Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/4081/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 17.09.2020. Зареєстровано: 18.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2020.
Дата набрання законної сили: 10.02.2021
Результат оскарження 09.11.2021 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено без змін ухвалу суду апеляційної інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/336/300/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019080070001195

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		№ 337/4081/19
		провадження № 1-кп/336/300/2020
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 вересня 2020 року                        м.Запоріжжя
		Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі колегії суддів:
		головуючого судді                 ОСОБА_1 , 
		суддів                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю секретаря             ОСОБА_4 ,
		прокурора                     ОСОБА_5 ,
		представника потерпілої             ОСОБА_6 ,
		захисника                     ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого                 ОСОБА_8 ,        
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12019080070001195 від 02.07.2019 року по обвинуваченню: 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новогродівка Донецької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, розлучений, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засуджений,
		у скоєнні злочину, передбаченого п.4 ч. 2. ст. 115 Кримінального кодексу України, -
		ВСТАНОВИВ:
		   02.07.2019 року ОСОБА_8 з метою умисного вбивства ОСОБА_9 з особливою жорстокістю, приблизно о 20 годині 45 хвилин придбав на автозаправці «WOG», розташованій за адресою: м.Запоріжжя, пр-т Ювілейний, буд.36, 2 л бензину у полімерній пляшці.
		   Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 направився до під`їзду №2 будинку АДРЕСА_3 , де близько 21 годині 00 хвилин, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_9 з особливою жорстокістю, усвідомлюючи, що завдає потерпілій особливих фізичних страждань шляхом заподіяння тілесних ушкоджень з використанням вогню, діючи умисно, облив останню із пляшки бензином та підпалив, спричинивши ОСОБА_9 термічні опіки полум`ям ІІ-ІІІ А-Б ступеню до 85% шкіряних опіків обличчя, шиї, тулуба, верхніх та ніжних кінцівок, з розвитком опікової хвороби, що привело до поліорганної недостатності, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться у прямому причинному зв`язку із настанням смерті.
		   В результаті отриманих тілесних ушкоджень, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14 годині 25 хвилин потерпіла ОСОБА_9 померла у Комунальному некомерційному підприємстві «Міська лікарня екстренної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради.
		 
		   Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчинені інкримінованого йому злочину визнав частково, пояснивши, що не оспорює настання смерті потерпілої внаслідок його протиправних дій, але не згоден з їх кваліфікацією, оскільки умислу на заподіяння смерті ОСОБА_9 , як і на спричинення їй тілесних ушкоджень, не мав. В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_8 надав пояснення, що вони з ОСОБА_10 приблизно за півтора роки до події почали проживати, як подружжя. Іноді між ними виникали конфлікти, в основному на підґрунті ревнощів, які носили не тривалий характер, збиралися одружитись. 02.07.2019 р. ОСОБА_11 йому повідомила, що має намір разом з подругою ОСОБА_12 поїхати на пляж і запропонувала відпочити разом з ними. ОСОБА_8 був невдоволений, оскільки після спілкування ОСОБА_13 з ОСОБА_12 між ним та потерпілою часто виникали сварки, і у обвинуваченого склалося враження, що ОСОБА_12 налаштовує ОСОБА_14 проти нього. Від поїздки на пляж обвинувачений відмовився. Коли, приблизно о 15.00 год., ОСОБА_11 повернулась додому, між ними виник конфлікт через ревнощі. Щоб загасити конфліктну ситуацію, обвинувачений пішов з дому до парку, де відпочивав приблизно 2-3 години та вживав спиртні напої. ОСОБА_11 через смс-повідомлення пропонувала йому повернутись. Приблизно о 19.00 год. ОСОБА_8 з потерпілою зустрілись біля під`їзду, їх спілкування переросло в сварку, в процесі якої обвинувачений пішов. Отримавши від ОСОБА_9 смс-повідомлення з вимогою повернутись та забрати з квартири речі, обвинувачений помітив неподалік автозаправку та у нього виник умисел придбати пальне, повернутись до ОСОБА_9 та налякати її. На автозаправці придбав 2 літра бензину, який помічник оператора йому налив у полімерну пляшку, та повернувся до під`їзду, і попрохав потерпілу вийти на двір. Підійшовши до потерпілої, двічі плюхнув на неї бензином з пляшки, щоб налякати та, таким чином досягти примирення. На запитання ОСОБА_9 , що він робить, з метою посилити враження, чиркав кресалом запальнички, що знаходилась у сумці. В результаті, раптово, відбулося загорання та ОСОБА_11 спалахнула. ОСОБА_8 намагався загасити полум`я власною футболкою та зриваючи палаючий одяг з потерпілої. В цей час обвинувачений відчув удар та його відтягли в бік. Отямився лише тоді, коли ОСОБА_14 потушили, поруч знаходились сусіди та перехожі. Вважає, що смерть потерпілої сталася внаслідок його необережних дій. 
		   За клопотанням сторони обвинувачення були допитані потерпіла ОСОБА_15 , свідки, досліджені документи та аудіо-, відеозаписи.
