Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 855/46/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо виборчого процесу та референдуму, зокрема щодо; місцевих виборів, з них; інформаційного забезпечення виборів.
Надіслано для оприлюднення: 10.09.2020. Зареєстровано: 13.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 14.09.2020.
Дата набрання законної сили: 10.09.2020
Номер судового провадження: А/9901/18/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		10 вересня 2020 року 
		Київ
		справа №855/46/20
		адміністративне провадження №А/9901/18/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючої судді - Мельник-Томенко Ж.,
		суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
		за участі:
		секретаря судового засідання Кравченко Р. О.,
		позивача ОСОБА_1 , 
		представника відповідача Єзерської А. С. 
		представника третьої особи - не з`явився
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Політична партія «Слуга Народу», про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито  
		за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року (колегія суддів у складі: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., Беспалова О. О.) 
		УСТАНОВИВ: 
		Короткий зміст позовних вимог
		07 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до   суду з позовом до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Політична партія «Слуга Народу», в якому просив зобов`язати відповідача на найближчому своєму засіданні розглянути проект рішення про недопущення Політичної партії «Слуга Народу» до виборчого процесу у місті Києві по етичним та моральним причинам, причині порушення честі та гідності позивача як виборця, громадянина України з підстав вживання слова «Слуга» у назві та діяльності партії.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що 01 вересня 2020 року ОСОБА_1 з власної електронної пошти о 00:23 год на офіційну електронну пошту Центральної виборчої комісії надіслав заяву з проханням відмовити Політичній партії «Слуга Народу» в участі в місцевих виборах шляхом ухвалення відповідного рішення на найближчому засіданні Центральної виборчої комісії по причині порушення його прав та законних інтересів, оскільки у назві політичної партії «Слуга Народу» вживається слово «Слуга», що принижує гідність позивача як виборця.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Політична партія «Слуга Народу», про зобов`язання вчинити дії відмовлено.
		Судове рішення Шостого апеляційного адміністративного суду мотивовано тим, що скориставшись своїм правом на звернення до суду з позовом до суб`єкта владних повноважень, позивач не надав належних доказів того, що відповідач порушує його особисті виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі як виборця. Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, що вказували б на порушення особистих виборчих прав, свобод та інтересів позивача щодо участі у виборчому процесі. Водночас суд зазначає, що позивач не заявляє до суду вимог щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності Центральної виборчої комісії.
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги, узагальнені доводи скаржника та виклад позиції інших учасників справи
		Позивач подав апеляційну скаргу на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року, в якій просить повністю скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі. 
		На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд не зазначає, в який саме спосіб та якого змісту має бути встановлений та доведений у суді позивачем факт його дискримінації, порушення честі, гідності та інтересів виборця по причині наявності слова «Слуга» у назві політичної партії, яка приймає участь у місцевих виборах за умови, що це є очевидна інформація для будь-якої людини. Разом з тим, скаржник зазначає, що суд під час розгляду справи не дослідив матеріали справи, а саме подану заяву до Центральної виборчої комісії з додатками, в якій містилися всі необхідні обґрунтування його порушених прав та законних інтересів як виборця.  
		Крім того, скаржник наголошує на тому, що суд не взяв до уваги те, що він не оскаржує діяльність Політичної партії «Слуга Народу», а захищає свої конституційні і виборчі права як громадянин-виборець, звертаючи увагу суду на бездіяльність Центральної виборчої комісії, яка не розглянула його заяву від 01 вересня 2020 року та відповідно до його позовної вимоги він просить зобов`язати Центральну виборчу комісію розглянути зазначене ним питання на своєму засіданні, а не прийняти рішення відносно Політичної партії «Слуга Народу». 
		Також скаржник вважає, що суд першої інстанції істотно звужує його права, стверджуючи про те, що Центральна виборча комісія не має повноважень для розгляду порушеного питання виборцем на своєму черговому засіданні, оскільки відсутня буд-яка норма законодавства, яка б обмежувала право Центральної виборчої комісії розглянути буд-яке питання у виборчому процесі, якщо воно порушує інтереси виборця, а виборець відповідно звернувся до Центральної виборчої комісії з письмовою заявою.
