Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/306/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 08.09.2020. Зареєстровано: 09.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/537/89/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170110001269

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-кп/537/89/2020 
		Справа № 537/306/20 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   08.09.2020 року                                 м. Кременчук
		 
		Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю:
		секретаря ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурора ОСОБА_4 ,
		потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		представника потерпілої ОСОБА_5  адвоката ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисника адвоката ОСОБА_9 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Кременчук кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2017 року за № 12017170110001269 за обвинуваченням 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, громадянина України, з середньою технічною освітою, який одружений, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює слюсарем ФОП « ОСОБА_10 », має зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ст. 128, ч.1 ст.125 КК України,
		в с т а н о в и в :
		17.07.2017 року близько 18 год. 40 хв. біля будинку АДРЕСА_3 під час сварки на ґрунті неприязних відносин ОСОБА_8 з прямим умислом наніс в обличчя ОСОБА_5 рукою стиснутою в кулак не менше одного удару, чим заподіяв останній тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості по критерію тривалого розладу здоров`я у виді комплексної черепно-лицевої травми, а саме закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, відкритого перелому обох кісток носа, перелому носової перетинки, верхньої щелепи зліва на рівні крайових відділів носової вирізки зі зміщенням, рани спинки носа зліва.
		Таким чином ОСОБА_8 вчинив нетяжкий злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України, а саме заподіяв ОСОБА_5 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілої.
		17.07.2017 року близько 18 год. 40 хв. біля будинку №69 по вул. Республіканській в м. Кременчук Полтавської області внаслідок нанесення ОСОБА_8 не менше одного удару кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_5 , остання не втрималася на ногах та впала на спину з висоти власного зросту, вдарившись при цьому тазом об асфальтове покриття, втратила свідомість. Потерпіла ОСОБА_5 внаслідок падіння від удару ОСОБА_8 отримала тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості у виді закритої травми тазу, а саме перелому лівої бокової маси крижі на рівні ІІІ-го куприкового хребця зі зміщенням по ширині та кутовим зміщенням. Під час нанесення удару в обличчя потерпілій ОСОБА_5 , ОСОБА_8 діяв зі злочинною недбалістю по відношенню до наслідків своїх дій, оскільки не передбачав заподіяння потерпілій середньої тяжкості тілесного ушкодження у виді закритої травми тазу, але повинен був і міг передбачити, що потерпіла може впасти від його удару та отримати травму при падінні на асфальтове покриття. 
		Таким чином ОСОБА_8 вчинив проступок, передбачений ст.128 КК України (в ред. 01.07.2020 року з врахуванням положень ч.1 ст.5 КК України), а саме необережно спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесне ушкодження середньої тяжкості.
		17.07.2017 року близько 18 год. 40 хв. біля будинку №69 по вул. Республіканській в м. Кременчук Полтавської області після нанесення ударів потерпілій ОСОБА_5 , ОСОБА_8 на ґрунті неприязних відносин з прямим умислом наніс ОСОБА_6 не менше трьох ударів в обличчя правою рукою, стиснутою в кулак, чим заподіяв легке тілесне ушкодження у виді синця лобно-скроневої ділянки голови зліва, синця правої надбрівної ділянки обличчя, синця верхньої повіки правого ока.
		Таким чином ОСОБА_8 вчинив проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України, а саме заподіяв потерпілому ОСОБА_6 умисне легке тілесне ушкодження. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 не визнав свою вину у вчиненні злочинів, в яких він обвинувачується. Повідомив, що у його сім`ї склалися тривалі неприязні стосунки з сусідами  сім`єю ОСОБА_11 . 17.07.2017 року ОСОБА_8 з дружиною ОСОБА_12 та трирічним сином ОСОБА_13 вийшли грати у двір їх будинку АДРЕСА_3 . До них приєднався сусідський хлопець ОСОБА_14 . Під час гри м`яч потрапив на клумбу, де їх сусіди сім`я ОСОБА_11 вирощують квіти. Коли ОСОБА_15 намагався дістати м`яч з клумби, з квартири ОСОБА_11 почулося обурення. З метою уникнути чергового конфлікту ОСОБА_8 з дружиною, сином та сусідським хлопчиком відійшли за кут будинку, де продовжили гру. Через деякий час дружина ОСОБА_12 відійшла. А з будинку вийшли подружжя ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з сином ОСОБА_16 . Спочатку ОСОБА_5 сварила та принижувала дитину ОСОБА_14 . Потім ОСОБА_5 підійшла до ОСОБА_8 та розпочала сварку. В ході сварки ОСОБА_5 почала роздирати нігтями рук обличчя ОСОБА_8 Захищаючись від нападу ОСОБА_5 , ОСОБА_8 виставив вперед руки, таким чином тримаючи її на відстані. Від нападу ОСОБА_5 , син ОСОБА_17 злякався, у нього почалася істерика. Хвилюючись за сина, який стояв за ОСОБА_5 , ОСОБА_8 нахилився до нього, щоб взяти його на руки. В цей момент ОСОБА_5 вихватила у ОСОБА_8 з-під рук ракетки для тенісу і нанесла ними 3-4 удари по голові. В свою чергу ОСОБА_8 , захищаючись він ударів ракетками ОСОБА_5 , прикрив голову руками, тому від цих ударів ще отримав 3-4 розсічення на правій руці . Щоб заспокоїти та захистити свого малолітнього сина, який стояв за ОСОБА_5 , ОСОБА_8 намагався її обійти. Але в цей момент від їх зіткнення ОСОБА_5 впала лівим боком обличчям вниз на поверхню із землі з уламками асфальту, каміння, цегли. ОСОБА_8 взяв на руки сина, намагався його заспокоїти. Тут же до ОСОБА_8 підійшов ОСОБА_6 та наніс йому два удари кулаком в обличчя. Тоді ОСОБА_8 поставив сина на землю, та у відповідь наніс ОСОБА_6 два удари кулаком в обличчя. Від ударів ОСОБА_6 впав. ОСОБА_8 взяв сина на руки та пішов до іншого кута будинку, де сиділи мешканці. ОСОБА_5 через 15 секунд встала та самостійно пішла додому. В цей момент біля носу у ОСОБА_5 з`явилася кров. За нею пішов її чоловік ОСОБА_6 . Коли подружжя ОСОБА_11 перебувало у себе в квартирі, звідки декілька хвилин було чути лайку між ними. Потім ОСОБА_5 знов вийшла з квартири у двір, в руках у неї була хустка в крові. Вона вільно ходила по двору та намагалася схилити сусідів свідчити проти нього. ОСОБА_8 викликав поліцію по телефону 102, щоб зафіксувати тілесні ушкодження, які нанесли йому подружжя ОСОБА_11 . Оскільки поліція не могла одразу приїхати на місце події, тому ОСОБА_8 попросив свого знайомого повезти його до лікарні, щоб зафіксувати отримані ним тілесні ушкодження на обличчі та руці. Потім ОСОБА_8 зустрівся з працівниками поліції, які приїхали на місце події, повідомив про нанесення йому тілесних ушкоджень подружжям ОСОБА_11 . Коли ОСОБА_8 повернувся з лікарні додому, то у дворі вже не було подружжя ОСОБА_11 . Він побачив як ОСОБА_5 ходила по двору лише 21.07.2017 року. ОСОБА_8 категорично стверджував, що жодного разу не вдарив ОСОБА_5 . Він лише тримав її протягом 10 секунд на відстані витягнутих рук долонями за лоб, захищаючись від її ударів. Він не штовхав ОСОБА_5 . Вона сама впала, коли він намагався її обійти, щоб взяти на руки свого сина, який стояв за нею. При цьому ОСОБА_8 визнав, що до цієї сварки у ОСОБА_5 не було видимих тілесних ушкоджень.
