Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/4276/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 16.09.2020. Зареєстровано: 17.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2020.
Дата набрання законної сили: 10.02.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 вересня 2020 року Справа № 160/4276/20   
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Боженко Н.В.  розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у порядку письмового провадження в м.Дніпрі адміністративну справу №160/4276/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		16 квітня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла направлена засобами поштового зв`язку позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника ВП - начальника СВ Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 » за №536к від 24 березня 2020 р. в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
		- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №98 о/с від 30.03.2020 р. в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Дніпровського районного ВП Дніпровського ВП ГУНП у Дніпропетровській області, за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, прийнятого на підставі наказу №536к від 24.03.2020 р. Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;
		- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Дніпровського районного ВП Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області;
		- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04.04.2020 р. по дату прийняття судом відповідного рішення у справі з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у період з 30.03.2009 р. по 06.11.2015 р. перебував на службі в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 р. він був прийнятий на службу в Національну поліцію України, однак на підставі спірного наказу був звільнений із займаної посади за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. При цьому, позивач зауважив, що підставою для його звільнення став наказ №536к від 24.03.2020 р. про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016 р., п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», що у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій несумісними з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету Національної поліції України. Як зазначає ОСОБА_1 наказ про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності був винесений на підставі матеріалів службового розслідування, яке було проведено на підставі інформації Центрального апарату ДБР, УСБУ в Дніпропетровській області, що надійшла до ГУНП 21.02.2020 р. з огляду на затримання позивача в порядку ст. 208 КПК України в рамках кримінального провадження №62020000000000083 від 16.01.2020 р., передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, відкритого за ознаками протиправної діяльності. ОСОБА_1 зауважив, що на час проведення службового розслідування у відповідача був відсутній задокументований факт протиправної діяльності чи неправомірної вигоди, яка б підтверджувала факт отримання позивачем такої вигоди. При цьому, ОСОБА_1 наголосив, що за фактом події не опубліковувалось статті відносно майора поліції ОСОБА_1 (із зазначенням місця роботи, посади, прізвища, ім`я та по батькові) критичного характеру в засобах масової інформації, які б фактично підривали авторитет та довіру населення до поліції м.Дніпро чи всього правоохоронного відомства або ж їх зміст заподіяв істотну шкоду авторитету Національної поліції України. Додатково позивач наголосив, що його затримання відбулось у час коли ОСОБА_1 не здійснював своїх службових обов`язків та з обставин, які лише можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. ОСОБА_1 зазначив, що з матеріалами службового розслідування не ознайомлювався, тому не мав можливості викласти свої пояснення та надати їх керівнику, що застосував дисциплінарне стягнення, чи висловити незгоду з дисциплінарним стягненням. Окремо позивач звернув увагу суду, що на момент винесення спірних наказів жодного обвинувального вироку суду щодо вчинення позивачем злочину не було винесено, а, отже, відповідачем проігноровано основоположні принципи презумпції невинуватості особи та верховенства права. З огляду на викладене, ОСОБА_1 вважає, що застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є передчасним та необґрунтованим. При цьому, позивач наголосив, що його звільнення відбулось у період його тимчасової непрацездатності, що заборонено законом.
		Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи  160/4276/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді ОСОБА_2 .
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4276/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження) згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Крім того, у даній ухвалі суд витребував у відповідача належним чином завірені копії документів, що стали підставою для прийняття наказів Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області № 536 к від 24 березня 2020 року та № 98 о/с від 30.03.2020 року щодо ОСОБА_1 
		19 травня 2020 р. до суду надійшов від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі  ГУНП, управління, відповідач) відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Так, відповідач зазначив, що порядок проходження служби в поліції регламентується спеціальним законодавством, яке вимагає від працівників поліції дотримуватись порядку та правил, встановлених законодавством України, присягою, статутами, нормативними актами МВС України та наказами начальників, які видаються у межах повноважень, завжди залишатись відданим народові України, суворо дотримуватись її Конституції та чинного законодавства, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну та службову таємницю, з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, не вчиняти дій, які можуть привести до втрати незалежності та об`єктивності при виконанні службових обов`язків, з гідністю нести високе звання поліцейського. Натомість, як зазначає відповідач, за підсумками проведеного дисциплінарною комісією управління службового розслідування остання дійшла висновку щодо вчинення ОСОБА_1 діяння, несумісного з його посадою та можливістю проходження служби в поліції, оскільки позивач скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до носія влади, та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Посилання позивача на відсутність обвинувального вироку щодо нього в якості доказу відсутності в його діяннях дисциплінарного проступку ГУНП вважає безпідставним. У відзиві управління