		На думку апелянта, виборчий процес не надає прав і повноважень суб`єктам виборчого процесу своєю діяльністю створювати дискримінацію або передумови для дискримінації, порушувати права громадян-виборців, визначених статтею 21 Конституції України. Зазначає, що суд своїм рішенням не застосовує пряму дію Конституції України, не звертається до міжнародних конвенцій та законів з прав людини, до практики Європейського Суду з прав людини, чим формалізує розгляд справи, створює передумови буд-якого формату і видів порушень честі, гідності виборця під час виборчого процесу.
		Скаржник вважає, що Центральна виборча комісія має право та обов`язок розглядати будь-які виборчі питання на своєму засіданні, а тому суд фактично мав би зобов`язати Центральну виборчу комісію на своєму засіданні розглянути питання, яке ним як виборцем було окреслено у поданій до Центральної виборчої комісії заяві від 01 вересня 2020 року. Натомість суд доходить до висновку, що він позивається з метою заборонити діяльність Політичної партії «Слуга Народу».   
		Крім того, скаржник зауважує, що новий Виборчий Кодекс України конфліктує з іншими чинними виборчими законами, які діяли раніше та на даний час продовжують діяти, які дублюють один одного та в деяких статтях суперечать. Зазначає, що суд розглядав справу без посилання до норм чинного Закону України «Про місцеві вибори», а виключно на підставі Виборчого Кодексу України зі змінами, які були внесені нещодавно.
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову та просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції.
		Також судом отримано пояснення позивача на відзив відповідача на апеляційну скаргу, в яких позивач зазначає, що відповідач під час судового засідання Шостого апеляційного адміністративного суду не зазначав, що ним не пропущено строків розгляду заяви позивача, поданої 01 вересня 2020 року до Центральної виборчої комісії, відповідно до частин п`ятої-сьомої статті 15 Закону України «Про звернення громадян», та не надавав таку інформацію у відзиві на позов, а суд дану інформацію не розглядав. Крім того, позивач зазначає, що відповідач посилається на обставини, які мали бути досліджені по суті справи у суді першої інстанції 07 вересня 2020 року. Таким чином, на його думку, відповідач не має право вимагати від апеляційного суду встановлювати нові обставини справи та вивчати нові матеріали або доводи відповідача.
		Рух адміністративної справи
		Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2020 року відкрито провадження за даною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 10 вересня о 17 год 00 хв.
		У судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в позовній заяві та в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду першої інстанції, позов задовольнити. 
		Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просив відмовити в її задоволенні.
		Фактичні обставини справи
		Пунктом 1 Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» від 15 липня 2020 року № 795-IX призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 25 жовтня 2020 року.
		30 серпня 2020 року Центральною виборчою комісією прийнято постанову № 208 «Про початок виборчого процесу місцевих виборів 25 жовтня 2020 року», якою оголошено з 5 вересня 2020 року початок виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року.
		01 вересня 2020 року о 00:23 ОСОБА_1 з електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на електронну пошту Центральної виборчої комісії (post@cvk.gov.ua, zvr@cvk.gov.ua) надіслав заяву, у якій просив на найближчому засіданні розглянути та ухвалити рішення про недопущення політичної партії «Слуга Народу» до виборчого процесу у місті Києві по етичним та моральним причинам, причині порушення честі та гідності ОСОБА_1 як виборця, громадянина України з підстав описаних в заяві та опублікувати рішення про результати розгляду заяви з зазначенням прізвища ім`я та по-батькові заявника на офіційному сайті Центральної виборчої комісії.