		Потерпіла ОСОБА_15 надала пояснення, що про стосунки доньки  ОСОБА_9 та ОСОБА_8 їй відомо як зі слів доньки, оскільки потерпіла останні декілька років перебувала за межами України на заробітках, так і з власних спостережень під час, коли поверталась до країни. Повідомила, що донька познайомились з ОСОБА_8 в 2017 р., з 2018 р. вони почали разом мешкати, спочатку в м.Києві, а з вересня 2018 р. в м.Запоріжжі по вул.Лахтинській. Зі слів доньки, перші півроку стосунки між обвинуваченим та ОСОБА_16 були чудові, потім почали виникати конфлікти, під час яких ОСОБА_8 міг застосувати насильство. Іноді донька скаржилась ОСОБА_15 на агресивну поведінку ОСОБА_8 , 28.06.2019 р. спочатку повідомила, що вирішила припинити стосунки з ОСОБА_8 , збиралась приїхати до матері, а згодом, що помирилась з обвинуваченим. 02.07.2019 р. за допомогою смс ОСОБА_15 спілкувалась з донькою, яка повідомляла, що відчуває неминучість сварки між нею та ОСОБА_8 та про надходження від обвинуваченого смс-повідомлення з погрозами. Ввечері 02.07.2019 р. потерпілій зателефонувала голова ОСББ за місцем мешкання ОСОБА_13 та повідомила, що ОСОБА_8 підпалив Настю. 03.07.2019 р. ввечері потерпіла приїхала до міста, доньку відвідала у лікарні, ОСОБА_16 знаходилась у жахливому стані, говорила, що не очікувала від ОСОБА_17 такого вчинку. 
		Відповідно протоколу огляду предмету від 15.07.2019 року з ілюстраційними таблицями до нього, проведено огляд мобільного телефону «Samsung J7» в корпусі золотисто-білого кольору, наданого потерпілою ОСОБА_15 . При огляді чату переписки у месенджері «Вайбер» із абонентом ОСОБА_18 , який має абонентський номер НОМЕР_1 серед решти переписки за 05.01.2019 виявлено отриманий від вказаного абонента фотознімок із зображенням обличчя дівчини схожої на ОСОБА_9 із наявним синцем під правим оком, крім того виявлено переписку за 02.07.2019 р. Після огляду вказаний мобільний телефон визнаний речовим доказом (т.3 а.с.152) та переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_15 (т.2 а.с.84-88).
		ОСОБА_19 свідчила про те, що 02.07.2019 р. працювала оператором АЗС, розташованої по пр.Ювілейному в м.Запоріжжі. На територію станції прийшов обвинувачений та на його прохання, свідок продала 2 літри бензину, за який ОСОБА_8 розрахувався готівкою.
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, 15.08.2019 р. свідок ОСОБА_19 вказала на ОСОБА_8 , як на особу, яка 02.07.2019 року у вечірній час придбала пляшку з бензином на АЗС «WOG» (т.2 а.с.96-99).
		Свідок ОСОБА_20 пояснив, що 02.07.2019 р. виконував обов`язки помічника оператора АЗС. В вечірній час на територію станції прийшов ОСОБА_8 та попрохав налити йому пару літрів бензину, пояснивши, що автомобіль під його керуванням заглух неподалік. Свідок знайшов баклажку, і після того, як обвинувачений поспілкувався з оператором ОСОБА_19 , налив 2 літра бензину, після чого той пішов. 
		Судом досліджено чек продажу ТОВ «ВЕСТ ПЕТРОЛ МАРКЕТ» АЗС, згідно якого 02.07.2019 року о 20:45:27 на АЗС «WOG», розташованої за адресою: м.Запоріжжя, пр.Ювілейний, буд.36 було придбано бензин «Mustang 92-Евро-5» у кількості 2 літри (т.2 а.с.89-91).
		В судовому засіданні було продемонстровано відеозапис з камер спостереження АЗС «WOG», яка розташована за адресою м.Запоріжжя, пр.Ювілейний, 36, де зафіксовано перебування ОСОБА_8 02.07.2019 року у приміщенні АЗС «WOG» (т.2 а.с.181). Відповідно протоколуогляду предметувід 03.07.2019року,вказаний відеозаписбув оглянутийслідчим, міститьсяна DVD-R диску, та визнаний речовим доказом (т.2 а.с.155-178, 182). 
		Свідок ОСОБА_21 показала, що 02.07.2019 р. ввечері знаходилась на балконі своєї квартири, розташованої в будинку АДРЕСА_3 . Помітила, що біля під`їзду стоїть дівчина, у напрямку якої, з боку дитячого садочка, рухався ОСОБА_8 , який тримав у руці прозору пляшку. Коли обвинувачений наблизився до дівчини, вони почали спілкуватись. В процесі спілкування, ОСОБА_8 , знаходячись від ОСОБА_9 на відстані приблизно 1 метр, двічі хлюпнув на дівчину рідиною з пляшки, став хапати потерпілу за руку. Після чого дістав з кишені бриджів запальничку, зробив рух рукою у напрямку дівчини, і відразу запалав вогонь та спалахнула потерпіла. Свідок схопила рушника та вибігла на вулицю, де вже допомогу дівчині надавали інші особи. 
		Свідок ОСОБА_22 пояснила, що мешкає в будинку АДРЕСА_3 , квартира розташована на 2-му поверсі. 02.07.2019 р., в вечірній час знаходилась в квартирі на балконі. Між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 помітила хлопця, який поливає дівчину з баклажки. В той час свідок вирішила, що вони бавляться, а в баклажці  вода. Коли вперше обвинувачений хлюпнув рідиною, дівчина здається ухилилась, а вдруге рідина потрапила їй в область тулубу. Далі свідок помітила рух рукою ОСОБА_8 , який знаходився на відстані приблизно півметра, і дівчина спалахнула. Хлопець намагався її тушити, збивав полум`я руками.