		Вина ОСОБА_8 саме в заподіянні ОСОБА_5 умисно тілесних ушкоджень середньої тяжкості та в заподіянні їй необережно тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також у заподіянні ОСОБА_6 умисно легких тілесних ушкоджень підтверджується наступними доказами.
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 дала показання, що з 2011 року між її сім`єю та сім`єю сусідів ОСОБА_18 виникли неприязні відносини. 17.07.2017 року у вечірній час ОСОБА_5 перебувала за місцем свого мешкання в квартирі АДРЕСА_4 . Вона бачила, що у дворі їх будинку ОСОБА_8 грає м`ячем зі своїм сином ОСОБА_13 та сусідським хлопчиком ОСОБА_19 потрапив на їх клумбу. Коли діти діставали м`яч з клумби, її батько ОСОБА_20 зробив зауваження, щоб вони не ламали квіти, просив грати подалі від клумби. Проте ОСОБА_8 відповів ОСОБА_20 нецензурною лайкою. Після цього ОСОБА_8 продовжив грати з дітьми подалі від клумби. Для продовження консервування варення у ОСОБА_5 не було цукру. Тому вона запропонувала своєму чоловіку ОСОБА_6 разом сходити в магазин. ОСОБА_6 вийшов першим у двір, щоб покурити біля каменів. ОСОБА_5 вийшла у двір трохи пізніше. Біля під`їзду ОСОБА_5 зробила в коректній формі зауваження ОСОБА_21 , щоб він не бігав по клумбі та не ламав їх квіти. Потім ОСОБА_5 пішла в напрямку до свого чоловіка, щоб разом йти в магазин. Коли ОСОБА_5 проходила по тротуару біля ОСОБА_8 , вона в коректній формі зробила і йому зауваження, щоб він з дітьми не грав біля їх клумби, оскільки так завжди ламають квіти. Проте ОСОБА_8 неадекватно зреагував на таке зауваження. Спочатку ОСОБА_8 відповів нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_8 кинув на землю ракетки для тенісу, взяв лівою рукою за праве плече ОСОБА_5 та наніс їй правою рукою стиснутою в кулак 4 удари в обличчя. Перший удар в ліву скроню, потім два удари в область носу, останній удар в лоб. Від останнього удару ОСОБА_5 впала на таз і спину на заасфальтовану доріжку, де вони стояли. Коли вона падала, то ще встигла побачити, як до них біг її чоловік ОСОБА_6 . Але потім вона втратила свідомість. ОСОБА_5 отямилась, коли її піднімав с землі чоловік ОСОБА_6 . При цьому ОСОБА_5 відчувала нестерпний біль в області носа, лилася кров. Чоловік повідомив їй, що ОСОБА_8 і йому також наніс не менше 4 аналогічних ударів в обличчя. ОСОБА_5 за допомогою ОСОБА_6 дійшла до їх квартири, де побачила у дзеркало, що має відкритий перелом носу зі зміщенням. ОСОБА_5 намагалася зупинити кров та вимити обличчя. Потім її чоловік викликав швидку медичну допомогу, поліцію. Вона разом з чоловіком знов повернулася у двір, щоб чекати на медичну допомогу, намагалися знайти свідків події. Коли приїхала швидка медична допомога, її забрали у лікарню, де поставили діагноз закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, відкритий перелом носа, зробили першу операцію. Лікування було тривалим та дорогим. По теперішній час ОСОБА_5 відчуває біль від нанесених ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, потребує продовження лікування. ОСОБА_5 витратила на лікування 16166,18 грн. Також внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 була заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в розмірі 45000. Тому ОСОБА_5 звернулася до суду з цивільним позовом до ОСОБА_8 , в якому просила відшкодувати їй заподіяну злочином матеріальну та моральну шкоду, просила відшкодувати витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн. ОСОБА_5 категорично стверджувала, що в ході події не наносила умисно жодних ударів чи подряпин ОСОБА_8 .
		На аналогічні обставини вчинення ОСОБА_8 злочину потерпіла ОСОБА_5 вказувала при проведенні слідчого експерименту, що підтверджено протоколом від 25.05.2018 року з відеозаписом слідчої дії. (т.1 а.с.188-192).
