Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/16462/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2020.
Дата набрання законної сили: 15.09.2020
Номер судового провадження: 61-186ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		 
		15 вересня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 522/16462/17
		провадження № 61-186св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: громадська організація «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан», ОСОБА_2 , приватне підприємство «Інформаційне агентство «Центр медіа»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05 лютого 2019 року у складі судді Бондар В. Я. та постанову Одеського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Сегеди С. М., Цюри Т. В.,
		 
		у справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан», ОСОБА_2 , приватного підприємства «Інформаційне агентство «Центр медіа» про захист честі, гідності, ділової репутації.
		 
		 
		 
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГО «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» (в особі його Одеського обласного відокремленого підрозділу), ОСОБА_2 , ПП «Інформаційне агентство «Центр медіа» (редакція газети «Одесская жизнь» та її інтернет-видання - інформаційного міського порталу «Одесская жизнь») про захист честі, гідності, ділової репутації.
		 
		Позов мотивований тим, що позивач обіймав посаду начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області.
		 
		У червні 2017 року у соціальних мережах з`явилися публікації щодо позивача, які не відповідають дійсності, зокрема на сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1 у соціальній мережі «Facebook», яка належить Одеському обласному відокремленому підрозділу громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан».  
		 
		Зокрема позивач вказав, що в публікації від:
		30 липня 2017 року зазначено, що він «безкарно порушує закон, має 6 500 000,00 грн готівкою, маєток 800,00 кв. м, три іномарки, за допомогою 22 відділень ломбарду «Квета» займається «відмиванням» грошей, незаконно побудував та є власником готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та, за думкою вищевказаної громадської організації, являється «прокурором-корупціонером», який вчиняє «корупційні злочини». На цій ж сторінці викладено змонтоване відео щодо, нібито, його незаконного збагачення шляхом здійснення протиправної діяльності;
		 
		02 липня 2017 року оприлюднено публікацію такого змісту:
		- «поки ОСОБА_3 готується звільняти прокурора-мільйонера ОСОБА_4 , а ОСОБА_5 готується поновити провадження проти незаконного «нахалстроя» готеля «Skopeli» на пляжі Ланжерон, ми маємо попередити усіх туристів та відвідувачів міста про те, що ні в якому разі не можна селитись у приміщенні, яке от-от буде знесено»;
		 
		З 03 липня 2017 року по 06 липня 2017 року, аналогічні неправдиві публікації, а саме:
		- «пляжі - одеситам, а не прокурорам! Пляжі нашого міста - зони суспільного користування. Люди, які обмежують право громадян на прохід до моря - правопорушники. Правопорушників треба притягати до відповідальності, а особливо, якщо вони державні службовці, які користуються своїм статусом для того, щоб здійснювати правопорушення»;
		- «наживо/Одеса/Пляж «Ланжерон. Тут проходить акція проти незаконно збудованих готелю «SKOPELI» та ресторану Veranda , які за документами належать сім`ї начальника відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 »;
		- «а вчора взяли та й «приперлись» до « ОСОБА_7 ». Поспілкувались з «власником», поспілкувались з «групою підтримки» прокурора-корупціонера ОСОБА_8 . Плідно. Залишили повідомлення для всіх відпочиваючих в Одесі. Не будуйте в зонах суспільного користування. Це може закінчитись для вас не тільки ганебним звільненням з роботи і знищенням незаконного об`єкта. Це також може і буде використано проти вас у суді»;
		 
		12 липня 2017 року здійснено публікацію:
		- «а давно щось ми не їздили в гості до наших чиновників-корупціонерів! Цього разу подяка за таку можливість приходить прокурору області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Дякуємо, дійсно давно не їздили. Поки ми очікуємо результатів перевірки генеральної інспекції Генеральної прокуратури України і розслідування НАБУ корупційних злочинів прокурора - мільйонера ОСОБА_8 , чому б нам не з`їздити до нього додому? Може аргументує і спростує те обурливе відео goo.gl/kMBxGx ? Навряд, звісно. Але ж демократи, а тому можливість все пояснити дамо. Смайлик «smile»:) Словом, без зайвих прелюдій: з нами до маєтку одіозного прокурора-корупціонера ОСОБА_11 »
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_4 викладено наступне:
		- «завтра, 16 липня, ОСОБА_12 їде до прокурора-корупціонера ОСОБА_13. Старт від паркінгу облради (Канатна, 83) об 11:00. Окрім того, що це прокурор-мільйонер, який «заробив» свої статки на цілій низці незаконних оборудок (від пунктів прийому металобрухту до рейдерських захоплень бізнесу), ця людина вже близько 20 років паразитує, знаходячись в органах прокуратури. Але найбільше, що обурює нас: ОСОБА_13 збудував незаконний готель «Skopeli» на території громадського користування пляжу Ланжерон. Словом, їдемо з нами в гості до ОСОБА_13 ».
		 
