Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 537/3982/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 18.09.2020. Зареєстровано: 20.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2020.
Дата набрання законної сили: 19.10.2020
Номер судового провадження: 1-кп/537/46/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018170110002455

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження № 1-кп/537/46/2020 
		Справа № 537/3982/19 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   18.09.2020 м. Кременчук
		 
		Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
		головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
		захисника - ОСОБА_5 ,
		представника 
		потерпілої - ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12018170110002455 ,внесеного до ЄРДР 22.12.2018 обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Гадяч Полтавської області, працюючого менеджером Благодійного фонду « Смарт індустрія» , з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
		І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України за таких обставин: 22.12.2018 приблизно о 13 год. 15 хв., в світлий час доби без опадів, по сухому асфальтобетонному покриттю вул. І. Мазепи в м. Кременчуці Полтавської області, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, зі сторони вул. Шевченка в напрямку просп. Свободи м. Кременчука, керуючи автомобілем «Skoda Octavia А5 Elegance» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався водій ОСОБА_8 , який перевозив в якості пасажира переднього пасажирського сидіння ОСОБА_9 .
		В цей саме час по вул. Горького, яка є другорядноювідносно вул. Шевченка та на якій встановлено дорожній знак 2.1. «Дати дорогу», зі сторони вул. Троїцької в напрямку до вул. Соборної, керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався водій ОСОБА_4 .
		Наближаючись до нерегульованого перехрестя вул. Горького - І. Мазепи м. Кременчука, водій ОСОБА_4 , порушуючи вимоги п.п. 10.1., 16.11. та п. 2.1. розділу 33 «Правил дорожнього руху України», де відповідно вказано:
		?п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
		?п. 16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;
		?розділ 33 п. 2.1. «Дати дорогу». Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8  транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі. 
		не надав дорогу автомобілю «Skoda Octavia А5 Elegance» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8 , що наближався до даного перехрестя по головній дорозі, виїхав на вищевказане нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг та допустив зіткнення правою боковою частиною автомобіля «Volkswagen Transporter» з передньою частиною автомобіля «Skoda Octavia А5 Elegance».
		В результаті зіткнення пасажир переднього сидіння автомобіля «Skoda Octavia А5 Elegance» ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження.
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 76 від 01.03.2019, ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому голівки V п`ясткової кістки правої кисті зі зміщенням уламків, який за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою довготривалого розладу здоров`я.
		   Відповідно довисновку судовоїавтотехнічної експертизи№ 420від 28.08.2019,в заданійдорожній обстановціводій автомобіля Volkswagen Transporter р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути вказаної ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1., 16.11., 2.1. Розділу 33 «Правил дорожнього руху України», для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
		В заданій дорожній обстановці, в діях водія автомобіля Volkswagen Transporter р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.1., 16.11., 2.1. Розділу 33 «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.
		Таким чином, своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесне ушкодження, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України. 
		ІІ. Позиція обвинуваченого.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив клопотання про скорочений порядок судового розгляду кримінальної справи за його обвинуваченням. 
		Прокурор, представник потерпілої, захисник не заперечували проти такого порядку розгляду справи і суд згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю і пояснив суду, що дійсно скоїв злочин, який вказаний в обвинувальному акті, щиро розкаюється в скоєному,прохає врахувати обставини вчинення злочину, пом`якшуючі обставини та прохає його суворо не карати. 
		ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази.
		Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з`явилася , але надала суду заяву, згідно якої прохає проводити судовий розгляд без її участі , вирок винести на розсуд суду, претензій до обвинуваченого не має, подала заяву, згідно якої прохає цивільний позов залишити без розгляду.
		Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину , передбаченого ч.1 ст.286 КК України вина останнього повністю підтверджується іншими доказами по справі :
		- рапортами від 22.12.2018 року , згідно якого зареєстровано заяву за № 18975, 18979, 18981, 18983, 18984 від 22.12.2018 року за фактом даної дорожньо- транспортної пригоди ; 
		- протоколом огляду місця пригоди від 22.12.2018 року та схемою до протоколу та фото таблицею, згідно якого проведено огляд місця пригоди ;
		- висновком експертного авто товарознавчого дослідження № 8-19 від 13.02.2019 року , згідно якого вартість матеріального збитку , заподіяного власнику автомобіля «Skoda Octavia А5 Elegance» р.н. НОМЕР_1 , складає величину 66686, 35 грн.; 
		- висновком експерта № 76 від 01.08.2019 року , згідно якого ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому голівки V п`ясткової кістки правої кисті зі зміщенням уламків, який за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою довготривалого розладу здоров`я; 
		- слідчим експериментом від 08.04.2019 року з фото таблицею до протоколу , згідно якого потерпіла ОСОБА_9 показала про обставини вчинення дорожньо- транспортної пригоди; 
		-висновком судовоїавтотехнічної експертизи№ 420від 28.08.2019,згідно якоїв заданійдорожній обстановціводій автомобіля Volkswagen Transporter р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути вказаної ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1., 16.11., 2.1. Розділу 33 «Правил дорожнього руху України», для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. В заданій дорожній обстановці, в діях водія автомобіля Volkswagen Transporter р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.1., 16.11., 2.1. Розділу 33 «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди;
		- копією наказу № 427 від 17.10.2018 року та розподілу автотранспорту , згідно якого за обвинуваченим закріплений автомобіль Volkswagen Transporter р.н. НОМЕР_2 .
		ІV.Оцінка суду. 
		Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Відповідно до ст.ст. 84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Докази повинні бути належними, тобто такими, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Також, докази повинні бути допустимими, тобто такими, що отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі. 
		Так, надаючи оцінку показанням обвинуваченого , суд приходить до висновку , що обставини злочину не протирічать іншим дослідженим доказам , тому суд вважає, що показання обвинуваченого є наданими суду без будь яких сумнівів та суперечностей, що суд сприймає як беззаперечний, належний та допустимий доказ вини обвинуваченого у вчиненні даного злочину.
		Приймаючи таке рішення, суд також враховує, що обставини вчинення ну обвинувачений вказує послідовно, логічно, його показання стосовно обставин пригоди повністю співпадають з висновками судово - медичної експертизи, проведеним з потерпілою слідчим експериментом, висновком авто технічної експертизи та іншими доказами. 
		Враховуючи викладене, в сукупності з іншими обставинами вчинення злочину дають обґрунтовані підстави вважати обставини пригоди та механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, вказаними обвинуваченим правдивими та достовірними і відсутності причини вважати їх надуманими чи необґрунтованими.
		При цьому, обвинувачений давав показання добровільно і у суду відсутні будь-які сумніви з їх правдивості та об`єктивності. 
		Також, надаючи оцінку показанням обвинуваченого , дослідженими в судовому засіданні доказами, суд вбачає, що обвинувачений своїми необережними діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, спричинив потерпілій ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		Отже,в даномукримінальному провадженнісуд знаходить,що стороноюобвинувачення доведеноподію кримінальногоправопорушення,зокрема час,місце,спосіб таінші обставинивчинення кримінальногоправопорушення,також,винуватість обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, що можливо встановити із показань самого обвинуваченого та дослідженими письмовими доказами. 
		Всі доказина підтвердженнявказаних обставиноцінені судом,як коженокремо,так ів своїйсукупності.Вказані доказипередбачені якджерела доказуванняу КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально процесуальним законодавством.
		Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ «суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
		Оцінка доказів, в розумінні практики Європейського суду з прав людини, суд керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення випливає із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою («Кобець проти України», № 16437/08, п. 43, рішення від 14 лютого 2008).
		Суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують винуватість  ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України .
		Отже, дослідивши під час судового розгляду надані сторонами та іншими учасниками кримінального провадження докази на предмет їх належності, достовірності, допустимості і достатності відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України, так як він, керуючи транспортним засобом, з необережності, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		Вина  ОСОБА_4  виходячиз критеріюпоза розумнимсумнівом,доведена повністю. 
		V. Призначення покарання.
		Призначаючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, те, що ОСОБА_4 згідно вимоги ДІТ МВС України раніше не судимий, , на обліку у лікарів нарколога та психіатра в Козельщанській центральній районній лікарні не перебуває, вину визнав повністю, по місцю проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щиро кається в скоєному.
		   Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст.66 КК України суд визнає щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.
		   Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України судом не встановлені. 
		Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.    Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. 
		Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		При вирішенні питання про призначення ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.286 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		Враховуючи думкупрокурора щодопризначення покарання,який вважаєвизначити мінімальнепокарання обвинуваченомув межахсанкції частинистатті ККУкраїни увиді штрафубез позбавлення права керування транспортним засобом,думку представникапотерпілої,який погодивсяз думкоюпрокурора,думку обвинуваченого,його захисника, встановленіобставини справи,наявність обставин,які пом`якшуютьпокарання тавідсутність обставин,які обтяжуютьпокарання, суд вважає,що данепокарання обвинуваченомувідповідає справедливому співвідношенню між вчиненим злочином та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними. 
		VІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
		Під час судового розгляду прокурором заявлений цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування витрат держави на стаціонарне лікування потерпілої від злочину на суму 6060, 51 грн., що підтверджується копією довідки Комунального некомерційного медичного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» № 04-16/1085 від 25.09.2019 року про вартість лікування потерпілої. 
		Під час судового розгляду потерпілою ОСОБА_9 заявлений цивільний позові до ТОВ « Біланівський гірничо- збагачувальний комбінат» та третьої особи  ОСОБА_4 обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди , завданої злочином на суму 89137,10 грн. та моральної шкоди , завданої злочином на суму 50000 грн. та відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги в розмірі 5100 грн. В подальшому потерпіла ОСОБА_9 подала заяву, згідно якої прохає цивільний позов залишити без розгляду.
		Відповідно до ст.127 КПК України, шкода, завдана злочином може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Відповідно до ст.129 КПК України встановлено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Згідно ст.ст. 1166, 1167 ЦК України передбачено загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду та право вимоги до винної особи .
		Згідно ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду , завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов`язків. 
		 Враховуючи,що обвинуваченийна часвчинення злочинуперебував втрудових відносинахз ТОВ« Біланівськийгірничо-збагачувальний комбінат»,який євласником транспортногозасобу автомобіля VolkswagenTransporter, НОМЕР_2 ,, за кермом якого перебував обвинувачений під час дорожньо -транспортної пригоди, суд приходить до висновку , що заявлений прокурором цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування витрат держави на стаціонарне лікування потерпілої від злочину на суму 6060, 51 грн., що підтверджується копією довідки Комунального некомерційного медичного підприємства «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» № 04-16/1085 від 25.09.2019 року про вартість лікування потерпілої необхідно залишити без розгляду, роз`яснивши прокурору право звернутися з відповідним позовом до належного відповідача в порядку цивільного законодавства. 
		Відповідно до ст.ст. 118, 120,122,124,125 КПК України , суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати на проведення судової авто технічної експертизи № 420 від 29.09.2019 на суму 628,04 грн. , що підтверджується копією довідки .
		Долю речових доказів визначити відповідно до ст.100 КПК України. 
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України , ст.ст.66, 67 КК України , суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим за ч.1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 грн. без позбавлення права керування транспортним засобом.
		Речові докази :
		-автомобіль «Skoda Octavia А5 Elegance» р.н. НОМЕР_1 , який визнаний речовим доказом за постановою слідчого від 22.12.2018 року повернути власнику- ОСОБА_11 ; 
		-автомобіль VolkswagenTransporterр.н. НОМЕР_2 ,, який визнаний речовим доказом за постановою слідчого від 22.12.2018 року повернути власнику - ТОВ « Біланівський гірничо- збагачувальний комбінат», арешт вказаного транспортного засобу за ухвалою суду від 28.12.2018 року  скасувати. 
		Цивільний позов прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування витрат держави на стаціонарне лікування потерпілої від злочину - залишити без розгляду.
		Цивільний позов потерпілою ОСОБА_9 до Товаристава з обмеженою відповідальністю « Біланівський гірничо - збагачувальний комбінат» та третьої особи ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди , завданої злочином на суму 89137,10 грн., моральної шкоди , завданої злочином на суму 50000 грн. та відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги в розмірі 5100 грн.  залишити без розгляду. 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на проведення експертизи в сумі 628,04 грн.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу було подано.
		Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги .
		Обвинуваченому роз`яснити його право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		 
		 
		 
		Суддя: ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...