		Оскільки ОСОБА_1 особисто як громадянина України та виборця ображає та порушує його честь та гідність вживання слова «слуга» у назві політичної партії, такий звернувся з даним позовом до суду у якому просить зобов`язати відповідача на найближчому своєму засіданні розглянути відповідний проект рішення про недопущення політичної партії «Слуга Народу» до виборчого процесу у місті Києві. 
		Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
		Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 30 червня 2004 року № 1932-IV «Про Центральну виборчу комісію» (надалі - Закон № 1932-IV) Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України. 
		Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1932-IV виборці, виборчі комісії, комісії з референдумів, інші суб`єкти виборчого і референдумного процесів, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об`єднання громадян, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, іноземці та особи без громадянства, а також органи влади іноземних держав, міжнародні організації мають право звернутися до Комісії із зверненнями з питань, що належать до повноважень Комісії, в порядку, встановленому цим Законом, Законом України «Про звернення громадян» та іншими законами України. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
		Частиною другою статті 14 Закону № 1932-IV передбачено, що звернення, подані до Комісії, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Комісією. У разі надходження до Комісії звернення засобами електронної пошти в позаробочий час вони реєструються не пізніше наступного робочого дня після їх надходження.
		Під зверненням за цим Законом слід розуміти: 1) заяву, в якій міститься прохання сприяти реалізації виборчих прав, права на участь у референдумі, надати консультативно-методичну допомогу чи рекомендації щодо підготовки та проведення виборів і референдумів, роз`яснення з питань застосування законодавства України про вибори і референдуми або в якій висловлюються думки, рекомендації, поради щодо вдосконалення законодавства України з питань виборів і референдумів та правового регулювання виборів і референдумів в Україні, стосовно покращання діяльності виборчих комісій, комісій з референдумів тощо; 2) скаргу, в якій міститься інформація про порушення законодавства України про вибори і референдуми та вимога забезпечити реалізацію і захист виборчих прав, права на участь у референдумі, законних інтересів суб`єктів виборчого і референдумного процесів, поновити порушені виборчі права та право на участь у референдумі (частина третя статті 14 Закону №  1932-IV).
		Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону № 1932-IV скарги, що стосуються виборів чи референдумів, подаються до Комісії у порядку та строки, встановлені законом про вибори чи законом про референдуми. Скарги, що не стосуються виборів чи референдумів, подаються до Комісії у порядку та строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян» та іншими законами України, з особливостями, встановленими частиною десятою цієї статті.
		Частинами першою-третьою статті 15 Закону № 1932-IV передбачено, що заяви та скарги, подані до Комісії, розглядаються у порядку, встановленому цим та іншими законами, а також Регламентом Центральної виборчої комісії. Заяви, що подані до Комісії під час виборчого процесу чи процесу референдуму та стосуються цього процесу, розглядаються Комісією протягом п`яти днів з дня подання. Днем подання заяви вважається день її фактичного отримання Комісією. Заяви та інші звернення, що не стосуються виборчого процесу чи процесу референдуму або подані не під час такого процесу, розглядаються Комісією на загальних підставах, встановлених Законом України «Про звернення громадян» та іншими законами України.
		Згідно з частиною четвертою статті 15 Закону № 1932-IV скарги, що стосуються виборів чи референдуму, розглядаються Комісією у порядку та строки, встановлені законом про вибори чи законом про референдуми. Якщо розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до повноважень Комісії, за рішенням Комісії така скарга залишається без розгляду по суті. Скарги, що не стосуються виборів чи референдуму, розглядаються Комісією на загальних підставах, встановлених Законом України «Про звернення громадян» та іншими законами України.
