Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/19109/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства; про захист економічної конкуренції.
Надіслано для оприлюднення: 17.09.2020. Зареєстровано: 17.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2020.
Дата набрання законної сили: 25.11.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		31.08.2020Справа №  910/19109/19
		Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу 
		за позовомКиївської міської ради доПівнічного обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українипровизнання недійсним рішенняПредставники: від позивача:Пилипчук І.І. - представник на підставі розпорядженнявід відповідача:Тацишина О.П. - представник за наказом 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		28.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Київської міської ради з вимогами до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 11.11.2019 № 60/78-р/к. 
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірне рішення є незаконним та необґрунтованим внаслідок неповного з`ясування та доведення обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2020, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позову заяву залишено без руху. 
		15.01.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто без розгляду. 
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 скасовано. 
		14.04.2020 матеріали справи повернулися до Господарського суду  міста Києва. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2020 відкрито провадження у справі № 910/19109/19, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 21.05.2020.
		21.05.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив.
		Підготовче засідання, призначене на 21.05.2020, не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Плотницької Н.Б. на лікарняному.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 підготовче засідання призначено на 18.06.2020.
		18.06.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зміну найменування відповідача та про відкладення підготовчого засідання.
		 
		У підготовчому засіданні 18.06.2020, на задоволення клопотання відповідача, судом оголошено перерву до 06.07.2020.
		У підготовчому засіданні 06.07.2020 судом задоволено клопотання відповідача про зміну найменування та змінено найменування з Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на Північне обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
		У підготовчому засіданні 06.07.2020 суд, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 31.08.2020.
		У судове засідання 31.08.2020 з`явилися представники сторін та надали пояснення.
		Представник позивача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити. 
		Представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечив проти заявлених позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		У судовому засіданні 31.08.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		11.11.2019 адміністративна колегія Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ухвалила рішення № 60/78-р./к у справі № 71/60/76-рп/к.19 (далі - рішення), яким визнала, що Київська міська рада вчинила порушення, передбачене пунктом 3 статті 50 та абзацом сьомим частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, а саме: надання Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона" переваг, які ставлять його у привілейоване становище стосовно конкурентів, що може призвести до обмеження конкуренції на ринку охоронних послуг у територіальних межах м. Києва; зобов`язала Київську міську раду у місячний строк з дня отримання рішення припинити порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення шляхом внесення змін до пункту 2.2 рішення Київської міської ради від 20.12.2018 № 532/6583 "Про деякі заходи щодо охорони та збереження майна комунальної власності територіальної громади м. Києва" (далі - рішення № 532/6583) в частині визначення надавачів охоронних послуг щодо об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва на підставі наведення прозорого (відкритого) конкурсного відбору (конкурс, тендер тощо).
		14.11.2019 на адресу позивача (вх. № 08/26591) надійшов лист від 12.11.2019 № 60-02/6438 про направлення копії рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 71/60/76-рп/к.19 від 11.11.2019 № 60/78-р/к.
		Рішення обґрунтовано тим, що 20.12.2018 Київська міська рада ухвалила рішення № 532/6583, яким було надано КП "Муніципальна охорона" виключне (ексклюзивне) право на надання охоронних послуг щодо певного ряду об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва на договірних засадах.
		Так, згідно з рішенням Київської міської ради "Про деякі заходи щодо охорони та збереження майна комунальної власності територіальної громади міста Києва" від 20.12.2018 № 532/6583, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою вжиття належних заходів щодо охорони та збереження майна комунальної власності територіальної громади міста Києва умовах посилення можливих загроз забезпеченню нормальної життєдіяльності міста Київська міська рада вирішила визначити такі категорії об`єктів комунальної власності та їх територій територіальної громади міста Києва, які потребують здійснення пріоритетних заходів з їх охорони та збереження: 1.1 об`єкти транспортної та інженерно-транспортної інфраструктури (за умови відсутності відповідних воєнізованих служб охорони); спеціалізовані заклади та установи соціального захисту населення; заклади охорони здоров`я, що складають вторинну та третинну ланки медичної допомоги; заклади дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної освіти; об`єкти зеленого господарства (парки, сквери тощо); інші об`єкти за пропозиціями структурних підрозділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), або районних в місті Києві державних адміністрацій; об`єти житлово-комунального господарства, а саме: тепло-, водо-, електро-, газозабезпечення та каналізування. 
