Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/5175/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано судом: 11.09.2020. Зареєстровано: 13.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/363/167/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016100030012270

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		11.09.2020 754/5175/17
		 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   11вересня 2020року Вишгородськийрайонний судКиївської областів складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вишгороді кримінальне провадження № 12016100030012270 щодо 
		 
		ОСОБА_6 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Переяслав-Хмельницького Київської області, громадянина України, освіта неповна середня, непрацюючого, одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 судимого:
		14.06.1999року Баришевським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 141 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі; 
		30.07.2002року Переяслав Хмельницьким міськрайонним судом Київської області за ч. 1 ст.115, ст. 71 КК України на 14 років позбавлення волі;
		обвинуваченого у вчиненні злочинів за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст.186 КК України, 
		 
		ОСОБА_7 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця і жителя АДРЕСА_3 , громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, непрацюючого, несудимого, 
		обвинуваченого у вчиненні злочинів за ч. 1 ст. 153, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України, 
		 
		встановив: 
		 
		18 вересня 2016 року приблизно о 08 год. 30 хв. ОСОБА_6 , знаходячись в номері готелю «Лама» на вулиці Братиславська 14-Б в місті Києві разом з ОСОБА_8 побачив, що у останньої є мобільний телефон, після чого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, що належить  ОСОБА_8 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 з корисливих спонукань, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, та скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_8 заснула, забрав мобільний телефон «Lenоvо А6010» ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 989,76 гривень, який знаходився поруч на ліжку та грошові кошти в сумі 200 гривень, які знаходилися в сумочці потерпілої, якими заволодів, тим самим повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_8 , спричинивши останній матеріальної шкоди на загальну суму 1189 гривень.
		Після цього, ОСОБА_6 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.
		14 жовтня 2016 року приблизно в 00 год. 30 хв. ОСОБА_6 , знаходячись в номері готелю на АДРЕСА_4 разом з ОСОБА_9 , побачив, що у останньої є золоті вироби та мобільний телефон, після чого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, що належить  ОСОБА_9 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 з корисливих спонукань, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, та скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_9 заснула, розстібнув золотий ланцюжок на шиї останньої вагою 6 г. вартістю 7000 гривень, разом із золотим кулоном 1,5 г. вартістю 2000 гривень, зняв золоті сережки вагою 3 г. вартістю 5000 гривень, зняв з фаланги пальців золоту обручку вагою 3 г. вартістю 3000 гривень та золоту обручку вагою 4 г. вартістю 6000 гривень, та забрав мобільний телефон «Lenоvо» вартістю 3000 гривень, якими заволодів, тим самим повторно таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_9 , спричинивши останній матеріальної шкоди на загальну суму 26000 гривень.
		Після цього, ОСОБА_6 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.
		26 грудня 2016 року приблизно о 05 год. ОСОБА_6 , знаходячись в номері готелю «Придеснянський» на вулиці Шевченко в місті Чернігів разом з ОСОБА_10 , побачив, що у останньої є золоті вироби та мобільний телефон, після чого у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, що належить  ОСОБА_11 .
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 з корисливих спонукань, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, та скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_10 заснула, розстібнув золотий ланцюжок на шиї останньої вагою 6 г. вартістю 6000 гривень разом із золотим кулоном у вигляді знаку зодіаку «Овен» вагою 1,3 г. вартістю 1500 гривень та золотим хрестиком вагою 0,98 г. вартістю 1350 гривень; зняв сережки золотистого кольору з металу вартістю 100 гривень; зняв з фаланги пальців золоту обручку вагою 2,08 г. вартістю 2220 гривень, золоту обручку вагою 1,6 г. вартістю 1 700 гривень та золоту обручку вагою 1,3 г. вартістю 1520 гривень; забрав мобільний телефон «Престіжіо 4044» чорного кольору вартістю 1400 гривень, в якому знаходилася сім картка мобільного оператору «Лайф» вартістю 25 гривень, який знаходився у сумочці потерпілої, якими заволодів, тим самим повторно таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_11 , спричинивши останній матеріальної шкоди на загальну суму 15815 гривень.
		Після цього, ОСОБА_6 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.
		 
		16 січня 2017 року приблизно о 02 годині ОСОБА_6 , знаходячись в парку «Дружби народів» по пр. Ватутіна в м. Києві на задньому сидінні автомобіля «Chevrolet Lacetti» білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , в якому поруч сиділа потерпіла   ОСОБА_12 , переслідуючи мету задоволення статевої пристрасті неприродним способом та зґвалтування погрожував останній застосуванням фізичного насильства в разі невиконання його вимоги щодо вступу з ним у статеві зносини не природним способом.
		Після чого, ОСОБА_6 з метою подолання волі ОСОБА_12 до опору, застосував до неї фізичне насильство, що виразилось у здавлені руками шиї потерпілої, чим спричинив їй фізичний біль та з погрозою застосування фізичного насильства, що виразилось у висловленні погрози знівечення обличчя у разі відмови вступити у статеві зносини неприродним способом з ним, яку остання сприйняла як реальну.
		Здолавши, таким чином, волю потерпілої ОСОБА_12 до опору, ОСОБА_6 проти її волі задовольнив з нею статеву пристрасть неприродним способом (орально).
		 
		16січня 2017року приблизноо 02годині 15хвилин ОСОБА_6 , будучи особою, яка вчинила злочин, передбачений ст. 153 КК України (в редакції чинній на час вчинення злочину), знаходячись в парку «Дружби народів» по пр. Ватутіна в м. Києві на задньому сидінні автомобіля «Chevrolet Lacetti» білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , в якому поруч сиділа потерпіла ОСОБА_12 , переслідуючи мету зґвалтування та задоволення статевої пристрасті природним способом, скориставшись тим, що опір ОСОБА_12 був подоланий раніше застосованим до неї насильством, та, продовжуючи погрожувати застосовуванням фізичного насильства, будучи особою, яка вчинила злочин, передбачений ст. 153 КК України (в чинній на той час редакції), вступив з останньою в статеві зносини природнім способом проти її волі.
		 
		16 січня 2017 року приблизно о 02 годині 30 хвилин ОСОБА_6 знаходячись в парку «Дружби народів» по пр. Ватутіна в м. Києві_на задньому сидінні автомобіля «Chevrolet Lacetti» білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , в якому поруч сиділа зґвалтована ОСОБА_12 , вступив у злочинну змову з обвинуваченим ОСОБА_7 здійснити напад на ОСОБА_12 з метою заволодіння золотим ланцюжком із золотою підвіскою, які знаходилися на шиї останньої. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, переслідуючи корисливу мету, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 із погрозою застосування насильства небезпечного для життя до потерпілої ОСОБА_12 предметом схожим на ніж, який був направлений до шиї останньої, у грубій формі наказали їй зняти з себе золотий ланцюжок вагою 5,7 г. вартістю 6064 гривні разом із підвіскою вагою 0,46 г. вартістю 489 гривень, в зв`язку з чим остання виконала їх вимогу, так як ОСОБА_12 , будучи зґвалтованою ОСОБА_6 , сприймала реальну загрозу своєму життю. Після чого, ОСОБА_6 заволодів грошовими коштами ОСОБА_12 в сумі 2500 гривень, які знаходилися у сумочці останньої, тим самим ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
		Після чого, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 з майном з місця вчинення злочину зникли та розпорядилися ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_12 матеріальної шкоди на загальну суму 9053 гривні.
		 