		З протоколів слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22 (т.3 а.с.55-56, 60-61), відеозаписи яких було відтворено судом (т.3 а.с.57-58, 63, 63), вбачається, що свідки під час проведення слідчих дій надавали свідчення, аналогічні тим, які надали під час допиту в суді, а також встановлено, що з місця, де знаходились свідки під час згадуваних подій, вони без перешкод могли спостерігати події, які відбувалися. 
		Свідок ОСОБА_23 в суді пояснила, що була сусідкою потерпілої ОСОБА_9 , квартири розташовані на одному сходовому майданчику. Приблизно рік потерпіла мешкала разом з ОСОБА_8 , їх взаємовідносини свідок характеризує як нормальні, очевидних конфліктів вона між ними не спостерігала. 02.07.2019 р. з 21.00 до 22.00 год., ОСОБА_23 разом з сім`єю, знаходилась вдома. В цей час помітила яскраве світло, підійшла до вікна та побачила, що на землі лежить та палає дівчина, а ОСОБА_8 намагається її потушити. Дівчина кликала на допомогу, відразу погасити полум`я не вдавалось. Сусіди та перехожі надавали дівчині допомогу  винесли воду, вкривали одягом, щоб захистити від дощу. Потім приїхала швидка, співробітники поліції.
		Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, 03.07.2019 р. свідок ОСОБА_23 вказала на ОСОБА_8 , як на особу, що знаходилась на місці події поруч з ОСОБА_9 (т.2 а.с.92-95).
		Свідок ОСОБА_24 пояснила, що мешкає в будинку АДРЕСА_3 , неодноразово бачила разом ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , взаємовідносини між ними були нормальні. 02.07.2019 р. була в квартирі, помітила спалах та визирнула у вікно, помітила дівчину, яка охоплена вогнем та кликала на допомогу, і хлопця, що намагався збити полум`я руками, після чого свідок викликала швидку, поліцію і подальші події спостерігала з вікна. 
		ОСОБА_25 при допиті в суді надав свідчення, що мешкає в квартирі третього під`їзду будинку АДРЕСА_3 . Приблизно о 21.00 год. 02.07.2019 р. знаходився разом з дружиною ОСОБА_26 вдома, коли з вулиці пролунали крики з проханням про допомогу. Визирнувши у вікно, помітив людський палаючий силует, схопив відро з водою, вибіг на вулицю. Ближче до проїжджої частини другого під`їзду на асфальті лежала обгоріла дівчина, скаржилась на біль, поруч без футболки сидів молодий чоловік з обпеченими руками. Свідок відчув запах бензину та став тушити речі, що знаходились поруч. 
		Свідок ОСОБА_26 надала суду свідчення аналогічні свідченням ОСОБА_25 , доповнивши, що надавала допомогу дівчині, тримаючи над нею ковдру, щоб захистити від крапель дощу. ОСОБА_8 знаходився поруч, та на її запитання: «що ти накоїв?» відповів  «що не хотів».
		Відповідно протоколу огляду предмету від 05.08.2019 р. було оглянуто DVD-R диск із відеозаписами (т.2 а.с.102, 104), який визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (т.2 а.с.105). При відтворенні файлу в судовому засіданні встановлено, що на відеозаписі відображається двір будинку, відеозапис здійснюється у темну пору доби. На початку відеозапису чоловік, який здійснює відео зйомку слідує по проїзній частині, яка розташована у дворі будинку, на проїзній частині попереду на деякій відстані помітне яскраве полум`я, поруч із полум`ям стоїть натовп людей. При відтворені іншого фалу, на відеозаписі відображається двір будинку, проїзна частина перед ним, на проїзній частині в положенні лежачи на боку знаходиться людина, яка охоплена полум`ям, поруч із вказаною людиною знаходяться чоловіки, що намагаються її потушити. Праворуч від вказаної людини на проїзній частині на землі сидить невідомий чоловік із голим торсом. 
		З протоколу огляду предмету від 29.07.2019 року, а саме DVD-R диску, який визнаний речовим доказом (т.2 а.с.199) та додатку  стенограми, встановлено, що вони представляють собою аудіозаписи повідомлень з архіватору служби «102» за ЄО Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області №№12130,12134,12135 від 02.07.2019 року (т.2 а.с.183-195), які були відтворені в судовому засіданні (т.2 а.с.198).
		З протоколу огляду предмету від 31.07.2019 року, а саме DVD-R диску та копії карти виїзду швидкої медичної допомоги, та аудізопису (т.2 а.с.216) встановлено наявність повідомлення на диспетчерський пульт «103» КУ ТМО «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицина катастроф» ЗОР з архіватору від 02.07.2019 року щодо виклику швидкої медичної допомоги за адресою м.Запоріжжя, вул.. Лахтинська, буд.17, біля другого під`їзду. Відповідно до копії карти виїзду швидкої медичної допомоги КУ «Запорізька станція екстренної (швидкої) медичної допомоги» ЗОР №1394 від 02.07.2019 року, ОСОБА_9 надавалась швидка медична допомога (т.2 а.с.209-210, 213-214).
