Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/1448/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; перевезення, транспортного експедирування; залізницею.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2020. Зареєстровано: 14.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.09.2020.
Дата набрання законної сили: 16.11.2022 (частково)
Результат оскарження 16.11.2022 Центральний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06.08.2020м. ДніпроСправа № 904/1448/20
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛУРГТРАНС" 
		до В-1 Акціонерне товариство "Українська залізниця"
		В-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" 
		про стягнення 175654 грн. 08 коп.    
		Суддя  Манько Г.В.
		За участю секретаря судового засідання Федьковської О.В.
		 
		Представники:
		Від позивача Гальченко В.Я..  
		Від відповідача-1 Галагур З.А. 
		Від відповідача-1 Прохоров Ю.Г. 
		Від відповідача-2 Литвин Ю.С.  
		 
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛУРГТРАНС" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом та надало заяву про  зміну предмету позову за рахунок уточнення позовних вимог та просить визнати протиправними дії Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5) щодо прийняття розпорядження  № Ц-1/2-2/156 та №Ц-1/2-2/157 від 15.03.2017 в частині встановлення заборони на переміщення залізничного рухомого складу (приватних вагонів) в порожньому стані через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей у напрямку з територій, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, на іншу частину території України. Також просить стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Українська залізниця" та товариства з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМЕТАЛУРГТРАНС"  21 654 288 грн. збитків, завданих внаслідок втрати напіввагонів у кількості 48 одиниць, а саме напіввагонів № 56082100, № 56098668, № 56098759, № 56098833, № 56098874, № 56098908, № 56137953, № 56137979, № 56138001, № 56138050, № 56138084, № 56138118, № 56138126, № 56138134, № 56138167, № 56138209, № 56138217, № 56138233, № 56138241, № 56138266, № 56138316, № 56138365, № 56140130, № 56143324, № 56143357, № 56171085, № 56171127, № 56183320, № 56183353, № 60834710, № 63483044, № 63876726, № 64112170, № 64717002, № 64903818, № 66028663, № 67065466, № 67110650, № 67136689, № 67209023, № 67234286, № 67446245, № 68163815, № 68165125, № 68231661, № 68389121, № 68442649, № 68587880. Також просить стягнути солідарно з  Акціонерного товариства "Українська залізниця" " та товариства з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» судовий збір у розмірі 326 916 грн. 32 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 54    000 грн.
		Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що наданими у справі доказами у повному обсязі підтверджені позовні вимоги.  Зазначив, що усі докази, що є підставою позовних вимог надав до господарського суду.  У судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві. Наполягав, що строк позовної давності  ним не пропощено.  Надав заперечення щодо заяви про застосування строку позовної давності. У відповідності до заяв надавав додаткові докази у справі. Надав додаткові пояснення у справі.
		Відповідач-1 проти позову  заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Надав відзив на позов. У судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позов. Надав пояснення у справі щодо позовних вимог.   Надав заперечення на заяву про зміну предмету позову за рахунок уточнених позовних вимог. Надав заперечення на заяву про збільшення позовних вимог.    21 липня 2020р. та  04 серпня 2020р. надав заяву про застосування строку позовної давності.  
		Відповідач-2 проти позовних вимог, що стосуються нього заперечував. Надав відзив на позов. У судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позов.  У відповідності до заяв надавав додаткові докази у справі.
		Ухвалою господарського суду від 07.07.2020р. у справі  було закрито підготовче провадження. Справу було призначено до судового розгляду по суті. 
		У судовому засіданні на підставі ст.  240   Господарського процесуального кодексу України  оголошено вступну та резолютивну частину рішення. 
		Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення    представника позивача,  відповідача-1 , відповідача-2,    господарський суд, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ТОВ «УКРМЕТАЛУРГТРАНС» є власником 4 напіввагонів, а саме:   № 56098668, № 56098759, № 56098833, № 56098874, № 56098908, № 56137953, № 56137979, № 56138001, № 56138050, № 56138084, № 56138118, № 56138126, № 56138134, № 56138167, № 56138209, № 56138217, № 56138233, № 56138241, № 56138266, № 56138316, № 56138365, № 56140130, № 56143324, № 56143357, №56171085, № 56171127, № 56183320, № 56183353 відповідно до договору фінансового лізингу №1-УМТ від 05.12.2016 (т.2 а.с.114-126), Акту про перехід права власності предмета лізингу від 17.12.2019 до Договору фінансового лізингу №1-УМТ від 05.12.2016;    № 63483044, № 63876726, № 64112170, № 64903818, № 67446245, № 68165125 відповідно до Договору фінансового лізингу № 2-УМТ від 27.01.2017 (т.2 а.с.25-37), Акту приймання-передачі предмета лізингу № 1 від 27.01.2017, Акту про перехід права власності предмета лізингу від 06.12.2019 до Договору фінансового лізингу 2-УМТ від 27.01.2017;    № 60834710, № 64717002, № 66028663, № 67065466, № 67110650, № 67136689, № 67209023, № 68163815, № 68231661, № 68389121, № 68587880 відповідно до Договору фінансового лізингу №3-УМТ від 16.02.2017, Акту про перехід права власності предмета лізингу від 06.12.2019 до Договору фінансового лізингу №3-УМТ від 16.02.2017;   № 56082100 відповідно до Договору купівлі-продажу №27/16 від 01.11.2016, акту приймання-передачі вагонів від 13.12.2016;   № 67234286 відповідно до Договору купівлі-продажу №29/16 від 02.12.2016 , акту приймання-передачі вагонів від 21.12.16;    № 68442649 відповідно до Договору купівлі-продажу №17/16 від 22.09.2016 , акту приймання-передачі вагонів від 27.10.16 .
		Позивач (Експедитор) здійснював транспортно-експедиторське обслуговування відповідача-2 (Клієнта) на підставі Договору № 58-1 ТЕО від 29.07.13 , в рамках якого позивач надавав відповідачу-2 за плату транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів Клієнта в залізничному рухомому складі, про що було укладено 
		Згідно з п. 4.2 Договору № 58-1 ТЕО від 29.07.13, за втрату рухомого складу Клієнт (відповідач-2) несе матеріальну відповідальність у розмірі, необхідному для придбання іншого вагона, аналогічного втраченому. Вартість вагона підлягає відшкодуванню на поточний рахунок Експедитора (позивача) протягом трьох банківських днів з моменту пред`явлення рахунку Експедитором (позивачем). 
		          Відповідно до Договору піднайму № 32а/16 від 05.12.2016р., позивач (лізингоодержувач) передає, а відповідач-2 (піднаймач) приймає в тимчасове платне користування - піднайм залізничний рухомий склад (вагони) з метою подальшого надання третім особам послуг з організації процесу перевезення вантажів з використанням вагонів.
