Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/24142/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 22.09.2020. Зареєстровано: 24.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2020.
Дата набрання законної сили: 22.09.2020
Номер судового провадження: A/855/12531/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/24142/19                                                              Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  22 вересня 2020 року                                                                                 м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді-доповідача                    Глущенко Я.Б., 
		суддів                                                            Собківа Я.М., Черпіцької Л.Т., 
		секретаря                                                  Суркової Д.О.,
		розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		У грудні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, апелянт, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання дій щодо виплати пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, протиправними та зобов`язання перерахувати і виплатити пенсію без обмеження максимального розміра, починаючи з 20 грудня 2016 року. 
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
		Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що обмеження розміра пенсії, запроваджене положеннями частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, є аналогічним положенням статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», а тому застосування останніх протирічить Конституції України і є протиправним. 
		Відзив на апеляційну скаргу не надходив. 
		Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з таких підстав.
		Судом установлено, що позивач з 15 грудня 2016 року отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		Під час призначення пенсії орган Пенсійного фонда України керувався положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII. У подальшому, у 2017 році, відповідачем було враховано положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З 2018 року розмір пенсії визначено, виходячи з положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, згідно з якими максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
		Уважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся у суд з відповідними позовом.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що положення статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», якими встановлено обмеження розміра пенсії, підлягають застосуванню до спірних правовідносин. 
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне.
		Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII (далі - Закон України №2262-ХІІ).
		Обчислення пенсії врегульовано розділом V цього Закону.
		Обмеження щодо максимального розміра пенсії з`явилось у статті 43 Закону України №2262-ХІІ з 01 січня 2008 року. Так, пунктом 29 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» статтю 43 Закону України 2262-ХІІ доповнено частиною 5, якою закріплено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Наведені зміни рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними.
		01 жовтня 2011 року набув чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі- Закон України №3668-VI).
		Стаття 2 цього закону передбачає, що  максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
		Пунктом 2 розділа «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №3668-VI закріплено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
		Підпунктом 8 пункта 6 цього розділу частину 5 статті 43 Закону України №2262-ХІІ викладено у новій редакції, а саме: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.»
		А Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIІІ цю норму доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
		Проте, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення цієї правової норми визнано неконституційними.
		Отже, з 20 грудня 2016 року відповідна частина статті 43 Закону України №2262-ХІІ, яка обмежувала максимальний розмір пенсії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, відсутня як правова норма.
		Надаючи правову оцінку доводам відповідача про застосування до спірних правовідносин положень статті 2 Закону України №3668-VI щодо обмеження максимального розміра пенсії, які неконституційними не визнавались, колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне.
		Забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей закріплено у   частині 5 статті 17 Конституції України.
		Отже, зазначені особи мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту.
		Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до   статті 17   Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004).
		Організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей пов`язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46   Конституції України), а особливістю виконуваних ними обов`язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету, територіальної цілісності України (частина 1   статті 17 Основного Закону України).
		Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
		Отже, норми - принципи частини 5   статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
		Водночас, положення статті 2 Закону України №3668-VI, на які посилається відповідач, якими обмежено максимальний розмір пенсії, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5   статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. 
		Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до   Конституції   та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. 
		Частиною 4 цієї правової норми закріплено, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить   Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
		Підсумовуючи наведе, колегія суддів приходить до висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії у розмірі 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність,  є протиправними.
		Наведене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. 
		Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України   за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і ухвалити нове судове рішення.
		За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України   підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті рішення неправильно застосував норм матеріального права, що зумовило неправильне вирішення справи. 
		Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року скасувати. 
		Позов  ОСОБА_1 задовольнити.
		Визнати дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо виплати ОСОБА_1 з 20 грудня 2016 року пенсії в обмеженому розмірі протиправними. 
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з 20 грудня 2016 року без обмеження її максимального розміра.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий суддя                                                            Я.Б. Глущенко
		 
		Судді                                                                                 Я.М. Собків
		 
		                                                                                          Л.Т. Черпіцька

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...