Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/15727/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора.
Надіслано для оприлюднення: 07.09.2020. Зареєстровано: 09.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 10.09.2020.

Номер судового провадження: 1-кс/760/5263/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52019000000000970

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 760/15727/20
		Провадження № 1-кс/760/5263/20
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 серпня 2020 року           м. Київ
		 
		Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі захисника ОСОБА_3 (свідоцтво КС № 5715/10 від 08.07.2016р. про право на заняття адвокатською діяльністю та договір про надання правової допомоги), прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_3 , подану в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , на постанову від 23.06.2020р. прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження щодо підозрюваних по окремому епізоду та закриття кримінального провадження № 52019000000000970 від 31.10.2019р. за окремим епізодом, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		До Солом`янського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга.
		Подана скарга обґрунтована тим, детектива Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52019000000000970 від 31.10.2019р. за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
		23.06.2020р. постановою прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 закрито кримінальне провадження щодо підозрюваних по окремому епізоду та закриття кримінального провадження № 52019000000000970 від 31.10.2019р. за окремим епізодом. 
		Зокрема, прокурор закрив кримінальне провадження № 52019000000000970 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Крім того, прокурор закрив кримінальне провадження № 52019000000000970 у частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		На думку захисника ОСОБА_3 , рішення прокурора про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 , у зв`язку з невстановленням достатніх підстав для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати, тобто на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України є незаконним і необґрунтованим та таким, що суперечить матеріалам кримінального провадження, оскільки кримінальне провадження в цій частині, зокрема, щодо ОСОБА_5 підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, тому вказана постанова підлягає скасуванню.
		Так, захисник ОСОБА_3 зазначає, що доказами, отриманими в ході досудового розслідування, не зафіксовано достатніх доказів, які б давали підстави стверджувати, що підозрювані ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 діяли з умислом на підбурювання ОСОБА_9 до дачі неправомірної вигоди службовій особі за вчинення нею дій в інтересах того хто дає неправомірну вигоду з використанням наданих службових повноважень. Зокрема, у розмовах, які відбулись між ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 жодного разу не зазначено, що грошові кошти потрібно передати конкретній посадовій особі, вже не кажучи, про те, що вказана особа наділена повноваженнями щодо призначення члена наглядової ради НАК «Нафтогаз України». Слова підозрюваних про те, що ОСОБА_8 є помічником голови Офісу Президента України та про впливовість ОСОБА_5 є нічим іншим як способом введення ОСОБА_9 в оману, як елементу складу злочину передбаченого ст. 190 КК України, та бажанням підозрюваних викликати у ОСОБА_9 стійке переконання та беззастережне розуміння щодо наявних у них можливостей щодо організації призначення його на посаду члена наглядової ради НАК «Нафтогаз України».
		Крім того, захисник зазначив, що в ході досудового розслідування не здобуті будь-які докази, які б підтверджували той факт, що підозрювані, зокрема і ОСОБА_5 , мала умисел на підбурювання ОСОБА_9 до дачі неправомірної вигоди службовій особі. До такого ж висновку прийшов і прокурор у оскаржуваній постанові.
		На думку захисника ОСОБА_3 , вказані вище обставини свідчать про відсутність в діях підозрюваних, в тому числі ОСОБА_5 як об`єктивної так і суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, тому кримінальне провадження в цій частині підлягає закриттю на підставі саме п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у зв`язку з тим, що встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
		Тому, захисник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить скасувати постанову від 23.06.2020р. прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 закрито кримінальне провадження щодо підозрюваних по окремому епізоду та закриття кримінального провадження № 52019000000000970 від 31.10.2019р. за окремим епізодом, оскільки кримінальне провадження, в тому числі і за підозрою ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України підлягає закриттю, у зв`язку з тим, що встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, тобто на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримав подану скаргу, просив її задовольнити в повному обсязі та скасувати оскаржувану постанову.
		Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданої скарги, оскільки висновки, викладені в оскаржуваній постанові відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими. 
		Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження 
		Вислухавши пояснення захисника та прокурора, дослідивши подану скаргу та надані суду матеріали кримінального провадження № 52019000000000970 від 31.10.2019р., слідчий суддя вважає, що скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст.303КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження  рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи.
		Відповідно до ч. 1 ст.284КПК України кримінальне провадження закривається в разі, зокрема якщо: 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; 3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати .
		Однією з форм закінчення досудового розслідування, передбачених ст. 283 КПК України, є закриття кримінального провадження  один з найважливіших актів судочинства, через який забезпечується вирішення вказаного у ст. 2 КПК України завдання охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу. 