		Згідно з п. 9.3 Договору піднайму № 32а/16 від 05.12.2016, за втрату або пошкодження рухомого складу піднаймач несе матеріальну відповідальність в розмірі ринкової вартості, необхідної для придбання або ремонту вагону, аналогічного втраченому або пошкодженому. Вартість вагону підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок лізингоодержувача протягом трьох банківських днів з моменту пред`явлення рахунку лізингоодержувачем.
		Відповідно до актів прийому-передачі вагонів у піднайм підтверджується факт передачі вагонів позивача у піднайм відповідачу-2 на підставі Договору піднайму № 32а/16 від 05.12.2016.
		          Протягом січня-березня 2017 року 48 напіввагонів позивача передавались до перевезення АТ «Українська залізниця» (відповідач-1), що підтверджується відповідними залізничними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи: №48689475, 48713358, 48689764, 53759338, 48726384, 48806756, 48705263, 48378624, 48763783, 48806707, 48566111, 48720403, 48713358, 48629620, 48737597, 48689426 , 48635445, 48697569 , 48515019 , 48689681 , 48822738, 48698005, 48689665, 53534343, 48713358, 48347009, 48822738, № 48378673, № 48763874, № 48380810, № 48763973, №48729081, №48722375, №48791636, №48763874, 48764047, 48782981, 48707970, 48713358, 48713358, 48764377, 48590723, 48720700, 48754006, 48739726, 48700736, 48723118.
		          Згідно з інформацією Філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Українська залізниця» про дислокацію 48 напіввагонів власності позивача станом на 13.03.2020 року, вбачається, що 48 приватних напіввагонів №№ 56082100, 56098668, 56098759, 56098833, 56098874, 56098908, 56137953, 56137979, 56138001, 56138050, 56138084, 56138118, 56138126, 56138134, 56138167, 56138209, 56138217, 56138233, 56138241, 56138266, 56138316, 56138365, 56140130, 56143324, 56143357, 56171085, 56171127, 56183320, 56183353, 60834710, 63483044, 63876726, 64112170, 64717002, 64903818, 66028663, 67065466,  67110650, 67136689, 67209023, 67234286, 67446245, 68163815, 68165125, 68231661, 68389121, 68442649, 68587880, знаходяться на залізничних станціях ДАРЬЕВКА (ДАР`ЇВКА Дон (501402)), ДОЛЖАНСКАЯ (ДОВЖАНСЬКА Дон (500908)), БАЙРАК (БАЙРАК Дон (500607)), НОВЫЙ СВЕТ (НОВИЙ СВІТ Дон (483702)), КУМШАЦКИЙ (КУМШАЦЬКИЙ Дон (504203)), ЛОБОВСКИЕ КОПИ (ЛОБІВСЬКІ КОПАЛЬНІ Дон (501807)), ФАЩЕВКА (ФАЩІВКА Дон (503003)), ДЕБАЛЬЦЕВО-СОРТ (ДЕБАЛЬЦЕВЕ-СОРТУВАЛЬНА Дон (500005)), ЩЕТОВО (ЩОТОВЕ Дон (501900)), ДЕБАЛЬЦЕВО (ДЕБАЛЬЦЕВЕ Дон (500202)), СОРОЧЬЕ (СОРОЧЕ Дон (489304)).
		Відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 № 405/2014 розпочато антитеррористичну операцію на території Донецької та Луганської областей.
		У статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р був затверджений Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. 
		Залізничні станції ДАРЬЕВКА (ДАР`ЇВКА Дон (501402)), ДОЛЖАНСКАЯ (ДОВЖАНСЬКА Дон (500908)), БАЙРАК (БАЙРАК Дон (500607)), НОВЫЙ СВЕТ (НОВИЙ СВІТ Дон (483702)), КУМШАЦКИЙ (КУМШАЦЬКИЙ Дон (504203)), ЛОБОВСКИЕ КОПИ (ЛОБІВСЬКІ КОПАЛЬНІ Дон (501807)), ФАЩЕВКА (ФАЩІВКА Дон (503003)), ДЕБАЛЬЦЕВО-СОРТ (ДЕБАЛЬЦЕВЕ-СОРТУВАЛЬНА Дон (500005)), ЩЕТОВО (ЩОТОВЕ Дон (501900)), ДЕБАЛЬЦЕВО (ДЕБАЛЬЦЕВЕ Дон (500202)), СОРОЧЬЕ (СОРОЧЕ Дон (489304)) перебувають на території проведення антитерористичної операції, відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, що був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, та розташовані на території населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, які затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р.
		Інформація Філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Українська залізниця» про дислокацію 48 напіввагонів власності позивача не спростовується відповідачем-1.
		Судом встановлено, що до 15.03.2017 порядок перевезень вантажів залізничним транспортом через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, а також вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей був врегульований у встановленому законодавством порядку, управління цими перевезеннями здійснювало АТ «Українська залізниця». При цьому, суд бере до уваги, що дії відповідача щодо встановлення заборони на переміщення вантажів та залізничного рухомого складу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, стосуються району проведення антитерористичної операції, розпочатої на підставі Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014.
		Згідно зі ст.ст. 1, 14 Закону України "Про боротьбу з тероризмом", антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності;
		район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція; режим у районі проведення антитерористичної операції - особливий порядок, який може вводитися в районі проведення антитерористичної операції на час її проведення і передбачати надання суб`єктам боротьби з тероризмом визначених цим Законом спеціальних повноважень, необхідних для звільнення заручників, забезпечення безпеки і здоров`я громадян, які опинилися в районі проведення антитерористичної операції, нормального функціонування державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій. На вимогу керівників учасників антитерористичної операції підприємства, установи та організації, що знаходяться в районі проведення антитерористичної операції, частково або повністю припиняють свою роботу. Відповідні фахівці цих підприємств, установ та організацій при проведенні антитерористичної операції можуть у встановленому порядку, за їх згодою, залучатися до виконання окремих доручень.  В`їзд осіб до району проведення антитерористичної операції та виїзд з нього здійснюються в порядку, встановленому керівником антитерористичної операції, що підлягає оприлюдненню в офіційних друкованих виданнях України.
