Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 325/799/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2020.
Дата набрання законної сили: 16.09.2020
Номер судового провадження: 61-36986ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем  України        
		 
		16 вересня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 325/799/17-ц
		провадження № 61-36986св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), 
		 
		учасники справи:
		позивач - заступник прокурора Запорізької області в особі Запорізької обласної державної адміністрації,
		відповідачі: Головне управління Держземкадастру в Запорізькій області, ОСОБА_1 , 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 27 жовтня 2017 року в складі судді Пантилус О. П. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2018 року в складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Онищенко Е. А.,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У травні 2017 року Заступник прокурора Запорізької області начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Головного управління Держземкадастру в Запорізькій області, ОСОБА_1 , про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, площею 7 га та її повернення. 
		 
		Позовна заява мотивована тим, що накази Головного управління Держземагентства у Запорізькій області, які оспорюються, є незаконними і підлягають скасуванню з наступних підстав: 1) відповідачем під час видання наказів перевищено надані законом повноваження, так як земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги Азовського моря та відноситься до земель водного фонду, всупереч вимог статті 19 Конституції України, статті 85 Водного кодексу України, частин 3,4,5 статті 122 ЗК України, правової позиції, викладеної в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2017 року у справі № 477/475/16-ц; 2) цим відповідачем передано в оренду з підстав не передбачених законом (частина четверта статті 59 ЗК України) земельну ділянку, яка розташована в межах прибережної захисної смуги моря та належить до земель водного фонду, для ведення фермерського господарства без обмежень у її використанні. Під час видання спірних наказів відповідач порушив вимоги статей 59, 122 ЗК України, статті 85 ВК України. Прокурор вважав, що накази підлягають визнанню незаконними та скасуванню, відповідно до пункту 10 частини другої статті 16, частини першої статті 21 ЦК України. Враховуючи те, що на підставі наказів, які не відповідають вимогам закону, укладений договір оренди земельної ділянки, зміст цього правочину, відповідно до частини першої статті 203 ЦК України суперечить вимогам статей 56, 59, 122 ЗК України, підлягає визнанню недійсним з підстав, визначених частиною першою статті 215 ЦК України (недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК), із застосуванням наслідків недійсності правочину, відповідно до частини першої статті 216 ЦК України, поверненням земельної ділянки на підставі статті 1212 ЦК України на користь держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, яка відповідно до частини п`ятої статті 122 ЗК України, має право розпоряджатися такою земельною ділянкою. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 Головне управління Дергеокадастру у Запорізькій області є правонаступником Головного управління Держземагентства у Запорізькій області, у зв`язку з ліквідацією останнього.
		Посилаючись на зазначені обставини Заступник прокурора Запорізької області просив суд, визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагентства у Запорізькій області від 04 березня 2015 року № 8-451/15-15-СГ «Про надання дозволу на розроблення документів із землеустрою», від 31 березня 2015 року № 8-700/15-15-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду»; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2324580300:06:001:0005 від 31 березня 2015 року, укладений між Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області, правонаступник Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області і ОСОБА_2 ; зобов`язати ОСОБА_2 повернути державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації земельну ділянку, площею 7 га з кадастровим номером 2324580300:06:001:0005, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 27 жовтня                         2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із недоведеності та необґрунтованості позовних вимог. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		У червні 2018 рокуЗаступник прокурора Запорізької області подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. 
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема статей 58, 59, 60, 62, 122 ЗК України, статей 4, 88, 89, 90 ВК України, статті 50 Закону України «Про землеустрій» та порушення норм процесуального права - статей 263-265, 382 ЦПК України і як наслідок суди дійшли помилкового висновку, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель водного фонду. Крім того, суди зробили неправильний висновок, що прибережні захисні смуги вздовж морів можуть передаватись в оренду для ведення фермерського господарства. 
		 
		Доводи осіб, які подали відзиви на касаційні скарги
		 
		У серпні 2018 року Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що рішення судів є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Судом установлено, що Головним Управлінням Держземагентства у Запорізькій області, відповідно до статей 15-1, 122, 124, 134 Земельного кодексу України, Закону України «Про фермерське господарство», Положення про Головне управління Держземагентства у Запорізькій області, затвердженого наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 21 вересня 2012 року № 442 (зі змінами) видані накази:
		 
		1) розглянувши клопотання ОСОБА_2 , 04 березня 2015 року № 8-451/15-15-СГ «Про надання дозволу на розроблення документів із землеустрою», пунктом 1 якого надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі в оренду, розташованої на території Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності Орієнтований розмір земельної ділянки - 7,00 га. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (01.02). Пунктом 2 ОСОБА_2 був зобов`язаний подати розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження до Головного управління Держземагентства у Запорізькій області не пізніше ніж у шестимісячний термін. Пунктами 3 і 4 покладені обов`язки на певних посадових осіб щодо організації виконання та контролю за виконанням наказу;
		 