стверджує, що в ході службового розслідування дисциплінарна комісія ГУНП не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення позивача, яке здійснюється у межах досудового розслідування, а лише перевіряла дотримання останнім вимог, які пред`являються до поліцейських та наявності в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку з врахуванням того, що спеціальні юридичні і моральні норми пред`являють підвищені вимоги до почуття відповідальності поліцейського. Відповідач вважає, що ОСОБА_1 , склавши Присягу, добровільно взяв на себе відповідні зобов`язання, і був обізнаний, що за порушення цих вимог його буде притягнуто до суворої дисциплінарної відповідальності аж до звільнення зі служби в поліції. Відповідач зазначив, що у відповідності до ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. Окремо відповідач наголосив, що рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних правових підставах, оскільки ОСОБА_1 звільнено не за п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», а відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», тобто у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. ГУНП зауважує, що позивач в силу своїх службових обов`язків був зобов`язаний не допускати дій, що призводять до ганьби звання працівника поліції або підривають її авторитет й інших стосунків, які носять корисливий або протиправний характер. Відповідач вважає, що тяжкість застосованого до ОСОБА_1 виду дисциплінарного стягнення відповідає вчиненому дисциплінарному проступку. Додатково відповідач зазначив про те, що про перебування на лікарняному позивач не повідомляв управління та не надавав довідку про тимчасову непрацездатність, у зв`язку з чим про даний факт відповідачу стало відомо лише після отримання позовної заяви ОСОБА_1 , тому з метою підтвердження даного факту відповідач звернувся із запитом до начальника ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області». Як стверджує відповідач, після отримання відповіді на запит та підтвердження факту перебування позивача у період з 26.03.2020 р. по 03.04.2020 р. на лікарняному ГУНП винесено наказ №132 о/с від 18.05.2020 р., яким внесено зміни до наказу ГУНП №98 о/с від 30.03.2020 р. у вигляді зміни дати звільнення позивача на 04.04.2020 р. Відповідач вважає, що при застосуванні до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції ГУНП діяло в межах повноважень, у спосіб та в порядку, передбаченому чинним законодавством, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
		01 червня 2020 р. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, зокрема, що положеннями Дисциплінарного статуту та затвердженого наказом МВС №893 від 07.11.2018 р. Порядку не визначено такої підстави для призначення службового розслідування, як інформація про надзвичайну подію. Посилаючись на приписи ч.ч. 1, 5 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України, ОСОБА_1 зазначає, що поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою. Позивач повторно наголосив, що управлінням ігноруються основоположні принципи презумпції невинуватості особи та верховенства права. Додатково позивач наголосив, що у проколі про його затримання немає інформації про вилучення у ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 250000, 00 грн. При цьому, позивач зауважив, що відмова у наданні пояснень є правом поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а не нехтуванням. Одночасно позивач зауважив, що у наказі ГУНП «Про організацію службового розслідування» №377 від 24.02.2020 р. голові дисциплінарної комісії було рекомендовано вже підготувати проекти наказу про застосування до поліцейських дисциплінарних стягнень, в той час як згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. Також ОСОБА_1 наголосив, що на момент притягнення його до дисциплінарної відповідальності діючих дисциплінарних стягнень не існувало, що свідчить про відсутність підстав, обтяжуючих відповідальність позивача, однак відповідачем наведене не було враховано та було застосовано до позивача найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Позивач наголосив, що відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження факту набуття суспільного резонансу щодо відповідної події.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 р. суд витребував у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області інформацію щодо стану розгляду кримінального провадження №62020000000000083, яке відкрито 16.01.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України щодо заступника начальника ВП - начальника СВ Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , Центральним апаратом ДБР спільно з УСБУ в Дніпропетровській області.
		20 липня 2020 р. до суду лист Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо виконання ухвали суду, в якому відповідач повідомив про неможливість надання інформації згідно ухвали суду з посиланням на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №62020000000000083 від 16.01.2020 р. здійснюється Державним бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів відділу Офісу Генерального прокурора. При цьому, відповідач додатково зауважив, що Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області направило запит на ім`я в.о. директора Державного бюро розслідувань щодо отримання відповідної інформації, відповідь за результатами розгляду якого відповідач надасть до суду.
		17 серпня 2020 р. до суду надійшов лист Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вих. №5737/103/05-2020 від 17.08.2020 р.), в якому останнє повідомило суд про те, що станом на 17.08.2020 р. відповіді на запит управління від Державного бюро розслідувань не надходило. Крім того, відповідач повідомив, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва Волкової С.Я. від 20.05.2020 р. по справі №757/19971/20-к, клопотання слідчого першого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Костюченка О.М. про продовження строку досудового розслідування - задоволено; продовжено до шести місяців, тобто до 21.08.2020 р., строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62020000000000083 від 16.01.2020 р. Крім того, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва Шапутько С.В. від 06.07.2020 р. по справі №757/27566/20-к, клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора Харченка І.В. у кримінальному провадженні №62020000000000083 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту  задоволено, продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 21 серпня 2020 р., включно.