		   Згідно постанови про визнання предметів речовими доказами від 31.07.2019 року (т.2 а.с.215) DVD-R диск із аудіо записом повідомлення на диспетчерський пульт «103» та карту виїзду швидкої медичної допомоги №1394 КУ «Запорізька станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» ЗОР від 02.07.2019 року, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
		Свідки ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 в суді підтвердили, що у складі групи відділення пожежної частини прибули ввечері 02.07.2019 р. за викликом до будинку АДРЕСА_3 . На місці виявили, що допомога пожежних вже не потрібна. На дорозі знаходилась дівчина, яка мала опіки, була при свідомості, поруч сидів хлопець. Навколо знаходились фрагменти слідів горіння. Над дівчиною оточуючі люди тримали простирадло, захищаючи її від дощу. Приблизно через 5 хвилин прибула швидка, медичні працівники почали надавати допомогу.
		Свідки ОСОБА_30 та ОСОБА_31 пояснили, що 02.07.2019 р., як інспектори управління патрульної поліції, несли службу по охороні громадського порядку. Отримали виклик зі 102 про необхідність надати допомогу іншому екіпажу за адресою: м.Запоріжжя, вул.Лахтинська, 17. Коли прибули на місце виявили велике скупчення людей, на місці події вже знаходились медичні працівники, які надавали допомогу ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , пожежні та працювала слідчо-оперативна група. Свідки опитували громадян, що знаходились біля будинку. 
		Продемонстрований в судовому засіданні відеозапис (т.2 а.с.222) з нагрудної камери «DSJX 300139_АР0139» працівника УПП в Запорізькій області ДПП, який здійснював виїзд на місце події за адресою м.Запоріжжя, вул.. Лахтинська, буд.17, містить спілкування поліцейського з очевидцями події (т.2 а.с.217-219). DVD-R диск із відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції, визнано речовим доказом (т.2 а.с.223).
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 02.07.2019 року, було оглянуто ділянку місцевості, розташовану на проїзній частині у дворі будинку АДРЕСА_3 , а саме навпроти другого під`їзду. В ході огляду місця події виявлено та вилучено: фрагмент полімерної пляшки зі слідами термічного впливу та характерним запахом паливно-мастильної суміші, махровий рушник з малюнком «Губка Боб» жовто-блакитного кольору, запальничка «Big» червоного кольору, фрагмент сумки сірого кольору з написом «ador» зі слідами термічного впливу та фрагменти документів FG 49046 зі слідами термічного впливу (т.1 а.с.164-171). Вилучені під час огляду місця події та під час особистого обшуку ОСОБА_8 предмети, визнані речовими доказами у даному провадженні (т.3 а.с.133-134).
		Свідок ОСОБА_12 надала свідчення про те, що перебувала з ОСОБА_32 у дружніх стосунках. Зі слів Насті свідкові відомо, що між потерпілою та ОСОБА_8 іноді виникали конфлікти, в основному через ревнощі, в ході яких обвинувачений поводив себе агресивно. Під час спілкування ОСОБА_16 також розповідала, що ОСОБА_8 зловживав спиртним, грав в автомати, що також слугувало причиною для сварок. 02.07.2019 р. свідок з ОСОБА_9 приблизно з 12.00 год. знаходились на пляжі, потім, коли повернулись додому, приблизно до 19.00 год. переписувались. Про обставини події дізналась згодом.
		ОСОБА_9 під час досудового розслідування була допитана слідчим суддею у порядку, визначеному ст.225 КПК України, відеозапис допиту було відтворено судом в процесі розгляду провадження. Відповідно до аудіо та відеозаписів виїзного судового засідання (т.3 а.с.8, 9, 10) зі стенограмою (т.3 а.с.11-16), потерпіла ОСОБА_9 03.07.2019 р. надала свідчення про те, що майже півтора роки мешкала разом з обвинуваченим, як подружжя. ОСОБА_8 вживав спиртні напої, грав в автомати, між ними іноді виникали сварки, в процесі яких він застосовував до неї фізичне насильство. 02.07.2019 р. ОСОБА_9 разом з подругою поїхала на пляж, чим викликала невдоволення обвинуваченого. Коли повернулась додому, між ними виникла сварка, в процесі якої ОСОБА_8 пішов з дому. Через деякий час обвинувачений їй зателефонував, попрохав спуститись до під`їзду, перебував у стані алкогольного сп`яніння, був у гуморі, купив їй солодощі. Коли, спілкуючись вона показала ОСОБА_8 фотокартки з пляжу, обвинувачений раптово пішов у невідомому напрямку, після чого ОСОБА_9 вирішила, що «досить», запропонувала обвинуваченому забрати речі. Згодом ОСОБА_8 у телефонній розмові попросив її вийти на вулицю, повідомивши, що має намір забрати речі. Коли потерпіла вийшла на вулицю обвинуваченого ще не було, сіла на лавочку, чекала. Через деякий час ОСОБА_8 повернувся, тримав у руці прозору пляшку, з якої рясно полив її рідиною за запахом схожою на бензин, що потрапила на плече, запитуючи: «все, попрощалась зі мною? пішла від мене?» та почав відходити. ОСОБА_9 скочила з лавки, схопила ОСОБА_8 за руку, а останній, утримуючи руку в сумочці, чиркнув запальничкою, спалахнув вогонь і потерпіла запалала. Відчувала, що ОСОБА_8 намагається її потушити. В той час дії обвинуваченого ОСОБА_9 розцінила, як спробу налякати її, і не припускала, що він може вчинити таке. Після події надала пояснення, що, ймовірно, ОСОБА_8 облив та підпалив її через те, що вона вирішила його покинути.