		До даної публікації прикріплений відеофайл, на якому голова Одеського осередка громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» ОСОБА_2 наживо її коментує.
		 
		16 липня 2017 року представники Одеського осередка громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» на чолі з ОСОБА_2 прибули до його будинку, де здійснили несанкціоновану акцію, під час якої вчинили дії, що принизили його честь та гідність.
		 
		Зокрема, навпроти будинку на дорозі представники Одеського осередку «Всеукраїнського об`єднання «Автомайдан» написали фарбою:
		- «тут живе прокурор-корупціонер»;
		збудовано конструкцію з паперових ящиків, на яких написано:
		- «готель ОСОБА_13 » та «Коробкелі»;
		а також по вулиці розклеєно плакати з його фотографією та надписом:
		- «Увага! Розшукується прокурор».
		 
		Під час здійснення цих обурливих дій з боку представників Одеського осередку «Всеукраїнського об`єднання «Автомайдан» та особисто ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 прилюдно лунали образливі промови та вигуки, які принизили його гідність як людини та професійні якості як працівника прокуратури.
		 
		31 липня 2017 року ОСОБА_2 разом із представниками Одеського осередку громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» прибули до прокуратури Одеської області для, нібито, зустрічі з  ОСОБА_1 , з невідомою позивачеві метою.
		 
		Дізнавшись, що він знаходився у черговій відпустці, представники «Всеукраїнського об`єднання «Автомайдан» знову почали зухвало, негідно та образливо висловлюватися на його адресу та висувати припущення, що він, нібито, їх злякався та навмисно втік, щоб не зустрічатися з ними.
		 
		Крім того позивач зазначив, що ОСОБА_2 на своїй персональній сторінці у соцмережі « F acebook » у період з 30 червня 2017 року по 29 липня 2017 року розмістив зазначені публікації, що порочать його честь, гідність та ділову репутацію, а саме:
		 
		- «ми дуже сподіваємось, що викладених фактів у підготовленому відео буде достатньо для того щоб: 1) звільнити, 2) притягнути до відповідальності прокурора-корупціонера ОСОБА_8 .
		 
		Також ми сподіваємось, що прокурор області ОСОБА_5 дотримається слова і після перегляду цього ролика прокуратурою буде:
		 
		3) поновлено судовий процес проти «Skopеli», ну і, звісно, такий процес може бути поновлений і виграний прокуратурою лише після звільнення начальника процесуального керівництва ОСОБА_13. Логічно, правда? В будь-якому випадку, корупційний злочин ОСОБА_13 за своїми масштабами є в підслідності НАБУ і, окрім того, він має бути з ганьбою вигнаний з прокуратури та понести кримінальну відповідальність. ОСОБА_3 , будьте ласкаві, підстрахуйте і переконайтесь, щоб такі фахівці як ОСОБА_13 ні на хвилину не затримались в органах прокуратури.
		 
		- «ОСОБА_13, як фраєра, згубила жадібність. Новенькі авто по 100 тис. $, хата на 800,00 кв. м і безліч афілійованих до нього контор з мілліонами обороту на рік - ок. Але ж крутий пацан поліз забирати у нас наше узбережжя. А ми в таких випадках перестаємо бути милими і толерантними, терпимими і починаємо лупити тупого радянського «бика» палкою. ОСОБА_3 , спеціально для вас продублюю цю складну назву посади: начальник відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення Одеської обласної прокуратури - ОСОБА_14 . Чекаємо вашої реакції...»;
		 
		- «завтра, 5 липня об 18:30, збираємось біля арки Ланжерону gоо./gl/rhq3cZ, бо ж треба попередити всіх, що не надійно жити в готелі на піску, який в будь-який момент може бути знищений камінням небесним, морськими хвилями або виконавчими службами. Поки ОСОБА_3 вирішує питання щодо перебування прокурора-корупціонера ОСОБА_13 в органах прокуратури, а прокуратура області поновлює провадження проти власності ОСОБА_13 готелю «Skopeli», ми підстрахуємо з громадського боку...»;
		 
