Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/1374/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на майно, з них; транспортного податку.
Надіслано судом: 23.09.2020. Зареєстровано: 24.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2020.
Дата набрання законної сили: 17.11.2020
Результат оскарження 17.11.2020 П'ятий апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		___________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 вересня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1374/20           Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі   про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.10.2019 року №0245759-5105-2103,
		 
		встановив:
		 
		Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач,) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0245759-5105-2103 від 25.10.2019 року.
		Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що контролюючий орган протиправно поклав податковий обов`язок на позивача стосовно автомобіля, котрий у 2019 році не належав до об`єктів оподаткування за критерієм вартості.
		Ухвалою від 01.06.2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). 
		22.06.2020 року від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого з позовом не погодився, зазначивши, що відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України   громадянин повинен сплачувати   транспортний податок за наявні у нього на праві власності автомобілі. За твердженням контролюючого органу, належний позивачеві автомобіль входив до переліку, розміщеного на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку, а тому є об`єктом оподаткування транспортним податком.
		02.07.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
		Суд, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу, а саме: автомобілю марки Land Rover, моделі Range Rover Evoque, 2019 року випуску, тип кузова універсал В, вид палива - дизельне паливо; повна маса (кг) 2490; кількість циліндрів - 4; об`єм двигуна (см. куб) -1999; потужність двигуна (кВт) -110,3, про зо свідчить свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_1 20.07.2019.
		25.10.2019 р. Головним управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі відносно заявника було винесене податкове повідомлення-рішення №0245759-5105-2103 зі сплати транспортного податку на суму 12500,00 грн. за 2020 рік.
		Позивач вважає податкове повідомлення-рішення протиправним, у зв`язку із чим звернулась до суду з даним позовом. 
		Вирішуючи спір по суті і перевіряючи відповідність закону оскарженого рішень владного суб`єкта, суд зазначає, що статтею 19 Конституції України проголошено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		З 01.01.2011р. обсяг та зміст повноважень адміністративних органів в галузі справи контролю за податковою дисципліною, а також порядок реалізації контролюючими органами процедури застосування міри юридичної відповідальності до осіб, котрі скоїли податкові правопорушення, визначений, насамперед, нормами Податкового кодексу України.
		Так, податковий обов`язок за публічним платежем транспортний податок був вперше запроваджений Законом України № 71-VIII від 28.12.2014 р., котрий набрав чинності з 01.01.2015 р. та у новій редакції виклав положення ст. 267 Податкового кодексу України, де в п. 267.1.1. вказано, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.
		Згідно пункту 267.2.1. ст. 267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
		Законом України від 24.12.2015р. №909-VIII та Законом України від 21.12.2016 р. №1797-VIII до абз.1 п. 267.2.1 ст. 267 Податкового кодексу України були внесені зміни, унаслідок яких об`єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів визначені легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		З приписів наведеної норми чітко слідує, що законодавцем запроваджено дві кваліфікуючі ознаки, за одночасної наявності яких у особи, як потенційного платника податку на майно (транспортного податку), і виникає податковий обов`язок стосовно конкретного належного йому на праві приватної власності легкового автомобіля, а саме: 1) віковий ценз автомобіля - тобто існування (не закінчення, тривання, продовження) періоду часу в п`ять років від року випуску автомобіля, 2) вартісний ценз автомобіля - тобто перевищення показником середньоринкової вартості автомобіля межі у 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового року.
		Отже, з урахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких складає понад 1.771.125,00грн., є платниками транспортного податку у 2019 р.
		Вартісний ценз автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).
		Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального (абз.3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).
		Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 р. №428), (далі за текстом -Методика), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.
		Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. N 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 44, ст. 1576).
		Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (п. 3 Методики).
		Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку (пункт 4 Методики).
		Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.
		Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у відповідному році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
		Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, у той час як межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018р. у справі № 813/3965/17.
		Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу, а саме: автомобілю марки Land Rover, моделі Range Rover Evoque, 2019 року випуску, тип кузова універсал В, вид палива - дизельне паливо; повна маса (кг) 2490; кількість циліндрів - 4; об`єм двигуна (см. куб) -1999; потужність двигуна (кВт) -110,3.
		Між тим, у розміщеній на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком, згаданий автомобіль марки Land Rover, моделі Range Rover Evoque, 2019 року випуску, тип кузова універсал В, вид палива - дизельне паливо; повна маса (кг) 2490; кількість циліндрів - 4; об`єм двигуна (см. куб) -1999; потужність двигуна (кВт) -110,3, не зазначено.
		Крім того, згідно листа Мінекономрозвитку № 3821-06/29749-09 від 08.05.2020 року, вбачається, що у 2019 році Мінекономрозвитку не проводило розрахунку середньо ринкової вартості легкового автомобіля Land Rover Range Rover Evoque з об`ємом циліндрів двигуна 2,0 літрів, дизель, 2018 року випуску, оскільки ДП «Держзовнішінформ» не надало даних щодо вартості нового транспортного засобу у 2019 році. 
		Також, в матеріалах справи міститься розрахунок вартості транспортного засобу Land Rover Range Rover Evoque 2019 року випуску становить 772416,67 грн. 
		Так, згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		У справі "Новік проти України" (18.12.2008) Суд зробив висновок, що "надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля".
		У справі "Щокін проти України" Суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, в зв`язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким і узгодженим, та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не була дотримана вимога законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
		З урахуванням викладеного суд зазначає, що контролюючий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об`єкта оподаткування, був позбавлений повноважень та підстав розширеного тлумачення будь-яких параметрів, вдаючись до застосування не запровадженого законом алгоритму управлінських дій.
		Тому у даному випадку, податковий орган вдався до реалізації управлінської функції у самотужки та на власний розсуд розробленим спосіб, хоча такого порядку дій законом не передбачено.
		Так, суд зазначає, що критерії законності рішення (діяння, тобто управлінського волевиявлення як такого) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.
		З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».
		Отже, відповідача не надав суду належних та допустимих доказів правомірності  спірного рішення. 
		Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт не дотримався вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для задоволення позовних вимог.
		Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) порушення вимог закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
		Між тим, у спірних правовідносинах такі порушення спричинили настання негативних наслідків, що є визначеною процесуальним законом підставою для скасування рішень контролюючого органу.
		Підтверджений судовим розглядом факт реальності існування рішення контролюючого органу, факт невідповідності закону цього рішення та факт створення цим рішенням негативних наслідків для заявника зумовлює необхідність задоволення позову шляхом скасування спірної вимоги.
		Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 25.10.2019 року №0245759-5105-2103 є протиправним  та підлягає скасуванню. 
		Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України   та  Закону України "Про судовий збір".
		Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		вирішив:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі. 
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) від 25.10.2019 року №0245759-5105-2103.
		Стягнути з рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 43143201) на користь ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок грн.. 80 коп.) грн., шляхом безспірного списання. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.   
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                           Д.К. Василяка 
		 
		кат.  111031102

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...