		Згідно пункту 2 вказаного рішення виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) визначити адресний перелік об`єктів, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та їх територій, визначених пунктом 1 цього рішення; забезпечити силами комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) "Муніципальна охорона" охорону об`єктів та їх територій відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 цього рішення на договірних засадах. 
		На думку відповідача, вказане рішення може призвести до негативних наслідків для конкуренції на цьому ринку, зокрема, для тих суб`єктів господарювання, які мають необхідні ліцензії для провадження охоронної діяльності та, відповідно, є конкурентами на зазначеному ринку, але обмежені у доступі до певного переліку споживачів (об`єктів для охорони). За результатами розгляду справи № 71/60/76-рп/к.19 такі дії позивача кваліфіковано як порушення, передбачене пунктом 3 статті 50 та абзацом сьомим частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (антиконкурентні дії органу місцевого самоврядування).
		Позивач вважає, що рішення відповідача прийнято з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи і які визнано відповідачем встановленими, недоведені.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Статтею 42 Конституції України визначено, що Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.
		Відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
		Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.
		Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
		Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" врегульовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до   Конституції України, законів України   "Про захист економічної конкуренції",   "Про захист від недобросовісної конкуренції",   "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
		Статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
		Згідно з приписами статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
		Згідно зі статтею 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.
		При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.
		Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; накладення штрафу; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом`якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб`єктів господарювання на конкуренцію. 
		За змістом статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
		Згідно з пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
		Частиною 1 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. 
		Пунктом 8 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин.
		Вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (частина 4 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
		28.11.2019 представник позивача ознайомився із матеріалами справи № 71/60/76-рп/к.19, відповідно до яких стало відомо, що дорученнями Антимонопольного комітету України від 26.02.2019 № 13-01/170 та № 13- 01/171 (вх. від 27.02.2019 № 60-01/41К та № 60-01/42К) відповідача було уповноважено провести дослідження стосовно дотримання органами місцевого самоврядування, їх виконавчими органами та муніципальним вартами (муніципальними охоронними підприємствами) законодавства про захист економічної конкуренції на ринку охоронних послуг у територіальних межах міста Києва та Київської області.
		Розпорядженням адміністративної колегії відповідача від 05.08.2019 № 60/76-рп/к розпочато розгляд справи № 71/60/76-рп/к.19 за ознаками вчинення позивачем порушення, передбаченого пунктом 3 статті 50 та абзацом сьомим частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, а саме: надання Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона" (далі - КП "Муніципальна охорона") переваг, які ставлять його у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить до обмеження конкуренції на ринку охоронних послуг у територіальних межах міста Києва. 
		Як вбачається з матеріалів справи, у матеріалах справи № 71/60/76-рп/к.19 відповідачем зібрано інформацію від суб`єктів господарювання, які не мають відношення до практичного надання охоронних послуг з охорони об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва. Так наприклад, ГС "Федерація професіоналів безпеки України" має у своєму складі аж 2 (двох) засновників/учасників, а ТОВ "ГК Статус" надає договори та інформацію за іншу юридичну особу ТОВ "БК Статус".
		Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що рішення позивача № 532/6583 стосується всього ринку охоронних послуг; не передбачено обов`язку балансоутримувачів об`єктів та прилеглих територій, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та потребують здійснення пріоритетних заходів з їх охорони та збереження визначених Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заключати договори з надання послуг охорони тільки з Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона".