		Згідно з висновком експерта Кременчуцького міжрайонного відділення Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації №548 від 22.06.2018 року встановлено, що показання потерпілої ОСОБА_5 , дані нею в ході проведення слідчого експерименту від 25.05.2018 року, не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині механізму спричинення їй тілесних ушкоджень по механізму спричинення, локалізації та кількості ударів. (т.1 а.с.193-198).
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 дав показання, що з 2011 року між його сім`єю та сім`єю сусідів ОСОБА_18 виникли неприязні відносини. 17.07.2017 року у вечірній час ОСОБА_6 перебував за місцем свого мешкання в квартирі АДРЕСА_4 . Його дружина ОСОБА_5 на кухні консервувала варення. Тесть ОСОБА_20 був на балконі. Він чув, як його тесть ОСОБА_20 зробив зауваження Лавецьким, щоб вони не ламали квіти у клумбі. Проте ОСОБА_8 як завжди відповів ОСОБА_20 нецензурною лайкою. Для продовження консервування варення у ОСОБА_5 не було цукру. Тому вона запропонувала ОСОБА_6 разом сходити в магазин. ОСОБА_6 вийшов першим у двір, щоб покурити біля каменів. Від нього на відставі близько 20 м. на тротуарі грав ОСОБА_8 зі своїм сином ОСОБА_13 та сусідським хлопчиком ОСОБА_14 . ОСОБА_5 вийшла у двір трохи пізніше. Біля під`їзду ОСОБА_5 зробила в коректній формі зауваження ОСОБА_21 , щоб він не бігав по клумбі та не ламав їх квіти. Потім ОСОБА_5 пішла в напрямку до ОСОБА_6 , щоб разом йти в магазин. Коли ОСОБА_5 проходила по тротуару біля ОСОБА_8 , вона в коректній формі зробила і йому зауваження, щоб він з дітьми не грав біля їх клумби, оскільки так вони завжди ламають квіти. Проте на таке зауваження ОСОБА_8 зреагував неадекватно, спочатку відповів нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_8 кинув ракетки для тенісу, взяв лівою рукою за праве плече ОСОБА_5 , наніс їй правою рукою стиснутою в кулак не менше 4 ударів в обличчя. Перший удар в ліву скроню, потім в область обличчя. Від останнього удару ОСОБА_5 впала на таз і спину на заасфальтовану доріжку, де вони стояли. Ця подія трапилася миттєво. Коли ОСОБА_6 побачив, що ОСОБА_8 почав бити його дружину, то одразу побіг її захищати. Він підбіг до дружини, коли вона падала на спину. Але в цей же момент ОСОБА_8 наніс ОСОБА_6 двома руками стиснутими в кулаки не менше 4 ударів в обличчя, заподіявши синці. Від отриманих ударів ОСОБА_6 впав. Він побачив як ОСОБА_8 тікає з місця події разом з сином, взявши іграшки. Після чого ОСОБА_6 піднявся, але побачив, що його дружина лежить на землі без свідомості, й неї розбите обличчя, в області носа тече кров. ОСОБА_6 привів дружину до тями та повів додому. Дома надали дружині можливу допомогу, викликали швидку медичну допомогу, поліцію. Після чого ОСОБА_6 вивів ОСОБА_5 у двір, де чекали швидку медичну допомогу, шукали серед сусідів очевидців нападу на них ОСОБА_8 . Коли приїхала швидка медична допомога, то він та дружина поїхали до лікарні, де ОСОБА_5 поставили діагноз закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, відкритий перелом носа, зробили першу операцію. Лікування було тривалим та дорогим. По теперішній час ОСОБА_5 відчуває біль від нанесених ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, потребує продовження лікування. Також внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_6 була заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в розмірі 10000 грн. Тому ОСОБА_6 звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_8 , в якому просив відшкодувати йому заподіяну злочином моральну шкоду. ОСОБА_6 категорично стверджував, що ані він, ані його дружина не наносили жодних ударів ОСОБА_8 .
		Потерпілий ОСОБА_6 при проведенні слідчого експерименту вказував на аналогічні обставини вчинення ОСОБА_8 злочину, що підтверджено протоколом від 15.11.2018 року з відеозаписом слідчої дії. (т.1 а.с. 198-201).
		Згідно з висновком експерта Кременчуцького міжрайонного відділення Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації №65 від 24-25.01.2019 року встановлено, що показання потерпілого ОСОБА_6 , дані ним в ході проведення слідчого експерименту від 15.11.2018 року, не суперечать об`єктивним судово-медичним даним, отриманим при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 (т.1 а.с.202).
		Згідно з висновком експерта Кременчуцького міжрайонного відділення Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації №407 від 31.07.2019 року встановлено, що показання потерпілого ОСОБА_6 , дані ним в ході проведення слідчого експерименту від 15.11.2018 року, можуть частково відповідати об`єктивним даним первинної судово-медчиної експертизи №612 від 20.07.2017 року, а саме в частині нанесеного підекспертному удару кулаком в ділянку лівої скроні і падінню із попередньо-наданим тілу прискоренням, за умови, що падіння було навзнак на спину. На нанесення йому ударів в праву надбрівну ділянку обличчя і в ділянку правого ока, ним в ході проведеного слідчого експерименту не вказано. У вказаних в ході проведеного слідчого експерименту ділянках нанесення ударів кулаками, а саме ділянці носа і правої скроні об`єктивного прояву спричинення тілесних ушкоджень не виявлено. (т.1 а.с.203).
		Згідно з висновком експерта Кременчуцького міжрайонного відділення Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації №265 від 27-29.03.2018 року, на підставі проведеної додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_5 з урахуванням даних наданої медичної документації на її ім`я встановлено, що у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою довготривалого розладу здоров`я, у виді забійної рани спинки носа зліва, відкритого перелому кісток носа з деформацією зовнішнього носа, викривлення носової переділки з порушенням носового дихання, посттравматичного етмоїтиду, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми лівої щоки, які утворилися від неодноразової ударної дії тупих твердих предметів, можливо в указаний термін 17.07.2017 року. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_5 , не характерні для утворення при падінні потерпілої з положення стоячи на площині, як з раніше приданим прискоренням, так і без такого. Розташування ОСОБА_5 могло бути любим у просторі при умовах доступності ушкодженої частини тіла до травмуючого предмету. У ОСОБА_5 не виявлено будь-яких тілесних ушкоджень, характерних для боротьби чи самозахисту. (т.1 а.с. 131-135).