		2) розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки                      ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, 31 березня 2015 року                             № 8-700/15-15-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду». Пунктом 1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 7,0 га сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства на території Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області. Другим пунктом наказу ОСОБА_2 надана в оренду земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 7,0 га пасовища (кадастровий номер: 2324580300:06:001:0005) строком на 49 років для ведення фермерського господарства, розташованої на території Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, за межами населеного пункту із встановленням річної плати в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки. Пунктом З ОСОБА_2 зобов`язаний укласти договір оренди, приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації права оренди, земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням, з дотриманням вимог статей 96, 103 ЗК України та інших нормативно-правових актів. У пункті 4 наказу покладений контроль за виконанням на певну посадову особу.
		 
		На підставі останнього наказу між Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області та ОСОБА_2 31березня 2015 року укладений договір, згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає в платне користування строком на 49 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя - пасовища) державної власності для ведення фермерського господарства (кадастровий номер: 2324580300:06:001:0005), площею 7,0 га, розташовану на території Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, за межами населеного пункту.
		 
		Відповідно до повідомлення прокурору від Приазовського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 22 серпня 2017 року № 1098/17.27-06-105,                   ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з актовим записом про смерть від 10 лютого 2016 року № 2641, складений відділом реєстрації смерті у м. Києві Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
		 
		Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 травня 2017 року № 87919047 і від 22 серпня 2017 року                               № 95291507 право оренди на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 2324580300:06:001:0005, площею 7 га з 18 травня 2017 року зареєстроване за орендарем ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину.
		 
		Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		При розгляді справи суди порушили вимоги закону щодо юрисдикції спору.
		 
		Частиною першою статті 15 ЦПК України 2004 року передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних і земельних відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		 
		Згідно з частинами першою та другою статті 1 ГПК України 1991 року підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.
		 
		Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України 
		1991 року, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу (частини друга та третя статті 21 ГПК України 1991 року).
		 
		Отже, на момент звернення до суду у цій справі сторонами у господарському процесі за загальним правилом могли бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
		 
		Згідно з пунктом 6 частини першої статті 12 ГПК України 1991 року господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
		 
		Статтею 20 ГПК України 1991 року визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (в тому числі землю) крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
		 
		Особливості участі прокурора в розгляді справ визначено статтею 45 ЦПК України 2004 року, статтею 29 ГПК України 1991 року, за змістом положень яких у разі прийняття судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
		 
		Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати накази про надання дозволу на розроблення документів із землеустрою та про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки в оренду; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки; зобов`язати                     ОСОБА_2 повернути земельну ділянку державі. 
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
		 
		Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України «Про фермерське господарство» є спеціальним нормативно-правовим актом.
		 
		Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина перша статті 5, частина перша статті 7 Закону України «Про фермерське господарство»).
		 
		Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»).
		 
		Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.
		 
		За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
		 
		Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.
		 
		Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) та від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц (провадження 14-157цс18).
		 
		Такої позиції дотримується і Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду в судовому рішенні від 10 жовтня 2018 року у справі № 694/1211/16-ц (провадження № 61-19983св18).
		 
		Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		Вирішуючи спір, суди не надали оцінки тому, що прокурор заявив вимогу до ОСОБА_1 , який є засновником фермерського господарства «В-Фермер», яке                   06 липня 2015 року зареєстровано, тобто до пред`явлення позову, що свідчить про створення ним юридичної особи (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»), відтак, спір за своїм суб`єктним складом й характером правовідносин має розглядатися за правилами господарського судочинства.
		 
		Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України підставою для скасування рішення повністю або частково із закриттям провадження в справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині є порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
		 
		За таких обставин судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалені з порушення норм процесуального права, що в силу частини другої статті 414 ЦПК України є підставою для їх скасування із закриттям провадження у справі.
		Керуючись статтями 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області задовольнити частково.
		 
		Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 27 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2018 року скасувати.
		 
		Провадження у справі за позовом Заступник прокурора Запорізької області начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до Головного управління Держземкадастру в Запорізькій області, ОСОБА_1 , про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, площею 7 га та її повернення закрити.
		 
		Повідомити Заступника прокурора Запорізької області, що розгляд справи віднесений до юрисдикції господарського суду.
		 
		Роз`яснити Заступнику прокурора Запорізької області, що у нього наявне право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                    М. Є. Червинська
		Судді:                                                                              С. Ю. Бурлаков
		                                                                                       А. Ю. Зайцев
		Є. В. Коротенко
		В. М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...