		Відповідно до висновку експерта №12/1-12 від 04.09.2019 року, причиною виникнення горіння ОСОБА_9 , стало займання пароповітряної суміші бензину внаслідок дії теплової енергії полум`я (чи іскор) запальнички. Механізм виникнення горіння ОСОБА_9 був наступний: після пролиття ОСОБА_8 бензину на ОСОБА_9 він здійснив займання його парів за допомогою теплової енергії іскор (чи полум`я) запальнички. В даному випадку необхідна потужність джерела запалювання для займання парів бензину складає 0,23-041 МДж (мінімальна енергія запалювання). Джерелом запалювання в даному випадку була теплова енергія іскор (чи полум`я ) запальнички. Відстань з якої було зроблено запалювання дорівнює відстані, на яку розповсюдилася пароповітряна суміш, яка утворилась при випарюванні під час і після пролиття бензину на ОСОБА_9 (т.2 а.с.61-71).
		Відповідно до висновку експерта №2557 від 12.07.2019 року, смерть ОСОБА_9 настала від термічних опіків полум`ям ІІ-ІІІ А-Б ступеню до 85% шкіряних покровів обличчя, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, з розвитком опікової хвороби, що привело до поліорганної недостатності. Це підтверджується: наявністю опікових ран з признаками при життєвості, клінічними даними течії травми та лабораторних методів дослідження (по історії хвороби), нерівномірним кровонаповненням внутрішніх органів, мікроциркуляторними розладами, набряком тканин головного мозку, вогнищевим серозним міокардитом, дистрофічно-атрофічними змінами кардіоміцитів, мікроциркулярні розлади, інтраальвеолярні крововиливи, вогнищевий альвеолярний набряк, шунтуванням кровотеч в нирках, дистрофічними змінами епітелію канальців, делімфатизацією фолікулів селезінки, мієлоїдною метаплазією червоної пульпи, зміщеними згортками крові в порожнинах серця та крупних судинах. Термічні опіки полум`ям ІІ-ІІІ А-Б ступеню до 85% шкіряних покровів обличчя, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок утворились незадовго до находження ОСОБА_9 в стаціонар, від прямої дії відкритим полум`ям, знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. По даним історії хвороби при находженні в стаціонар в крові ОСОБА_9 еталон не виявлено. На тілі трупа ОСОБА_9 не виявлено ушкоджень, які зазвичай відносяться до «характерних для боротьби та самооборони» (самозахисту). По даним історії хвороби, смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 о 14-25 годині, що не суперечить даним судово-медичної експертизи трупа (т.2 а.с.1-7).
		Згідно з даними довідки, виданої 02.07.2019 р. КНП «Міська лікарня екстренної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради, ОСОБА_8 був оглянутий в обласному опіковому центрі, діагноз останнього опіки полум`ям І-ІІ А ступеню обох кистей та правої нижньої кінцівки до 5% (т.2 а.с.9).
		Відповідно до висновку експертизи №552 від 05.07.2019 року, на тілі ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження, а саме опіки І-ІІ А ступеню ділянок обох кистей та правої нижньої кінцівки, загалом до 5 % поверхні шкіри, садна в ділянці носа, губ та лівого колінного суглобу. Опіки є тілесними ушкодженнями, що утворилися внаслідок контакту із полум`ям. Садна є проявами тупої травми, тобто утворюються від дії тупих предметів у травмовані ділянки тіла. Всі виявлені прояви травми, виходячи з їх характеру та морфологічних ознак загоєння могли утворитися 02.07.2019 року. Тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_8 не є небезпечними для життя та кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (т.2 а.с.13-15).
		Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №2956 від 02.07.2019 року, ОСОБА_8 перебував у стані алкогольного сп`яніння (т.2 а.с.82).
		Згідно висновку судово-психіатричного експерта №342 від 31.07.2019 року, ОСОБА_8 психічних розладів не виявляв та не виявляє в теперішній час. У період здійснення інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а перебував у стані короткочасного психічного розладу у вигляді гострої алкогольної інтоксикації. В ході ПЕО порушень інтелектуально-мнестичних функцій не виявлено. Загальний рівень інтелекту відповідає життєвому досвіду у особистості з акцентуйованими рисами характеру за істеро-збудливим характером. ОСОБА_8 у момент здійснення кримінального правопорушення перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, що унеможливлює кваліфікацію стану фізіологічного афекту, або будь-якого іншого особливого емоційного стану, що має юридичне значення. Отже, він міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними. За своїм психічним станом в теперішній час він також може віддавати звіт своїм діям та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.с.19-26).
		   Під час досудового розслідування за участю підозрюваного 03.07.2019 р. (т.2 а.с.106-124) та 15.07.2019 р. (т.2 а.с.138-154) були проведені слідчі експерименти, протоколи яких з додатками були досліджені судом.
		   Відповідно до висновків експертів №6-303 від 06.08.2019 року (т.2 а.с.32-39) та № 6-313 від 29.08.2019 р. (т.2 а.с.43-47), на наданому на дослідження марлевому тампоні зі змивом лівого, правого передпліччя ОСОБА_8 та з передньої поверхні тулуба останнього, а також на наданих до дослідження шортах та кросівках слідів нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів не виявлено.
		Згідно з висновком експерта №6-333 від 04.09.2019 року, на представленому для дослідження фрагменті полімерної пляшки з ознаками термічного впливу виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту (бензин, газ), вид якого встановити не можливо, в результаті того, що він є зміненим під дією процесів конденсації та випарювання (т.2 а.с.51-55).
