Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 11.09.2020.
Дата набрання законної сили: 03.09.2020
Номер судового провадження: 11-12сап20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		03 вересня 2020 року
		м. Київ
		Провадження № 11-12сап20
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		головуючого судді Князєва В. С.,
		судді-доповідача Анцупової Т. О.,
		суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
		за участю: 
		секретаря судового засідання Яроша Д. В.,
		представника скаржника - Мадорського Ю. В.,
		представника відповідача - Цуцкірідзе І. Л.,
		розглянувши в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 05 грудня 2019 року № 3363/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19,
		УСТАНОВИЛА:
		Процедура
		1. У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, у якій просив скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 05 грудня 2019 року № 3363/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19 про притягнення судді Артемівського районного суду міста Луганська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
		2. На обґрунтування скарги ОСОБА_1 вказав на те, що оскаржуване рішення ВРП від 05 грудня 2019 року № 3363/0/15-19 є протиправним та підлягає скасуванню.
		Скаржник вважає, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відсутні, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку.
		Також, на переконання скаржника, ВРП при прийнятті оскаржуваного рішення було допущено низку процесуальних порушень.
		3. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 14 лютого 2020 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 05 грудня 2019 року № 3363/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19.
		4. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 березня 2020 року призначила розгляд справи у судовому засіданні.
		5. 12 березня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив, у якому вона просить залишити скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення ВРП від 05 грудня 2019 року № 3363/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19 про притягнення судді Артемівського районного суду міста Луганська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» - без змін.
		6. 06 травня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		7. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 травня 2020 року зазначену заяву ВРП задовольнила.
		Фактичні обставини, встановлені судом
		8. Указом Президента України від 12 червня 1996 року № 420/96 ОСОБА_1 призначений строком на п'ять років на посаду судді Артемівського районного суду міста Луганська, Постановою Верховної Ради України від 07 червня 2001 року № 2520-III обраний суддею цього суду безстроково.
		9. До ВРП 08 листопада 2018 року за вхідним № 9423/0/8-18 надійшло звернення Служби безпеки України (далі - СБУ) від 06 листопада 2018 року, у якому вказано, що під час оперативно-службової діяльності отримано інформацію про вчинення суддею Артемівського районного суду міста Луганська ОСОБА_1 дій, що можуть порочити звання судді і підривати авторитет правосуддя.
		10. У зверненні зазначалось, що згідно з отриманою інформацією ОСОБА_1 з 2014 року по 2018 рік постійно перебував на тимчасово окупованій території у місті Луганську, де у квітні 2017 року був затриманий правоохоронними органами так званої ЛНР як адвокат-посередник під час отримання неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США від свого клієнта - Луганської республіканської клінічної лікарні за закриття кримінальної справи. Під час допиту повністю визнав свою провину. У листопаді 2017 року так звану кримінальну справу стосовно судді ОСОБА_1 було закрито та звільнено його з-під арешту. Вказана інформація перевіряється слідчим підрозділом УСБУ ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015130000000030 від 04 лютого 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 258-3 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
		Також у повідомленні СБУ зазначено, що, за даними Державної прикордонної служби України, ОСОБА_1 02 липня 2018 року в'їхав до України через пункт пропуску «Гоптівка» у Харківській області. 
		Крім того, вказувалось, що суддя ОСОБА_1 з 2014 року по 2018 рік не звертався до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області у встановленому законом порядку з метою прикріплення до Рубіжанського міського суду Луганської області. У зв'язку із поданням суддею ОСОБА_1 заяви про звільнення у відставку СБУ просила вжити заходів реагування відповідно до вимог чинного законодавства.
		11. Ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП від 22 грудня 2018 року № 3992/2дп/15-18 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Артемівського районного суду міста Луганська ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).
		12. Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19 суддю Артемівського районного суду міста Луганська ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення.
		13. Під час розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата ВРП установила таке.
		14. На офіційному веб-порталі «Судова влада України» міститься інформація такого змісту: «З метою збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду роботу Артемівського районного суду міста Луганська припинено у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя із-за бойових дій, що відбуваються в районі розташування суду. Згідно з розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Артемівському районному суду міста Луганська, здійснюється Білокуракинським районним судом Луганської області».
