словосполучень вказує на те, що зазначені обставини набувають негативного, засуджувального змісту. Використання лексики на позначення можливих порушень законодавства надає різку оцінку діловим та особистим якостям ОСОБА_3 . Враховуючи загальний зміст текстів листівок, їх стилістичні особливості, контекст комунікативної ситуації, в якій вони були розповсюджені, є всі лінгвістичні підстави стверджувати, що основа змісту і цільове спрямування текстів полягає у поширенні негативної інформації із значним інвективним потенціалом про ОСОБА_3 та очолюване ним товариство.
		Однак, колегія суддів вважає, що вказаний висновок суду  зроблений без врахуванням норм чинного законодавства та практики Європейського суду з права людини. 
		Так, застосовуючи положення статті 10 Конвенції в рішеннях у справах "Нікула проти Фінляндії", "Яновський проти Польщі" та інших, Європейський суд з прав людини підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.
		У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, повинен ураховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя (далі - Резолюція).
		У Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).
		У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
		За положеннями статті 29 Закону України "Про інформацію"  суспільство має право на отримання суспільно необхідної інформації і предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
		При цьому суспільство також має право на отримання інформації яка відповідає дійсності та надає можливість суспільству здійснити її оцінку самостійно на основі усіх фактів та різноманіття думок щодо оцінки такої інформації та її значення для суспільства, тому так важливо, щоб інформація, яка розповсюджується будь-ким, а особливо засобами масової інформації або лідерами суспільної думки, посадовими особами, державними службовцями, відповідала дійсності з одного боку, а з іншого була суспільно значуща та задовольняла попит суспільства на необхідність контролю за діяльністю державних органів та їх посадових осіб.
		За таких обставин, з огляду на необхідність громадського контролю за діяльністю державних органів та посадових осіб інформація, яка розповсюджується щодо державних посадовців, публічних осіб є суспільно важливою інформацією, а обмеження щодо розповсюдження цієї інформації та межі критики та оцінки поведінки є більш ширшими, ніж межі критики та оцінки поведінки пересічного громадянина.
		Публічна особа, державний службовець, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям тощо, адже вони, обираючи кар`єру публічної особи, погодились на таку увагу.
		Так із матеріалів справи, вбачається, що позивач є засновником та керівником як засновник та генеральний директор ТОВ «Енергопромислова група «Югенергопромтранс», яке здійснює на території м. Переяслав-Хмельницького   будівництва  ТЕС. 
		Зазначене  будівництво  у зв`язку з характером його діяльності викликало серед мешканців міста  значний суспільний резонанс, що пов`язано із порядком отримання та погодження даного будівництва органами місцевого самоврядування та відповідними державними установами, видом його діяльності та вплив даного виробництва на екологічну ситуацію міста, та стан здоров`я мешканців.
		Колегія суддів  вважає, що враховуючи публічність особи позивача та те, що поширена  відповідачкою інформація стосувалася його діяльності та діяльності  очолюваного ним підприємства та мала суспільний інтерес, позивач повинен бути терпимим до публічної критики, межа якої є ширшою від критики пересічних осіб.
		Суд першої інстанції зазначених вимог чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини не  врахував та прийшов до  помилкового висновку щодо задоволенні позовних вимог. 
		Окрім того, ОСОБА_3 було заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 50 000 грн.
		Відповідно до положень статті 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
		Згідно із положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Враховуючи той факт, що апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_3 по суті спору, то позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди також не підлягають до задоволення.
		Окрім того, додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2020 року було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті вартості судової експертизи у розмірі 14014 грн.
		Відповідно до положень п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року  N 14 вказано, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
		Враховуючи той факт, що апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог по суті спору, то й ухвалене додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2020 року втрачає силу та підлягає скасуванню, а заява ОСОБА_3 про стягнення витрат по оплаті вартості судової експертизи у розмірі 14014 грн з ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
		Згідно до ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
		Оскільки  апелянтом  за подачу апеляційної скарги - 4800 грн  судового збору, тому суд апеляційної інстанції  стягує дані витрати з позивача на його користь . 
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 381, 382 ЦПК України,  ст.  29, 30 Закону України «Про інформацію», апеляційний   суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2020 року та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2020 року задовольнити.
		Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2020 року  та додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 квітня 2020 року скасувати та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації, стягнення моральної шкоди відмовити у повному обсязі.
		Стягнути з ОСОБА_3   ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_1 )  на користь ОСОБА_1   4800 грн.   судових витрат по сплаті судового збору.  
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		Повний текст постанови виготовлено 07 вересня 2020 року. 
		 
		Головуючий суддя :                                                        М.А.Яворський
		Судді:                                                                              Т.Ц.Кашперська
		                                                                                         В.О. Фінагеєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...