Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/18780/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 11.09.2020. Зареєстровано: 13.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/755/529/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018100000000833

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 755/18780/18
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"11" вересня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді:     ОСОБА_1 ,
		секретарів     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 вересня 2018 року за № 42018100000000833 за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого не офіційно різноробочим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч. 1 ст.190, ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України,
		за участю учасників кримінального провадження
		прокурорів     ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		    ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		захисника     ОСОБА_12 ,
		обвинуваченого     ОСОБА_4 ,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Згідно формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_4 органом досудового розслідування зазначено, що наказом начальника Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві (далі - ГУ ДМС у м. Києві) № 512-к від 03.10.2017 ОСОБА_4 призначений на посаду головного спеціаліста відділу протидії нелегальній міграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в м. Києві. На підставі вказаного наказу та посадової інструкції на ОСОБА_4 як головного спеціаліста зазначеного відділу покладено виконання обов`язків із запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в м. Києві.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.08.2018 Головним управлінням ДМС України в м. Києві проведено рейд по місцях тимчасового перебування іноземців за адресою: м. Київ. вул. Кибальчича, 11. За його наслідками складено протокол про адміністративне правопорушення відносно громадянина Йорданії ОСОБА_13 , а також винесено постанову про адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 1700 гривень. В зв`язку з цим 03.08.2018 співробітниками ГУ ДМС у м. Києві винесено Рішення про примусове повернення громадянина Йорданії ОСОБА_14 до країни походження. Останнього зобов`язано покинути територію України у термін до 27.08.2018, а також заборонено в`їзд на територію України терміном на 3 роки до 03.08.2021.
		Серед зазначених співробітників був присутній головний спеціаліст відділу протидії нелегальній міграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в м. Києві ОСОБА_4 , який не здійснював та не мав відношення до оформлення будь-яких адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_15 . Не зважаючи на це ОСОБА_4 передав ОСОБА_16 номер свого мобільного телефону НОМЕР_1 та повідомив, щоб ОСОБА_14 через декілька днів зателефонував останньому.
		Враховуючи, що ОСОБА_13 не розмовляв ні російською, ні українською мовами, він звернувся до свого знайомого ОСОБА_17 з проханням з`ясувати в ОСОБА_4 сутність виниклого питання та шляхи його вирішення.
		ОСОБА_17 04.09.2018 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив останньому, що є представником ОСОБА_18 , відносно якого працівниками ДМС України складено протокол. В ході телефонної розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_17 , що по телефону він вирішувати відповідне питання не буде й запропонував зустрітись 05.09.2018 біля адміністративної будівлі ГУ ДМС України в м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 4.
		ОСОБА_17 05.09.2018 приблизно об 15 год. 00 хв., прибувши до адміністративної будівлі ГУ ДМС України в м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 4, зателефонував ОСОБА_4 та повідомив про своє перебування за вказаною адресою. В ході даної розмови ОСОБА_17 також запитав до якого кабінету йому увійти. Проте ОСОБА_4 повідомив, що проводити з останнім зустріч на робочому місці не буде й призначив зустріч на 19 год. 00 хв. в закладі швидкого харчування «Макдональдс» поблизу станції метро «Лівобережна» у м. Києві.
		Цього ж дня, на виконання попередньої домовленості, близько 19 год. 00 хв., поблизу станції метро «Лівобережна», в закладі швидкого харчування «Макдональдс», за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 1, ОСОБА_4 зустрівся із ОСОБА_17 . В ході спілкування ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_17 зміст та наслідки рішень, прийнятих іншими службовими особами ДМС України відносно громадянина Йорданії ОСОБА_19 . Обговорював можливість уникнення останнім примусового видворення та заборони в`їзду на територію України в обмін на надання неправомірної вигоди.
		ОСОБА_17 усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_4 , звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів та діяв з метою викриття злочинних дій ОСОБА_4 під контролем правоохоронних органів.
		Так,12.09.2020об 19год.53хв.,поблизу ТРЦ«Район»,за адресою:м.Київ,вул.Миколи Лаврухіна,4 ОСОБА_4 повторно зустрівсяіз ОСОБА_17 та обговорювавслужбову інформаціїщодо виконанняадміністративних матеріалівпо примусовомуповерненню громадянинаЙорданії ОСОБА_18 до країнипоходження тазаборони в`їздуна територіюУкраїни. ОСОБА_4 повідомив,що всідокументи стосовно ОСОБА_18  скеровано на адресу Державної прикордонної служби України та скоріш за все відомості внесені до бази даних осіб, яким заборонено в`їзд на територію України.
		Вказані вище дії ОСОБА_4 були спрямовані на отримання ним грошових коштів від ОСОБА_17 та перебували в стані формування його кінцевого умислу з огляду на зміну обставин виконання офіційної процедури видворення ОСОБА_18 з території України, до якої ОСОБА_4 як службова особа жодного відношення не мав.
		20.09.2018 року співробітниками поліції та відділу протидії нелегальній міграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в м. Києві затримано ОСОБА_18 та поміщено останнього до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства. Цього ж дня, об 15 год. 58 хв. ОСОБА_4 , якому стала відома ця інформація в силу його перебування на посаді головного спеціаліста цього відділу, зателефонував ОСОБА_17 та повідомив, що ОСОБА_18 затримано співробітниками поліції та за рішенням суду його відправлять до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців й осіб без громадянства, у зв`язку з цим вирішити питання не внесення ОСОБА_18 до бази даних осіб, яким заборонено в`їзд на територію України не представляється можливим.
		Під час наступних телефонних розмов ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливість отримання від ОСОБА_17 грошових коштів, пообіцяв йому спробувати допомогти у прискоренні питання видворення ОСОБА_18 з території України, щоб останній мав можливість швидше повернутись на батьківщину, а не знаходився тривалий час в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців й осіб без громадянства.
		За результатами вказаних зустрічей та телефонного спілкування, перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу протидії нелегальній міграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в м. Києві та демонструючи ОСОБА_17 свою обізнаність зі станом виконання адміністративних матеріалів щодо примусового повернення громадянина Йорданії ОСОБА_18 до країни походження та заборони його в`їзду на територію України, ОСОБА_4 формував у ОСОБА_17 враження про начебто можливість забезпечити вчинення повноважними службовими особами ГУ ДМС України в м. Києві дій в інтересах ОСОБА_18 в обмін на надання таким особам неправомірної вигоди через ОСОБА_4 .
		Так, 25.09.2018 об 19 год. 51 хв., згідно попередньої домовленості, ОСОБА_4 зустрівся із ОСОБА_17 в ресторані «LКАFА» за адресою: м. Київ, вул. М. Лаврухіна, 4. В ході даної зустрічі у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_17 у наступний спосіб.
		Під час бесіди ОСОБА_17 повідомив, що ним було придбано для ОСОБА_18 на 27.09.2018 квиток на літак до Йорданії, про що він інформував службових осіб ГУ ДМС України в м. Києві. У зв`язку з цим, він висловив стурбованість щодо своєчасного виконання службовими особами ГУ ДМС України в м. Києві супроводу та перевезення ОСОБА_18 з Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства до аеропорту «Бориспіль», з тим щоб квиток було використано та ОСОБА_14 не залишився на тривалий термін в умовах обмеженого простору пункту тимчасового перебування вказаної категорії осіб.
		З огляду на вказану поведінку та стурбованість ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , під час зустрічі 25.09.2018 в ресторані «LКАFА» за адресою: м. Київ, вул. М. Лаврухіна, 4, з метою реалізації вже остаточного сформованого ним умислу щодо заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_17 , повідомив йому неправдиві відомості щодо небажання та можливу відміну доставки службовими особами ГУ ДМС України в м. Києві ОСОБА_18 з Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства до аеропорту «Бориспіль» для вильоту 27.09.2018, згідно раніше придбаного квитка на літак рейсу РS-761 Воrіsроl - Королева - Алія Амман. ОСОБА_4 , продовжуючи шахрайські дії щодо заволодіння для себе майном ОСОБА_17 , а також одночасно вчинюючи дії щодо підбурювання його до надання неправомірної вигоди службовій особі, вказав, що нібито передасть грошові кошти своєму безпосередньому керівнику, заступнику начальника управління - начальнику відділу протидії нелегальній міграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в м. Києві ОСОБА_20 , для уникнення подальшого тривалого перебування ОСОБА_18 в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства, внаслідок його не доставки в аеропорт та не вильоту 27.09.2018 за заздалегідь придбаним авіаквитком.