		16 січня 2017 року приблизно о 02 годині 40 хвилин обвинувачений ОСОБА_7 знаходячись в парку «Дружби народів» по пр. Ватутіна в м. Києві на задньому сидінні автомобіля «Chevrolet Lacetti» білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 , в якому поруч сиділа потерпіла ОСОБА_12 , переслідуючи мету задоволення статевої пристрасті неприродним способом погрожував останній застосуванням насильства небезпечне для життя предметом схожим на ніж, який направлено в живіт ОСОБА_12 в разі, невиконання його вимоги щодо вступу з ним у статеві зносини не природним способом, яку остання сприйняла як реальну.
		Здолавши, таким чином, волю потерпілої до опору обвинувачений ОСОБА_7 проти її волі задовольнив з нею статеву пристрасть неприродним способом (орально). 
		 
		Крім того, 20 січня 2017 року приблизно о 14 год. ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_6 за місцем проживання останнього біля будинку АДРЕСА_5 . ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 , що він має умисел на відкрите, повторне викрадення чужого майна (грабіж), з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, оскільки напередодні він познайомився із жінкою на інтернет сайті знайомств «Мамба».
		Після цього ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_7 допомогти йому у вчиненні злочину, на що останній погодився та вони розподілили ролі між собою.
		Цього ж дня, приблизно о 17 год. ОСОБА_6 , маючи на меті умисел, спрямований на відкрите, повторне викрадення чужого майна (грабіж), з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи згідно попередньої змови та розподіленими ролями, із ОСОБА_7 на автомобілі «Chevrolet Lacetti» білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 приїхали до ТЦ «Городок», який знаходиться неподалік станції метро «Почайна» у м. Києві, де забрали потерпілу ОСОБА_13 , з якою ОСОБА_6 познайомився на інтернет сайті знайомств «Мамба».
		Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите, повторне викрадення чужого майна (грабіж), з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, ОСОБА_7 діючи згідно попередньої змови та розподіленими ролями, з ОСОБА_6 20 січня 2017 року приблизно о 21 год. разом з  ОСОБА_13  на автомобілі «Chevrolet Lacetti» білого кольору д.н.з. НОМЕР_2 прибули до лісу поблизу С/Т «Дніпро» у с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області, де у вказаному автомобілі відкрито, повторно заволоділи грошовими коштами в сумі 1000 гривень, ювелірними виробами із золота, а саме: золота обручка вагою 5 г. вартістю 6000 гривень, золота обручка вагою 5 г. з діамантом вартістю 10000 гривень, золотий браслет вагою 20 г. вартістю 25000 гривень, золотий ланцюг вагою 30 г. вартістю 40000 гривень, золотий хрестик вагою 10 г. вартістю 50000 гривен; мобільним телефоном марки «SamsungGalaxyJ7» золотистого кольору вартістю 6500 гривень, в якому знаходилася сім картка мобільного оператору «Київстар» вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 50 гривень, сім картка мобільного оператору «Водафон» вартістю 25 гривень, на рахунку якої було 200 гривень та карта пам`яті 16 Гб вартістю 150 гривень; та хутряною шубою з нутрії чорного кольору ОСОБА_13 вартістю 6500 гривень, чим завдали останній матеріальної шкоди на загальну суму 145 450 гривень.
		Після цього, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 залишили ОСОБА_13 в лісі поблизу С/Т «Дніпро» у с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області та зникли з місця події на вказаному автомобілі. Викраденим майном розпорядились на власний розсуд.
		 
		В суді обвинувачений ОСОБА_6 вину визнавчастково. Показав, що протягом другої половини 2016 року та на початку 2017 року знайомився з потерпілими жінками на сайті «мамба», яким представлявся « ОСОБА_14 », домовлявся про зустріч з ними. Номера в готелях, назви яких не пам`ятає, та спиртне купляв за свої кошти. Викрадені речі здавали з ОСОБА_7 в ломбарди за винагороду. 
		Так, у вересні 2016 року зустрівся з потерпілою ОСОБА_8 в районі станції метро Чернігівська, після спілкування з якою пішли в готель, де в ранці після вжитого алкоголю потерпіла заснула, а він таємно забрав її мобільний телефон Леново і пішов з готелю. Грошові кошти потерпілої не брав.
		В жовтні 2016 року зустрівся з потерпілою ОСОБА_9 в районі станції метро Лісова, а пізніше був з нею в готелі, де скористався тим, що вона заснула і забрав її телефон Леново, сережки і підвіску, з якими місце події покинув. Викрадення іншого майна та грошових коштів заперечив. 
		Після зустрічі в грудні 2016 року з ОСОБА_11 у м. Чернігові, пішов з нею в готель, де викрав її золотий ланцюжок з кулоном, коли вона заснула після вжитого алкоголю. Викрадення іншого майна заперечив. 
		Після знайомства з ОСОБА_13 в січні 2017 року на зустріч із нею взяв із собою ОСОБА_7 , як таксиста, щоб він його повозив. Після зустрічі з потерпілою в районі станції метро Почайна, поїхали до ресторану на пл. Шевченка. Після відпочинку в ресторані і вживання алкогольних напоїв, поїхали з ОСОБА_7 та потерпілою, з якою він сидів на задньому сидінні, в напрямку м.Вишгорода. Автомобіль ОСОБА_7 зупинив біля с. Старі Петрівці, де вийшов в туалет, а потім підсів на заднє сидіння до потерпілої з другого боку. В грубій, різкій, нецензурної формі висловив вимогу віддати шубу, в яку була одягнута потерпіла. Забрали її шубу та грошові кошти в сумі 800 грн. Замість шуби віддали їй стару куртку. ОСОБА_7 од`їхав на автомобілі, а він вийшов з потерпілою на вулицю, де її залишив, а сам уїхав разом з ОСОБА_7 , будь-якого іншого майна потерпілої, ювелірних виробів тощо не брали. 
		В названий вище спосіб в січні 2017 року познайомився з потерпілою ОСОБА_12 , з якою зустрівся та відвідав ТЦ «Дрім Таун» на Оболоні, коли ОСОБА_7 чекав його, як водій, щоб повозити їх. Далі продовжили вечір та поїхали до кафе «Шашличок» по Броварському проспекту. Вживали пиво, потерпіла була напідпитку. Далі, вже вночі з ОСОБА_7 та потерпілою поїхали до кафе «Червона Калина» на Троєщині біля Московського моста. Кафе було вже зачинено. Од`їхавши від нього, ОСОБА_7 зупинив автомобіль, вийшов в туалет. Під час поцілунків з потерпілою в нього сталося мимовільне виверження, яке він зібрав на серветку і кинув на підлогу. Далі в грубій, різкій образливій формі в присутності ОСОБА_7 він вимагав від потерпілої грошові кошти, які він витратив на неї в кафе, потерпіла тоді сиділа на задньому сидінні автомобіля. Оскільки грошей у неї не було, вимагав надати йому в заставу золотий ланцюжок, який вона передала ОСОБА_7 , а той його поклав на передню панель автомобіля. В подальшому вони одвезли її за місцем проживання на Оболонь, де він вийшов з нею з автомобіля, щоб вона не побачила державний номерний знак і дочекався поки ОСОБА_7 від`їде на автомобілі. Вчинення до потерпілої небезпечних для життя погроз та вступ з нею в будь-які статеві зносини заперечив. Ножа в них не було. 
		 
