Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 635/7878/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Надіслано для оприлюднення: 15.09.2020. Зареєстровано: 16.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2020.
Дата набрання законної сили: 15.09.2020
Номер судового провадження: К/9901/17592/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 вересня 2020 року 
		 
		м. Київ
		справа № 635/7878/16-а
		адміністративне провадження № К/9901/17592/18, К/9901/17591/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В.
		 
		розглянув у письмовому провадженні
		касаційні скарги  ОСОБА_1 
		на постанову Харківського районного суду Харківської області від 15 березня 2017 року (суддя Панас Н.Л.), постанову Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну від 20 квітня 2017 року (колегія суддів у складі Кононенко З.О., Бондара В.О., Калитки О. М.), ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 15 березня 2017 року (суддя Панас Н.Л.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну від 20 квітня 2017 року (колегія суддів у складі Кононенко З.О., Бондара В.О., Калитки О. М.)
		у справі № 635/7878/16-а
		за позовом ОСОБА_1 
		до Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області 
		про визнання рішення неправомірним, скасування рішення, спонукання до вчинення певних дій та стягнення моральної шкоди.
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1.          14.11.2016 до Харківського районного суду Харківської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.
		2.          Позивач просив суд:
		- визнати незаконною і скасувати відмову Харківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 23.08.2016;
		- зобов`язати Харківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст. 54, ч. 3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 3 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з підвищенням її на 12 % у відповідності до Постанови КМУ № 894 від 13.07.2004 «Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до частини четвертої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з підвищенням її в 3,5 рази у відповідності до Постанови КМУ № 1293 від 27.12.2005 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на виконання постанови Харківського районного суду Харківської області по справі №2034/2-а-2578/11 від 04.05.2011р. за період з 01.01.2014 по 03.08.2014 і провести відповідні виплати;
		- стягнути з відповідача заподіяну йому моральну шкоду у розмірі 10000 грн., заподіяну внаслідок неправомірної відмови у виплаті пенсії у встановлених законодавством розмірах.
		- поновити строк звернення до суду.
		3.          Постановою Харківського районного суду Харківської області від 15.03.2017 у задоволенні позову відмовлено, а ухвалою від 15.03.2017 залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 в частині проведення перерахунку та виплати пенсії за період з 01.01.2014 по 03.08.2014.
		4.          Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну від 20.04.2017 скасовано постанову Харківського районного суду Харківської області від 15.03.2017 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, а саме зобов`язано Харківське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Крім того, ухвалою від 20.04.2017 залишено без змін ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 15.03.2017.
		5.          13.05.2017 від ОСОБА_1 до Вищого адміністративного суду України надійшли касаційні скарги. Скаржник просить скасувати постанову Харківського районного суду Харківської області від 15.03.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну від 20.04.2017, ухвалити нове рішення - про задоволення позову повністю. Також просив скасувати ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 15.03.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну від 20.04. 2017 про залишення частини позовних вимог без розгляду. Ухвалити нове рішення - про задоволення вимог про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, поновлення цього строку. Розгляд касаційних скарги просив здійснювати без його участі.
		6.          Ухвалою від 13.05.2017 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційні провадження.
		7.          02.06.2017 від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу. 
		 
		ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		8.           ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, а з 11.04.1991 перебуває на обліку в територіальному управлінні пенсійного фонду та отримує пенсію по інвалідності, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
		9.          Постановою Харківського районного суду Харківської області від 04.05.2011 (справа  №2034/2-а-2578/11) задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області, а саме зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з підвищенням її на 12 % у відповідності до Постанови КМУ № 894 від 13.07.2004 «Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до частини четвертої ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.09.2004 по 31.12.2007, з 22.05.2008 з урахуванням виплачених сум та з подальшим перерахунком та провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та з підвищенням її в 3,5 рази у відповідності до Постанови КМУ № 1293 від 27.12.2005 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.01.2006 по 31.12.2007, з 22.05.2008 з урахуванням виплачених сум та з подальшим перерахунком.
		10.          Зазначене судове рішення виконувалось відповідачем до 31.10.2011.
		11.          17.08.2016 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про виплату йому пенсії на підставі постанови Харківського районного суду Харківської області від 04.05.2011.
		12.          Листом №3623-10/44 від 23.08.2016 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що постанова суду від 04.05.2011виконана у повному обсязі у 2011 році. 
		13.          Крім того роз`яснено, що з 01.01.2012 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Даною Постановою затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. ст. 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796.
		З урахуванням вимог вказаної Постанови органами Пенсійного фонду України з 01.01.2012 проведено перерахунки пенсій призначених на підставі Закону №796. 
		Щодо застосування Закону №796 у редакції станом на 01.07.2011, то вказана редакція втратила чинність. Оскільки Управління є територіальним органом виконавчої влади, не має права здійснювати перерахунок пенсії на умовах та в порядку, закріплених нормою, що втратила чинність.
		 