		Згідно положень частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
		Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
		ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) згідно даних копії трудової книжки серії НОМЕР_2 у період з 30.03.2009 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 р. був прийнятий на службу до Національної поліції України.
		Згідно витягу з наказу ГУНП «По особовому складу» №410 о/с від 23.12.2019 р. майор поліції ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» ( за ініціативою поліцейського) був призначений на посаду заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції. 
		Як слідує зі змісту наявних у матеріалах справи доказів, 21.02.2020 р. до ГУНП надійшла інформація про документування працівниками Центрального апарату ДБР спільно з УСБУ в Дніпропетровській області в рамках кримінального провадження №62020000000000083 від 16.01.2020 р., відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, протиправної діяльності заступника начальника ВП - начальника СВ Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , а також затримання останнього в порядку ст. 208 КПК України.
		Згідно копії інформаційної довідки №18/24-61 від 21.02.2020 р., складеної т.в.о. начальника ГУНП, 21.02.2020 р. о 18.50 год. до ГУНП надійшла інформація про те, що цієї ж доби працівниками Центрального апарату ДБР та УСБУ в Дніпропетровській області, в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62020000000000083, відкритому 16.01.2020 р. за ч. 3 ст. 368 КК України, задокументовано протиправну діяльність заступника начальника відділення поліції - начальника СВ Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вимагав у громадянина ОСОБА_3 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 250000, 00 грн. за закриття кримінального провадження №12019040660001884, відкритого 10.12.2019 р., за ч. 1 ст. 325 КК України. Як з`ясовано, 21.02.2020 р. між громадянином ОСОБА_3 та майором поліції ОСОБА_1 , який перебував поза службою, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї, у АДРЕСА_1 відбулась зустріч, під час якої заявник підконтрольно передав майору поліції ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 250000, 00 грн., які він вимагав раніше. Після завершення зустрічі, майор поліції ОСОБА_1 був затриманий працівниками Центрального апарату ДБР та УСБУ в Дніпропетровській області. Під час проведення невідкладених слідчих дій у майора поліції ОСОБА_1 було вилучено грошові кошти у сумі 250 000 грн., службове посвідчення поліцейського та 2 мобільних телефони. Разом з цим, у службовому кабінеті № 20 Дніпровського РВП, закріпленого за майором поліції ОСОБА_1 вилучено матеріали кримінального провадження № 12019040660001884. Цієї ж доби майора поліції ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 368 КК України. Кримінальне провадження №62020000000000083 поставлено на облік ВІОС УКЗ ГУНП.
		У відповідності до наказу начальника ГУНП №377 від 24.03.2020 р. позивач був відсторонений від виконання службових обов`язків.
		З своєчасного, повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вищевказаної події, з метою надання правової оцінки вищевказаним обставинам в частині наявності або відсутності вчинення майором поліції ОСОБА_1 на підставі вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України №893 від 07.11.2018 р. (далі - Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України), дисциплінарною комісією ГУНП відповідно до наказу начальника ГУНП «Про організацію проведення службового розслідування» за №377 від 24.02.2020 р. проведено службове розслідування, результати якого відображені у Висновку дисциплінарної комісії «Про результати службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю заступника начальника ВП  начальника СВ Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 », який затверджено начальником ГУНП від 24.03.2020 р. (далі  Висновок).
		У Висновку зазначено, що 27.02.2020 р. в ході бесіди із майором поліції ОСОБА_1 , останній продемонстрував та у подальшому надав рапорт адресований керівництву ГУНП щодо отримання копії наказу про проведення службового розслідування відносно нього, а також висловив дисциплінарній комісії усну вимогу аналогічного змісту. У подальшому, після виконання дисциплінарною комісією вищевказаної вимоги майора поліції ОСОБА_1 щодо надання йому відповідної копії наказу ГУНП від 24.02.2020 р. №377, останній в категоричній формі відмовився пояснювати будь-які обставини вищевказаної події, що можуть вплинути на резолютивну частину підсумкового документу, у зв`язку з чим комісією складено Акт про відмову від надання пояснень за №1346 від 27.02.2020 р., в якому зафіксована відмова майора поліції ОСОБА_1 надавати пояснення. Крім цього, Актом про перегляд відеозапису («VIDЕО_001») №1347 від 27.02.2020 р. було встановлено, що 27.02.2020 р. о 12:26 год. в службовому кабінеті ВІОС УКЗ ГУНП №521 був присутнім заступник начальника ВП - начальник СВ Дніпровського ВП ГУНП майор поліції ОСОБА_1 , якому було повідомлено щодо необхідності написання пояснення з приводу відомостей, що стали підставою для призначення службового розслідування за фактом надзвичайної події за його участі.
