Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/11230/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.09.2020.
Дата набрання законної сили: 26.08.2020
Номер судового провадження: 61-22233ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                     
		Іменем України
		 
		26 серпня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 357/11230/18
		провадження № 61-22233св 19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В.,
		суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач), 
		Яремка В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші»,
		відповідачі: ОСОБА_1 , державний реєстратор Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Міхачов В`ячеслав Анатолійович, Товариство з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» на постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» (далі - ТОВ Агрофірма «Матюші», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Міхачова В. А. (далі - державний реєстратор Міхачов В. А.), Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» (далі - ТДВ «Шамраївський цукровий завод» про визнання недійсним договору оренди землі, правочину щодо дострокового розірвання договору оренди землі, та скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
		 
		На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 06 серпня 2014 року між ТОВ Агрофірма «Матюші» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивачеві передано у користування земельну ділянку площею 2,0951 га, кадастровий номер 3220483500:03:004:0050, терміном на 10 років, розташовану у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, який зареєстровано державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області 07 лютого 2015 року за № 19173853. 
		 
		14 лютого 2018 року від ОСОБА_1 на адресу ТОВ Агрофірма «Матюші» надійшло повідомлення про розірвання договору оренди землі на підставі пункту 33 договору, з посиланням на неналежне виконанням ТОВ Агрофірма Матюші» зобов`язань щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2016-2017 роки.
		 
		На підставі повідомлення ОСОБА_1 про розірвання укладеного договору оренди землі, 17 лютого 2018 року державний реєстратор Міхачов В. А. прийняв рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Матюші» на належну на праві власності ОСОБА_1 земельну ділянку. 
		 
		З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно товариству стало відомо, що 19 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» укладено договір оренди землі, відповідно до якого ТДВ «Шамраївський цукровий завод» передано у користування земельну ділянку площею 2,0951 га, кадастровий номер 3220483500:03:004:0050, розташовану на території Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, який зареєстровано державним реєстратором Міхачовим В. А. 05 січня 2018 року. 
		 
		Посилаючись на те, що ТОВ Агрофірма «Матюші» належним чином виконала обов`язок за укладеним з ОСОБА_1 договором оренди від 06 серпня 
		2014 року щодо сплати орендної плати за 2016-2017 роки, а тому у 
		ОСОБА_1 були відсутні підстави для одностороннього розірвання договору оренди від 06 серпня 2014 року, позивач просив визнати недійсним вчинений ОСОБА_1 односторонній правочин щодо розірвання договору оренди 
		від 06 серпня 2014 року, скасувати рішення про державну реєстрацію припинення права оренди від 17 лютого 2018 року; визнати недійсним договір оренди землі від 19 лютого 2018 року, укладений між ОСОБА_1 і ТДВ «Шамраївський цукровий завод», та скасувати рішення про його державну реєстрацію.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2019 року у задоволенніпозову ТОВ Агрофірма «Матюші» відмовлено. 
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав належних та достовірних доказів на підтвердження виплати у 2016-2017 роках орендної плати ОСОБА_1 на виконання пункту 6 договору оренди землі від 06 серпня 2014 року в частині оранки, культивації та обмолоту на присадибних ділянках та інших визначених у цьому пункті зобов`язань, які є складовими орендної плати, чим істотно порушив умови договору, а тому  ОСОБА_1 правомірно, розірвав його в односторонньому порядку, відповідно до умов договору. Умовами договору не передбачено конкретний спосіб його розірвання в односторонньому порядку, а тому дії ОСОБА_1  щодо направлення орендарю повідомлення про його розірвання є правомірними. Суд не прийняв до уваги надані позивачем відомості про виплату орендної плати з огляду на те, що вони не містять обов`язкових реквізитів цього первинного документу, та не відповідають вимогам, які застосовуються при відображенні обліку операцій при нарахуванні та виплаті орендної плати, відповідно до Методичних рекомендацій Міністерства аграрної політики України про бухгалтерський облік операцій з розрахунків з власниками земельних та майнових паїв; у відомостях відсутні дати проведення виплат та посилання на договір оренди від 06 серпня 2014 року; підписи у відомостях від імені ОСОБА_1 різняться, що викликає сумніви у їх дійсності, а тому надані позивачем документи не підтверджують належне виконання ТОВ Агрофірма «Матюші» зобов`язань щодо сплати орендної плати ОСОБА_1 . Суд відхилив посилання представника позивача на те, що визначені в пункті 6 договору оренди додаткові послуги (оранка, культивація та обмолот на присадибній ділянці) повинні були надаватися за наявності письмового звернення ОСОБА_1 , вказавши, що виконання умов зазначеного пункту договору залежало виключно від волевиявлення ТОВ Агрофірма «Матюші». Оскільки станом на 19 лютого 2018 року ОСОБА_1 не був обтяжений договірними відносинами з позивачем, суд дійшов до висновку, що укладення ним договору оренди спірної земельної ділянки з ТДВ «Шамраївський цукровий завод» та його державна реєстрація є правомірними та були здійснені відповідно до вимог чинного законодавства. 
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року апеляційну скаргу ТОВ Агрофірма «Матюші» задоволено частково, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ТОВ Агрофірма «Матюші».
		 