		          Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 415ог від 12.06.2015 затверджено Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, який регулює окремі питання здійснення контролю за переміщенням в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів), а також види блокпостів, контрольних пунктів в`їзду-виїзду, порядок їх функціонування, правила перетинання.    Відповідно до Тимчасового порядку, залізничні вантажоперевезення здійснюються виключно через залізничні станції, на яких визначені контрольні пункти в`їзду-виїзду (КПВВ) на залізничному транспорті. КПВВ на залізниці призначені для перевезення виключно вантажів.    КПВВ на залізниці функціонують без вихідних, цілодобово, контрольно-перевірочні заходи та перетин лінії зіткнення здійснюються цілодобово або у інший час, встановлений за окремим рішенням керівника АТО.     Перелік КПВВ на залізничному транспорті визначний Додатком 2 до Тимчасового порядку: 1) на дистанції колії "Родаково" - "Красний Лиман" Донецької залізниці - на залізничній станції "Красний Лиман" (поза межами КПВВ розгорнуто контрольний прикордонний пункт (КрП) на залізничній станції "Ниркове");  2) на дистанції колії "Ясинувата" - "Красний Лиман" Донецької залізниці - на залізничній станції "Костянтинівка" (поза межами КПВВ розгорнуто контрольний прикордонний пункт КрП на залізничній станції "Кривий Торець");  3) на дистанції колії "Родаково" - "Світланово" - "Лисичанськ" Донецької залізниці на залізничній станції "Переїзна";  4) на дистанції колії "Донецьк" - "Волноваха" Донецької залізниці на залізничній станції "Волноваха";  5) на дистанції колії "Дебальцеве" - "Микитівка" - "Майорське" - "Артемівськ 2" - "Красний Лиман" розгорнуто КрП на залізничній станції "Артемівськ 2";  6) на дистанції колії "Родакове" - "Луганськ" - "Кондрашевська" - Кондрашевська Нова" - "Городній" - на залізничній станції "Городній".
		Згідно умов  Тимчасового порядку, Укрзалізниця щодобово не пізніше 08.00 надає до ДФС (на електронну адресу)  та СБУ витяг з Бази Даних (ГІОЦ), зведену інформацію щодо переміщення вантажів (товарів) протягом наступної доби через залізничні станції, на яких діють контрольні пункти в`їзду-виїзду. При цьому формування вантажних рухомих складів мало здійснюватися лише з напіввагонів та відкритих платформ.    Укрзалізниця, на період проведення АТО, припиняє завантаження та переміщення вантажів (товарів) через лінію зіткнення Донецької та Луганської областей, власники яких не внесені до відповідного Переліку згідно Тимчасового порядку.
		          Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2014 р. № 720 (в редакції постанови КМУ № 977 від 25.11.2015) пункт 62 Статуту залізниць України було доповнено новим абзацом наступного змісту: на період проведення антитерористичної операції плата за перевезення вантажів із станцій відправлення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», розташованих на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, вноситься на станціях призначення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», що розташовані на іншій території України. 
		           Відповідно до Закону України "Про боротьбу з тероризмом" (стаття 14-1) "Порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції": переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції здійснюється в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням Служби безпеки України.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 99 відповідно до частини першої статті 4 та частини першої статті 14-1    Закону України    "Про боротьбу з тероризмом", затверджено    Порядок переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції.
		Відповідно до умов Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, переміщення товарів через лінію зіткнення здійснюється у визначених для цього місцях фізичними особами та суб`єктами господарювання з дотриманням положень цього Порядку та норм законодавства. За рішенням керівника антитерористичної операції в районі її проведення можуть встановлюватися додаткові обмеження. Надається визначення терміну "лінія зіткнення", що визначається як умовне розмежування між тимчасово неконтрольованою територією та контрольованою територією.  Рух автомобільного та залізничного транспорту в межах контрольованої території від контрольного пункту в`їзду/виїзду, контрольного пункту в`їзду/виїзду на залізниці до лінії зіткнення та у зворотному напрямку здійснюється в межах дорожніх коридорів (автомобільних та на залізниці), визначених керівником антитерористичної операції.  Перелік дорожніх коридорів, контрольних пунктів в`їзду/виїзду, контрольних пунктів в`їзду/виїзду на залізниці затверджується керівником антитерористичної операції та оприлюднюється на офіційних веб-сайтах ДФС, Держприкордонслужби та СБУ.  Переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, суб`єктам господарювання дозволялося переміщувати товари до району або з району проведення антитерористичної операції виключно залізничним транспортом, крім випадків, передбачених    пунктом 31    цього Порядку, яким регулюється питання забезпечення населення, що проживає на тимчасово неконтрольованій території, товарами та послугами, а також гуманітарною та благодійною допомогою.
		          Указом Президента України № 62/2017 від 15.03.2017 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України».
		Згідно з пунктом 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», вирішено тимчасово, до реалізації пунктів 1 і 2 Мінського «Комплексу заходів» від 12.02.2015, а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України, припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.
		           15.03.2017 відповідач-1 прийняв розпорядження № Ц-1/2-2/156 та № Ц-1/2-2/157, якими запровадив обмеження щодо залізничних перевезень - починаючи з 16.03.2017 й до відміни, було введено заборони на перевезення вантажів та порожніх вагонів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.
		В наданих позивачем роздруківках розпоряджень № Ц-1/2-2/156 та № Ц-1/2-2/157 від 15.03.2017, зміст яких не спростовується представниками АТ «Українська залізниця», зазначається, що обмеження перевезень вводяться "в зв`язку з введенням в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017", "причина введення обмеження: відповідно до звернення рф Донецька зал. від 15.03.2017 № 1/887", рід відправок: "всі відправки", рід вантажу: "всі вантажі", рід рухомого складу: "всі".
		          Суд, дослідивши зміст рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», вбачає, що,  цим рішенням було заборонено переміщення саме вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.    Відповідно до п. 2 цього рішення, Рада національної безпеки і оборони України доручила Кабінету Міністрів України невідкладно вжити заходів щодо припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, крім вантажів, що мають гуманітарний характер і надаються українськими та міжнародними гуманітарними організаціями.  Доручено Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції України, Національній гвардії України, Державній фіскальній службі України за участю Служби безпеки України невідкладно забезпечити виконання цього рішення, припинивши переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей шляхами залізничного і автомобільного сполучення.
		          Відповідно до  ст. 107 Конституції України, Рада національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
		Згідно з  ст. 10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» встановлено, що рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади.
		          Постановою Кабінету Міністрів України № 623 від 18.08.2017, на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», було внесено зміни до Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 99, і в п. 22-1 встановлено, що з метою забезпечення національної безпеки переміщення вантажів (крім гуманітарних) припиняється в установленому порядку на строк дії відповідного рішення.
		          Відповідач-1 є суб`єктом господарювання, який відповідно до  ст. 4 Закону України «Про залізничний транспорт» наділений виключною компетенцією щодо управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях.
		Згідно з Статутом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (в редакції, яка діяла станом на 15.03.2017),      Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є юридичною особою, утвореною як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності.