		Фактично ОСОБА_4 не мав наміру передавати ОСОБА_20 грошові кошти, якими планував заволодіти шахрайським шляхом, а ОСОБА_20 не був обізнаний зі злочинним планом ОСОБА_4 . Вказані шахрайські дії ОСОБА_4 вчиняв 25.09.2018 об 19 год. 51 хв. в ресторані «LКАFА» в умовах, коли листами заступника начальника ГУ ДМС України в м. Києві ОСОБА_21 від 25.09.2018 №8001.23.1-26470/80.16-18 та від 25.09.2018 №8001.23.3/7035-18, адресованими до Окремого контрольно- пропускного пункту «Київ» та Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС України, вже було прийнято рішення щодо супроводження ОСОБА_18 з Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства до аеропорту «Бориспіль» для вильоту 27.09.2018. В листах було зазначено реквізити конкретного рейсу, яким має відлітати ОСОБА_14 та конкретні працівники ГУ ДМС України в м. Києві, яких включено до складу групи супроводження, старшим серед яких визначено безпосереднього керівника ОСОБА_4 , заступника начальника управління - начальника відділу протидії нелегальній міграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в м. Києві ОСОБА_20 .
		Таким чином, за наслідками спілкування, яке відбулось 25.09.2018 об 19 год. 51 хв. в ресторані «LКАFА» за адресою: м. Київ, вул. М. Лаврухіна, 4, діючи умисно шляхом обману, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 , а також одночасно усвідомлюючи свої дії щодо підбурювання ОСОБА_17 до надання неправомірної вигоди заступнику начальника управління - начальнику відділу протидії нелегальній міграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в м. Києві ОСОБА_20 , який займає відповідальне становище, за вчинення ним в інтересах ОСОБА_18 дій з використанням наданого йому службового становища, щодо супроводження та перевезення 27.09.2018 ОСОБА_18 з Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства до аеропорту «Бориспіль», з тим щоб придбаний авіаквиток було використано та ОСОБА_14 не залишився тривалий термін в умовах вказаного місця тимчасового перебування осіб, ОСОБА_4 підтвердив ОСОБА_17 , що нібито вирішить зазначене питання шляхом передачі ОСОБА_20 , який не був обізнаний з його злочинними планами, грошової винагороди в розмірі 300 доларів США, за умови попереднього надання ОСОБА_17 цих коштів ОСОБА_4 .
		Наприкінці розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_17 домовились зустрітись 26.09.2018 для надання ОСОБА_4 зазначеної неправомірної вигоди нібито з подальшою передачею ОСОБА_20 , який не був обізнаний зі злочинними планами свого підлеглого.
		26.09.2018 об 12 год. 06 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_17 домовились про зустріч біля закладу швидкого харчування «Макдональдс», поблизу станції метро «Лівобережна» у м. Києві. У вказаному місці, на виконання попередньої домовленості, ОСОБА_17 мав передати ОСОБА_4 , який продовжував діяти у шахрайський спосіб з метою заволодіння майном ОСОБА_17 та одночасно підбурювати останнього до надання неправомірної вигоди, грошові кошти у розмірі 300 доларів США, нібито в якості грошової винагороди для ОСОБА_20 за вчинення своєчасного, згідно придбаного авіаквитка, супроводження та перевезення 27.09.2018 ОСОБА_18 з Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства до аеропорту «Бориспіль».
		Так, 26.09.2018 приблизно об 13 год. 24 хв. біля закладу швидкого харчування «Макдональдс», за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 1, ОСОБА_4 зустрівся Із ОСОБА_17 . В ході даної зустрічі, після нетривалої розмови, ОСОБА_17 передав ОСОБА_4 заздалегідь обумовлену суму грошових коштів у розмірі 300 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 26.09.2018 становило 8 418 гривень, в якості неправомірної вигоди, яку останній мав нібито передати заступнику начальника управління - начальнику відділу протидії нелегальній міграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ТУ ДМС України в м. Києві ОСОБА_20 , але діючи шляхом обману та одночасно підбурюючи ОСОБА_17 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, ОСОБА_4 фактично вчинив усі дії, які вважав необхідними для заволодінню майном ОСОБА_17 .
		Отримані грошові кошти ОСОБА_4 поклав у кишеню свого одягу та одразу після цього був затриманий працівниками правоохоронного органу, у порядку ст. 208 КПК України, на місці злочину.
		Таким чином, як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_4 вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, а саме заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_17 в сумі 8 418 гривень (вісім тисяч чотириста вісімнадцять) гривень, тим самим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України.
		Крім того,досудовим розслідуваннямвстановлено,що 03.08.2018Головним управліннямДМС Українив м.Києві проведенорейд помісцях тимчасовогоперебування іноземцівза адресою:м.Київ,вул.Кибальчича,11.За йогонаслідками складенопротокол проадміністративне правопорушеннявідносно громадянинаЙорданії ОСОБА_13 ,а такожвинесено постановупро адміністративнестягнення увигляді штрафуна суму1700 гривень. В зв`язку з цим 03.08.2018 співробітниками ГУ ДМС у м. Києві винесено Рішення про примусове повернення громадянина Йорданії ОСОБА_14 до країни походження. Останнього зобов`язано покинути територію України у термін до 27.08.2018, а також заборонено в`їзд на територію України терміном на 3 роки до 03.08.2021.
		Серед зазначених співробітників був присутній головний спеціаліст відділу протидії нелегальній міграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в м. Києві ОСОБА_4 , який не здійснював та не мав відношення до оформлення будь-яких адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_15 . Не зважаючи на це, ОСОБА_4 передав ОСОБА_16 номер свого мобільного телефону НОМЕР_1 та повідомив, щоб ОСОБА_14 через декілька днів зателефонував останньому.
		Враховуючи, що ОСОБА_13 не розмовляв ні російською, ні українською мовами, він звернувся до свого знайомого ОСОБА_17 , з проханням з`ясувати в ОСОБА_4 сутність виниклого питання та шляхи його вирішення.
		ОСОБА_17 04.09.2018 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив останньому, що є представником ОСОБА_18 , відносно якого працівниками ДМС України складено протокол. В ході телефонної розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_17 , що по телефону він вирішувати відповідне питання не буде й запропонував зустрітись 05.09.2018 біля адміністративної будівлі ГУ ДМС України в м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 4.
		ОСОБА_17 05.09.2018 приблизно об 15 год. 00 хв., прибувши до адміністративної будівлі ГУ ДМС України в м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 4, зателефонував ОСОБА_4 та повідомив про своє перебування за вказаною адресою. В ході даної розмови ОСОБА_17 також запитав до якого кабінету йому увійти. Проте ОСОБА_4 повідомив, що проводити з останнім зустріч на робочому місці не буде й призначив зустріч на 19 год. 00 хв. в закладі швидкого харчування «Макдональдс» поблизу станції метро «Лівобережна» у м. Києві.
		Цього ж дня, на виконання попередньої домовленості, близько 19 год. 00 хв., поблизу станції метро «Лівобережна», в закладі швидкого харчування «Макдональдс», за адресою:м.Київ, вул. Євгена Сверстюка, 1, ОСОБА_4 зустрівся із ОСОБА_17 . В ході спілкування ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_17 зміст та наслідки рішень, прийнятих іншими службовими особами ДМС України відносно громадянина Йорданії ОСОБА_19 . Обговорював можливість уникнення останнім примусового видворення та заборони в`їзду на територію України в обмін на надання неправомірної вигоди.
		ОСОБА_17 усвідомлюючи протиправність дій ОСОБА_4 , звернувся із відповідною заявою до правоохоронних органів та діяв з метою викриття злочинних дій ОСОБА_4 під контролем правоохоронних органів.
		Так,12.09.2020об і9год.53хв.,поблизу ТРЦ«Район»,за адресою:м.Київ,вул.Миколи Лаврухіна,4 ОСОБА_4 повторно зустрівсяіз ОСОБА_17 та обговорювавслужбову інформаціїщодо виконання адміністративних матеріалів по примусовому поверненню громадянина Йорданії ОСОБА_18 до країни походження та заборони в`їзду на територію України. ОСОБА_4 повідомив, що всі документи стосовно ОСОБА_18 скеровано на адресу Державної прикордонної служби України та скоріш за все відомості внесені до бази даних осіб, яким заборонено в`їзд на територію України.
