Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 629/1364/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2020. Зареєстровано: 17.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2020.
Дата набрання законної сили: 19.10.2020
Номер судового провадження: 1-кп/629/298/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020220380000321

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Кримінальне провадження № 629/1364/20
		Номер провадження 1-кп/629/298/20 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 вересня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: 
		головуючого судді                      ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря                      ОСОБА_2 ,
		прокурора                         ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                      ОСОБА_4 , 
		захисника                         ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12020220380000321 від 12.03.2020 року, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області 25.03.2020 року, відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше судимого: 
		- 20.11.2019 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч.2,3,70 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, - 
		встановив:
		 
		10.03.2020року, ОСОБА_4 , маючи умиселна таємневикрадення чужогомайна, повторно, знаходячись за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , знаючи, що його мати ОСОБА_6 перебуває у м.Харкові, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу із приміщення кухні таємно викрав пральну машину марки «Indesit» моделі «NWS 7105 GR» вартістю 4826,57 грн. З місця злочину зник, викраденим розпорядився, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_6 на вказану суму.
		Обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, підтвердив, що вчинив інкримінований йому злочин при вищезазначених обставинах, у вчиненому щиро розкаявся та в судовому засіданні дав показання, що дійсно 10.03.2020 року знаходячись за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , знаючи, що його мати ОСОБА_6 перебуває у м.Харкові, із приміщення кухні таємно викрав пральну машину марки «Indesit» моделі «NWS 7105 GR», яку за допомогою знайомих виніс з квартири та перевіз на тачці до ломбарду з метою отримання грошових коштів. У вчиненому щиро розкаюється.
		Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.185 ч.2 КК України за її відсутності, претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого не має. 
		Враховуючи зізнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також те, що іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів. 
		Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена, його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. 
		Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_4  свідчать про спрямованість умислу на незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, вчинене повторно. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4  суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ч.4 ст.12 КК України він вчинив злочин, що відноситься до категорії нетяжких злочинів.
		Дослідженням данихпро особуобвинуваченого ОСОБА_4  встановлено, що він раніше судимий, вчинив новий злочин проти власності в період іспитового строку за попереднім вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.11.2019 року, що свідчить про відсутність позитивних змін в його особистості і не готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, на момент вчинення злочину не займався суспільно-корисною працею, а отже вчинив умисний корисливий злочин з метою власного збагачення, не працює, за місцем проживання характеризується формально задовільно, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №543, в період з 24.02.2020 по 06.03.2020 пройшов курс лікування внаслідок падіння з 3-го поверху, повний діагноз: кататравма, сполучена черепно-мозкова, скелетна, абдоменальна травма, закрита тупа травма живота, розрив селезінки, розрив печінки, внутрішньочеревна кровотеча, ГЗЧМТ, струс головного мозку комбінований шок, закритий перелом кісток лівого плеча, виписаний під нагляд хірурга та травматолога поліклініки за особистим наполяганням пацієнта, згідно висновку, викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_4 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, виконання покарання у громаді можливе у винятковому порядку за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобіганню вчинення повторних кримінальних правопорушень.
		У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, суд призначає такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за вчинене, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню нових злочинів.
		Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
		Відповідно до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено. 
		З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом`якшують та відсутністю обставин, що обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, висновку органу пробації, з врахуванням принципу справедливості та невідворотності покарання за вчинений злочин, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Згідно ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
		Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 в період іспитового строку вчинив новий злочин, суд призначає покарання за даним вироком відповідно до ст.71 КК України, з врахуванням положень ст.72 ч.1 КК України, за сукупністю вироків, приєднавши частково невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.11.2019 року.
		Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст.69,69-1,75 КК України, суд не вбачає.
		До вступу вироку в законну силу, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з моменту фактичного затримання.
		Цивільний позов і судові витрати в справі відсутні.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України  пральну машину марки «Indesit» моделі «NWS 7105 GR» білого кольору, яка передана на зберігання потерпілій  повернути потерпілій  ОСОБА_6 .
		Керуючись ст.ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, - 
		 
		ухвалив:
		 
		Визнати ОСОБА_4 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. 
		На підставі ст.71 КК України, до новопризначеного покарання, суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.11.2019 року у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі і остаточно визначає ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.
		До вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_4 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
		Термін відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання.
		Речові докази  пральну машину марки «Indesit» моделі «NWS 7105 GR» білого кольору  повернути потерпілій ОСОБА_6 .
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
		Вирок можебути оскарженийз підстав, передбачених ст.394КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...