		15. Рішенням Ради суддів України від 23 грудня 2014 року № 76 судді Артемівського районного суду міста Луганська були тимчасово прикріплені до штату суддів Рубіжанського міського суду Луганської області. 
		16. Рішенням ВРП від 25 січня 2018 року № 182/0/15-18 припинено роботу судів у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, у тому числі й Артемівського районного суду міста Луганська.
		17. З листа Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) від 05 вересня 2018 року № 21-4850/18 вбачається, що ОСОБА_1 до Комісії із заявою про прикріплення до іншого суду того самого рівня в іншій місцевості у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, проведенням антитерористичної операції або іншими надзвичайними обставинами не звертався. Рішення щодо прикріплення вказаного судді до іншого суду того самого рівня в іншій місцевості ВККС не приймалося.
		18. 07 червня 2018 року ВККС було призначено кваліфікаційне оцінювання та визначено графік проведення іспитів для 2188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема і судді ОСОБА_1 Для складання кваліфікаційного іспиту 27 серпня 2018 року суддя ОСОБА_1 не з'явився. 
		19. На офіційному веб-сайті ВККС містилась інформація такого змісту: «До уваги окремих суддів, які не з'явилися на кваліфікаційне оцінювання. Інформуємо, що 15 суддів судів, розташованих на території Донецької та Луганської областей, які припинили роботу, не повідомили Комісію про причини неявки на кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді. Просимо вказаних суддів до 10 червня 2019 року направити пояснення та документи, що можуть вказувати про поважність причин такої неявки». У вказаному списку зазначено і суддю ОСОБА_1
		20. Рішенням ВККС від 20 грудня 2018 року № 302/пс-18 було відмовлено у внесенні подання щодо відрядження до Кегичівського районного суду Харківської області судді Артемівського районного суду міста Луганська ОСОБА_1, підставами для відмови стало те, що останній у період з 2014 по 2018 роки не здійснював судочинство, а також, що під час дослідження питання про відрядження судді в мережі «Інтернет» було виявлено інформацію, що ОСОБА_1, працюючи адвокатом, маючи майже 20-річний стаж роботи суддею, був затриманий за одержання хабаря.
		21. Оцінюючи зазначені дії судді ОСОБА_1 як такі, що містять ознаки дисциплінарного проступку, Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку про неналежну поведінку судді ОСОБА_1, а також наявність підстав вважати, що ним вчинено дії, які порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя.
		22. За висновками Другої Дисциплінарної палати ВРП з моменту припинення роботи Артемівського районного суду міста Луганська суддею ОСОБА_1 не вживались жодні дії, спрямовані на виконання обов'язків судді України. Крім того, як було встановлено, ОСОБА_1 до ТУ ДСА в Луганській області у встановленому Законом порядку, з метою прикріплення до Рубіжанського міського суду Луганської області не звертався, до ВККС для проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді не з'являвся, про причини неявки не повідомляв, що, на переконання Другої Дисциплінарної палати ВРП, свідчить про відмову від такого оцінювання. Нездійснення суддею ОСОБА_1 правосуддя упродовж 2014-2018 років, а також відомості, розміщені в мережі «Інтернет», стали підставою для відмови Комісії у внесенні подання щодо відрядження його до іншого суду. Обіймаючи посаду судді Артемівського районного суду міста Луганська, суддя ОСОБА_1 фактично з 2014 року самоусунувся від виконання професійних обов'язків судді.