		В судіобвинувачений ОСОБА_7  вину визнав частково. Показав, що мав в оренді автомобіль «Шевроле», на якому працював таксистом. В кінці 2016 року познайомився з ОСОБА_6 , який за 60 грн. за годину попросив його возити. В січні 2017 року заїхав додому за ОСОБА_6 , далі в районі станції метро Почайна той зустрів потерпілу ОСОБА_13 . Обох відвіз до ресторану біля площі Шевченка. Від`їхав по своїх справах. Близько 22 год. його викликав ОСОБА_6 . Відвіз їх з потерпілою до с. Старі Петрівці. Там зупинив автомобіль, вийшов і дістав з багажника куртку. Сів поряд з потерпілою на заднє сидіння, з іншого боку знаходився ОСОБА_6 , в грубій формі крикнув на неї щоб вона віддала свою шубу. Потерпіла шубу віддала, більше нічого в неї не забирали. Потерпіла вийшла з машини і залишилася на тому місці. Вони з ОСОБА_6 уїхали, шубу залишив йому для продажу.
		Також у січні 2017 року привіз Пасічного до ТЦ «Дрім Таун», де він зустрівся з ОСОБА_12 . Потім одвіз їх до кафе «Шашличок» по Броварському проспекту. Очікував на стоянці. В ночі повіз їх до кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке було закрито. Під час руху ОСОБА_6 цілувався і обнімався з потерпілою, яка була в стані алкогольного сп`яніння. Потім він зупинився і вийшов в туалет. Після зупинки ОСОБА_6 пересів на переднє сидіння за сигаретами. В грубій формі ОСОБА_6 наказав потерпілій розрахуватися, яка добровільно віддала золотий ланцюжок. Оскільки він мав заробити грошей за поїздку. Потерпілу з ОСОБА_6 завезли на Оболонь. 
		Застування погроз потерпілим та вступ у статеві зносини з потерпілою ОСОБА_12 заперечив, ножа з собою вони також не мали. 
		Не дивлячись на часткове визнання вини обвинуваченими, їх винуватість в повній мірі підтверджується сукупністю досліджених у суді доказів. 
		 
		Показаннями в суді потерпілої ОСОБА_8 про те, що після знайомства на сайті з ОСОБА_6 , який назвався ОСОБА_14 , зустрілася з ним на побаченні в готелі «Лама» на Юності у м. Києві по вул. Братиславська, 14-Б. Зранку після незначного вживання алкоголю несподівано потягнуло на сон, в голові туман, коли прокинулася виявила відсутність ОСОБА_6 та свого мольного телефону Леново А6010 вартістю близько 1000 грн. та грошових коштів в сумі 200 грн. На зустріч ОСОБА_6 умовляв її одягти більше золотих виробів, яких у неї не має. 
		 
		Показаннями всуді потерпілої ОСОБА_9  в тій частині, що після знайомства на сайті «мамба» з ОСОБА_6 , який представився ОСОБА_14 , зустрілися 14.10.2016 року в одному з готелів Деснянського чи Дніпровського районів. Він попросив її взяти свій паспорт, щоб зняти номер. Пояснив, що свій паспорт загубив. В номері близько 21 год. після вживання 100 г коньяку чомусь дивно заснула, а коли близько 2 год. ночі прокинулася виявила відсутність телефону Леново та всіх золотих ювелірних виробів, що були на неї, ланцюжка на шиї із кулоном, сережок та двох обручок, чим їй заподіяно матеріального збитку у визначеному в справі в розмірі. 
		 
		Показаннями в суді потерпілої ОСОБА_13 про те, що в січні 2017 року на сайті познайомилася з ОСОБА_6 , який назвався ОСОБА_14 та запросив її на зустріч, де він буде із своїм другом, водієм. Після зустрічі біля станції метро Почайна сіли до автомобіля  білого «Шеврове», водія він представив, як ОСОБА_15 . Поїхали до кафе ОСОБА_16 на площі Шевченка. Після 19 год. вийшли з кафе, відвідали «Макдональдс». Потім ОСОБА_6 повідомив їй, що він є директором фірми та йому треба відвезти гроші робітникам. Спочатку заїхали в район Виноградар, де водій кудись виходив з автомобіля. Тоді вона попросила відвезти її додому в с.Нові Петрівці. В тому місці, де їй потрібно було вийти автомобіль не зупинили, повезли далі до с.Старі Петрівці, мотивуючи необхідністю віддати гроші робітникам. Водій ОСОБА_7 зупинив автомобіль тільки в лісі. Відкрив двері і сів поряд з нею. Таким чином вони вдвох заблокували її на задньому сидінні. Тоді ОСОБА_6 став вимагати гроші та погрожувати насильством. Зняв каблучку з руки, поліз до ланцюжка на шиї, почав душити декілька разів. Зазначила, що в соціальних мережах він бачив, що в неї є багато ювелірних прикрас. Внаслідок насильства змушена була віддати їм дві каблучки, одна з цирконієм, ланцюжок на руці і шиї, великий хрест ручної роботи, грошові кошти 1000 грн. та мобільний телефон Самсунг Галаксі джей 7, також з неї зняли шубу чорна нутрія, придбану за місяць до події. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 діяли спільно, узгоджено й агресивно, погрожували їй вбивством, які вона в тій обстановці та з їхньої поведінки сприйняла реально. Замість шуби їй дали стару куртку, яку вона віддала поліції. З собою мала маленький телефон, яким одразу повідомила про напад. Обличчя нападників запам`ятала дуже добре, якими є обвинувачені ОСОБА_6 та його водій ОСОБА_7 . Їхню поведінку розцінює як заздалегідь сплановану, коли кожен з них в деталях грав свою роль, які приховували справжні наміри пограбування, поки не завезли її в безлюдне місце. Їй стало зрозуміло, що такі дії вони вчинювали неодноразово, судячи із рівня узгодженості й послідовності вчинення спільних дій. Слідчим повернуто її шубу. Телефон з фотографіями їй так і не повернуто. Всі викрадені в неї ювелірні прикраси вона детально описала і підтвердила обізнаність ціни кожного викраденого виробу, яка загалом становить визначену в справі суму 145450 грн. Також надала суду письмову заяву з детальним описом викрадених золотих прикрас (т. 7 а.с. 68). 
		 
