Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/299/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, з них:; рішень про звільнення судді з посади.
Надіслано для оприлюднення: 22.09.2020. Зареєстровано: 23.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.09.2020.
Дата набрання законної сили: 22.09.2020
Номер судового провадження: П/9901/299/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		22 вересня 2020 року 
		Київ
		справа №9901/299/20
		адміністративне провадження №П/9901/299/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Гімона М.М.,
		суддів: Білоуса О.В.,  Желтобрюх І.Л.,  Усенко Є.А.,  Шишова О.О., 
		під час вивчення матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними і скасування рішень,
		ВСТАНОВИВ:
		14  вересня 2020 року  до  Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов позов ОСОБА_1 , направлений до суду поштою 13 вересня 2020 року.
		Ухвалою  Верховного  Суду  від  15  вересня   2020   року   задоволено   заяви суддів Рибачука А.І., Мороз Л.Л., Бучик А.Ю. про самовідвід та відведено їх від участі у розгляді цієї справи, передано матеріали до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
		Згідно  з  протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 вересня 2020 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Гімон М.М. (суддя-доповідач), судді: Білоус О.В., Желтобрюх І.Л., Блажівська Н.Є., Усенко Є.А., матеріали позову передано судді-доповідачу.
		У зв`язку із перебуванням судді Блажівської Н. Є. на лікарняному, здійснено заміну цієї судді у складі колегії, про що складено протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між  суддями  від  22 вересня 2020 року. Для  розгляду  цієї справи замість судді Блажівської Н. Є. визначено суддю Шишова О. О.
		При вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження у цій справі відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд виходить з такого.
		ОСОБА_1 (далі - позивач) подала позов до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП), в якому просить:
		- визнати   протиправним   та   скасувати   рішення   Вищої   ради  юстиції  (далі  -  ВРЮ)  № 410/0/15- 10 від 26 травня 2010 року про внесення подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області  за  порушення  присяги відповідно до пропозиції члена Вищої ради юстиції ОСОБА_3 від 26 лютого 2010 року.
		- визнати  протиправним  та  скасувати  рішення  Вищої ради юстиції № 412/0/15- 10 від 26 травня 2010 року про внесення подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за порушення присяги відповідно до пропозиції члена Вищої ради юстиції ОСОБА_3 від 14 жовтня 2009 року.
		Також заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
		Клопотання обґрунтовано такими обставинами.
		Після неодноразових судових розглядів справ за позовом ОСОБА_1 щодо її звільнення з посади судді, наказом голови Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області № 22-к від 4 березня 2020 року було скасовано наказ № 11-к від 3 лютого 2011 року про відрахування її зі штату суду, та згідно з цим же наказом з 4 березня 2020 року позивач приступила до виконання посадових обов`язків судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
		Після цього, як зазначає позивач, її викликали на засідання Вищої ради правосуддя з приводу вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності. 21 серпня 2020 року її представник - адвокат Карнаушенко А. А. у Вищій раді правосуддя ознайомився з матеріалами, на підставі яких планується прийматися рішення щодо наявності підстав для притягнення її до відповідальності, та виготовив фотокопії з них.
		Під час ознайомлення з цими матеріалами, позивач дізналася, що в матеріалах є рішення Вищої ради юстиції від 26 травня 2010 року, копії яких їй не надсилалися, не вручалися, з огляду на що вона була позбавлена можливості поставити під сумнів їх законність та обґрунтованість.
		Так, 26 травня 2010 року Вища рада юстиції прийняла рішення № 410/0/15-10, яким підтримала пропозицію члена Вищої ради юстиції ОСОБА_3 від 26 лютого 2010 року про внесення подання про звільнення її з посади судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за порушення присяги судді.
		Також 26 травня 2010 року Вища рада юстиції прийняла рішення № 412/0/15-10, яким підтримала пропозицію члена Вищої ради юстиції ОСОБА_3 від 14 жовтня 2009 року про внесення подання про звільнення її з посади судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за порушення присяги судді.