		Згідно з матеріалами дисциплінарної справи, Дисциплінарною палатою ВРП під час здійснення перевірки скарги СБУ було враховано відомості, розміщені на сайті «Донецкие новости, региональный портал Донбасса» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1, де розміщено таку інформацію (мовою оригіналу) «ІНФОРМАЦІЯ_2», у якій, зокрема, зазначено: «В апреле 2017 года с поличным при получении взятки в суме 3 тыс. долл. был задержан адвокат-посредник ОСОБА_1, который сопровождал в деле подозреваемых. Взятку он получил от свого клиента - сотрудника «Луганской республиканской клинической больницы» ОСОБА_2 за прекращение в отношении него уголовного дела, возбужденного по факту хищения гуманитарной медицинской помощи, поступившей из России. Это представлено на кадрах, сделанных скрытой камерой в период передачи денег». «Мне вообще-то нужно 4 тыс. долл., но ладно, три. У нас разговор таков: в отношении вас вообще прекратят, и ничего не будет. Я же за это деньги беру. И со следователем я ничего решать не буду, а с кем я буду решать - это мои проблемы. Уголовное дело возбуждено по факту хищения медикаментов. Есть целый ряд людей, которые допрошены в качестве подозреваемых, и вы в том числе. Я судьей отработал 20 лет. Единственная просьба - вы поменьше распространяйтесь», - говорит ОСОБА_1 на видеосъемке, добавляя, что со «следователем» ОСОБА_3 договоренность о закрытии дела есть при условии поступления денег».
		Ця інформація підтверджувалась відеороликом тривалістю 16 хвилин 8 секунд за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3.
		23. У зв'язку із зазначеним Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, наслідком якого є притягнення судді до дисциплінарної відповідальності з підстав, визначених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду).
		24. При цьому твердження ОСОБА_1, що йому важко згадувати події, які мали місце під час (як стверджує суддя) його перебування у підвалах та слідчому ізоляторі так званої ЛНР, Друга Дисциплінарна палата ВРП відхилила, оскільки скаржник відмовився надати більш детальні пояснення щодо зазначених у скарзі обставин, вказавши, що усі його доводи викладені у письмових поясненнях. Жодних доказів, крім загальних та нелогічних пояснень, які б спростовували доводи звернення СБУ, суддею не надано.
		25. Посилання ОСОБА_1 на те, що його змушували вчиняти провокації щодо лікарів Луганської республіканської клінічної лікарні, Дисциплінарною палатою також не взято до уваги, оскільки на засіданні Другої Дисциплінарної палати ВРП суддя ОСОБА_1 не міг відповісти: хто, як та до яких дій щодо провокації лікарів його примушував. При цьому суддя ОСОБА_1 підтвердив, що на відео, розміщеному в мережі «Інтернет», зафіксовано саме його.
		26. Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що допущені суддею ОСОБА_1 порушення, а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, слід кваліфікувати, як істотний дисциплінарний проступок, за який передбачено дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді з підстави, передбаченої пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
		27. Під час обрання дисциплінарного стягнення стосовно судді ОСОБА_1 Другою Дисциплінарною палатою ВРП враховано очевидний характер порушень, а також, що встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини свідчать про неналежне ставлення судді до виконання своїх обов'язків.
		28. 21 жовтня 2019 року до ВРП надійшла скарга ОСОБА_1 на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
		29. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРП від 21 жовтня 2019 року доповідачем щодо вказаної скарги визначено члена ВРП ОСОБА_4
		30. Член ВРП ОСОБА_4 за результатами проведеної перевірки дійшов висновку про необґрунтованість скарги судді Артемівського районного суду міста Луганська ОСОБА_1 та відсутність підстав для скасування рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19 (висновок від 26 листопада 2019 року).
		31. 05 грудня 2019 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_1, ВРП прийняла рішення № 2453/2дп/15-19, яким залишила без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19 «Про притягнення судді Артемівського районного суду міста Луганська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».
		32. У цьому рішенні ВРП погодилася з висновками її дисциплінарного органу, що дії судді ОСОБА_1, який, будучи суддею Артемівського районного суду міста Луганська, з моменту припинення діяльності суду не вчинив жодних дій, спрямованих на здійснення правосуддя, а вирішив працювати адвокатом на території так званої ЛНР, де в квітні 2017 року був затриманий так званими правоохоронними органами ЛНР при отриманні неправомірної вигоди від свого клієнта - співробітника Луганської республіканської клінічної лікарні за закриття кримінальної справи, свідчать про вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.
		ВРП окремо підкреслила, що застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.
		33. Вважаючи рішення ВРП від 05 грудня 2019 року № 2453/2дп/15-19 протиправним, ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою на це рішення.
		Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог
		34. У скарзі на рішення ВРП від 05 грудня 2019 року № 2453/2дп/15-19 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19 про притягнення судді Артемівського районного суду міста Луганська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» скаржник зазначає, що вказане рішення ВРП не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.