		У подальшому, до дисциплінарної комісії надійшов рапорт начальника СКЗ Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_4 в якому останній зазначив, що до нього від т.в.о. заступника начальника ВП - начальника СВ Дніпровського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_5 надійшла копія ухвали Печерського районного суду м.Київ від 26.02.2020 р.по справі №757/8624/20-к, за змістом якої відносно майора поліції ОСОБА_1 було застосовано захід забезпечення - відсторонення від займаної посади строком до 22.04.2020 р.
		Надалі у Висновку міститься наступний аналіз ухвали Печерського районного суду м.Київ від 26.02.2020 р.по справі №757/8624/20-к:
		«У результаті чого в Реєстрі було встановлено повний текст даної ухвали (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87944777) із якого стало відомо, що слідчими СВ Індустріального відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019040660001884 від 10.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 325 КК України, щодо наслідків вживання напівфабрикатів - пельменів марки «Золота Рибка», виробником яких є ТОВ ВКП «Валид».
		27.12.2019 в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному проваджені слідчими СВ Індустріального ВП на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 26.12.2019 проведено обшук в ТОВ ВКП «Валид». За результатами обшуку частину продукцію вартістю приблизно 120 000 грн. було опечатано.
		Після закінчення обшуку, приблизно о 19.20 один із поліцейських порекомендував власнику вищевказаного ТОВ співпрацювати з поліцією і звернутися до них для з`ясування всіх обставин.
		14.01.2020 приблизно о 15.00 зазначений власник ТОВ зателефонував за вказаним йому номером і йому відповів заступник начальника ВП - начальник СВ Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП майор поліції ОСОБА_6 , запропонував під`їхати до Дніпровського РВП за адресою: Дніпропетровська обл., с. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, 38.
		Під час зустрічі, яка відбулась того ж дня, майор поліції ОСОБА_1 повідомив, що з`ясує всі нюанси ситуації.
		Надалі, під час зустрічі, яка відбулася 14.01.2020 о 19.20 на АЗС «SKY» біля Кайдакського мосту майор поліції ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний корисливий умисел запевнив власника ТОВ, що може забезпечити закриття кримінального провадження №12019040660001884 від 10.12.2019 та повернути вилучене у ході обшуку майно. Також майор поліції ОСОБА_1 під час вказаної зустрічі повідомив, що закриття кримінального провадження та повернення майна є можливим лише за умови передання йому грошових коштів в сумі 20000 доларів США, як неправомірної вигоди.
		Надалі, під час наступної зустрічі, яка відбулась 15.01.2020 після 16.00 біля Дніпровського РВП, керівник ТОВ повідомив майора поліції ОСОБА_1 , що суд відмовив у накладенні арешту на всю опечатану продукцію ТОВ ВКП «Валид», а наклав арешт лише на 5 кг пельменів, по яким проводились дослідження, та вказав, що сума в 20000 доларів США завелика. Продовжуючи свій злочинний умисел, майор поліції ОСОБА_1 відповів, що «вони» готові зменшити суму неправомірної вигоди.
		В телефонній розмові, яка відбулась 18.01.2020 приблизно о 16.30 майор поліції ОСОБА_1 повідомив, що кримінальне провадження буде закрито за умови передання йому 10 000 доларів США, як неправомірної вигоди.
		В телефонній розмові 28.01.2020 о 20.59 майор поліції ОСОБА_1 запитав у керівника ТОВ, коли він буде готовий передати йому те, що вони обговорювали, маючи на увазі грошові кошти в сумі 10 000 доларів США за закриття кримінального провадження. На, що йому відповіли про необхідність почекати 2-3 дні.
		29.01.2020 здійснення подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019040660001884 від 10.12.2019 доручено слідчому відділенню Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП.
		Надалі, під час зустрічі, яка відбулася 30.01.2020 о 18.22 біля приміщення Дніпровського РВП майор поліції ОСОБА_1 , підтвердив можливість закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу злочину та повідомив про необхідність передання йому всієї суми грошових коштів одразу за закриття кримінального провадження №12019040660001884 від 10.12.2019.
		Під час зустрічі, яка відбулась 21.02.2020 приблизно о 17.45 майор поліції ОСОБА_1 підконтрольно отримав 250 000 гривень неправомірної вигоди, за закриття кримінального провадження, після чого останній був затриманий на місці вчинення злочину в порядку ст. 208 КПК України.
		22.02.2020 слідчим за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні майору поліції ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України».
		Також в ході службового розслідування було опитано начальника Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка пояснила, що вона є безпосереднім керівником майора поліції ОСОБА_1 та вказала на те, що останній був належним чином ознайомлений із обмеженнями, визначеними Законами України, які поширюються на поліцейських. 