		Загальновідомим є факт, що інфраструктура залізничного транспорту законодавчо закріплена за АТ «Укрзалізниця», і на ринку надання в користування інфраструктури залізничного транспорту АТ «Укрзалізниця» є суб`єктом природноі? монополіі?. 
		Крім того, АТ «Укрзалізниця» є єдиним суб`єктом господарювання, якии? діє на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах Украі?ни, а також на ринку надання послуг магістральних вантажних локомотивів у межах Украі?ни, і заи?має на цих ринках монопольне (домінуюче) становище із часткою 100 відсотків.
		          Відповідно до  ст. 13 Закону України «Про залізничний транспорт», АТ «Українська залізниця» має право запроваджувати, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту, тимчасові обмеження щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення.
		Згідно з п. 1 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 460 від 30.06.2015, Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
		Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту.
		Матеріали справи не містять належних доказів про те, що на виконання положень  ст. 13 Закону України «Про залізничний транспорт», АТ «Українська залізниця» погоджувала з Міністерством інфраструктури України питання запровадження тимчасових обмежень щодо перевезень вантажів та порожніх вагонів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. Дані обставини також не заперечує відповідач-1.
		          Законом України «Про залізничний транспорт» визначаються основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу.
		Згідно зі ст.ст. 1; 4 Закону України «Про залізничний транспорт» залізничний транспорт - виробничо-технологічний комплекс підприємств залізничного транспорту, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо;  вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі;  транспортні засоби - залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери.   Управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученнях здійснюється централізовано і належить до виключної компетенції АТ «Українська залізниця».
		          Позивач мотивуючи протиправність дій відповідача-1 щодо прийняття розпоряджень № Ц-1/2-2/156 та № Ц-1/2-2/157 від 15.03.2017 в частині встановлення заборони на переміщення залізничного рухомого складу в порожньому стані через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, вказує на те, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», яке було введено в дію Указом Президента України № 62/2017 від 15.03.2017, та постановою Кабінету Міністрів України № 623 від 18.08.2017, прийнятої на виконання цього рішенням Ради національної безпеки і оборони України, заборонено тільки переміщення вантажів через лінію зіткнення, а також на те, що при прийнятті розпоряджень відповідач-1 не звертався за погодженням до центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, функції якого станом на 15.03.2017 виконувало Міністерство інфраструктури України.
		          У відзиві на позовну заяву  відповідач-1 в обгрунтування своїх дій посилається на ст. 29 Статуту залізниць України, яка містить положення, які за змістом відповідають приписам ч. 2 ст. 13 Закону України «Про залізничний транспорт», і наділяють відповідача-1 правом (господарською компетенцією) запроваджувати тимчасових обмежень щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення, за погодженням з Мінтрансом.
		Також у відзиві на позовну заяву  відповідач-1 посилається на пункт 4 Листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008  № 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії", де зазначається, що при  розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному,  якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
		Суд не погоджується з такими доводами відповідача-1, оскільки  Закон України «Про залізничний транспорт», ухвалений верховною Радою України, відповідно до Конституції України має вищу силу ніж Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України.  Статут залізниць України затверджено відповідно до ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт».  Між цими актами не має колізії, а навпаки, в ч. 2 ст. 13 Закону України «Про залізничний транспорт» чітко встановлено, що відповідач-1 має право запроваджувати тимчасових обмежень щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту. 
		          Посилання АТ «Українська залізниця» на наказ Міністерства транспорту України від 30.05.2002 № 344, яким Державній адміністрації залізничного транспорту делеговано функції, визначені у статтях 29 та 63 Статуту залізниць України, щодо запровадження тимчасових обмежень перевезень в окремі райони та встановлення порядку перевезення вантажів на особливих умовах, не приймаються судом.    Наказ Міністерства транспорту України від 30.05.2002 № 344 не стосується права, яке надано ч. 2 ст. 13 Закону України «Про залізничний транспорт» АТ «Українська залізниця» встановлювати тимчасові обмежень щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення, а також повноважень центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту щодо погодження таких обмежень, відповідно до норми Закону України.  Фактично наказом Міністерства транспорту України від 30.05.2002 №344 відміняється дія норми Закону України та постанови Кабінету Міністрів України, що грубо порушує принцип верховенства права, тому цей наказ не може бути підставою для невиконання зазначених приписів акті законодавства України, які мають вищу, ніж наказ міністерства, юридичну силу.    Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.  Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  З цього випливає, що по-перше, оскільки частиною другою статті 13 Закону України «Про залізничний транспорт» та п. 29 Статуту залізниць України було передбачено для АТ «Українська залізниця» необхідність погоджувати введення тимчасових обмежень щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення, то АТ «Українська залізниця» мало при використанні наданого права здійснювати його у порядку, який встановлений Законом України «Про залізничний транспорт» та п. 29 Статуту залізниць України.    Міністерство інфраструктури України, як центральний орган виконавчої влади в галузі транспорту, має діяти при запровадженні АТ «Українська залізниця» тимчасових обмежень щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, відповідно до частини другою статті 13 Закону України «Про залізничний транспорт» має особисто здійснювати свої повноваження щодо погодження наведених обмежень.       Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України    "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", товариство (АТ «Українська залізниця») є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.   Державна адміністрації залізничного транспорту України не мала власних прав і обов`язків щодо погодження рішень, які мало право запроваджувати на виконання ч. 2 ст. 13 Закону України «Про залізничний транспорт».     Оскільки такі функції відповідно до пункту 1 наказу Міністерства транспорту України від 30.05.2002 № 344 Державній адміністрації залізничного транспорту було делеговано, то в розумінні частини 6 статті 2 Закону України    "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" АТ «Українська залізниця» не може вважати правонаступником Державній адміністрації залізничного транспорту в частині делегованих функцій.   Наказ Міністерства транспорту України від 30.05.2002 № 344, на який посилається відповідач-1 як на підставу правомірності недотримання встановленого законом порядку погодження обмежень на перевезення, не пройшов процедуру державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Згідно з п. 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов`язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб`єкта нормотворення.  Запровадження обмежень щодо перевезення вантажів залізничним транспортом на окремі території впливає на права та законні інтереси вантажовідправників, вантажоодержувачів, операторів залізничного транспорту тощо, а отже цей наказ підлягав обов`язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади.
		          У відзиві на позовну заяву відповідач-1 стверджує, що у лютому 2017 року стало неможливим використання залізничних шляхів між територією де органи державної влади не здійснюють своїх повноважень та іншою частиною території України у зв`язку з тим, що невідомими особами було пошкоджено залізничні колії, а у АТ «Українська залізниця» відсутній доступ до залізничної мережі на території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження.