		35. Зокрема, скаржник зауважує, що при ухваленні оскаржуваного рішення ВРП було порушено вимоги частини першої статті 49 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), оскільки розгляд скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19 було проведено за його відсутності. При цьому він подавав 26 листопада 2019 року заяву про відкладення розгляду скарги.
		36. Скаржник наголошує, що член Першої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_8 брав участь у здійсненні дисциплінарного провадження, за результатами якого прийнято рішення від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19 про притягнення судді Артемівського районного суду міста Луганська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а також брав участь у розгляді скарги на це рішення, що свідчить про його упередженість.
		Члени ВРП ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 не підписали рішення, прийняте за результатом розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню на підставі порушення вимог процесуального законодавства України.
		Також скаржник зазначає, що при прийнятті рішення ВРП від 05 грудня 2019 року № 3363/0/15-19 були порушені вимоги частини восьмої статті 51 Закону № 1798-VIII, оскільки члени ВРП ОСОБА_5 та ОСОБА_7 брали участь в ухваленні рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19, яке було ним оскаржене.
		37. Скаржник зазначає, що від виконання обов'язків судді не ухилявся, оскільки з вересня 2014 року по червень 2018 року тримався у підвалах так званої ЛНР, до нього застосовувалися тортури, йому та членам його родини погрожували особи, які представлялися співробітниками служби внутрішніх справ ЛНР, через різке погіршення стану здоров'я він був примусово доставлений до лікарні на території Російської Федерації, після чого 02 липня 2018 року в'їхав до України через пункт пропуску «Гоптівка» у Харківській області.
		38. Також скаржник зазначає, що не ухилявся від проходження кваліфікаційного оцінювання, оскільки він раніше подав заяву про звільнення його у відставку, про що 20 липня 2018 року повідомив ВККС.
		39. Крім того скаржник зазначає, що твердження у рішенні ВРП від 05 грудня 2019 року про те, що ОСОБА_1 вирішив працювати адвокатом на території так званої ЛНР, де був нібито затриманий при отриманні неправомірної вигоди, не відповідають дійсності, не підтверджені жодними допустимими доказами.
		40. Скаржник зазначає, що всі докази, покладені в основу рішення ВРП, ґрунтуються на матеріалах, опублікованих у мережі «Інтернет», причому ці матеріали виготовлені та опубліковані засобами масової інформації так званої ЛНР. Решта матеріалів дисциплінарної справи навпаки підтверджує саме його невинуватість у будь-яких діях, які можуть бути підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
		Позиція ВРП щодо скарги ОСОБА_1
		41. ВРП подала відзив на скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а наведені в скарзі ОСОБА_1 доводи - безпідставними. 
		42. У відзиві на скаргу ВРП указала, що її Друга Дисциплінарна Палата, здійснюючи дисциплінарне провадження стосовно судді ОСОБА_1, діяла в межах своїх повноважень, її висновки і матеріали дисциплінарної справи підтверджують вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
		43. Надаючи оцінку доводам скаржника щодо розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19 за відсутності ОСОБА_1 та його представника, ВРП зазначила, що на засіданні ВРП доповідач проінформував, що суддя Артемівського районного суду міста Луганська ОСОБА_1 на засідання ВРП не з'явився, надіслав заяву, у якій зазначив, що бажає, щоб скарга розглядалася за участі його представника та її розгляд було відкладено на іншу дату. Однак будь-яких підтверджуючих документів про поважність причин неявки ОСОБА_1 та його представника не надходило, у зв'язку з чим було вирішено розглядати дисциплінарну справу за їх відсутності.
		44. Також у відзиві на скаргу ВРП зазначила про помилковість тверджень скаржника, що члени ВРП ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7 брали участь в ухваленні рішення від 05 грудня 2019 року № 3363/0/15-19, а член ВРП ОСОБА_8 брав участь в ухваленні рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19.
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		45. Дослідивши наведені в скарзі доводи, перевіривши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши пояснення сторін, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення ВРП від 05  грудня 2019 року № 3363/0/15-19 з таких мотивів.