		На підтвердження не доведеності відповідачем обставин, які мають значення для справи, був направлений лист із зауваженнями та запереченнями до подання від 25.10.2019 № 60-03/216п, в якому позивач зазначив, що відповідно до матеріалів справи № 71/60/76-рп/к.19 охорону об`єктів визначених Розпорядженням здійснюють інші суб`єкти господарювання на підставі укладених договорів. Так, Приватне підприємство "Охоронна-Юридична Компанія Шериф" згідно з договорами № 1188 та 1189 від 25.03.2019 надає послуги з охорони Київській міській клінічній лікарні № 3. Строк дії зазначених договорів до 31.12.2019. Згідно з листом ТОВ "Гарант безпеки ЛТД" від 02.09.2019 № 60-01/3167 зазначене підприємство також надає послуги з охорони об`єктів комунальної власності на підставі договорів, які чинні на момент підготовки листа. Згідно з договором № 53-19-289 про надання послуг ТОВ "Холдинг охоронних підприємств "Шериф" надає послуги по ряду об`єктів Комунального підприємства "Київпастранс". Строк дії договору до 31.12.2019. 
		Суд зазначає, що відповідачем не наведено відомостей про звернення суб`єктів господарювання до підприємств з пропозицією надання своїх послуг на охорону об`єктів, тому не можливо об`єктивно стверджувати про антиконкурентні дії органу місцевого самоврядування.
		Не можна також погодиться з наведеними в рішенні відомостями та зробленим відповідачем висновком, з якого вбачається, що реалізація заходів, передбачених рішенням № 532/6583, може здійснюватися, зокрема шляхом проведення відповідних процедур публічних закупівель, відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
		Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у   пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.
		Для цілей цього Закону афілійованими підприємствами вважаються відокремлені підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб`єкти господарювання, стосовно яких замовник має вирішальний вплив, або суб`єкти господарювання разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника.
		Відповідач залишає поза увагою і той факт, що одним із показників відсутності антиконкурентних дій є наявність підрозділів позивача, який виступає замовником, а майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі позивача, стосовно яких позивач здійснює контроль. У цьому випадку споживачами товару є група підприємств, що користуються послугами іншого підрозділу, тоді як інші суб`єкти господарювання, які надають та користуються охоронними послугами не входять до цієї групи, не знаходяться на балансі та не контролюються позивачем, а тому можуть вільно здійснювати свою діяльність за межами групи підрозділів позивача.
		Отже, відповідач при ухваленні рішення плутає факт наявності відносин контролю між підрозділами (суб`єктами господарювання) позивача з наявністю антиконкурентних дій на ринку.
		Абзацом 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (частини 1, 2 статті 140 Конституції України).
		Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені   Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. 
		При цьому, відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. 
		Згідно з статтею 8 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.
		Відповідно до пункту 30 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
		Наведене свідчить, що орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо володіння, користування та розпорядження майном у тому разі, якщо воно є виключно об`єктом права комунальної власності.
		Рішенням № 532/6583 було визначено категорії об`єктів та їх територій комунальної власності територіальної громади міста Києва, які потребують здійснення пріоритетних заходів з їх охорони та збереження.
		Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона" доручено здійснювати охорону об`єктів та їх територій, визначених виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) відповідно до пункту 2 цього рішення, на договірних засадах. 
		Приймаючи спірне рішення відповідач не врахував, що позивач рішенням № 532/6583 визначив категорії об`єктів та їх територій комунальної власності територіальної громади міста Києва, які потребують здійснення пріоритетних заходів з їх охорони та збереження, зокрема, об`єкти транспортної та інженерно-транспортної інфраструктури (за умови відсутності відповідних воєнізованих служб охорони); спеціалізовані заклади та установи соціального захисту населення; заклади охорони здоров`я, що складають вторинну та третинну ланки медичної допомоги; заклади дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної освіти; об`єкти зеленого господарства (парки, сквери тощо).