		          Відповідно до п. 1.4 Правил планування перевезень вантажів, передача замовлень на перевезення вантажовідправниками та їх узгодження Укрзалізницею здійснюється через автоматизовану систему «МЕСПЛАН».
		Згідно з п. 7.1.2 Правил планування перевезень вантажів, Укрзалізниця забезпечує введення в АС МЕСПЛАН місячних та додаткових замовлень на перевезення вантажів у межах України, наданих відправниками залізниці в порядку, визначеному Правилами, на договірних засадах, безкоштовно. 
		Відповідно до  п. 2.2 Правил планування перевезень вантажів, порожні власні контейнери, які повертаються власнику після вивантаження, перевозяться за планом або за додатковим замовленням.
		Відповідно до вимог Правил оформлення перевізних документів,   на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.    Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису).  Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.     Накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення. Технічні характеристики паперу, призначеного для оформлення накладної, повинні забезпечувати придатність для роздруківки на принтері, а також якісне проставлення відміток залізниці на всьому шляху перевезення. Накладна у паперовому вигляді є відображенням її електронної копії, яка обов`язково надається на станцію відправлення одночасно з накладною у паперовому вигляді.   Накладна в електронному вигляді складається у формі електронної реєстрації даних, які можуть бути трансформовані у письмовий запис. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних, повинні відповідати вимогам законодавства.        Перевізні документи, оформлені відправником в паперовому вигляді, перевіряються начальником станції або уповноваженим ним працівником станції у разі надання згоди на навантаження на місцях загального користування. Перевіркою встановлюються: наявність плану (місячного або додаткового) на перевезення, відсутність заборон і обмежень у даному напрямку перевезення, правильність заповнення бланків перевізних документів відповідно до правил оформлення перевізних документів, наявність зазначених відправником у графі 9 «Документи, що додані відправником» додаткових супровідних документів та документів дозвільного характеру на відправлення вантажу контролюючих органів, необхідність одержання яких передбачено законами України.  Перед укладенням договору перевезення за результатами такої перевірки начальник станції або уповноважений ним працівник станції проставляє свій підпис (із зазначенням дня, місяця і року) у графі 57 «Увезення дозволено. Навантаження призначено на».
		Оформлення електроних залізничних документів здійснюється через автоматизовану систему «Клієнт» (АС Клієнт), дані щодо цієї системи знаходяться у відкритому доступі на офіційній веб-сторінці АТ «Українська залізниця» в мережі Інтернет. 
		          Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що в лютому-березні 2017 року напіввагони власності позивача приймалися відповідачем-1 до перевезень на станціях, в межах населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, з відповідним оформленням залізничних перевізних документів, в тому числі залізничних накладних, що є підтвердженням оформлення у встановленому порядку договору перевезення, де перевізником виступає саме відповідач-1.
		Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення,  договір про перевезення вантажу вважається укладеним з моменту проставлення календарного штемпеля станції відправлення в оформленій паперовій накладній або з моменту накладення електронного цифрового підпису працівником залізниці в електронній накладній.
		Оформлення залізничних перевізних документів (залізничних накладних) здійснюється в порядку, визначеному Правилами оформлення перевізних документів,  а саме: електронний перевізний документ заповнюється робітником відповідача-1 та проставляються передбачені Правилами коди та тексти (графа 54), накладається електронний підпис робітника залізниці (графа 38), залізницею проставляється календарний штемпель станції відправлення (графа 56). 
		21.02.2017 відповідно до залізничної накладної 48590723 (т.2 а.с.71) на станції ЕНАКИЕВО (ЄНАКІЄВЕ Дон (488706)) відповідачем-1 було прийнято до перевезення під завантаження порожній вагоні власності позивача № 68163815 призначенням на станцію ДАРЬЕВКА (ДАР`ЇВКА Дон (501402)).
		28.02.2017 відповідно до залізничної накладної 48729081 (т.2 а.с.87) на станції ДАРЬЕВКА (ДАР`ЇВКА Дон (501402)) відповідачем-1 було прийнято до перевезення вантаж у вагоні власності позивача № 64112170 (відповідно до відомості вагонів, т.2 а.с.88) призначенням на станцію ОГОРОДНЫЙ (ГОРОДНІЙ Дон (507704)).
		02.03.2017 відповідно до залізничної накладної № 48763874 (т.2 а.с.52) на станції ЛОБОВСКИЕ КОПИ (ЛОБІВСЬКІ КОПАЛЬНІ Дон (501807)) відповідачем-1 було прийнято до перевезення вантаж у вагоні власності позивача № 60834710 (відповідно до відомості вагонів, т.2 а.с.53) призначенням на станцію ФАЩЕВКА (ФАЩІВКА Дон (503003))
		03.03.2017 відповідно до залізничної накладної 48713358 (т.2 а.с. 68) на станції ОГОРОДНЫЙ (ГОРОДНІЙ Дон (507704)) відповідачем-1 було прийнято до перевезення під завантаження порожній вагоні власності позивача № 67209023 (відповідно до відомості вагонів, т.2 а.с. 69) призначенням на станцію КУМШАЦКИЙ (КУМШАЦЬКИЙ Дон (504203)).
		Наявними в матеріалах справи копіями залізничних накладних, підтверджується, що відповідач-1 брав до перевезення інші вагони власності позивача в період часу з 04.01.2017 по 05.03.2017, що спростовує доводи відповідача-1 щодо неможливості використання залізничних шляхів між територією де органи державної влади не здійснюють своїх повноважень та іншою частиною території України.
		Суд вважає факт перебування вагонів на станціях, в межах населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, підтвердженням позиції позивача щодо позбавлення права користування, розпорядження та володіння спірними вагонами через встановлену заборону на переміщення всіх видів залізничного рухомого складу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.
		Суд  вважає, що посилання відповідачем-1  на наявність  кримінальних проваджень є належними   доказами, що свідчать про правомірність дій щодо прийняття розпорядження № Ц-1/2-2/157 від 15.03.2017 в частині встановлення заборони на переміщення залізничного рухомого складу в порожньому стані через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей у напрямку з територій, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, на іншу частину території України, так як вони не підтверджують того, що невідомими особами було пошкоджено всі залізничні колії, якими можливо було вивезти приватні вагони з неконтрольованих територій.  Також наведені докази не підтверджують того, що у АТ «Українська залізниця» відсутній доступ до залізничної мережі на території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, а лише свідчать про факти протиправних дій невідомих осіб на неконтрольованій території України, а отже не можуть бути доказами неможливості виконання відповідачем-1 перевезень через лінію зіткнення через всі контрольні пункти в`їзду-виїзду на залізничному транспорті, які були затверджені наказами першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівником Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) №415ог від 12.06.2015 та № 222ог від 14.04.2017.