		Відповідно до частини восьмої статті 195 Виборчого Кодексу України Центральна виборча комісія шляхом прийняття відповідного рішення оголошує про початок виборчого процесу чергових місцевих виборів, перших виборів депутатів місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, додаткових виборів депутатів сільських, селищних рад, а територіальна виборча комісія - про початок виборчого процесу позачергових, повторних, проміжних місцевих виборів на своєму засіданні, про що зазначається у протоколі засідання комісії. Офіційним оголошенням є прийняття відповідною виборчою комісією рішення про початок виборчого процесу відповідного виду місцевих виборів. Рішення відповідної виборчої комісії про оголошення початку виборчого процесу відповідного виду місцевих виборів оприлюднюється не пізніше ніж на третій день після його прийняття у визначений нею спосіб. Офіційне оголошення шляхом прийняття рішення про початок виборчого процесу здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніш як за п`ять днів до дня початку виборчого процесу місцевих виборів, територіальною виборчою комісією - не пізніш як за п`ять днів до дня початку виборчого процесу позачергових, проміжних місцевих виборів, а в разі призначення територіальною виборчою комісією повторних місцевих виборів - одночасно з прийняттям нею такого рішення.  
		Постановою Центральної виборчої комісії від 30 серпня 2020 року № 208 «Про початок виборчого процесу місцевих виборів 25 жовтня 2020 року» було оголошено з 05 вересня 2020 року початок виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року.
		Таким чином, звернення позивача, яке надійшло до Центральної виборчої комісії 01 вересня 2020 року, надійшло до початку виборчого процесу і підлягало розгляду на загальних підставах, встановлених Законом України «Про звернення громадян».
		Відповідно до статті 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
		З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що Центральною виборчою комісією не допущено бездіяльності при розгляді звернення позивача від 01 вересня 2020 року, як стверджується в апеляційній скарзі, оскільки строк розгляду заяви на час звернення позивача до суду з цим позовом не закінчився.
		Відповідно до вимог частин п`ятої-сьомої статті 15 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» заява, подана до Комісії, за дорученням Голови Комісії або одного із його заступників попередньо розглядається членом Комісії, а якщо вона не стосується реалізації повноважень Комісії - керівником Секретаріату Комісії. За підсумком попереднього розгляду заяви член Комісії може рекомендувати Комісії розглянути її на засіданні Комісії та прийняти рішення з приводу такої заяви. Якщо заява не вимагає прийняття рішення Комісії, член Комісії за дорученням Голови Комісії або одного з його заступників може надати відповідь заявнику від свого імені.
		Згідно з частиною першої статті 29 Закону № 1932-IV члени Комісії здійснюють повноваження відповідно до затвердженого Комісією розподілу обов`язків між ними, а також виконують окремі доручення Голови Комісії або заступника Голови Комісії у разі виконання ним повноважень Голови Комісії у передбачених цим Законом випадках. 
		За змістом частини другої статті 29 Закону № 1932-IV член Комісії, зокрема: готує питання на розгляд Комісії, бере участь у розгляді та обговоренні питань порядку денного засідання Комісії; розглядає заяви суб`єктів виборчого процесу та процесу референдуму; здійснює інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.
		Відповідно до статті 21 розділу VI Регламенту Центральної виборчої комісії одержані Комісією звернення в день реєстрації подаються Голові Комісії, який дає відповідні доручення членам Комісії та працівникам Секретаріату Комісії, Служби розпорядника Реєстру щодо їх попереднього розгляду та надання відповіді.
		Згідно зі статтею 22 розділу VI Регламенту Центральної виборчої комісії член Комісії вивчає порушені у зверненні питання та готує пропозиції щодо його розгляду. За підсумками розгляду звернення член Комісії доповідає Голові Комісії щодо доцільності внесення питання на розгляд Комісії. У разі визнання такої доцільності цей член Комісії готує відповідний проект постанови, до якого долучає всі необхідні документи та матеріали, а також перелік осіб, які повинні бути викликані (запрошені) на засідання Комісії.
		Проаналізувавши наведені положення законодавства в аспекті спірних правовідносин, які виникли у зв`язку з розглядом заяви ОСОБА_1 від 01 вересня 2020 року, адресованої Центральній виборчій комісії, колегія суддів дійшла висновку, що порядок розгляду звернень громадян, які надходять до Центральної виборчої комісії під час виборчого процесу, а також ухвалення рішень за наслідками цього розгляду залежить від суті питання, з яким звертається заявник, і не передбачає обов`язкового винесення цього питання на засідання Центральної виборчої комісії для прийняття колегіального рішення. 