		Позивач зазначає, що внаслідок бездіяльності посадових осіб Вищої ради юстиції їй раніше не надсилалися та не вручалися копії вказаних рішень, про їх існування вона не знала та не могла реалізувати своє право на їх оскарження, а тому на підставі частини першої статті 121 КАС України просить визнати поважною причину пропуску строку на оскарження та поновити строк на подачу цього адміністративного позову.
		Вважає зазначені рішення Вищої ради юстиції від 26 травня 2010 року незаконними, винесеними з істотним порушенням чинного законодавства України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, практики Європейського суду з прав людини, а також за відсутності будь-яких передбачених законодавством підстав для звільнення позивача.
		Відповідно до частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску звернення до суду поважними).
		Предметом спору у даній справі є правомірність рішень ВРЮ від 26 травня 2010 року, які стосуються роботи позивача на посаді судді. 
		Виходячи з приписів пункту 15 частини першої статті 3 КАС України (в редакції, яка діяла на момент прийняття зазначених актів) публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Отже, професійна діяльність суддів є публічною службою.
		Відповідно до частин першої - третьої статті 99 КАС України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, Кодекс адміністративного судочинства України закріпляв можливість встановлення інших строків звернення до суду відповідними законами. 
		Ураховуючи те, що перебування особи на публічній (державній) службі є однією із форм реалізації закріпленого у Конституції України права на працю, спеціальною нормою, що врегульовує строки звернення до адміністративного суду при вирішенні питання щодо звільнення з публічної служби, є стаття 233 КЗпП, частиною першою якої визначено, що у справах про звільнення працівник може звернутися до суду із заявою в місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. 
		Аналогічний  правовий  висновок  висловлено  у  постанові  Верховного  Суду  України   від   6 листопада 2013 року у справі №21-389а13.
		В подальшому, з 30 липня 2010 року почала діяти нова редакція статті 99 КАС України, частину третю якої доповнено реченням такого змісту: "Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк".
		Відповідно до частин третьої, п`ятої статті 122 КАС України (в редакції, діючій на час звернення до суду з цим позовом) для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
		Таким чином, як на момент виникнення спору, так і на момент подання до суду адміністративного позову, строк для звернення з ним був встановлений тривалістю один місяць.
		Колегія суддів вважає, що визначені процесуальним законом строки звернення до суду, це період часу, протягом якого особа повинна проявити інтерес стосовно захисту своїх прав, свобод та законних інтересів. Строк звернення до суду для такої категорії спорів (щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби) доволі стислий, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист. 
		Реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини.
		З урахуванням викладеного, враховуючи, що спір виник з приводу проходження позивачем публічної служби та її припинення, до спірних правовідносин має застосовуватись місячний строк звернення до суду, а вирішальним для визначення додержання особою такого строку є встановлення часу, коли особа фактично дізналася або повинна була дізнатися про зміст оскаржених рішень.
		Позивач  посилається  на  те,  що  про  існування  рішень  ВРЮ  від  26  травня 2010 року № 410/0/15-10, № 412/0/15-10 їй не було відомо і про них вона дізналася лише наприкінці серпня 2020 року. Разом з тим, такі посилання спростовуються, зокрема, судовими рішеннями у справах №П-93/10, №П-195/10, №800/345/17, в розгляді яких вона брала участь як позивач.