		Вказані вище дії ОСОБА_4 були спрямовані на отримання ним грошових коштів від ОСОБА_17 та перебували в стані формування його кінцевого умислу з огляду на зміну обставин виконання офіційної процедури видворення ОСОБА_18 з території України, до якої ОСОБА_4 як службова особа жодного відношення не мав.
		20.09.2018 співробітниками поліції та відділу протидії нелегальній міграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в м. Києві затримано ОСОБА_18 та поміщено останнього до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства. Цього ж дня, об 15 год. 58 хв. ОСОБА_4 , якому стала відома ця інформація в силу його перебування на посаді головного спеціаліста цього відділу, зателефонував ОСОБА_17 та повідомив, що ОСОБА_18 затримано співробітниками поліції та за рішенням суду його відправлять до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців й осіб без громадянства, у зв`язку з цим вирішити питання не внесення ОСОБА_18 до бази даних осіб, яким заборонено в`їзд на територію України не представляється можливим.
		Під час наступних телефонних розмов ОСОБА_4 , усвідомлюючи можливість отримання від ОСОБА_17 .Р грошових коштів, пообіцяв йому спробувати допомогти у прискоренні питання видворення ОСОБА_18 з території України, щоб останній мав можливість швидше повернутись на батьківщину, а не знаходився тривалий час в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців й осіб без громадянства.
		За результатами вказаних зустрічей та телефонного спілкування, перебуваючи на посаді головного спеціаліста відділу протидії нелегальній міграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в м. Києві та демонструючи ОСОБА_17 свою обізнаність зі станом виконання адміністративних матеріалів щодо примусового повернення громадянина Йорданії ОСОБА_18 до країни походження та заборони його в`їзду на територію України, ОСОБА_4 формував у ОСОБА_17 враження про начебто можливість забезпечити вчинення повноважними службовими особами ГУ ДМС України в м. Києві дій в інтересах ОСОБА_18 в обмін на надання таким особам неправомірної вигоди через ОСОБА_4 .
		Так, 25.09.2018 об 19 год. 51 хв., згідно попередньої домовленості, ОСОБА_4 зустрівся із ОСОБА_17 в ресторані «LКАFА» за адресою: м. Київ, вул. М. Лаврухіна, 4. В ході даної зустрічі у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_17 у наступний спосіб.
		Під час бесіди ОСОБА_17 повідомив, що ним було придбано для ОСОБА_18 на 27.09.2018 квиток на літак до Йорданії, про що він інформував службових осіб ГУ ДМС України в м. Києві. У зв`язку з цим, він висловив стурбованість щодо своєчасного виконання службовими особами ГУДМС України в м. Києві супроводу та перевезення ОСОБА_18 з Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства до аеропорту «Бориспіль», з тим щоб квиток було використано та ОСОБА_14 не залишився на тривалий термін в умовах обмеженого простору пункту тимчасового перебування вказаної категорії осіб.
		З огляду на вказану поведінку та стурбованість ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , під час зустрічі 25.09.2018 в ресторані«LКАFА» за адресою: м. Київ, вул. М. Лаврухіна, 4, з метою реалізації вже остаточного сформованого ним умислу щодо заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_17 , повідомив йому неправдиві відомості щодо небажання та можливу відміну доставки службовими особами ГУ ДМС України в м. Києві ОСОБА_18 з Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства до аеропорту «Бориспіль» для вильоту 27.09.2018, згідно раніше придбаного квитка на літак рейсу РS-761 Воrisроl - Королева  Алія Амман. ОСОБА_4 , продовжуючи шахрайські дії щодо заволодіння для себе майном ОСОБА_22 , а також одночасно вчиняючи дії щодо підбурювання його до надання неправомірної вигоди службовій особі, вказав, що нібито передасть грошові кошти своєму безпосередньому керівнику, заступнику начальника управління - начальнику відділу протидії нелегальній міграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в м. Києві ОСОБА_20 , для уникнення подальшого тривалого перебування ОСОБА_18 в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства, внаслідок його недоставки в аеропорт та не вильоту 27.09.2018 за заздалегідь придбаним авіаквитком. 
		Фактично ОСОБА_23 не мавнаміру передавати ОСОБА_20 грошові кошти,якими планувавзаволодіти шахрайськимшляхом,а ОСОБА_20 не бувобізнаний зізлочинним планом ОСОБА_4 .Вказані шахрайськідії ОСОБА_24 вчиняв 25.09.2018об 19год.51хв.в ресторані«LКАFА»в умовах,коли листамизаступника начальникаГУ ДМСУкраїни вм.Києві ОСОБА_21 від 25.09.2018№8001.23.1-26470/80.16-18та від25.09.2018№8001.23.3/7035-18,адресованими доОкремого контрольно-пропускногопункту «Київ»та Департаментуу справахіноземців таосіб безгромадянства ДМСУкраїни,вже булоприйнято рішеннящодо супроводження ОСОБА_18 з Чернігівськогопункту тимчасовогоперебування іноземціві осіббез громадянствадо аеропорту«Бориспіль» длявильоту 27.09.2018.В листахбуло зазначенореквізити конкретногорейсу,яким маєвідлітати ОСОБА_14 та конкретніпрацівники ГУДМС Українив м.Києві,яких включенодо складугрупи супроводження,старшим середяких визначенобезпосереднього керівника ОСОБА_4 ,заступника начальникауправління начальника відділупротидії нелегальнійміграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України р м. Києві ОСОБА_20 .
		Таким чином,за наслідкамиспілкування,яке відбулось25.09.2018об 19год.51хв.в ресторані«LКАFА»за адресою:м.Київ,вул.М Лаврухіна,4, діючи умисно шляхом обману, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_17 , а також одночасно усвідомлюючи свої дії щодо підбурювання ОСОБА_17 до надання неправомірної вигоди заступнику начальника управління - начальнику відділу протидії нелегальній міграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в м. Києві ОСОБА_20 , який займає відповідальне становище, за вчинення ним в інтересах ОСОБА_18 дій з використанням наданого йому службового становища, щодо супроводження та перевезення 27.09.2018 ОСОБА_18 з Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства до аеропорту «Бориспіль», з тим щоб придбаний авіаквиток було використано та ОСОБА_14 не залишився тривалий термін в умовах вказаного місця тимчасового перебування осіб, ОСОБА_4 підтвердив ОСОБА_17 , що нібито вирішить зазначене питання шляхом передачі ОСОБА_20 , який не був обізнаний з його злочинними планами, грошової винагороди в розмірі 300 доларів США, за умови попереднього надання ОСОБА_17 цих коштів ОСОБА_4 .
		Наприкінці розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_17 домовились зустрітись 26.09.2018 для надання ОСОБА_4 зазначеної неправомірної вигоди нібито з подальшою передачею ОСОБА_20 , який не був обізнаний зі злочинними планами свого підлеглого.
		26.09.2018 об 12 год. 06 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_17 домовились про зустріч біля закладу швидкого харчування «Макдональдс», поблизу станції метро «Лівобережна» у м. Києві. У вказаному місці, на виконання попередньої домовленості, ОСОБА_17 мав передати ОСОБА_4 , який продовжував діяти у шахрайський спосіб з метою заволодіння майном ОСОБА_17 та одночасно підбурювати останнього до надання неправомірної вигоди, грошові кошти у розмірі 300 доларів США, нібито в якості грошової винагороди для ОСОБА_20 за вчинення своєчасного, згідно придбаного авіаквитка, супроводження та перевезення 27.09.2018 ОСОБА_18 з Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства до аеропорту «Бориспіль».
		Так,26.09.2018приблизно об13год.24хв.біля закладушвидкого харчування«Макдональдс»,за адресою:м.Київ,вул.Євгена Сверстюка,1, ОСОБА_4 зустрівся із ОСОБА_17 .В ходіданої зустрічі,після нетривалоїрозмови, ОСОБА_17 передав ОСОБА_4 заздалегідь обумовленусуму грошовихкоштів урозмірі 300доларів США,що закурсом Національногобанку Українистаном на26.09.2018становило 8418гривень,в якостінеправомірної вигоди,яку останніймав нібитопередати заступникуначальника управління-начальнику відділупротидії нелегальнійміграції управлінняорганізації запобіганнянелегальній міграції,реадмісії тавидворення ГУДМС Українив м.Києві ОСОБА_20 ,але діючишляхом обманута одночаснопідбурюючи ОСОБА_17 до наданнянеправомірної вигодислужбовій особі,яка займаєвідповідальне становище, ОСОБА_4 ,не маючинамір наподальшу їхпередачу посадовцю,фактично вчинивусі дії,які вважавнеобхідними дляпідбурювання ОСОБА_17 до наданнянеправомірної вигодислужбовій особі.Отримані грошовікошти ОСОБА_4 поклав укишеню свогоодягу таодразу після цього був затриманий працівниками правоохоронного органу, у порядку ст. 208 КПК України, на місці злочину.