		Показаннями всуді потерпілої ОСОБА_12 , яка ствердила, що після знайомства на сайті з ОСОБА_6 , який назвався ОСОБА_14 , 16 січня 2017 року зустрілася із ним в ТЦ «Дрім Таун», де вони вживали каву та суші. Коли вийшли на вулицю вже стемніло. Вирішили продовжити вечір. ОСОБА_6 викликав свого водія ОСОБА_7 . Далі поїхали на білому «Шевроле» в якесь кафе на правому березі. Там просиділи до 23 год. і знову поїхали. Під час розмови за дорогою не слідкувала. Потім побачила, що опинилися в незнайомому місці, де кругом були дерева, автомобіль зупинився, а водій вийшов на вулицю. Тоді оглянулася і несподівано виявила, що ОСОБА_6 сидить без штанів. Вона відчула сильні переживання внаслідок такої поведінки, намагалася сховати хвилювання за жартами. Далі автомобіль продовжив рух Московським мостом, де вона хотіла виплигнути з автомобіля, відчуваючи загрозу, однак ОСОБА_6 сильно придавив її за шию. Автомобіль заїхав у парк Дружби народів, зупинився в безлюдному місці. ОСОБА_6 декілька разів душив її за горло, погрожував, що задушить, поріже обличчя, роздягне, прив`яже скотчем до дерева, коли на вулиці було дуже холодно, а ОСОБА_7 підтвердив, що скотч для цього в машині є. В лісі вона відчувала для себе велику небезпеку й дуже злякалася за своє життя. Оскілки вона була одна в лісі, погрози сприйняла реально і побоюючись за своє життя була змушена на вимогу ОСОБА_6 оральним способом задовольнити його статеву пристрасть. Після цього він поставив її в автомобілі на коліна та зґвалтував шляхом вагінального контакту, закінчивши статевий акт у фізіологічному розумінні, залишки сперми якого вона витерла паперовою серветкою, що була в автомобілі, а серветку поклала собі в кишеню, яку потім добровільна віддала співробітникам поліції. Після цього ОСОБА_6 покликав ОСОБА_7 і сказав, що тепер його черга. На той час її воля була повністю пригнічена і зламана, внаслідок погроз насильницьких дій вона була змушена оральним способом задовольнити статеву пристрасть також і ОСОБА_7 . Тоді ж ОСОБА_7 погрожував їй ножем з маленьким лезом, який вона бачила, та який ОСОБА_7 в своїх руках тримав і приставив до неї, який вона відчувала на животі та інших частинах тіла. Під час ґвалтування ОСОБА_6 її дуже сильно принижував та ображав. Коли ОСОБА_6 пересів на переднє сидіння, то забрав її сумочку, звідки заволоділи її грошовими коштами в сумі 2500 грн., примусили зняти з шиї золотий ланцюжок з кулоном, що становить для неї велику цінність. Після зґвалтування і нападу на неї, її одвезли до Оболоні, де ОСОБА_6 вийшов з нею і не дав побачити номер автомобіля, поки той не від`їхав. Біля 4 ранку вона звернулася до поліції. Заяву про вчинений злочин писала декілька разів. Вчиненим злочином їй заподіяно важку психологічну травму, вона зазнала сильний стрес, в зв`язку з чим знаходилася на стаціонарному лікуванні, приймала сильнодіючі заспокійливі ліки. 
		Потерпіла ОСОБА_11  подала письмову заяву про відмову від прибуття до суду й дачі показань, яка в повній мірі підтримує показання, які давала по справі раніше. 
		Показання всіх потерпілих є послідовними, які ствердно посвідчили в суді про спільні риси в кожному епізоді злочинної діяльності в діях ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , їхню спільну спрямованість, повну узгодженість між собою, які під приводом побачення, діяли згідно заздалегідь розробленого плану на заволодіння майном потерпілих, а також діяння ОСОБА_6 , який у відсутність ОСОБА_7 , діяв самостійно і в готелях під час сну потерпілих таємно викрадав їхнє майно. 
		Не вірити показанням потерпілих у суду підстав не має, які повністю узгоджуються з сукупністю інших доказів по справі.
		Також винуватість обвинувачених підтверджується. 
		 
		Показаннями в суді свідка ОСОБА_17 , який посвідчив, що в січні 2017 року він на прохання свого знайомого ОСОБА_7 , на свій паспорт заклав золотий ланцюжок до ломбарду за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 26. 
		Даними протоколуприйняття заявипотерпілої ОСОБА_9 від 14.10.2016року, про вчинення відносно неї злочину 14.10.2016 року близько 00 год. 30 хв., коли невідомий чоловік викрав мобільний телефон «Lenovo», дві золотих каблучки, одну золоту сережку та ланцюжок з кулоном.
		Витягом з інтернет-ресурсу письмової переписки між потерпілою ОСОБА_9 та чоловіком, підписаним під фотознімком ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_14 .
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.03.2017 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_9 заявила, що чоловіка на ім`я ОСОБА_14 , який вчинив відносно неї злочин, вона впізнає під №3, де зображено фото ОСОБА_6 Ствердила, що вона його дуже добре запам`ятала, особливо вираз обличчя та зачіску. 
		 
		Даними протоколу прийняття заяви потерпілої ОСОБА_8 від 27.01.2017 року,про вчиненнявідносно неїзлочину 18.09.2016року повул.Братиславська,14-Бу готелі«Лама» в одному з номерів, де наглядно знайомий на ім`я ОСОБА_14 , з яким вона познайомилася на сайті знайомств, викрав мобільний телефон «LenovoА6010» та гроші 200 грн. 
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.01.2017 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_8 заявила, що на фото під №2, із зображенням ОСОБА_6 , вона впізнає чоловіка на ім`я ОСОБА_14 , який в готелі «Лама» по вул. Братиславська, 14-Б вчинив крадіжку її мобільного телефону «LenovoА6010» та грошей в сумі 200 грн. Зазначила, що вона  ОСОБА_6 впізнала за обличчям, а саме розрізом очей, носом, губами та за сукупністю ознак в цілому. 
		Відповідно довисновку судовоїтоварознавчої експертизи№ 12-4/361тв від30.03.2017року ринкова вартість мобільного телефону "Lenovo А6010" на момент вчинення злочину 18.09.2016 року становить 989 грн. 76 коп.
		 