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		 
		14.          Позивач вимоги обґрунтовував тим, що з 01.11.2011 по 31.12.2011 йому виплачувалась пенсія на підставі Постанови КМУ від 06.07.2011 № 745, а з 01.01.2012 по теперішній час на підставі Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210.
		15.          Проте Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не були встановлені обмеження щодо виплат основної та додаткової пенсій, не внесені зміни до Закону України №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Отже, з 01.01.2014 діяли положення ст. ст. 50, 54 Закону України №796-ХІІ. Тому у період з 01.01.2014 правовідносини щодо виплати додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС регулюються Законом України №796-ХІІ, а тому нарахування пенсії на підставі Постанови КМУ від 23.11.2011 №1210, яка суперечить Закону України №796-ХІІ, є помилковим.
		16.          У зв`язку з цим, ОСОБА_1 звернувся до УПФ із заявою від 17.08.2016 про перерахунок пенсії. Проте листом від 23.08.2017 отримав відмову, яка мотивована тим, що бюджетні кошти на виплату пенсій в інших розмірах, ніж передбачено Постановою КМУ від 06.07.2011 № 745 та Постановою КМУ від 23.11.2011 №1210, відсутні. 
		17.          Позивач зазначає, що лише Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» були надані повноваження КМУ визначати розмір виплат основної та додаткової пенсій. Передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України №796-ХІІ, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2014 рік. 
		18.          Крім того, позивач просив поновити йому строк звернення до суду за період з 01.01.2014 по 03.08.2014, оскільки Управління самостійно не здійснило відповідного перерахунку за цей період, а позивач не знав раніше про можливість здійснити такий перерахунок. Дізнався про це з судової практики та відразу звернувся до Управління.
		19.          Відповідач проти позову заперечував. Постанова Харківського районного суду Харківської області від 04.05.2011 була виконана у повному обсязі і на теперішній час правових підстав для задоволення позову не має, оскільки бюджетні кошти на виплату пенсій в інших розмірах, ніж передбачено Постановою КМУ від 06.07.2011 № 745 та Постановою КМУ від 23.11.2011 №1210, відсутні.
		 
		ІII. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
		 
		20.          Відмовляючи в задоволенні позову повністю, суд першої інстанції виходив з того, що застосуванню в даному випадку підлягають норми Законів України «Про Державний бюджет України» на 2011-2014 роки, тобто під час дії вказаних законів розмір пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, громадянам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається відповідно до постанов Кабінету Міністрів України. 
		21.          Якщо після прийняття судового рішення щодо перерахунку пенсії у певному розмірі змінилось законодавство щодо нарахування та розміру такої пенсії, то і відповідач після набрання законної сили новим Законом повинен виплачувати пенсію відповідно до вимог діючого на час пенсійної виплати законодавства, а не згідно постанови суду.
		22.          Доказів заподіяння позивачеві моральної шкоди не наведено, не зазначено у чому саме полягала така шкода, не обґрунтовано розмір грошового відшкодування такої шкоди.
		23.          Суд апеляційної інстанції частково погодився з цим висновком та дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення, оскільки відповідачем не надано доказів розгляду заяви позивача від 17.08.2016 про перерахунок пенсії та прийняття рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 45 Закону 1058-IV.
		24.          Водночас, ухвалення рішення про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , законодавцем віднесено до виключної компетенції Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області. Тому в цій частині в позові відмовлено правильно.
		25.          Разом з тим, залишаючи без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 в частині проведення перерахунку та виплати пенсії за період з 01.01.2014 по 03.08.2014, суди обох інстанцій виходили з того, що про розмір своєї пенсії позивач був обізнаний щомісячно отримуючи пенсію. Проте до суду звернувся лише 14.11.2016. При цьому жодних причин пропуску строків не навів.
		26.          Суди не прийняли до уваги доводи позивача, що він звертався до відповідача лише протягом 2012-2013 років і після цього до серпня 2016 року жодного звернення до відповідача щодо призначення чи перерахунку пенсії не подавав. Також суди не прийняли до уваги доводи позивача щодо перебування його у лікарні, оскільки останній перебував в лікарні не тривалий строк. Крім того не надано доказів того, що позивач дізнався про порушення своїх прав на перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 03.08.2014 саме у 2016 році.
		 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
		 