		          Господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до  ст.ст. 11, 12 Закону України «Про залізничний транспорт», підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров`я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку руху поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України. Охорона вантажів і об`єктів залізничного транспорту, нагляд за дотриманням вимог пожежної безпеки, ліквідація пожеж на залізничному транспорті загального користування, розгляд справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнень здійснюються відомчою воєнізованою охороною ПАТ «Укрзалізниця», працівники якої під час виконання службових обов`язків мають права, які передбачені Положенням про відомчу воєнізовану охорону АТ «Укрзалізниця» та чинним законодавством України, застосовувати вогнепальну зброю та спеціальні засоби (наручники, гумові кийки, засоби зв`язування, сльозоточиві речовини) у випадках і порядку, передбачених чинним законодавством України, а також гарантії правового та соціального захисту.
		Відповідальність за безпеку руху і охорону об`єктів залізничного транспорту законодавством України покладено на відповідача-1.
		          Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», яке було введено в дію Указом Президента України № 62/2017 від 15.03.2017, було зупинення саме переміщення вантажів через лінію зіткнення для припинення торговельно-економічних операцій з окремими районами Донецької і Луганської областей.
		Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними доказами саме рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України» було основною підставою прийняття відповідачем-1 розпоряджень № Ц-1/2-2/156 та № Ц-1/2-2/157 від 15.03.2017.
		З листа ПАТ «Укрзалізниця» від 21.04.2017 № ЦЦО-13/256 (т. 3 а.с. 220) вбачається, що залізничні перевезення вагонів зі станцій, які знаходяться на територіях окремих районів Донецької і Луганської областей України, на територію, яка контролюється державною владою, можливе тільки за умови прийняття відповідного рішення Ради національної безпеки і оборони України.
		З листів АТ «Укрзалізниця» № ЦЦО-13/662 від 17.07.2019 (т. 3 а.с. 220), № ЦЦО-13/700 від 29.07.2019 (т. 3 а.с. 221) та листа Міністерства інфраструктури України №8651/47/10-19 від 26.07.2019 (т. 3 а.с. 222)  вбачається, що відповідач-1 обмежуючи переміщення як вантажів, так і порожніх вагонів, діяв на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України».
		Листом Міністерства інфраструктури України №6450/45/10-19 від 04.06.2019 (т. 3 а.с. 223) підтверджується, що ним не надавалися відповідачу-1 погодження на запровадження конвенційних заборон, оформлених розпорядженнями відповідача-1 № Ц-1/2-2/156 та № Ц-1/2-2/157 від 15.03.2017.
		          З преамбули наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 06.09.2017 №649-ог вбачається, що його було затверджено з  метою повернення транспортних засобів підприємств.            Відповідно до пункту 2.1 Порядку повернення транспортних засобів з території окремих районів Донецької та Луганської областей, підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності, в тому числі розташованим за межами України, які мають намір повернути транспортні засоби  (в тлумаченні пункту 6 Статуту залізниць), необхідно звернутися із заявою в письмовій формі (Додаток № 1) до Координаційного центру з питань режиму та економічної діяльності на територіях, прилеглих до смуги безпеки вздовж лінії розмежування.  Згідно з пунктом 3.3 Порядку повернення транспортних засобів з території окремих районів Донецької та Луганської областей, транспортні засоби допускаються до переміщення у порожньому вигляді, перевезення будь-яких вантажів не допускається.
		Згідно ст. 6 Статуту залізниць України надано визначення терміну транспортні засоби - залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери.    Відповідно до ст. 8 Статуту залізниць України, перевезення вантажів,  пасажирів,  багажу, вантажобагажу і пошти  залізницями провадиться  у  вагонах  парку  залізниць  або орендованих у залізниць, а також у власних вагонах, що належать підприємствам,  організаціям,  установам,  громадянам -  суб`єктам підприємницької  діяльності,  в  тому числі розташованим за межами України. Вагони, призначені для перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, повинні відповідати вимогам Правил технічної  експлуатації залізниць України та санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам і правилам. 
		Відповідно до  Наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 06.09.2017 №649-ог, керівникам оперативно-тактичних угрупувань доручено здійснювати перепускний режим на контрольних постах та контрольних пунктах в`їзду-виїзду на залізничному транспорті у межах Донецької та Луганської областей з урахуванням вимог цього наказу з моменту його оприлюднення.
		Наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) 14 квітня 2017 року N 222ог затверджено Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.
		Відповідно до п. 1.1 Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, цей порядок визначає окремі питання здійснення контролю за переміщенням через лінію зіткнення та/або в її межах в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей (далі - АТО) осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також види блокпостів, контрольних пунктів в`їзду-виїзду, порядок їх функціонування, правила їх перетинання.
		          Переміщення товарів (вантажів), у тому числі визнаних в установленому порядку гуманітарною допомогою, до району або з району проведення антитерористичної операції (через лінію зіткнення та/або в її межах) фізичними особами і суб`єктами господарювання, які здійснюють такі переміщення, визначається Порядком переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 року № 99.
		          Додатком № 2 до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей затверджено Перелік контрольних пунктів в`їзду - виїзду на залізничних шляхах.
		Відповідно до п. 3.1 Порядку повернення транспортних засобів з території окремих районів Донецької та Луганської областей, повернення транспортних здійснюється виключно через транспортні коридори, на яких визначені контрольні пункти в`їзду-виїзду на залізничному транспорті, які затверджені Додатком № 2 до Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, згідно з яким до Перелік контрольних пунктів в`їзду - виїзду на залізничних шляхах включено: на дистанції колії «Городній» - «Кондрашевська Нова» - «Луганськ Північний» - Донецької залізниці - на залізничній станції КПВВ «Городній» (поза межами КПВВ розгорнуто контрольний пост (КрП) на залізничній станції «Кондрашевська Нова»);  на дистанції колії «Красний Лиман» - «Світланово» - «Родаково» Донецької залізниці - на залізничній станції КПВВ «Красний Лиман»  (поза межами КПВВ розгорнуто контрольний пост (КрП) на залізничній станції «Світланово»);   на дистанції колії «Красний Лиман» - «Попасна» - «Мар`ївка» Донецької залізниці - на залізничній станції КПВВ «Красний Лиман»  (поза межами КПВВ розгорнуто контрольний пост (КрП) на залізничній станції «Попасна»);  на дистанції колії «Переїзна» - «Попасна» - «Мар`їнка» Донецької залізниці - на залізничній станції КПВВ «Переїзна» (поза межами КПВВ розгорнуто контрольний пост (КрП) на залізничній станції «Попасна»);  на дистанції колії «Красний-Лиман» - «Артемівськ 2» - «Микитівка» Донецької залізниці - на залізничній станції КПВВ «Красний Лиман» (поза межами КПВВ розгорнуто контрольний пост (КрП) на залізничній станції «Артемівськ 2»);  на дистанції колії «Костянтинівка» - «Фенольна» - «Ясинувата» Донецької залізниці - на залізничній станції КПВВ «Костянтинівка» (поза межами КПВВ розгорнуто контрольний пост (КрП) на залізничній станції «Фенольна»); на дистанції колії «Волноваха» - «Південнодонбаська» - «Оленівка» Донецької залізниці - на залізничній станції КПВВ «Волноваха».