		Закриття кримінального провадження можливе лише за наявності хоча б однієї з підстав, вичерпний перелік яких міститься в законі, зокрема, з реабілітуючих підстав, тобто, коли існують обставини закриття кримінального провадження, за якими особа визнається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, відновлюється її добре ім`я, репутація, гідність, а також тягне за собою відшкодування (компенсацію) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
		Зокрема, кримінальне провадження підлягає закриттю, якщо встановлена відсутність у діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України) для закінчення провадження застосовується, коли встановлено, що подія, з приводу якої проводиться розслідування, мала місце, була результатом діянь певної особи, проте це діяння не є кримінальним правопорушенням внаслідок: а) відсутності хоча б одного з елементів складу правопорушення (об`єкта, суб`єкта, об`єктивної та суб`єктивної сторін); б) непричетності особи до кримінального правопорушення. 
		Також кримінальне провадження підлягає закриттю якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані всі можливості їх отримати (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК). 
		За недоведеністю участі підозрюваного в учиненні кримінального правопорушення провадження може бути закритим у випадку, коли особа була притягнута як підозрювана у цьому провадженні, але в ході подальшого розслідування слідчий, прокурор дійшов висновку, що зібраних ним доказів недостатньо для обвинувачення і всі можливості для збирання додаткових доказів вичерпані. Недоведеність участі підозрюваного в учиненні кримінального правопорушення як підстава закриття провадження рівноцінна за своїми правовими наслідками закриттю провадження за іншими реабілітуючими підставами. Це рішення повністю реабілітує особу і не дає приводу вважати її залишеною під підозрою. Закриття кримінального провадження за вказаною підставою залишає злочин, кримінальний проступок нерозкритим, і у зв`язку з цим слідчий, прокурор зобов`язаний застосувати всі заходи щодо встановлення осіб, які його вчинили.
		Під час розгляду скарг на постанову прокурора про закриття кримінального провадження підлягають врахуванню положення ч. 2 ст. 9 КПК України, яка встановлює, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. 
		Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності. Недотримання відповідних вимог зумовлює прийняття рішень про скасування постанов прокурора.
		В ході судового розгляду скарги встановлено, що детектива Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 52019000000000970 від 31.10.2019р. за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
		23.06.2020р. постановою прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 закрито кримінальне провадження щодо підозрюваних по окремому епізоду та закрито кримінальне провадження № 52019000000000970 від 31.10.2019р. за цим епізодом. 
		Зокрема, прокурор закрив кримінальне провадження № 52019000000000970 у частині за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Крім того, прокурор закрив кримінальне провадження № 52019000000000970 за епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Вказана постанова обґрунтована тим, що прокурор проаналізувавши матеріали кримінального провадження і здобуті під час досудового дослідження докази, прийшов до висновку, що у кримінальному провадженні не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати по епізоду вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
		Так, прокурор зазначив, що за змістом повідомленої у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 підозри за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, останні підозрюються в тому, що діючи за попередньою змовою групою осіб підбурювали ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди службовій особі - Керівнику Офісу Президента України за вчинення ним в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища, зокрема за вчинення дій щодо призначення ОСОБА_9 на посаду члена наглядової ради НАК «Нафтогаз Україна».
		Проаналізувавши в оскаржуваній постанові показання свідків та інші докази, здобуті в тому числі і під час проведення оперативно-розшукових заходів і негласних слідчих (розшукових) дій, прокурор прийшов до висновку, що в них не зафіксовано достатніх доказів, які б давали підстави стверджувати, що підозрювані ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 діяли з умислом на підбурювання ОСОБА_9 до дачі неправомірної вигоди службові особі за вчинення нею в дій в інтересах того хто дає неправомірну вигоду з використанням наданих службових повноважень. У розмовах, які відбулись між ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 жодного разу не зазначено, що грошові кошти потрібно передати конкретній посадовій особі, вже не кажучи, що про те вказана особа наділена повноваженнями щодо призначення члена наглядової ради НАК «Нафтогаз України». Слова підозрюваних про те, що ОСОБА_8 є помічником голови Офісу Президента України та про впливовість ОСОБА_5 є нічим іншим як способом введення ОСОБА_9 в оману, як елементу складу злочину передбаченого ст. 190 КК України, та бажанням підозрюваних викликати у ОСОБА_9 стійке переконання та беззастережне розуміння щодо наявних у них можливостей щодо організації призначення його на посаду члена наглядової ради НАК «Нафтогаз України».
		Таким чином, прокурор в оскаржуваній постанові прийшов до висновку, що за час досудового розслідування достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України в суді за стандартом доказування «винуватість поза розумним сумнівом» не встановлено з наведених вище мотивів, кримінальне провадження щодо підозрюваних у частині повідомленої підозри за ч. 2 ст.15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст.369 КК України підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України (не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати).
