Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 679/1550/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини.
Надіслано для оприлюднення: 17.09.2020. Зареєстровано: 18.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2020.

Номер судового провадження: 11-кп/4820/326/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019240080000219

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 11-кп/4820/326/20 
		Справа № 679/1550/19 Головуючий в 1-й інстанції  ОСОБА_1  
		Категорія: ст. 177 КК України Доповідач                 ОСОБА_2  
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		17 вересня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Хмельницької області у складі:
		головуючого-судді          ОСОБА_2 ,
		суддів                  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		з участю секретаря          ОСОБА_5 ,
		прокурорів              ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		потерпілого             ОСОБА_8 
		представників
		потерпілого             ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		захисника                 ОСОБА_11 ,
		обвинуваченої             ОСОБА_12 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12019240080000219 від 07.08.2019 року, за апеляційними скаргами прокурора та потерпілого ОСОБА_8 на вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06 лютого 2020 року,
		в с т а н о в и л а :
		   Вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06 лютого 2020 року
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нетішин Хмельницької області, громадянки України, українки, одруженої, непрацюючої, із середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , маючої на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимої,
		визнано винноюу вчиненнізлочину передбаченого ст. 117 КК України та призначено покарання у виді 2 роки позбавлення волі.
		На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_12 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, відповідно до ст. 76 КК України, ОСОБА_12 зобов`язано періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину, і виконає покладені на неї обов`язки.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_12 до вступу вироку в законну силу змінено з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за місцем свого проживання ( АДРЕСА_2 ).
		Постановлено стягнути з ОСОБА_12 на користь держави, відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати в розмірі 6938 грн. 00 коп. на проведення судово-біологічної експертизи.
		Питання про речові докази вирішено на підставі ст. 100 КПК України.
		За вироком суду,  ОСОБА_12 , являючись матір`ю двох малолітніх дітей, у листопаді 2018 року дізналась про власну вагітність та небажаючи народжувати і виховувати третю дитину, стала приховувати факт вагітності від чоловіка, родичів та знайомих. При цьому до медичних закладів, з метою належного медичного нагляду та супроводу вагітності і пологів, не звернулась. 
		В подальшому, ОСОБА_12 , перебуваючи на дев`ятому місяці вагітності, 06 серпня 2019 року, близько 11.00 години у ванній кімнаті гуртожитку за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , відчувши за станом здоров`я настання фізіологічного процесу пологів (відійшли води), самостійно, без кваліфікованої медичної допомоги, народила живу, доношену та життєздатну дитину жіночої статі вагою 3200 грамів і довжиною 53 сантиметри, із відсутніми ознаками недоношеності та без вад розвитку. 
		Одразу ж після пологів, ОСОБА_12 , усвідомлюючи свої дії та керуючи ними, не перебуваючи у стані фізіологічного афекту, фрустрації та психічного стресу внаслідок пологів, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, розуміючи той факт, що дитина (жіночої статті) народилась живою, використовуючи невідомий предмет з загостреною поверхнею перерізала пуповину дитини, після чого взяла у руки шматок тканини та за її допомогою, умисно, з метою заподіяння смерті своїй новонародженій дитині, рукою перекрила отвори носа та рота, чим унеможливила дитині вільно, безперешкодно дихати. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_12 , які виразились у закритті отворів носа та рота своїй новонародженій дитині, остання отримала тілесні ушкодження у вигляді: множинних внутрішньошкірних крововиливів передньої поверхні обличчя, ділянок правої і лівої шоки, носа, нижнього краю верхньої повіки лівого ока, які спричинили: перекриття доступу повітря до дихальних шляхів дитини, виникнення механічної асфіксії внаслідок закриття отворів носа та рота, що виразилось гострою емфіземою легеневої тканини, крововиливами під легеневу плевру, повнокрів`ям внутрішніх органів, вогнищевими та дрібно вогнищевими крововиливами нирок, селезінки, зобної залози та наднирників, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Через вищеописані протиправні дії ОСОБА_12 , її новонароджена дитина жіночої статі померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , близько 11.00 год. від механічної асфіксії через закриття отворів носа та рота.
		06.08.2019 року ОСОБА_12 , з метою приховання вчиненого нею злочину та уникнення кримінальної відповідальності, тіло мертвої новонародженої дитини обмотала у халати і рушник та сховала позаду власного дивана у кімнаті гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого, 07.08.2019 року ОСОБА_12 , працівниками швидкої медичної допомоги, яких викликала її подруга, через утворену кровотечу після пологів, госпіталізована до акушерсько-гінекологічного відділення КНП НМР «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин».