		Крім того, столичний статус міста покладає на органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади додаткові обов`язки та гарантує цим органам надання з боку держави додаткових прав.
		Виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції органу державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.
		Згідно з підпунктом 2 пункту «б» частини 1 статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема,    вжиття у разі надзвичайних ситуацій необхідних заходів відповідно до закону щодо забезпечення державного і громадського порядку, життєдіяльності підприємств, установ та організацій, врятування життя людей, захисту їх здоров`я, збереження матеріальних цінностей.
		З викладених положень вбачається, що на позивача покладено обов`язок забезпечення державного і громадського порядку.
		Таким чином, рішенням № 532/6583 було доручено Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Муніципальна охорона" здійснювати охорону об`єктів та їх територій, визначених виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) відповідно до пункту 2.2 цього рішення, на договірних засадах.
		Крім того, відповідач не зазначає у своїх висновках, яким чином порушується конкуренція між підрозділами позивача та чим це передбачено.
		Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що не можуть бути прийнятним, при ухваленні рішення відповідачем, наявність між суб`єктами господарювання відносин контролю (в розумінні абзацу четвертого статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), що само по собі ще не свідчить про утворення переваг у конкурентній поведінці та наданні переваг. 
		Крім того, у рішенні відповідач не заперечує, що Комунальне підприємство "Муніципальна охорона" створено з метою здійснення охорони об`єктів та територій, визначених виконавчим органом Київської міської ради, а отже твердження відповідача про порушення норм закону "Про захист економічної конкуренції" є помилковим, оскільки не можливо стверджувати про порушення закону підрозділами позивача як замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі позивача, стосовно яких позивач здійснює контроль та які разом із позивачем перебувають під контролем громади міста Києва.  
		Для кваліфікації дій позивача, як порушника законодавства про захист економічної конкуренції, передбачений пунктом 3 статті 50 і частини 2 статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", обов`язково має бути доведений факт встановлення таких обмежень або надання переваг суб`єкту, на всьому ринку охоронних послуг, а не тільки на підприємствах (підрозділах) позивача. Саме на відповідний орган Антимонопольного комітету України покладається обов`язок доведення факту правопорушення.
		Натомість, висновок відповідача про те, що на території міста Києва надано окремому суб`єкту господарювання переваги, які ставлять його у привілейоване становище шляхом надання цьому суб`єкту господарювання виключного (ексклюзивного) права на надання охоронних послуг щодо певного ряду об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва стосовно конкурентів є помилковим і недоведеним, оскільки послуги, які здійснює суб`єкт господарювання КП "Муніципальна охорона" надаються підрозділам позивача, де замовником є позивач, а отримувачами - підрозділи позивача, за якими він здійснює контроль та які разом із позивачем перебувають під контролем громади міста Києва, і які не можуть конкурувати та займати привілейоване положення. 
		До того ж, рішення № 532/6583 не зачіпає охоронні послуги на ринку міста Києва, які могли б розглядатися іншими охоронними підприємствами, які надають такі ж послуги.
		Установлення монопольного (домінуючого) становища суб`єкта (суб`єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об`єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища. 
		Обов`язок з доведення в суді факту зайняття суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі. 
		Частиною 2 статті 4 Господарського кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
		Згідно із статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це призвело до прийняття неправильного рішення. 
		З огляду на вищевикладене, у зв`язку із неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Київської міської ради до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 11.11.2019 № 60/78-р/к визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. 
		Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
		УХВАЛИВ:
		1. Позов задовольнити повністю. 
		2. Рішення Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.11.2019 № 60/78-р/к визнати недійсним.
		3. Стягнути з Північного обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 21602826) на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, ідентифікаційний код 22883141) судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 грн. 
		4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		Повне рішення складено: 15.09.2020
		 
		Суддя                                                                                                    Н.Б.Плотницька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...