		27.          Скаржник посилається на те, що суди обох інстанцій допустили порушення норм матеріального та процесуального права. Вважає, що Законом України «Про державний бюджет на 2014 рік» не були встановлені обмеження щодо виплати основної та додаткової пенсії, внесені зміни до Закону України № 796-ХІІ. Отже, з 01.01.2014 діяли положення ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ відповідно до яких розмір пенсій для інвалідів ІІ групи щодо яких встановлений зв`язок із Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами ІІ групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75 мінімальної пенсії за віком. Таким чином, правовідносини щодо виплати додаткової пенсії особам, які постраждали на аварії ЧАЕС регулюються законом № 796-ХІІ, а тому застосування підзаконних актів, які суперечать цьому Закону є неправильним. Крім того, не виконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для їх невиплати.
		28.          Також скаржник вважає, що суди допустили неправильне застосування норм процесуального права залишаючи частину його вимог без розгляду. Суди надали неправильну оцінку тому, що ніби то позивач з цього самого питання вже звертався до відповідача протягом 2012-2013 років, був обізнаний про розмір і в 2016 році. Позивач до відповідача звертався в 2012 та 2013 році стосовно індексації пенсії, нарахованої на підставі іншого судового рішення, а звернення в серпні 2016 року стосуються періоду з 01.01.2014 по 03.08.2014, оскільки лише в 2016 році позивач дізнався, що мав право на більший розмір пенсії за цей період.
		29.          Вважає, що залишення позову без розгляду та прийняття рішення по суті щодо позовних вимог суперечить один одному.
		30.          У запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначив, що заявою від 17.08.2016 позивач просив поновити виплату пенсії, призначеної постановою суду від 04.05.2011 з 01.11.2011, з дати припинення виплати пенсії по зазначеній постанові. Виплата пенсії позивачеві не припинялась, а тому підстав для поновлення вже призначеної пенсії не було. Також відповідач вважає, що позивач був обізнаний про розмір своєї пенсії, проте до суду звернувся лише в 2016 році. Тому суди правильно залишили позов без розгляду.
		 
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		31.          Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків. 
		32.          Предметом спору є перерахунок пенсії відповідно до ч.4 ст. 54, ч. 3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 3 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з підвищенням її у відповідності до Постанови КМУ № 894 від 13.07.2004 «Про підвищення розміру пенсій, призначених відповідно до частини четвертої ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та з підвищенням її у відповідності до Постанови КМУ № 1293 від 27.12.2005 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Спірним є період з 01.01.2014 по 03.08.2014.
		 