		У цьому зв`язку треба зазначити, що розгляд звернень у Центральній виборчій комісії організовано таким чином, що попереднє їх вивчення здійснює член Центральної виборчої комісії, до повноважень якого віднесено, з-поміж іншого, вирішувати чи є достатні підстави для того, аби порушені у звернені питання Комісія розглядала на засіданні та ухвалювала з цього приводу колегіальне рішення. 
		Критеріїв, якими мав би керуватися член Центральної виборчої комісії, коли вирішував в якій формі треба розглядати певне звернення, яке надійшло до Центральної виборчої комісії, законодавство не містить, як і вичерпного переліку питань, які вимагають саме колегіального ухвалення рішення. Це сфера дискреційних повноважень члена Центральної виборчої комісії, реалізація яких, втім, повинна мати об`єктивні підстави та узгоджуватися з приписами закону.
		Таким чином, вирішення питання про те, в якій формі необхідно розглядати звернення, які надходять до Центральної виборчої комісії, є дискреційними повноваженнями Комісії.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 855/71/19.
		Відповідно до статті 18 Закону України «Про політичні партії в Україні» державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють, зокрема:
		1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади;
		2) Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, територіальні виборчі комісії на відповідних місцевих виборах - за додержанням політичними партіями встановленого порядку участі у виборчому процесі, а також, у межах визначених законом повноважень, за своєчасністю подання до відповідних виборчих комісій проміжних та остаточних фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на виборах, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей.
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Центральна виборча комісія не є тим органом, що уповноважений надавати оцінку відповідності найменування політичної партії вимогам закону чи забороняти діяльність політичної партії. Отже, у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача розглянути проект рішення про недопущення політичної партії «Слуга Народу» до виборчого процесу з підстав вживання слова «Слуга» у назві та діяльності партії.
		Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
		Частиною третьою статті 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Пунктом 1 частини першої статті 22 Виборчого кодексу України передбачено, що суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є виборець, який має право голосу на відповідних виборах.
		Згідно з частиною першою статті 64 Виборчого кодексу України суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому КАС України.
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 64 Виборчого кодексу України виключно до суду шляхом подання позовної заяви оскаржуються рішення, дії, бездіяльність Центральної виборчої комісії, дії або бездіяльність члена Центральної виборчої комісії.
		Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені статтею 273 КАС України.
		Відповідно до частини першої статті 273 КАС України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.
		Згідно з частиною першою статті 22 Виборчого Кодексу України, статті 12 Закону України від 14.07.2015 № 595-VIII «Про місцеві вибори» (з урахуванням частини другої розділу ХХХХІІ Прикінцеві та перехідні положення Виборчого Кодексу України) суб`єктами виборчого процесу на відповідних місцевих виборах є: виборець; Центральна виборча комісія; виборчі комісії, сформовані (утворені) відповідно до цього Закону або інших законів України, які уповноважені забезпечувати організацію та проведення відповідних місцевих виборів; кандидати в депутати, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови, старости; місцева організація партії, яка висунула кандидата (кандидатів) для участі у відповідних місцевих виборах; офіційний спостерігач від кандидата, від місцевої організації партії - суб`єкта відповідного виборчого процесу, від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому Законом. 
		Частиною другою статті 273 КАС Україні чітко визначено, що виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.
		Отже, судовому захисту підлягає лише порушене право особи, а тому, звертаючись до суду з позовом щодо зобов`язання відповідача на найближчому своєму засіданні розглянути проект рішення про недопущення Політичної партії «Слуга Народу» до виборчого процесу у місті Києві, позивач повинен довести перед судом факт порушення нею безпосередньо його виборчого права або інтересу щодо участі у виборчому процесі, як того вимагає частина друга статті 273 КАС України.  
		При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.
		З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або чи мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
		Тобто, при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.
		Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
		У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справі «Аксу проти Туреччини» пункт 50, «Берден проти Сполученого Королівства» пункт 33, «Тенасе проти Молдови» зазначено що для того, щоби мати можливість подати звернення на підставі статті 34 Конвенції, особа, неурядова організація чи група осіб мають довести, що вони є жертвами порушення прав, передбачених у Конвенції. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.
		Таким чином, Шостий апеляційний адміністративний суд правильно застосував норми частини першої статті 64 Виборчого Кодексу України та статті 273 КАС України, зазначивши про те, що позивач не заявляє вимог до Центральної виборчої комісії щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності Центральної виборчої комісії.
		Доводи скаржника про порушення його прав участю у місцевих виборах в місті Києві Політичної партії «Слуга Народу» Верховний Суд відхиляє, оскільки, відповідно до частини першої статті 216 Виборчого Кодексу України висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за сорок днів до дня голосування і закінчується за тридцять днів до дня голосування, тобто з 15 по 24 вересня 2020 року.
		Тобто, на момент звернення позивача до суду (07 вересня 2020 року) його твердження, що Політична партія «Слуга Народу» буде висувати кандидатів на посади депутатів Київської міської ради та кандидата на пост Київського міського голови є припущеннями.
		Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не надав доказів, які б вказували на порушення особистих виборчих прав, свобод та інтересів позивача щодо участі у виборчому процесі.
		Статтею 6 Виборчого кодексу України визначено, що виборчі права громадян України - це  гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні. Основні виборчі права громадян України включають: 1)  право вільно обирати (право голосу на виборах); 2) право бути обраним. Громадяни України мають також інші права на участь у виборчому процесі, пов`язані з їхніми основними виборчими правами. Виборчі права громадян України здійснюються в обсязі і порядку, передбачених виборчим законодавством.
		З огляду на наведене, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що скориставшись своїм правом на звернення до суду з позовом до суб`єкта владних повноважень, позивач не надав належних доказів того, що відповідач порушує його особисті виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі як виборця. 
		В апеляційній скарзі відсутні докази, що вказують на порушення особистих виборчих прав, свобод та інтересів позивача щодо участі у виборчому процесі.
		В аспекті положень частини 2 статті 273 КАС України щодо визначення суб`єктів судового захисту порушеного виборчого права, законодавець забезпечив неможливість спотворення конституційно визначеного захисту виборчого права, шляхом впровадження ефективного контролю, що має на меті унеможливити будь-які зловживання та маніпулювання. 
		За такого правового регулювання, предмета і підстави позову в даному адміністративному спорі, суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого та законного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
		Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Суд вважає, що оскаржене рішення суду першої інстанції, яке є предметом перегляду в цій справі, законне та обґрунтоване, висновки цього суду відповідають нормам матеріального та процесуального права, відповідно підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення суду відсутні.
		При поданні апеляційної скарги в цій справі позивачем не сплачено судового збору, тому з урахуванням вимог частини дев`ятої статті 273 КАС України питання про його стягнення суд вирішує цією постановою.
		Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. 
		Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 1 січня 2020 року - 2102, 00 грн.
		Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а тому сума судового збору, яка підлягала сплаті при поданні апеляційної скарги становила 1261,20 грн.
		Враховуючи, що при поданні апеляційної скарги судовий збір позивачем сплачено не було, а доказів щодо наявності у позивача пільг щодо сплати судового збору матеріали справи не містять, колегія суддів, відповідно до приписів статті 139 КАС України, дійшла висновку про необхідність стягнення з позивача судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1261,20 грн. 
		Керуючись статтями 2, 5, 139, 272, 273, 278, 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 залишити без змін.
		Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Подільським РУ ГУ МВС України в місті Києві 03 березня 2001 року) на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м.  Києві/м.  Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		____________________________
		 
		____________________________
		 
		____________________________
		Ж.М. Мельник-Томенко
		А.В. Жук 
		Н.М. Мартинюк
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...