		Крім цього, майор поліції ОСОБА_7 зазначила, що 21.02.2020 р. о 16.15 год., з метою належного контролю за діями підлеглих, вона зателефонувала на особистий номер майора поліції ОСОБА_1 та в ході телефонної розмови із ним дізналась, щодо його перебування в місцевій прокуратурі №3 у м.Дніпро, який повідомив останню, що перебуває там по службовим питанням. Разом із цим, майор поліції ОСОБА_7 зазначила, що о 18.00 до підрозділу Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП прибули працівники ДБР розташованого у м. Києві та УСБУ в Дніпропетровській області для проведення обшуку у кабінеті майора поліції ОСОБА_1 , про вищевказані події та вручення повідомлення про підозру останній їй не доповідав.
		Під час службового розслідування дисциплінарною комісією ГУНП враховано надану керівництвом Дніпровського ВП ГУНП службову характеристику на майора поліції ОСОБА_1 , наявну у довідці сектору кадрового забезпечення Дніпровського ВП ГУНП №45/20-420 від 10.03.2020 р. інформацію щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а також результати моніторингу глобальної мережі «Інтернет» та засобів масової інформації щодо наявності інформації негативного характеру відносно майора поліції ОСОБА_1 . 
		Так, зокрема, комісією було виявлено критичні статті, які опубліковані за інтернет посиланнями:«https://www.rbc.ua/ukr/news/dnepre-sledovatel-treboval-250-tys-gm-zakrytie-1582309550.html»;«https://stopcor.org/zhumalisty-vykryly-masshtabnu-korupczijnu-shemu-v-systemi-mzs-video/»; «https://dp.informator.ua/2020/02/22/v-dnepre-sotrudnik-natsi onalnoj-politsii-vymogal-u-predprinimatelya-250-tysyach-griven/», які, на думку комісії, викликали суспільний резонанс, що підтверджується обуреннями з боку жителів м. Дніпра та інших міст, а також зневажливими коментарями на адресу Національної поліції України і поліцейських в цілому.
		При цьому, у Висновку комісією наголошено, що сам по собі, навіть можливий факт отримання майором поліції ОСОБА_1 неправомірної вигоди підриває авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості, довіру суспільства до органів поліції та набув суспільного резонансу через створення негативної громадської думки, що завдало непоправної шкоди репутації й авторитету діяльності Національної поліції України.
		Таким чином, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що заступником начальника ВП - начальника СВ Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП майором поліції ОСОБА_1 порушено службову дисципліну, не дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016 р., п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції.
		У Висновку комісією запропоновано (п. 3), зокрема, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016 р., п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, застосувати до заступника начальника ВП - начальника СВ Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
		У відповідності до наказу начальника ГУНП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника ВП  начальника СВ Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 » за №536к від 24.03.2020 р., 21.02.2020 р. до ГУНП найшла інформація про документування працівниками Центрального апарату ДЕР спільно з УСБУ в Дніпропетровській області, в рамках кримінального провадження №62020000000000083 від 16.01.2020 р., відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, протиправної діяльності заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 , а також затримання останнього в порядку ст. 208 КПК України. В ході службового розслідування в діях заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 встановлено порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету Національної поліції України.
		З огляду на викладене вищезазначеним наказом, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету Національної поліції України наказано застосувати до заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
		На підставі вищезазначеного наказу відповідачем винесено наказ «По особовому складу» за №98 о/с від 30.03.2020 р. про звільнення позивача зі служби.
		Так, у відповідності до наказу начальника ГУНП «По особовому складу» за №98 о/с від 30.03.2020 р. заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено з 31.03.2020 р. за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України
		Окремо слід зауважити, що на підставі поданого позивачем рапорту начальнику ГУНП щодо надання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати, як учаснику бойових дій, на 14 діб з 12.03.2020 р. та винесеного начальником ГУНП за результатами розгляду даного рапорту наказу «По особовому складу» за №14 о/с від 10.03.2020 р. ОСОБА_1 перебував у відпустці та мав вийти на роботу 26.03.2020 р. 
		Згідно наданої ОСОБА_1 до суду копії довідки №019972 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України, виданої 26.03.2020 р. лікарем ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» позивач перебував на лікарняному (амбулаторне лікування) у період з 26.03.2020 р. по 31.03.2020 р. та мав приступити до роботи 04.04.2020 р.
		Не погодившись із власним звільненням та з метою захисту власних порушених прав, ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із даною позовною заявою.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02 липня 2015 р. (далі - Закон №580-VIII).
		Статтею 3 Закону №580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
		Стаття 18 Закону №580-VІІІ встановлює основні обов`язки поліцейського.
		Відповідно до частин першої та другої зазначеної норми поліцейський зобов`язаний: 
		- неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 
		- професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 
		- надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 
		- зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 
		- інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. 
		Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції (ч. 2 ст. 18 Закону №580-VІІІ).
		Наказом МВС України №1179 від 09 листопада 2016 р. затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила №1179), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
		Абзацом 2 пункту 1 розділу 1 Правил №1179 передбачено, що ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. 