		Даними протоколом прийняття заяви потерпілої ОСОБА_11 від 08.02.2017 року про вчинення відносно неї злочину 26.12.2016 року по вул. Шевченка, 99-А, у готелі «Придеснянський» у м. Чернігів близько 07 год. 30 хв., де виявила відсутність золотих прикрас та мобільного телефону «Престіжіо».
		Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.02.2017 року потерпіла ОСОБА_11 заявила, що на фото під №4, із зображенням ОСОБА_6 , вона впізнає чоловіка на ім`я ОСОБА_14 , з яким познайомилася через мережу інтернет та з яким зустрілася 26.12.2016 року, під час якої зникли її особисті речі. Його риси обличчя повністю запам`ятала, а саме: продовгувате обличчя, чіткий погляд, ніс прямий, родинка біля носа, волосся темне коротке, чітко виражена зачіска.
		Даними протоколуобшуку від31.01.2017року за місцем реєстрації ОСОБА_6 , в будинку АДРЕСА_6 виявлено квитанції з ломбардів № 85300012228, №85300012227, № 85300012229, № 86900008807, № 86900008806, № 043163859, №2000005759, № 2000005761, № 2000005760, № 2000005762, чек № 21021, 15552, 394513126553, а також біжутерію, зокрема 10 ланцюжків жовтого кольору, 3 кулони ладанки, три хрестика, підвіску у вигляді трикутника, 4 підвіски з камінцями, 6 ланцюжків на руку, 8 обручок, 9 пар сережок сріблястого кольору, 4 годинники, планшет «Леново» ІМЕІ НОМЕР_3 , чохол для мобільного телефону червоного кольору.
		Згідно протоколу пред`явлення речей для впізнання від 08.02.2017 року та фото таблицею до нього, згідно якого потерпіла ОСОБА_11 заявила, що на фото під №3, вона впізнає свої сережки у вигляді кілець не золоті, але золотистого кольору. Вони подвійні, на одній з кілець різьба золотистого кольору, а на іншій сріблясте нашарування. 
		 
		Даними протоколів прийняття заяв потерпілої ОСОБА_12 про вчинене кримінальне правопорушення від 16.01.2017 року та від 24.01.2017 року, за змістом яких 16.01.2017 року близько 02.00 год. в парку « Дружби Народів» незнайома особа із застосуванням фізичної сили вступила з нею в статевий контакт не природнім способом.
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 16.01.2017 року, під час якого за адресою в м. Києві по просп. Ватутіна, парк «Дружби Народів» вилучено фотоелектроні слід протектора шин.
		Згідно протоколу огляду від 16.01.2017 року в службовому кабінеті за адресою м. Київ, вул. Т. Драйзера, 9-Б потерпіла ОСОБА_18 добровільно надала використану паперову серветку.
		Випискою № 4258 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_12 , згідно якоїостання перебувалана стаціонарномулікуванні уКиївській міськійклінічній лікарні№8 у період часу з 22 лютого по 17 березня 2017 року з діагнозом посттравматичний стресовий розлад та тривожно-депресивний синдром.
		За висновкомексперта №123від 31.01.2017року при проведенні судово-медичної експертизи у ОСОБА_12 виявлено ушкодження у вигляді синців в проекції кута нижньої щелепи зліва, в здухвинній ділянці зліва. Характер та морфологічні властивості ушкоджень, свідчать про те, що вони утворилися від дії тупого (тупих) предметів, характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, які могли бути заподіяні за встановлених у справі обставин і відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм розладу здоров`я).
		Відповідно довисновку експерта№45від 16.02.2017року на паперовій серветці, наданій на дослідження, знайдена сперма з домішкою крові, виявлений білок людини.
		Даними протоколу про отримання зразків для експертизи від 17.02.2017 року згідно якого у ОСОБА_6 відібрано зразок крові. 
		Згідно висновку експерта судово-медичної генетичної ідентифікації №60 від 17.03.2017року, при дослідженні паперової серветки встановлений змішаний ДНК- профіль в якому, по всіх досліджуваних локусах, виявлені алельні поєднання властиві генотипу ОСОБА_6 . Виходячи з вищевикладеного, походження сперми, виявленої на паперовій серветці, від ОСОБА_6 не виключається. 
		Відповідно допротоколу пред`явленняособи длявпізнання від13.01.2017року, потерпіла ОСОБА_12 заявила, що на фото під №3, із зображенням ОСОБА_6 , вона впізнає чоловіка на ім`я ОСОБА_14 , з яким познайомилася через мережу інтернет та з яким зустрілася, який в подальшому проти її волі неприродним способом змусив її вступити з ним в статевий акт та після чого під погрозою застосування насильства вступив в статевий акт та після чого відібрав гроші, золотий ланцюг, та все це відбувалося в автомобілі білого кольору. Особу ОСОБА_6 , впізнала за зростом, волоссям, зачіскою, рисами обличчя, носом, тату на правій руці у вигляді серця з іменем « ОСОБА_19 », одягом в якому і тоді був одягнутий, також за шрамом на потилиці. 
		Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 24.01.2017 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_12 заявила, що на фото під №1, із зображенням ОСОБА_7 особа схожа на чоловіка, який проти її волі неприроднім способом змусив її вступити з ним в статевий акт та після чого під погрозою застосування насильства відібрав гроші та золотий ланцюг. 
		 
		Згідно протоколуприйняття заявипотерпілої ОСОБА_13 від 20.01.2017року, 20.01.2017 року близько 21 год. 10 хв. в с. Старі Петрівці, неподалік с/т «Дніпро» двоє невідомих осіб відкрито заволоділи її особистим майном, грошовими коштами в сумі 1000 грн., золотими прикрасами, мобільним телефоном. 
		Відповідно допротоколу оглядумісця подіївід 20.01.2017року оглянуто ділянку, що знаходиться неподалік с/т «Дніпро» у с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області. 
		Даними протоколуогляду місцяподії від21.01.2017року, під час якого оглянуто куртку сірого кольору із написом «КП «Куренівка», яку добровільно надала ОСОБА_13 .
		Згідно протоколупред`явлення особидля впізнанняза фотознімкамивід 25.01.2017року, потерпіла ОСОБА_13 впізнала на фото під № 3, із зображенням ОСОБА_6 , за сукупністю ознак чоловіка, з яким познайомилася через мережу інтернет та з яким зустрілася, який 20.01.2017 року в с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області у автомобілі марки «Шевроле» білого кольору разом з іншим чоловіком заволодів її майном та грошовими коштами.
		 