		Щодо меж перегляду оскаржуваного рішення ВРП
		46. Вирішуючи питання про межі перегляду Великою Палатою Верховного Суду оскаржуваного рішення ВРП, суд виходить зі своєї сталої практики щодо перегляду визначених законом підстав дисциплінарної відповідальності судді та мотивів, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
		47. Консультативна рада європейських суддів (далі - КРЄС) рекомендує, що «дисциплінарний розгляд справи в кожній країні повинен передбачати можливість подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду» (пункт 77 (v) Висновку № 3 (2002) КРЄС про принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості).
		48. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
		49. Згідно з практикою ЄСПЛ «навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов`язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції». У рамках скарги за статтею 6 Конвенції для того, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі фактори, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, у який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», параграф 123).
		50. Можливість оскаржити рішення по суті є важливим запобіжним механізмом суддівської незалежності та незалежності судової системи в цілому. Велика Палата Верховного Суду забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції та є визначеним статтею 266 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовим органом, який має повну юрисдикцію щодо розгляду скарг на рішення ВРП, зокрема на її рішення про залишення без змін рішень дисциплінарних палат про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
		51. Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у контексті обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Отже, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
		52. Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Kraska v. Switzerland» («Краска проти Швейцарії») визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
		53. Ураховуючи зазначені правові висновки, Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе розглянути вимоги ОСОБА_1 у межах наведених у його скарзі доводів, дослідивши дотримання ВРП при прийнятті оскаржуваного рішення положень пунктів 1-4 частини першої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
		Щодо питання повноважності складу ВРП, яким ухвалено оскаржуване рішення
		54. Відповідно до статті 18 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» ВРП є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п'ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складення ними присяги.
		55. Статтею 30 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що засідання ВРП у пленарному складі, засідання Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП або Дисциплінарної палати відповідно. Засідання ВРП у пленарному складі, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому бере участь не менше чотирнадцяти членів ВРП.
		56. Як свідчать матеріали справи, у засіданні ВРП, яке відбулося 05 грудня 2019 року, брали участь у розгляді скарги судді ОСОБА_1 11 членів ВРП, «за» прийняття оскаржуваного рішення проголосувало 11 членів, «проти» - 0. Рішення прийнято одноголосно та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні.
		57. Стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що члени ВРП ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7 брали участь в ухваленні рішення від 05 грудня 2019 року № 3363/0/15-19, а член ВРП ОСОБА_8 брав участь в ухваленні рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19, Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.
		58. Як свідчать матеріали справи, члени ВРП ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7 входять до складу Другої Дисциплінарної палати ВРП та брали участь при ухваленні рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19 про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
		59. Відповідно до частини восьмої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у розгляді скарги не беруть участі члени ВРП, які входять до Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення. Член Дисциплінарної палати, який був доповідачем у дисциплінарній справі при її розгляді Дисциплінарною палатою, має право виступити на засіданні ВРП, в якому розглядається скарга на рішення Дисциплінарної палати, із доповіддю щодо рішення Дисциплінарної палати.
		60. Зі змісту рішення ВРП від 05 грудня 2019 року № 3363/0/15-19 встановлено, що члени ВРП ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7 не брали участі при ухваленні цього рішення, про що свідчить відсутність у рішенні ВРП від 05 грудня 2019 року № 3363/0/15-19 прізвищ та підписів зазначених членів ВРП.
		61. Член ВРП ОСОБА_8 входить до складу Першої Дисциплінарної палати ВРП та згідно із розпорядженням Голови ВРП від 17 грудня 2018 року № 49/02-18, у відповідності до частини п'ятої статті 26 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», був залучений на один день - 22 грудня 2018 року до роботи Другої Дисциплінарної палати ВРП, однак участі в ухваленні рішення дисциплінарним органом стосовно судді ОСОБА_1 член ВРП ОСОБА_8 не брав, оскільки відповідне рішення Другою Дисциплінарною палатою ВРП ухвалено не 22 грудня 2018 року, а 16 вересня 2019 року.