		Таким чином, як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_4 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, а саме підбурювання ОСОБА_17 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення цією службовою особою в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням свого службового становища, тим самим вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
		За вказанихобставин ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні злочинів,передбачених ч.2ст.15ч.1ст.190КК України,тобто у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману та ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, тобто у підбурюванні особи до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення цією службовою особою в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням свого службового становища.
		Таку ж кваліфікацію дій обвинуваченого підтримано державним обвинувачем в судовому засіданні.
		В судовому засіданні узгоджено порядок дослідження доказів у кримінальному провадженні  дослідити матеріали кримінального провадження, письмові докази надані сторонами, допитати свідків в кримінальному провадженні, допитати обвинуваченого та перейти до судових дебатів.
		Так, як вбачається з матеріалів, наданих стороною обвинувачення, 08.09.2018 зареєстровано кримінальне провадження № 4201810000000833 за ч. 3 ст. 368 КК України. Підставою для реєстрації кримінального провадження серед інших, є заява ОСОБА_17 від 07.09.2018 про вимагання у нього головним спеціалістом Управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ОСОБА_4 за видалення відомостей про громадянина Йорданії ОСОБА_25 з бази даних осіб, яким заборонено в`їзд на територію України, оскільки відносно вказаної особи складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якого на останнього накладено штраф та зобов`язано покинути територію України. Крім того, в матеріалах справи наявні постанова про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 203 КУпАП та Рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства громадянина Йорданії ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , копії яких останньому надано.
		Під час судового розгляду стороною обвинувачення на підставі ст. 338 КПК України змінено обвинувачення з ч. 3 ст. 368 КК України на ч.2 ст.15 ч. 1 ст.190, ч.4 ст.27 ст.369 КК України.
		Після надання часу на ознайомлення зі зміненим обвинуваченням, судом з`ясована думка учасників процесу щодо можливості повернення до розгляду кримінального провадження зі стадії підготовчого судового засідання.
		Проте учасники процесу заперечили проти повернення до розгляду кримінального провадження зі стадії підготовчого судового засідання та наполягали на продовженні судового розгляду, визнавши досліджені докази належними та таким, що не потребують повторного дослідження.
		Дослідивши у порядку ст. 358 КПК України документи, та у порядку ст. 359 КПК України звуко- і відео записи, тобто спеціально створені з метою збереження інформації матеріальні об`єкти, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо, які суд дослідив у порядку § 3 Глави 28 Розділу IV КПК України, в системному зв`язку з показаннями обвинуваченого та свідків, які суд сприймав безпосередньо, встановлено наступне.
		Будучи допитаним з дотриманням правил, передбачених у статті 351 КПК України, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав та показав, що 2 роки працював у органах ДМС, а саме останнього часу на посаді головного спеціаліста відділу протидії нелегальній міграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в м. Києві. Всі події, що передували його затриманню почалися із телефонного дзвінка на його мобільний телефон з приводу консультації в кінці серпня чи на початку вересня 2018 року. Особа, яка йому зателефонувала не представилась, лише сказала, що йому порадили його як фахівця. Він погодився проконсультувати та сказав, щоб приїжджали, але протягом дня ніхто не приїхав. Пізніше йому знову зателефонували, повідомивши, що дуже термінова річ та наполягали на зустрічі саме зараз. Домовились зустрітися на станції метро Лівобережна. Під час зустрічі вони взяли каву, був іноземець та особа яка представилася як ОСОБА_26 . Останній показав копії документів щодо ОСОБА_27 та розповів, що то є іноземець і йому заборонено в`їзд до України і що він не хоче залишати Україну та хоче отримати документи на проживання. На вказане ОСОБА_4 сказав, що це вже майже не можливо і ОСОБА_13 може звернутися до адвокатів і через суд вирішити всі питання. Тоді йому чоловік на ім`я ОСОБА_26 запропонував 3 000 доларів за вирішення цього питання, на що він відповів, що це питання не до нього і потрібно звернутися до фахівців. Муса його не зрозумів, та почав благати допомогти. ОСОБА_26 багато разів в подальшому телефонував йому та пропонував зустрітися на що отримував пояснення про необхідність звернутися до суду, та що посвідками на проживання він не займається. ОСОБА_26 ще звертався з іншими питання і пропонував матеріальну допомогу, про що він особисто повідомляв керівнику ОСОБА_28 і той порадив вигнати його. Він консультував ОСОБА_29 , надавав йому короткі консультації, ніяких грошей від нього не отримував. ОСОБА_30 пропонував йому співпрацю, як фахівцю, який має певні зв`язки, на що він відмовився. Муса повідомляв, що має дружні стосунки з іншими іноземцями, пояснював своє зацікавлення ОСОБА_31 тим, що це його друг. 
		Згодом,коли увересні 2018року громадянинаЙорданії ОСОБА_27 булозатримано,його привезлидо міграційноїслужби ітоді донього зновуприйшов ОСОБА_30 і пропонував1000доларів,щоб тоговідпустили.Розпочалась процедуравидворення іноземцяпро щовін пояснив ОСОБА_26 та вигнавйого зкабінету.Кхатер ОСОБА_32 оформляли віншому кабінеті,він відношеннядо цьогоне мав.Коли йшлапроцедура видворенняприйшов ОСОБА_30 як друг ОСОБА_27 і сказав,що йомуповідомили,що ОСОБА_33 швидше можнабуде відправитидодому лишез паспортомта якщовін сам,або йогородичі куплятьсамостійно квиток.Також ОСОБА_30 повідомив,що йомуроз`яснили,що іноземцяможуть відправитидо країнипроживання закошти держави,але наце потрібенчас.25вересня 2018року зустрічавсяз ОСОБА_30 в ресторані«LКАFА»з 19по 21годину.Під часцього спілкуванняговорили провиліт  ОСОБА_27 з Українита вінпорадив ОСОБА_34 піти докерівництва зцим питанням.Там йомузапропонували купитиквиток на26,але ОСОБА_30 купив квитокна наступнийдень,а нена тойякий йомузапропонували таскинув інформаціюпро квиток.На іншудату,організувати супровідвидвореного дужеважко тазатратно,що булопояснено ОСОБА_34 .Згодом ОСОБА_30 почав проситипередати особистіречі таподарунки ОСОБА_35 ,але йомубуло відмовленокерівництвом,тому вінпочав проситидопомоги унього.Він пояснив ОСОБА_34 щойому необхідноприїхати доаеропорту,проте ОСОБА_30 сказав,що йомукраще зустрітисяу приміщенніДМС іпопросив йогоповідомити,коли цеможливо зробити. ОСОБА_30 кількаразів приходивдо ньогона роботуі приводивтуди щеякогось іноземця,щодо вирішенняпитання,на щойому було відмовлено.В телефоннихрозмовах ОСОБА_30 не відкривавсуть свогопитання,просив таблагав продопомогу ілише колизустрічались вінказав вчому сутьпитання,а вінв своючергу повідомляв,що допомогтине може.На моментзустрічі 25вересня 2018року питаннявидворення ОСОБА_27 булодавно вирішено.Відмінити іне здійснитидоставку особине можна,крім форсмажорних обставин,бо цевже буденевиконання вказівки керівництва. ОСОБА_30 повідомивйого,що ОСОБА_36  єйого далекимродичом,йому йогошкода ійого батьків,тому віндопомагає.Роз`яснював ОСОБА_34 як відновитийорданцю втраченийпаспорт,будучи вУкраїні,оскільки вУкраїні немає посольствачи консульстваЙорданії.З приводу ОСОБА_27 просто дававпоради,як кращевчинити,оскільки йомубуло шкодаіноземця.Пояснив,що «Мішанелегалка» ввайбері йоготелефону,це особа,яка ранішепрацювала вміграційній службіта немала прямоговідношення доприкордонної служби. В документах про примусове видворення, які йому показав ОСОБА_30 , було помилково проставлено дату, до якої ОСОБА_37 заборонено в`їзд в Україну 2018 рік. Оскільки в такому випадку заборону не буде виконано і прикордонна служба могла повернути документ, він намагався дізнатися у прикордонної служби чи стоїть така заборона, оскільки в їх базі це видно та якщо її немає, щоб заздалегідь виправити цю похибку. Він лише запитав, як вони це робили раніше та хотів дізнатись контакт особи, у якої можна запитати. Дана особа на той час вже не працювала в прикордонній службі. Зателефонував йому за звичкою. Про таку помилку йому стало відомо від ОСОБА_38 , запитав керівника що робити, той порадив перевірити. Йому офіційно не було доручено супроводжувати видворення ОСОБА_13 , просто йому стала відома така інформація і керівник усно сказав її перевірити. Особисто складав на ОСОБА_27 протокол лише в квітні 2018 року, заповнював постанову та на підставі цих документів на ОСОБА_27 було накладено штраф. 25 вересня 2018 року він підходив до свого керівника ОСОБА_39 з приводу передачі особистих речей іноземцю. ОСОБА_30 просив забрати ОСОБА_32 особисто проте йому було пояснено, що це дуже тривала процедура, яка потребує значного часу. Під час розмови з ОСОБА_40 гроші від нього ніколи не просив. Дійсно були випадки, коли ОСОБА_30 пропонував винагороду, однак йому було відмовлено. Свій особистий номер телефону не залишав ні Кхатер Язану, ні Мусі та декілька разів питав ОСОБА_29 де він взяв номер телефону на що ОСОБА_30 сказав, що якийсь загальний знайомий із Афганістану порадив звернутися до нього, але він не знає цю особу. Після перших зустрічей і відмови в допомозі ОСОБА_30 наполягав, щоб якимось чином вирішити питання. Знову зустрічалися і він пропонував вдячність, на що отримав відмову. Дії ОСОБА_41 носили провокаційний характер, він з обережністю до нього відносився, відносини з ОСОБА_40 не були довірливими, дружби з ним не було.