		Під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (пункт 1 розділу 2 Правил №1179) .
		Відповідно до пункту 3 розділу 4 Правил №1179 поліцейський за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.
		Згідно з частинами 1 та 2 статті 19 Закону №580-VIII- у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
		Законом України №2337-VІІІ від 15 березня 2018 р. затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі  Дисциплінарний статут). 
		У преамбулі Закону України №2337-VІІІ від 15 березня 2018 р. вказано, що цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
		Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
		Пунктами 1, 2, 5, 6, 11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.
		У відповідності до положень ч. 1, ч. 2 ст. 11 Дисциплінарного статуту - за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
		Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
		Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Згідно ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. 
		При цьому, за приписами частини 3 статті 11 Дисциплінарного статуту поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
		Згідно із ч.ч. 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
		Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
		Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
		Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника органу, який має право приймати або звільняти із служби особу, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування.
		Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (ч. 1 ст. 16 Дисциплінарного статуту).
		Частинами 1-3 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
		Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
		Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
		Частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
		Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
		Частиною 10 статті 14 Дисциплінарного статуту врегульовано, що Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
		Відповідно до частини 1 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС №893 від 07 листопада 2018 р., службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
		У статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
		Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
		Згідно із п.п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		За припасами статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
		Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується (стаття 22 Дисциплінарного статуту).
		Оцінюючи усі докази, надані суду у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		Законодавець чітко визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
		Службова дисципліна в органах поліції досягається дотриманням поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також неупередженим, гідним та сумлінним виконанням поліцейськими своїх обов`язків та утриманням від вчинення дій, що підривають авторитет поліції.
		В ході судового розгляду справи встановлено, що оскаржувані накази (в т.ч. оскаржувані в частині) ГУНП №536 к від 24.03.2020 р. та №98 о/с від 30.03.2020 р. були прийняті за наслідками проведеного щодо позивача службового розслідування, оформленого Висновком, який затверджено начальником ГУНП від 24.03.2020 р.
		Згідно із Висновком проведеним службовим розслідуванням встановлено, що заступником начальника ВП - начальника СВ Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП майором поліції ОСОБА_1 порушено службову дисципліну, не дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абз. 1, 2 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016 р., п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції.
		Така поведінка позивача як поліцейського суперечить загальним принципам, встановлених для співробітників органів поліції. 
		Суд, зазначає, що вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівника поліції. 
		Таким чином, саме за скоєння дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
		За приписами п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII - поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII - поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється в разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
		ОСОБА_1 наголошує, що на момент винесення спірних наказів жодного обвинувального вироку суду щодо вчинення позивачем злочину не було винесено, а, отже, відповідачем проігноровано основоположні принципи презумпції невинуватості особи та верховенства права.
		Стосовно даних тверджень позивача та інших доводів, які викладені ОСОБА_1 у позовній заяві, слід зазначити наступне. 
		Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
		Однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності, якою вона відрізняється від інших видів юридичної відповідальності, є можливість її застосування без рішення суду на підставі вчинення дисциплінарного проступку.
		Аналіз співвідношення кримінальної та дисциплінарної відповідальності особи свідчить про те, що перша застосовується за діяння, котре є суспільно небезпечним, охоплюється положеннямиКримінального кодексу України, та за яке передбачено найбільш суворий захід державного примусу. 
		На відміну від кримінальної відповідальності, дисциплінарна відрізняється тим, що підставою її застосування завжди є порушення встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов`язань, які можуть бути передбачені службовими обов`язками суб`єкта проступку.
		Одночасно, суд зазначає, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Професійний обов`язок поліцейського полягає в безумовному виконанні закріплених законами та іншими нормативно - правовими нормами та Присягою поліцейського завдань щодо захисту особистої безпеки громадян. Поліцейський як представник держави зобов`язаний постійно на належному рівні виконувати покладені на поліцію повноваження, сприяти припиненню вчинення правопорушень, з честю та гідністю поводити себе як в службовий та позаслужбовий час, з метою недопущення зниження рівня авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.
		Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
		Службовим розслідуванням встановлено недотримання позивачем обмежень і заборон, порушення службової дисципліни, що виразилось у вчиненні діяння, яке викликало суспільний резонанс та негативно впливає на довіру населення до органів і підрозділів поліції та як наслідок зменшує її.
		Кримінальне провадження, що проводиться відносно позивача, не виключає наявності у його діях складу дисциплінарного проступку та не позбавляє відповідача можливості накладення дисциплінарного стягнення за його вчинення, оскільки матеріалами справи підтверджено, що звільнення позивача зі служби за порушення службової дисципліни не пов`язане з вчиненням злочину. Відтак, наявність чи відсутність вироку в кримінальній справі не впливає на оцінку дисциплінарного проступку, вчинення якого доведене матеріалами службового розслідування.