		62. Наведене свідчить, що рішення ВРП від 05 грудня 2019 року № 3363/0/15-19  ухвалене повноважним складом. Наявна в матеріалах справи копія оскаржуваного рішення ВРП свідчить про те, що воно підписане всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні, що відповідає вимогам частини другої статті 57 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
		Щодо ухвалення оскаржуваного рішення ВРП за відсутності скаржника та його представника
		63. Твердження ОСОБА_1 про незаконність оскаржуваного рішення, оскільки воно було ухвалене ВРП за його відсутності, Велика Палата Верховного Суду вважає безпідставними з огляду на таке.
		64. Як свідчать матеріали справи, листом ВРП від 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про засідання ВРП, призначене на 05 грудня 2019 року. Зазначену інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті ВРП.
		65. Отже, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду питання про його звільнення з посади судді.
		66. На засідання ВРП 05 грудня 2019 року ОСОБА_1 та його представник не прибули. Водночас ОСОБА_1 надіслав заяву, в якій зазначив, що бажає, щоб скарга на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП розглядалася за участі його представника. Будь-яких підтверджуючих документів про поважність причин неявки ОСОБА_1 та його представника на засідання ВРП на її адресу не надходило. 
		67. Ураховуючи положення статей 49, 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», згідно з якими неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що 05 грудня 2019 року ВРП правомірно вирішила розглядати відповідне питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді за його відсутності.
		68. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність визначених пунктами 1-3 частини першої статті 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстав для скасування оскаржуваного рішення ВРП.
		Щодо вмотивованості оскаржуваного рішення 
		69. Оцінюючи рішення ВРП від 05 грудня 2019 року № 3363/0/15-19 щодо наявності в ньому підстав та мотивів, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, Велика Палата Верховного Суду вважає, що визначальним критерієм правомірності оскаржуваного рішення є встановлення ВРП та її дисциплінарним органом обставин, що свідчать про відсутність у діях суддів ознак дисциплінарного проступку.
		70. Як убачається з матеріалів дисциплінарного провадження та зі змісту оскаржуваного рішення, ВРП погодилася з рішенням її Другої Дисциплінарної палати про наявність правових підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
		71. Підставою для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стала інформація отримана від СБУ про те, що ОСОБА_1 з 2014 року по 2018 рік постійно перебував на тимчасово окупованій території у місті Луганську, де у квітні 2017 року був затриманий правоохоронними органами так званої ЛНР як адвокат-посередник під час отримання неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США від свого клієнта - Луганської республіканської клінічної лікарні за закриття кримінальної справи.
		72. Крім того, СБУ вказала, що суддя ОСОБА_1 з 2014 року по 2018 рік не звертався до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області у встановленому законом порядку з метою прикріплення до Рубіжанського міського суду Луганської області.
		73. Також ВРП та її дисциплінарний орган установили, що суддя ОСОБА_1 ухилився від проходження кваліфікаційного оцінювання, призначеного рішенням ВККС від 07 червня 2018 року.
		74. Надаючи оцінку вказаним діям судді ОСОБА_1, ВРП та її Друга Дисциплінарна палата дійшли висновку, що такі дії свідчать про його неналежну поведінку, а також дають підстави вважати, що ним вчинено дії, які порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя.
		75. Зокрема, за висновками ВРП, в основу оскаржуваного рішення покладено те, що суддя ОСОБА_1 фактично з 2014 року самоусунувся від виконання професійних обов'язків судді і саме такими своїми діями допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
		76. Відомості з мережі «Інтернет» про затримання ОСОБА_1 правоохоронними органами так званої ЛНР як адвоката-посередника під час отримання неправомірної вигоди враховано ВРП як додаткову окрему обставину, що свідчить про неналежну поведінку вказаного судді.
		77. Відповідно до пунктів 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів. 
		78. У Висновку № 3 (2002) КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді у своїй діяльності повинні керуватися принципами професійної поведінки (пункт 49).
		79. Стосовно правил поведінки судді КРЄС вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов'язків та в особистому житті; вони повинні виконувати свої обов'язки, не допускаючи проявів фаворитизму або дійсної чи видимої упередженості; судді повинні приймати свої рішення з урахуванням усіх моментів, важливих для застосування відповідних юридичних норм, та без урахування всіх питань, що не стосуються суті справи; вони повинні забезпечувати високий ступінь професійної компетентності (пункт 50 Висновку КРЄС до уваги Комітету Міністрів Ради Європи № 3 (2002)).