		Відповідно допротоколу обшукувід 28.01.2017року в квартирі АДРЕСА_7 у шафі в кімнаті за місцем проживання ОСОБА_7 виявлено барсетку коричневого кольору, в якій знаходилися мобільний телефон «Нокіа» імеі НОМЕР_4 , квитанції з ломбардів № 0011612408 від 11.07.2016 року, № 85516014033 від19.06.2016 року; № 0011619649 від 05.10.2016 року, №2470001511 від 03.10.2016 року, №2470001512 від 03.10.2016 року, №2470001382 від 26.09.2016 року, навігатор «TENEX» №1777775776, мобільний телефон «Леново» А6010 імеі НОМЕР_5 з сім картою «Лайф НОМЕР_6 », «МТС» НОМЕР_7 », флеш карта.
		Згідно протоколу обшуку від 27.01.2017 року в квартирі АДРЕСА_8 ОСОБА_20 показала кімнату № 1 в якій інколи проживав її чоловік ОСОБА_6 , при огляді його речей в шафі виявлено та вилучено мобільний телефон «Соні Еріксон» К510АІ ІМЕІ НОМЕР_8 з сім картою «Діджус» без скла.
		Згідно довідокПТ «АйТі Ломбарду№ 652/01від 25.01.2017року,№ 656/01від 25.01.2017року,№659/01від 25.01.2017року, до ломбардних відділень на протязі 2015 -2017 років закладалися громадянами ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 золоті прикраси та мобільні телефони.
		Даними матеріалівпро тимчасовийдоступів доречей ідокументів від20.03.2017 року, згідно яких 17.09.2016 року та 18.09.2016 року ОСОБА_6 здійснював телефонні дзвінки на номер потерпілої ОСОБА_8 .
		Даними матеріалівпро тимчасовийдоступ доречей ідокументів від20.03.2017року, згідно яких 25.12.2016 року ОСОБА_6 здійснював телефонні дзвінки на номер потерпілої ОСОБА_11 .
		Даними матеріалівпро тимчасовийдоступів доречей ідокументів від20.03.2017 року, згідно яких 20.01.2017 року ОСОБА_6 здійснював телефонні дзвінки на номер потерпілої ОСОБА_13 .
		 
		Водночас суд вважає необхідним відхилити, як недопустимі наступні докази. 
		Так, протоколом огляду від 23.01.2017 року в службовому кабінеті слідчого Деснянського УП ГУНП в м. Києві по вул. Драйзера, 9-Б в м. Києві в ОСОБА_6 вилучено мобільний телефон «ЕлДжі» ІМЕІ НОМЕР_9 ; мобільний телефон «Леново» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_10 та сім карти мобільного оператора «Київстар» та «Лайф» та картою пам`яті 4 ГБ; мобільний телефон «Мейзу» ІМЕІ НОМЕР_11 ; картки «ПриватБанку» НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , сім карта мобільного оператору «Київстар» в кількості 5 шт., одна карта мобільного оператору «МТС», флеш накопичувач «Кінгстон» 8Г та «Апасер» 16Г.
		З огляду на вимоги ст. 209 КПК України ОСОБА_6 на той момент був особою, яку фактично затримано співробітниками поліції та здійснено його особистий обшук. Однак протокол затримання і особистого обшуку складений відповідно до вимог ст. 208 КПК України в матеріалах справи відсутній. Проте слідчу дію оформлено протоколом огляду місця події  службового кабінету відділення поліції, в якому здійснено вилучення в особи вказаних речей, що на вимогах ст.ст. 12, 237 КПК України не ґрунтується. 
		Також з матеріалів справи не можна дійти висновку про те, що вказані в протоколі речі добровільно видані ОСОБА_6 в порядку ч. 2 ст. 100 КПК України.
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 25.01.2017 року за місцем реєстрації ОСОБА_6 , будинку АДРЕСА_6 виявлено та вилучено жіночу шубу чорного кольору, 50 розміру, на якій мається бірка з надписом «MilaLimitedEdition».
		Вказану слідчу дію проведено не уповноваженою особою, якою є слідчий СВ Переяслав-Хмельницького відділу та у невизначеному кримінальному провадженні, без ухвали слідчого судді, з проникненням у володіння особи та без дотримання вимог ч. 2 ст. 100 КПК України, що виявляє недопустимість цього протоколу в силу вимог п. 17, ч. 1 ст. 3, ст.ст. 9, 13, 40, п. 1 ч. 2 ст. 87, 233, 237 КПК України внаслідок істотного порушення вимог цього Кодексу.
		 
		Що стосується слідчих експериментів від 31.01.2017 року за участю обвинуваченого ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_12 , то під час перегляду відеозапису цих слідчих дій встановлено, що слідчий, яка проводила вказану слідчу дію, не назвала свої дані, посаду й повну належну назву органу досудового слідства, всупереч ч. 3 ст. 224 КПК України не попередила потерпілу ОСОБА_12 про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань.
		Відповідно до п.п. 1 та 2 ст. 103 КПК України процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися у протоколі та на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії. 
		   Згідно абзаців першого та другого частини другої статті 104 КПК України, у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.
		   Якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому разі у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на носії інформації, який додається до нього.
		   Згідно ч. 3 ст. 104 КПК України протокол повинен містити інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання.
		   Відповідно ст. 105 КПК України, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки.
		   Додатками до протоколу можуть бути, у тому числі стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії (п. 3 ч. 2 ст. 105 КПК України). 
		Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
		   Згідно ч. 3 ст. 107 КПК України, у матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.
		   Водночас вказані протоколи слідчих експериментів не містять даних про конкретні ідентифікуючі ознаки технічних пристроїв за допомогою яких здійснювалась фіксація, як і не містять даних про первинні носії отриманої інформації, коли самі протоколи відображають відомості лише про здійснення відео фіксації на невизначений пристрій. 
		   Відтак з поданих стороною обвинувачення доказів не можна з`ясувати, на який технічний засіб здійснювалася аудіо-, відеофіксація та, чи є вони оригінальними примірниками технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії. 
		   Долучені до протоколів додатки відповідні СД-диски, в протоколі як додатки не вказуються і підписами відповідних учасників слідчої дії не засвідчені. 
		Отже вказані протоколи та відеозаписи слідчих експериментів вказаних вимогам Закону не відповідають і є недопустимими. 
		 
		Також судом встановлено, що всупереч зазначених вимог Закону, протокол негласної слідчої (розшукової) дії, а саме про результати аудіо-, відео контролю особи ОСОБА_6 у приміщенні ізолятора тимчасового тримання ГУНП у місті Києві, що проводився в період з 27.01.2017 року по 05.02.2017 року, не містить даних про конкретні ідентифікуючі ознаки технічних пристроїв за допомогою яких здійснювалась фіксація, як і не містять даних про первинний носій отриманої інформації, коли сам протокол відображає відомості лише тільки про компакт-диски з результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, коли не можна зрозуміти чи є поданий диск оригінальним примірником технічного носія інформації зафіксованої процесуальної дії, а вказаний додаток до протоколу належний чином не оформлений і підписами уповноважених осіб не скріплений. 
		Більш того, суд вважає, що спосіб здобуття таких даних за своєю суттю суперечить засадам кримінального провадження про свободу особи від самовикриття, а тому згідно ст.ст.17, 18 КПК України та ст. 62 Конституції України має тлумачитися на користь обвинуваченого і не може бути покладений в основу обвинувачення проти особи, що є підставою для неврахування вказаного доказу. 
		Зазначене є порушенням права особи на захист та права не свідчити проти себе, що тягне за собою визнання цього доказу недопустимим згідно вимог ст.ст. 18, 20, п.п. 3, 4 ч. 2, п.1 ч. 3 ст. 87 КПК України. 
		 