		Згідно з висновком експерта Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації №25 від 01-11.03.2019 року, на підставі даних комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_5 з урахуванням даних наданої медичної документації на її ім`я та матеріалів кримінального провадження встановлено, що у ОСОБА_5 виявлено а) черепна-лицева травма: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, відкритий перелом обох кісток носа, перелом носової перетинки, верхньої щелепи зліва на рівні крайових відділів носової вирізки зі зміщенням, рана спинки носа зліва; б) закрита травма тазу: перелом лівої бокової маси крижі на рівні ІІІ-го куприкового хребця зі зміщенням по ширині та кутовим зміщенням. Враховуючи характер, локалізацію, взаєморозміщення, рентгенологічні особливості тілесних ушкоджень, співставляючи з даними кримінального провадження, тілесні ушкодження у ОСОБА_5 утворилися від удару в ділянку носа тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею (з силою, достатньою для утворення всього комплексу черепно-лицевої травми) з наступним падінням під дією наданого прискорення та ударом тазовою ділянкою об тупий предмет з переважаючою поверхнею, яким могло бути асфальтове покриття з утворенням перелому бокових мас крижі зліва. По ступеню тяжкості весь комплекс черепно-лицевої травми може бути оцінений лише в своїй сукупності, як і перелом крижевої кістки зліва, і відноситься до ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров`я. (т.1 а.с.136-144).
		Згідно з висновком експертів Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації №89 від 26.07.-13.08.2019 року, на підставі даних додаткової комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_5 з урахуванням даних наданої медичної документації на її ім`я та матеріалів кримінального провадження встановлено, що для виникнення у ОСОБА_5 виявленої черепної-лицевої травми було достатньо і одного удару в ділянку носу тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею. Після удару тілу було надано прискорення та відбулося падіння потерпілої на площині і удар ділянкою тазу об тупий предмет з переважаючою поверхнею, яким могло бути асфальтове покриття, з утворенням групи ушкоджень закритої травми тазу. (т.1 а.с.145-153).
		Згідно з висновком експерта Кременчуцького міжрайонного відділення Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації №612 від 20.07.2017 року, при проведенні судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , враховуючи дані отримані в ході об`єктивного огляду підекспертного , встановлено, що у ОСОБА_6 виявлено наступні легкі тілесні ушкодження, які не спричинили короткочасного розладу здоров`я: синець лобно-скроневої ділянки голови зліва, синець правої надбрівної ділянки обличчя, синець верхньої повіки правого ока, лінійні садна спини в проекції лопатки зліва. Дані тілесні ушкодження утворилися в один проміжок часу, за механізмом утворення ударна дія тупого, твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею. Характер, локалізація, механізм утворення та ступінь природного загоєння наявних тілесних ушкоджень (колір синців, розташування кірочки саден відносно оточуючої шкіри), відповідає часу і обставинам їх утворення, зазначеним в постанові та підекспертним. ОСОБА_6 в момент спричинення йому тілесних ушкоджень вірогідніше за все перебував у вертикальному або близькому до нього положенні тіла, про що свідчить їх характер та локалізація. Форма, орієнтація та механізм утворення вище вказаних саден, виявлених на спині у ОСОБА_6 , вказує, що вони характерні для утворення їх в результаті спрямованого (за рахунок нанесених ударів по голові), падіння тіла навзнак з положення стоячи на площині. По тілу ОСОБА_6 було спричинено не менше чотирьох слідоутворюючих дій травмуючої сили, при цьому три із них в результаті удару, а одна в наслідок падіння. (т.1 а.с. 154-155).
		Згідно з висновком експерта Кременчуцького міжрайонного відділення Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації №36 від 09.01.2020 року при проведенні додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_6 встановлено обставини аналогічні висновку експерта Кременчуцького міжрайонного відділення Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації №612 від 20.07.2017 року (т.1 а.с.156-157).
		Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні дала показання про те, що 17.07.2017 року близько 19 годин вийшла у двір від своєї матері з будинку АДРЕСА_5 . На відстані близько 20 м. від себе ОСОБА_22 побачила, що ОСОБА_5 зупинилася поряд з ОСОБА_8 , щось йому сказала. У відповідь ОСОБА_8 взяв ОСОБА_5 лівої рукою за праве плече, а правою рукою стиснутою в кулак наніс їй більше 2 ударів в обличчя. Від отриманих ударів ОСОБА_5 впала на спину на заасфальтовану доріжку. Коли ОСОБА_6 побачив, що ОСОБА_8 б`є його дружину ОСОБА_5 , він побіг до неї на допомогу. Проте ОСОБА_8 наніс удари в область обличчя і ОСОБА_6 , від яких останній теж впав. Тоді ОСОБА_23 підібрав с землі ракетки та швидко пішов з місця події. ОСОБА_22 категорично стверджувала, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не наносили ударів ОСОБА_8 . Також ОСОБА_22 стверджувала, що у подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 склалися добрі стосунки, в їх сім`ї не було жодних бійок.
		На аналогічні обставини вчинення ОСОБА_8 злочину ОСОБА_22 вказувала при проведенні слідчих експериментів, що підтверджено протоколом від 06.08.2018 року та протоколом від 23.10.2019 року (т.1 а.с.158-161, 172-178).
		Згідно з висновком експерта Кременчуцького міжрайонного відділення Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації №697 від 23.08.2018 року встановлено, що показання свідка ОСОБА_22 , дані нею в ході проведення слідчого експерименту від 06.08.2018 року, не суперечать об`єктивним даним, отриманим при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 (т.1 а.с.162).