		Відповідно до висновку експерта № 500 від 30.07.2019 року, при судово-цитологічному дослідженні предмету (пляшка) у вигляді деформованої термічним впливом пляшки кров та епітеліальні клітини, придатні для дослідження, не знайдені (т.2 а.с.80-81).
		Під час допиту в суді свідки ОСОБА_33 та ОСОБА_34 , які є батьками обвинуваченого, охарактеризували сина з позитивної сторони. Пояснили, що стосунки сина з ОСОБА_9 носили серйозний характер, вони мали намір одружитись. 
		Досліджені судом наведені докази узгоджуються між собою, стосуються події злочину, отримані у встановленому законом порядку, є належними, допустимими.
		При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою, суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання) «поза розумним сумнівом», який означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		При оцінці доказів суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».
		Такі висновки суду ґрунтуються на наступному.
		Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив, що 02.07.2019 р. близько 21.00 год., після сварки з ОСОБА_9 , придбав пальне на автозаправці, після чого направився до другого під`їзду будинку АДРЕСА_3 , де облив ОСОБА_9 бензином із пляшки та в результаті використання ним запальнички, ОСОБА_9 отримала термічні опіки, від яких померла.
		Ці обставини підтверджені показаннями потерпілої ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , протоколом огляду місця події, протоколами слідчих експериментів.
		Тяжкість тілесних ушкоджень, спричинених потерпілій, їх кількість, небезпечний для життя і здоров`я людини характер, можливість заподіяння за вказаних обвинуваченим, потерпілою та свідками обставин, за допомогою горючого матеріалу та джерела запалювання, встановлені висновками експертиз.
		Спричинення потерпілій всього комплексу тілесних ушкоджень у короткий проміжок часу, їх тяжкість, надання потерпілій первинної медичної допомоги за місцем проживання безпосередньо після події злочину, з подальшим транспортуванням у лікарню «швидкою», виключає можливість отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_9 за інших, ніж викладено в обвинувальному акті, обставин.
		При встановленні обставин та мотивів злочину з показів самого обвинуваченого та потерпілої ОСОБА_9 суд встановив, що у день вчинення злочину обвинувачений безпосередньо перед цим вживав алкоголь, між ними відбувалася триваюча сварка, в результаті якої склалися напружені стосунки, та кульмінацією якої стала пропозиція обвинуваченому з боку потерпілої забрати речі та розлучитися, тобто мотивом є бажання помстися потерпілій за рішення припинити їх стосунки. 
		Таким чином, встановлений мотив не протирічить фактичним обставинам, даним про особу обвинуваченого, характеру та особливостям поведінки у стані сп`яніння, що зокрема підтверджено висновком судово-психіатричної експертизи, а також показам потерпілих та свідка ОСОБА_35 . 
		Аналізуючи доводи захисту щодо наявності у діях ОСОБА_8 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.119 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за вбивство через необережність, та вирішуючи питання кваліфікації дій обвинуваченого, суд виходить з наступного.
		У відповідності до правил ст.23 КК України, необережність у виді злочинної самовпевненості та злочинної недбалості полягає у тому, що особа передбачає настання суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховує на їх відвернення з огляду на конкретні обставини або інші можливості, або не передбачає можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачати.
		Аналізуючи обставини цієї справи та перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що обвинувачений, протиправно позбавивши життя ОСОБА_9 , вчинив вбивство потерпілої, діючи з непрямим умислом, виходячи з наступного.
		Умисне вбивство розглядається як вчинене з непрямим умислом, коли винний хоча і не бажає настання смерті іншої людини, але свідомо припускає її настання. Умисно завдаючи шкоду потерпілому, винний не передбачає конкретно, яка саме шкода матиме місце, допускаючи можливість будь-якої шкоди, в тому числі й смерті, яка фактично настає.
		Позиція ОСОБА_8 про те, що він не мав умислу на вбивство потерпілої, не звільняє його від відповідальності, оскільки відсутність бажання спричинити смерть іншій особі не виключає наявності умислу на вбивство. 
		Виходячи з сукупності всіх обставин вчиненого діяння, враховуючи спосіб спричинення ушкоджень  спалення, знаряддя злочину  бензин та запальничка, обсяг і локалізацію тілесних ушкоджень  термічні опіки 85 % покровів обличчя, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, час між придбанням бензину та спричиненням ушкоджень  від 40 хвилин до 1 години, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_8 усвідомлював протиправність своїх дій, свідомо допускав настання подальших наслідків у вигляді смерті ОСОБА_9 , а тому його дії не можна вважати вчиненими випадково. 
		Крім того, обвинувачений та потерпіла проживали разом як подружжя, не перебували у стійких неприязних стосунках, проте, між ними і раніше виникали конфлікти, а конфлікт, що виник за декілька годин до події злочину, був фактично безпричинний та зводився до з`ясування особистих стосунків, обвинувачений мав реальну можливість не брати у ньому участі, не допустити подальшого контакту із потерпілою.
		Не встановлено наявності у ОСОБА_8 у момент події такого афективного стану, який унеможливив би відповідальність, що випливає з вказаного вище акту судово  психіатричної експертизи. 
		По справі не встановлено жодних конкретних обставин, які могли б відвернути настання смерті потерпілої і переконати обвинуваченого в тому, що злочинного наслідку від його дій не настане.