		Зазначені вище обставини дають підстави вважати, що позивачем вчинено проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського.
		При цьому, звільнення зі служби, як вид стягнення, може провадитися як за систематичне порушення дисципліни, так і за вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ
		З аналізу положень ч. 2 ст. 5Дисциплінарного статуту випливає, що притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальностіє самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку.Обставини, що передували притягненню особи до цього виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, але, це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 р. у справі №804/1831/16.
		Суд вважає необґрунтованими доводи позивача стосовно незаконності звільнення його зі служби в поліції до моменту встановлення його винуватості за обвинувальним вироком, оскільки звільнення позивача до закінчення провадження у кримінальній справі шляхом винесення вироку не може ототожнюватися з відсутністю в його діях порушення службової дисципліни, Правил етичної поведінки поліцейського, Присяги працівника подіції.
		Таким чином, наявність чи відсутність вироку в кримінальному провадженні не впливає на оцінку дисциплінарного проступку, вчинення якого доведене матеріалами службового розслідування. При цьому, факт вчинення встановлених розслідуванням дій підриває авторитет і довіру до поліції, як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 р. по справі №817/1303/16.
		При цьому, стосовно доводів позивача про те, що його затримання відбулось у час коли ОСОБА_1 не здійснював своїх службових обов`язків та з обставин, які лише можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення із зауваженням, що на час проведення службового розслідування у відповідача був відсутній задокументований факт протиправної діяльності чи неправомірної вигоди, яка б підтверджувала факт отримання позивачем такої вигоди  суд зазначає таке.
		Відповідно до статті 11 Кримінального кодексу України, злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину.
		З огляду на правове визначення таких понять як «дисциплінарний проступок», «злочин», суд не бере до уваги доводи позивача про те, що вирок у кримінальному провадженні має значення для надання оцінки правомірності звільнення позивача зі служби в поліції, оскільки будь-яке рішення по кримінальному провадженню не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у кримінальному провадженні надається правова кваліфікація діям особи на підставі Кримінального кодексу України.
		При цьому, твердження позивача про те, що за фактом події не опубліковувалось статті відносно майора поліції ОСОБА_1 (із зазначенням місця роботи, посади, прізвища, ім`я та по батькові) критичного характеру в засобах масової інформації, які б фактично підривали авторитет та довіру населення до поліції м.Дніпро чи всього правоохоронного відомства або ж їх зміст заподіяв істотну шкоду авторитету Національної поліції України, суд не може прийняти до уваги, оскільки відповідачем були надані докази (роздруківки статей із мережі «Інтернет»), в яких міститься інформація щодо події за участю позивача у м.Дніпро і те, що у даних статтях не вказано місце роботи, посади та ПІП позивача не означає про відсутність шкоди, нанесеної авторитету як ГУНП, так і решті територіальних органів Національної поліції в цілому.
		При цьому, суд зауважує, що своїми діями позивач дискредитував звання поліцейського, оскільки поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв`язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порущення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівника органів внутрішніх справ, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення зі служби.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.10.2015 р. №21-2440а15 та №21-2103а15.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст. 6 Конвенції притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 р. у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви №9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 р. у справі «С. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви №11882/85). Більше того, гарантована п. 2 ст. 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 р. у справі «Ringvold v. Norway», заява №34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
		Отже, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.
		Подібні висновки викладені в рішеннях Верховного Суду від 22 січня 2020 р. по справі №160/1750/19, від 06 лютого 2020 р. по справі №300/1406/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 р. по справі №901/918/18.
		Таким чином, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності хоч і прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.
		Доводи позивача про те, що із матеріалами службового розслідування він не ознайомлювався та не мав можливості викласти свої пояснення та надати їх керівнику, що застосував дисциплінарне стягнення, чи висловити незгоду з дисциплінарним стягненням суд вважає безпідставними, оскільки як вбачається зі змісту Висновку та наданих до суду копій актів про відмову від надання пояснень за №1346 від 27.02.2020 р. та про перегляд відеозапису («VIDЕО_001») за №1347 від 27.02.2020 р. ОСОБА_1 був обізнаний про факт проведення службового розслідування та йому було запропоновано надати пояснення (в т.ч. й усні) з приводу відомостей, що стали підставою для призначення службового розслідування за фактом надзвичайної події за його участі, однак позивач відмовився надавати будь-які пояснення стосовно предмету службового розслідування.
		При цьому, дійсність обставин, зафіксованих у вищезазначених актах за №1346 від 27.02.2020 р. та за №1347 від 27.02.2020 р. ОСОБА_1 не заперечує та не спростовує.