		Згідно з висновком експерта Кременчуцького міжрайонного відділення Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації №599 від 25-29.10.2019 року встановлено, що показання свідка ОСОБА_22 , дані нею в ході проведення слідчого експерименту від 23.10.2019 року, частково відповідають об`єктивним даним висновку експерта №612 від 20.07.2017 року судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , а саме відповідають в частині механізму утворення у нього тілесних ушкоджень і не відповідають в частині локалізації встановлених у підекспертного тілесних ушкоджень (оскільки в ділянці перенісся і правої скроні у ОСОБА_6 об`єктивного прояву спричинення тілесних ушкоджень не виявлено) і кількості травмуючих дій (оскільки в протоколі слідчого експерименту встановлено спричинення двох ударів, а висновком експерта встановлено не менше чотирьох слідоутворюючих дій травмуючої сили) (т.1 а.с.178-179).
		Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні дав показання про те, що є батьком ОСОБА_5 , між його сім`єю та сім`єю сусідів ОСОБА_18 виникли неприязні відносини. 17.07.2017 року о 18 год. 30 хв. ОСОБА_20 перебував за місцем свого мешкання в квартирі АДРЕСА_4 . З балкона він побачив, що у дворі їх будинку ОСОБА_8 грає м`ячем зі своїм сином ОСОБА_13 та сусідським хлопчиком ОСОБА_19 потрапив на їх клумбу. Коли діти діставали м`яч з клумби, ОСОБА_20 зробив зауваження, щоб вони не ламали квіти, просив грати подалі від клумби. Проте ОСОБА_8 відповів ОСОБА_20 нецензурною лайкою. Після цього ОСОБА_8 з дітьми продовжив грати подалі від їх клумби. Для продовження консервування варення у його доньки ОСОБА_5 не було цукру. Тому ОСОБА_5 з чоловіком ОСОБА_6 пішли в магазин. ОСОБА_20 зайшов з балкона до квартири, але почув з вулиці дитячий плач, крики на кшталт: «папа не бий». ОСОБА_20 виглянув у вікно та побачив як ОСОБА_8 вдарив кулаком його доньку ОСОБА_5 . Від цього удару ОСОБА_5 впала на землю на спину та втратила свідомість. Його зять ОСОБА_6 підбіг до ОСОБА_8 захистити дружину. Але ОСОБА_8 наніс 4 удари кулаком в обличчя ОСОБА_6 , від яких зять теж впав на землю. Після чого ОСОБА_8 втік з місця події. ОСОБА_6 підвівся, привів до тями ОСОБА_5 та підняв її, повів додому. Обличчя ОСОБА_5 було в крові, ніс переламаний. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повернулися додому. ОСОБА_5 намагалася зупинити кров та вимити обличчя. Потім її чоловік викликав швидку медичну допомогу, поліцію. Вона разом з чоловіком знов повернулася у двір, щоб чекати на медичну допомогу, намагалися знайти свідків події. Коли приїхала швидка медична допомога, її забрали у лікарню, де надали медичну допомогу, зробили першу операцію. Лікування було тривалим та дорогим. ОСОБА_5 по теперішній час відчуває біль від нанесених ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, потребує продовження лікування. ОСОБА_20 категорично стверджував, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 склалися добрі стосунки, бійок ніколи не було. 
		На аналогічні обставини вчинення ОСОБА_8 злочину свідок ОСОБА_20 вказував при проведенні слідчого експерименту, що підтверджено протоколом від 22.10.2019 року. (т.1 а.с.163-170).
		Згідно з висновком експерта Кременчуцького міжрайонного відділення Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації №600 від 25-29.10.2019 року встановлено, що показання свідка ОСОБА_20 дані ним в ході проведення слідчого експерименту від 22.10.2019 року, не суперечать об`єктивним даним, отриманим при судово-медичній експертизі ОСОБА_6 в частині механізму утворення у нього тілесних ушкоджень в ділянці лобно-скроневій ділянці голови зліва та правої надбрівної ділянки обличчя. (т.1 а.с.170-171).
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 повідомила, що працює фельдшером швидкої медичної допомоги. Близько трьох років потому о 18-19 год. надійшов виклик про побиття жінки біля будинку по вул. Республіканській в м. Кременчук. ОСОБА_24 в складі бригади приїхала на виклик, жінка зустріла їх біля під`їзду будинку. Жінка повідомила, що її побив сусід. Вона мала високий тиск, відчувала болі в голові. Обличчя було в крові, обробляли ніс. Жінка скаржилася на запаморочення та інші больові відчуття, які вказували на наявність ознак струсу головного мозку. ЇЇ доставили в лікарню для отримання медичної допомоги.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 повідомила, що працює фельдшером швидкої медичної допомоги. Приблизно у 2017 році о вечірній час надійшов виклик про побиття жінки біля будинку №69 по вул. Республіканській в м. Кременчук. ОСОБА_25 в складі бригади приїхала на виклик, жінка зустріла їх біля під`їзду будинку. Жінка повідомила, що її побив сусід. Вона мала високий тиск, відчувала болі в голові. Обличчя було в крові, був наявний перелом носу, обробляли ніс. ЇЇ доставили в лікарню для отримання медичної допомоги.
		Свідок ОСОБА_26 суду дала показання про те, що працює лікарем-невропатологом 2-ї міської лікарні в м. Кременчук, а після перейменування в КНМП «Кременчуцька міська лікарня правобережна». 26.07.2017 року до лікарні поступила ОСОБА_5 , яка скаржилася на запаморочення, хиткість при ходьбі, головні болі в лобній ділянці, тиск на очі, нудоту, слабкість, болі у ділянці крижі. ОСОБА_5 повідомила, що 17.07.2017 року близько 19 годин на подвір`ї будинку за місцем її мешкання сусід наніс їй удари кулаком по обличчю, від яких вона впала на землю та втратила свідомість. Коли вона отямилася, то її чоловік викликав швидку медичну допомогу. ОСОБА_5 госпіталізували до 1-ї міської лікарні, де вона проходила стаціонарне лікування з 17 по 21 липня 2017 року. Після виписки з 1-ї міської лікарні ОСОБА_5 вже 22.07.2017 року відчула погіршення стану здоров`я, посилилися запаморочення, нудота, тому вона звернулася в поліклініку за місцем проживання до невропатолога. А 26.07.2017 року ОСОБА_5 була повторно госпіталізована до 2-ї міської лікарні в м. Кременчук. ОСОБА_26 , лікуючи ОСОБА_5 , встановила діагноз стан після ЗЧМТ, струс головного мозку, посттравматична деформація зовнішнього носа, гострий посттравматичний етмоїдит, остеохондроз попереково-крижового відділу, з помірно вираженим больовим синдромом, артеріальна гіпертензія. Забій крижів під питанням. Перелом крижів був нею виключений, оскільки за скаргами ОСОБА_5 на болі в крижі їй було виконано рентген. Лікар-рентгенолог описав результат рентгену, поставив діагноз остеохондроз, не виявив перелом. Тому за описом проведеного рентгену лікаря-рентгенолога, ОСОБА_26 виключила діагноз перелом крижів, але враховуючи скарги пацієнтки на біль в цьому відділі, поставила під питанням діагноз забій крижів, оскільки такий діагноз на момент лікування не був підтверджений об`єктивними медичними даними. 