		26 вересня 2018 року він з ОСОБА_40 приблизно о першої годині дня у обідній час, на прохання останнього, зустрілися в районі метро Лівобережна біля закладу харчування Макдональдс. В той день він також намагався зустрітися з людиною щодо переходу на іншу роботу. Поспілкувавшись коротко з ОСОБА_40 вони пішли до кіоску з кавою. За каву він заплатив гроші, а ОСОБА_30 намагався їх йому віддати на що він відмовився, але ОСОБА_30 намагався йому щось втиснути в руки. Пояснив, що коли його затримали не зрозумів звідки в нього в кишені взялися вилучені кошти. При затриманні працівники правоохоронних органів збили з ніг, він дуже сильно вдарився, потім вдягнули кайданки і у нього було вилучено кошти. На пропозицію видати добровільно видав все з кишень, потім в пальто 300 доларів США вони знайшли самі. Коли дивився відео, то зрозумів, що це мабуть ті гроші, що намагався віддати ОСОБА_30 . Це були скручені зелені купюри і він не знав, що там, який номінал купюр. 
		Будучи допитанимз дотриманнямправил,передбачених устатті 352КПК України,у судовомузасіданні тапопередженим прокримінальну відповідальністьза завідомонеправдиві показаннясвідок ОСОБА_17 вприсутності перекладачапоказав суду,що ОСОБА_27 ,громадянина Йорданіїбуло затриманополіцією занезаконне перебуванняна територіїУкраїни тавідвезено навулицю Березняківську,4аде нанього оформилипротокол танаклали штраф,виїхати зУкраїни далиодин місяць.Після складанняпротоколу йоговідпустили.Після цього ОСОБА_36 зустрівсяз однимафганцем,який незнає добремову ідав йомуномер телефонуЖені,тобто обвинуваченогоі попросив,щоб він, ОСОБА_30 зним зв`язався.Муса набравобвинуваченого,але тойповідомив,що нароботі іне можезустрітися,сказав під`їхатина станціюметро Лівобережнав Макдональдс.Під часзустрічі обвинувачений сказав,що вирішитьцю проблемуза 3000доларів США.Через тижденьзателефонував таповідомив,що неможе вирішитицю проблему.Потім поліціязнову затримала ОСОБА_32 ,який прострочивстрок виїздуз України.Тоді вінзнову зателефонував ОСОБА_42 ,який сказав,що за300доларів СШАзможе зробититак,щоб ОСОБА_32 не посадили,а лишедепортували.Муса передав300доларів Славецькомуі останньогозатримали.Звернутися доправоохоронних органівпорадили знайомі,до якихвін звернувсяпро допомогу,оскільки дляних цевелика сума.Працівник СБУдопоміг йомунаписати відповіднузаяву.Заяву вінпереклав через«Гугл» ізрозумів,що тамнаписано.Потім направивїї дружині,яка єукраїнкою,щоб вонаподивилася змістзаяви.Вона деталіне знала,але булаобізнана зприводу справи.Під часдопиту впрокуратурі містаКиєва протоколдопиту йомузачитував прокурор,в СБУі впрокуратурі булитакі жпротоколи івін їхчитав самостійнона російськіймові.Письмову згодуна залученнядо негласнихслідчих дійта конфіденційногоспівробітництва неписав особисто,просто підписав,дали лишеапарат для прослуховування, який сказали покласти до кишені. Консультацій йому для спілкування з обвинуваченим не давали та не роз`яснювали про заборону говорити щось під час зустрічей. З правоохоронними органами раніше не співпрацював. Зателефонувавши до обвинуваченого запитав чи може його побачити та все розповість при зустрічі та повідомить звідки взяв його номер телефону. Славецький свій номер телефону залишив ОСОБА_35 та був переданий йому афганцем. Пояснив, що заробляє на життя допомагаючи співгромадянам. 12 вересня 2018 року біля ТЦ «Район» просив обвинуваченого допомогти. Під час цієї зустрічі ОСОБА_43 сказав, що не може вирішити питання за 3000 доларів США, але він все одно просив допомогти ОСОБА_35 . Під час зустрічі, коли їх було троє, просили захисту для ОСОБА_32 . До 300 доларів, дядько ОСОБА_32 давав ще комусь 200 доларів. Йому сказали, що ОСОБА_43 бере хабарі та вирішує всі питання, тому він до нього звернувся. Ініціатором зустрічі 25.09.2018 року біля «LКАFА» був він. Він двічі просив ОСОБА_44 видалити з бази депортованих осіб ОСОБА_32 , вперше він відмовився, вдруге погодився за 300 доларів США, це було біля «LКАFА». Під час першої зустрічі просив ОСОБА_44 допомогти ОСОБА_35 уникнути відповідальності. Під час другої зустрічі просив ОСОБА_44 видворити з України ОСОБА_32 , відправити літаком. Робив це, тому що ОСОБА_36 не мав крім нього нікого. Той, хто затримав вдруге ОСОБА_32 , а саме ОСОБА_45 з ДМС сказав на яку дату купувати квиток для ОСОБА_32 . Зустрічались зі ОСОБА_46 на станції метро Лісова біля ТЦ «Маяк». Під час даної зустрічі не спілкувалися на тему ОСОБА_32 . Але точно не пам`ятає, чи здійснювалась технічна фіксація зустрічі, на ньому ніяких пристроїв не було. В Черніговському пункті тимчасового перебування іноземців він ОСОБА_32 не відвідував. Він був присутнім під час допиту ОСОБА_32 , допомагав як перекладач. В протокол, як перекладача його не вписували. Зазначив, що він до ОСОБА_44 в кабінет нікого не водив і в свій кабінет ОСОБА_43 нікого із сторонніх не впускає, один раз він сам до нього приходив. Згоду на співробітництво він підписував. Суть постанови та протоколу він розумів, йому її читали. Дати документів не пам`ятає, Даний документ підписав того ж дня. 300 доларів США вручив ОСОБА_42 і тоді ж його було затримано. ОСОБА_43 у вирішенні питання нічим не допоміг.
