Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/1383/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 10.09.2020. Зареєстровано: 13.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2020.
Дата набрання законної сили: 10.09.2020
Номер судового провадження: К/9901/18785/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		10 вересня 2020 року   
		Київ
		справа №817/1383/18
		адміністративне провадження №К/9901/18785/20
		              
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
		суддів: Гусака М.Б.,  Усенко Є.А., 
		розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №817/1383/18 за позовом Головного управління ДФС у Рівненській області до Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року (головуючий суддя - Довга О.І., судді:  Глушко І.В., Запотічний І.І.)-
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року позов Головного управління ДФС у Рівненській області задоволено. Стягнуто з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (далі - КП "Рівнеоблводоканал") податковий борг в сумі 18548190,15 грн з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на користь Державного бюджету України.
		11 липня 2019 року КП "Рівнеоблводоканал" подало заяву про розстрочення виконання рішення суду.
		Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року клопотання КП "Рівнеоблводоканал" про залишення без розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення задоволено.
		22 липня 2019 року від відповідача до суду першої інстанції надійшла заява про відстрочення виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року.
		Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року заяву КП "Рівнеоблводоканал" про відстрочення виконання судового рішення задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі №817/1383/18 до 10 червня 2020 року.
		4 червня 2020 року до суду першої інстанції від КП "Рівнеоблводоканал" надійшла заява про продовження терміну відстрочення виконання судового рішення, зважаючи на особливий вид діяльності підприємства, скрутне матеріальне становище та з огляду на запроваджені на території України карантинні заходи.
		Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 11 червня 2020 року в задоволенні заяви КП "Рівнеоблводоканал" про продовження терміну відстрочення виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі №817/1383/18 до закінчення карантину відмовив.
		КП "Рівнеоблводоканал" оскаржило вказану ухвалу в апеляційному порядку, вважаючи, що суд першої інстанції неправильно застосував положення чинного законодавства в частині продовження строків під час дії карантину.
		Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 липня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою КП "Рівнеоблводоканал" на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року про відмову в задоволенні заяви про продовження терміну відстрочення виконання судового рішення у справі №817/1383/18.
		Суд апеляційної інстанції керувався приписами пункту 1 частини першої статті 299 КАС України, вважаючи, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню. 
		Не погоджуючись з вказаною ухвалою, КП "Рівнеоблводоканал" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду. 
		За позицією відповідача, ухвала про відмову у задоволенні заяви про продовження терміну відстрочення виконання судового рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку, і таке право було роз`яснено КП "Рівнеоблводоканал" судом першої інстанції. Відтак, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на таку ухвалу, суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 1 частини першої статті 299 КАС України. Крім того, апеляційний суд вказав, що оскарження ухвали про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду КАС України не передбачено. Водночас, таке клопотання скаржником не подавалось.
		Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до ухвали Верховного Суду від 4 серпня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 1 частини першої статті 299 КАС України з огляду на висновок суду, що ухвала про відмову у задоволенні заяви про продовження терміну відстрочення виконання судового рішення не підлягає апеляційному оскарженню.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
		Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129) (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
		Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
		Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Частиною другою цієї ж статті зазначено, що ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
		Тобто, окремо оскаржені в апеляційному порядку можуть бути виключно ухвали, можливість оскарження яких прямо передбачена в процесуальному законі.
		Перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, встановлений статтею 294 КАС України.
		Так, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження. 
		Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню (пункт 1 частини першої статті 299 КАС України).
		Вирішення питань, пов`язаних з відстроченням і розстроченням виконання, зміною чи встановленням способу і порядку виконання судового рішення, врегульоване статтею 378 КАС України.
		Частиною восьмою вказаної статті передбачено, що ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Аналіз наведених правових норм свідчить, що встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду по суті спору, спрямоване на відстрочення реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору та має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. 
		Водночас, із змісту як пункту 19 частини першої статті 294 КАС України, так і частини восьмої статті 378 КАС України слідує, що законодавцем право на апеляційне оскарження відповідних ухвал суду не поставлено в залежність від результату вирішення процесуального питання судом першої інстанції. Відтак, до суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені усі ухвали, що пов`язані з розглядом питань щодо відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, незалежно від того задоволено чи відмовлено у задоволенні відповідного клопотання.
		Слід зазначити, що питання, пов`язані з відстроченням або розстроченням виконання судового рішення постають вже після ухвалення рішення по суті спору та набрання ним законної сили, відтак, такі ухвали суду першої інстанції мають похідний характер від вирішення спору по суті та фактично не можуть бути оскаржені разом із таким рішенням суду.
		Інститут розстрочення та відстрочення виконання рішення суду впроваджений саме з метою забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом (документом) реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. 
		Конституційний Суд України зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначені у законі дії, спрямовані на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (Рішення № 18-рп/2012).
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що приписи пункту 19 частини першої статті 294 КАС України у взаємозв`язку з положеннями статті 129 Конституції України, пункту 6 частини третьої статті 2, статті 6 КАС України передбачають можливість оскарження ухвал суду першої інстанції за наслідком розгляду питань, пов`язаних з відстроченням або розстроченням виконання судового рішення незалежно від того, яким чином заявник сформулював прохальну частину заяви. 
		Колегія суддів зазначає, що в даному випадку судом апеляційної інстанції заява про продовження терміну відстрочення виконання судового рішення мала б оцінюватися як заява про відстрочення виконання судового рішення, в якій заявником перед судом ставиться питання про встановлення іншого строку, до якого має бути відстрочено виконання рішення суду. Як уже зазначалось, ухвали суду першої інстанції, пов`язані з розглядом питань щодо відстрочення або розстрочення виконання судового рішення незалежно від результату розгляду відповідної заяви, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
		Відтак, суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що ухвала про відмову в задоволенні заяви про продовження терміну відстрочення виконання судового рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, а тому безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, керуючись пунктом 1 частини першої статті 299 КАС України.
		При цьому вказівка суду апеляційної інстанції у мотивувальній частині оскарженої ухвали, що статтею 294 КАС України не передбачено можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал про відмову у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, колегією суддів сприймається як технічна описка, яка може бути виправлена судом в порядку, встановленому статтею 253 КАС України.
		З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження з направленням справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, в ході якого судом має бути вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі у порядку, встановленому параграфом 2 глави 1 розділу ІІІ КАС України.
		Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Керуючись ст. 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" задовольнити.
		Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 817/1383/18 скасувати.
		Справу № 817/1383/18 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак   Є.А. Усенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...