		В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченої, просить вироксуду скасувати у зв`язку із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої ОСОБА_12 та ухвалити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_12 за ст. 117 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
		Апелянт вказує, що судом в достатній мірі не враховано те, що ОСОБА_12 по місцю проживання характеризується посередньо, факт приховування обвинуваченою своєї вагітності протягом всього терміну, що свідчить про свідомий та цілеспрямований вчинок, а також перебування під час пологів в гуртожитку двох малолітніх дітей, які фактично залишилися без нагляду. Зазначає, що поза увагою суду залишено позицію потерпілого, який наполягав на призначенні обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі, так як вона вчинила негідний вчинок, а також його свідчення щодо інших випадків приховування обвинуваченою фактів вагітностей. Вважає, що вказані обставини виключають можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_12 без ізоляції від суспільства та відбування покарання реально.
		В апеляційній скарзі з доповненнями до неї потерпілий просить вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_12 3 роки позбавлення волі. Вказує, що суд допустив неповноту та порушення під час дослідження обставин кримінального провадження, надавши поверхневу та неправильну оцінку суперечливим свідченням ОСОБА_12 . Висновок суду, що обвинувачена визнала свою вину і щиро розкаялась у вчиненому злочині не підтверджується доказами, а саме не відповідає фактичному відношенню обвинуваченої до вчиненого злочину. Вважає, що обираючи ОСОБА_12 міру покарання суд припустився помилки і в порушення зазначених норм закону не врахував у повній мірі мотиви і причини вчиненого злочину, обставини при яких він був вчинений і відносно кого, врахував визнання вини та щире каяття в той час, як такого взагалі не було. Поведінка обвинуваченої після вчинення злочину не свідчить про наявність у неї докорів сумління, засудження свого вчинку та про можливість її виправлення без застосування реального покарання.
		Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора, потерпілого та його представників на підтримку поданих апеляційних скарг, думку обвинуваченоїта їїзахисника прозаконність іобґрунтованість вирокусуду танеобхідність залишенняапеляційних скаргбез задоволення,перевіривши матеріалипровадження таобговоривши доводиапеляційних скарг,колегія суддіввважає,що апеляційніскарги прокурората потерпілого  ОСОБА_8 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Висновки суду про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_12 у вчинених діях за викладених у вироку обставинах, кваліфікація їх за ст. 117 КК України, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та учасниками судового розгляду не оспорюються, відтак апеляційним судом вирок суду в цій частині не переглядається.
		Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_12 зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України суд першої інстанції не врахував загальних засад призначення покарання та його мети, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України. 
		Згідно вимог ч.2 ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів, як самими засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до ст.65КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення засудженого від призначеного покарання із випробуванням у випадку, коли, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, інші обставини справи, прийде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. Суд, згідно приписів ч.3 ст. 374 КПК України, зобов`язаний мотивувати звільнення від відбування покарання.
		Разом з тим, застосувавши ст. 75 КК України та звільнивши обвинувачену ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням, судом, в достатній мірі не враховано те, що ОСОБА_12 по місцю проживання характеризується посередньо, факт приховування обвинуваченою своєї вагітності протягом всього терміну, що свідчить про свідомий та цілеспрямований вчинок, а також перебування під час пологів в гуртожитку двох малолітніх дітей, які фактично залишилися без нагляду.
		Крім того, поза увагою залишено позицію потерпілого, який наполягав на призначенні обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі, так як вона вчинила негідний вчинок, а також його свідчення щодо інших випадків приховування обвинуваченою фактів вагітності.
		Вищенаведені обставини, на думку колегії суддів, виключають можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_12 без ізоляції від суспільства.
		Звільнивши обвинувачену від покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України суд застосував кримінальний закон, який не підлягав застосуванню та призначив покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, що згідно з п.4 ч.1 ст.409 та ч.2 ст. 409 КПК України є підставами для скасування вироку суду першої інстанції.
		   З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, з огляду на конкретні обставини вчиненого, спосіб та механізм вчинення, наслідки та ставлення обвинуваченої до них, колегія суддів не може визнати покарання, призначене  ОСОБА_12  із звільненням від його відбування, законним та справедливим, таким, що відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання не є достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі обвинуваченої внаслідок м`якості, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині, з ухваленнямсудом апеляційної інстанції свого вироку, відповідно до положеньп.4 ч.1 ст.420 КПК України.
		Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок в разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
		Як встановленоколегією суддівапеляційної інстанції, ОСОБА_12 , являючись матір`ю двох малолітніх дітей, у листопаді 2018 року дізналась про власну вагітність та небажаючи народжувати і виховувати третю дитину, стала приховувати факт вагітності від чоловіка, родичів та знайомих. При цьому до медичних закладів, з метою належного медичного нагляду та супроводу вагітності і пологів, не звернулась. 