		Будучи допитаною з дотриманням правил, передбачених у статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання свідок ОСОБА_47 показала суду, що обвинуваченого особисто не знає. В той день, 26.09.2018 року співробітники СБУ її та ОСОБА_48 запросили бути свідками слідчих дій. При цьому був затриманий ОСОБА_43 , при них він виймав з кишень гроші, візитки. Діставав все добровільно зі свого сірого пальто. Психологічного тиску на нього не здійснювалося. Співробітники СБУ обшук не проводили. При обвинуваченому було 300 доларів, співробітники СБУ не оглядали його речі. Захисника обвинувачений не вимагав. Вказала, що в той день вона випадково зустрілась в метро зі своєю напарницею ОСОБА_48 і вони вирішили вийти на станції метро Лівобережна, щоб випити кави і там до них підійшли працівники СБУ. Вони з ОСОБА_49 раніше працювали разом прибиральницями. Обвинувачений нічого не казав, та спокійно стояв. До того дня вона ніколи не залучалася до слідчих дій оперативними працівниками, родичів в СБУ не має. Працівники СБУ не пропонували їй ніякої винагороди за участь в цих діях. Потім складався протокол з яким їх ознайомили і який вони підписали. Обвинувачений говорив з співробітниками СБУ, але вона нічого не чула. Перед проведенням слідчих дій її попередили про нерозголошення інформації та зачитали її права. Процесуальні документи підписувала. При затриманні обвинуваченого кайданок вона не бачила, це відбулося на вулиці Євгена Сверстюка, 1 біля МакДональдса, де обвинувачений віддавав все добровільно.
		Аналогічні показання надала свідок ОСОБА_48 , лише додавши, що обвинувачений телефонував дружині під час затримання.
		Будучи допитаним з дотриманням правил, передбачених у статті 352 КПК України, у судовому засіданні та попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання свідок ОСОБА_50 показав суду, що з обвинуваченим знайомий по роботі, зараз іноді спілкуються. У серпні 2018 року він складав протокол щодо громадянина Йорданії ОСОБА_15 . Особу було запрошено до міграційної служби тому, що він знаходився нелегально на території України і мав бути притягнутий до адміністративної відповідальності. На дану особу було складено протокол та було прийнято рішення про примусове повернення особи, та на три роки заборонено в`їзд до України, ним було складено всі документи, оскільки він головний спеціаліст ДМС та мав відповідні повноваження. Постанова та доручення виносились першим заступником. Під час складання документів на ОСОБА_15 були й інші особи в кабінеті, але він з ним спілкувався сам. Тоді в кабінеті ніякої особи на прізвище афганець не було, ОСОБА_13 хотів зателефонувати своєму дядькові. ОСОБА_51 спілкувався з ОСОБА_31 та надав йому свій контактний телефон або інші дані він не бачив. Кхатер ОСОБА_36 українською мовою міг сказати лише декілька слів, вони з ним спілкувалися російською та англійською. ОСОБА_52 він не знає, потім побачив його на фото після затримання ОСОБА_44 . Під час відпрацювання території їх залучали до операції з відшукання іноземців з підробленими документами де він і побачив ОСОБА_52 . Це була спільна операція СБУ, поліції і їх також залучили до неї. На його думку ОСОБА_26 являється агентом СБУ. Він це зрозумів коли на початку операції ОСОБА_26 спочатку спілкувався з працівниками правоохоронних органів, а потім йшов до іноземців. 03.08.2018 року інші затримані особи перебували і в кабінеті і в коридорі, в той день ОСОБА_43 не завжди перебував в полі його зору. Особа, яку видворяють з країни сама квитки оплачує, або за кошти міграційної служби. Процедура видворення погоджується з Пунктом тримання іноземців та прикордонною службою, за особою виїжджають їх працівники відповідно до наказу, який підписувався на той час ОСОБА_53 , проект наказу створював Онищук. Кхатер ОСОБА_36 після оформлення документів не затримувався і був вільний. Під час оформлення ним ОСОБА_27 інші працівники займалися тим самим, у тому числі і ОСОБА_43 , який на той час займав аналогічну посаду і мав такі ж обов`язки. Вони працювали в напруженому режимі і можливості з кимось спілкуватися чи пити каву не було.
		Будучи допитанимз дотриманнямправил,передбачених устатті 352КПК України,у судовомузасіданні тапопередженим прокримінальну відповідальністьза завідомонеправдиві показаннясвідок ОСОБА_20 в судовомузасіданні показав,що зі ОСОБА_46 знайомий,працювали водному управлінні. Віну вересні2018року працювавначальником відділупротидії нелегальноїміграції ДМСУкраїни вм.Києві,а ОСОБА_43 працював головнимспеціалістом цьоговідділу іпідпорядковувався йому.У відділіне булопроцедури погодженнядій.Про затримання ОСОБА_44 йомувідомо,але причинузатримання вінне з`ясовував.Вказав,що непам`ятає чибуло видворення ОСОБА_27 та чизвертався донього ОСОБА_43 щодо передачіцій особігрошових коштів чи особистихречей під часвидворення.Родичі можутьпередавати особам,що депортуютьсяречі,оскільки чиннимзаконодавством непередбачена процедурапередачі речейособам щодояких триваєпроцедура видворення.Був відділсупроводу примусовоговидворення тапрацівники,які займалисясупроводом моглиспілкуватися зродичами.В присутностіміграційної службиродичі можутьздійснювати передачуречей видворенійособі.Прізвище  ОСОБА_13 йому нічогоне каже,щось пам`ятає,оскільки булодуже багатовидворених осібі всіхпам`ятати вінне може, можливо такий був. 
		Крім того, у судовому засіданні було досліджено:
		- відеозапис до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.09.2018 року (а.к.п. 87-92 Т.1);
		- відеозапис до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, -відео контролю стосовно особи ОСОБА_4 за кримінальним провадженням №42018100000000833 від 10.09.2018 року від 13 вересня 2018 року, здійсненого оперуповноваженим 2 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_54 за дорученням прокурора відділу прокуратури місті Києва молодшого радника юстиції ОСОБА_9 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_55 №01-19564 т/нсд від 10.09.2018 року, (а.к.п. 19-24 Т.2);
		- відеозапис до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, -відео контролю стосовно особи ОСОБА_4 за кримінальним провадженням №42018100000000833 від 10.09.2018 року від 13 вересня 2018 року, здійсненого оперуповноваженим 2 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_54 за дорученням прокурора відділу прокуратури місті Києва молодшого радника юстиції ОСОБА_9 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_55 №01-19564 т/нсд від 10.09.2018 року, (а.к.п. 25-36 Т. 2); 
		- відеозапис до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, -відео контролю стосовно особи ОСОБА_4 за кримінальним провадженням №42018100000000833 від 10.09.2018 року від 13 вересня 2018 року, здійсненого оперуповноваженим 2 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_54 за дорученням прокурора відділу прокуратури місті Києва молодшого радника юстиції ОСОБА_9 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_55 №01-19564 т/нсд від 10.09.2018 року (а.к.п. 37-43 Т.2); 
		- аудіо запис до протоколу про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних систем з абонентського номеру ОСОБА_4 здійсненого оперуповноваженим 2 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_54 за дорученням прокурора відділу прокуратури місті Києва молодшого радника юстиції ОСОБА_9 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_55 №01-19564 т/нсд від 10.09.2018 року проведеної 28 вересня 2018 року з 09 год. 15 хв. до 12 год. 40 хв. (а.к.п. 46-60 Т.2).
		Так, аналізуючи надані стороною обвинувачення та досліджені у судовому засіданні докази, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не доведена, а його показання, які він надав в ході судового розгляду не спростовуються доказами, наданими стороною обвинувачення, а тому відносно ОСОБА_4 слід ухвалити виправдувальний вирок.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Згідно ч.2 ст.86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до вимог ст.370 КПК України, обґрунтованим є рішення ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України.
		При цьому, згідно ст.94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доках з точи зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст.374 КПК України.
		Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх не можливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого.
		Відповідно доРішення КонституційногоСуду Українивід 20жовтня 2011року,визнаватися допустимимиі використовуватисяяк доказиу кримінальнійсправі можутьтільки фактичнідані,одержані відповіднодо вимогкримінально-процесуальногозаконодавства.Перевірка доказівна їхдопустимість єнайважливішою гарантієюзабезпечення праві свободлюдини ігромадянина вкримінальному процесіта ухваленнязаконного ісправедливого рішення. 
		Вп. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1 листопада 1996 року, зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом, оскільки це суперечить вимогам ст. 62 Конституції України, яка визначає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Докази повинні визнаватися такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами. Для визнання доказів такими, що отримані незаконним шляхом, достатньо будь-якого одного із зазначених порушень їх отримання.