		Дії обвинуваченого мають ознаки об`єктивної сторони вбивства: дії, якими обвинувачений спрямовував знаряддя злочину безпосередньо у життєво важливий орган потерпілої, наслідки його діяння у виді смерті потерпілої та причинний зв`язок між діями та наслідком.
		Як встановив суд за обставинами цієї справи, поливаючи потерпілу рясно легкозаймистою речовиною, обвинувачений припускав можливість спричинення останній шкоди, не передбачаючи конкретно, яка саме шкода матиме місце, допускав можливість будь-якої шкоди, в тому числі і смерті, що фактично і настала.
		При цьому подальші дії обвинуваченого - спроби загасити полум`я та запобігти наслідкам, слід враховувати як пом`якшуючі обставини при призначенні покарання.
		Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст.115 КК України умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю, коли винний усвідомлював, що завдає потерпілому особливих мук і страждань. При цьому закон пов`язує таку кваліфікуючу ознаку не тільки зі способом убивства, а й з іншими обставинами, які підтверджують, що винний діяв з умислом, спрямованим на вчинення злочину з особливою жорстокістю.
		З роз`яснень, викладених вп. 8 Постанови Пленуму ВСУ від 07.02.2003 р. № 2 умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст.115 КК України), якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, ґлумління тощо) страждань.
		При цьому особливою жорстокістю слід вважати умисну дію (або бездіяльність), що супроводжує або наступає за насильницьким злочином, є необов`язковою для його вчинення і настання звичайних для злочину наслідків, що полягає в заподіянні потерпілому або його близьким додаткового, як правило, тяжкого фізичного або психічного страждання, тобто винний усвідомлює, що він вчиняє діяння, які є надмірними для досягнення злочинного наслідку та обирає спосіб вчинення злочину, який охоплює діяння зайві (надмірні) для позбавлення життя потерпілого.
		Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що позбавляючи потерпілу життя, шляхом підпалу, після облиття бензином, ОСОБА_8 усвідомлював, що завдає їй особливих фізичних, психічних та моральних страждань.
		З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, які перевірені доказами, суд прийшов до висновку про те, що винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, а доводи захисту та обвинуваченого про наявність підстав для кваліфікації його дій як таких, що підпадають під ознаки вбивства через необережність, як і вчинення хуліганства, не знайшли свого підтвердження.
		Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за п.4 ч.2 ст.115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю. 
		При призначенні обвинуваченому покарання, суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, наслідки злочину - настання смерті потерпілої, що є невідворотнім, та враховує відомості про особу обвинуваченого: має постійне місце проживання, характеризується за місцем проживання задовільно, неофіційно працював, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, раніше не був засуджений, має на утриманні малолітню дитину (т.3 а.с.167-173).
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд, відповідно до ч.2 ст.66 КПК України, визнає спроби надати допомогу потерпілій, після вчинення злочину. 
		Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України, визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, особливої тяжкості скоєного, суд прийшов до висновку, що з метою захисту інтересів суспільства, виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з реальною ізоляцією від суспільства.
		Призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеній у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 р. та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015 р., в яких ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
		У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.008 р. ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистого надмірного тягаря для особи.
		На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання є справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Конвенції, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета і невідворотність покарання.
		Так, у розумінні ЄСПЛ, покарання повинне встановлювати новий додатковий обов`язок для особи, який випливає з факту вчинення кримінального правопорушення. Автономна концепція поняття «покарання» у практиці ЄСПЛ передбачає, що покарання переслідує подвійну мету: покарання і стримування від вчинення нових злочинів, а застосування принципу пропорційності дає можливість встановити орієнтир для держави у виборі адекватних засобів реагування на конкретні кримінально-карані діяння.
		При вирішенні цивільного позову, заявленого ОСОБА_15 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з наступного.
		Право особи, якій кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової або моральної шкоди, пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого, визначено ст.128 КПК України.
		Вимоги позову про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 198836,46 грн. ОСОБА_15 обґрунтувала тим, що у зв`язку з перебуванням доньки у лікарні та її смертю потерпіла понесла витрати на лікування, поховання та на інші ритуальні послуги, про що надала квитанції.
		Вимоги про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_15 обґрунтувала з посиланням на те, що в результаті протиправних дій обвинуваченого вона переживала та продовжує переживати моральні страждання через смерть єдиної доньки, з урахуванням значущості втрати рідної людини, що є невідворотнім, тяжкості психологічної травми, завдану моральну шкоду оцінила у 1 000000 грн.
		Обвинувачений ОСОБА_8 цивільний позов в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди визнав у повному обсязі та пояснив, що він не оспорює розмір витрат, пов`язаних із лікуванням та похованням ОСОБА_9 , усвідомлює тяжкість втрати для потерпілої рідної людини, тому рішення про стягнення моральної шкоди відніс на розсуд суду.
		Заслухавши цивільного позивача та позицію обвинуваченого з приводу заявленого позову, оцінивши у сукупності всі надані на обґрунтування цивільного позову докази, суд задовольняє цивільний позов у повному обсязі, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст.22,23,1167,1168 ЦК України, особа має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої їй внаслідок порушення її прав, зокрема, витрат, які особа зробила або повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також втрат через перенесені душевні страждання у зв`язку з протиправною поведінкою відносно членів його сім`ї або близьких родичів.
