Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/4155/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 14.09.2020. Зареєстровано: 15.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2020.
Дата набрання законної сили: 15.10.2020
Номер судового провадження: 1-кп/524/388/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020170090001122

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 524/4155/20
		Провадження № 1-кп/524/388/20
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		14 вересня 2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 , 
		при секретарі  ОСОБА_2 
		з участю прокурора  ОСОБА_3 
		захисника  адвоката ОСОБА_4 
		обвинуваченої  ОСОБА_5 
		потерпілого  ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12020170090001122 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчука, українки, громадянки України, освіта середня, працюючої: «Укртовтранс», продавець, заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		07.01.2020 року, близько 00 години 20 хвилини працівники правоохоронних органів Національної поліції України, а саме слідчо-оперативна група Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області у складі слідчого - майора поліції ОСОБА_6 та дільничного офіцера - капітана поліції ОСОБА_7 , прибули за адресою: АДРЕСА_2 , за викликом оперативного чергового ГУНП в Полтавській області, щодо отримання мешканцем квартири АДРЕСА_3 , тілесних ушкоджень. Перед входом до під`їзду №2 за вказаною адресою, стояла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка запитала у співробітників поліції про причини їх виклику, на що слідчий ОСОБА_6 назвав своє прізвище, звання та посаду, пояснив ОСОБА_5 , що вони приїхали за повідомленням щодо отримання тілесних ушкоджень. ОСОБА_5 почала казати, що вона є дружиною постраждалого, та порадила все дізнатися у медичних працівників. Слідчий ОСОБА_6 пояснив, що їм необхідно особисто поспілкуватися з потерпілим та упевнитися щодо наявності або відсутності будь-яких претензій, а також візуального огляду, остання повідомила, що вона не впустить їх до квартири та влаштувала сварку. ОСОБА_5 з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки з використанням ненормативної лексики почала кричати на ОСОБА_6 , на зауваження ОСОБА_6 та ОСОБА_7 остання не реагувала та гучно продовжувала сперечатися, порушуючи громадський порядок. Слідчий ОСОБА_6 намагався пройти повз неї до загального коридору під`їзду бажаючи поспілкуватись з особою, що могла отримати тілесні ушкодження, але ОСОБА_5 перегородила йому шлях. В цей момент, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_5 виник протиправний злочинний умисел спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, а також пошкодження майна працівнику поліції, який був при виконанні своїх службових обов`язків. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, пошкодження майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки ОСОБА_5 , схопила його за воріт куртки з правого боку, в результаті чого фрагментально його порвала, після чого вибила з його рук папку з бланками документів. При спробі, ОСОБА_6 підняти папку, жінка вдарила його долонею по верхній частині голови, схопила та зняла з його голови в`язану шапку чорного кольору, яку кинула на підлогу, після чого схопила з підлоги його папку з робочими бланками і документів, забігла до під`їзду, де почала, розривати їх і кидати на підлогу, ногою нанесла удар у живіт ОСОБА_6 , в подальшому рукою зірвала з його обличчя окуляри, при цьому від нігтей її руки залишилися сліди у вигляді подряпин на переносці та під оком, знявши з нього окуляри почала демонстративно ламати їх та розтягувати оправу окулярів, таким чином зламала їх. На цьому ОСОБА_5 не заспокоїлася, шляхом ривку, зірвала з його грудей службовий жетон і кинула його до входу в підвалу який огороджений металевими гратами, при цьому порвала в результаті цього частину його форменої куртки, на якій цей жетон кріпився, ударом руки вибила з руки його мобільний телефон марки «GSmart», що призвело до його падіння на підлогу та пошкодження, а саме утворення тріщин захисного скла екранну. Відповідно до висновку СМЕ №279 від 13.04.2020 у ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження: пара орбітальна гематома зліва, яка утворилася від дії тупого предмету, та по ступеню тяжкості відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. 
		Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2ст.345 КК України, як умисне заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків 
		14 вересня 2020 року між прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 і обвинуваченою ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_5 беззаперечно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.345 КК України.
		Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за ч.2ст.345 КК Україниу виді 1 року позбавлення волі та на підставі ст.. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком.
		В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
		Окрім цього, до угоди про визнання винуватості долучена заява від потерпілого, відповідно до якої, останній надає письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченою.
		Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.
		Захисник ОСОБА_4 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому обвинуваченою вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз і в їх присутності.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 винною себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України визнала. Укладаючи відповідну угоду про визнання винуватості, вона цілком розуміла надані їй законом права, а також розяснені судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. Крім того обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. 
		Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив, що надає згоду на укладення угоди про визнання винуватості між обвинуваченою ОСОБА_5 та прокурором та просив затвердити угоду.
		Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно дост. 468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
		Згідно з ч. 4ст. 469 КПК Україниугода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2ст. 345 КК України, який згідност. 12 КК України, є нетяжким злочином.
		При цьому судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч.ч.4, 5ст. 474 КПК України.
		Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
		Також судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу таКримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
		Обвинувачена ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання.
		Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_5 .
		   Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст. ст.373,374,472,474 КПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		   Затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченою ОСОБА_5 та прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , укладену 14 вересня 2020 року.
		ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 345 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 1 (один) рік, поклавши відповідно до ст. 76 КК України обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
		Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбаченихстаттею 394 КПК Українидо ПолтавськогоАпеляційного судучерез Автозаводськийрайонний судм.Кременчука протягом30днів здня йогопроголошення. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...