		- «у нас було 2 балони з фарбою, 2 трафаретки, 3 дні на підготовку, 2 велосипеди, активісти і нескінченна кількість ЗМІ усіх сортів та різновидів. А також колонка, пачка листівок та ентузіазм. Не те, щоб це був необхідний набір для акції, але якщо вже починаєш займатись громадською діяльністю, то стає важко зупинитись. Єдине занепокоєння викликав прокурорський готель на піску. Немає нічого нахабнішого, зухвалішого і цинічнішого ніж прокурорські готелі на піску. Я знав, що рано чи пізно ми перейдемо і на цю гидоту...»;
		 
		- «передали до НАБУ матеріали по одеському прокурору-корупціонеру Коробку. Поки генеральна інспекція приймає дуже складне рішення очищення прокуратури від такого фахівця. Страхуємось. Може ОСОБА_3 прикольніше спостерігати як його фахівці залишають прокуратуру в наручниках?»;
		 
		-  «приїхали до корупціонера ОСОБА_13 в гості. Всі задоволені. Окрім ОСОБА_13 . ОСОБА_15 двічі викликав охорону»;
		 
		- «історія про ще одного крутого пацана. Жив собі прокурор. Звичайний такий пострадянський прокурор. Віджими, наїзди, кришування. Жив собі і, як і всі його колеги прокурори, горя не знав. Все у нього виходило, проблеми вирішувались самі собою, прокурор все ж таки. В 2013 році, коли його брати по світогляду, «бики в погонах» та міністерських кріслах вже думали остаточно закрутити гайки цим терплячим рабам, наш прокурор вирішив підняти свій рівень і придумав збудувати готель на піску. Бо ж можна, бо ж він - влада, він - з касти невразливих. І поки українці виборювали собі право на майбутнє під час Революції Гідності, пан прокурор завершив втілення свого задуму і збудував на піску громадського пляжу готель. Наразі готель збудований і функціонує.
		 
		Чесно кажучи, все, що вдалось дізнатись про крутого пацана завдяки його самовпевненості в захопленні зон суспільного користування. Сидів би собі цей темний кардинал обласної прокуратури непоміченим. Віджими, наїзди, кришування... Може ця історія чогось повчить його братів по свідомості? Тому, в понеділок об 15:00, ми ідемо в обласну прокуратуру аби зустрітись із прокурором Коробком. Може хоча б на робочому місці його зловимо? Понеділок, 31 липня...».
		 
		Позивач також зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на інформаційному міському порталі «Одесская жизнь» (інтернет адреса: odessa-life.od.ua) в розділі «Новини» надрукована та розповсюджена стаття під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_6 », автор ОСОБА_16 .
		 
		У статті автор, зокрема зазначив:
		- «активисты гражданского объединения «Автомайдан одесская ячейка» наведались в гости к одиозному прокурору ОСОБА_13 , который фигурирует в целой череде коррупционных скандалов и является владельцем скандального отеля «Skopeli» на территории пляжа «Ланжерон». С собой активисты привезли разрисованные коробки и наклейки с уведомлением, что по данному адресу проживает прокурор-коррупционер. Активисты также оставили надписи на асфальте перед домом прокурора. По словам активиста и руководителя «Автомайдан одесская ячейка» ОСОБА_17 , прокурор даже разнервничался и дважды вызывал охрану. Напомним, ранее «Одесская жизнь» писала о том, что стоит за возмущением общественников касательно захвата общественных пляжей и повальной застройки. Фото facebook: ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; « ІНФОРМАЦІЯ_7 ».
		 
		Позивач вказав, що цю статтю переглянула велика кількість людей та деякі з них, спираючись на дану неправдиву інформацію, залишили на інформаційному порталі «Одесская жизнь» образливі коментарі щодо нього.
		 
		На думку позивача, відповідачі мають на меті змінити думку суспільства до нього, що завдасть шкоди його діловій репутації, оскільки переконують суспільство в його аморальній поведінці, зневазі до закону та порушення присяги працівника прокуратури України.
		 
		Посилаючись на те, що розповсюджена відповідачами інформація є недостовірною, її поширення ганьбить його честь, гідність та ділову репутацію, позивач просив суд визнати недостовірною та такою, що принижує його честь і гідність та порушує право на недоторканість ділової репутації інформацію щодо нього, поширену: на сторінці AutomaidanOdesa.ua у соціальній мережі «Facebook», яка належить громадській організації «Всеукраїнське об`єднання «Автомайдан» Одеський осередок; на персональній сторінці у соцмережі « F acebook », розповсюджену  ОСОБА_2 ; на інформаційному міському порталі « Одесская жизнь » у статті під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (інтернет адреса: odessa-life.od.ua ); зобов`язати відповідачів спростувати вищезазначену недостовірну інформацію, поширену ними щодо нього у спосіб, найбільш близький до способу її поширення; покласти витрати, пов`язані зі спростуванням інформації на відповідачів та вирішити питання судових витрат, стягнувши їх солідарно з відповідачів. 
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 лютого 2019 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
		 
		Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що інформація в позові, про спростування якої пред`явив вимоги ОСОБА_1 , стосується його, як публічної особи та його професійної діяльності на керівній посаді прокуратури Одеської області, а тому межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Верховного Суду,  ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 
		 
		Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
		 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Приморського районного суду м. Одеси.
		 