		Крім цього, у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		У пункті 9 вищевказаної постанови роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
		Суд виходить з природно-правового уявлення про право людини на відшкодування моральної шкоди. Це виявляється, головним чином, у посиланні на міркування справедливості як головного мотиву присудження відповідної компенсації , а крім того  у самій формі констатації факту заподіяння немайнових втрат та особливостей їх індивідуального вияву, оскільки судове рішення постає як практичне втілення принципу розумності, результат об`єктивної, всебічно зваженої оцінки обставин справи у їх сукупності.
		Усвідомлення взаємозв`язку відшкодування моральної шкоди з правом на доступ до ефективного засобу юридичного захисту вочевидь має спиратися на загальне переконання у спроможності юрисдикційного органу сформувати обґрунтоване уявлення щодо наявності та специфіки втілення моральної шкоди, що зазвичай виникає за подібних життєвих обставин.
		У цьому контексті суд враховує визнання Європейським Судом з Прав Людини(далі ЄСПЛ) існування спростовної презумпції завдання моральної шкоди у разі порушення окремих прав і свобод людини.
		Зокрема, в рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985 р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі», зазначається, що, «з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які…зіткнулися з проблемами...можуть зазнати страждань і тривоги». Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.
		Вирішуючи питання, що пов`язані з розміром відшкодування моральної шкоди, яка відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, суд керується принципами умовної рівності втраченого блага і того, яке може бути надбане за конкретну суму грошей; поміркованості - відповідності вимогам здорового глузду і розважливості; розумності - об`єктивного відображення дійсності, розсудливого, врівноваженого мислення; справедливості - неупередженого ставлення до всіх учасників спору. Принципи розумності і справедливості виявляються в тому, що більш глибоким моральним стражданням відповідає більший розмір відшкодування.
		Надані квитанції підтверджують реальні збитки, понесені потерпілою на лікування та поховання доньки ОСОБА_9 та інші ритуальні послуги на суму 198836,46 гр. (з розрахунку кошти на лікарські засоби та вироби медичного призначення  96518,61 грн.; витрати на поховання та пов`язані з цим ритуальні послуги  102317,85 грн.).
		З урахуванням викладених вище фактичних обставин справи суд встановив, що в результаті протиправних дій обвинуваченого потерпілій дійсно була завдана і величезна моральна шкода, оскільки вона втратила єдину дитину  рідну доньку, перенесла і в теперішній час, через невідворотність цієї втрати, продовжує відчувати душевні страждання, що призводить до психологічної травми.
		Виходячи з принципів розумності та справедливості, неможливості поновити втрати потерпілої в інший спосіб, суд дійшов до висновку про те, що необхідним і достатнім та поновлення прав потерпілої є відшкодування заподіяної їй як матеріальної, так і моральної шкоди у повному обсязі.
		На підставі ст.ст.122, 124 КПК України, витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з ОСОБА_8 на користь держави.
		Суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертиз в сумі 8321,53 грн.
		Долю долучених до справи речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , під час досудового розслідування був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого судом продовжений по 10.10.2020 р. включно.
		Оскільки в матеріалах кримінального провадження не міститься даних, які б свідчили про відсутність або зміну ризиків, що виправдовують обрання відносно обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу, на думку суду, такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а строк відбування покарання необхідно рахувати із дня фактичного затримання.
		Керуючись ст.ст.368, 374, 392 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		Визнати винуватим ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого п.4 ч.2 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі.
		Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 02 липня 2019 року.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_8 , до набрання вироком суду законної сили, залишити без змін.
		Позов ОСОБА_15 до ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди - задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_15 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду, завдану злочином в сумі 198836,46 грн.
		Стягнути з ОСОБА_8 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_15 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) моральну шкоду, завдану злочином в сумі 1000 000,00 грн.
		Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні в сумі 8321,53 грн.
		Речові докази:
		DVD-R диск із відеозаписами, отриманими від свідка ОСОБА_36 ; DVD-R диск із відеозаписами з камер спостереження АЗС «WOG», розташованої за адресою м.Запоріжжя, пр.Ювілейниу, буд.36; DVD-R диск із аудіо записами повідомлень з архіватору служби «102»; DVD-R диск із аудіо записом повідомлення на диспетчерський пульт «103» та карту виїзду швидкої медичної допомоги №1394 КУ «Запорізька станція екстреної (швидкої) медичної допомоги» ЗОР від 02.07.2019 року; DVD-R диск із відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції; чек продажу бензину «Mustang 92-Евро-5» , отриманий з АЗС «WOG», розташованої за адресою: м.Запоріжжя, пр.Ювілейний, які долучено до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження; 
		фрагмент полімерної пляшки зі слідами термічного впливу та характерним запахом паливно-мастильної суміші; махровий рушник з малюнком «Губка Боб» жовто-блакитного кольору; запальничка «Big» червоного кольору; фрагмент сумки сірого кольору з написом «ador» зі слідами термічного впливу; фрагменти документів FG 49046 зі слідами термічного впливу, вилучені під час огляду місця події, передані до камери схову Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, знищити;
		сірі шорти та пару чорних кросівок, вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_8 , передані до камери схову Хортицького ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, знищити;
		мобільний телефон «Samsung J7», що належить потерпілій ОСОБА_15 , та переданий їй на відповідальне зберігання, залишити в розпорядженні ОСОБА_15 .
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення, , а обвинуваченим, який тримається під вартою, -у той же строк після отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення, особам, які не були присутні при проголошенні вироку, його копія не пізніше наступного дня буде направлена поштою.
		 
		Головуючий суддя                             ОСОБА_1 
		 
		Судді
		 
		________________ ОСОБА_2 _______________ ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...