		          Суд приходить до висновку, що доводи відповідача про неможливість використання залізничних шляхів між територією де органи державної влади не здійснюють своїх повноважень та іншою частиною території України спростовуються положеннями постанов Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 99 та від 18.08.2017 № 623, Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 14.04.2017 N 222ог, Порядку повернення транспортних засобів з території окремих районів Донецької та Луганської областей, який було затверджено наказом Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 06.09.2017 №649-ог.
		На підтвердження того, що саме через конвенційну заборону Ц-1/2-2/157 від 15.03.2017 позивач не може оформити електронний перевізний документ на відправлення напіввагонів в порожньому стані в матеріалах справи містяться роздруківки (скрін-шоти) з АС Клієнт щодо вибіркових 5 вагонів власності позивача (т. 3 а.с. 161-165). Відповідачем-1 не спростовується, що щодо всіх інших вагонів позивача через введену відповідачем-1 конвенційну заборону № Ц-1/2-2/157 від 15.03.2017 р., оформлення електронних перевізних документів з метою направлення їх у порожньому стані з території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноважень, на іншу частину території України також не можливе.
		          Протиправність дій відповідача-1 полягає в тому, що відповідач-1, прийнявши розпорядження № Ц-1/2-2/156 та № Ц-1/2-2/157 від 15.03.2017 щодо заборони переміщення вагонів у порожньому стані (транспортних засобів) залізничними шляхами через лінію зіткнення в межах Донецької та Луганської областей, такими своїми діями протиправно порушив права позивача на повернення належних йому 48 напіввагонів з території, тимчасово непідконтрольної органам державної влади України (НКТ), на контрольовану органами державної влади територію України (КТ).  
		Отже, прийняття АТ «Українська залізниця» 15.03.2017 розпоряджень № Ц-1/2-2/156 та № Ц-1/2-2/157 у зв`язку з введенням в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України» здійснено в добровільному порядку.
		          Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України» було заборонено переміщення саме вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, але не самих вагонів як залізничного рухомого складу (транспортних засобів) у порожньому стані.
		Рада національної безпеки і оборони України не забороняла переміщення через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей порожніх залізничних транспортних засобів, які належали на правах приватної власності суб`єктам господарювання, або використовувалися ними на інших правових підставах відповідно до чинного законодавства України.
		Кабінетом Міністрів України також було припинено переміщення тільки вантажів (крім гуманітарних) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей відповідно до внесених 18.08.2017 змін до Порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 99.
		          Господарський суд вважає, що відповідач-1 вчинивши дії щодо прийняття розпоряджень № Ц-1/2-2/156 та № Ц-1/2-2/157 від 15.03.2017 в частині встановлення заборони на переміщення залізничного рухомого складу (приватних вагонів) в порожньому стані через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей у напрямку з територій, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, на іншу частину території України, перевищив обсяг заборон, які встановлені в рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України» та в постанові Кабінету Міністрів України № 623 від 18.08.2017, і неправомірно заборонив переміщення через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей залізничного рухомого складу (приватних вагонів) в порожньому стані. 
		Також, при прийняті розпоряджень № Ц-1/2-2/156 та № Ц-1/2-2/157 від 15.03.2017 АТ «Українська залізниця» порушило вимоги  ч. 2 ст. 13 Закону України «Про залізничний транспорт», оскільки прийняло ці розпорядження без погодження з Міністерством інфраструктури України, яке на той момент виконувало функції центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту.
		          З урахуванням встановленого ч. 2 ст. 13 Закону України «Про залізничний транспорт» порядку введення тимчасових обмежень щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення нерозвантажених транспортних засобів у пунктах призначення, АТ «Українська залізниця» мало право в порядку добровільного виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України» запроваджувати обмеження щодо перевезень (конвенційні заборони) лише після їхнього погодження з Міністерством інфраструктури України, яке на той момент виконувало функції центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту.
		Відповідачем-1 було завчасно, тобто до відповідного рішення Уряду, яке було прийняте лише 18.08.2017, запроваджено конвенційні заборони № Ц-1/2-2/156 та № Ц-1/2-2/157 від 15.03.2017;  Вказані заборони були запроваджені Відповідачем-1 з перевищенням обсягу обмежень, встановлених Кабінетом Міністрів України, яким, як вбачається з тексту постанови № 623 від 18.08.2017, було припинено тільки переміщення вантажів.
		Щодо заборони переміщення порожніх напіввагонів як транспортних засобів (залізничного рухомого складу), жодних рішень державними органами не приймалося.
		У зв`язку з прийняттям АТ «Українська залізниця» (відповідачем-1) розпоряджень від 15.03.2017 за № Ц-1/2-2/156 та за № Ц-1/2-2/157 щодо введенням конвенційної заборони на переміщення  залізничного рухомого складу з/на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, повернення спірного напіввагона на підконтрольну органам державної влади України територію стало неможливим. 
		Внаслідок протиправних дій відповідача-1, належні позивачу напіввагони впродовж майже трьох років перебуває на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися ним, так-як не має до нього жодного доступу.   Згідно наявних у справі доказів позивачу нічого не відомо про фізичний стан вказаних на піввагонів. 
		Господарський суд погоджується з доводами позивача, що  спірні напіввагони є фактично втраченими для позивача, оскільки він впродовж тривалого періоду часу об`єктивно позбавлений можливості володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю (вказаним напіввагоном). 
		Позивачу завдано майнову шкоду (збитки) у розмірі ринкової вартості фактично втрачених на піввагонів.
		 
		Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання.
		Як вбачається із специфіки правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачами, до них необхідно застосовувати приписи ст. 1166 ЦК України.
		Відповідно до  ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Відповідно до приписів  ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
		Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки. 
		Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.  У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
		Щодо складу цивільного правопорушення в діях відповідачів, то необхідно зазначити , що  завдана позивачу майнова шкода полягала у фактичній втраті належного позивачу на праві власності напіввагона. 