		Крім тогосуд відкидаєяк недопустимийдоказ такожі протоколперегляду відеозаписувід 12.04.2017року 2 відеофайлу камери № 8 приміщення ломбарду, оскільки походження вказаного речового доказу  відповідного відеофайлу на відповідному технічному носії з матеріалів справи є невідомим. В матеріалах справи відсутня інформація про його здобуття органами досудового слідства в установленому КПК України порядку за відсутності ухвали слідчого судді та без дотримання вимог ч. 1, ч. 2 ст. 100 ст. ст. 103-106, 223 КПК України.
		Отже вказані обставини стосовно зазначених вище доказів свідчать про їх недопустимість, які отримано всупереч вимог КПК України, а тому їх слід визнати недопустимими і виключити з числа тих, які покладено в обґрунтування доведеності вини обвинувачених. 
		 
		Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 160 від 14.03.2017 року встановлено, що в період вчинення інкримінованого злочину ОСОБА_6 будь-яким психічним захворюванням не страждав, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_6 за своїм психічним станом не потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру та не потребує застосування відносно нього лікування з приводу наркологічного захворювання. ОСОБА_6 здатний вірно сприймати обставини, які мають значення для провадження та надавати щодо них свідчення.
		Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 174 від 21.03.2017 року, в період вчинення інкримінованого злочину ОСОБА_7 будь-яким психічним захворюванням не страждав, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_7 за своїм психічним станом не потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру та не потребує застосування відносно нього лікування з приводу наркологічного захворювання, ОСОБА_7 здатний вірно сприймати обставини, які мають значення для провадження та надавати щодо них свідчення.
		 
		Враховуючи докази досліджені в суді та взяті до уваги на підтвердження винуватості обвинувачених, оцінюючи їх в сукупності, суд зазначає наступне. 
		Так, застосоване до потерпілої ОСОБА_12 насильство суд визнає небезпечним для її життя і здоров`я в силу того, що сама обстановка в якій опинилася потерпіла, безлюдне місце, серед лісу, зміст і суть погроз, що лунали на її адресу, із неодноразовим придушуванням шиї та демонстрацією предмета схожого на ніж та який остання сприймала саме як ніж, не викликає у суду сумнівів щодо їх кваліфікації як розбійного нападу вчиненого спільно обома обвинуваченими. 
		Аналіз досліджених доказів в їх сукупності та взаємозв`язку дає суду всі підстави дійти висновку, що під час нападу на потерпілу ОСОБА_12 та під час відкритого заволодіння майном потерпілої ОСОБА_13 обвинувачені мали спільний на це умисел, діяли цілком узгоджено та цілеспрямовано на досягнення мети заволодіння їхнім майном. 
		Суд вважає, що всі дії обвинувачених під час нападу та пограбування охоплювалися умислом один одного, які діяли спільно, узгоджено, послідовно, цілеспрямовано і без зволікання, з розподілом конкретних ролей, що мало місце під час зустрічі з потерпілими, подальшого спілкування під приводом побачення, відвідування ресторанів, вживання алкогольних напоїв, приїзду на машині в безлюдне місце, відкритого вилучення майна з погрозами насильства та залишення місця події із недопущенням можливості потерпілими запам`ятати номерний знак автомобіля. 
		Про це також свідчить синхронний характер їхніх дій спрямованих на досягнення спільної мети, повна взаємоузгодженість та одночасне вчинення дій по нападу на потерпілих, застосування насильства, подолання їх опору, вилучення майна, що свідчить про попередню змову на вчинення злочинів.
		Судом встановлено і обвинуваченими не заперечувалося, що вони безпосередньо перед нападом та пограбуванням потерпілих жінок були знайомими й спілкувалися, ОСОБА_7 шукав спосіб заробити, які разом здавали викрадене за винагороду до ломбардів, а після проведених санкціонованих судом обшуків за місцем їх проживання виявлено численні ювелірні вироби та квитанції з ломбардів, різноманітні мобільні телефони тощо. 
		Обвинувачені в суді не заперечували, що в момент події злочину  нападу та пограбування потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , знаходилися в місці їх вчинення разом з потерпілими на білому «Шевроле». 
		У той же час з сукупності досліджених доказів та їх поєднання, підстав вважати, що обвинувачені не викрадали все те майно, про яке ствердили потерпілі в суді, а також про те, що з потерпілою ОСОБА_12 вони свою статеву пристрасть всупереч її волі не задовольняли та в статеві зносини з нею не вступали, у суду не має. 
		Їхні доводи про відсутність характерних для цього пошкоджень у потерпілої суд відкидає як неспроможні та надумані, як і твердження ОСОБА_6 про походження слідів його сперми на салфетці. 
		Суд не погоджується з показаннями обвинувачених в цій частині, які повністю спростовуються показаннями потерпілих в суді та сукупністю досліджених про це доказів.
		Сам тільки факт неодноразової подачі потерпілою ОСОБА_12 заяв про вчинення обвинуваченими злочинів проти неї, в яких містяться певні незначні неузгодженості, коли потерпіла за наслідками вчиненого проти неї злочину зазнала важкої психологічної травми, а в суді дала послідовні і детальні показання стосовно всіх обставин події, тією обставиною, яка може бути витлумачена на користь обвинувачених, бути не може. 
		При цьому суд зазначає, що заява про кримінальне правопорушення за своєю суттю не може оцінюватися, як самостійний доказ обставин вчинення кримінального правопорушення, а є лише процесуальної підставою для початку розслідування (ст.ст. 60, 93, 214 КПК України). 
		Факт вживання потерпілою ОСОБА_12 протягом вечора алкогольних напоїв разом з ОСОБА_6 за встановлених у справі обставин на висновки суду про винуватість обвинувачених у вчиненні розбійного нападу, зґвалтування та задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, також вплинути не може. 
		Поєднання всіх встановлених судом обставин дає підстави для висновку про доведення в суді обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інкримінованому їм обсязі. 
		При цьому сукупність досліджених доказів та встановлених на їх основі неспростовних презумпцій стосовно фактів достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, дає суду можливість переконатися у винуватості обвинувачених поза розумним сумнівом. 
		 
		Таким чином, суд визнає доведеною вину ОСОБА_6 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненої повторно, задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства та погрози його застосування, зґвалтування, тобто статевих зносин із погрозою застосування фізичного насильства, вчиненого особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 153 КК України (в редакції чинній на час вчинення злочину); нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, і кваліфікує його злочинні дії за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 153 (в редакції чинній на час вчинення злочину), ч. 2 ст. 152 (в редакції чинній на час вчинення злочину), ч. 2 ст. 187, ч.2 ст.186 КК України.
		Також суд визнає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_7 у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із погрозою застосування насильства, нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, і кваліфікує його злочинні дії за ч. 1 ст. 153 (в редакції чинній на час вчинення злочину), ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України.
		 