		Крім цього, прокурор в оскаржуваній постанові зазначив, що до розмов, між ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , які були оцінені стороною обвинувачення як підбурювання до дачі неправомірної вигоди службовій особі за попередньою змовою групою осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використання службового становища, будь-які інші особи не причетні, тому кримінальне провадженні в частині правової кваліфікації за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
		Відповідно до п. 18 ч. 1 ст.3КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
		Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
		Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з`ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
		Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.
		Слідчий суддя, проаналізувавши вказані прокурором в оскаржуваній постанові від 23.06.2020р. підстави для закриття кримінального провадження щодо підозрюваних по окремому епізоду та закриття кримінального провадження № 52019000000000970 від 31.10.2019р. за окремим епізодом, приходить до висновку, що доводи захисника ОСОБА_3 знайшли своє підтвердження.
		Так, відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 27 та ч. 3 ст. 369 КК України встановлюється кримінальна відповідальність за підбурювання за попередньої змовою групою осіб до пропозиції чи обіцянки службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При цьому дії за вчинення чи не вчинення яких надається неправомірна вигода мають входити до компетенції службової особи.
		Склад злочину  це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. У кожному складі злочину виділяють його елементи. Ними є:об`єкт злочину, об`єктивна сторона злочину (їх сукупність називають об`єктивними ознаками складу), суб`єкт і суб`єктивна сторона злочину (вони в сукупності називаються суб`єктивними ознаками складу). У своїй єдності ці об`єктивні і суб`єктивні ознаки й утворюють склад злочину.
		Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 369 КК України характеризується трьома альтернативними діями: пропозицією надати неправомірну вигоду; обіцянкою надати неправомірну вигоду; наданням такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Суб`єктивна сторона складу злочину з правовою кваліфікацією передбаченою ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України характеризується наявністю лише прямого умислу при чому особа, яка вчиняє такі дії усвідомлює, що підбурює особу до пропозиції, обіцянки чи надання такої вигоди саме службовій особі за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Відсутність такого усвідомлення виключає кваліфікацію за ст. 369 КК України.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження підлягає закриттю якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, а саме  коли особа була притягнута як підозрювана у цьому провадженні, але в ході подальшого розслідування слідчий, прокурор дійшов висновку, що зібраних ним доказів недостатньо для обвинувачення і всі можливості для збирання додаткових доказів вичерпані.
		Таким чином, закриття кримінального провадження за вказаною підставою залишає злочин, в даному випадку, правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України нерозкритим, і у зв`язку з цим орган досудового розслідування зобов`язаний застосувати всі заходи щодо встановлення осіб, які його вчинили.
		На думку слідчого судді, висновки до яких прийшов прокурор в оскаржуваній постанові є такими, що протирічать фактичним обставинам, встановленим в ході досудового розслідування.
		Так, прокурор в оскаржуваній постанові прийшов до висновку, що до розмов, між ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , які були оцінені стороною обвинувачення як підбурювання до дачі неправомірної вигоди службовій особі за попередньою змовою групою осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду дій з використання службового становища, будь-які інші особи не причетні, тому саме кримінальне провадженні в частині правової кваліфікації за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України, у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
		Тобто, прокурор встановивши факти відсутності всіх необхідних складових елементів об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, закрив за цим епізодом кримінальне провадження, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України.
		Разом з тим, закривши провадження щодо кожного з підозрюваних, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпанням можливостей їх отримати, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, прокурор допустив протиріччя встановленим до цього ж ним обставинам, а саме в постанові не вказано, чому якщо у встановленій події в діянні відсутній склад будь-якого злочину, як, на думку прокурора, взагалі можливе доказування вини будь-яких осіб у такій події. Оскаржувана постанова не містить мотивів такого прийнятого рішення.
		Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.). 
		Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини»(Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
		Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що винесена прокурором постанова від 23.06.2020р. про закриття кримінального провадження не відповідає засадам кримінального провадження, передбаченим ст.ст. 2, 9 КПК України, тому слідчий суддя вважає, що скарга захисника ОСОБА_3 ,подана вінтересах підозрюваної ОСОБА_5  підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
		Керуючись ст.ст.2, 3, 9, 40, 84, 91, 110, 223,284, 303,304,307,309 КПК України, слідчий суддя, -
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Скаргу захисника ОСОБА_3 ,подану вінтересах підозрюваної ОСОБА_5   задовольнити.
		Постанову від 23.06.2020р. прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження щодо підозрюваних по окремому епізоду та закриття кримінального провадження № 52019000000000970 від 31.10.2019р. за окремим епізодом  скасувати.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Слідчий суддя:             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...