		80. Пунктом 10 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» встановлено, що у разі, якщо суд припиняє роботу у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, проведенням антитерористичної операції або іншими надзвичайними обставинами, суддя, який обіймає посаду в такому суді, може бути за рішенням ВККС на строк не більше ніж на шість місяців прикріплений до іншого суду того самого рівня в іншій місцевості із збереженням за ним посадового окладу, але без відповідних доплат.
		81. Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки з моменту припинення роботи Артемівського районного суду міста Луганська суддею ОСОБА_1 не вживались жодні дії, спрямовані на виконання обов'язків судді України, свідчить про його самоусунення від виконання своїх професійних обовʼязків судді.
		82. Як було установлено ВРП та підтверджується листом ВККС від 05 вересня 2018 року № 21-4850/18, ОСОБА_1 до ВККС для проходження кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді не з'являвся, про причини неявки не повідомляв, що свідчить про його ухилення від проходження вказаного оцінювання.
		83. Пояснення скаржника, що він 20 липня 2018 року повідомив ВККС про те, що подав заяву про звільнення його у відставку, а тому вважав, що не повинен проходити кваліфікаційне оцінювання, зазначених висновків не спростовують, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували зазначені обставини.
		84. Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що чинне законодавство України не містить норми, яка б передбачала необхідність зупинення проходження суддею кваліфікаційного оцінювання, який подав заяву про звільнення його у відставку, та рішення за якою ВРП ще не прийняло.
		85. Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з`їздом суддів України, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
		86. Крім цього, відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. 
		87. Отже, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками ВРП про те, що оскільки, обіймаючи посаду судді Артемівського районного суду міста Луганська, суддя ОСОБА_1 фактично з 2014 року самоусунувся від виконання своїх професійних обов'язків, то такими своїми діями допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя.
		88. Отже, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками ВРП про те, що суддя ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
		89. Оскаржуване рішення ВРП містить обґрунтовані мотиви, з яких цей орган дійшов висновку про наявність правових підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
		90. Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
		91. Друга Дисциплінарна палата ВРП, визначаючи вид дисциплінарного стягнення, що має бути застосований до судді ОСОБА_1, взяла до уваги очевидний характер допущених порушень, їхній негативний вплив на авторитет правосуддя.
		92. За таких обставин застосування ВРП та її Дисциплінарною палатою до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади не може бути визнано необґрунтованим.
		93. Наведені в оскаржуваному рішенні ВРП висновки щодо вчинення суддею Артемівського районного суду міста Луганська ОСОБА_1 дисциплінарного проступку є належним чином умотивованими, ґрунтуються на доказах, а застосований вид дисциплінарного стягнення є пропорційним.
		Висновки за результатами розгляду скарги
		94. Беручи до уваги аргументи та доводи сторін, Велика Палата Верховного Суду встановила, що ВРП, приймаючи оскаржуване рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Оскаржуване рішення містить обґрунтовані мотиви, з яких ВРП погодилася з висновком її Дисциплінарної палати про наявність правових підстав для застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
		95. Передбачені статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстави для скасування рішення ВРП відсутні. 
		96. З огляду на встановлені обставини Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення ВРП.
		Керуючись статтями 22, 266, 341, 342, 344, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 05 грудня 2019 року № 3363/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 16 вересня 2019 року № 2453/2дп/15-19 про притягнення судді Артемівського районного суду міста Луганська ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» залишити без задоволення, а рішення Вищої ради правосуддя від 05 грудня 2019 року № 3363/0/15-19 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                В. С. Князєв
		Суддя-доповідач                                                                                   Т. О. Анцупова
		Судді:                    С. В. Бакуліна                                                          Н. П. Лященко    
		                               В. В. Британчук                                                       О. Б. Прокопенко    
		                               Ю. Л. Власов                                                            В. В. Пророк
		                               М. І. Гриців                                                            Л. І. Рогач
		                               Д. А. Гудима                                                          О. М. Ситнік
		                               Ж. М. Єленіна                                                          О. С. Ткачук
		                               О. С. Золотніков                                                  В. Ю. Уркевич
		                               О. Р. Кібенко                                                           О. Г. Яновська
		                                    Л. М. Лобойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...