		(а) щодо суті спору
		 
		33.          Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про визнання протиправною відмови Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, викладену в листі від 23.08.2016 та зобов`язання Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області перерахувати пенсію є передчасною, оскільки перед тим суб`єкт владних повноважень повинен розглянути заяву про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення.
		34.          Верховний Суд з цим висновком не погоджується з огляду на наступне.
		35.          З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2016 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовою заявою та виконавчим листом з проханням виплатити йому пенсію на підставі постанови Харківського районного суду Харківської області від 04.05.2011.
		36.          Листом №3623-10/44 від 23.08.2016 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що постанова суду від 04.05.2011 у справі № 2034/2-а-2578/11 виконана повністю у повному обсязі у 2011 році та надано відповідні роз`яснення, що бюджетні призначення на виплату пенсій, визначених в інших розмірах, ніж ті, що передбачені Постановами Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 745 та від 23.11.2011 № 1210, відсутні.
		37.          Колегія суддів звертає увагу, що судовим рішенням від 04.05.2011 у справі №2034/2-а-2578/11 було зобов`язано Харківське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснювати перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.01.2006 по 31.12.2007, з 22.05.2008 з урахуванням виплачених сум та з подальшим перерахунком.
		38.          Тобто, заява ОСОБА_1 від 17.08.2016 стосувалась і подальшого перерахунку пенсії з 22.05.2008 і надалі, а отже, й періоду з 01.01.2014 по 03.08.2014.
		39.          Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов`язана забезпечити своєчасне і правильне виконання рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадян.
		40.          Зі змісту листа №3623-10/44 від 23.08.2016 стає очевидним, що відповідач не вбачає підстав для перерахунку пенсії позивачеві, тобто фактично відмовив у перерахунку.
		41.          Зобов`язання суб`єкта владних повноважень вирішити питання перерахунку пенсії або відмовив в її перерахунку саме у формі прийняття рішення (чи наказу), коли з наданої листом відповіді стає зрозуміло, що відповідь для заявника є негативною, має ознаки формалізму. 
		42.          Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
		43.          Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції    (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16 СМ, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12 ).
		44.          З огляду на необхідність обрання найбільш ефективного способу захисту порушеного права, відмова у формі листа свідчать про відсутність наміру суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення у формі, передбаченій чинним законодавством. Оскільки процес надання позивачу відмови у перерахунку пенсії без прийняття відповідного владного управлінського рішення може бути тривалим, то в даному випадку належним способом захисту порушеного права є саме вирішення судом питання про визнання протиправною відмови Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, викладеної в листі від 23.08.2016 та зобов`язання вчинити певні дії (або ж відмовити в задоволенні цих вимог).
		45.          Відповідно до ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
		46.          За таких підстав колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції в цій частині підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд так як суд не надавав по суті оцінку законності відмови у перерахунку пенсії позивачеві, що викладена в оскаржуваній відмові, а обмежився обранням способу захисту прав позивача. 
		 
		(б) щодо залишення позовних вимог без розгляду.
		 
		47.          Залишаючи без розгляду частину позовних вимог про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01 січня 2014 року до 03 серпня 2014 року, суд першої та апеляційної інстанції, виходили з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк, визначений статтею 99 КАС України для звернення до суду з адміністративним позовом. 
		48.          Суд касаційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої апеляційної інстанції щодо застосування у цій справі строку звернення до суду, виходячи з наступного.
		49.          В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
		50.          Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64 Конституції України).
		51.          Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку, якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
		52.          Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб`єкт владних повноважень або суд у випадку визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню.
		53.          Суд також виходить з того, що у триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
		54.          Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
		55.          Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом.
		56.          При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави.
		57.          З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" і у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів дійшла до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
		58.          Неможливість обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист підтверджується також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку обов`язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов`язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий же обов`язок держави перед громадянином - 6 місяцями.
		59.          Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом.
		60.          Згідно з частиною другою статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
		61.          Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.
		62.          Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 164/1904/14-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, від 9 липня 2019 року у справі 676/1557/16-ц, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017) та від 22 листопада 2019 року у справі №1140/3136/18.
		63.          За таких обставин колегія суддів не погоджується із тим, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення, слід застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною першою статті 99 КАС України (в редакції, чинній до 15 грудня 2019 року), оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.
		64.          В той же час судом апеляційної інстанції за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції не досліджено питання правомірності дій відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2014 року до 03 серпня 2014 року.
		65.          Тобто, суд апеляційної інстанції лише обмежився обранням способу захисту прав позивача, з чим суд касаційної інстанції не погодився. У зв`язку із чим, позовні вимоги в частині, залишеній без розгляду як судом першої, так і судом апеляційної інстанції слід скасувати та направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду в цій частині.
		66.          Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали судом першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		67.          За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційна скарга - частковому задоволенню, а постанова Харківського районного суду Харківської області від 15.03.2017, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну від 20.04.2017, ухвала Харківського районного суду Харківської області від 15.03.2017 та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну від 20.04.2017 підлягають скасуванню з направленням в цій частині справи для продовження розгляду.
		68.          Судові витрати відсутні.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 354, 355, 356, 359 КАС України, 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Постанову Харківського районного суду Харківської області від 15.03.2017, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну від 20.04.2017, ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 15.03.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну від 20.04.2017 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                                          Кравчук В.М. 
		 
		Суддя                                                                                                               Єзеров А.А.
		 
		Суддя                                                                                                               Коваленко Н.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...