		13 серпня 2020 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що поширена неправдива інформація свідчить про порушення його честі, гідності та ділової репутації. Публікації підняли важливу, суспільно необхідну проблему стосовно причетності позивача до корупційних скандалів та спорудження на пляжі «Ланжерон» готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 
		 
		У касаційній скарзі зазначається, що висновки судів попередніх інстанцій суперечать нормам чинного законодавства, порушують конституційні права щодо непорушності честі, гідності та ділової репутації, а також не відповідають обставинам справи. 
		 
		Відзив на касаційну скаргу 
		 
		У лютому 2020 року представник відповідачів надіслав відзив на касаційну скаргу у якому зазначає, що суди повно та всебічно дослідили обставини справи, надали мотивовану оцінку доказам, що були подані сторонами і наведеним ними аргументам та винесли законне та обґрунтоване рішення.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		 
		Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
		 
		Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
		 
		Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
		 
		Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		 
		Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		 
		За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		 
		Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		 
		Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (статті 3, 28). Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
		 
		Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони порядку з метою запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		 
		Вказане право також закріплено у статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є складовою частиною національного законодавства.
		 
		За правилами частини першої статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		 
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
		 
		Частиною першою статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		 
		Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
		 
		Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
		 
		Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб-підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
		 
		Аналогічний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 523/9870/18-ц (провадження № 61-20095св19).
		 
		Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
		 
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		 
		Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).
		 
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.
		 
		Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
		 
		Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункт 46 рішення від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії»).
		 
		Згідно із частинами четвертою, сьомою статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
		 
		Судом встановлено, що 20 жовтня 2017 року ПП «Інформаційне агентство «Центр медіа», як суб`єкт видавничої справи, внесено до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції.
		 
		28 липня 2016 року Міністерством юстиції України зареєстровано друкований засіб масової інформації газета «Одеське життя».
		 
		Судами попередніх інстанцій обґрунтовано зазначено, що стаття 10 Конвенції захищає не лише суть інформації, яка висвітлена відповідачами, але також і форму, в якій вона надана, і, яка може бути перебільшеною та викликати образу, обурення або неспокій - такими є вимоги плюралізму, толерантності і широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе. Відомості, опубліковані на сторінці AutomaidanOdesa.ua у соціальній мережі «Facebook», інформаційному міському порталі «Одесская жизнь» (інтернет адреса: odessa-life.od.ua ) та висловлювання ОСОБА_2 , як громадського діяча, з наданням оцінки поведінки позивача, направлені на привернення уваги суспільства на ситуацію навколо спорудження готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на пляжі «Ланжерон». З урахуванням того, що позивач займав посаду начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Одеської області, інформація про його майновий стан та про добросовісне виконання обов`язків посадової особи органів прокуратури становить громадський інтерес.
		 
		Враховуючи зазначене, громадськість має право на отримання такої інформації, та позивач має бути готовий до певної різкої критики з боку суспільства, преси та громадян.
		 
		Залежно від обставин конкретної справи висловлювання, що є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (див. рішення DeHaes Gijsels v. Belgium, п. 47).
		 
		Оскільки думки, переконання та критична оцінка певних фактів і недоліків не є предметом судового захисту, суди правильно дійшли до висновку, що у задоволенні позовних вимог стосовно зобов`язання спростувати недостовірну інформацію слід відмовити.
		 
		Тому, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що надані позивачем докази підтверджують факти порушення його права на повагу до гідності, честі та недоторканість ділової репутації, поширення неправдивої інформації щодо нього, а тому скарга задоволенню не підлягає.
		 
		Твердження про відсутність позивача на попередньому судовому засіданні не може бути підставою для скасування рішення суду, так як представник позивача брав участь в судовому засіданні при розгляді справи по суті.
		 
		Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах рішень судів попередніх інстанцій, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 58, 59, 212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
		 
		Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.
		 
		Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
		 
		Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
		 
		Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 05 лютого 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 рокузалишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді: А. І. Грушицький      І. В. Литвиненко      І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...