		Оцінюючи показання свідка ОСОБА_26 в частині відсутності у ОСОБА_5 діагнозу перелом крижів, суд враховує, що фактично такі показання ґрунтуються на показаннях з чужих слів (лікаря-рентгенолога, ім`я якого невідомо), нею як лікарем не перевірявся, а скарги потерпілої на біль в тазу залишені без уваги та без надання медичної допомоги. Показання лікаря ОСОБА_26 в частині відсутності перелому крижів у потерпілої ОСОБА_5 спростовуються висновком експерта Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації №25 від 01-11.03.2019 року, які ґрунтуються на підставі даних комісійної судово-медичної експертизи ОСОБА_5 з урахуванням даних наданої медичної документації на її ім`я та матеріалів кримінального провадження. 
		Суд критично відноситься к показанням свідка ОСОБА_27 , наданим в судовому засіданні, про те що з вікна своєї квартири вона бачила обставини сварки, що виникла у дворі їх будинку між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . А саме що ОСОБА_8 не наносив удари потерпілій ОСОБА_5 . Навпаки, ОСОБА_5 спочатку подряпала обличчя ОСОБА_8 , а потім відібрала у нього ракетки для тенісу, якими нанесла ще декілька ударів. Під час побиття ОСОБА_8 ОСОБА_5 випадково впала на лівий бік на землю. При цьому ОСОБА_27 категорично стверджувала, що ОСОБА_8 не наносив жодних ударів потерпілій ОСОБА_5 , не штовхав її, а вона сама випадково впала. Після події ОСОБА_8 пішов з місця події. Також ОСОБА_27 стверджувала, що на місці події не було ОСОБА_6 . 
		Такі показання ОСОБА_27 протирічать дослідженим у справі об`єктивним доказам.
		Так, при проведенні досудового розслідування 06.11.2018 року за участі ОСОБА_27 проводився слідчий експеримент, під час якого вона вказувала на механізм утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 аналогічно зазначеному в судовому засіданні. Проте згідно з висновком експерта Кременчуцького міжрайонного відділення Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації №62 від 24-25.01.2019 року встановлено, що показання свідка ОСОБА_27 дані нею в ході проведення слідчого експерименту від 06.11.2018 року стосовно механізму отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, не відповідають об`єктивним даним, отриманим при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 (т.1 а.с.204-209).
		З огляду на наведений висновок експерта, суд оцінює показання ОСОБА_27 щодо механізму отримання ОСОБА_28 тілесних ушкоджень як неправдиві, направлені на уникнення ОСОБА_29 відповідальності за скоєні ним кримінальні правопорушення.
		Суд критично відноситься к показанням свідка ОСОБА_30 , наданим в судовому засіданні, про те що 17.07.2017 року у вечірній час вона знаходилась у дворі будинку АДРЕСА_3 , за місцем свого мешкання. ОСОБА_31 з 10 м бачила конфлікт, який виник між ОСОБА_8 та подружжям ОСОБА_11 . Так, ОСОБА_5 підійшла до ОСОБА_8 , подряпала йому обличчя, вихватила з його рук ракетки та била ними по його голові. При цьому ОСОБА_5 стояла між ОСОБА_8 та його малолітнім сином. Дитина почала плакати, тому ОСОБА_8 , намаючись взяти на руки дитину, почав обходити ОСОБА_5 , і в цей момент вона впала на бік. При цьому ОСОБА_31 категорично стверджувала, що ОСОБА_8 не наносив жодних ударів потерпілій ОСОБА_5 , не штовхав її, він лише виставив праву руку вперед, щоб тримати дистанцію, а вона сама випадково впала, свідомість не втрачала. Після цієї події ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_8 та вдарив його 2 рази по обличчю. У відповідь ОСОБА_8 вдарив ОСОБА_6 кулаком 2 рази у голову, від чого останній впав на землю. Після чого ОСОБА_8 зі своєю дитиною пішов з місця події. А подружжя ОСОБА_11 пішли додому. При цьому ОСОБА_31 бачила, що у ОСОБА_5 не було крові чи тілесних ушкоджень на обличчі. Через деякий час подружжя ОСОБА_11 повернулися на подвір`я будинку. Тоді ОСОБА_5 тримала біля обличчя рушник, на обличчі була кров. 
		Такі показання свідка ОСОБА_30 в частині механізму отримання потерпілою ОСОБА_5 тілесних ушкоджень  аналогічні показанням свідка ОСОБА_27 . Проте як вже зазначалося вище, висновком експерта Кременчуцького міжрайонного відділення Обласного бюро СМЕ ДОЗ Полтавської облдержадміністрації №62 від 24-25.01.2019 року встановлено, що зазначений свідком ОСОБА_27 механізм отримання потерпілою ОСОБА_5 тілесних ушкоджень не відповідає об`єктивним даним, отриманим при судово-медичній експертизі ОСОБА_5 .