		Розмір майнової шкоди визначається вартістю втраченого майна (напіввагона), яка підтверджується Звітом про незалежну оцінку рухомого майна - залізничних вагонів (48 поз.), що обліковуються на балансі ТОВ "Укрметалургтранс" від 13.03.2020, копія якого знаходиться в матеріалах справи (т. 3 а.с. 22-77).
		В діях відповідача - 1 наявний повний склад цивільного правопорушення, що є необхідною умовою для стягнення з відповідачів збитків. Належні позивачу напіввагони були втрачені, оскільки не були повернуті позивачу. Як наслідок - позивачу були завдані реальні збитки у розмірі витрат, які позивач мусить зробити для відновлення свого порушеного права у розмірі ринкової вартості втрачених напіввагонів. 
		Відповідно до Звіту про незалежну оцінку рухомого майна - залізничних вагонів (48 поз.), що обліковуються на балансі ТОВ «УКРМЕТАЛУРГТРАНС», виконаної (оцінки) станом на 13.03.2020 року сертифікованим суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «МАКСІМА КАПІТАЛ», ринкова вартість об`єкта оцінки (48 напіввагонів, належних Позивачу, що були втрачені на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень) складає 21    654 288,00 гривень (т. 3 а.с. 22-77).
		Господарський суд вважає, що жодних порушень умов укладених Договорів відповідач-2 не допускав, адже територія надання послуг ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» в зазначених договорах жодним чином не обмежувалась, тому ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» мав право здійснювати замовлення транспортно-експедиторських послуг в тому числі й на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень.
		Неможливість повернення належних позивачу 48 напіввагонів з території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень була обумовлена не діями чи бездіяльністю ТОВ «МЕТАЛУРГТРАНС» як сторони за Договорами, які пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням ним умов цих договорів, а стала наслідком введення відповідачем-1 конвенційних заборон на переміщення вантажів та залізничного рухомого складу з/на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, відповідно до розпоряджень від 15.03.2017 за № Ц-1/2-2/156 та за № Ц-1/2-2/157.
		При розгляді справи не встановлено доказів того, що АТ «Укрзалізниця» вчиняла дії, спрямовані на повернення на контрольовану територію України порожніх вагонів, належних ТОВ «УКРМЕТАЛУРГТРАНС» як транспортних засобів через лінію розмежування (зіткнення), внаслідок чого належні позивачу напіввагони були втрачені на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень. 
		Господарський суд вважає, що  саме на відповідача-1 має бути покладено обв`язок щодо відшкодування збитків, нанесених позивачу протиправними діями, а тому вимоги позивача до відповідача-2, яким не вчинено дій на порушення прав та законних інтересів позивача, задоволенню не підлягають.
		21 липня 2020р. та  04 серпня 2020р. відповідач 1 надав заяву про застосування строку позовної давності. Вказані заяви відповідачем 1 подано після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті  (07.07.2020р.), тобто з  пропущенням процесуального строку.
		Приписами ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право  подавати заяви та клопотання.
		Приписами ст. 182 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що  у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи. 
		Відповідно до  вимог ст. 267 Цивільного кодексу України  позовна давність застосовується судом  лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		Приписами Цивільного кодексу України визначений загальний порядок  застосування судом позовної давності.
		Господарський процесуальний кодекс України конкретизує, що заяви та клопотання подаються у підготовчому засіданні.
		Згідно приписів ст. 119 Господарського процесуального кодексу України  суд за заявою учасника справи поновлює  пропущений процесуальний строк.
		Відповідач 1 не звертався до господарського суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку.
		У відповідності до ст. 118  Господарського процесуального кодексу України   господарський суд залишає без розгляду подані  21 липня 2020р. та  04 серпня 2020р. відповідачем 1  заяви про застосування строку позовної давності.
		Господарський суд  погоджується з  доводами  позивача, викладеними у запереченнях щодо заяви відповідача 1 про застосування строків позовної давності (т. 4 а.с. 52) та вважає, що строк звернення до господарського суду з визначеними у справі позовними вимогами позивачем не пропущено.
		Господарський суд вважає за можливе поновити  процесуальний строк відповідачу 2  для  надання до матеріалів справи доказів, згідно відповідних заяв відповідача 2, які надійшли до Господарського суду Дніпропетровської області 17.07.2020р. та 21.07.2020р.  (т. 4 а.с. 12, 35) та у відповідності до приписів ст. 210 Господарського процесуального кодексу України  покласти їх в основу  ухваленого судового рішення.    
		Позивачем долучено до матеріалів справи договір  про надання правової допомоги, додаткову угоду до договору, затверджені  акти приймання - передавання  наданих послуг.
		Згідно наявних у справі доказів витрати на професійну правничу допомогу склали    54 000 грн.
		Наявні у справі докази є підставою для задоволення позовних вимог частково.
		Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на  сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу  України,     господарський суд,  -
		 
		                                        ВИРІШИВ :
		 
		Позов задовольнити  частково.
		Визнати протиправними дії Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5) щодо прийняття розпорядження  № Ц-1/2-2/157 від 15.03.2017 в частині встановлення заборони на переміщення залізничного рухомого складу (приватних вагонів) в порожньому стані через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей у напрямку з територій, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, на іншу частину території України. 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул.  Єжи Ґедройця,  буд. 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМЕТАЛУРГТРАНС» (код ЄДРПОУ 30095793, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пл. Героїв Майдану, буд. 1, кімн. 546) 21 654 288 грн. збитків, завданих внаслідок втрати напіввагонів у кількості 48 одиниць, а саме напіввагонів № 56082100, № 56098668, № 56098759, № 56098833, № 56098874, № 56098908, № 56137953, № 56137979, № 56138001, № 56138050, № 56138084, № 56138118, № 56138126, № 56138134, № 56138167, № 56138209, № 56138217, № 56138233, № 56138241, № 56138266, № 56138316, № 56138365, № 56140130, № 56143324, № 56143357, № 56171085, № 56171127, № 56183320, № 56183353, № 60834710, № 63483044, № 63876726, № 64112170, № 64717002, № 64903818, № 66028663, № 67065466, № 67110650, № 67136689, № 67209023, № 67234286, № 67446245, № 68163815, № 68165125, № 68231661, № 68389121, № 68442649, № 68587880. 
		Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМЕТАЛУРГТРАНС» (код ЄДРПОУ 30095793, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пл. Героїв Майдану, буд. 1, кімн. 546) судовий збір у розмірі 325865 грн. 32 коп.,          витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 53826грн.  12 коп.
		В решті позовних вимог відмовити
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України .
		 
		Повне рішення складено  14.08.2020
		      
		 
		      Суддя                                                                                                                            Г.В. Манько

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...