Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 552/1033/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 17.09.2020.
Дата набрання законної сили: 15.09.2020
Номер судового провадження: 61-12820ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		15 вересня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 552/1033/20
		провадження № 61-12820ск20 
		 
		Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю.,
		 
		розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 08 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1                        до Полтавської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно           за набувальною давністю,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду                          м. Полтави з указаним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на 7/60 частини житлового будинку з частиною надвірних побудов, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю.
		 
		Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 08 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2020 року,                  в задоволенні позову відмовлено. 
		 
		26 серпня 2020 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Полтави від 08 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2020 року, в якій просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. 
		 
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями                              від 27 серпня 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача              Бурлакова С. Ю.
		 
		ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся з клопотанням про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 не має фінансової можливості сплатити судовий збір, оскільки сума її доходу за попередній календарний рік, а саме - 2019 рік, складає 0,00 грн, вона має слабке здоров`я та отримує безоплатну правову допомогу.                               На підтвердження вказаного надано копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, де зазначено про відсутність інформації про доходи ОСОБА_1 з 01 кварталу             2019 року до 04 квартал 2019 року.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, у порядку передбаченому законом, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
		 
		Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи                за попередній календарний період.
		 
		Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання, та звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
		 
		Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду                   та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на застосування судами першої            та апеляційної інстанцій норм права, а саме: частини першої статті 344 ЦК України без врахування правових висновків, викладених в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України від 17 грудня 2014 року в справі № 6-33320св14 та в листі Верховного Суду України від 01 липня 2013 року «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ», а також на те,      що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права,         а саме - частини другої статті 45 та частини другої статті 48 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах                  від 22 січня 1993 року у подібних правовідносинах. 
		 
		Пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного    у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		 
		Отже, судове рішення можливо оскаржити за умови застосування судом апеляційної інстанції норми права без врахування правового висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, викладеного саме у постанові Верховного Суду, а відтак, посилання заявника на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених саме в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України                        від 17 грудня 2014 року в справі № 6-33320св14 та в листі Верховного Суду України від 01 липня 2013 року «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ», не може бути підставою для касаційного оскарження судових рішень, оскільки не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
		 
		З урахуванням наведеного, заявнику слід надати уточнену касаційну скаргу, в якій зазначити, які саме постанови Верховного Суду не застосовані судами попередніх інстанцій при вирішенні спору по суті заявлених позовних вимог.
		 
		Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
		 
		Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.
		 
		Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити. 
		 
		Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Київського районного суду м. Полтави від 08 травня 2020 року       та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2020 року.
		 
		 
		Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 08 травня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 липня 2020 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 16 жовтня 2020 року але який не може перевищувати десяти днів    з дня вручення цієї ухвали.
		 
		У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                                           С. Ю. Бурлаков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...