		Визнано недійсним, вчинений ОСОБА_1 правочин щодо розірвання в односторонньому порядку договору оренди, укладеного 06 серпня 2014 року між ОСОБА_1 і ТОВ Агрофірма «Матюші», оформлений письмовим повідомленням ОСОБА_1 від 14 лютого 2018 року.
		 
		Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 19 лютого 2018 року між ОСОБА_1 і ТДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо земельної ділянки площею 2,0951 га, кадастровий номер 3220483500:03:006:0011.
		 
		Вирішено питання розподілу судових витрат.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки є систематична (два та більше випадків) несплата орендарем орендної плати, що є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за використання належної йому земельної ділянки. Суд першої інстанції помилково відхилив надані суду докази на підтвердження виплати  ОСОБА_1 орендної плати за 2016 рік та 2017 рік, зокрема відомості про виплату орендної плати за 2016 рік в натуральній формі (крупа гречана, зерно пшениці, кукурудза, цукор, олія) на суму 4 960,00 грн та виплату орендної плати за 2017 рік у грошовій формі у розмірі 14 000,00 грн. Вказані відомості належним чином засвідчені, містять інформацію про особу платника та отримувача, призначення виплат, рік та місяць виплати, розмір орендної плати, отримання орендної плати підтверджується підписами відповідача, неналежність яких не спростовано відповідачем, а тому зазначені відомості є належними, допустимими та достовірними доказами у розумінні статей 77-80 ЦПК України. Заперечуючи отримання орендної плати, ОСОБА_1 не надав відповідних доказів, не спростував належність йому підпису у наданих позивачем відомостях про отримання ним орендної плати, клопотань про призначення судової почеркознавчої експертизи не заявляв. Помилковим є і висновок суду першої інстанції про не виконання позивачем передбачених пунктом 6 умов договору оренди землі, зокрема щодо оранки, культивації та обмолоту на присадибній ділянці ОСОБА_1 , оскільки у матеріалах справи відсутні докази наявності у ОСОБА_1 присадибної ділянки. Встановивши, що ТОВ Агрофірма «Матюші» належним чином виконувала зобов`язання по сплаті орендної плати за 2016-2017 роки, що у позивача відсутня заборгованість по виплаті орендної плати ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов до висновку про незаконність одностороннього розірвання договору оренди ОСОБА_1 , та подальше укладення ним договору оренди спірної земельної ділянки з ТДВ «Шамраївський цукровий завод», а тому вважав обґрунтованими позовні вимоги ТОВ Агрофівма «Матюші» про визнання недійсними одностороннього правочину щодо розірвання договору оренди землі та договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод». Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування рішень державного реєстратора про припинення права оренди спірної ділянки за ТОВ Агрофівма «Матюші» та про реєстрацію права оренди за ТДВ «Шамраївський цукровий завод», апеляційний суд вважав, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом скасування рішення державного реєстратора, яке із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпало свою дію, не грунтується на законі і не призведе до поновлення його прав (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18). Апеляційний суд також вказав на недоречність посилань суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, викладені у постановах 
		від 27 червня 2018 року у справі № 614/805/16-ц та від 13 лютого 2019 року у справі № 335/8855/15-ц, оскільки вони ухвалені у справах за інших фактичних обставин. 
		 