		Отже, суд приходить до висновку про те, що в діях заступника начальника відділення поліції  начальника слідчого відділення Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетрвоській області майора поліції ОСОБА_1 були наявні порушення вимог п. 1 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу II, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016 р., п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», тобто, вчинено дисциплінарний проступок, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції.
		Також, ОСОБА_1 у позовній заяві зауважує про те, що на час винесення наказу ГУНП про звільнення позивача зі служби у поліції (30.03.2020 р.), він перебував на лікарняному, що підтверджується відповідною довідкою про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України за № НОМЕР_3 , яку видано 26.03.2020 р. лікарем ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області».
		Наведене, на думку позивача свідчить про незаконність наказу ГУНП №98 о/с від 30.03.2020 р.
		Стосовно викладеного слід зазначити наступне.
		Кк зазначає відповідач, останній дізнався про факт перебування ОСОБА_1 на момент його звільнення на лікарняному, під час розгляду судової справи, на підтвердження чого відповідачем надано Довідку завідувача канцелярії Дніпровського відділу поліції ГУНП за №45/2512 від 12.05.2020 р., в якій зазначено, що довідки про тимчасову непрацездатність позивач у період з 01.01.2020 р. по 31.03.2020 р. до канцелярії Дніпровського відділу поліції ГУНП не надходили.
		Враховуючи наведене, з метою підтвердження факту перебування позивача на лікарняному у відповідному періоді ГУНП звернулось із запитом на ім`я начальника Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» (лист за вих. №20/12-2313 від 13.05.2020 р.).
		У відповідь на даний запит начальником Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» направлено відповідачу лист за вих. №33/24-520 від 15.05.2020 р., в якому зазначено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) дійсно у період з 26.03.2020 р. по 03.04.2020 р. перебував на листку непрацездатності в лікарні (з поліклінікою) ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» та був виписаний приступити до праці з 04.04.2020 р.
		Враховуючи отриману інформацію начальником ГУНП винесено наказ «По особовому складу» за №132 о/с від 18.05.2020 р., яким внесено зміни до наказу ГУНП №98 о/с від 30.03.2020 р., а саме: «Пункт наказу про звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України «Про Національну поліцію» майора поліції ОСОБА_1 (0107828) заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Дніпровського районного відділення поліції Дніпровського відділу поліції, з 31 березня 2020 року, з встановленням преміювання за березень 2020 року у розмірі 0% з невикористаною частиною щорічної основної оплачуваної відпустки за 2020 рік у кількості 8 діб, додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2020 році у кількості 2 діб, змінено, вважати його звільненням за тим же пунктом, тією ж частиною та статтею вказаного Закону, з 4 квітня 2020 року, з встановленням преміювання за березнь 2020 року у тому ж розмірі, з невикористаною частиною основної оплачуваної відпустки за 2020 рік у кількості 8 діб, додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2020 році у кількості 2 діб. Підстава: копія довідки про тимчасову непрацездатність особи поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України від 26 березня 2020 року №019972, виданою лікарнею (з поліклінікою) Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» та лист від 15 травня 2020 року №33/24-520, виданий Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області».
		Так, згідно із приписами ч. 3 ст. 21 Дисциплінарного статуту - перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
		Водночас, судом встановлено та не спростовано позивачем, що про факт перебування ОСОБА_1 на лікарняному на час винесення спірного наказу відповідач дізнався лише під час розгляду даної справи, на підтвердження чого ним було надано до суду Довідку завідувача канцелярії Дніпровського відділу поліції ГУНП за №45/2512 від 12.05.2020 р., в якій зазначено, що довідки про тимчасову непрацездатність позивач у період з 01.01.2020 р. по 31.03.2020 р. до канцелярії Дніпровського відділу поліції ГУНП не надходили.
		При цьому, після отримання додаткового підтвердження відповідної інформації (лист за підписом начальника Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» за вих. №33/24-520 від 15.05.2020 р.) з метою захисту прав ОСОБА_1 при звільненні зі служби в поліції начальником ГУНП видано наказ «По особовому складу» за №132 о/с від 18.05.2020 р., яким внесено зміни до наказу ГУНП №98 о/с від 30.03.2020 р., зокрема, в частині зміни дати звільнення позивача на 04.04.2020 р. (дата, з якої позивач мав приступити до роботи після закінчення періоду тимчасової непрацездатності).
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при винесенні оскаржуваних наказів, а саме: п. 1 наказу ГУНП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника ВП - начальника СВ Дніпровського РВП Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 » за №536к від 24 березня 2020 р. в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказу ГУНП №98 о/с від 30.03.2020 р. відповідач діяв в межах та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
		При цьому, зважаючи на те, що позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача зі служби, то підстави для їх задоволення також відсутні.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		За вищевказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
		Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України - у суду відсутні.
		Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- 
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, м.Дніпро, вул. Троїцька, 20-а; код ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу  відмовити. 
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		Суддя Н.В. Боженко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...