		Слід зазначити, що згідно з протоколами проведення слідчих експериментів від 16.12.2019 року свідок ОСОБА_31 показала, що влітку 2017 року вона бачила конфлікт між ОСОБА_8 та подружжям ОСОБА_11 . При цьому ОСОБА_8 правою рукою штовхнув ОСОБА_5 , від чого вона впала на асфальт. На захист своєї дружини ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_8 . Проте ОСОБА_8 схопив двома руками ОСОБА_6 за обидві руки та відштовхнув від себе. Від цього ОСОБА_6 впав на асфальт. Після події обличчя ОСОБА_5 було в крові. (т.1 а.с. 216-229).
		Свідок ОСОБА_31 не змогла пояснити суду причини розбіжності в її показаннях щодо механізму отримання тілесних ушкоджень потерпілими подружжям ОСОБА_11 , наданих суду в судовому засіданні та наданих слідчому при проведенні слідчого експерименту. 
		За таких обставин суд оцінює надані в судовому засіданні показання свідка ОСОБА_30 щодо механізму отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень як неправдиві, направлені на уникнення ОСОБА_29 відповідальності за скоєні ним злочини.
		Аналізуючи надані суду показання всіх очевидців події, суд встановив, що до безпосередньої зустрічі ОСОБА_8 з подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_5 останні не мали тілесних ушкоджень, а кров на обличчі ОСОБА_5 з`явилася після цієї зустрічі. Сам ОСОБА_8 визнав, що наніс ОСОБА_6 два удари в обличчя. Таким чином суд вважає, що органи досудового розслідування правильно встановили місце і час отримання потерпілими тілесних ушкоджень саме 17.07.2017 року о 18 год. 40 хв. біля будинку №69 по вул. Республіканській в м. Кременчук.
		Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12  дружина обвинуваченого, ОСОБА_10  тесть обвинуваченого, ОСОБА_32  кума тещі обвинуваченого ОСОБА_33 дали суду показання, що між ними та сусідами сім`єю ОСОБА_11 здавна склалися неприязні стосунки. ОСОБА_12 була очевидцем лише виникнення конфлікту, що стався на подвір`ї будинку за місцем їх мешкання 17.07.2017 року близько 19 години між її чоловіком ОСОБА_8 та сім`єю ОСОБА_11 . Проте ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_32 не були очевидцями події отримання тілесних ушкоджень потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Про обставини отримання тілесних ушкоджень потерпілими знають зі слів обвинуваченого ОСОБА_8 та сусідів. Позитивно характеризували ОСОБА_8 , вважали, що він не міг побити жінку, а чоловіка міг вдарити лише захищаючись від його нападу.
		Суд критично відноситься к показанням близьких родичів та знайомої обвинуваченого  свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_10 та ОСОБА_34 в частині обставин отримання потерпілими тілесних ушкоджень, оскільки вони не були очевидцями події, знають про обставини події лише з чужих слів, зацікавлені в уникненні обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності. 
		Свідки ОСОБА_35 та ОСОБА_36 також повідомили суду, що мешкають в будинку АДРЕСА_3 . У них склалися добрі стосунки з сусідами сім`єю ОСОБА_37 та негативні стосунки з сім`єю ОСОБА_11 . Проте ОСОБА_35 та ОСОБА_36 не були очевидцями події отримання тілесних ушкоджень потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Про обставини отримання тілесних ушкоджень потерпілими знають зі слів обвинуваченого ОСОБА_8 та сусідів, прізвища яких відмовилися називати.
		З огляду на наведене, суд критично відноситься к показанням свідків ОСОБА_35 та ОСОБА_38 в частині обставин отримання потерпілими тілесних ушкоджень, оскільки вони не були очевидцями події, знають про обставини події лише з чужих слів, зацікавлені в уникненні обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, оскільки мають з ним добрі сусідські стосунки, а при цьому з сім`єю ОСОБА_11 у них склалися тривалі негативні стосунки. 
		Оцінюючи наведені докази, суд вважає встановленим, що 17.07.2017 року ОСОБА_8 заподіяв ОСОБА_5 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я потерпілої, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.122 КК України.
		Крім того суд вважає встановленим, що 17.07.2017 року ОСОБА_8 необережно спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесне ушкодження середньої тяжкості, а тому його дії правильно кваліфіковані за ст.128 КК України ( в ред. станом на 01.07.2020 року з врахуванням положень ч.1 ст.5 КК України).
		Також суд вважає встановленим, що 17.07.2017 року ОСОБА_8 заподіяв умисне легке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_6 , а тому його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.
		Суд вважає, що вина ОСОБА_8 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень не спростовується його твердженнями, що і він теж отримав тілесні ушкодження від вказаної події.
		Відповідно до ст. 49 КК України (в редакції станом на 01.07.2020 року ), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
		1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
		2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
		3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
		На час розгляду справи закінчилися строки давності, протягом яких ОСОБА_8 можливо притягнути до відповідальності за вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ст.128 КК України.
		В ч.2 Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року судам дано роз`яснення, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
		Обвинувачений ОСОБА_8 категорично заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень з нереабілітуючих підстав на підставі ст.49 КК України.
		Відповідно до ч.5 ст. 74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
		З дотриманням положень ч.5 ст.74 КК України суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_8 від покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.125, ст.128 КК України, за закінченням строків давності, встановлених ст.49 цього Кодексу.
		В ст. 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. 
		Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. 
		Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. 
		В ст.17Закону Українивід 23лютого 2006року «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Відповідно до ст.65 КК України, реалізуючі принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд при призначенні покарання ОСОБА_8 за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України, враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, конкретні обставини справи, а саме що злочин вчинений внаслідок стійких неприязних стосунків, які склалися між сусідами. 
		Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має середню-спеціальну освіту, задовільний стан здоров`я, стійки соціальні зв`язки, а саме родину, постійне місце роботи, де позитивно характеризується. Не перебуває на обліку в психіатричному чи наркологічному диспансері.
		Обставин, які в силу ст.66 КК України пом`якшують покарання,  не встановлено 
		Обставин, які в силу ст.67 КК України обтяжують покарання  не встановлено. 
		З огляду на наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України, в межах санкції закону у виді позбавлення волі.
		На підставі ст.75 КК України, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, думку прокурора щодо призначеного покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_8 без відбування покарання, а тому прийняв рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк з покладанням обов`язків, передбачених ч.1, п.2, п.4 ч.3 ст.76 КК України.
		Саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення нових злочинів.
		Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_39 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, та цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди, суд керувався наступними положеннями закону.
		Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		В ст.1166ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. (ст. 1177 ЦК України).
		В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пред`явила копії квитанцій в обґрунтування позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, яка полягає у витратах на лікування, отриманих нею тілесних ушкоджень, на суму 16166,18 грн.
		Дослідивши копії квитанцій, поданих ОСОБА_5 , суд вважає підтвердженими позовні вимоги про заподіяння потерпілій матеріальної шкоди внаслідок вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень в розмірі 3267,18 грн.
		Так, згідно з висновком судово-медичного експерта ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у виді комплексної черепно-лицевої травми, а саме закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, відкритого перелому обох кісток носа, перелому носової перетинки, верхньої щелепи на рівні крайових відділів носової вирізки зі зміщенням, рани спинки носа зліва, а також у виді закритої травми тазу, а саме перелому лівої бокової маси крижі на рівні ІІІ-го куприкового хребця зі зміщенням по ширині та кутовим зміщенням, тому суд вважає обґрунтованими твердження потерпілою ОСОБА_5 про заподіяння їй матеріальної шкоди, пов`язаної з витрати на лікування. Суд вважає, що в поданих потерпілою квитанціях в обґрунтування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, не відносяться до витрат на лікування потерпілої ОСОБА_5 її витрати на придбання води за 10,85 грн., 5 пакетів по 0,4 грн. на загальну суму 2 грн., витрати на благодійні внески 2115,00 грн. Що стосується витрат на оплату товарів/послуг ФОП ОСОБА_40 в розмірі 10750 грн., то зі змісту поданого позову не вбачається, які саме товари чи послуги були оплачені потерпілою, чи призначалися вони саме на забезпечення її лікування від отриманих тілесних ушкоджень, враховуючи, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_40 займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, оптовою торгівлею фармацевтичними товарами, оптовою торгівлею хімічними продуктами, роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах переважено продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, роздрібною торгівлею з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, іншими видами торгівлі поза магазинами, обслуговування напоями, роздрібною торгівлею, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.
		За таких обставин, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності судочинства, оскільки саме на позивача покладається обов`язок подати суду докази в обґрунтування позовних вимог, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, суд вважає доведеним, що внаслідок вчинених ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ст.128, ч.1 ст.122 КК України, потерпілій ОСОБА_5 було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 3267,18 грн. 
		Разом з тим стосовно стягнення моральної шкоди, суд керувався наступними положеннями закону.
		Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Положення ч.4 ст.23ЦК України прямо вказує на те, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана із розміром цього відшкодування.
		Виходячи з положення статті 23 ЦК України, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суду необхідно встановити характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних та фізичних страждань потерпілого, настання негативних змін у його житті, можливість відновлення стану, який мав потерпілий до нещасного випадку чи професійного захворювання.
		Крім того, відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 9 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від31березня 1995року №4«Про судовупрактику всправах провідшкодування моральної(немайнової)шкоди» (із відповідними змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		При визначенні факту спричинення моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок вчинених кримінальних правопорушень, яке встановлено вироком суду, суд вважає доведеним заподіяння моральних страждань потерпілим особам, враховуючи стан їх здоров`я, тяжкість вимушених змін у їх життєвих стосунках, витрачений ними час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. 
		З огляду на наведене, суд виходив із принципу диспозитивності процесу, засад розумності, виваженості та справедливості, врахував матеріальний стан як потерпілих так і обвинуваченого, а тому визнав, що вчиненим злочином потерпілій ОСОБА_5 була спричинена моральна шкода в розмірі 45000 грн., а потерпілому ОСОБА_6 була спричинена моральна шкода в розмірі 6000 грн.
		За таких обставин, цивільні позови потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню.
		Речові докази у справі відсутні.
		В ст. 124 КПК України встановлено порядок розподілу процесуальних витрат. Так, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
		Відповідно до ст. 118 КПК України, до процесуальних витрат відносяться витрати на правову допомогу.
		Як вбачається з матеріалів справи та пояснень потерпілої ОСОБА_5 та її представника адвоката ОСОБА_7 , з липня 2017 року по вересень 2020 року під час досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду в суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_5 понесла документально підтверджені витрати на правову допомогу адвоката ОСОБА_7 в розмірі 5000 грн., які складаються з оплати послуг адвоката за участь в проведенні слідчих та процесуальних дій під час досудового розслідування, підготовки цивільного позову, представництві інтересів потерпілої в суді першої інстанції, його участь в судових засіданнях. (т.1 а.с.108).
		Тому відповідно до положень ст.124 КПК України, при постановленні обвинувального вироку суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_5 процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.
		Враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду справи, суд не вбачає ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжних заходів до набрання вироком законної сили. 
		Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд  
		у х в а л и в :
		ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ст. 128, ч.1 ст.125 КК України.
		Відповідно до положень ч.5 ст.74 КК України, звільнити ОСОБА_8 від покарання за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.125, ст.128 КК України, за закінченням строків давності, встановлених ст.49 цього Кодексу.
		ОСОБА_8 завчинене нимкримінальне правопорушення,передбачене ч.1ст.122КК України,призначити покарання позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 2 роки 6 місяців, поклавши на нього обов`язки відповідно до п.1, п.2 ч.1, п.2, п.4 ч.3 ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 заподіяну кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 3267,18 грн. та моральну шкоду в розмірі 45000 грн.
		Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 заподіяну кримінальним правопорушенням моральну шкоду в розмірі 6000 грн.
		Стягнути з ОСОБА_8 накористь ОСОБА_5  процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.
		Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у строк 30 днів з моменту його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Вручити учасникам процесу копію вироку негайно, після його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, направити копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, ознайомлення з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		Протягом строку апеляційного оскарження учасники судового провадження за їх клопотанням можуть ознайомитись з матеріалами кримінального провадження.
		 
		Суддя Крюківського районного суду 
		м. Кременчука Полтавської області           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...