		Узагальнені доводи касаційної скарги та позицій інших учасників справи
		 
		У грудні 2019 року до касаційного суду надійшла касаційна скарга ТОВ Агрофірма «Матюші», у якій заявник просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог товариства про скасування рішень державного реєстратора, та ухвалити у цій частині нове судове рішення про задоволення зазначених вимог, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про скасування оскаржуваних рішень державного реєстратора Міхачова В. А. з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту, посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові 
		від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, оскільки вона ухвалена у справі за інших фактичних обставин. Вказував на те, що аналіз частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави вважати, що такий спосіб захисту, як вимога про скасування рішення про державну реєстрацію, прямо передбачено зазначеною нормою. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду про недійсність правочину не зумовлює виникнення обов`язку скасування рішення про державну реєстрацію права власності на відповідний об`єкт, що узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах 
		від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16, від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16, 
		від 05 грудня 2018 року у справі № 815/2072/17, від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц. Крім того, зазначав, що неправильне вирішення справи у зазначеній частині призвело до невірного розподілу судових витрат, які були стягнуті з відповідачів лише частково (50 процентів).
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції 
		 
		15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року 
		№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України). 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами. 
		 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Рішення суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог ТОВ Агрофірма «Матюші» про визнання недійсним договору оренди землі та правочину щодо дострокового розірвання договору оренди не оскаржується, а тому в касаційному порядку в цій частині не переглядається.
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій 
		 
		ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,0951 га, кадастровий номер 3220483500:03:004:0050, що розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля).
		 
		06 серпня 2014 року між ТОВ Агрофірма «Матюші» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до якого позивачу передано у користування терміном на 10 років земельну ділянку площею 2,0951 га, кадастровий номер 3220483500:03:004:0050, розташовану у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, який зареєстровано державним реєстратором реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області 07 лютого 2015 року за № 19173853.
		 
		14 лютого 2018 року від ОСОБА_1 на адресу ТОВ Агрофірма «Матюші» надійшло повідомлення про розірвання укладеного між ними договору оренди від 06 серпня 2014 року на підставі пункту 33 договору, з посиланням на неналежне виконанням ТОВ Агрофірма «Матюші» зобов`язань щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2016-2017 роки. 
		 
		На підставі зазначеного повідомлення, 17 лютого 2018 року державний реєстратор Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Міхачов В. А. прийняв рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Матюші» на спірну земельну ділянку, індексний номер 39732725. 
		 
		19 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ТДВ «Шамраївський цукровий завод» укладено договір оренди землі, відповідно до якого ТДВ «Шамраївський цукровий завод» передано у користування земельну ділянку площею 2,0951 га, кадастровий номер 3220483500:03:004:0050, розташовану на території Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, який зареєстровано державним реєстратором Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Міхачовим В. А. 05 січня 
		2018 року, індексний номер 40006032. 
		 
		Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
		 
		Відповідно до частини першої статті 4 ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		 
		Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		За змістом цієї норми, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
		 
		Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в частині другій статті 16 ЦК України. 
		 
		Зі змісту частини третьої статті 16 ЦК України убачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		 
		У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист. 
		 
		ТОВ Агрофірма «Матюші» в обгрунтування позовних вимог про скасування рішень державного реєстратора щодо державної реєстрації припинення права ТОВ Агрофірма «Матюші» оренди та державної реєстрації права ТДВ «Шамраївський цукровий завод» оренди спірної земельної ділянки, посилається на порушення його прав як дійсного орендаря зазначеної земельної ділянки. 
		 
		Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. 
		 
		Положення про необхідність державної реєстрації права оренди земельної ділянки закріплене також і в частині п`ятій статті 6 Закону України «Про оренду землі».
		 
		Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (зараз і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державній реєстрації підлягає право постійного користування та право оренди земельної ділянки.
		 
		Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
		 
		Рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (див. пункт 5.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18). Проте у випадку, коли заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про проведену державну реєстрацію права також не є належним способом захисту прав позивача.
		 
		Зазначеного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі 367/2022/15-ц (провадження 
		№ 14-376цс18). 
		 
		Ураховуючи наведене, апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - скасування рішення державного реєстратора, яке вичерпало свою дію, не веде до поновлення його прав, а тому є неналежним способом захисту.
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції необгрунтовано застосував до спірних правовідносин правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2018 року у справі 
		№ 915/127/18, оскільки вона ухвалена у справі за інших фактичних обставин є неспроможними, оскільки зазначений правовий висновок висловлений щодо правовідносин, які виникли при державній реєстрації прав на нерухоме майно, що є предметом розгляду у зазначеній справі.   
		 
		Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду щодо установлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження та оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, які їх обгрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України Верховний Суд не повноважний встановлювати нові обставини та здійснювати переоцінку доказів.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Узагальнюючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що апеляційний суд правильно визначив характер правовідносин та застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам. Оскаржуване судове рішення є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ТОВ Агрофірма «Матюші». 
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» залишити без задоволення.
		 
		Постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року залишити без змін.
		 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                   О. В. Ступак
		Судді:                                                                                              І. Ю. Гулейков
		С. О. Погрібний
		Г. І. Усик
		В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...