		У постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 7 "Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина" (пункт 4) звертається увага судів на те, що "згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв`язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевірити, чи були докази, якими органи попереднього слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК України. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.
		Статтею 62 Конституції України гарантується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Так, стаття 190 КК передбачає кримінальну відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
		Характерною ознакою об`єктивної сторони цього злочину є те, що особа (власник, володілець, особа, якій ввірене майно чи під охороною якого воно перебуває) внаслідок обману чи довіри добровільно передає винній особі майно, яке в нього є, або право на нього. 
		Тобто обов`язковою умовою даного злочину є наявність потерпілого.
		Однак, із обвинувального акта не вбачається, що будь-яку особу визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні. Прокурор в судовому засіданні також відмовився залучити потерпілого до участі у розгляді кримінального провадження. 
		Разом із тим, із наданих суду стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження вбачається, що кошти, а саме 300 доларів США, які було передано ОСОБА_4 належать Головному управлінню СБ України у м. Києві та Київській області. При кваліфікації дій обвинуваченого органом досудового розслідування зазначено, що ОСОБА_4 вчинив всі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу до кінця, а саме заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_17 в сумі 8 418 гривень.
		Крім того, із переглянутих в судовому засіданні відеозаписів слідчих (розшукових) дій не вбачається, що обвинувачений ввів в оману ОСОБА_17 щодо вчинення своєчасного, згідно придбаного авіаквитка, супроводження та перевезення 27.09.2018 ОСОБА_18 з Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства до аеропорту «Бориспіль».
		За таких підстав, на переконання суду, інкриміноване ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України є неспроможним. 
		Стаття 369 КК України передбачає кримінальну відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або ж третій особі неправомірну вигоду, а також надання такої вигоди за вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає так у вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Згідно ч.3 цієї статті визначена відповідальність за діяння, передбачені ч.1 або 2, якщо неправомірна вигода надавалась службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинені за попередньою змовою групою осіб.
		Об`єктивна сторона даного злочину характеризується трьома альтернативними діями: пропозицією надати неправомірну вигоду, обіцянкою надати неправомірну вигоду, надання такої вигоди за вчинення чи не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
		Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
		Відповідно до ч. 4 ст. 27 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.
		Із досліджених в судовому засіданні вище зазначених доказів не вбачається умовляння, погроз, примусу чи іншого схиляння до вчинення злочину зі сторони обвинуваченого. Проте із даних доказів слідує, що саме ОСОБА_17 , ініціативно намагався спілкуватися з обвинуваченим, спрямовував розмови у необхідному для нього напрямку, організовував зустрічі.
		Також,досліджені всудовому засіданнідокази,а самевідеозаписи негласнихслідчих (розшукових)дій,надані стороноюобвинувачення удоведеність вини ОСОБА_4  повністю спростовуються показаннями свідка ОСОБА_56 , з яких вбачається, що під час відпрацювання території їх залучали до операції з відшукання іноземців з підробленими документами, де він і побачив ОСОБА_52 . Це була спільна операція СБУ, поліції і працівників ДМС, їх відділ протидії нелегальній міграції також залучили до неї. На його думку ОСОБА_26 являється агентом СБУ. Він це зрозумів коли на початку операції ОСОБА_26 спочатку спілкувався з працівниками правоохоронних органів, а потім йшов до іноземців на яких в подальшому оформлювалися відповідні процесуальні документа за допущенні порушення.
		Дані показання свідка повністю узгоджуються із показання самого ОСОБА_4 , а саме, що на станції метро Лівобережна під час зустрічі ОСОБА_26 показав копії документів щодо ОСОБА_27 та розповів, що тому заборонено в`їзд до України і що він хоче отримати документи на проживання, на що ОСОБА_4 сказав, що це вже майже не можливо і ОСОБА_13 може звернутися до адвокатів і через суд вирішити всі питання. Тоді йому, ОСОБА_42 , запропонували 3 000 доларів за вирішення цього питання, на що він відповів, що це питання не до нього і потрібно звернутися до фахівців. Муса його не зрозумів, та почав благати допомогти. ОСОБА_30 пропонував йому співпрацю, як фахівцю, який має певні зв`язки, на що він відмовився. Згодом, коли ОСОБА_32 було затримано, його привезли до міграційної служби і тоді до ОСОБА_44 знову прийшов ОСОБА_30 і пропонував 1000 доларів, щоб відпустити ОСОБА_27 . Розпочалась процедура видворення, про що він пояснив ОСОБА_26 та вигнав його з кабінету.
		Крім того, провокаційні дії з боку ОСОБА_17 вбачаються і з переглянутого в судовому засіданні відеозапису до протоколу проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, -відео контролю стосовно особи ОСОБА_4 за кримінальним провадженням №42018100000000833 від 10.09.2018 року від 13 вересня 2018 року, здійсненого оперуповноваженим 2 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_54 за дорученням прокурора відділу прокуратури місті Києва молодшого радника юстиції ОСОБА_9 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_55 №01-19564 т/нсд від 10.09.2018 року. Також вбачається, що дана слідча (розшукова) дія проводилася 12.09.2018 року в темний час доби за адресою: м. Київ, вул. Миколи Лаврухіна, 4 поблизу ТРЦ «Район», однак в протоколі до нього зазначено про проведення негласної слідчої (розшукової) дії 12.09.2018 року о 11 годині 25 хвилин (а.к.п. 19-24 Т.2), що не співпадає з реальним часом її проведення.
		Також під час дослідження в судовому засідання доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_4 судом встановлено, що відеозапис до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, -відео контролю стосовно особи ОСОБА_4 за кримінальним провадженням №42018100000000833 від 10.09.2018 року від 13 вересня 2018 року, здійсненого оперуповноваженим 2 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_54 за дорученням прокурора відділу прокуратури місті Києва молодшого радника юстиції ОСОБА_9 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_55 №01-19564 т/нсд від 10.09.2018 року, (а.к.п. 25-36 Т. 2) не відповідає змісту протоколу та відноситься до іншого протоколу від 26.09.2018 року в якому зафіксована негласна слідча (розшукова) дія яка проводилась в період з 13 год. 24 хв. по 13 год. 55 хв. 26.09.2018 року за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 1 у приміщені закладу швидкого харчування «McDonalds» (а.к.п. 37-43 Т.2);
		Відеозапис до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо, -відео контролю стосовно особи ОСОБА_4 за кримінальним провадженням №42018100000000833 від 10.09.2018 року від 13 вересня 2018 року, здійсненого оперуповноваженим 2 сектору 2 відділу ГВ БКОЗ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_54 за дорученням прокурора відділу прокуратури місті Києва молодшого радника юстиції ОСОБА_9 на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва ОСОБА_55 №01-19564 т/нсд від 10.09.2018 року (а.к.п. 37-43 Т.2) також не відповідає змісту протоколу та відноситься до іншого протоколу від 27.09.2018 року в якому зафіксована негласна слідча (розшукова) дія яка проводилась в період з 19 год. 51 хв. по 21 год. 17 хв. 25.09.2018 року за адресою: м. Київ, вул. Миколи Лаврухіна, 4 у приміщені ресторану «Ель Кафа» (а.к.п. 25-36 т. 2).
		При цьому слід зауважити, що під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні, що закріплено у ч. 3 ст. 271 КПК.
		Згідно сформованої правової позиції ЄСПЛ наявність суспільного інтересу не можна використовувати як обґрунтування щодо використання доказів, отриманих унаслідок підбурювання з боку поліції чи іншого правоохоронного органу, оскільки у такому випадку обвинувачений із самого початку може бути позбавлений права на справедливий судовий розгляд справи. Підбурювання має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення ЄСПЛ у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» (Teixeira de Castro v. Portugal), від 09.06.1998, зава № 25829/94); «Худобін проти РФ» (Khudobin v. Russia), від 26.10.2006, заява № 59696/00); «Ваньян проти Російської Федерації» (Vanyan v. Russia), від 15.12.2005, заява № 53203/99); «Раманаускас проти Литви» (Ramanauskas v. Lithuania), від 05.02.2008, заява № 74420/01).