		Так, у постановах Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2010 року у справах №П-93/10 (реєстраційний номер є Єдиному державному реєстрі судових рішень 11742172), №П-195/10 (реєстраційний номер є Єдиному державному реєстрі судових рішень 11572542) встановлені такі обставини:
		" 26 травня 2010 року Вища рада юстиції розглянула пропозиції члена Вищої ради юстиції ОСОБА_4 від 13 серпня 2007 року, члена Вищої ради юстиції ОСОБА_3 від 14 жовтня 2009 року та від 26 лютого 2010 року про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за порушення присяги, прийняла три акти: № 410/0/15-10, 412/0/15-10 та 413/0/15-10 про внесення до Верховної Ради України подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді у зв`язку з порушенням присяги та внесла таке подання від 31 травня 2010 року № 32/0/12-10…"
		"…Зважаючи на те, що акти Вищої ради юстиції є самостійним предметом судового розгляду, а позивач не оскаржила до суду її акти № 410/0/15-10, 412/0/15-10 від 26 травня 2010 року, а також подання від 31 травня 2010 року і не просила визнати їх незаконними, колегія суддів не перевіряє законність зазначених актів Вищої ради юстиції та виходить з їх правомірності…"
		"…Відповідачем надано докази про повідомлення ОСОБА_1 про розгляд пропозицій членів Вищої ради юстиції ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про внесення подання про звільнення її з посади судді 17 травня та 26 травня 2010 року. Відповідні запрошення направлялися позивачу 13 та 21 травня 2010 року…"
		"…Подання від 31 травня 2010 року розглянуто Верховною Радою України 17 червня 2010 року з ухваленням постанови № 2352-VI про звільнення ОСОБА_1 з посади судді за порушення присяги…"
		Колегія суддів враховує, що в подальшому постанови Вищого адміністративного суду України у справах №П-93/10, №П-195/10, №800/345/17 були скасовані, натомість, ці ж самі обставини знайшли своє відображення у рішеннях Верховного Суду, ухвалених за наслідками нового розгляду справ №П-93/10, №П-195/10 (провадження №П/9901/484/18), №800/345/17   (провадження   №П/9901/45/18). Постановами   Великої   Палати   Верховного Суду  судові  рішення  були  залишені  без  змін,   про   що   зазначає   сама ОСОБА_1 .
		Про підтримання пропозицій члена Вищої ради юстиції ОСОБА_4 від 13 серпня 2007 року та двох пропозицій члена Вищої ради юстиції ОСОБА_3 від 14 жовтня 2009 року та від 26 лютого 2010 року про внесення подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за порушення присяги, також було висвітлено 26 травня 2010 року на офіційному веб-сайті Вищої ради юстиції за посиланням: http://www.vru.gov.ua/news/113.
		Таким   чином,   про   існування   рішень   ВРЮ   від 26 травня 2010 року № 410/0/15-10,  № 412/0/15-10 позивач мала можливість та повинна була дізнатися ще з 2010 року, і у разі незгоди з ними мала можливість їх оскаржити в судовому порядку в строки, визначені КАС України.
		Отже, звертаючись до суду з цим позовом лише 13 вересня 2020 року позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Передбачена можливість поновлення такого строку не має автоматичного характеру у разі зазначення особою про його пропуск, як на її думку, з поважних причин або доведення наявності підстав для задоволення позову.
		При цьому, поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		З огляду на те, що прийняті відносно позивача рішення є актами індивідуальної дії та безпосередньо стосуються проходження позивачем публічної служби, саме позивач є особою, яка зацікавлена як в отриманні рішень, так і їх оскарженні у разі незгоди у визначені законом строки. При цьому, реалізація позивачем права на отримання копій оскаржуваних у цій справі рішення залежала виключно від її власного волевиявлення. Доводи про необізнаність із оскарженими рішеннями відповідача спростовуються вищенаведеними обставинами.
		Таким чином, повідомлені позивачем обставини не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду та його поновлення. 
		Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до статті 123 КАС України (в редакції, діючій на час постановлення цієї ухвали) у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		Враховуючи, що зазначені позивачем причини пропуску строку не є поважними і такими, що дають підстави для його поновлення, адміністративний позов належить залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
		Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України, 
		УХВАЛИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
		Надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
		Роз`яснити позивачеві, що у разі якщо заяву не буде подано в зазначений строк чи вказані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
		Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіМ.М. Гімон О.В. Білоус   І.Л. Желтобрюх   Є.А. Усенко   О.О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...