		   При призначенні обвинуваченим покарання, суд звертає увагу на конкретні обставини справи, ступінь вчинених ними тяжких злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного з них у його вчиненні. Враховує дані про особи обвинувачених, з яких ОСОБА_7 раніше не судимий, а ОСОБА_6 раніше судимий за вчинення умисного вбивства, відбував тривалий термін ув`язнення, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебувають, мають посередні характеристики.
		   Дані про суспільно-корисну діяльність, місце роботи обвинувачених у справі відсутні. 
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинувачених згідно ст. 66 КК України, судом не виявлено.
		Згідно ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , суд визнає рецидив злочину.
		Обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , судом не встановлено.
		Висловлене обвинуваченими каяття є формальним, які суд не може визнати щирими. Обвинувачені своєї вини в повному обсязі не визнали, критичного осуду своєї поведінки не мали, бажання виправити ситуації та відшкодувати завдані збитки не виявили. 
		Беручи до уваги викладене, суд вважає необхідним призначити обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна в межах санкцій інкримінованим їм злочинів. 
		Долю речових доказів по справі вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України та накладений на докази арешт згідно вимог ч. 4 ст. 174 КПК України скасувати. 
		Процесуальні витрати слід покласти на обвинувачених згідно вимог ст. 124 КПК України. 
		Вирішуючи питання про запобіжний захід обвинуваченого ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили, то в зв`язку з постановленням обвинувального вироку й засудженням його до позбавлення волі, останньому слід залишити запобіжний захід тримання під вартою.
		   На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370 і 374 КПК України, 
		 
		ухвалив:
		 
		   визнати винним  ОСОБА_6  у вчиненні злочинів, передбачених ч.2ст.185,ч.1ст.153(вредакції чиннійна часвчинення злочину),ч.2ст.152,ч.2ст.186,ч.2ст.187КК України і за цим законом призначити йому покарання:
		   за ч. 2 ст. 185 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;
		   за ч. 1 ст. 153 КК України (в редакції чинній на час вчинення злочину)  5 (п`ять) років позбавлення волі;
		   за ч. 2 ст. 152 КК України  7 (сім) років позбавлення волі;
		   за ч. 2 ст. 186 КК України  5 (п`ять) років позбавлення волі;
		   за ч.2ст.187КК України 8(вісім)років 6(шість)місяців позбавленняволі з конфіскацією всього майна.
		   На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_6 визначити покарання 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна. 
		   Запобіжний захід ОСОБА_6 до набраннявироком законноїсили залишититримання підвартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
		   Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 25 січня 2017 року. 
		   На підставі ст.ст. 4, 5, 72 КК України (чинної на час вчинення злочинів) зарахувати час попереднього ув`язнення ОСОБА_6 в цьому кримінальному провадженні в періодз 25січня 2017року по11вересня 2020року в строк призначеного покарання за цим вироком з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		   Визнати винним  ОСОБА_7  у вчиненнізлочинів,передбачених ч.1ст.153(вредакції чиннійна часвчинення злочину),ч.2ст.187,ч.2ст.186КК України і за цим законом призначити йому покарання:
		   за ч. 1 ст. 153 КК України (в редакції чинній на час вчинення злочину)  4 (чотири) роки позбавлення волі;
		   за ч. 2 ст. 186 КК України  4 (чотири) роки позбавлення волі;
		   за ч. 2 ст. 187 КК України  7 (сім)років 6(шість)місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
		   На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_7 визначити покарання 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна. 
		   Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з часу проголошення вироку оскільки запобіжний захід в цьому кримінальному провадженні не обирався, що також виключає можливість цим вироком зарахувати останньому строк попереднього ув`язнення за правилами ст. 72 КК України. 
		   
		   Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз по 175 грн. 92 коп. з кожного. 
		 
		   Речові докази по справі:
		-жіночу шубу залишити у володінні ОСОБА_13 ;
		-планшет марки «Леново» ІМЕІ НОМЕР_3 залишити у володінні ОСОБА_21 ;
		-фотоелектрослід протектора шин, квитанції з ломбардів № 0011612408 від 11.07.2016 року, № 85516014033 від19.06.2016 року; № 0011619649 від 05.10.2016 року, №2470001511 від 03.10.2016 року, №2470001512 від 03.10.2016 року, №2470001382 від 26.09.2016 року; квитанції з ломбардів № 85300012228, №85300012227, № 85300012229, № 86900008807, № 86900008806, № 043163859, №2000005759, № 2000005761, № 2000005760, № 2000005762; чек № 21021, 15552, 394513126553; диск з відеозаписом від 16.01.2017 року з приміщення ломбарду; диск з відеозаписом слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_12 ; диск з відеозаписом слідчого експерименту з ОСОБА_6 ; диск з написом 07842ВК до протоколу тимчасового доступу до речей і документів; диск з написом вх. № 90219029 вих. 5107/3/кпКиївстар» до протоколу тимчасового доступу до речей і документів; диск № 8 № 163НТ від 30.01.2017 року до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - залишити в матеріалах кримінального провадження;
		-паперову серветку, зразки крові ОСОБА_6 , куртку сірого кольору з написом «Куренівка»  знищити;
		   мобільний телефон «ЕлДжі» ІМЕІ НОМЕР_16 ; мобільний телефон «Леново» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_10 ; сім карти мобільних операторів «Київстар» та «Лайф»; карту пам`яті 4 ГБ; мобільний телефон «Мейзу» ІМЕІ НОМЕР_11 ; картки «ПриватБанку» НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 ; п`ять сім карт мобільного оператора «Київстар»; однусім карту мобільного оператора «МТС»; флеш накопичувач «Кінгстон» 8Г та «Апасер» 16Г; мобільний телефон «Нокіа» імеі НОМЕР_4 ; навігатор «TENEX» № НОМЕР_17 ; мобільний телефон «Леново» А6010 імеі НОМЕР_5 з сім картою «Лайф НОМЕР_6 », «МТС» НОМЕР_7 »; флеш карту; мобільний телефон «Соні Еріксон» К510АІ ІМЕІ НОМЕР_8 з сім картою «Діджус»; біжутерію, зокрема 10 ланцюжків жовтого кольору, 3 кулони ладанки, три хрестика, підвіску у вигляді трикутника, 4 підвіски з камінцями, 6 ланцюжків на руку, 8 обручок, 9 пар сережок сріблястого кольору; 4 годинники;чохол для мобільного телефону червоного кольору  повернути власникам.
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 20.08.2014 року на майно, зокрема мобільний телефон «ЕлДжі» ІМЕІ НОМЕР_9 ; мобільний телефон «Леново» ІМЕІ НОМЕР_1 , НОМЕР_10 ; сім карти мобільних операторів «Київстар» та «Лайф»; карту пам`яті 4 ГБ; мобільний телефон «Мейзу» ІМЕІ НОМЕР_11 ; картки «ПриватБанку» НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 ; п`ять сім карт мобільного оператора «Київстар»; одну сім карту мобільного оператора «МТС»; флеш накопичувач «Кінгстон» 8Г та «Апасер» 16Г скасувати. 
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію цього вироку, яку негайно після проголошення вироку вручити обвинуваченому та прокурору. 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...