		ОСОБА_12 , перебуваючи на дев`ятому місяці вагітності, 06 серпня 2019 року, близько 11.00 години у ванній кімнаті гуртожитку за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , відчувши за станом здоров`я настання фізіологічного процесу пологів (відійшли води), самостійно, без кваліфікованої медичної допомоги, народила живу, доношену та життєздатну дитину жіночої статі вагою 3200 грамів і довжиною 53 сантиметри, із відсутніми ознаками недоношеності та без вад розвитку. 
		Одразу ж після пологів, ОСОБА_12 , усвідомлюючи свої дії та керуючи ними, не перебуваючи у стані фізіологічного афекту, фрустрації та психічного стресу внаслідок пологів, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, розуміючи той факт, що дитина (жіночої статті) народилась живою, використовуючи невідомий предмет з загостреною поверхнею перерізала пуповину дитини, після чого взяла у руки шматок тканини та за її допомогою, умисно, з метою заподіяння смерті своїй новонародженій дитині, рукою перекрила отвори носа та рота, чим унеможливила дитині вільно, безперешкодно дихати. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_12 , які виразились у закритті отворів носа та рота своїй новонародженій дитині, остання отримала тілесні ушкодження у вигляді: множинних внутрішньошкірних крововиливів передньої поверхні обличчя, ділянок правої і лівої шоки, носа, нижнього краю верхньої повіки лівого ока, які спричинили: перекриття доступу повітря до дихальних шляхів дитини, виникнення механічної асфіксії внаслідок закриття отворів носа та рота, що виразилось гострою емфіземою легеневої тканини, крововиливами під легеневу плевру, повнокрів`ям внутрішніх органів, вогнищевими та дрібно вогнищевими крововиливами нирок, селезінки, зобної залози та наднирників, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Через вищеописані протиправні дії ОСОБА_12 , її новонароджена дитина жіночої статі померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , близько 11.00 год. від механічної асфіксії через закриття отворів носа та рота.
		06.08.2019 року ОСОБА_12 , з метою приховання вчиненого нею злочину та уникнення кримінальної відповідальності, тіло мертвої новонародженої дитини обмотала у халати і рушник та сховала позаду власного дивана у кімнаті гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 . Після чого, 07.08.2019 року ОСОБА_12 , працівниками швидкої медичної допомоги, яких викликала її подруга, через утворену кровотечу після пологів, госпіталізована до акушерсько-гінекологічного відділення КНП НМР «Спеціалізована медико-санітарна частина м. Нетішин».
		   Призначаючи покарання  ОСОБА_12  за ст.117 КК України,колегія суддіввраховує ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,яке відноситьсядо злочинівсередньої тяжкості,характер вчиненого(фактприховування обвинуваченоюсвоєї вагітностіпротягом всьоготерміну,що свідчитьпро свідомийта цілеспрямованийвчинок)і ступіньтяжкості наслідків,що настали,особу обвинуваченої,яка наобліку впсихіатричному танаркологічному диспансеріне знаходиться,раніше несудима,за місцемпроживання характеризуєтьсяпосередньо,має наутриманні двохнеповнолітніх дітей. Дані досудової доповіді органу пробації, що виправлення обвинуваченої можливе без позбавлення волі чи обмеження волі на певний строк, проте може становити високу небезпеку для суспільства, у тому числі для окремих осіб, та її виправлення можливе лише за умови здійснення нагляду і застосування соціально-виховних заходів. 
		Обставини, що пом`якшують покарання є визнання вини та щире каяття. 
		Обставин, які обтяжують покарання,відповідно до ч.1ст.67 КК України, колегією суддів не встановлено.
		Враховуючи вищезазначені обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне призначити покарання  ОСОБА_12  заст.117КК України в межах санкції даної статті, у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально. 
		   На думку колегії суддів, таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.
		   Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 420 КПК України, колегія суддів,-
		У х в а л и л а :
		   Апеляційні скарги прокурора та потерпілого ОСОБА_8 задовольнити частково.
		   Вирок Нетішинського міського суду Хмельницької області від 06 лютого 2020 року в частині призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_12  зі звільненням від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України скасувати.
		Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_12 за ст. 117 КК України покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_12 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
		В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.
		Вирок набираєзаконної силиз моментуйого проголошеннята можебути оскарженийу касаційномупорядку безпосередньодо Касаційногокримінального судуВерховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.    
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...