		У іншому своєму рішенні від 30.10.2014 «Носко і Нефедоров проти РФ» (Nosko and Nefedov v. Russia), заяви №5753/09 і № 11789/10) ЄСПЛ зазначив, що «негласні операції повинні проводитися пасивним шляхом за відсутності тиску на заявника для вчинення ним злочину за рахунок таких засобів, як прийняття на себе ініціативи в контактах із заявником, наполегливе спонукання, обіцянку фінансової вигоди або звернення до почуття жалю заявника».
		За таких підстав, суд вважає переконливими твердження сторони захисту про наявність у діях співробітників СБУ та безпосередньо ОСОБА_17 ознак провокації злочину, у зв`язку із чим, докази, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, наданих суду стороною обвинувачення суд визнає недопустимими доказами та відповідно до ст. 86 КПК України не може посилатись на них при ухваленні судового рішення.
		Крім того, стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведено наміру ОСОБА_4 заволодіння шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_17 , а так само підбурювання останнього до надання неправомірної вигоди заступнику начальника управління - начальнику відділу протидії нелегальній міграції управління організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення ГУ ДМС України в м. Києві ОСОБА_20 грошові кошти в сумі 300 доларів США за вчинення своєчасного, згідно придбаного авіаквитка, супроводження та перевезення 27.09.2018 ОСОБА_18 з Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства до аеропорту «Бориспіль».
		Дане твердження сторони обвинувачення повністю спростовується як дослідженими в судовому засіданні відеозаписами негласних слідчих (розшукових) дій так і показаннями ОСОБА_20 , допитаного в судовому засіданні в якості свідка та які узгоджуються із показаннями ОСОБА_4 . 
		Крім того, згідно ст. 252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.
		Проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.
		Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору.
		Так,в матеріалахкримінального провадженнянаявні дорученняпрокурора укримінальному провадженні ОСОБА_9 у порядкуст.36КПК Українивід 10.09.2018року №17/2/3-3529тта від10.09.2018року №17/2/3-3531т з приводу організації проведення у даному кримінальному провадженні негласної слідчої (розшукової) дії. Також в даних дорученнях прокурор просить протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні з додатками направити на його адресу згідно вимог ст. 252 КПК України (Т.2 а.к.п. 14, 18).
		Проте,в матеріалахкримінального провадження, в порушення вимог ч. 3 ст. 252 КПК України, відсутні відомості про передачу протоколів негласних слідчих (розшукових) дій з додатками прокурору не пізніше ніж за 24 години з моменту припинення негласної слідчої дії.
		Разом із тим, в матеріалах кримінального провадження міститься супровідний лист заступника начальника ГВ БКОЗ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області від 06.11.2018 року №51/7/2-7245 щодо виконання клопотання прокурора ОСОБА_9 про розсекречення матеріальних носіїв інформації 317/2/3-3968т від 09.10.2018 у кримінальному провадженні №42018100000000833, внесеному 08.10.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 368 КК України стосовно ОСОБА_4 (Т.2 а.к.п. 73-74).
		Відповідно до ч. 4 ст. 252 КПК України прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні.
		Статтею 253 КПК України визначено, що особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження.
		Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров`я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.
		Разом із тим, в матеріалах кримінального провадження, наданих суду стороною обвинувачення відсутні відомості про письмове повідомлення ОСОБА_4 про проведення щодо нього негласних слідчих (розшукових) заходів, що суперечить ч. 2 ст. 253 КПК України.
		Також суд звертає увагу, що відповідно до кримінального процесуального законодавства негласні слідчі (розшукові) дії проводяться під час досудового розслідування за ініціативою сторони обвинувачення, ця сторона має їх у своєму розпорядженні, зокрема прокурор - процесуальний керівник цього розслідування.
		Згідно ст. 273 КПК України за рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби.
		Згідно ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
		Згідно ст. 41 КПК України під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора.
		Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, постанова про використання заздалегідь ідентифікованих засобів не виносилася, про їх застосування не зазначено ні у постанові про проведення контролю за вчиненням злочину, ні у відповідному дорученні прокурора про його проведення. 
		Крім того, під час судового розгляду стороною обвинувачення додатково для долучення до вже раніше приєднаних письмових доказів у кримінальному провадженні надано постанову про залучення особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання конфіденційного співробітництва від 10.09.2018; протокол попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 10.09.2018; письмову згоду на залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та про використання конфіденційного співробітництва від 10.09.2018, та виконано дії передбачені ст. 290 КПК України.
		Відповідно до ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом.
		Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
		Проте, надані стороною обвинувачення матеріали не зазначені у переліку документів реєстру матеріалів досудового розслідування, а тому суд критично відноситься до наданих документів та ставить під сумнів своєчасність складання таких процесуальних документів. 
		Відповідно до ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
		Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.09.2018 року за №42018100000000833 за ч. 3 ст. 368 КК України на підставі заяви ОСОБА_17 .
		Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджується Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
		Проте, лише 27.09.2018 року заступником прокурора міста Києва ОСОБА_57 винесено постанову про призначення групи прокурорів у даному кримінальному провадження, якою ОСОБА_9 призначено старшим даної групи. (а.к.п.81 т.1).
		Разом із тим, 10.09.2018 року прокурор ОСОБА_9 , до винесення постанови про призначення групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, звернувся з клопотаннями про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій до слідчого судді Апеляційного суду міста Києва. 10.09.2018 року слідчим суддею Апеляційного суду міста Києва дані клопотання задоволено та надано дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. 
		За таких підстав, протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, отриманні в порушення вимог Кримінального процесуального законодавства суд визнає недопустимими доказами. 
		Також суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_48 та ОСОБА_47 , які були запрошені понятими під час затримання ОСОБА_4 та його особистого обшуку, оскільки ними зазначено щодо не застосування відносно ОСОБА_4 кайданок та добровільної передачі ним речей, а саме те, що він виймав з кишень гроші, візитки, діставав все добровільно з сірого пальто, співробітники СБУ обшук не проводили. При обвинуваченому було 300 доларів, оскільки дані показання свідків не узгоджуються з переглянутим в судовому засіданні відеозаписом до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.09.2018 року (а.к.п. 87-92 Т1).
		Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.09.2018 року, проведеного о 13 год. 50 хвилин в м.Києві біля закладу швидкого харчування «Макдональдс» біля станції метро «Лівобережна», слідчим в ОВС ОСОБА_58 в присутності понятих ОСОБА_59 та ОСОБА_60 проведено особистий обшук затриманої особи ОСОБА_4 в порушення ч. 5 ст. 236 КПК України без участі захисника та в присутності понятих іншої статті, про що зазначено захисником в зауваженні до протоколу, що в свою чергу є порушенням права на захист та суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Таким чином, враховуючи, що зазначені докази отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а також порушенням кримінального процесуального законодавства України, суд визнає його недопустимим доказом та відповідно до ст. 86 КПК України не може посилатись на нього при ухваленні судового рішення.
		З огляду на викладене, жоден із наданих стороною обвинувачення доказів як сам по собі так і сукупності з іншими, з точки зору достатності та взаємозв`язку, не дав достатніх підстав стверджувати поза розумним сумнівом про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинах.
		За таких обставин, слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Згідно ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому КПК України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		В п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 року, зазначено про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.
		Національне законодавство України повністю узгоджується і з усталеною судовою практикою ЄСПЛ, що сформульована зокрема у п. 43 рішення від 14.02.2008 в справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine) (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». При цьому розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом кримінального провадження, крім того, що інкримінований злочин вчинений і обвинувачений є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом кримінального провадження. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		З урахуванням викладеного, оцінивши докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, керуючись ст. 62 Конституції України, згідно якої всі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого тлумачаться на його користь, суд приходить до висновку, що переконливого висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів.
		А тому, ОСОБА_4 у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України необхідно визнати невинуватим та виправдати.
		Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, не обирався.
		Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
		Долю речових доказів у кримінальному проваджені вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст.369 КК України та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінальних правопорушень.
		Речові докази у кримінальному провадженні, вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_4 26.09.2018 року, а саме: 
		- Флеш-накопичувач «А-DATA UV100/16Gb»;
		- Мобільний телефон «Xiomi» M1805D1SJ;
		- Службове посвідчення ГУ ДМС України в м. Києві №НКМ 000160, належні ОСОБА_4  повернути власнику.
		Грошові кошти у сумі 300 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів із наступними серіями: МВ13144209С, МВ13144269С, МВ13114466С, які передано на зберігання до 2 сектору фінансового відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області конфіскувати в дохід держави. 
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити виправданому, захиснику та прокурору. 
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...